Особливості впливу розладів адаптації на пізнавальну та психоемоційну сфери у військовослужбовців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості впливу розладів адаптації на пізнавальну та психоемоційну сфери у військовослужбовців

О.В. Шелестова

О.В. Шелестова. Особливості впливу розладів адаптації на пізнавальну та психоемоційну сфери у військовослужбовців. У статті проаналізовано особливості впливу розладів адаптації на пізнавальну та психоемоційну сфери у військовослужбовців та оцінено розміри впливу стресу на когнітивну та емоційну сфери досліджуваних. Дослідження здійснювалося шляхом порівняльного аналізу із результатами досліджуваних контрольної групи за допомогою методів первинної і вторинної математичної статистики. Визначено якісні показники динаміки зниження пам'яті та порушення уваги, зниження загального психічного тонусу в умовах впливу стресових подій під час військової служби. Досліджено зміни на рівні когнітивного компоненту, яке проводилося шляхом бесід та за допомогою тесту 10 слів, таблиць Шульте, та тесту Люшера. Порівняно дані пізнавальної та психоемоційної сфер військовослужбовців з розладами адаптації та посттравматичними стресовими розладами з військовослужбовцями, які таких розладів не мали, а також військовослужбовців строкової служби та служби за контрактом. Представлено зміни в когнітивній та емоційній сферах військовослужбовців з розладами адаптації та посттравматичними стресовими розладами. Описано також зміни у показниках середнього рівня пам'яті, уваги, емоційного фону та стану психічної втоми. Виявлено і представлено показники рівня пізнавальної та психоемоційної сфер у професійній діяльності військовослужбовців різних форм служби. Проаналізовано динаміку змін змін у пізнавальній та психоемоційній сферах військовослужбовців. Отримані дані узагальнено та результати представлено у вигляді діаграми. Показано порівняльну картину формування порушень пам'яті ,уваги, емоційного фону та вегетативного балансу. Емпірично зафіксовано динаміку змін у пізнавальній та психоемоційній сферах військовослужбовців , зокрема пам'яті, уваги, емоційній і діяльнісній.

Ключові слова: військовослужбовець, розлади адаптації, пам'ять, увага, емоційний фон, вегетативний баланс, пізнавальна сфера, психоемоційна сфера. розлад адаптація військовослужбовець стрес

Е.В. Шелестова Особенности влияния расстройств адаптации на познавательную и психоэмоциональную сферу у военнослужащих. В статье проанализированы особенности влияния расстройств адаптации на познавательную и психоэмоциональную сферу у военнослужащих и оценены размеры влияния стресса на когнитивную и эмоциональную сферы обследуемых. Исследования осуществлялась путём сравнительного анализа с результатами испытуемых контрольной группы с помощью методов первичной и вторичной математической статистики. Определены качественные показатели динамики снижения памяти и нарушение внимания, снижение общего психического тонуса в условиях воздействия стрессовых событий во время военной службы. Исследованы изменения на уровне когнитивного компонента, которое проводилось путём бесед и с помощью теста 10 слов, таблиц Шульте и теста Люше- ра. Сравнены данные познавательной и психоэмоциональной сфер военнослужащих с расстройствами адаптации и посттравматическими стрессовыми расстройствами, с военнослужащими у которых таких расстройств не было, а также военнослужащих срочной службы и службы по контракту. Представлены изменения в когнитивной и емоциональной сферах военнослужащих с расстройствами адаптации и посттравматическими стрессовыми расстройствами. Описаны также изменения в показателях среднего уровня памяти, внимания, эмоционального фона и состояния психической усталости. Выявлены и представлены показатели уровня познавательной и психоэмоциональной сфер в профессиональной деятельности военнослужащих различных форм службы. Проанализирована динамика изменений в познавательной и психоэмоциональной сферах военнослужащих. Полученные данные обобщены и результаты представлены в виде диаграммы. Показано сравнительную картину формирования нарушений памяти, внимания, эмоционального фона и вегетативного баланса. Эмпирически зафиксирована динамика изменений в познавательной и психоэмоциональной сферах военнослужащих, в том числе памяти, внимания, эмоциональной и деятельностной.

Ключевые слова: военнослужащий, расстройства адаптации, память, внимание, эмоциональный фон, вегетативный баланс, познавательная сфера, психоэмоциональная сфера.

Постановка проблеми. Питання розладів адаптації вивчаються на поведінковому, фізіологічному та соціальному рівнях. Для клініцистів важливу роль у діагностиці наслідків стресових ситуацій, грають прояви психічної дезадаптації. Такі прояви іноді досягають кількісних і якісних характеристик надзвичайного стресу (соматична хвороба, непрацездатність, гостра і хронічна біль, когнітивні та емоційні, сімейні та службові проблеми, проблеми в міжособистісних відносинах).

