Результати емпіричного дослідження проблеми протидії чуткам в умовах надзвичайної ситуації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Результати емпіричного дослідження проблеми протидії чуткам в умовах надзвичайної ситуації

Наталія Потапчук

Анотації

Стаття присвячена обґрунтуванню методології емпіричного дослідження проблеми протидії чуткам в умовах НС та аналізу його результатів. Розкрито етапи дослідження: вибір психології чуток в умовах НС як предмета дослідження та первинний аналіз їх сутності, теоретичне дослідження психології чуток в умовах НС, емпіричне дослідження психології чуток в умовах НС, аналіз, інтерпретація та змістова презентація результатів теоретичного і емпіричного вивчення психології чуток в умовах НС. З'ясовано соціально-психологічні обставини, які допомагають чуткам легко поширюватися серед населення в умовах НС, а також виявлено наслідки впливу чуток на людину та необхідні дії для їх нейтралізації. Досліджено вплив засобів масової інформації на виникнення чуток в умовах НС. Здійснено аналіз назв та змісту публікацій про масштабні пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі та на складах боєприпасів у місті Балаклія. психологія надзвичайний чутка

Ключові слова: надзвичайна ситуація, чутки, дослідження, етапи, вплив, засоби масової інформації, публікації, населення, протидія.

Потапчук Н.Д. Результаты эмпирического исследования проблемы противодействия слухам в условиях чрезвычайной ситуации

Статья посвящена обоснованию методологии эмпирического исследования проблемы противодействия слухам в условиях чрезвычайной ситуации и анализа его результатов. Раскрыты этапы исследования: выбор психологии слухов в условиях чрезвычайной ситуации как предмета исследования и первичный анализ их сущности, теоретическое и эмпирическое исследования психологии слухов в условиях чрезвычайной ситуации, анализ, интерпретация и смысловая презентация результатов теоретического и эмпирического изучения психологии слухов в условиях чрезвычайной ситуации. Определены социально-психологические факторы, которые помогают слухам легко распространяться среди населения в условиях чрезвычайной ситуации; выявлены последствия влияния слухов на человека; предложены необходимые действия для их нейтрализации. Исследовано влияние средств массовой информации на возникновение слухов в условиях чрезвычайной ситуации. Осуществлен анализ названий и содержания публикаций о масштабных пожарах на Грибовицкой свалке и на складах боеприпасов в городе Балаклия.

Ключевые слова: чрезвычайная ситуация, слухи, исследования, этапы, влияние, средства массовой информации, публикации, население, противодействие.

Potapchuk N. D. The Results of Empirical Study of the Problem of Countering Rumors in an Emergency Situation

The article is devoted to the substantiation of the methodology of empirical research of the problem of countering rumors in an emergency situation and analyzing its results. There have been revealed the stages of the research: the choice of the psychology of rumors in an emergency situation as the object of the research and the primary analysis of their essence, theoretical and empirical study of the psychology of rumors in an emergency situation, analysis, interpretation and semantic presentation of the results of theoretical and empirical study of the psychology of rumors in an emergency situation. There identified socio-psychological factors that help rumors spread easily among the population in an emergency situation; the consequences of the influence of rumors on a person are revealed; the necessary actions to neutralize them are proposed. The influence of mass media on the occurrence of rumors in an emergency situation was investigated. The analysis of the titles and content of publications on large- scale fires at Grybovysky dump and ammunition depots in the town of Balakliya has been carried out.

