Механізм формування моральної паніки в період суспільно-політичної кризи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізм формування моральної паніки в період суспільно-політичної кризи

Битюк Інна,

Розглядається маніпулятивний вплив мас-медіа на суспільство, зокрема формування у ньому моральної паніки під час суспільно-політичної кризи в державі - анексії Криму (березень-жовтень 2014). Визначається механізм масовокомунікативного впливу ЗМІ на формування моральної паніки у цей період на прикладі новинної стрічки кримського порталу «Таврика». У ході дослідження доводиться, що моральна паніка досягається завдяки перебільшеній реакції мас-медіа на девіантну поведінку чи нестандартні явища, які порушують моральні норми та руйнують загальнолюдські цінності.

Ключові слова: мас-медіа, масова комунікація, вплив, моральна паніка, інформація.

Метою функціонування мас-медіа є вплив на аудиторію шляхом поповнення знань, зміни поведінки, підкріплення або зміни думок, вплив на емоції адресата. Задля впливу на свідомість мас ЗМК вдаються до різних масовокомунікаційних технологій, однією з яких виступає моральна паніка.

Актуальність. Моральна паніка спрямована на внесення змін у поведінку індивіда та маси за допомогою модифікації моделі світу, що здійснюється шляхом внесення змін в інформаційні потоки. Особливо до такої технології вдаються під час суспільно-політичних криз у державі. На сьогодні питання вітчизняного інформаційного простору під час анексії АР Крим залишається малодослідженим. Зокрема, коли мова йде про явище моральної паніки як ефекту впливу мас-медіа у вітчизняному соціально-комунікаційному дискурсі в період з березня 2014 по жовтень 2014 року.

Об'єкт дослідження - моральна паніка як технологія впливу в системі соціальних комунікацій. Предмет дослідження - механізм формування моральної паніки в період соціальної кризи в державі - анексії Ар Крим - журналістами кримського порталу «Таврика» (упродовж березня-жовтня 2014 року, 832 новини).

Мета статті - визначити механізм масовокомунікативного впливу ЗМІ, на основі якого в українському суспільстві формувалася моральна паніка у період соціально-політичної кризи в державі (на прикладі анексії Криму, березень-жовтень 2014 року).

Серед основних завдань дослідження:

- охарактеризувати явище моральної паніки як маніпулятивної технології впливу в системі соціальних комунікацій;

- осмислити феномен мас-медійного впливу та формування моральної паніки під час анексії АР Крим (березень-жовтень 2014 року).

У ході дослідження використовувалися загальнонаукові методи спостереження та аналізу документальної інформації, а також контент-моніторинг. останній дав можливість зробити змістовний аналіз інформаційних потоків з метою отримання необхідних якісних і кількісних зрізів.

Вплив медіа активно вивчали та продовжують вивчати такі вчені, як Дж. Брайант, Х.-Б. Брісіус, Ф. Ессер, Д. Мак-Квей, С. Томпсон, Г. Штромайєр, В. Різун, С. Демченко, В. Іванов та Г. Почепцов. Загалом феномен моральної паніки вивчали С. Коен, Дж. Юнг, Е. Гуд, Н. Бен Огуда, К. Тестер, Д. Кіллінбек, О. Бурего, Т. Куз- нєцова та інші.

Поняття «моральна паніка» в науковий обіг вводить англійський соціолог С. Коен на початку 1970-х у контексті дослідження молодіжних субкультур. Із того часу його активно використовують для позначення усіх видів антигромадської або кримінальної поведінки.

І хоча концепція моральної паніки розвивається у західній соціології вже понад 40 років, вона й сьогодні має досить неоднозначне трактування та різні підходи до її аналізу серед науковців.