Актуальність теми. На теперішній час проблема межових станів між психічним здоров'ям і хворобою, якими страждає від 20% до 90% населення є однією з найбільш актуальних. Науковці В.О. Абрамов, Ю.О. Александровський, О.С.Антипова, Е.С. Акарачкова із співавт., В.О. Бордов, П.В. Волошин, В.Л. Га- венко, М.Горовиц Н.О. Шифнер, О.Є. Бобров, М.О.Кулыгина, І.В Лінський, Н.О. Марута, Л.Ф. Шестопалова, говорячи про розлади адаптації, мають на увазі багаторівневий, функціонально детермінований процес із включенням у нього фізіологічних, особистісно-орієнтованих і соціальних компонентів. [1, 2, 6] Розлади адаптації, як правило, супроводжуються негативними станами. Такі стани визначають як «стрес», «симптоми», «реакції», «дизадаптація», «розлади адаптації». Т.Н. Берг [3] приводить кількісну оцінку феноменологічних ознак стресового реагування людей, які пережили надзвичайні обставини. Автором було відзначено, що під впливом стресу у пацієнтів виявляється порушення мнестичних функцій органічного характеру.

М.В. Зотов та В.М. Петрукович [4, 5] також зазначають, що в осіб з суїцидальною поведінкою в умовах впливу стресогенної інформації спостерігається ряд порушень, які виявляються в зниженні уваги.

Мета дослідження: визначити особливості впливу розладів адаптації на пізнавальну та психоемоційну сфери у військовослужбовців та оцінити розміри впливу стресу на когнітивну та емоційну сфери досліджуваних.

Матеріали дослідження. Оцінка впливу розладів адаптації на на когнітивну та емоційну сфери військовостужбовців здійснювалася шляхом порівняльного аналізу з результатами досліджуваних контрольної групи за допомогою методів первинної і вторинної математичної статистики. Досліджувані групи складалися з військовослужбовців з розладами адаптації (ОГ) - 100 осіб та військових без стресових порушень (ГП) - 91 особа. Також дослідження проводилися у групі без стресових порушень (ГП) серед військовослужбовців строкової (52 особи) та контрактної служби (49 осіб).

Результати дослідження короткострокової та довгострокової пам'яті за допомогою тесту запам'ятовування 10 слів в двох групах військовослужбовців були нормативними, на що вказували:

• кількість відтворених слів після 1 - 2-го зачитування;

• число слів після 3 - 4-го пред'явлення;

• крива запам'ятовування плавно піднімалася вгору;

* кількість слів, які обстежувані запам'ятали, при перевірці через годину.

Таблиця 1 Результати дослідження пам'яті у військовослужбовців з розладами адаптації ОГ та військових без стресових порушень ГП, х±о

Примітка. 1. ** - р <0,01,*** - р <0,001. 2. П1 - 7 - число зачитування слів.

Рис. 1. Крива запам'ятовування в опитуваних ОГ та ГП

Однак, не зважаючи на нормативність даних у групах, були виявлені суттєві відмінності, які полягали в тому, що у військовослужбовців з розладами адаптації, були нижчими показники запам'ятовування слів на старті (1-ше зачитування, 5,56±1,27 слів у ОГ проти 6,12±0,70 слів у ГП, р <0,001), наприкінці всіх пред'явлень (5-те зачитування, 8,62±1,58 слів проти 9,10±0,72 слів, р<0,01), та через 1 годину (6-те зачитування, 7,39±2,05 слів проти 8,51±0,72 слів, р<0,001).

Перевірка пам'яті через годину показала, що у військовослужбовців з розладами адаптації були більш вираженими процеси забування, ніж у військових без стресових порушень (5,30±1,46 слів у ОГ та 6,09±0,71 слів у ГП, р<0,001).

Отримані дані вказують на зниження короткострокової та довгострокової пам'яті до рівня нижньої межі норми у військових, які переживають стресовий розлад.

У цілому показники короткострокової та довгострокової пам'яті в опитуваних ГП були в межах норми з підйомом кривої запам'ятовування.

Таблиця 2 Результати дослідження пам'яті у ГП серед військовослужбовців строкової та контрактної служби, х±о

Примітка. 1. * - р <0,05. 2. П1 - 7 - число зачитування слів.

У військових ГП в залежності від того, чи несли вони строкову службу, чи служили по контракту, виявлено більший темп нарощування запам'ятовування у строкових (2-е зачитування, 7,34±0,72 слів у ГП1 та 7,05±0,67 слів у ГП2, р<0,05) та вищий показник відтворених слів наприкінці першого етапу вивчення короткотривалої пам'яті в контрактних військовослужбовців (4-те зачитування, 8,44±0,99 слів проти 8,80±0,75 слів, р<0,05), табл. 2.

Дослідження собливостей процесу уваги у військовослужбовців обох груп результати дослідження уваги знаходилися в діапазоні норми (40 - 50 с), для уваги була притаманна достатня концентрація та стійкість, табл. 3. Проте у військовослужбовців з розладами адаптації були нижчими показники концентрації уваги, порівняно з психічно благополучними військовими (0,45±0,23 с у ОГ проти 0,35±0,16 с у ГП; відповідно 0,46±0,22 с проти 0,34±0,12 с; 0,46±0,24 с проти 0,36±0,12 с; 0,46±0,23 с проти 0,35±0,11 с; 0,47±0,24 с проти 0,36±0,11 с, р <0,001).

