Психологічні особливості креативності майбутніх психологів-консультантів

Крім того встановлено, що між індивідуально-типологічними характеристиками особистості та показниками розвитку креативності існує взаємозв'язок. З'ясовано, що дисциплінованість, а не спонтанність як потурання своїм бажанням та залежність від настроїв, позитивно позначається на рівні розвитку креативності в навчальній діяльності. Доведено, що чим нижчими є показники самостійності, тим більш ймовірним буде розвиток схильності до ризику, складності у пізнанні нового та гнучкості у вирішенні творчих завдань.

Встановлено, що серед показників творчого мислення існують відмінності в їх прояву в залежності від рівня професійної підготовки. Так швидкість як показник творчої продуктивності особи є однією з найменш розвинених здатностей студентів-випускників. Разом з тим, оригінальність в їхній діяльності істотно відрізняється ступенем прояву у порівнянні з показниками студентів початкових курсів. Тож брак швидкості реагування і творчої активності на останніх курсах навчання у ВНЗ компенсується розвиненістю одного з найважливіших показників креативності -- оригінальністю,

Визначається специфічність підготовки психологів консультантів та підкреслюється необхідність розробки моделі розвитку креативності у майбутніх психологів-консультантів у процесі професійного навчання.

АННОТАЦИЯ

Кроме того установлено, что между индивидуально-типологическими характеристиками личности и показателями развития креативности существует взаимосвязь. Выяснено, что дисциплинированность, а не спонтанность как зависимость от настроений, положительно влияет на уровень развития креативности в учебной деятельности.

Установлено, что среди показателей творческого мышления существуют различия в их проявления в зависимости от уровня профессиональной подготовки. Так беглость как показатель творческой продуктивности личности является одной из наименее развитых способностей студентов-выпускников. Вместе с тем, оригинальность существенно отличается степенью проявления по сравнению с показателями студентов начальных курсов. Поэтому нехватка беглости реагирования и творческой активности на последних курсах обучения в вузе компенсируется развитостью одного из важнейших показателей креативности -- оригинальности.

Обращается внимание на специфичность подготовки психологов- консультантов и подчеркивается необходимость разработки модели развития креативности у будущих психологов-консультантов в процессе профессионального обучения.

Correlation between individual typological characteristics of personality and indicators of creativity development has been found. It has been found that discipline, not a spontaneous as a self-indulgence and dependence on sentiment, positive impact on the level of creativity in the educational activity. It has been proved that the lower indicators of autonomy, the more probable is the development of risk exposure, difficulty in cognition of new and flexibility in solving creative problems.

It has been found that among the indicators of creative thinking there are differences in their manifestation depending on the level of professional training. Thus speed as an indicator of person's creative productivity is one of the least developed abilities of graduate students. However, the originality in their work is significantly different by a degree of manifestation compared with students of the initial rate. So, the lack of responsiveness and creative activity in the last year of study at the university is compensated by sophistication of one of the most important indicators of creativity -- originality.

The specificity of training of psychologists and consultants has been determined. The need of development of a model of creativity among the future psychologists and consultants during professional training has been emphasized.

Показники середніх рангів за шкалами субтестів (швидкість, гнучкість, оригінальність,розробленість, опір до замкнутості) засвідчують існування відмінностей на високому рівні статистичної значущості за першим параметром між представниками молодших курсів та студентами випускних курсів. Отже, швидкість як показник творчої продуктивності особи є однією з найменш розвинених здатностей студентів-випускників. Разом з тим, оригінальність в їхній діяльності істотно відрізняється ступенем прояву у порівнянні з показниками студентів інших досліджуваних груп. Тобто, брак швидкості реагування і творчої активності на останніх курсах навчання у ВНЗ компенсується розвиненістю одного з найважливіших показників креативності - оригінальністю, що свідчить про самобутність, нешаблонність, особливості творчого мислення студентів на етапі завершення професійної підготовки.

