Ризик особистості як фактор мотивації досягнення та губристичної мотивації на кризових етапах онтогенезу

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Сучасні вимоги повсякденності та професійної діяльності вимагають від особистості розвитку якостей, які дозволяють бути ефективним у ситуаціях ризику, що розглядаються нею як суб'єктивно небезпечні або наділені якостями невизначеності, вірогідності. Проблема психологічних особливостей особистості, пов'язаних із діяльністю в ситуаціях ризику, є мало розробленою. Готовність до ризику, схильність до нього, основні цінності, мотиви, які лежать в основі прийняття ризикових рішень та реалізації ризикової поведінки особистості утворюють певну «ризикову сферу особистості», для опису якої ми пропонуємо термін «ризик особистості».

У психологічних дослідженнях ризик розглядається як можлива небезпека несприятливого завершення ситуації (О.М. Яницький, Н.О.Альшина), як активність людини у ситуації невизначеності (В.Ф. Капустін, К.К. Платонов, О. Ренн), як прогностична оцінна категорія у ситуації невизначеності (Т.В. Корнілова, Г.М. Солнцева, А. Тверскі), як вибір з багатьох альтернатив (В.С. Ібрагімова, В.В. Ойгензіхт), ризик як дії навмання (Є.П. Ільїн). В.І. Чупров (2003) вивчає ризик як діяльність в умовах переходу від стану невизначеності до стану визначеності (або навпаки), коли з'являється обґрунтована можливість вибору при оцінці ймовірності досягнення передбачуваного результату, невдачі і відхилення від мети, з урахуванням діючих морально-етичних норм [11]. Проблематика зв'язку між ризиком та мотивації досягнення імпліцитно показана у сучасних психологічних дослідженнях, однак їх сумісний вплив на розвиток прагнення до самоствердження практично не досліджувався, що і визначило мету нашого дослідження.

Методичний комплекс дослідження склали наступні методики: методика «Самооцінка схильності до екстремально-ризикованої поведінки» (М. Цукерман), яка діагностує такі особистісні диспозиції: прагнення до гострих почуттів, непереносимість одноманітності, пошук нових вражень, не адаптивне прагнення до труднощів [2]; авторська методика діагностики готовності до ризику у різних сферах життєдіяльності, яка діагностує готовність до ризику в таких сферах: здоров'я, побут, міжособистісна та просторова сфери [1]; опитувальник якісних показників схильності до ризику О.П. Саннікової і С.В. Бикової [2]; методика «Особистісні фактори прийняття рішення» (ОФР-25) [2]. Зазначені методики були використані для вивчення типологічних профілів ризику особистості. Окрім цього застосовувались методики, показники яких вивчались нами як залежні змінні: методика діагностики губристичної мотивації К.І. Фоменко [6] для дослідження прагнення до переваги та прагення до досконалості та методика діагностики мотивації успіху та уникнення невдачі А.А. Мехрабяна [4].

У наших попередніх дослідженнях [1] було показано, що на кризових етапах онтогенезу рзиковість має свою специфіку. Було визначено чотири типи ризиковості у підлітків («Ризиковість у спілкуванні», «Ризиковість у діяльності», «Висока ризиковість» та «Помірна ризиковість»). Кризу 30-річного віку можна охарактеризувати представленістю «Імпульсивної ризиковості», «Високої ризиковості» та «Низької ризиковості», а кризу середнього віку - типами «Висока ризиковість», «Помірна ризиковість» та «Низька ризиковість».

Встановлено, що у підлітків типу «Ризиковість у діяльності» найвищі показники мотивації досягнення, у той час як підлітки з помірною ризиковістю характеризуються найнижчими показниками мотивації досягнення, в них переважає страх невдачі. Прагнення до успіху прямо пропорційне вираженості ризиковості у підлітковому віці, оскільки усі підлітки з тими типами ризиковості, яка характеризується вираженими показниками схильності до ризику та готовності до нього, виявляють прагнення до успіху. Специфікою мотивації досягнення підлітків є її зв'язок з ризиковістю саме у діяльності, оскільки саме у діяльності ризиковість, більш ніж у спілкуванні чи екстремально-ризиковій поведінці, пов'язана з досягненнями. підліток мотивація ризиковість

Міра розвитку ризиковості знов-таки прямо пропорційна мірі розвитку мотивації досягнення. Слід зазначити, що низька ризиковість на етапі кризи середнього віку характеризується навіть нижчими показниками мотивації досягнення, ніж на етапі кризи 30-річного віку, а висока ризиковість не досягає рівня розвитку мотивації досягнення. Тобто навіть за умови високої ризиковості особистість на етапі кризи середнього віку тяжіє до уникнення невдачі, а не до досягнень. Помірна ризиковість на етапі кризи середнього віку характеризується страхом невдачі.

Результати двофакторного дисперсійного аналізу показників прагнення до досконалості на етапі підліткової кризи в залежності від таких двох чинників - домінування мотивації досягнення чи страху невдачі та типу ризиковості. Встановлено, що найвищі показники прагнення до досконалості характеризують підлітків, які, по-перше, відносяться до типу «Ризиковості у діяльності» та мають мотивацію досягнення. Найнижчі показники прагнення до досконалості встановлено у підлітків з помірною ризиковістю та страхом невдачі. Інші комбінації мотивації досягнення-страху невдачі з типом ризиковості передбачають середні показники прагнення до досконалості. Отже, особистість підлітка, який прагне до досягнень у діяльності та має ризиковість у діяльності, характеризується прагненням до досконалості.

