Особливості сімейного функціонування підлітків з залежністю від опіатів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості сімейного функціонування підлітків з залежністю від опіатів

Кривоногова О.В., Чернишова О.О.

Анотація

У статті розглянуто особливості сімейного функціонування підлітків з опійною формою наркотичної залежності. Відомо, що зловживання наркотиками, алкоголем і іншими психоактивними речовинами в даний час залишається однією з глобальних світових проблем. В Україні протягом останнього десятиліття відзначається різке зростання опійної наркоманії. Більшість споживачів психоактивних заходів складають підлітки і молодь. Проведений в результаті дослідження аналіз об'єктивних мікросоціальних умов розвитку обстежених підлітків показав, що більшість підлітків-наркоманів жили в повних сім'ях із середнім або високим рівнем матеріального доходу, у більшості обстежених сімей відзначався високий рівень конфліктності. Гармонійного виховання не отримав ніхто з підлітків основної групи, тоді як в контрольній групі таке виховання отримало більшість дітей. Найчастіше в родинах обстежених підлітків з залежністю від опіатів зустрічалось виховання за типом емоційного відкидання, гіпопротекції та гіперпротекції. Здобуті дані дозволили підтвердити, що суттєву роль у ґенезі наркотичної залежності відіграє ставлення батьків до вживання підлітком психоактивних речовин. Адекватне негативне ставлення батьків до наркозалежності підлітків відмічалося лише в поодиноких випадках. Найчастіше у матерів відзначалося сором'язливо-катастрофічне й демонстративно-героїчне відношення, а у батьків найпоширенішим було ігноруюче ставлення до захворювання дитини. Питання вивчення особливостей функціонування родин пацієнтів із опійною залежністю як чинників, які водночас сприяють її формуванню, а також підтримують захворювання, є вельми актуальним. Сімейний фактор необхідно враховувати на всіх етапах надання допомоги наркозалежним підліткам.

Ключові слова: підлітки, опіатна залежність, співзалежність, сімейне функціонування

Аннотация

В статье рассмотрены особенности семейного функционирования подростков с опийной формой наркотической зависимости. Известно, что злоупотребление наркотиками, алкоголем и другими психоактивными веществами в настоящее время остается одной из глобальных мировых проблем. В Украине в течение последнего десятилетия отмечается резкий рост опийной наркомании. Большинство потребителей психоактивных веществ составляют подростки и молодежь. Проведенный в результате исследования анализ объективных микросоциальных условий развития обследованных показал, что большинство подростков наркоманов жили в полных семьях со средним или высоким уровнем материального дохода, в большинстве обследованных семей отмечался высокий уровень конфликтности. Гармоничного воспитания не получил никто из подростков основной группы, тогда как в контрольной группе такое воспитание получило большинство детей. Чаще всего в семьях обследованных подростков с зависимостью от опиатов встречалось воспитание по типу эмоционального отвержения, гипопротекции и гиперпротекции. Полученные данные позволили подтвердить, что существенную роль в генезисе наркотической зависимости играет отношение родителей к употреблению подростком психоактивных веществ. Адекватное отрицательное отношение родителей к наркозависимости подростков отмечалось лишь в редких случаях. Чаще всего у матерей отмечалось стыдливо-катастрофическое и демонстративно героическое отношение, а у отцов распространенным было игнорирующее отношение к заболеванию ребенка

Ключевые слова: подростки, опиатная зависимость, созависимость, семейное функционирование.

Annotation

The article deals with the peculiarities of the family functioning of adolescents with an opiate form of narcotic dependence. It is known that the abuse of drugs, alcohol and other psychoactive substances is currently one of the global problems of the world. In Ukraine during the last decade there has been a sharp rise in opiate addiction. Most consumers of psychoactive substances are teenagers and young people. The analysis of objective microsocial conditions for the development of surveyed teenagers conducted in the result of the study showed that most teenagers of drug addicts lived in full families with an average or high level of material income; in the majority of the families surveyed, there was a high level of conflict. None of the teenagers in the main group received harmonious education, whereas in the control group the majority of children received such education in family. Mostly in the families of the examined teenagers with opiate dependence, education was encountered in the form of emotional rejection, hypoprotection and hyperprotection. The data obtained allowed us to confirm that an important role in the genesis of drug dependence is played by the ratio of parents to adolescent use of psychoactive substances. Adequate negative attitude of parents towards adolescent addiction was noted only in rare cases. Most often, the mothers observed a shame-catastrophic and demonstratively heroic attitude, and their fathers were widespread the ignoring attitude to the disease of the child. The questions of studying the peculiarities of the functioning of families of patients with opiate addiction as factors that simultaneously contribute to its formation, and also support diseases, is very relevant. Family factors need to be taken into account at all stages of assisting drug addicts.

