Особливості використання допінг-стратегій іноземними студентами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості використання допінг-стратегій іноземними студентами

Особливості використання копінг-стратегій іноземними студентами. У статті представлено результати емпіричного дослідження особливостей використання копінг-стратегій іноземними студентами. Установлено, що іноземні студенти з різним ступенем адаптованості відрізняються за використанням повєдінкових копінг-стратегій та схильні надавати перевагу різним способам копінг-повєдінки. Визначено, що «адаптовані» іноземні студенти віддають перевагу ситуаційно-орієнтованим (сфокусованим на проблемі) копінгам-дієвим стратегіям, спрямованим на активне подолання проблемних ситуацій (планування вирішення проблем, конфронтація), на позитивне переосмислення проблеми та сприймання її як стимулу для розвитку (позитивна переоцінка), на залучення соціальних ресурсів, пошук емоційної та дієвої підтримки (пошук соціальної підтримки). «Дезадаптовані» іноземні студенти послуговуються переважно емоційно-орієнтованими (сфокусованими на емоціях) копінгами-спрямованими на регуляцію емоційного стану шляхом визнання своєї відповідальності й самозвинувачення (прийняття відповідальності), ухиляння, заперечення проблеми, фантазування, невиправданих очікувань, відволікання (втеча-уникання), суб'єктивного зниження значущості проблеми та ступеня емоційного залучення у неї (дистанціювання).

При співвіднесенні характеру копінг-повєдінки іноземних студентів із рівнем їх адаптованості встановлено, що надання переваги ситуаційно-орієнтованим дієвим копінгам (плануванню вирішення проблем, пошуку соціальної підтримки, позитивній переоцінці, конфронтації) сприяє адаптації до нових умов життєдіяльності, а використання емоційно-орієнтованих копінгів (прийняття відповідальності, втечі-уникання, дистанціювання) пов'язано З підвищеним ризиком порушень психосоціальної адаптації. Емпірично визначено когнітивні «життєстійкі» стратегії-включєність, контроль, прийняття ризику, які сприяють високому рівню адаптивності особистості іноземного студента до умов іншого соціокультурного середовища. Визначено адаптивність як комплексну властивість особистості іноземного студента, що забезпечується використанням у якості адаптивних стратегій таких життєвих переконань: включєність у життя, контроль над подіями, прийняття ризику.

Постановка проблеми. Освітня міграція підвищила увагу до особливостей адаптації іноземних студентів до навчальної діяльності, досягнення позитивної інтеграції молоді в українське освітнє середовище, ознак адаптивності іноземного студента.

Зосередженість на феномені «адаптивність особистості» визначається його специфічним статусом як об'єкта наукового дослідження. За таких умов особливої актуальності набуває не тільки вивчення психічних феноменів, із якими у своїй повсякденній роботі доволі часто стикаються психологи, а й визначення критеріїв адаптивності особистості іноземного студента.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Незважаючи на досить широкий спектр теоретико-емпіричних розвідок із зазначеної проблеми, відсутнє єдине методологічне підґрунтя дослідження адаптивності. Науковці визначають адаптивність як [3]: властивість особистості, яку розкривають через окремі характеристики особистості та їх взаємозв'язок (Л. Колпакова, Г. Шептура та ін.); здатність особистості до вибору індивідуальних стратегій адаптації (А. Сіомичєв та ін.); результат процесу адаптивності-адаптованість. Поряд із цим, термін «адаптованість» також визначається по-різному [4]: як стан суб'єкта, який дає йому змогу відчувати себе вільно і розкуто у соціокультурному середовищі, включатися. В основну діяльність, відчувати зміни у звичному соціокультурному оточенні, занурюватися у особистісні духовні проблеми, збагачувати власний світ шляхом досконаліших форм і способів соціокультурної взаємодії (Л. Шпак та ін.); як результат процесу адаптації (А. Адлер, Г. Гартман, І. Георгієва, А. Косталес, І. Кряжева, К. Хорні та ін.);

як процес взаємодії особистості та середовища (А. Маслоу, К. Роджерс та ІН.) або як відповідь на вплив середовища (Л. Філіпс, Т. Шибутані та ін.);

як здатність особистості до вибору індивідуальних стратегій адаптації, властивість особистості пристосовуватися до мінливих умов оточуючого середовища (А. Ковальчук та ін.). Неоднозначність і суперечливість підходів стосовно феномену «адаптивність особистості» потребують обґрунтованого висвітлення і поглибленого вивчення, передусім, у контексті адаптованості особистості іноземного студента. Дослідження особливостей використання копінг-стратегій іноземними студентами дозволить виявити адаптивні стратегії, що сприяють успішній адаптації іноземних студентів до українського соціокультурного середовища, та визначити критерії диференціації адаптивності/дезадаптивності особистості іноземного студента.

