Дослідження ролі образної, модально-специфічної пам’яті в інтелектуальній діяльності у юнацькому віці

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Сучасний розвиток суспільства все більше залежить від інформаційної насиченості діяльності людини. Це зумовлює зростання вимог до людини, її інтелектуальних здібностей, сформованості пізнавальних процесів тощо. Саме тому у державній програмі «Освіта» (Україна ХХІ ст.) ставляться завдання щодо забезпечення розвитку особистості в педагогічному процесі, де особлива увага приділяється пізнавальному розвитку різних вікових категорій школярів, у тому числі, дітей юнацького віку. Одним із основних пізнавальних процесів є пам'ять. Активізація інтересу вчених до вивчення пам'яті у юнацькому віці пов'язана з необхідністю розв'язання багатьох актуальних теоретичних питань загальної організації психічних процесів, а також ряду практичних завдань оптимізації у процесі навчання.

Нині вченими здійснюється переосмислення уявлень про пам'ять (С.П. Бочарова, Т.Б. Хомуленко, С.М. Симоненко, М.А. Кузнєцов) і визначаються нові проблеми [5; 10 - 16]. У вітчизняних та зарубіжних дослідженнях розкриті основні закономірності пам'яті (Ф. Бартлет, П.П. Блонський, П.І. Зінченко, Г.С. Костюк, В.Я. Ляудіс, С.Л. Рубінштейн, А.О. Смирнов) досліджені шляхи її розвитку та засоби формування в навчанні (Л.В. Занков, В.В. Давидов, П.Я. Гальперін, З.М. Істоміна, Л.М. Житнікова, Е.О. Фарапонова, С.А. Ізюмова). Проте, за твердженням ряду вчених (С.П. Бочарова, Н.Н. Корж, В.Я. Ляудіс), наука знаходиться лише на підступах до створення єдиної, завершеної теорії пам'яті, що вимагає комплексного підходу науковців, які досліджують традиційні та нові аспекти пам'яті, різні функціональні рівні її активності. Практика ставить перед науковцями актуальні питання щодо впливу образної пам'яті в процесі інтелектуальної діяльності юнаків, наприклад: образні чи абстрактно-логічні форми пам'яті характеризуються при дослідженні міри довільності застосування образних прийомів запам'ятовування? Чи можливо при застосуванні в шкільному та позашкільному навчанні прийомів розвитку образних форм інтелектуальної діяльності змінити в позитивний бік динаміку розумового розвитку юнаків? На ці питання сучасна психологічна наука намагається знайти відповіді.

Г. Хольт [9], досліджуючи спільність різних видів образів шляхом аналізу інтеркареляцій між їх феноменологічними характеристиками стверджує, про відсутність між образами спільних механізмів. А Б.Г. Ананьєв [1] показав, що образи-представлення-взаємопроникнення чуттєвого та логічного - продукти цілісної рефлекторної роботи мозку, процеси, а не утворення, які зберігаються у мозку в незмінному вигляді, тобто, загальні механізми існують.

Як окремі випадки мимовільних образів короткочасної пам'яті, О.О. Гостєв та В.Ф. Рубахін [3] виділяють різні види післяобразів (іконічні образи, послідовні образи) і безпосередні образи пам'яті, оскільки ці види образів характеризуються фактичною відсутністю здатності до вольового контролю.

В.І. Самохвалова [16], вивчаючи рефлексію запам'ятовування у студентів, довела, що вони свідомо виділяють для себе такі фактори ефективного запам'ятовування, як цілеспрямованість (прагнення виконати завдання, використання вольових зусиль, самоконтроль) і підбір засобів, що забезпечують успішне виконання мнемічного завдання.

Вивчаючи вікові особливості швидкості і міцності запам'ятовування різних типів матеріалу, С.Г. Бархатова та В.І. Самохвалова, говорять про істотні зрушення в розвитку пам'яті на початку юнацького віку в бік вищої цілеспрямованості і застосування більшої кількості прийомів.

При запам'ятовуванні всіх видів матеріалу, з віком, відбувається значна перебудова мнемічної діяльності, яка виражаються в тому, що:

• зростає арсенал раціональних прийомів опосередкованого запам'ятовування;

• збільшується кількість випадків використання різних мнемічних прийомів;

• рівень оволодіння мнемічними прийомами стає більш високим;

• застосування цих прийомів стає свідомим, цілеспрямованим [16].

Проаналізувавши літературу щодо даної проблематики, ми бачимо, що різні види образних, модально-специфічних форм пам'яті у юнацькому віці вивчалися з різною інтенсивністю.

Саме тому, метою нашої роботи є дослідження ролі образної, модально-специфічної пам'яті в інтелектуальній діяльності у юнаків.

