Порівняльне дослідження переважаючих ціннісно-смислових орієнтацій студентів коледжів технічних спеціальностей та студентів гуманітарного ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Актуальність порівняльного дослідження особливостей ціннісно-смислових орієнтацій студентів коледжів технічних спеціальностей та студентів гуманітарного ВНЗ визначається тим, що ціннісно-смислові орієнтації виступають психологічним утворенням, яке відображає особливості узагальненої інтерпретації життя та структурування особистого досвіду особистостями, з одного боку, та визначають переважаючі вектори життєвого (у тому числі і професійного) самовизначення з другого. Відповідно вивчення особливостей осмислення життя і ціннісно-смислових орієнтацій студентів технічних та гуманітарних спеціальностей дає можливість інтерпретувати специфіку вироблення їх життєвої позиції, що визначає їх життєві та професійні перспективи.

Окремі аспекти професійного становлення студентів висвітлені у наукових працях, які присвячені дослідженню тенденцій формування ціннісно-смислових настанов сучасної молоді (Г.О. Вайзер, Б.В. Зейгарник, К.В. Карпинський, Д.О. Леонтьєв, В.Ф.Петренко) та специфіки професійного становлення особистості (К.М. Гуревич, В.А. Кан-Калик, Є.О. Клімов, Б.В. Кулагін, Н.В. Кузьміна, А.В. Сірий). Проте, більшість досліджень, що присвячені вивченню проблеми ціннісно-смислових орієнтацій студентства, не дають цілісного уявлення про їх сутність та ієрархічну структуру. Виходячи з цього, важливим постає необхідність багатопланового комплексного вивчення ціннісносмислових орієнтацій молоді у контексті її опанування майбутньої професії.

Особлива актуальність порівняльного дослідження ціннісно-смислових орієнтацій студентів коледжів технічних спеціальностей та студентів гуманітарного ВНЗ зумовлюється тим, що: 1) сьогодні у психологічній науці відсутній систематизований виклад особливостей ціннісно-смислових орієнтацій студентів коледжів при значній кількості досліджень даного феномена серед молоді із вищих навчальних закладів; 2) вагомим постає вирішення питання узгодженості ціннісно-смислових орієнтацій молоді та її професійного становлення й опанування технічної спеціальності, що об'єднує проблеми осмисленості життя та впливу переважаючих ціннісних орієнтацій на життєву і професійну активність молоді.

Вивченню проблеми ціннісно-смислової сфери особистості приділялась значна увага. Дослідженням сутності самих понять «цінність», «ціннісно-смислова сфера» займалися Д.О. Леонтьєв, О.Л. Носенко, В.О. Ядов; визначення функцій ціннісних орієнтацій належить М.І. Лапіну; аналіз динаміки ціннісно-мотиваційної сфери проводився І.С. Коном, М.Н. Корнєвим, Ю.Л. Трофімовим. Проводилися дослідження взаємовпливу процесу навчання і розвитку ціннісно-смислової сфери С.Д. Максименком. Ці аспекти мають важливе значення в процесі аналізу формування і трансформації ціннісно-смислових орієнтацій особистості.

В останні роки проблема ціннісно-смислових орієнтацій студентів вивчалась в контексті аналізу їх динаміки як індивідуальних еталонів оцінки їх поведінки В.О. Бєлоусовою, В.Ю. Болотіною, В.А. Романцем; як регулятор діяльності в суб'єкт-об'єктних відносинах Т.В. Корніловою, І.П. Манохою. Проте, більшість досліджень, що присвячені вивченню проблеми ціннісно-смислових орієнтацій студентства, не дають цілісного уявлення про їх сутність та ієрархічну структуру, і частіше орієнтовані на вивчення студентів ВНЗ при меншій представленості досліджень студентів коледжів у науковому доробку.