Мета статті -- виявити особливості використання копінг-стратегій іноземними студентами, насамперед адаптивних стратегій, що сприяють успішній адаптації іноземних студентів до українського соціокультурного середовища.

Виклад основного матеріалу дослідження. Результати теоретичного аналізу копінг-стратегій адаптації іноземними студентами до умов навчання В ІНШІЙ країні свідчать про те, що в якості таких стратегій науковці наводять [1-2; 5-6 та ін.]: асиміляцію, інтеграцію, сепарацію, маргіналізацію, ізоляцію, акультурацію, психологічний захист, пристосування, злиття, відчуження тощо. Так, на думку М. Г. Мельничук, під стратегіями «долаючої поведінки» слід розуміти когнітивні й повєдінкові зусилля, що застосовуються особистістю в складних життєвих ситуаціях [7]. утім, вибір адаптивної стратегії залежить як від індивідуально-психологічних особливостей людини, так і від характеристик середовища. Тому адаптивність особистості іноземних студентів ми розуміємо як здатність виробляти стратегії адаптації, що адекватні новим умовам, адже особистість вважається адаптивною, якщо обрана нею стратегія адаптації сприяє досягненню стану особистісної адаптованості до українського соціокультурного середовища.

Емпіричне дослідження проведено на вибірці 456 іноземних студентів (330 чоловіків та 126 жінок), поділеній на три групи за рівнем адаптованості («дезадаптовані», «частково адаптовані», «адаптовані»). Розподіл вибірки на дослідні групи враховував параметри віку і статі усі групи еквівалентні за віком і статтю.

У якості дослідницького інструментарію були використані опитувальники: «стратегії долаючої поведінки» С. Фолкмана, Р. Лазаруса та «Тест життєстійкості» С. Мадді. Вибір цих опитувальників дав змогу, по-перше, виявити домінуючі копінг-стратегії, які використовують іноземні студенти, а також відмінності у наданні переваги тим чи іншим стратегіям у процесі адаптації до інокультурного середовища, зв'язок адаптованості особистості З копінг-стратегіями (за опитувальником «Стратегії долаючої поведінки» С. Фолкмана, Р. Лазаруса), а по-друге, оцінити ресурс життєстійкості іноземного студента через систему переконань, настанов (ЯК когнітивних копінгів), що сприяють ефективному подоланню стресових і важких життєвих ситуацій; виявити ступінь прагнення контролювати події, міру включеності у життя, ступінь готовності приймати незвичні та нові обставини й ефективно долати їх (за опитувальником «Тест життєстійкості» С. Мадді). Отримані за першим опитувальником дані створять можливість порівняти домінуючі стратегії осіб із різним рівнем адаптованості, а за другим установити зв'язок адаптованості особистості з послуговуванням зазначеними настановами. Отже,ДО адаптивних стратегій ми відносили копінг-повєдінку (опиту-вальник «Стратегії долаючої поведінки» С. Фолкмана, Р. Лазаруса) та систему переконань, що забезпечує життєстійкість особистості («Тест життєстійкості» С. Мадді) та дозволяє людині витримувати й ефективно долати стресові ситуації.

Отримані дані свідчать про те, що іноземні студенти з різним ступенем адаптованості відрізняються за використанням поведінкових копінг-стратегій та схильні надавати перевагу різним способам копінг-повєдінки (ДИВ. рис. І).

Рис. 1. Характер використання копінг-стратегій досліджуваними у різних групах КФ-конфронтація; Д-дистанціювання; СК-самоконтроль; ПСП-пошук соціальної підтримки; ПВ-прийняття відповідальності; В-У-втеча-уникання; ПВП-планування вирішення проблеми, ППО-позитивна переоцінка.

