Особливості долання особистістю проблемних ситуацій як передумови розвитку психологічної компетентності

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.923(043.5)

Особливості долання особистістю проблемних ситуацій як передумови розвитку психологічної компетентності

Анотація

проблемний студент психолог сімейний

Стаття присвячена емпіричному дослідженню особливостей подолання проблемних ситуацій в різних сферах життєдіяльності: у сімейних відносинах, в валеологічній сфері, в ситуаціях, що зачіпають матеріальний статус суб'єкта, і в професійній діяльності. У статті представлений авторський погляд на проблему психологічної компетентності особистості, яка розглядається як її цілісна інтегральна характеристика, що реалізується в ситуаціях, проблемних за своїм характером, шляхом певних дій з організації життя. Емпірично досліджено особливості проблемних ситуацій і дій з організації життя у студентів - майбутніх психологів. Показано, що цілий спектр дій з організації життя сприяє подоланню проблемних ситуацій професійної сфери і цей спектр включає як дії, орієнтовані на проблему, так і дії, сфокусовані на емоційний стан. Емпірично підтверджено, що дії з організації життя, які за своїм характером спрямовані на проблемні ситуації здоров'я, мають зворотний ефект, посилюючи ризик виникнення повторних проблем, тоді як дії, спрямовані на регуляцію власного емоційного стану, дозволяють уникати проблем валеологічної сфери. Показано, що весь комплекс дій з організації життя щодо кожної проблемної ситуації можна вважати інтегральним виразом специфічного для кожної проблемної ситуації психологічного конструкту - активності дій з організації життя. Встановлено, що синтез різнопланових стратегій, як проблемно-орієнтованих, так і емоційно-орієнтованих, дає можливість майбутньому фахівцю-психолога долати сімейні та матеріально-соціальні проблемні ситуації.

Ключові слова: особистість, психологічна компетентність особистості, проблемні ситуації, внутрішній потенціал, дії з організації життя, саморегуляція.

Аннотация

Баринова Л.Я.

Особенности преодоления личностью проблемных ситуаций как предпосылки развития психологической компетентности

Статья посвящена эмпирическому исследованию особенностей преодоления проблемных ситуаций в различных сферах жизнедеятельности: в семейных отношениях, в валеологической сфере, в ситуациях, затрагивающих материальный статус субъекта, и в профессиональной деятельности. В статье представлен авторский взгляд на проблему психологической компетентности личности, которая рассматривается как ее целостная интегральная характеристика, реализуется в ситуациях, проблемных по своему характеру, путем определенных действий по организации жизни. Эмпирически подтверждено, что действия по организации жизни, которые по своему характеру направлены на проблемные ситуации здоровья, имеют обратный эффект, усиливая риск возникновения повторных проблем, тогда как действия, направленные на регуляцию собственного эмоционального состояния, позволяют избегать проблем валеологического сферы. Показано, что весь комплекс действий по организации жизни по каждой проблемной ситуации можно считать интегральным выражением специфического для каждой проблемной ситуации психологического конструкта - активности действий по организации жизни. Установлено, что синтез разноплановых стратегий, как проблемно-ориентированных, так и эмоционально-ориентированных, дает возможность будущему специалисту-психологу преодолевать семейные и материально-социальные проблемные ситуации.

Ключевые слова: личность, психологическая компетентность личности, проблемные ситуации, внутренний потенциал, действия по организации жизни, саморегуляция.

Annotation

Barinova L.

Peculiarities of overcoming the personality of problem situations as preconditions for the development of psychological competence

The article is devoted to the empirical study of the peculiarities of overcoming problem situations in various spheres of life: in family relations, in the valeological sphere, in situations affecting the material status of the subject, and in professional activities. The article presents the author's view on the problem of the psychological competence of an individual, which is regarded as its integral integral characteristic, is realized in situations that are problematic in nature, by certain actions to organize life. It is empirically confirmed that actions on organization of life, which by their nature are aimed at problem health situations, have the opposite effect, increasing the risk of occurrence of repeated problems, while actions aimed at regulating their own emotional state, allow to avoid the problems of the valeological sphere. It is shown that the whole complex of actions on organization of life for each problem situation can be considered an integral expression of the psychological construct specific for each problem situation - the activity of actions for organizing life. It is established that the synthesis of diverse strategies, both problem-oriented and emotionally-oriented, makes it possible for a future specialist psychologist to overcome family and material- social problem situations.