Keywords: emergency situation, rumors, research, stages, influence, mass media, publications, population, countering.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Для проведення наукового вивчення проблеми протидії чуткам в умовах НС виникла необхідність обґрунтувати методологію такого дослідження, зокрема емпіричного, яка б відображала усю сукупність прийомів та методів дослідження. Це потребує відтворення об'єктивного процесу наукового пізнання предмета дослідження [1; 2; 8].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Слід зазначити, що теоретичною та методологічною основою дослідження ми вибрали низку теоретичних положень загальної, соціальної психології та психології діяльності в особливих умовах. Зокрема ті, що розкривають закономірності виникнення чуток як психологічної проблеми (А. Караяні [3], Г. Олпорт [6], Л. Орбан-Лембрик [7], Ю. Шерковин, Назаретян [10] та ін.); розгляд детермінантів виникнення та поширення чуток в умовах надзвичайної ситуації (далі - НС) та концептуальних засад 'їх запобігання (А. Назаретян [5], В. Тімченко [4], Христенко [11]). Водночас емпіричне вивчення цієї проблеми ще не було предметом окремого дослідження. З огляду на це метою статті є висвітлення результатів емпіричного дослідження проблеми протидії чуткам в умовах НС.

Виклад основного матеріалу дослідження. Для того, щоб дослідження проблеми протидії чуткам в умовах НС являло собою завершений цикл, ми вирішили організувати його у чотири етапи, враховували рекомендації із цього приводу вітчизняних та зарубіжних дослідників [1; 2; 8]. Тривалість етапів дослідження обумовлювалася змістом та складністю заходів, які заплановано провести на кожному з них.

Перший етап дослідження - вибір психології чуток в умовах НС як предмета дослідження та первинний аналіз їх сутності. На цьому етапі було заплановано здійснити такі дії: узагальнити об'єктивний науковий досвід у пізнанні характеристик та особливостей реальності, що зумовлюють виділення предмета нашого дослідження, а саме психології чуток в умовах НС; провести (уточнити) визначення сутності предмета дослідження стосовно його сутнісних, формально-логічних, якісних та інших ознак; визначити мету дослідження та завдання дослідження, а також вибрати тип дослідницьких дій, які доцільно здійснити щодо предмета дослідження (суто теоретичні, емпіричні та ін.).

Другий етап - теоретичне дослідження психології чуток в умовах НС. На цьому етапі заплановано здійснити взаємодію з предметом дослідження, який постає в єдності своїх взаємозв'язків зі світом. Для цього предмет нашого дослідження було розглянуто як самостійне, цілісне та багатомірне явище, що перебуває в постійних стосунках з іншими явищами: взаємодіє з ними, впливає на них, а також зазнає впливу з 'їхнього боку. Ми ведемо мову про те, що психологію чуток в умовах НС слід вивчати як багаторівневе явище, і таке, що здійснюється у просторі та часі, виявляє свою сутність у реальних, дійсних проявах і створює різноманітні варіанти своїх взаємовпливів з іншими явищами. Важливо звернути увагу на те, що наші пізнавальні дії на цьому етапі були зумовлені: вибором методологічної основи теоретизації та методів теоретичного дослідження, які при цьому використовувалися.

Суттєвим моментом даного етапу є вибір методів теоретичного дослідження, які могли б забезпечити повний набір пізнавальних теоретичних дій зі змістом досліджуваних ознак предмета [1]. Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези нами було прийнято рішення використовувати комплекс взаємопов'язаних теоретичних методів дослідження: аналіз (вивчення психологічної літератури, пов'язаної з дослідженням психології чуток в умовах НС), синтез, співставлення, порівняння, ранжування, абстрагування, узагальнення, систематизація.

За результатами цієї роботи нами було вироблено стратегію пізнавальних та перетворюючих дій щодо предмета дослідження. Зокрема це стосується розробки структурно-функціональної моделі запобігання та нівелювання чуток серед населення в умовах НС, програми дій членів штабу з ліквідації наслідків НС щодо запобігання та нейтралізації чуток серед населення, а також виявлення основних шляхів ефективного використання засобів протидії чуткам в умовах НС.