Key words: adolescents, opiate addiction, codependence, family functioning.

Постановка проблеми. Результати соціологічних досліджень та дані офіційної статистики свідчать, що в дев'яності роки середній вік початку вживання наркотичних засобів приходився на 17-18 років, то в 2000-х роках - на 11,3 років. Майже у 8% спостерігається щоденне вживання психоактивних препаратів. Частка наркозалежних в складі учнів шкіл становить 3,1%, учнів ПТУ - 4,8%, студентів коледжів та училищ - 7,2%, вищих навчальних закладів - 4,8%.підліток наркотичний сімейний відношення

Згідно з офіційною статистикою, в даний час до 80-90% наркозалежних, які перебувають на обліку в наркологічних установах, вживають препарати опію, переважно героїн.

Згідно з холістичним підходом до надання допомоги пацієнтам з залежністю від психоактивних речовин, чинниками ризику її формування поряд з біологічними та психологічними, вагоме значення мають і соціальні фактори, насамперед особливості сімейного функціонування пацієнтів. В Україні дотепер існує медична модель допомоги наркозалежним особам, згідно з якою впроваджується суто фармакотерапевтичне лікування симптомів захворювання. При цьому не враховуються психосоціальні предиктори та наслідки залежності від психоактивних речовин. Саме тому питання вивчення особливостей функціонування родин пацієнтів із опійною залежністю як чинників, які водночас сприяють її формуванню, а також підтримують захворювання, є вельми актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зловживання наркотиками, алкоголем і іншими психоактивними речовинами в даний час залишається однією з глобальних світових проблем. В Україні протягом останнього десятиліття відзначається різке зростання опійної наркоманії. Більшість споживачів психоактивних засобів складають підлітки і молодь.

Психологічні дослідження, пов'язані з проблемою наркозалежності, найчастіше концентруються навколо вивчення особистості наркозалежного і факторів, що сприяють наркотизації (Аймедов К.В., Березін С. В., Кулаков С.А., Ларіонов А. В., Лисецький К. С., Личко А. Є., Херсонський Б. Г., Чересмін О.В., Ейдеміллер Е. Г., Catalano R.F., Felix- Ortiz М., Kooyman M., Reid J. В. та ін.), а також впливу наркозалежності людини на її близьке оточення (Данілін А. Г., Даніліна І. В., Дмитрієва Н. В., Дудко Т. Н., Кулаков С. А., Кауфманн П., Курек Н. С., Ларіонов А. В., Москаленко В. Д., Христофорова М.І., Черніков В. Н., Шіпіцин Л. М., Dakof G A., Johnson R.A., Liddle H.A., Mares В. E., Potter-Efron R.J., Potter-Efron P.S., Sandler K.R., Szapocznic J. та ін.). Необхідність вивчення впливу наркозалежності людини на його рідних сьогодні визнається практично всіма дослідниками, оскільки саме ці взаємини можуть стати потужним позитивним або негативним фактором, що може впливати на процес реабілітації наркозалежної особи. Однак для вітчизняної психології ця проблема є дещо новою, і при її вивченні зазвичай спираються на західні традиції дослідження співзалежності (Brickman A.L., Dakof G.A., Demarsh J., Elkin М., Forehand R., Heath A.W., Kaufman E., Kaufman P., Kooyman M., Kumpfer K.L., Liddle H.A., McMahon R.J., Mercer R. Т., Perez V.D., Reid J. В., Stanton M.D., Szapocznic J., Weidman A.A., Wills Т. А. та ін.).