У сучасних дослідженнях все ж приділяється увага вивченню різних аспектів ціннісно-смислової сфери студентів коледжів. Так, у дослідженні Т.М. Картель [3] визначено основні особливості, компоненти та етапи сформованості професійної свідомості і самосвідомості інженерів-будівельників. Натомість, Н.В. Гоголь [2] вивчаючи особливості цінностей студентів коледжів відмічає переважаючий вплив соціального оточення на ті зміни, що відбуваються в аксіосфері молоді, та кризовий характер мотиваційно-ціннісної направленості особистості у даної категорії досліджуваних. Переважаюча роль ціннісно-смислових орієнтацій у ставленні до майбутньої професійної діяльності та життя загалом відмічена і в доробку Н.Г. Набіуліної [4], де визначається необхідність приділення особливої уваги цінностям студентів у процесі навчання. При цьому, М.С. Бранецькою [1] вивчено особливості моральних ціннісних орієнтацій студентів політехнічних коледжів, що визначені авторкою як найбільш загальні та суттєві на даному етапі їх життя.

У дослідженні Г.К. Радчук [6] ціннісно-смислові орієнтації молодої особистості у процесі навчання і професійної підготовки узагальнюються в суб'єктній позиції студента як усталеному, суб'єктно-пристрасному смислопороджувальному центрі структури особистості, що детермінує активний характер професійно особистісного саморозвитку у процесі фахової освіти. За даними В.Н. Недайвозова [5], особливості ціннісно-смислових орієнтацій студентів коледжів виражаються в особливостях їх життєвої перспективи, що переважно характеризується дезорганізованістю структурних елементів і порушенням співвідношення траєкторій.

Узагальнюючи результати даних досліджень, можемо стверджувати, що питання ціннісно-смислових орієнтацій студентів різних навчальних закладів є безумовно актуальним, а порівняння вираженості ціннісно-смислових орієнтацій студентів технічних та гуманітарних спеціальностей дозволить визначити відмінності у їх інтерпретації життєвого досвіду, ставленні до професії та життя загалом.

Мета даної статті проаналізувати результати порівняльного дослідження особливостей ціннісно-смислових орієнтацій студентів коледжів технічних спеціальностей і студентів гуманітарного ВНЗ.

Виклад основного матеріалу. Нами було здійснено комплексне вивчення ціннісно-смислових орієнтацій студентів коледжів технічних спеціальностей та студентів гуманітарних ВНЗ. Дослідження проведене на базі Полтавського нафтогазового геологорозвідувального технікуму Полтавського національного технічного університету імені Ю.Кондратюка (участь у дослідженні взяли 90 студентів першого курсу (спеціальності «Буріння свердловин», «Експлуатація нафтових і газових свердловин»), досліджувані Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, де охоплено 90 студентів першого курсу (спеціальність «Початкова освіта», «Філологія. Українська мова та література»). В емпіричному дослідженні використано методики «Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості» (С.С. Бубнова) та «Тест смисложиттєвих орієнтацій» (Д.О. Леонтьєв).

За результатами дослідження нами визначено, що студенти коледжу технічних спеціальностей і студенти ВНЗ гуманітарних спеціальностей відрізняються за рівнем осмисленості життя. Так, 45,9% досліджуваних коледжу характеризується вираженою осмисленістю життя. Тобто, вчинки та дії, які вони здійснюють, підпорядковуються загальній логіці їх життя, підкоряються властивим їм смислам і смисловим настановам. Такий відсотковий показник серед студентів ВНЗ становить 19,2%.

Також, 18% досліджуваних коледжу і 26% студентів ВНЗ мають середній рівень осмисленості життя. Вони у життєвих вчинках переважно орієнтуються на свої смислові настанови, але у деяких ситуаціях можуть діяти на противагу властивим їм життєвим смислам, порушуючи логіку попередньо вчинених дій.

Окрім цього, 36,1% досліджуваних коледжу і 54,8% студентів гуманітарних спеціальностей ВНЗ характеризуються вираженим низьким рівнем осмисленості життя. Вони не мають провідних смислових настанов, які регулюють їх професійне становлення, вчинки і професійні вибори таких юнаків часто мають ситуативний характер та не підкоряються загальній життєвій логіці. Таким юнакам властиве недиференційоване ставлення до життя та дифузність смислової сфери, мінливість соціальної поведінки, що виражається і у проблемах життєвого самовизначення, бачення себе в майбутній професії та сфері діяльності.