На думку С. Коена, моральна паніка пояснюється наступним чином: «Видається, що суспільства час від часу впадають у періоди моральної паніки. З'являються певні обставини, епізод, особа або група осіб, що їх починають окреслювати як загрозу суспільним вартостям та інтересам; мас-медіа представляють їхню природу стилізовано і стереотипно; редактори, єпископи, політики та інші сповнені здорового глузду люди виходять на моральні барикади; експерти виголошують свої діагнози та рішення; розроблюються або (частіше) застосовуються (вже відомі) способи зарадити (цій загрозі); відтак обставини зникають, узагалі чи з поля бачення, або ж гіршають і стають помітнішими. Часом предметом паніки стає щось зовсім нове, а часом - щось таке, що існувало вже давно, але раптом опинилося в центрі уваги. У деяких випадках паніка минає і забувається, залишаючись лише у фольклорі та колективній пам'яті; в інших вона має поважні й тривалі наслідки та може спричинити зміни, скажімо, в правовій і соціальній політиці або навіть у суспільній самосвідомості» [1, с. 37]. Таке розуміння критикувалося вченими за недостатню теоретичну обґрунтованість, за спрощене розуміння складних процесів медіа-репрезентацій та їх суспільного сприйняття.

У свою чергу англійські дослідники Е. Гуд та Н. Бен Єгуда вважали, що моральна паніка є механізмом для закріплення моральних кордонів суспільства - лінії між моральним і неморальним, переступаючи які людина переходить із царства добра в царство зла», і наголошували, що саме мас-медіа встановлюють моральні кордони і саме завдяки їм формується та розвивається моральна паніка [2, с. 52].

На думку російського дослідника П. Мейлахса, моральна паніка - це «моральна або правова невизначеність, проблемність у сфері життя суспільства, коли традиційні мораль і право опиняються у колі протидії з реальністю» [3]. Дослідник визначає моральну паніку як «надмірну реакцію засобів масової інформації, поліції, лідерів місцевих громад на дії певних соціальних груп, які є досить тривіальними як з точки зору її характеру, так і з точки зору кількості включених осіб».

Досліджуючи моральну паніку в контексті конструювання соціальної реальності, О. Бурего визначає її як «соціальний конструкт, за яким окремі суб'єкти політики та ретранслятори їх думки - ЗМІ - здатні формувати різні суспільні фобії та побоювання» [4].

В етиці під моральною панікою розуміють «особливий стан масової свідомості, який виражається в тому, що яка-небудь подія або поведінка групи людей сприймаються як загроза соціальним і культурним цінностям» [5, с. 243].

До проблем моральної паніки наприкінці 70-х років ХХ ст. звернулась група британських соціокультурологів із Бірмінгемського центру культурних досліджень на чолі зі С. Холом. У результаті їх досліджень виявилось, що деяка інформація в мас- медійних текстах автоматично змушує нервувати читачів та глядачів [6, с. 174]

Осмислюючи наведені дефініції, моральною панікою ми вважатимемо перебільшену реакцію ЗМК на девіантну поведінку певної особи чи групи осіб або нестандартні явища, які порушують встановлені суспільством моральні норми та руйнують загальнолюдські цінності. Тобто, коли маси відчувають загрозу соціально значущим явищам суспільного життя (цінностям), то в масовій свідомості починає формуватись моральна паніка.

Психологи наголошують, що загроза загальнолюдським цінностям відбивається на моральній свідомості людини, а отже, й психіці. В результаті особу легко спровокувати на ті чи інші дії, які переважно спрямовані не на вирішення проблеми, а на її ускладнення. При цьому людина втрачає контроль над соціальною реальністю і стає заручником власних емоцій. А, на думку С. Кара-Мурзи, емоціональна сфера психіки людини є першочерговою, на яку спрямовується вплив [7, с. 89]. Схильність до сприйняття емоційної інформації є глибинною якістю психіки, що виникла раніше здатності аналітично мислити.

