Психологічні особливості впливу сімейного виховання на формування креативності у дітей старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні особливості впливу сімейного виховання на формування креативності у дітей старшого дошкільного віку

О.В. Гудима

Постановка проблеми. До проблеми формування творчої особистості суспільство зверталося постійно впродовж всієї історії свого розвитку, адже саме у творчій діяльності закладені перспективи соціального прогресу. Сьогодні в умовах докорінної реорганізації всіх галузей життєдіяльності проблема формування творчої особистості набуває особливої актуальності. Створення умов для формування освіченої, творчої особистості громадянина, реалізації і самореалізації його природних задатків визначається одним із стратегічних завдань розвитку всієї системи освіти, адже могутність держави визначається насамперед кількістю висококваліфікованих спеціалістів, що творчо ставляться до своєї справи, здатних своєю працею сприяти успішному розвитку науки, техніки, мистецтва.

Аналіз останніх досліджень. Теоретичний аналіз наукової літератури свідчить, що креативність є властивістю, яка актуалізується лише тоді, коли це дозволяє довкілля [2]. Різні науковці виділяють дві концепції впливу сімейного середовища на рівень креативності дитини, які по-різному трактують умови, що сприяють розвитку творчості. К. Роджерс [4] припускав, що сімейне середовище повинне надавати дитині психологічну підтримку, сприяти її розвитку і не проявляти по відношенню до неї надмірну критичність. Д. Харрінгтон, Дж. Блок і Ж. Блок [5] за допомогою завдань на дивергентне мислення вивчали, як взаємодія батьків з дітьми впливає на креативність дитини. Протилежне точці зору К. Роджерса припущення полягає в тому, що сімейне середовище стимулює креативність, якщо вона містить перешкоди для дитини. Стверджується, що обмеження в оточуючому середовищі необхідні для розвитку креативності; дитина повинна навчитися долати труднощі і бути незалежною. Деякі дослідження дійсно показують, що люди з високою креативніс- тю є з неблагополучних сімей або з сімей з недостатньою емоційною підтримкою.

Ж. Лотрі [3] встановив, що середовище з великою кількістю обмежень або з вседозволеністю не сприяє творчому розвитку. Найбільш стимулюючої виявляється середовище, в якому діють регулярні правила і в той же час допускаються порушення, що додають гнучкості життєвим правилам і звичкам.

Мета статті: визначити найсприятливіші стилі сімейного виховання для формування креативності у дітей старшого дошкільного віку.

Методи дослідження. Для встановлення стратегії батьківського виховання в сім'ї дітей дошкільного віку була використана методика «Стратегії сімейного виховання» Н. Рухленко [1], бесіда з батьками, а для діагностики креативності: «Методика діагностики універсальних творчих здібностей для дітей 4-5 років» (В. Синельников, В. Кудрявцев), що складається з чотирьох діагностичних завдань [6].

Виклад основного матеріалу. При дослідженні стратегії сімейного виховання у сім'ях дошкільників було встановлено, що в більшості сімей переважає авторитетний (40, 6%) та ліберальний стиль (31, 3%) виховання. Наступний по значущості був авторитарний стиль (15, 6%) виховання. Лише у 6, 2% сімей панував індиферентний стиль виховання та у 6, 2% було встановлено змішаний стиль виховання (ліберальний + індиферентний).

У дітей старшого дошкільного віку в більшій мірі виявлені здібності до перетворення «нереального» на «реальне» у контексті певної ситуації шляхом усунення невідповідності та до надситуативно-перетворювального характеру творчих рішень. Водночас, виявлені значні прогалини в здатності до експериментування.

Аналізуючи відповіді дітей, ми виділили чотири рівні здібностей дитини до перетворення «нереального» на «реальне» у контексті певної ситуації шляхом усунення невідповідності: низький, середній, вищий за середній, високий (таблиця. 1).

Таблиця 1. Рівні здібностей дитини до перетворення «нереального» на «реальне»

Співставивши результати, отримані при дослідженні рівнів здібностей дитини до перетворення «нереального» на «реальне» зі стилем виховання у їх сім'ях (див. рис. 1), одержали, що у сім'ях з авторитетним стилем виховання у дітей переважають середній та вищий за середній рівні (61, 5%), однак, значний відсоток дітей (38, 5%) має низький рівень. При виконанні завдання «Сонце в кімнаті» діти з сімей з авторитетним стилем виховання часто звертались за допомогою до психолога, ставили коректні запитання, уточнювали. Під час проведення завдання дошкільники намагались скооперуватись з психологом для якісного виконання завдання.