Key words: personality, psychological competence of a person, problem situations, internal potential, actions on organization of life, self-regulation.

Постановка проблеми. В процесі індивідуального розвитку у суб'єкта повинно бути сформовано якість, що дозволяє йому успішно реалізовувати свій внутрішній потенціал, взаємодіяти з іншими людьми, адекватно вирішувати стандартні і особливо нестандартні завдання, переживати почуття внутрішнього комфорту і психологічної захищеності. Ця інтегральне якість і визначається нами як цілісна психологічна компетентність особистості, що реалізується в ситуаціях, проблемних за своїм характером, шляхом певних дій з організації життя. Нами були досліджені особливості проблемних ситуацій і дій з організації життя у студентів - майбутніх психологів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Н. В. Родіна ототожнює копінг-стратегії з «верхівкою айсберга» антикризової поведінки - стратегії усвідомлюються індивідом, тоді як психологічні захисні механізми відображають глибинну, неусвідомлювану лінію подолання складних ситуацій, при цьому вони є первинними по відношенню до копінг-стратегій. Копінг розглядається вченою як структурна «надбудова» особистості, яка виникає в результаті соціалізації, в результаті взаємодії кризових, скрутних ситуацій і неусвідомлюваних мотивів особистості (Н. В. Родына [3]). Дії, що організують життя, згідно з їх спільною метою, можуть реалізовуватися суб'єктом у двох напрямах: 1) для здійснення регуляції самосуб'єктних стосунків, що функціонують в процесі подолання суб'єктом проблемної ситуації; 2) для здійснення регуляції предметного змісту проблемної ситуації (Є. П. Колесников [1]). Однак, в психологічній науці відсутні теоретичні та емпіричні дані про те, яким чином здійснюється зв'язок між виразністю проблемних ситуацій і активністю дій з організації життя, і які способи класифікації цих ситуацій. Таким чином, виникла необхідність аналізу структурних взаємин між особливостями проблемних ситуацій і діями з організації життя на вибірці майбутніх фахівців-психологів.

Мета статті - розкрити результати емпіричного дослідження особливостей взаємозв'язків проблемних ситуацій і дій з організації життя як умов для подолання проблемних ситуацій.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. Ми припустили, що виразність проблемних ситуацій і активність дії з організації життя знаходяться у зворотному зв'язку. Перевіримо цю гіпотезу на нашій вибірці за допомогою кореляційного аналізу. Для кожної проблемної ситуації наведені коефіцієнти кореляції, які характеризують її зв'язок зі специфічними для неї діями з організації життя. Більшість коефіцієнтів кореляцій між виразністю проблемних ситуацій внутрішньосімейних стосунків і активністю дій з організації життя були негативними, виключення становлять дії з адаптації до проблемної ситуації, але ця кореляція не була статистично значущою r = 0,162; p = 0,097. За даними методики ДОЖ неможливо встановити первинність компонентів системи «проблемна ситуація - дія з організації життя»: з одного боку, дія, що організує життя, починає свідомо формуватися суб'єктом в момент виявлення ним проблемної ситуації, з іншого, адекватне використання тієї чи іншої дії з організації життя здатне зменшити частоту виникнення відповідних проблемних ситуацій.