Третій етап - емпіричне дослідження психології чуток в умовах НС. На цьому етапі була спланована організація взаємодії з предметом дослідження, сутність, логічна та формальна сторона якого теоретично з'ясована на попередніх етапах. Варто зазначити, що нами у ході організації емпіричного дослідження було заплановано реалізувати такі основні пізнавальні дії: проведення змістової диференціації психологічних характеристик, ознак та емпіричних критеріїв, що у своїй сукупності виявляють сутність психології чуток як предмета нашого дослідження; вибір або побудова адекватних прийомів і методів емпіричного дослідження, а також вибір процедури дослідження, яка є найбільш спорідненою із сутністю предмета, зокрема для виявлення детермінант виникнення та поширення чуток в умовах НС, а також шляхів ефективного використання засобів протидії таким чуткам; детальна організація ситуацій дослідження, процедурних компонентів та комплексу умов, які забезпечать найефективніше проходження учасниками дослідження всіх передбачених процедур, а також найповнішу фіксацію даних про хід та результати дослідження ефективності програми дій членів штабу з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій щодо запобігання та нейтралізації чуток серед населення.

Четвертий етап - аналіз, інтерпретація та змістова презентація результатів теоретичного й емпіричного вивчення психології чуток в умовах НС як предмета дослідження. У ході організації цього етапу дослідження було заплановано реалізувати такі основні дії: а) аналіз, інтерпретацію та тлумачення змістових і формально-логічних даних, отриманих під час теоретичного та емпіричного вивчення психології чуток в умовах НС; б) змістову презентацію результатів та висновків системи пізнавальних дій, об'єднаних дослідницьким циклом щодо вивчення психології чуток в умовах НС; в) розробку за результатами дослідження пропозицій стосовно: урахування психологічних знань в організації протидії чуткам, що виникають в умовах НС; активізації діяльності засобів масової інформації щодо об'єктивності та своєчасності висвітлення інформації в умовах НС; інтенсифікації діяльності органів виконавчої влади щодо запобігання та подолання чуток серед населення в умовах НС; психологічної роботи з різними категоріями населення щодо корегування тривожних і панічних станів в умовах НС; духовно-просвітницької підтримки населення священиками в умовах НС як засобу протидії чуткам та нівелювання тривожних і панічних станів у людей.

Для проведення експериментального дослідження нами було розроблено методику емпіричного дослідження проблеми протидії чуткам в умовах НС. Методикою передбачалось провести емпіричне дослідження детермінантів виникнення та поширення чуток, а також шляхів їх протидії.

Для успішного вирішення поставлених завдань та дотримання умов, за яких поширення висновків експерименту буде коректним, важливим моментом в організації дослідження є визначення якості та кількості об'єктів для дослідження. При цьому ми дотримувалися двох загальноприйнятих у психологічних дослідженнях умов [1; 8]. Перша умова полягала в тому, що виявлене відношення незалежної та залежної змінних було вільне від впливу інших змінних. Друга умова, щоб постійний рівень додаткової змінної, що використовувався в експерименті, відповідав її рівню у більш широкій сфері практичного застосування.

Для проведення експерименту було відібрано 32 викладачі та науковці ВНЗ та 12 психологів (рятувальних підрозділів та науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології Національного університету цивільного захисту України); 440 жителів, які проживали в районі НС; 212 працівників рятувальних підрозділів з територіальних органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, зокрема з Хмельницької, Львівської та Харківської областей.

Для уточнення ознак та типології чуток, що виникають в умовах НС ми використовували метод експертних оцінок. Із цією метою було підібрано групу експертів, у яку ввійшли найбільш досвідчені фахівці з психології (психологи рятувальних підрозділів і науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології Національного університету цивільного захисту України, а також викладачі, насамперед психології, Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Львівського державного університету безпеки життєдіяльності). До експертів висувались такі вимоги: високий рівень загальної ерудиції, глибокі спеціальні знання, достатній досвід роботи, психологічна установка конструктивно вирішувати проблеми, науковий та професійний інтерес до своєї роботи, відсутність особистої зацікавленості в тому чи іншому результаті оцінки. Експерти давали оцінку незалежно один від одного, використовуючи при цьому свій індивідуальний досвід та інтуїцію. При проведенні даної роботи ми намагались усунути ймовірність контакту членів експертної групи між собою. Це, у свою чергу, дало змогу підвищити об'єктивність наданих результатів.