Співзалежність зазвичай визначається через опис найбільш значущих і універсальних проявів цього феномена, що не дають, однак, можливості експлікувати механізми його функціонування. На думку О.В. Вдовіченка, існує ряд спільних рис, властивих підліткам, людям з порушеною соціальною адаптацією і людям, що вживають наркотики і алкоголь: слабкий розвиток самоконтролю, самодисципліни; низька стресостійкість до зовнішніх і внутрішніх факторів; невміння прогнозувати наслідки дій і долати труднощі; емоційна нестійкість; невміння знайти вихід з важкої ситуації [1].

Природні особливості розвитку підлітків, перш за все суперечливість, розцінюється дорослими як особистісні порушення. При такому підході учні поповнюють категорію «дітей групи ризику». У педагогічній та соціально- психологічної практиці до «групи ризику» прийнято відносити дітей з поведінкою, що відхиляється. На сьогоднішній день однозначне тлумачення терміна «діти групи ризику» відсутній, проте, за даними Лисецького К.С., Литягіної Е.В. та Федоренка А.Ф. до цієї категорії можна віднести дітей з психосоматичними захворюваннями, зокрема логоневрозами; акцентуйованих і психопатизированих дітей; дітей з неблагополучних у соціальному відношенні сімей; дітей з екологічно неблагополучних зон [5-7, 14].

Дисфункція сім'ї, порушення внутрішньосімейних стосунків - це основна причина і основний механізм підтримки наркологічних захворювань, вважають Ємельянова Е.В., Шабанов П.Д., Liddle H. A., Dakof G. A. [2, 15, 16]. Особливості родинного функціонування в таких сім'ях є тим специфічним ґрунтом, на якому можуть проявитися алкоголізм, наркозалежність, ігроманія і без якого вони не можуть існувати. Співзалежність передує формуванню залежності, є основним пусковим механізмом хвороби і фактором, який не дає хворобі згаснути. Від рівня усвідомлення хвороби спів залежними членами родини, від успіху роботи з ними багато в чому залежить результат роботи з підлітками з опійною залежністю.

Мета статті - вивчення особливостей сімейного функціонування підлітків з залежністю від опіатів.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. Під нашим спостереженням знаходилися 160 підлітків чоловічої статі у віці від 15 до 18 років. 100 з них, які страждали на опійну наркоманію, склали основну групу, 60 підлітків, які ніколи не вживали наркотики, були обстежені в якості контрольної групи. 98 обстежених були учнями середньої школи і 32 - учнями технікумів і професійно-технічних училищ. Також у дослідженні прийняли участь батьки досліджених підлітків з наркотичною залежністю: основна група 72 батька та 94 матері, контрольна група - 58 батьків та 60 матерів.

При проведенні дослідження були використані наступні методи: теоретичні (аналіз психологічної літератури по темі дослідження); емпіричні (психологічне тестування), методи статистичної обробки результатів дослідження.

Для вивчення мікросоціальних чинників в ініціюванні наркозалежності було обрано такі методики. Стиль виховання визначався за результатами усного інтерв'ю з підлітками, а також за результатами письмового анкетування. З соціологічних характеристик нами були вивчені типи сімей досліджених підлітків, відомості про батьків, їх дохід, рід занять, наявність у них шкідливих звичок, характер відносин між батьками, склад сім'ї, в тому числі кількість дітей. Ставлення батьків до захворювання дитини визначався за допомогою опитувальника, розробленого В.С.Підкоритовим [10].

Всі отримані в результаті психологічних і соціологічних досліджень дані оброблені за таблицями відсотків та їх помилок, результати психодіагностичних досліджень - за допомогою кореляційного аналізу із застосуванням критеріїв Фішера, критерію Стьюдента, критерію Спірмена. Статистична обробка первинних даних проводилася за допомогою пакета програмного забезпечення SPSS 16,0 for Windows [11].

З огляду на значимість мікросоціальних чинників у розвитку у підлітків адиктивної поведінки, в тому числі вживання наркотичних речовин, ми вивчили соціологічні характеристики батьківських сімей обстежених підлітків і взаємовідносини членів сім'ї. Результати цих досліджень представлені у наведених нижче таблицях.

