Дослідження динаміки часової перспективи студентської молоді (на прикладі студентів м. Львова)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Дослідження динаміки часової перспективи студентської молоді (на прикладі студентів м. Львова)

Мандзик Т.М.

У статті проаналізовано дані досліджень часової перспективи студентської молоді, зібрані в період з 2010 до 2016 року. Загальна кількість досліджуваних -- 866 студентів м. Львова, з них 420 були опитані у 2010-2011 роках, 117 -- у 2012-2013 роках, 329 -- у 2015-2016 роках. За допомогою побудови загальної лінійної моделі виявлено, що динаміка часової перспективи студентів відрізняється в залежності від статі: у чоловіків у 2015-2016 роках у порівнянні з попередніми періодами (до жовтня 2013 року включно) зросла часова орієнтація на майбутнє, натомість у жінок знизився рівень часової орієнтації на гедоністичне теперішнє. Незалежно від статі, знизився рівень вираження часових орієнтацій на позитивне минуле і фаталістичне теперішнє. Таким чином, у жінок спостерігається спад ресурсного компоненту часової перспективи, якому відповідають часові орієнтації на позитивне минуле і гедоністичне теперішнє. Натомість у чоловіків відбувається перебудова когнітивно-поведінкових стратегій стосовно теперішнього за рахунок зниження рівня часових орієнтацій на теперішнє та зростання часової орієнтації на майбутнє. Виявлені відмінності у динаміці часової перспективи студентів і студенток можуть бути зумовлені різницею в оцінці подій особистого і соціального досвіду, до якого також належать соціальноекономічні і політичні зміни, які відбуваються в державі.

Ключові слова: часова перспектива, часові орієнтації, динаміка, загальна лінійна модель, студенти

Постановка проблеми

Результати багатьох емпіричних досліджень доводять зв'язок часової перспективи з мотивацією і поведінкою особистості, рівнем її психологічного благополуччя і диспозиційними характеристиками. Зокрема, доведено, що часова перспектива тісно пов'язана із навчальною мотивацією студентів, рівнем їхньої академічної успішності, фінансовою грамотністю, здійсненням здоров'єорієнтованої поведінки, прив'язаністю до місця проживання, рівнем суб'єктивного благополуччя, емоційною стабільністю, самоповагою, депресивністю та усіма рисами «великої п'ятірки» [1; 2; 6; 9; 10]. Таким чином, показники часової перспективи наділені високим рівнем прогностичності стосовно широкого спектру інших психологічних конструктів. І тому, знаючи часову перспективу особи, можна з високим рівнем достовірності спрогнозувати ефективність її індивідуального життєздійснення у найближчому майбутньому. Вивчення ж динаміки часової перспективи більших соціальних груп, зокрема молоді, дає змогу спрогнозувати динаміку настроїв, оцінок і способів поведінки, які будуть притаманні цій групі у найближчій перспективі. Зважаючи на те, що впродовж останніх років Україна проходить через інтенсивні політичні, соціальні і економічні зміни, вивчення динаміки часової перспективи молоді бачиться актуальним у зв'язку з можливістю більш глибокого розуміння впливу цих змін на психологічний стан молоді, способи і ефективність її подальшого життєтворення. Проведення такого дослідження має також важливе наукове значення, оскільки дасть змогу краще зрозуміти причинно-наслідкові зв'язки між соціоекономічною ситуацією та часовою перспективою особистості, які на даний час є недостатньо вивченими.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Джеймс Джонс, який займається дослідженням расових настановлень, описує, як історична пам'ять афро-американців про минулі пригнічення з боку представників білої раси формує у них негативні настановлення щодо власного минулого, і як це негативне настановлення щодо минулого впливає на судження і поведінку у ситуаціях актуального теперішнього з високим контекстом расизму [8]. Таким чином, часова перспектива окремої особистості, яка лежить в основі індивідуальних рішень і поведінки [11, С. 1272], може зазнавати суттєвих змін під впливом негативного соціального досвіду.