За результатами порівняльного аналізу, представленого на рис. 1., засвідчується, що студенти третього курсу лідурують за такими показниками, як швидкість та гнучкість, з одночасним відставанням від своїх майбутніх колег у розвиткові таких якостей творчої активності, як оригінальність та розробленість нових ідей. У студентів початкових курсів переважає розвиненість опору до замикання, що характеризує здатність тривалий час залишатися відкритим новизні і різноманітності ідей, досить довго відкладати ухвалення остаточного рішення для того, щоб зробити розумовий стрибок і створити оригінальну ідею.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Показники середніх рангів за шкалами субтестів «Незакінчені малюнки» та «Повторювані лінії» у досліджуваних групах

Заслуговує на увагу той факт, що у загальній вибірці найнижчі показники спостерігаються за шкалою «розробленість», що вказує на певні труднощі студентів, незалежно від періоду навчання у ВНЗ, у сфері розвитку, апробації та впроваджені власних ідей. Такі результати стають показником існування потенційного запиту на психолого-педагогічну допомогу щодо створення оптимальних у навчально- виховному процесі умов для реалізації інноваційних ідей та пропозицій студентською молоддю.

Швидкість як показник творчої продуктивності особи є однією з найменш розвинених здатностей студентів-випускників. Разом з тим, оригінальність в їхній діяльності істотно відрізняється ступенем прояву у порівнянні з показниками студентів інших досліджуваних груп. Тобто, брак швидкості реагування і творчої активності на останніх курсах навчання у ВНЗ компенсується розвиненістю одного з найважливіших показників креативності - оригінальністю, що свідчить про самобутність, нешаблонність, особливості творчого мислення студентів на етапі завершення професійної підготовки.

Слід відзначити, що оригінальність як складова креативності, яка характеризується здатністю висувати непересічні та новаторські ідеї, тісно взаємопов'язана із наступними індивідуально-типологічними особливостями особистості: безтурботність (F) (г=0,499, р=0,025), гнучкість (N) (г=0,258, р=0,046), радикалізм (Qj) (г=0,264, р=0,042).

Цікавими і подекуди парадоксальними виявилися результати порівняльного аналізу за показниками методики «Діагностика вербальної креативності» (С. Медника). Не дивлячись на те, що показники середніх рангів у досліджуваних групах істотно відрізняються статистично достовірного підтвердження розбіжностей, що спостерігаються не виявлено.

З'ясовано, що саме дисциплінованість, самоконтроль та вміння підпорядковувати себе, а не спонтанність як залежність від настроїв (фактор Q₃), розважливість, розсудливість (фактор F), а також соціальна сміливість, комунікабельність, доброзичливість (фактор Н ) позитивно позначається на результатах анкети, тобто студенти які мають високі показники за даним фактором, відвідують тренінги, майстер-класи, проявляють бажання проводити науково- дослідну роботу. Слід зауважити, що позаурочна активність студентів збільшується у студентів випускників.

Таким чином, припущення про те, що процес професійної підготовки психологів впливає на розвиток креативності отримав своє підтвердження.

Логіка подальшого аналізу передбачає вивчення особливостей впливу індивідуально-типологічних особливостей особистості на показники розвитку креативності. З цією метою був здійснений кореляційний аналіз з використанням коефіцієнту ро-Спірмена.

Так, з'ясовано, що емоційна стійкість та зрілість Я підкріплюються здатністю пізнавати складні явища, проявляти інтерес до складних речей і ідей. Високі показники за Фактором F (безтурботність) позитивно позначаються на прояві таких складових креативності, як допитливість (г= 0,342, р=0,007), скданість у пізнанні нового (г=0402, р=0,001), оригінальність (г=0,499, р=0,025), а також вони безпосередньо пов'язані із результатами анкети (г=0,341, р=0,008), а саме отримання знань через проблемні методи навчання. Сміливість як здатність приймати самостійні, неординарні рішення (фактор Н) виявляється у творчому процесі через схильність до ризику (г=0,522, р=0,000), допитливість (г=0,324, р=0,011), та складність (г=0,3, р=0,020). Тобто, природна активність, контактність, товариськість, впевненість у собі сприяють тому, що юнаки допускають можливість помилок, здатні відстоювати власні ідеї, воліють вивчати нові речі та ідеї, шукають різні шляхи та можливості вирішення завдань, а також проявляють наполегливість, щоб досягнення своєї мети.