Як ми зазначали раніше в наших роботах, одною з перспектив наших досліджень є вивчення вікової динаміки особливостей образної пам'яті, в усіх її модально-специфічних формах у різних вікових категорій дітей.

В даному випадку нами був обраний юнацький вік, міркування щодо причин обраної нами вікової категорії ми обґрунтували вище.

Щодо емпіричного дослідження, то хотілося б зазначити, що нами була використана база методик, яку ми застосовували для дослідження зазначених видів пам'яті у молодших школярів.

Але ми дещо модифікували дані методики для того, щоб мати змогу провести дослідження з обраною нами віковою категорією. Характеристика методів дослідження додається нижче у вигляді таблиці (таблиця 1).

Таблиця 1. Характеристика методів дослідження модально-специфічних форм пам'яті

Результати проведеного нами дослідження свідчать, що найбільше число значущих зв'язків мають декілька показників образної, модально-специфічної пам'яті. До них ми відносимо: запам'ятовування тактильної інформації, пред'явленої в сенсорній формі; запам'ятовування тактильної інформації, пред'явленої у вербальній формі; запам'ятовування зорової інформації, пред'явленої в образній формі; запам'ятовування нюхової інформації, пред'явленої в образній формі. Перераховані показники є центральними в кореляційних плеядах (Таблиця 2).

Виходячи із даних, що зазначені у таблиці ми змогли перейти до наступного етапу інтерпретації даних - факторного аналізу, який направлений на пояснення кореляцій між перемінними, що представляли показники модально-специфічних форм пам'яті. Після проведення факторного аналізу була виявлена факторна структура.

Таблиця 2. Матриця кореляції показників образних форм модально-специфічної пам'яті

Примітки: 1. Умовні позначення: Т1 - запам'ятовування тактильної інформації пред'явленої в сенсорній формі; Т2 - запам'ятовування тактильної інформації пред'явленої у вербальній формі; З1 - запам'ятовування зорової інформації пред'явленої в образній формі; З2 - запам'ятовування зорової інформації пред'явленої у вербальній формі; Сл - запам'ятовування слухової інформації з відстроченим відтворенням; См - запам'ятовування смакової інформації пред'явленої в сенсорній формі; Нюх - запам'ятовування нюхової інформації пред'явленої в образній формі. 2. Рівні значущості: p < 0,05 при 0,26 < r < 0,33; p < 0,01 при 0,34 < r < 0,41; p < 0,001 при r > 0,42.

Перший фактор (вага 27,8 %) включив три показники: запам'ятовування тактильної інформації пред'явленої у вербальній формі, запам'ятовування тактильної інформації пред'явленої в сенсорній формі та запам'ятовування нюхової інформації. Другий фактор (вага 15,3 %) утворив один показник: запам'ятовування слухової інформації з відстроченим відтворенням. Третій фактор (факторна вага - 14,3 %) згрупував два показники: запам'ятовування зорової інформації, пред'явленої в образній формі; запам'ятовування зорової інформації, пред'явленої у вербальній формі. Четвертий фактор (12,7 %) утворив наступний показник - запам'ятовування смакової інформації, пред'явленої в сенсорній формі. За результатами факторного аналізу можна зробити висновок, що образні форми модально-специфічної пам'яті у юнаків утворюють чітку структуру. Тобто, дані свідчать, що всередині окремих блоків зв'язки між показниками модально-специфічної пам'яті сильніші, ніж між блоками.

В таблиці 4 приведені коефіцієнти кореляції показників образної, модально-специфічної пам'яті із словесно-логічною пам'яттю у юнаків.

Таблиця 3. Факторна структура показників образних форм модально-специфічної пам'яті

Таблиця 4. Кореляція показників образної, модально-специфічної пам'яті із словесно-логічною пам'яттю у юнаків

Примітка: * - p < 0,05; ** - p < 0,01; *** - p < 0,001.

Дані таблиці 4 свідчать про те, що із словесно-логічною пам'яттю на статистично достовірному рівні корелюють лише два показники образної, модально-специфічної пам'яті - запам'ятовування слухової інформації з відстроченим відтворенням (r = 0,449; p < 0,0001) та запам'ятовування тактильної інформації пред'явленої в сенсорній формі (r = 0,293; p < 0,023). Позитивні кореляції вказують на те, що збільшення об'єму запам'ятовування та точності відтворення інформації приводить до підвищення продуктивності словесно-логічної пам'яті у юнаків.

Наступним етапом нашого дослідження був порівняльний аналіз. Порівнювались випробовувані юнаки, які були віднесені до двох «полярних» груп - найбільш та найменш успішних в навчанні за результатами процентильної стандартизації (табл. 5).