Одним із найбільш вивчених видів соціального досвіду, який призводить до зміни індивідуальної часової перспективи, є соціоекономічна ситуація як частина об'єктивних життєвих обставин особистості. Ґрунтовний аналіз цього питання здійснений Ніколасом Фйолейном і Темісом Апостолідісом у статті «Прекарність як часовий кругозір: як бідність і соціальна незахищеність формують часову перспективу особистості» (2015), у якій автори аналізують більше двадцяти різних досліджень, що описують зв'язок часової перспективи майбутнього із соціоекономічним статусом особистості. На основі здійсненого аналізу вони роблять висновок, що у представників соціальних груп і класів, які характеризуються найбільш несприятливими соціоекономічними умовами, спостерігається найменша протяжність часової перспективи майбутнього, яка, як відомо, є необхідною передумовою фінансової успішності і високих професійних досягнень особистості[7].

Висновки авторів також підтверджують результати досліджень Куанишбека Муздибаєва (2000) та Адеша Аґарвала (1983). Досліджуючи переживання часу у період криз, К. Муздибаєв показав, що нестабільна економічна ситуація впливає на часові настановлення, зміщуючи їх у негативний бік [3]. Зв'язок соціоекономічної депривації із часовою перспективою було показано також у праці А. Аґарвала з колегами. В результаті проведеного дослідження автори виявили, що вищий рівень соціоекономічної депривації пов'язаний із меншою протяжністю часової перспективи минулого і майбутнього. Водночас було показано, що протяжність часової перспективи майбутнього більше залежить від депривації психологічного досвіду, ніж від матеріального обмеження [5].

Таким чином, індивідуальна часова перспектива може зазнавати суттєвих перетворень внаслідок зміни соціоекономічної ситуації, в якій знаходиться особистість, а також внаслідок негавтиного соціального досвіду міжгрупової ворожнечі.

Варто, однак, зауважити, що серед описаних досліджень часової перспективи відсоток еспериментальних і лонгітюдних досліджень є доволі низьким, що ускладнює вивчення зміни часової перспективи в залежності від зміни соціоекономічної ситуації, в якій знаходиться особистість. Бо, наприклад, зв'язок соціоекономічної депривації із коротшою перспективою минулого і майбутнього може бути пояснений і оберненим впливом: менша протяжність майбутнього стає основою нижчої ефективності і досягнень особи [1], відтак сприяє її нижчому соціоекономічному статусу у суспільстві. Таким чином, проведення лонгітюдних досліджень часової перспективи у час інтенсивних соціоекономічних і політичних змін допоможе розв'язати невирішені раніше частини загальної проблеми: визначення того, як соціоекономічні зміни, які відбуваються у державі, супроводжуються зміною часової перспективи її мешканців.

Вищесказане зумовило постановку мети дослідження - проаналізувати динаміку часової перспективи студентської молоді впродовж періоду соціоекономічних і політичних змін, які відбуваються в державі (на прикладі студентів м. Львова).

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження

Аналіз динаміки часової перспективи здійснювався на основі результатів опитування 866 студентів Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного університету «Львівська політехніка». З них 420 студентів було опитано в період з червня 2010 по березень 2011 року, 117 студентів з грудня 2012 по жовтень 2013 року, 329 студентів з березня 2015 по квітень 2016 року. Окрім даних, зібраних співавторами статті, для аналізу були також використані дані з курсових і дипломних робіт студентів, які люб'язно погодилися їх нам надати. Це дані Афанасієвої Оксани, Бобенко Юлії, Вили Марії, Кудрявцева Віктора та Пісоцької Г анни.

Детальніша характеристика групи досліджуваних представлена у таблиці 1.

Усі досліджувані заповнювали методику ZTPI - опитувальник часової перспективи особистості - в україномовній адаптації О. Сеник [4], яка дає можливість визначити 5 часових орієнтацій особистості: часова орієнтація на негативне минуле (НМ) - відображає загальне негативне, відразливе сприйняття власного минулого, завдяки реконструктивній природі минулого, таке негативне сприйняття може бути обумовлене як об'єктивним досвідом неприємних чи травмуючих подій, так і негативною реконструкцією не вкрай складних ситуацій, або ж поєднанням обох варіантів; часова орієнтація на гедоністичне теперішнє (ГТ) - відображає гедоністичне, ризиковане ставлення до власного часу життя і передбачає насолоду моментом, незважаючи на подальші наслідки своєї поведінки; часова орієнтація на майбутнє (М) - вимірює загальну майбутню орієнтацію: ця шкала передбачає, що у поведінці домінує докладання зусиль заради поставлених цілей і можливих винагород у майбутньому; часова орієнтація на позитивне минуле (ПМ): на відміну від першої часової орієнтації, яка передбачає травму, біль і жаль, ця орієнтація відображає тепле, сентиментальне ставлення до минулого, коли минулий досвід і часи бачаться приємними, „крізь рожеві окуляри” і з ноткою ностальгії; остання, п'ята часова орієнтація на фаталістичне теперішнє (ФТ) - виявляє фаталістичне, безпомічне ставлення до життя, особи з такою часовою орієнтацією вірять в долю і впевнені, що не можуть впливати ні на теперішні, ні на майбутні події свого життя [11, С. 1274-1275].