Кожному з них було запропоновано визначити ознаки чуток, що можуть виникати в умовах НС. Перелік чуток було складено нами в алфавітному порядку за результатами аналізу науково-психологічної літератури. Він включав ознаки, що найчастіше згадувалися у наукових працях дослідників чуток. Завдання експертів було вибрати ті серед них, які найбільше відображають характеристику чуток в умовах НС. Для посилення ймовірності відсутності помилок та суб'єктивності при визначені потрібних для дослідження показників експертам пропонувалося вказати свій варіант такого показника та дати йому оцінку за шкалою від 0 до 6, де "0" - ознака взагалі відсутня, "6" - ознака є найбільш вираженою.

За результатами проведеної роботи було визначено ознаки, які є найбільш придатними для опису поняття "чутки, що виникають в умовах НС", а також визначено найважливіші характеристики для його опису. З'ясувалося, що на думку експертів найважливішими характеристиками (які займають перші десять рангів) для опису чуток в умовах НС є: недостовірність, невизначеність, масовість, небезпечність, стихійність, зараженість, швидкість, побоювання, страх, маніпулювання.

Для з'ясування соціально-психологічних обставин, які допомагають чуткам легко поширюватися серед населення в умовах НС, експертам було запропоновано дати відповідь на запитання анкети "Детермінанти чуток в умовах НС". З'ясувалося, що 100 % експертів вважають, що поширенню чуток серед населення в умовах НС найбільше сприяють такі соціально-психологічні обставини: психологічні особливості людей, а саме їх висока навіюваність, нездатність самостійно та критично оцінити правдивість чуток, надмірна цікавість, а також тривожна обстановка, яка містить загрозу, небезпеку та змушує людей шукати шляхи захисту себе і своїх близьких. Ці результати свідчать про те, що в умовах НС потрібно приділяти важливе значення психологічній роботі з різними категоріями населення щодо корегування 'їхніх тривожних і панічних станів, а також духовно-просвітницькій підтримці. Крім того тривожну обстановку мають розряджати ЗМІ, об'єктивно та своєчасно висвітлюючи інформацію про наслідки НС.

Серед інших соціально-психологічних обставин, які допомагають чуткам легко поширюватися серед населення в умовах НС, 86,3 % експертів назвали "наявність психічного зараження, наслідування, групового тиску, потреба захистити себе та інших". Тут потрібно зазначити, що у таких ситуаціях визначальним для психічного зараження виступає явна домінація емоційної компоненти та її прояви. Адже психічне зараження відображає процес передачі емоційного стану від однієї людини до іншої на психофізіологічному рівні. При чому воно відбувається не через пасивне споглядання, а через передачу психічного настрою, через загострення переживань, почуттів і пристрастей. Зважаючи на це, в умовах НС важливо контролювати емоційні компоненти і корегувати впливи на групові настрої за допомогою ЗМІ та авторитетних представників влади.

Звертає на себе увагу те, що більше половини експертів (52,3 %) вважають, що "бездіяльність, одноманітність, нудьга" також можуть служити сприятливими обставинами для появи чуток. Дослідники відмічають, що бездіяльність завжди викликає зниження трудової активності, бажання відволіктися і поговорити. Цілком очевидно, що цю потребу мають задовольняти авторитетні ЗМІ.

З метою виявлення: наслідків впливу чуток на людину в умовах НС; чинників, що здатні найбільше впливати на виникнення та поширення цих чуток; осіб, яких варто залучати для нейтралізації чуток в умовах НС, нами було проведене емпіричне дослідження проблеми впливу чуток на людину в НС. Це дослідження ми проводили серед жителів міста Львова та сіл Великі Грибовичі, Збиранка, Підлужки, які розташовані поблизу сміттєзвалища у Великих Грибовичах, де 29-30 травня 2016 року виникла масштабна пожежа.