Таблиця 3. Результати дослідження уваги у ОГ та ГП, х±о

У табл. 4 подано дані щодо порівняння концентрації уваги поміж опитуваними строкової та контрактної служби у ГП. Виявлено, що увага концентрувалася достатньо та була стійкою, значимі відмінності щодо уваги були відсутні.

При дослідженні особливостей психоемоційної сфери військовослужбовців обох груп виявлено трофотропну спрямованість щодо психоемоційного стану (коефіцієнт Шипо- ша - 0,98±0,55 балів у ОГ та 0,94±0,47 балів у ГП), яка характеризувала компенсований стан психічної втоми, що проявлявся установою на збереження енергії, потребою у спокої та зменшенні емоційних затрат за рахунок періодичного зниження активності. Даний стан потребував оптимізації режиму діяльності, праці та відпочинку.

Показники за коефіцієнтом аутогенної норми Вальнефера, який характеризує емоційний фон, у групі військових без стресових психічних розладів знаходилися у межах умовної норми, тоді як у респондентів з розладами адаптації її перевищували (16,52±6,66 балів в ОГ проти 13,82±6,23 балів у ГП, р <0,01, табл. 3.5). Це вказувало на відхилення в емоційному стані опитуваних ОГ у вигляді зростання частоти негативних емоцій, персистуванні неприємних переживань, підвищення психоемоційного напруження, порушення адаптаційного процесу, неможливості самостійного психічного самовідновлення.

Таблиця 5 Результати дослідження психоемоційного стану у ОГ та ГП, х±о

Примітка. 1. КВ - аутогенна норма Вальнефера, КШ - коефіцієнт Шипоша або коефіцієнт вегетативного балансу. 2. ** - р <0,01.

У військовослужбовців ГП результати, що характеризують психоемоційний стан, суттєво не відрізнялися (коефіцієнт Шипоша - 0,89±0,33 балів у ГП1 та 1,0±0,60 балів у ГП2; коефіцієнт Вальнефера - 14,12±5,71 балів та 13,46±7,06 балів, табл. 6).

Таблиця 6

Отже, трофотропна спрямованість психоемоційних установок у поєднанні з відхиленнями від аутогенної вказували на більш тяжкі зрушенняв емоційній сфері у військовослужбовців з розладами адаптації.

Висновки. Отримані дані вказують на зниження короткострокової та довгострокової пам'яті до рівня нижньої межі норми у військових, які переживають стресовий розлад. Також у військовослужбовців з розладами адаптації спостерігалися нижчі показники концентрації уваги, порівняно з психічно благополучними військовими. У психоемоційній сфері отримані дані свідчать про відхилення в емоційному стані опитуваних. У військовослужбовців з розладами адаптації виявлено порушення у вигляді зростання частоти негативних емоцій, персистуванні неприємних переживань, підвищення психоемоційного напруження, порушення адаптаційного процесу, неможливості самостійного психічного самовідновлення. Отже, трофотропна спрямованість психоемоційних установок у поєднанні з відхиленнями від аутогенної вказували на більш тяжкі порушення в емоційній сфері у військовослужбовців з розладами адаптації.

Список використаних джерел

1. Акарачкова Е.С. Стресс и расстройства адаптации / Е.С. Ака- рачкова, О. В. Котова, С. В. Вершинина, И. В. Рябоконь // Лечащий врач. - 2014. - № 6. - С. 61-65.

2. Horowitz M.J. Phaze oriented treatment of stress response syndromes //Am. J. Psychotherapy. - 1973. - V. 27. - P. 506-515.

3. Берг Т. Н. Влияние ситуации угрозы для жизни на личность военнослужащего (на примере военнослужащих АПЛ «Нерпа») / Т. Н. Берг // Сборник научных статей международной научно-практической конференции / под ред.

Р.В. Кадырова. - Владивосток : Мор. гос. ун-т им. адм. Г.И. Невельского. - 2011. - 373 с. - С. 124-132.

4. Зотов М. В. Дисфункции когнитивного контроля у лиц с суицидальным поведением / М.В. Зотов, В.М. Петруко- вич // Экспериментальная психология в России : Традиции и перспективы, - 2011. - С. 384-390.

5. Зотов М. В. Механизмы регуляции когнитивной деятельности при воздействии стрессогенных факторов (в норме и патологии) : автореф. дисс. д-ра психол. наук / М.В. Зотов. - СПб. - 2011. - 52 с.

6. Тези Науково-практичної конференції «Сучасні підходи до діагностики, терапії та реабілітації посттравматичних стресових розладів» / П. В. Волошин, Н. О. Марута, Л. Ф. Шестопалова, І. В Лінський // Український вісник психоневрології. - 2015. - Том 23. - Випуск 2 (83). - 105 с.

Размещено на Allbest.ru