Таблиця 1

Розподіл групи досліджуваних за періодом проведення дослідження, кількістю, віком і статтю

Опитування проводилося у груповій та індивідуальній формах на добровільних засадах, одним із мотивів участі у дослідженні була можливість отримання індивідуальних результатів у роздрукованому варіанті або ж електронною поштою.

Як видно з таблиці 1, підгрупи, виділені на основі періоду дослідження, відрізняються між собою за віком, що було підтверджено за допомогою методу Краскела-Волліса: H = 12,29, p = 0,021. Також друга підгрупа досліджуваних, дані для якої збиралися з грудня 2012 року по жовтень 2013 року, суттєво відрізняється від двох інших підгруп за кількістю учасників та статевим розподілом. Зважаючи на це, аналіз динаміки часової перспективи студентської молоді здійснювався за допомогою побудови загальної лінійної моделі, яка використовується для виявлення основних ефектів і ефектів взаємодії категоріальних змінних (у нашому випадку це період дослідження і стать) стосовно неперервної залежної змінної (часові орієнтації) при контролі ефектів інших неперервних змінних (вік), що коваріюють із залежною змінною, та пристосована для випадку, коли є взаємодія факторів із коваріатами (у нашому випадку вік слабо корелює із періодом дослідження внаслідок різниці між підгрупами за віком).

Виявлено, що змінна віку не впливає на відмінності у часових орієнтаціях студентів (F < 1), натомість змінні періоду проведення дослідження, статі, та їх взаємодія є вагомими предикторами зміни часових орієнтацій: F(період) = 5,76, p = 0,000; F(стать) = 6,09, p = 0,000; F (період*стать) = 2,41, p = 0,008.

Оскільки основною метою дослідження був аналіз залежності часових орієнтацій студентів від періоду збору даних, розглянемо ефект змінної «період» та ефект взаємодії «період*стать» для кожної часової орієнтації окремо. Виявлено, що часові орієнтації на гедоністичне теперішнє і позитивне минуле відрізняються в залежності від періоду проведення дослідження: показники обох часових орієнтацій майже не відрізняються у першому і другому періодах та є суттєво нижчими у третьому періоді (F(TT) = 9,37, p = 0,000; F(nM) = 20,05, p = 0,000). При чому для часової орієнтації на гедоністичне теперішнє важливим виявився також ефект взаємодії змінних «період*стать»: виявлено, що зниження вираження часової орієнтації на гедоністичне теперішнє у третьому періоді зумовлене його спадом лише у жінок, натомість у чоловіків його рівень залишається практично незмінним: (F(TT) = 4,62, p = 0,010). Щодо часової орієнтації на позивтивне минуле, то його спад у третьому періоді спостерігається як у чоловіків, так і у жінок.

Також виявлено вплив ефекту взаємодії «період*стать» на значення часової орієнтації на майбутнє - при майже однаковому вихідному значенні його динаміка у чоловіків і жінок є протилежною: у жінок часова орієнтація на майбутнє зростає у другому періоді та падає до рівня першого у третьому періоді, у чоловіків навпаки - падає у другому і суттєво зростає у третьому в порівнянні з першим і другим періодами (F(M) = 4,56, p = 0,010).

Зважаючи на те, що другий період суттєво відрізняється від інших двох за кількістю даних та розподілом за статтю, отримані результати були перевірені для лінійної моделі, у якій змінна «період» включала лише два значення - перший і третій період. Виявлено, що всі отримані закономірності зберігаються, і додатково виявляється відмінність за часовою орієнтацією на фаталістичне теперішнє: у третьому періоді її значення знижується у порівнянні з першим (Б(ФТ) = 5,16, p = 0,023).