За допомогою анкети "Вплив чуток на людину в умовах НС" нами було з'ясовано думку людей щодо проблеми виникнення та поширення чуток в умовах НС. З'ясувалося, що на запитання: "Яким чином чутки впливають на людину в умовах надзвичайної ситуації?", - 100 % опитаного населення вказали варіант "викликають тривогу за здоров'я та життя". При цьому майже половина з них (46,1 %) зазначила, що чутки про пожежу на сміттєзвалищі викликали у них паніку, бажання покинути домівку. Особливо таке бажання гостро виявлялося після порад представників рятувальних підрозділів менше перебувати на вулиці, оскільки під час горіння пластику та деревини виділяються шкідливі речовини. Поряд із цим суттєвий відсоток людей (66,2 %) вказали на те, що чутка про пожежу та постраждалих на ній людей викликала в них бажання допомогти їм. Це, на нашу думку, підкреслює важливу рису українців приходити на допомогу людям, які опинилися у біді. Однак, особливу увагу привертає варіант відповіді жителів щодо бажання поділитися чутками про пожежу з іншими людьми. Серед опитуваних 91,7 % зазначили, що відчували таке бажання і різними шляхами намагалися передавати цю інформацію іншим. Причому її достовірність впевненості у людей не викликала. Учасники опитування визнавали те, що не бачили картини пожежі цілком, не володіли необхідною інформацією і часто перебували у стані підвищеного емоційного напруження. Це підтверджує наше припущення про те, що населення в умовах НС може бути чинником виникнення та поширення чуток. Фактично цей висновок був підтверджений у ході відповіді учасників опитування на питання щодо чинників, які здатні найбільше впливати на виникнення та поширення чуток в умовах НС. Варіант відповіді "поведінка населення в умовах НС" набрав 67,8 %.

Привертає увагу до себе те, що на думку 98 % жителів з району НС, найпотужнішим чинником, що здатен впливати на виникнення та поширення чуток в умовах НС, є робота засобів масової інформації (ЗМІ). Це свідчить про те, що роль засобів масової інформації в суспільному житті невпинно зростає, адже завдяки їм населення не тільки отримує необхідну інформацію про ту чи іншу подію, але й формує певне уявлення про неї. Водночас ЗМІ, прагнучи задовольнити попит аудиторії, у кризових ситуаціях проявляють готовність розповсюдити практично будь-яку інформацію про НС. Звідси з'являється небезпека появи недостовірної інформації, якою є чутки.

Варто зазначити, що за результатами опитування населення досить високий відсоток набрав ще один чинник, що здатен породжувати чутки, а саме поведінка учасників ліквідації НС (72,9 %). Це вказує на те, що непрофесійні дії рятувальників, їхня пасивність у спілкуванні з постраждалими в умовах НС можуть спричинити виникнення певних негативних явищ, зокрема й появі чуток. Тож наскільки правильно населення в перші хвилини буде поінформоване про НС, залежатиме не тільки тяжкість її наслідків, але й наявність чи відсутність різноманітних чуток.

Для визначення авторитетних осіб, яких варто залучати для подолання чуток в умовах НС, нами використовувалося питання "Кому належить найвагоміша роль у нейтралізації чуток в умовах НС?". З'ясувалося, що найбільший відсоток учасників опитування такими вважає авторитетних представників ЗМІ (87,4 %), священнослужителів (75 %) та авторитетних представників влади (67,9 %). Цікаво, що працівники рятувальних служб набрали лише 54 %, а активісти - 47,1 %. Такі варіанти відповідей піддаються логічному поясненню. Так, на думку жителів, працівники рятувальних служб мають ліквідовувати НС, а не займатися чутками.

Ці результати засвідчують, що реагування на НС та ліквідація її наслідків є важливим завданням не тільки органів виконавчої влади, а також ЗМІ та священнослужителів. Звідси, для ефективної протидії чуткам в умовах НС, існує потреба здійснювати: активізацію діяльності засобів масової інформації щодо об'єктивності та своєчасності висвітлення інформації; інтенсифікацію діяльності органів виконавчої влади щодо запобігання та подолання чуток серед населення; духовно-просвітницьку підтримку населення священиками як засіб протидії чуткам та нівелювання тривожних і панічних станів у людей. Від того, який стиль поведінки вони оберуть та які дії будуть здійснювати при ліквідації наслідків НС, залежить не тільки збереження фізичного і матеріального благополуччя людей, але й психічного здоров'я постраждалих.