Змінити емоційний стан людини, передаючи їй певну інформацію, можна шляхом створення особливого змісту або форми повідомлення. Вплив на емоції адресата повідомлення є своєрідним напрямом інформаційного впливу, що відіграє провідну роль в процесі сприйняття інформації завдяки активності та глибинності емоціональної сфери психіки людини. Одним із емоційних станів людини є паніка, яка провокується відсутністю або надлишком інформації навколо соціальної проблеми.

Дійсно, сьогодні моральна паніка знаходиться у центрі уваги передусім соціологів та психологів, які досліджують складові елементи цього явища, механізми його конструювання, психологічні детермінанти тощо. Проте в умовах інформаційного суспільства цілком очевидна актуальність дослідження моральної паніки в комунікаційному аспекті. Адже серед основних детермінантів цього явища виступають ЗМК як найбільш потужні ретранслятори думок щодо того чи іншого соціального явища, а отже, вони здатні зумовлювати появу панічних настроїв серед населення.

Коли маси відчувають загрозу соціально значущим явищам суспільного життя (цінностям), то в масовій свідомості починає формуватися моральна паніка.

С. Коен описав типовий механізм формування моральної паніки у медіа через:

• популяризацію проблеми;

• надання публічності;

• створення ефекту «інфекції», який сприяє поширенню чуток;

• сприяння програванню «девіантів».

Серед загальних механізмів породження паніки український психолог В. Моляр- ко називає такі:

• наявність «шокуючого стимулу»;

• дефіцит інформації про подію (особливо інформації достовірної) і водночас надлишок неперевіреної інформації з неофіційних джерел;

• створення образу небезпеки, який накладається на загальний стан психологічної неготовності до адекватного сприйняття того, що сталося;

• активізація захисної системи організму на різних рівнях усвідомлення та інтенсивної реакції [8, с. 69].

Розглянемо, за допомогою якого механізму вітчизняні мас-медіа (на прикладі новинної стрічки кримського порталу «Таврика») вдавалися до конструювання моральної паніки у період суспільно-політичної кризи - анексії АР Крим з березня по жовтень 2014 року.

На думку Г. Блумера, вплив мас-медіа особливо відчутний в кризовий період історичного розвитку суспільства, коли люди в стані соціальної невизначеності особливо підпадають під вплив, легко відгукуються на різні нові стимули, ідеї, а також більше піддаються пропаганді й різним маніпулюванням [9, с. 144].

найбільш помітний вплив мас на розвиток держави спостерігається у період соціальних потрясінь, коли суспільство деструктурується (війна, революція, політичні перевороти чи значні соціальні реформи). Саме це й створює всі необхідні умови для маніпуляції масовою свідомістю і формування моральної паніки.

У ході дослідження ми проаналізували стрічку новин кримського порталу «Тав- рика» (http://tavrika.su/) в період з березня 2014 (початок анексії Криму) по жовтень 2014 року (проведення позачергових парламентських виборів України без АР Крим) та фіксували теми, які піднімали журналісти, їх продовжуваність (частота й періодичність), наповнюваність, а також - ключових спікерів основних тем.

За результатами власного моніторингу ми сформулювати механізм формування моральної паніки у період соціально-політичної кризи - анексії АР Крим. Серед основних його складових:

• наявність шокуючого стимулу;

• гіперактивна подача інформації на задану тему (частота) в ЗМК;

• активне включення державних структур в обговорення (максимальна наявність коментарів, заяв, виступів ключових посадових осіб та експертів);

• формування стрімкого потоку інформації з відповідної тематики;

• навішування ярликів на відповідні соціальні групи або окремих осіб;

• застосовування технології напівправди;

• широке обговорення проблеми на міжнародній арені;

• утримування позицій ситуації невизначеності, гіперболізація проблеми;

• нагнітання емоційної напруги або її спад.

Відтак, механізм формування моральної паніки під час суспільно-політичної кризи в державі виглядає так:

Рис. 1. Механізм формування моральної паніки в період суспільно-політичної кризи

Шокуючим стимулом стало проведення референдуму про статус АР Крим, зокрема входження до складу Росії як суб'єкта Федерації. Як наслідок - нелегітимне відокремлення Криму від України, поява військової техніки та військовослужбовців РФ на території АР Крим.