У результаті порівняння дослідних груп іноземних студентів за схильністю використовувати певні копінги (відмінності визначались на основі критерію манна ) виявлено таке.

«Адаптовані» іноземні студенти значно частіше звертаються до таких копінг-стратегій, як планування вирішення проблем (76,16) (и = 614,000; р < 0,01), пошук соціальної підтримки (72,94) (и = 900,000; р < 0,05), позитивна переоцінка (66,47) (и = 886,000; р < 0,05) та конфронтація (56,94) (и = 950,000; р < 0,05). Проте вони не схильні вдаватись до дистанціювання (37,72) або втечі-уникання (40,45).

«Дезадаптовані» іноземні студенти значно частіше використовують стратегії прийняття відповідальності (73,41) (и = 606,000; р < 0,01), втечі-уникання (58,83) (и = 396,000; р < 0,01) і дистанціювання (49,77) (и = 610,000; р < 0,01). Стратегію самоконтролю однаковою мірою використовують як «адаптовані», так і «дезадаптовані» іноземні студенти (значущих відмінностей не виявлєно). Як бачимо, «адаптовані» іноземні студенти віддають перевагу ситуаційно-орієнтованим (сфокусованим на проблемі) копінгам-дієвим стратегіям, спрямованим на активне подолання проблемних ситуацій (планування вирішення проблем, конфронтація), на позитивне переосмислення проблеми та сприймання її як стимулу для розвитку (позитивна переоцінка), на залучення соціальних ресурсів, пошук емоційної та дієвої підтримки (пошук соціальної підтримки). «Дезадаптовані» іноземні студенти послуговуються переважно емоційно-орієнтованими (сфокусованими на емоціях) копінгами-спрямованими на регуляцію емоційного стану шляхом визнання свої відповідальності Й самозвинувачення (прийняття відповідальності), ухиляння, заперечення проблеми, фантазування, невиправданих очікувань, відволікання (втеча-уникання), суб'єктивного зниження значущості проблеми та ступеня емоційного залучення у неї (дистанціювання). При співвіднесенні характеру копінг-повєдінки іноземних студентів із рівнем їх адаптованості встановлено, що надання переваги ситуаційно-орієнтованим дієвим копінгам (плануванню вирішення проблем, пошуку соціальної підтримки, позитивній переоцінці, конфронтації) сприяє адаптації до нових умов життєдіяльності, а використання емоційно-орієнтованих копінгів (прийняття відповідальності, втечі-уникання, дистанціювання) пов'язано з підвищеним ризиком порушень психосоціальної адаптації.

Адаптивність як комплексна властивість особистості іноземного студента забезпечується використанням у якості адаптивних стратегій таких копінгів, як планування вирішення проблем, пошук соціальної підтримки, позитивна переоцінка, конфронтація, втеча-уникання, несхильність використовувати дистанціювання, прийняття відповідальності.

Із метою вивчення когнітивних, світоглядних стратегій, що сприяють адаптації іноземних студентів до умов іншого соціо-культурного середовища, ми порівняли дослідні групи за показниками «Тесту життєстійкості» С. Мадді. Відмінності визначались на основі критерію Манна-Уїтні. Загальна вираженість основних компонентів життєстійкості у трьох дослідних групах іноземних студентів представлено на рис. 2.

Рис. 2. Характер прояву життєстійкості у трьох дослідних групах ВК-включеність; К-контроль; ПР-прийняття ризику, ЖСТ-життєстійкість (загальний сумарний показник).

У результаті порівняння дослідних груп іноземних студентів за рівнем життєстійкості виявлено, що «адаптовані» іноземні студенти мають значущо ВИЩІ показники ВКЛЮЧЄНОСТІ (85,68) (и = 2658,000;р < 0,01), контролю (76,15) (и = 4738,000;р < 0,01) і загальний показник життєстійкості (77,05) (и = 4022,000; р < 0,01), ніж студенти З групи «дезадаптовані», проте не ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ за периметром прийняття ризику (63,03) (и = 5598,000; р = 0,070). Тобто адаптовані іноземні студенти активно цікавляться навколишніми подіями, включені у них і отримують задоволення від власних дій; переконані у тому, що вони самі обирають або ініціюють певні ситуації, впливають на результат подій, контролюють їх; сприймають життєві ситуації як стимул до засвоєння нового, як стимул розвитку, набуття досвіду, готові діяти й за відсутності надійних гарантій успіху; що загалом виявляється у високому рівні життєстійкості.