Подібні результати були отримані при дослідженні дітей з сімей із авторитарним стилем виховання - 60% дітей мають середній та вищий за середній показники, 40% - низький. Діти з таких сімей чітко розуміли завдання, їх вирізняв значний рівень самостійності при вирішенні проблем поставлених перед ними. При виконанні завдань, значну увагу дошкільнята приділяли

реакції психолога на їх відповідь, відчувався певний рівень напруження. Для дітей з низьким рівнем при виконанні завдання характерний був страх виконати невірно, чи що відповідь не буде відповідати очікуванням психолога. У сім'ях з ліберальним стилем виховання у дітей переважав низький рівень виконання завдання (70%). Діти цієї категорії часто просто відмовлялись від виконання завдання, або очікували певної винагороди. У дітей відмічена раптова зміна настрою, примхливість, очікування поблажливого ставлення психолога.

Високий рівень креативності при виконанні завдання «Сонце в кімнаті» був продемонстрований Аллою Г., яка виховується у сім'ї з індиферентним стилем виховання. Дівчинка швидко і з великим інтересом включилась у роботу, її відповіді вирізнялись високим рівнем уяви, великою кількістю варіантів та різноманітністю ідей. Вона емоційно виконувала завдання, проявляла ініціативність.

У сім'ях зі змішаним стилем виховання спостерігалась пасивність дітей до виконання завдання, низький рівень уяви.

При оцінюванні результатів, отриманих при виконанні завдання «Складна картинка», було виділено три рівні визначення вміння зберегти цілісний контекст зображення в ситуації його руйнування: низький, середній, високий (таблиця 2).

Таблиця 2 Рівні визначення вміння зберегти цілісний контекст зображення в ситуації його руйнування

Співставивши результати, отримані при дослідженні рівня визначення вміння зберегти цілісний контекст зображення в ситуації його руйнування зі стилем виховання (див. рис. 2), було встановлено, що в сім'ях із індиферентним та змішаним стилем виховання виконання дітей завдання було на низькому рівні.

У сім'ях з авторитарним та ліберальним стилем виховання також переважають діти з низьким рівнем виконання завдання, однак в цих групах виявлено, хоч і незначний відсоток (20% та 30% відповідно) із середнім рівнем.

У сім'ях з авторитетним стилем виховання кількість дітей із низьким та середнім рівнем виконання завдання майже однакова (53, 8 % та 46, 2% відповідно). Діти цієї групи поводили себе найадекватніше при зміні цілісності зображення, не губилися, намагалися запропонувати певні варіанти, підключали уяву, аналізували наявну інформацію. Однак з кожним наступним загинанням повторювали ідеї запропоновані при попередньому загинанні та втрачалась оригінальність відповідей.

Завдання «Як врятувати зайчика» викликало великий інтерес досліджуваних. Внаслідок значної внутрішньої мотивації діти в переважній більшості продемонстрували високий (43, 8%) та середній (50%) рівні виконання завдання (таблиця 3).

Таблиця 3

Співставивши результати, отримані при дослідженні рівнів здібностей дитини до перетворення «нереального» на «реальне» зі стилем виховання (див. рис. 3), встановлено що у сім'ях з авторитетним та авторитарним стилем виховання переважає високий рівень здібності до перетворення за допомогою перенесення властивостей знайомого предмета у нову ситуацію (69, 2 % та 60 % відповідно). Решта дітей з цих сімей виконали завдання на середньому рівні, жодна дитина не отримала найнижчого бала.

Рис. 3. Порівняння результатів виконання завдання «Як врятувати зайчика» зі стилями виховання у сім'ях дошкільнят

У сім'ях з ліберальним стилем виховання переважає середній рівень надситуативно-перетворювального характеру творчих рішень дошкільнят, однак одна дитина не впоралась з завданням на належному рівні, тільки одна - показала високий результат. У дітей виникала потреба у спонуканні психолога до використання предметів, що лежали перед ними, необхідним чинником подальшої ініціативності з боку дошкільнят була схвальна відповідь психолога на попередні відповіді. Саме діти цієї категорії в більшій мірі використовували кульку та папір не за призначенням.