Надалі, зважаючи на сказане вище, ми з'ясували думку населення щодо очікуваних ними заходів, покликаних сприяти подоланню чуток в умовах НС. Із цією метою використовували питання "Які ж дії доцільно проводити з метою нейтралізації чуток в умовах НС?".

Більшість жителів, які проживали в районі НС, зазначили, що найдоцільнішими заходами є оперативне інформування населення щодо його дій в зоні виникнення НС (95,7 %). На нашу думку, така відповідь свідчить про потребу людей в умовах НС володіти не тільки інформацією про наявність проблеми, а й про конкретні дії, які варто в цій ситуації 'їм робити. Бо саме незнання алгоритму своїх дій в різних НС лякає людей найбільше і провокує виникнення слухів та паніки. Запобігти цьому дозволяє оперативне оприлюднення фактів ліквідації наслідків НС, на що, власне, і вказали 86 % учасників опитування. Тим самим підкреслюється важлива роль ЗМІ у наданні об'єктивних та інформаційних повідомлень для населення про НС. Звідси виникає потреба при виникненні НС особливу увагу приділяти посиленню діяльності та активності ЗМІ в поширенні серед населення своєчасної та об'єктивної друкованої або аудіовізуальної інформації про НС та хід ліквідації її наслідків. При цьому ЗМІ належить своєчасно спростовувати й наявні чутки, на важливість цієї функції вказали 72,9 % жителів. Тож офіційне спростування чуток через авторитетні джерела інформації є також доцільним заходом для нейтралізації чуток в умовах НС.

Цікаво, що на варіант відповіді "проводити зустрічі з населенням у зоні НС з метою спростування чуток" вказав досить незначний відсоток людей (36,2 %). Це є очевидним свідченням того, що люди надають перевагу сучасним можливостям ЗМІ (газети, інтернет, радіо, телебачення) і не мають бажання витрачати час на різні зустрічі. Отже, при організації заходів для нейтралізації чуток в умовах НС доцільніше запрошувати носіїв інформації на зустрічі у прямому ефірі на телебаченні, радіо чи на офіційному сайті Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Більше половини опитаних (54 %) вказали на необхідність "проводити переговори з учасниками масових виступів в зоні виникнення НС". На думку людей, це потрібно для того, щоб запобігти неконтрольованим діям натовпу та можливим порушенням порядку в районі НС. Адже, якщо людина потрапляє в натовп агресивних порушників закону, то і сама дуже швидко може почати поводитися неадекватно.

Для дослідження впливу ЗМІ на виникнення чуток в умовах НС ми звернули увагу на назви та зміст публікацій про масштабну пожежу на Грибовицькому сміттєзвалищі. Із цією метою здійснили аналіз інформаційних сайтів різних інформаційних агентств та засобів. У подальшому назви усіх статей було подано в алфавітному порядку і складено анкету, в якій цей перелік ми використали для опитування населення і експертів щодо сприйняття назви публікації та можливого характеру її впливу на психічні стани людини. З'ясувалося, що низка ЗМІ опублікували статті з назвами, що вельми сприяли виникненню чуток. Зокрема, 100 % учасників опитування до цього переліку віднесли такі назви публікацій: "Отруйні витоки зі звалища у Грибовичах забруднили воду та ґрунти в навколишніх селах", "У Грибовичах люди масово скаржаться на біль у горлі, - сільський голова", "У річці масово загинула риба, місцеві мешканці підозрюють, що це сталося через Грибовицьке сміттєзвалище", "Хімік-токсиколог: не треба довіряти заявам, що немає небезпеки від горіння Грибовицького сміттєзвалища", "Через пожежу в Грибовичах львів'ян чекає сміттєва катастрофа". Крім того, досить великий відсоток опитуваних (від 87,4 % до 67,9 %) визначили ще деякі назви текстів, які теж можуть сприяти виникненню чуток.