«Дезадаптовані» іноземні студенти почуваються відчуженими, «поза» життям, їх переважно не цікавлять події, що відбуваються довкола, і тому вони мало в них включені; почуваються безпорадними, такими, що не можуть впливати і на свої дії, і на зовнішні ситуації та події. але вони все ж схильні ризикувати, розглядати життя як спосіб набуття досвіду, готові діяти за відсутності надійних гарантій успіху; проте загалом мають низький рівень життєстійкості.

Як бачимо з отриманих даних, когнітивні «життєстійкі» стратегії-включєність, контроль, прийняття ризику-сприяють високому рівню адаптивності особистості іноземного студента. Ці стратегії (як система переконань) впливають на оцінку стресової ситуації, інтерпретацію її як менш травматичної, зумовлюють відкритість новому і готовність активно діяти у стресовій ситуації з метою її трансформаційного подолання, а, відтак, полегшують процес адаптації до умов інокультурного середовища. Тому ми розуміємо адаптивність як комплексну властивість особистості іноземного студента, що забезпечується використанням у якості адаптивних стратегій таких життєвих переконань: включєність у життя, контроль над подіями, прийняття ризику.

Висновки

Узагальнення отриманих результатів щодо адаптивних стратегій дає змогу визначити критерії диференціації адаптивності/дезадаптивності особистості іноземного студента. до них слід віднести схильність використовувати як стратегії адаптації до умов інокультурного середовища:

1) способи трансформаційного подолання-світоглядні переконання, які забезпечують життєстійкість, включеність у життя, прийняття ризику та здатність впливати на події;

2) ситуаційно-орієнтовані копінги, такі як планування вирішення проблем, позитивна переоцінка, конфронтація та пошук соціальної підтримки. Зазначені стратегії, за умови їх постійного використання конкретним індивідом, є компонентами складної комплексної властивості-адаптивності особистості.

Перспективи подальших розвідок убачаються в пошуку засобів оцінки якісної переваги виразності певних особистісних властивостей у представників різних культур і розширенні контекстів інтерпретації, які не цілком пересічні за своїм наповненням стосовно до одних і тих самих осо6истісних властивостей адаптивності особистості в рамках різних культур.

адаптованість стратегія емпіричний

Список використаних джерел

1. Берри ДЖ. Кросс-культурная психология. Исследования И применение / ДЖ. Берри, А. Пуртинга.-Харьков : Гуманитарный центр, 2007.-560 С.

2. Витковская М. И. Адаптация иностранных студентов к условиям жизни и учебы в России (на примере РУДН) / М. И. Витковская, И. В. Троцук // Вестник РУДН. Серия «СОЦИОЛОГИЯ».-2004.-№ 6-7.-С. 267-283.

3. Ковальчук А. А. основні підходи до вивчєння феномену «адаптивність» / А. А. Ковальчук // ВІСНИК Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : ПСИХОЛОГІЧНІ науки.-ВИП. 8.-Кам'янець-Подільський : Медобори-2006, 2016.-С. 76-83.

4. Ковальчук А. А. Критерії оцінки адаптованості особистості до інокультурного середовища / А. А. Ковальчук // Соціалізація І ресоціалізація особистості В умовах сучасного суспільства : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф., 11-12 листопада 2016 р., М. КИЇВ / за заг. ред. О. Власової, Я. Невідомої, Н. Дємбицької.-К. : ВИД-ВО «Віваріо», 2016.-С. 57-59.

5. Косталес Завгородняя А. И. Факторы адаптированности иностранных студентов / А. И. Косталес Завгородняя // ЛИЧНОСТЬ В межкультурном пространстве : материалы VII Международной научно-практической конференции, 15-16 ноября 2012 Г.-Москва : РУДН, 2012.-ТОМ І.-С. 263-268.

Размещено на Allbest.ru