Ця загроза виявлялася у гіперактивній подачі інформації в ЗМК - протягом восьми місяців ми зафіксували 832 новини, які зачіпали тему анексії Криму. При цьому, як правило, щоденна наповнюваність становила від 1-2 до 14 новин.

Враховуючи, що в Україні склалася суспільно-політична криза, активним учасником стали представники держави (в.о. Президента України, міністри, голова Верховної Ради України, прем'єр-міністр України та інші). Вони майже щоденно долучалися до коментування ситуації, що складалася, ініціювали виступи, звернення та заяви.

Враховуючи той факт, що насправді анексію Криму підтримували далеко не всі жителі півострову, журналісти кримського порталу «Таврика» намагалися своїми матеріалами всебічно демонструвати «страхи» життя українців, поширюючи панічні настрої щодо недоліків та невигідних умов майбутнього у складі України. Усе це підкріплювалося формуванням стрімкого потоку інформації з відповідної тематики:

- На Украине объявлена частичная мобилизация (17.03.2014);

- В Украине стремительно дорожают лекарства (18.03.2014);

- Минобороны Украины разрешило всем военнослужащим применять оружие в Крыму (19.03.2014);

- В прошлом году украинские гостарбайтеры заработали в России $27 млрд; маніпулятивний моральний паніка криза

- Кабмин увеличит налоги для всех отраслей промышленности (26.03.2014);

- Верховная Рада разрешила войскам НАТО и ЕС проводить военные учения в Украине (01,04.2014);

- Яценюк повысит тарифы ЖКХ для украинцев на 120% (02.04.2014);

- Украина намерена ввести визовые ограничения для граждан РФ (02.04.2014);

- Украина тратит на одного солдата $12 тыс. в год. Россия - $83 тыс. (03.04.2014);

- Кредиты в Украине становятся недоступными (14.04.2014);

- Ежедневно от болезней в Украине умирает более 1,5 тыс. человек (16.04.2014);

- В Украине хотят запретить продажу иномарок (16.04.2014);

- В Украине резко подскочили цены на свинину (19.04.2014);

- По всей Украине перевозчики массово подымают цену на проезд (22.04.2014);

- В Украине необоснованно быстро дорожают продукты (28.04.2014);

- Украина просела в мировом рейтинге высшего образования (15.05.2014);

- В Украине 20 лет не наблюдается роста ВВП - МВФ (15.05.2014);

- Украинский интернет оказался самым зараженным в мире (21.05.2014);

- За сутки из Украины в Россию прибыли более 8,3 тыс. беженцев (05.06.2014);

- Украина откажется от научных программ в пользу производства оружия

(09.07.2014) ;

- Самые сильные армии Украины: США, Россия и Китай. Украина - на 21 месте

(15.07.2014) ;

- Отчет ООН свидетельствует о преступлениях армии и Нацгвардии Украины

(29.07.2014) ;

- В бюджете Украины нет средств на закупку лекарств для раненных военных

(05.08.2014) ;

- Украина вылетела из десятки ведущих производителей стали (23.09.2014);

- Руководство Минобороны Украины будет объявлено в международный розыск

(20.10.2014) .

Серед ключових «навішуваних ярликів» на Україну були: недієздатність влади, занепад економіки, співпраця з НАТО, крайній націоналізм, неповага до російської мови, небоєздатність армії та інші.

Паралельно з навішуванням ярликів застосовувалась технологія напівправди. Вона стосувалася фактажу так званого масового отримання кримчанами громадянства Російської Федерації, партизанських диверсій та помсти офіційного Києва за «сепаратизм» шляхом відключення електроенергії та припинення поставок питної води. Слід відзначити, що значна частина публікацій кримського порталу «Таври- ка» не відповідає дійсності або спотворює її.