Таблиця 1. Характеристика батьківських сімей обстежених

Примітка. У чисельнику - кількість батьків, в знаменнику - кількість матерів.

З табл. 1 видно, що більшість обстежених підлітків-наркоманів росли в повній сім'ї. Сироти виховувалися в родині бабусі і дідусі. Батьки найчастіше були службовцями. Матеріальне становище сімей в основному було хорошим - лише у 5,00+2% дохід був низьким. У сім'ях в більшості випадків було по двоє або троє дітей, причому сиблинги підлітків-наркоманів не вживали наркотиків.

Досліджувався також рівень конфліктності в сім'ях обстежених підлітків, який ілюструється цифрами, наведеними в табл. 2 і 3.

Таблиця 2. Характер взаємовідносин між батьками досліджених

Постійні конфлікти між батьками, як видно з табл. 2, в основній групі відбувалися в 3,5 рази частіше, ніж у контрольній, але в цілому найчастіше конфлікти виникали час від часу.

Таблиця 3. Аналіз взаємовідносин підлітків з батьками

З даних табл. 3 випливає, що часто в обстежених родинах час від часу виникали конфлікти між батьками і дітьми як в основний, так і в контрольній групі, а повне взаєморозуміння і повна відсутність взаєморозуміння зустрічалися приблизно однаково часто, але повне взаєморозуміння з матір'ю у підлітків-наркоманов зазначалося дещо частіше, ніж з батьком.

Дослідження типів виховання обстежених підлітків в сім'ї дозволило отримати дані, представлені в табл.4

Таблиця 4. Особливості виховання досліджених підлітків

Найбільш часто зустрічаються такі типи виховання як емоційне відкидання (44,00+5%) та гіпопротекція (21,00+4).

Гармонійного виховання не отримав ніхто з підлітків основної групи, тоді як в контрольній групі таке виховання отримало більшість дітей (різниця між групами достовірна, p<0,001).

Таблиця 5. Відношення батьків до захворювання дитини

Визначено різницю між сприйняттям хвороби дитини з боку матерів і батьків. Для матерів найбільш характерним є сором'язливо-катастрофічний або демонстративно-героїчний тип реагування на наркозалежність дитини. Отців характеризує ігноруючий тип сприйняття захворювання дитини.

Таким чином, проведене дослідження показало, що підлітки, які страждають на опійну наркоманію зростали, здебільшого, у повних сім'ях, частіше за все в сім'ях службовців із середнім доходом, але досить часто - у 24,4% сімей доход був високий, низький дохід мали лише 5,0 % сімей. У взаєминах підлітків з батьками час від часу виникали конфлікти, а конфлікти між батьками були звичайним явищем - виникали постійно в 87,5% сімей. Адекватне негативне ставлення батьків до наркозалежності підлітків відмічалося лише в поодиноких випадках. Також ніхто з підлітків основної групи не отримав гармонійного виховання в родині.

Мікросоціальні фактори виникнення наркозалежності слід розглядати в комплексі з особливостями особистості підлітків, спираючись на наукові положення про єдність зовнішніх впливів соціального довкілля і внутрішніх особливостей особистості в детермінації її поведінки [1, 5, 14, 17]. Це зумовлює необхідність застосування інтеграційного підходу, який відображає системний і структурно-ієрархічний характер вивчення факторів наркотизації, з позицій якого розроблена психологічна модель причинного обумовленості виникнення наркозалежності в підлітковому віці.

Висновки

1. Аналіз об'єктивних мікросоціальних умов розвитку обстежених підлітків показав, що більшість підлітків-наркоманів (72,00+4%) жили в повних сім'ях із середнім або високим рівнем матеріального доходу, але у 87,00+4% із 100 обстежених сімей відзначався високий рівень конфліктності.

2. Гармонійного виховання не отримав жоден з підлітків основної групи, тоді як в контрольній групі таке виховання отримало більшість дітей (різниця між групами достовірна, p<0,001). Найчастіше в родинах обстежених підлітків з залежністю від опіатів зустрічалось виховання за типом емоційного відкидання (23,00+4), гіпопротекція (21,00+4) та гіперпротекція (20,00+4).