З перерахованих вище назв публікацій видно, що їх автори, прагнучи змусити читача прочитати текст, назвали статті так, що вони не тільки відображають основну думку про результати пожежі на сміттєзвалищі, а й прямо натякають на "катастрофічний контекст" надзвичайної ситуації, тим самим створюють фонову ситуацію і задають певну інтенцію чи загальну настанову, що здатні породити в людини негативні психічні стани. Емоційний компонент читача зазнає негативного впливу, адже мова йде про очевидну небезпеку ("отруйні витоки забруднили воду та ґрунти", "люди скаржаться на біль у горлі", "масово загинула риба"). Для посилення достовірності інформації в назвах деяких статей використовуються прізвища представників влади чи думки фахівця ("мер просить...", "Садовий просить..", "хімік-токсиколог...").

Результати проведеного вище аналізу вказують на те, що характер пожежі на території сміттєзвалища на Львівщині вплинув на її презентацію та рефлексію у ЗМІ. Більшість назв статей вказують на те, що ця рефлексія є не конструктивною, а провокуючою. Адже автори статей вже у назві тексту змушують читачів шукати у пожежі "катастрофічні" подробиці, та "катастрофічні" наслідки, які вони здатні спровокувати. Звідси виникає потреба вести мову про проходження психологічних експертиз усіх інформаційних повідомлень про ситуацію у зоні лиха.

Водночас варто зазначити, що у деяких назвах статей спостерігається і конструктивна рефлексія ЗМІ. На думку учасників опитування, серед переліку назв публікацій є й ті, які здатні сприяти протидії чуткам в умовах НС. Зокрема, це такі назви текстів як: "Львівська область: вогнеборці ліквідували загорання на сміттєзвалищі", "Пожежу на Грибовицькому сміттєзвалищі під Львовом локалізували - ДСНС", "Пожежа на сміттєзвалищі у Великих Грибовичах ліквідована". На них вказали 100 % опитаних. Крім того, досить високий відсоток населення (від 87,4 % до 54 %) до конструктивних назв статей ще відносять: "Грибовицька катастрофа: підстав для паніки немає", "Пожежа на сміттєзвалищі у Великих Грибовичах ліквідована, однак дорога досі перекрита", "Можна дихати: біля Львова нарешті загасили пожежу на сміттєзвалищі", "На Грибовицьке сміттєзвалище літаки ДСНС скидатимуть "бомби" з водою".

Зважаючи на думку жителів, які проживали в районі НС, можна дійти висновку, що, уникаючи використання в назвах публікацій катастрофічних подробиць і акцентуючи увагу на позитивних наслідках боротьби з НС, журналісти сприяють протидії чуткам. Цю думку підтверджують і результати дослідження назв публікацій про НС, яка виникла 23 березня 2017 року на складах боєприпасів у місті Балаклія, що розташоване у Харківській області.

Висновки

Отже, розгляд методології дослідження проблеми протидії чуткам, що виникають в умовах НС, дозволяє відтворити об'єктивний процес наукового пізнання предмета дослідження і забезпечує об'єктивність розгортання пізнавального акту його сутності. Об'єктивність розгортання процесу протидії чуткам в умовах НС виявляється у послідовному, системному та якісно завершеному поданні наукового знання про закономірності, характеристики та властивості виникнення та розповсюдження чуток в умовах НС, а також шляхів запобігання та протидії цьому явищу.

Емпіричне дослідження проблеми протидії чуткам в умовах НС дозволило з'ясувати соціально-психологічні обставини, які допомагають чуткам легко поширюватися серед населення в умовах НС, а також виявити наслідки впливу чуток на людину та необхідні дії для їх нейтралізації.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямі полягають в обґрунтуванні основних шляхів ефективного використання засобів протидії чуткам в умовах надзвичайної ситуації.

Список використаної літератури