Проаналізуємо статистично значущі кореляції з цієї плеяди. Найбільшим за модулем був коефіцієнт кореляції з діями з пошуку інформації про проблемні ситуації (r = - 0,516; p = 0,000). Очевидно, що в умовах професійного становлення майбутнього психолога, в першу чергу, дефіцит пошуку інформації в проблемних ситуаціях призводить до вразливості по відношенню до проблем у сімейних відносинах. Також це стосується таких дій з організації життя, як дезактивуючи вольові дії в проблемних ситуаціях (r = - 0,351; p = 0,000), дії по оцінці (r = - 0,250; p = 0,010) аксіології, по емоційно-вольовій регуляції цих ситуацій ( r = - 0,233; p = 0,016) і дії по їх резюмуванню (r = - 0,215; p = 0,027). Навпаки, активність цих дій супроводжує низький ризик виникнення проблем з внутрішньо сімейним оточенням. Спектр зазначених дій з організації життя включає як проблемно-орієнтовані, так і емоційно-орієнтовані стратегії. На цьому наголошує багатомірність способів організації життя, здатних забезпечити подолання проблемних ситуацій, пов'язаних з близьким оточенням. Тільки п'ять коефіцієнтів кореляції є негативними. Деякі з них були статистично значущими і ми проінтерпретуємо їх нижче. Серед позитивних коефіцієнтів кореляції статистично значущих параметрів не виявлено. Найбільш активну здатність протидіяти проблемним ситуаціям, пов'язаним з матеріально - соціальним статусом, виявляють дії по знаходженню способів вирішення цих ситуацій (r = - 0,313; p = 0,001). Також свою роль в протистоянні цих ситуацій відіграють дії по емоційно-вольовій регуляції проблемних ситуацій і їх дезактивації. Коефіцієнти кореляції і їх статистична значущість склали відповідно r = - 0,254; p = 0,009 і r = - 0,205; p = 0,035. Отримані дані вказують, що синтез різнопланових стратегій дає можливість майбутньому фахівцю-психологу долати матеріально-соціальні проблемні ситуації, оскільки дії по знаходженню способів вирішення цих ситуацій орієнтовані на проблему, тоді як дії по емоційно-вольовій регуляції і дезактивації сфокусовані на емоційному стані.

При аналізі взаємин між показниками опитувальника ДОЖ, що стосуються валеологічної сфери були виявлені три позитивних коефіцієнта кореляції і п'ять негативних, які пов'язували між собою проблемні ситуації цієї категорії і відповідні дії з організації життя.

Досить неоднозначним результатом є те, що серед позитивних коефіцієнтів кореляції є статистично значущі (p <0,05). Маються на увазі кореляції між проблемними ситуаціями валеологічної сфери і діями по оцінці аксіології проблемної ситуації, а також діями по плануванню поведінки в проблемній ситуації (відповідно r = 0,468; p = 0,000 і r = 0,306; p = 0,001). З цих даних випливає, що активне використання зазначених дій з організації життя відповідає зростанню проблемності в сфері здоров'я. Тобто, дані дії з організації життя роблять не протективний, а небажаний вплив на валеологічну сферу майбутнього фахівця-психолога. У нечисленних наукових дослідженнях даної проблеми вказується, що відмічені стратегії не застосовуються в проблемних ситуаціях, пов'язаних зі здоров'ям. На нашу думку, планування поведінки і оцінка аксіології базуються на таких психологічних захисних механізмах як компенсація і інтелектуалізація.

Положення про можливість базування дій з організації життя на психологічних захисних механізмах спирається на психодинамічний підхід, з точки зору якого реакції на кризу, складні ситуації визначають ті якості несвідомого, які в повсякденному житті не проявляються в поведінці. Проблемні ситуації валеологічної сфери мали негативний зв'язок з дезактивуючими вольовими діями (r = - 0,597; p = 0,000) і емоційно-вольовими регулюючими діями (r = - 0,471; p = 0,000). Відповідно, активність дій, спрямованих на саморегуляцію власного емоційного стану, дає можливість майбутнім фахівцям - психологам знижувати ризики виникнення проблемних ситуацій в сфері здоров'я.

Розглянемо особливості взаємин між показниками опитувальника ДОЖ, що описують наступний блок проблемних ситуацій - ситуації професійної діяльності. Майже всі взаємозалежності між інтенсивністю проблемної ситуації і діями з організації життя в цих ситуаціях є зворотними. Виняток становить лише коефіцієнт кореляції між інтенсивністю проблемної ситуації професійної діяльності та дій з адаптації до неї (r = 0,217; p = 0,025). З цього прикладу ми бачимо, що спроба адаптуватися до проблем в професії, а саме мінімізація втрат або пристосування до умов, які не влаштовують, - призводять до негативних наслідків: зазначені проблеми лише загострюються.