Для доведення статистичної значимості відмінностей в осмисленості життя студентів коледжів та університету використаний критерій %2-Пірсона, емпіричне значення якого = 13,024. Порівнявши значення %2-емпіричного з %2-критичним, 5,991 (р < 0,05); 9,210 (р < 0,01) і к=2, можемо стверджувати про наявність вираженої статистичної відмінності між показниками осмисленості життя студентів коледжів технічних спеціальностей і студентів гуманітарного ВНЗ, оскільки %2-емпіричне > %2критичного. Отже, студенти коледжу характеризуються більш вираженою осмисленістю життя, ніж студенти гуманітарного ВНЗ.

Результати порівняння ціннісно-смислових орієнтацій студентів коледжу та ВНЗ за методикою «Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості» (С.С. Бубнова) представлені на рис. 1.

Як свідчать дані, представлені на рис. 1, досліджувані з різних груп відрізняються за показниками ієрархії цінностей. Так, для досліджуваних студентів коледжів властиві виражені найбільшою мірою такі цінності, що зумовлюють їхню життєву активність, як покращення матеріального положення (виражено у 32,2% вибірки), досягнення високого соціального статусу (31,5%), спілкування (30,3%), пізнання нового (29,4%).

Найменш вираженими життєвими цінностями студентів коледжів технічних спеціальностей є соціальна активність для досягнення позитивних змін у суспільстві (3,2% досліджуваних), допомога іншим людям (3,5%), насолода прекрасним (4,7%) та здоров'я (5,3%).

студент ціннісний психологічний

Рис. 1. Особливості ієрархії цінностей студентів коледжу технічних спеціальностей та гуманітарного університету

Натомість серед студентів ВНЗ гуманітарних спеціальностей найбільш вагомими цінностями є: спілкування (виражено у 35,5% досліджуваних), визнання людей (34,7%), досягнення високого соціального статусу (33,2%), досягнення позитивних змін у суспільстві (31,6%), пізнання нового (31,6%), допомога іншим людям (29,7%) та любов (25,8%). Найменш вираженими життєвими цінностями студентів ВНЗ є здоров'я (3,8%), відпочинок (14,3%) та покращення матеріального статусу (15,4%).

Для доведення статистичної значимості зафіксованих відмінностей в ієрархії життєвих цінностей студентів коледжів технічних спеціальностей та студентів ВНЗ гуманітарних спеціальностей використаний критерій ф*-кутового перетворення Фішера. Його емпіричні значення за показниками ціннісних орієнтацій становлять: покращення матеріального положення 1,75*; досягнення високого соціального статусу 0,18; спілкування 0,19; пізнання нового 0,25; відпочинок 0,22; любов 1,32; визнання людей 2,35**; здоров'я 0,08; насолода прекрасним 0,46; допомога іншим людям 2,99**; досягнення позитивних змін у суспільстві 3,18**.

Порівнявши значення ф* -емпіричного з ф*критичним: 1,64 (р < 0,05) і 2,31 (р < 0,01), можна говорити про наявність вираженої статистичної відмінності у проявах цінностей покращення матеріального положення (на рівні статистичної значимості р < 0,05), визнання людей, допомоги іншим людям і досягнення позитивних змін у суспільстві на рівні статистичної значимості р < 0,01). За іншими показниками вираженості життєвих цінностей статистична відмінність відсутня.

Тому, можемо стверджувати, що студенти коледжів технічних спеціальностей у житті та професійному навчанні більше орієнтуються на досягнення матеріального благополуччя. Відповідно, обрану професію і її освоєння вони розцінюють як спосіб покращення власного матеріального становища. Такі студенти розцінюють власне професійне навчання та становлення не з точки зору можливості провокувати зміни у суспільстві та отримання естетичної насолоди (що виступає найменш значимими цінностями досліджуваних), а з точки зору можливості покращувати матеріальне становище за рахунок майбутньої професійної діяльності. Переважання такої цінності у студентів відображає їх ставлення до навчання, яке підпорядковане вагомості практичності, можливості подальшого використання набутих знань студентами у професійній діяльності.

Натомість, студенти ВНЗ гуманітарних спеціальностей набагато більше орієнтовані на цінності досягнення позитивних змін у суспільстві, допомоги іншим та визнання людей. Такі цінності, відображаючи загальну гуманістичну спрямованість особистості студентів-гуманітаріїв, відповідають обраному ними фаху. Вони прагнуть досягати позитивних змін у суспільстві, проявляти турботу про інших людей, допомагати їм, навчати їх та покращувати їх життя. Свою професійну діяльність такі студенти розцінюють з точки зору соціальної вагомості та орієнтовані на суспільне визнання.