Серед дітей, що виховуються у сім'ї з індиферентним стилем виховання, знову відмітилася Алла Г., яка показала високий рівень виконання у завданні «Як врятувати зайчика». У дівчинки відмічено високий рівень співпереживання за зайчика, вона прикладала чимало зусиль, щоб відшукати способи врятувати зайчика, отримувала задоволення від доречних дій. Активно співпрацювала з психологом, вловлювала натяки, міняла хід думок, якщо відчувала, що її відповідь не принесе належного результату.

У сім'ї зі змішаним стилем виховання одна дитина (50%) отримала середній бал за виконання завдання, однак вона важко йшла на співпрацю з психологом, не прикладала достатньо зусиль.

Двоє дітей, що мали низький рівень виконання завдання «Як урятувати зайчика», виховуються у сім'ях з індиферентним та змішаним типом виховання.

Оцінюючи відповіді дітей при виконанні завдання «Дощечка», враховувались кількість відповідей, оригінальність, відповідність предмета до форми, одержаної в результаті згинання дощечки. За результатами було виділено високий, середній і низький рівні здатності до експериментування (таблиця 4).

Таблиця 4 Рівні здатності до експериментування з перетворювальним об'єктом

Співставивши результати, одержані при виконанні завдання «Дощечка», зі стилями виховання (див. рис. 4) встановлено, що у сім'ях з авторитетним стилем діти виявили високий та середній рівень здатності до експериментування. У сім'ях з авторитарним стилем виховання переважає високий рівень, однак і значний відсоток дошкільнят (20%) мають низький рівень здатності до експериментування. У сім'ях з ліберальним стилем виховання переважає середній рівень виконання завдання «Дощечка», і лише 10% дітей мають високий та 10% низький рівні здатності до експериментування. Двоє дітей (100%) із сімей з індиферентним стилем виховання показали середній рівень, і двоє дітей (100%) зі змішаним стилем виховання - низький рівень виконання завдання.

Рис. 4. Порівняння результатів виконання завдання «Дощечка» зі стилями виховання у сім'ях дошкільнят

Також було встановлено вплив зовнішньої мотивації на рівень креативності дітей із сімей з різним стилем виховання. Експериментальне дослідження проводилося за допомогою видозміненого завдання «Сонце в кімнаті», для якого було взято малюнок із зображенням галявини, на якій знаходиться лампочка.

При проведенні діагностики креативності та спів- ставленні результатів зі стилем виховання у сім'ї було встановлено, що найкращі умови для розвитку креативності дитини створюються у сім'ях з авторитетним стилем виховання. У цієї категорії дітей переважають високий та середній рівні креативності. Також високий та середній рівні креативності спостерігались у дітей, які виховуються у сім'ях з авторитарним стилем виховання, однак ці діти мають підвищений рівень тривожності. Найнижчі результати було одержано у сім'ях зі змішаним стилем виховання (ліберальний + індиферентний).

сімейний виховання креативність дошкільний

Список використаних джерел

1. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. - Спб.: ПитерКом, 1999. - 528 с.

2. Дружинин В. Н. Психология общих способностей / В.Н. Дружинин. - СПб.: Питер, 2008. - 368 с.

3. Любарт Т. Психология креативности / [Т. Любарт, К. Муши- ру, С. Торджман, Ф. Зенасни]. - М.: Когито-Центр, 2009. - 215 с.

4. Роджерс К. Р. Взгляд на психотерапию, становление человека / К. Р. Роджерс; Пер. с англ. - М.: Изд. группа «Прогресс»: Универс, 1994. - 480 с.

5. Роменець В. А. Психологія творчості / В. А. Роменець. - К.: Вища школа, 1971. - 247 с.

6. Шелестова Л. В. Методи діагностики креативності дошкільників у сучасному дошкільному навчальному закладі / Л. В. Шелестова // Освіта та розвиток обдарованої особистості. - 2014. - №11(30) - C. 38-43.

Размещено на Allbest.ru