Залежність прагнення до переваги на етапі підліткової кризи від типу ризиковості та домінування мотивації досягнення чи страху невдачі. Встановлено, що підлітки з високою ризиковістю незалежно від типу мотивації характеризуються найвищими показниками прагнення до переваги, в той час як помірна ризиковість без внеску типу мотивації обумовлює найнижчі показники прагнення до переваги. Отже, стосовно прагнення до досконалості на етапі кризи підліткового віку можна стверджувати, що комплекс таких факторів як тип мотивації та тип ризиковості обумовлює рівень його вираженості: чим більш виражена ризиковість у діяльності та мотивація досягнення, тим більш виражене прагнення до досконалості.

Результати двофакторного дисперсійного аналізу показників прагнення до досконалості на етапі кризи 30-річчя в залежності від таких двох чинників - домінування мотивації досягнення чи страху невдачі та типу ризиковості.

Встановлено, що показники прагнення до переваги залежать від дії двох факторів - типу мотивації та типу ризиковості на етапі кризи 30- річного віку. Поєднання мотивації досягнення з високою ризиковістю обумовлює найвищі показники прагнення до переваги. Загалом фактор типу ризиковості є провідним у прояві прагнення до переваги, однак тип мотивації - орієнтація на досягнення чи страх невдачі - закріплюють цей вплив. Помірна ризиковість у поєднанні зі страхом невдачі характеризується найнижчими показниками прагнення до переваги. Показники прагнення до досконалості в особистості на етапі 30-річної кризи в залежності від типу ризиковості та типу мотивації. Визначено, що поєднання мотивації досягнення з високою ризиковістю, так само як і для показників прагнення до переваги, забезпечує найвищий рівень прагнення до досконалості. Помірний рівень ризиковості та страх невдачі забезпечують найнижчі показники прагнення до досконалості. На рисунку 5 показано відмінності у рівні розвитку прагнення до переваги в залежності від типу ризиковості та типу мотивації на етапі кризи середнього віку. Встановлено, що найвищими показниками прагнення до переваги характеризуються особи у кризі середнього віку, які виявляють мотивацію досягнення та високу ризиковість, однак досліджувані з низькою та помірною ризиковістю з вираженою мотивацією досягнення не поступаються їм за показниками прагнення до переваги. Досліджувані з низькою ризи- ковістю та вираженим страхом невдачі характеризуються найнижчим рівнем прагнення до переваги.

Результати порівняння показників прагнення до досконалості у досліджуваних з різними типами ризиковості та мотивації досягнення у кризі середнього віку. Прагнення до досконалості більшою мірою властиве досліджуваним з високим рівнем ризиковості та мотивацією досягнення. Особи з помірним рівнем ризиковості при мотивації досягнення дещо поступаються показниками прагнення до досконалості, а найнижчий рівень прагнення д досконалості виявлено у досліджуваних з низькою ризиковістю незалежно від типу їх мотивації.

1. Вдовиченко О.В. Психодіагностика готовності до ризику у різних сферах життєдіяльності // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. 2017. Вип. 55. С. 328-337. // Вісник Психологія. Випуск 50. Х.: ХНПУ, 2015. С. 80-100.

2. Вдовиченко О.В. Структура та типологічні особливості особистості ризику // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. 2015. Вип. 50. С. 30-38.

3. Ильин Е.П. Психология риска. СПб.: Питер, 2012. 288 с.

4. Саннікова О.П., Бикова С.В. Науково-методичний твір "Тест-опросник качественных компонентов склонности к риску (психодиагностическая методика)": Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 24519. Міністерство освіти і науки України. Опубл. 22.05.2008. 26 с.

5. Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. М., Изд-во Института Психотерапии. 2002. 490 с.

6. Фоменко К.І. Взаємозв'язок губристичної мотивації та самоактуалізації особистості // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. Випуск 52, 2016. С. 193-201.

7. Хомуленко Т.Б., Фоменко К.І. Губристическая мотивация личности студентов // Харьковская школа психологии: наследие и современная наука / Отв. ред. Т.Б. Хомуленко, М.А. Кузнецов. Х.: ХНПУ им. Г.С. Сковороды, 2012. С. 222-237.

8. Хомуленко Т.Б., Фоменко К.І. Губристична мотивація у структурі кар'єрної спрямованості особистості // Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія, Вип. 51. Х.: ХНПУ, 2015. С. 256- 266.

9. Хомуленко Т.Б. Фоменко К.І. Губристична мотивація в структурі спрямованості особистості: віковий аспект. Х.: ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2012. 222 с.

10. Хомуленко Т.Б., Абсалямова Л.М. Мотиваційні, інтелектуальні та емоційні компоненти психології ризику: віковий аспект: Монографія. Х.: ХНПУ, 2011 157 с.

11. Чупров В.И., Зубок Ю.А., Уильямс К. Молодежь в обществе риска. М.: Наука, 2003. 161 с.

Размещено на Allbest.ru