При цьому, досліджуваним обох підгруп властиві виражені цінності досягнення високого соціального статусу, спілкування та пізнання нового. Вони вважають, що їх професійна діяльність не тільки виступатиме способом покращення матеріального благополуччя, але і засобом досягнення соціального статусу і визнання. Значимість спілкування для представників обох груп свідчить про те, що спілкуючись із оточуючими студенти проявляють свої інтереси, переконання і цінності, набувають соціального досвіду та отримують зворотний зв'язок стосовно власних психологічних особливостей, життєвих планів та професійної перспективи.

Такі цінності студентів свідчать про значимість оцінки соціального оточення та самовираження для молоді, що відповідає загальним закономірностям психологічного становлення особистості в юнацькому віці.

Цікавим є поєднання цінностей пізнання нового з покращенням матеріального статусу у студентів коледжів та допомогою іншим людям у студентів ВНЗ. Зокрема, такі виражені поєднання можна інтерпретувати як орієнтацію студентів коледжів на розвиток своїх знань і умінь виходячи з їх доцільності для майбутньої професійної діяльності, практичності та покращення матеріального стану. Натомість, студенти ВНЗ більше орієнтовані на розширення своїх знань і розвиток умінь для надання допомоги іншим людям.

Ціннісно-смислові орієнтації студентів відображають найбільш вагомі для них життєві пріоритети, відповідно до яких відбувається осмислення життєвих подій та вибудовується стратегія життєвої і професійної самореалізації. За результатами проведеного порівняльного дослідження визначено, що студенти коледжів технічних спеціальностей більш осмислено ставляться до життя та чітко розуміють свої життєві і професійні цілі, ніж студенти ВНЗ гуманітарних спеціальностей. Останні ж відчувають труднощі у визначенні чітких життєвих цілей і планів.

Нами також зафіксовано відмінності у проявах життєвих цінностей досліджуваних двох досліджуваних груп. Так, студенти коледжів технічних спеціальностей більше орієнтовані на досягнення матеріального благополуччя, ніж студенти ВНЗ гуманітарних спеціальностей, переважаючими цінностями яких є допомога іншим людям, їх визнання та досягнення позитивних змін у суспільстві.

При цьому обидві групи досліджуваних характеризуються переважанням цінностей спілкування, пізнання і досягнення соціального статусу, що визначені нами як загальні психологічні орієнтації у юнацькому віці.

Проте, проблема ціннісно-смислових орієнтацій студентів коледжів технічних спеціальностей не є остаточно розробленою і потребує подальшого вивчення. Зокрема, предметом подальших наукових досліджень автора виступають особливості структурування життєвих смислів студентами та означення механізмів формування ціннісно-смислових орієнтацій молоді в процесі професійної підготовки.

Література

1. Бранецька М.С. Оновлення змісту предметів гуманітарного циклу на основі вивчення ціннісних орієнтацій студентів політехнічних коледжів / М.С. Бранецька // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського. Вип. 1.30. Миколаїв, 2010. С.166-172.

2. Гоголь Н.В. Взаимосвязь ценностей и изменений личностных качеств студентов колледжа / Н.В. Гоголь // Известия Самарского научного центра Российской Академии наук. 2015. Т.17. № 1. С.79-83.

3. Картель Т.М. Професійне становлення інженерів-будівельників у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу автореф. дис... канд. психол. наук: 13.00.04 «теорія і методика професійної освіти» / Т.М. Картель. Одеса, 2009. 26 с.

4. Набиулина Н.Г. Диагностика ценностных ориентаций студентов средних специальных учебных заведений / Н.Г. Набиулина. Уфа, 2003. 60 с.

5. Недайвозов В.Н. Профессиональное самоопределение в моделях жизненного проектирования студентов технических колледжей: автореф. дис... канд. социол. наук: 22.00.04. «Социальная структура, социальные институты и процессы» / В.Н. Недайвозов. Новочеркасск, 2005. 23 с.

6. Радчук Г.К. Психологічні засади професійного аксіогенезу особистості / Г.К. Радчук // Психологія особистості. 2012. №1. С. 138-150.

Размещено на Allbest.ru