За фактором L (довірливість - підозрілість) всі знайдені взаємозв'язки з «допитливістю» (г=-0,294, р=-0,023), «гнучкістю» (г=-0,266, р=-0,043) та «розробленістю» (г=-0,446, р=-0,022) обернено пропорційні. Тож, саме довірливість, терпимість до людей, поступливість, відвертість та оптимістичність сприяють розвиткові таких показників креативності, як цікавість, здатність використовувати різноманітні стратегії вирішення проблем, а також схильність до винахідницької і конструктивної діяльності.

Доведено, що чим нижчими є показники за шкалою «самостійність- навіюваність» (фактор Q₂), тим більш ймовірним буде розвиток схильності до ризику (r=0,277, р=-0,032), складності у пізнанні нового (r=0,296, р=-0,022) та гнучкості у вирішенні творчих завдань (r=0,3, р=-0,022). Саме особистісні незалежність, орієнтація на власні рішення, самостійність, винахідливість, прагнення мати власну думку впливають на розвиток зазначених показників креативності.

З'ясовано, що саме дисциплінованість, а не спонтанність як потурання своїм бажанням та залежність від настроїв (фактор Q₃) позитивно позначається на результатах анкети, де з'ясовувалась їх навчальна активність. Тобто студенти які мають високі показники за даним фактором, відвідують тренінги, майстер-класи, проявляють бажання проводити науково-дослідну роботу.

За фактором Q4 (спокійність-напруженість) існують обернено пропорційні взаємозв'язки із фактором розробленості (r=0,629, р=-0,038). Тобто стан внутрішньої розслабленості та задоволеності потреб є детермінантою досягнення успіхів у творчій, винахідницькій та конструктивній активності.

Заслуговує на увагу той факт, що оригінальність як складова креативності, що характеризується здатністю висувати непересічні та новаторські ідеї, тісно взаємопов'язана із наступними індивідуально-типологічними особливостями особистості: безтурботність (r=0,499, р=0,025), гнучкість (r=0,258, р=0,046), радикалізм (r=0,264, р=0,042), спонтанність та зосередженість. Таким чином, оригінальність як показник креативності безпосередньо залежить від розвиту проникливості, здатності розуміти людей і прихованих мотивів їхньої поведінки, тонкого смаку, переважання естетичних почуттів, здатності сумніватися у непохитності авторитетів, сприймати зміни та бути відкритим до нових ідей, бути безпосереднім та захоплюватися справою.

ВИСНОВКИ

Отже, проведене нами дослідження дозволяє зробити висновок про те, що процес професійної підготовки майбутніх психологів-консультантів впливає на розвиток креативності студентів. Однак слід звернути увагу на необхідність врахування в навчальному процесі підготовки цієї категорії студентів розвиток індивідуально-психологічних властивостей особистості студентів таких як: довірливість, самостійність, дисциплінованість, спонтанність та ін..

Перспективи подальшого дослідження. Подальшого більш глибокого дослідження потребують питання розробки моделі розвитку креативності у студентів психологів в процесі професійної підготовки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Большой психологический словарь. - 4-е изд., расширенное / Сост. и общ. ред. Б. Г. Мещеряков., В. П. Зинченко. - М.: АСТ: АСТ Москва; СПб.: Прайм- ЕВРОЗНАК, 2009. - 811с. - С.299.

2. Современный психологический словарь / под. ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. - СПб. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2007 - 490с.

3. Степанов С.С. Популярная психологическая энциклопедия. - М.: Изд-во Экомо,2005. - С. 328 - 331.

ТРАНСЛІТЕРАЦІЯ

1. Bolshoi psihologicheskiy slovar. - 4-e izd., / sost. i obsh. red. B.G.Mesheryakov., V.P. Zinchenko. - M.: AST: AST Moskva; SPb.: Praym- EVROZNAK, 2009. - 2009. - 811s. - S. 299.

2. Sovremennyi psihologicheskiy slovar / pod. red. B.G.Mesheryakova, V.P. Zinchenko. - SPb.: Praym-EVROZNAK, 2007. - 499 s.

3. Stepanov S.S. Popyliapnaya psichologicheskaya enciklopediya. - M.: izd-vo Ekomo, 2005. - S. 328 - 331.

Размещено на Allbest.ru