Далі розглянемо негативні коефіцієнти кореляції, які були статистично значущими. Найбільш активно протидіяти проблемним ситуаціям, пов'язаним з професійною діяльністю, здатні дії з пошуку інформації про проблемні ситуації (r = - 0,413; p = 0,000). Також свою роль в протистоянні цих ситуацій відіграють дії з планування поведінки (r = - 0,369; p = 0,000), дезактивації (r = - 0,304; p = 0,002), резюмування (r = - 0,260; p = 0,007), оцінці (r = - 0,246; p = 0,011) аксіології, емоційно-вольової регуляції (r = - 0,203; p = 0,036).

Таким чином, цілий спектр дій з організації життя (крім спрямованості на адаптацію) сприяє подоланню проблемних ситуацій професійної сфери і цей спектр включає як дії, орієнтовані на проблему, так і дії, сфокусовані на емоційний стан.

Інтерпретуючи результати аналізу, отримані за методикою ДОЖ, ми проводили аналогію між діями по організації життя і копінг-стратегіями і класифікували параметри методики згідно трансакційної теорії стресу, яка розділяє копінг-стратегії на два базових типу: копінг, орієнтований на вирішення проблеми (який також називають когнітивним копінгом), і копінг, орієнтований на емоції. Перші стратегії змінюють власне проблему за допомогою прямих дій з оволодіння контролем над ситуацією, другі стратегії включають в більшій мірі обдумування, ніж зміна взаємовідносин між індивідом і середовищем.

На нашу думку, до проблемно-орієнтованих дій з організації життя відносяться дії з пошуку інформації про проблемну ситуацію, з планування поведінки в ній, по знаходженню способів її рішення і за оцінкою аксіології. У свою чергу, до емоційно-орієнтованих дій - дії з адаптації до проблемної ситуації, дії по емоційно-вольовій регуляції, дезактивуючи вольові дії, і дії по резюмуванню проблемної ситуації.

Однак в самій методиці існує власна класифікація дій з організації життя. Автор методики ДОЖ виділяє два відносно незалежних блоки параметрів: адаптивно-оцінний і регуляторно-перетворювальний [1]. Поставимо задачу перевірити, наскільки збережеться ця типологія стосовно нашої вибірки і проаналізуємо цю типологію в парадигмі психологічної компетентності. Для проблемної ситуації, пов'язаної з матеріальним і соціальним статусом суб'єкта, перевірка відповідності двохфакторної моделі дозволила відзначити наступне. Підвищуючи відповідність цієї моделі ми ввели додаткові кореляції (загальною кількістю - 6) між залишковими дисперсіями. В результаті значення відповідних індексів були наступними: х2 / df = 1,710; RMSEA = 0,082; SRMR = 0,060; GFI = 0,954; IFI = 0,947; CFI = 0,943. Це свідчить, що модель підходить емпіричним даним, але наявність окремих двох факторів зазначеного складу для цієї проблемної ситуації є сумнівним, адже зв'язок між адаптивно-оцінним і регуляторно-перетворює типом є значною за своєю силою і являє r = 0,79. До того ж досить велика кількість додаткових кореляцій, які пов'язують нібито окремі чинники, не дозволяє сприймати цю модель як двохфакторну.

Кількість необхідних факторів в моделях експлораторного факторного аналізу встановлювалися за допомогою критерію кам'янистій осипи. Ця графіка наведена на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Як видно з рисунка, для дій з організації життя щодо всіх чотирьох проблемних ситуацій, графіки кам'янистого осипу свідчить, що адекватними є рішення, які складаються лише з одного фактора.

Таким чином, для того, щоб адекватно класифікувати дії з організації життя, треба використовувати не тільки теоретичні передумови, а й емпіричні дані. Але теоретичні моделі, наприклад модель Є. П. Колесникова, дають можливість виділити певні типи дій з організації життя, тоді як наші результати засвідчили неможливість жодним чином класифікувати ці параметри, базуючись на емпіричних принципах. За емпіричними даними весь комплекс дій з організації життя щодо кожної проблемної ситуації можна вважати інтегральним виразом специфічного для кожної проблемної ситуації психологічного конструкту - активності дій з організації життя. Інтегрально дії з організації життя формують континуум «активність дій - пасивність дій». На позитивному полюсі цього конструкту знаходяться індивіди, які активно виявляють дії з організації життя, незважаючи навіть на протидію з боку проблемних ситуацій. Ці дії можуть бути різноманітними - їх об'єднує максимальне застосування зусиль по організації свого власного життя.