3. Здобуті дані дозволили підтвердити, що суттєву роль у генезі наркотичної залежності відіграє ставлення батьків до вживання підлітком психоактивних речовин. Адекватне негативне ставлення батьків до наркозалежності підлітків відмічалося лише в поодиноких випадках. Найчастіше у матерів відзначається сором'язливо-катастрофічне (38,00+5) й демонстративно-героїчне (29,00+5)відношення, а у батьків найпоширенішим було ігноруюче (57,00+6) ставлення до захворювання дитини.

Перспективи подальшого дослідження. Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів піднятої проблеми. Перспективним є подальше вивчення генетично обумовлених індивідуально-біологічних детермінант та індивідуально-типологічних чинників виникнення наркотичної залежності у молоді; висвітлення нейропсихологічних механізмів, які складають підґрунтя для виникнення потягу до вживання психоактивних речовин; а також розкриття особистісно-психологічних детермінант наркозалежності, включаючи гендерні осбливості, мотиваційну сферу та ін.

Список використаної літератури

1. Вдовіченко О.В. Основні фактори, що визначають прояв девіантної поведінки / О.В. Вдовиченко, Г.В. Притула: матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції [«Актуальні проблеми сучасної психологічної науки»]. - Одеса, 2006 . - С.186-189.49.

2. Емельянова Е.В. Кризис в созависимых отношениях. Принципы и алгоритмы консультирования / Е.В. Емельянова. - Спб.: Речь, 2004. - 236 с.

3. Кольцова О.В. Психология работы с наркозависимыми / О.В. Кольцова. - СПб.: Речь, 2007. -160с.

4. Кулагина И.Ю. Возрастная психология: полный жизненный цикл развития человека: [учебное пособие для студентов высших учебных заведений] / Ирина Юрьевна Кулагина. - М.: ТЦ Сфера, 2005. - 464 с.

5. Лисецкий К.С. Психология и профилактика наркотической зависимости / К.С. Лисецкий, Е.В. Литягина. - Самара: Издательский Дом «Бахрах-М», 2008. - 224с.

6. Лисецкий,К.С. Психологиянегативных зависимостей / К.С. Лисецкий, Е.В. Литягина. - Самара: Изд-во «Универс групп», 2006. - 251 с.

7. Литягина Е.В. Нерешенные задачи взросления как психологические условия формирования аддиктивного поведения старшеклассников: автореф. дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.07. - Калуга, 2004. - 20 с.

8. Наркология /[Л.С.Фридман, Н.Ф.Флеминг, Д.Х.Робертс, С.Е.Хайман]; пер. с англ. - М., С.Пб: БИНОМ-Невский Діалект, 2000. - 320 с.

9. Наркомания глазами семейного психолога; под ред. С.В.Березина, К.С.Лисецкого. - СПб.: «Речь», 2005. - 240с.

10. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: учебное пособие / [под ред. Д.Я. Райгородского]. - Самара: «Бахрах-М», 2002. - 672с.

11. Психологические тесты / [под ред. А.А.Карелина]. - М.: ВЛАДОС, 2000. - Т. 2. - 248 с.

12. Руководство по аддиктологии / [под ред. проф. В.Д. Менделевича]. - СПб.: Речь, 2007. - 768 с.

13. Турта Э.В. Самооценка девиантных подростков / Э.В. Турта: матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції [«Актуальні проблеми сучасної психологічної науки»]. - Одеса, 2006 . - С.75-77.

14. Федоренко А.Ф. Профілактика і психокорекція відхилень в поведінці / А.Ф. Федоренко // Практична психологія: комплекс типових навчальних програм. Випуск 3. - К.: Поліграф-центр, 2007. - С. 224-232.

15. Шабанов П.Д. Наркомания: патопсихология, клиника, реабилитация / П.Д. Шабанов, О.Ю. Штакельберг. - С.Пб: Лань, 2000. - 368 с.

16. Liddle H. A., Dakof G. A. Family-Based treatment for adolescent drug use: State of the science. // NIDA Research Monograph №156. 1995.--pp. 218-254.

17. Liddle H. A. Theory development in a family based therapy for adolescent drug abuse. // Jornal clinical child psychology № 28. 1999. pp. 521-532.

Размещено на Allbest.ru