Таблиця 5. Результати порівняння показників образної, модально-специфічної пам'яті в групах учнів юнацького віку із різною успішністю

Таким чином, проведений кореляційний, факторний та порівняльний аналіз дозволив нам стверджувати, що більш високий розвиток показників тактильної пам'яті, зорової, слухової та словесно-логічної пам'яті є психологічними умовами успішної інтелектуальної діяльності юнаків, що виражається у більш продуктивному засвоєнні ними навчального матеріалу.

1. Теоретичний аналіз наукових джерел з зазначеної вище проблематики дозволив зробити нам висновок, що довільність і опосередкованість пам'яті має вікову специфіку, тобто кожний віковий період характеризується певними особливостями довільності й опосередкованості пам'яті та є підготовчим для розвитку цих якостей на наступних вікових етапах.

2. Виявлено, що збільшення об'єму запам'ятовування та точності відтворення у процесах пам'яті призводить до підвищення продуктивності словесно-логічної пам'яті у юнаків.

3. Встановлено, що інтелектуальна діяльність юнаків а разом з нею і їх навчальна успішність, пов'язана не з одним провідним показником образної, модально-специфічної пам'яті, а з їх сукупністю: запам'ятовування тактильної інформації, пред'явленої в сенсорній формі; запам'ятовування тактильної інформації, пред'явленої у вербальній формі; запам'ятовування слухової інформації з відстроченим відтворенням. Тобто, зі збільшенням реєстрованих показників перерахованих форм образної, модально-специфічної пам'яті відбувається підвищення інтелектуальної діяльності юнаків а разом із нею і підвищення їх навчальної успішності.

4. Отже, за результатами емпіричного дослідження нами було встановлено, що у юнацькому віці мнемічна активність може включатися в систему пізнавальних дій, проявлятися у мимовільній формі, чи підпорядковуючи пізнавальні і практичні дії мнемічній меті, проявлятись у довільній формі. Тобто з розвитком образної пам'яті в усіх її модально-специфічних формах ми спостерігаємо не окремі прояви мимовільного і довільного запам'ятовування, а єдину складну саморегульовану мнемічну систему.

1. Ананьев Б.Г. Психология чувственного познания. М.: АПН РСФСР, 1960. 487 с.

2. Бочарова С.П. Память учеников и ценность учебной информации // Радянська школа. 1973. № 11. С. 22-26.

3. Гостев А.А., Рубахин В.Ф. Классификация образных явлений в свете системного похода // Вопросы психологии. 1985. № 1. С. 33-42.

4. Гостев А.А. Психология вторичного образа. М.: Институт психологии РАН, 2007. 512 с.

5. Заика Е.В., Кузнецов М.А. Харьковская психологическая школа: 80 лет исследования психологии памяти // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. Випуск 50. Х.: ХНПУ, 2015. С. 80-100.

6. Зинченко П.И. Непроизвольное запоминание. М.: АПН РСФСР, 1961. 562 с.

7. Лурия А.Р. Нарушения памяти при локальных поражениях мозга // Нейропсихология памяти: в 2 т. М.: Педагогика, 1974. Т.1. 311 с., 1976. Т.2. 191с.

8. Найчук В.В. Особливості динаміки модально-специфічної памяті в процесі розвитку естетичного сприйняття у молодших школярів // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. Випуск 49. Х.: ХНПУ, 2014. С. 87-96.

9. Хольт Г. Образы: возвращение из изгнания // Зрительные образы: феноменология и эксперимент. Душанбе: ТГУ им. В.И. Ленина, 1971. Ч. 1. С. 5171.

10. Хомуленко Т.Б. Скориніна О.В. Когнітивний стиль і пам'ять: парадокси дослідження. Монографія. Х.: ІНЖЕК. 2003.

11. Хомуленко Т.Б. Доцевич Т.І. Метапамять: наукові підходи та експериментально-інтроспективна методика дослідження // Вісник ХНПУ імені Г.С.Сковороди. Психологія, Вип. 49. Х.: ХНПУ, 2014. С. 193-211.

12. Хомуленко Т.Б. Бужинська С.М. Модально-специфічна пам'ять молодшого школяра. Монографія. Х.: ХНПУ, 2011. 192 с.

13. Хомуленко Т.Б., Балушок М.В. Особливості виникнення внутрішньо- особистісного конфлікту в юнацькому віці // Проблеми сучасної психології. №27., 2015. С. 594-610.

14. Хомуленко Т.Б., Бурейко Н.О. Особливості метапам'яті у студентів- білінгвів // Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Психологія. 2017. Вип. 55. С. 296306.

15. Хомуленко Т.Б., Євдокимова О.О. Психологія іншомовної текстової діяльності. Монографія. Х.: Нове слово, 2004.

16. Хомуленко Т.Б. Развитие высших форм памяти. Х.: ХГПУ им. Г.С. Сковороды, 1998. 222 с.

17. The function and nature of imagery / Ed. Sheehan P.W. N.-Y.: Acad. Press, 1972. 409 p.

Размещено на Allbest.ru