Висновки

Аналіз даних дослідження часової перспективи студентів, зібраних у різні часові періоди - від 2010 по 2016 роки, - показав, що часовій перспективі студентів властива певна динаміка, яка може бути зумовлена рядом соціальних, політичних та економічних змін. Зокрема, в період з червня 2010 року по жовтень 2013 року не виявлено жодних суттєвих змін у вираженні різних часових орієнтацій студентів. Натомість заміри часових орієнтацій, зроблені через півтора року - з березня 2015 по квітень 2016 року - значимо відрізняються. Виявлено, що у 2015-2016 роках падає рівень вираження часової орієнтації на гедоністичне теперішнє (при чому, значно більше у жінок, ніж у чоловіків) і позитивне минуле у порівнянні з попередніми замірами, проведеними до жовтня 2013 року. Таким чином, можемо зробити висновок, що у порівнянні з попередніми періодами у студентів знижується рівень тих часових орієнтацій, які є джерелом ресурсу особистості [1], що опосередковано може свідчити про певний рівень виснаження внаслідок соціоекономічних і політичних змін, які відбуваються в державі, і, як наслідок - змін в особистому житті студентів.

Також виявлено, що динаміка часової орієнтації на майбутнє відрізняється в залежності від статі: при однаковому вихідному рівні рівень часової орієнтації на майбутнє у жінок залишається практично незмінним упродовж усього часу дослідження, натомість у чоловіків у 2015-2016 роках часова орієнтація на майбутнє зростає у порівнянні із двома іншими часовими періодами, включно до жовтня 2013 року. Виявлені відмінності можуть бути зумовлені різницею в оцінці, яку надають чоловіки і жінки різним подіям особистого і соціального досвіду, однак ці припущення потребують додаткових емпіричних досліджень із врахуванням більшої кількості соціальних і психологічних факторів, що можуть зумовлювати зміни часової перспективи. Серед них, зокрема, суб'єктивна оцінка соціально-економічних, політичних подій і подій власного життя, психологічне благополуччя, а також об'єктивні показники соціально-економічного благополуччя досліджуваних.

Ще одним важливим результатом є зниження у 2015-2016 роках рівня вираження часової орієнтації на фаталістичне теперішнє у порівнянні з 2010-2011 роками. Зважаючи на те, що часові орієнтації на майбутнє і фаталістичне теперішнє є оберненими когнітивно-поведінковими стратегіями стосовно власного теперішнього [6], можемо зробити висновок, що у чоловіків спостерігається тенденція до перебудови цих когнітивно-поведінкових моделей із більш пасивних (які відповідають часовій орієнтації на фаталістичне теперішнє) до більш активних (пов'язаних із часовою орієнтацією на майбутнє). Натомість у жінок спостерігається лише зниження часової орієнтації на теперішнє - як гедоністичного її компоненту, так і фаталістичного. студентський часовий орієнтація

Враховуючи все вище сказане, перспективними є подальші лонгітюдні дослідження часових орієнтацій молоді з урахуванням більшої кількості соціальних і психологічних показників, які можуть бути вагомими предикторами їх зміни. Побудова моделей із ширшим спектром предикторів, а також проведення досліджень на більших за розміром і більш збалансованих за складом вибірках дасть змогу робити точніші висновки щодо ролі кожного окремого фактора у загальній картині динаміки часової перспективи молоді.

Список використаної літератури

Зимбардо Ф. Парадокс времени. Новая психология времени, которая улучшит вашу жизнь / Ф. Зимбардо, Дж. Бойд. - СПб.: Речь, 2010. - 352 с.

Мандзик Т М. Прив'язаність до місця проживання молоді у зв'язку з їхніми часовими орієнтаціями / ТМандзик // Вісник Одеського національного університету. Серія: Психологія. - 2016. - Том 21.- Вип. 1(39). - С. 132 - 142.

Муздыбаев К. Переживание времени в период кризисов / К. Муздыбаев // Психологический журнал. - 2000. - Т. 21. - № 4. - С. 5-21.

Сеник О. Адаптація опитувальника часової перспективи особистості Ф. Зімбардо (ZTPI) / О. Сеник // Соціальна психологія. - 2012. - № 1/2 (51-52). - С. 153-168.

Размещено на Allbest.ru