На негативному полюсі знаходяться індивіди, що не намагаються організовувати своє життя як в контексті проблемних ситуацій, так і при їх відсутності. Такі дії можна розглядати в якості не-копінгу, під ними розуміється індивідуальна нездатність опановувати зовнішніми і внутрішніми труднощами, що має наслідки щодо подальших стресів. Між цими полюсами розташовані проміжні групи індивідів.

Отже, описавши психологічний зміст конструкту «активність дій - пасивність дій», варто перевірити його надійність. Для того, щоб підтвердити, наскільки узгодженими є показники активності дій у відповідності для кожної проблемної ситуації розраховувалося значення коефіцієнта а Кронбаха.

Результати обчислення цих статистичних критеріїв для інтегральних показників активності дій в умовах кожної проблемної ситуації наведені в табл.1.

Таблиця 1. Внутрішня узгодженість інтегральних показників активності дій з організації життя для певних проблемних ситуацій

Примітка: зірочками позначені видалені з інтегрального показника параметри: * Дії з адаптації до ПС; ** Дезактивуючи вольові дії в ПС; *** Дії по оцінці аксіології ПС

Табл. 1 свідчить, що для проблемних ситуацій внутрішньосімейних стосунків і валеологічної сфери інтегральні показники активності не виявили достатню внутрішню узгодженість, тому вони були модифіковані шляхом видалення з їх складу компонентів, значно погіршують внутрішню узгодженість - дії з адаптації для сфери сімейних відносин, а також дезактивуючи вольові дії і дії по оцінці аксіології для валеологічної сфери. Отже, інтегральні показники активності дій з організації життя для проблемних ситуацій, пов'язаних з матеріальним і соціальним статусом суб'єкта і його професійною діяльністю, підтвердили свою надійність і складалися з восьми компонентів.

Інтегральний показник для проблемних ситуацій сімейних конфліктів - з семи компонентів, інтегральний показник для проблемних ситуацій валеологічної сфери - з шести компонентів.

Висновки

Таким чином, були досліджені структурні взаємини між особливостями проблемних ситуацій і діями з організації життя, які розглянуті як передумови для операціоналізації конструкту психологічної компетентності. Весь комплекс дій з організації життя щодо кожної проблемної ситуації можна вважати інтегральним виразом специфічного для кожної проблемної ситуації психологічного конструкту - активності дій з організації життя.

Перспективи подальшого дослідження мають полягати у вивченні внутрішньої структури психологічної компетентності особистості.

Список використаної літератури

1. Колесников Є.П. Психологія дії, що організує життя: автореф. дис... канд. психол. наук : 19.00.01 / Є.П. Колесніков; Одеса, 2003. - 20 с.

2. Ніколаєнко С. І. Формування соціально-психологічної адаптивності студентів / С. І. Ніколаєнко, // Світогляд - Філософія - Релігія : - Суми, 2013. - Вип. 4. - С. 64-72.

3. Родина Н.В. К проблеме соотношения понятий «Копинг-стратегии» и «Защитные механизмы» / Н.В. Родина // Актуальні проблеми соціології, психології та педагогіки. - 2006. - С. 98-104.

Транслітерація

1. Kolesnikov E.P. Psyhologia diji, shcho organizue zgyttia: avtoref. dis. na zdobuttja nauk. stupenja kand. psihol. nauk : 19.00.01 - Obschaia psihologija; istorija psihologija / Evgen Petrovich Kolesnikov '. - Odesa, 2003. - 20 s.

2. Nikolaenko S.I. Formuvannia socialno-psyhologichnoi adaptivnosti studentiv / S.I. Nikolaenko//Svitogliad-Filosofia-Religia. - Sumy, 2013. - Vyp.4. - S. 64-72.

3. Rodina N.V. K problem sootnoshenij poniatij «Koping-strategii» I «Zacshitnye mehanizmy»/ N.V. Rodina /Aktualni problem sociologii, psyhologii ta pedagogiki. - 2006. - S. 98-104.

Барінова Ліна Яківна - кандидат психологічних наук, доцент, старший викладач кафедри диференціальної та спеціальної психології Одеського національного університету імені І.І.Мечникова.

Размещено на Allbest.ru