Відповідно тема анексії Криму мала свій відголосок на міжнародній арені. Починаючи з березня світові ЗМІ активно зверталися до цього питання. Воно заторкнуло як депутатів Європейського парламенту, так і керівників держав світу (країни Європи та США).

Проблема навколо суспільно-політичної кризи в Україні (березень-жовтень 2014) системно гіперболізувалася. За цей час ми зафіксували 832 новини, які стосувалися питання анексії Криму та стану справ в Україні без АР Крим.

Щодня журналісти кримського порталу «Таврика» висвітлювали питання Криму в складі Російської Федерації з позицій покращення умов життя, а також називали подію-подразник в україні, яка не давала спадати суспільній обуреності та була спрямована на укріплення позиції так званого «правильного вибору». Найактивнішими за кількістю подачі новин були березень-травень 2014 року. Це свідчить про нагнітання емоційної напруги серед громадян, які перебувають у стані соціальної невизначеності. Подальші місяці характеризуються більш тенденційною подачею сприятливих умов життя у складі російської Федерації та менш активною увагою щодо подій в україні. Як наслідок, відбувається емоційний спад.

виходячи з проведеного аналізу, ми дійшли таких висновків:

1. Проникнення ЗМІ в життя суспільства особливо відчутне в кризові періоди історичного розвитку суспільства, коли люди в стані соціальної невизначеності підпадають під уплив, легко відгукуються на нові стимули, а також більше піддаються різним маніпулюванням. у свою чергу мас-медіа шляхом упливу породжують у соціумі моральну паніку. вона досягається завдяки перебільшеній реакції мас-медіа на девіантну поведінку чи нестандартні явища, які порушують моральні норми та руйнують загальнолюдські цінності.

2. Моральна паніка навколо теми анексії Криму - технологія впливу медіа, які демонстрували перебільшену реакцію на події в Ар Крим та україні, що руйнувала загальноприйняті моральні норми, загальнолюдські потреби та цінності (майбутнього, життя, достатку, стабільності, розвитку та ін.).

3. журналісти кримського порталу «Таврика» були активними учасниками формування моральної паніки під час анексії Криму. Активність мас-медіа у цьому питанні підтверджується частотою подачі (832 новини) та інтенсивністю викладу матеріалів (до 14 новин на день), що, в свою чергу, свідчить про перебільшену реакцію ЗМК на події суспільної девіації. Зокрема, мова йде про формування фобій майбутнього життя у складі україни та масштабну позитивну подачу змін і нововведень для Криму як частини рФ.

Список літератури

1. Cohen S. Folk Devils and Moral Panics: The Creation of the Mods and Rockers / S. Cohen. - London ; New York : Routledge, 1972. - 201 p.

2. Goode E. Moral panic: The social Construction of Deviance / Е. Goode, N. Ben-Yehuda. - Oxford., Blackwell. - 1994. - 302 р.

3. Мейлахс П. А. Четвертая мировая война или очередная моральная паника [Електронний ресурс] : русский народный сервер против наркотиков. / П. А. Мейлахс. - режим доступу : http://www.narcom.ru/ideas/common/36.html].

4. Бурего О. Моральна паніка в контексті конструювання соціальної реальності [Електронний ресурс] / О. Бурего. - режим доступу : http://otherreferats.allbest.ru/ psychology/00080106_0.html.

5. Словарь по этике / [под ред. А. А. Гусейнова, И. С. Кона]. - М. : Политиздат, 1989. - 447 с.

6. Hall S. Policing the Crisis: Mugging, the State, and Law and Order / S. Hall, C. Critcher, T. Jefferson, J. Clarke, B. Roberts. - London, Basingstoke : Macmillan, 1978. - 476 p.

7. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием / С. Г. Кара-Мурза. - М. : Эксмо, 2007. - 864 с.

8. Молярко В. А. Особенности проявления паники в условиях экологического бедствия // Психологический журнал. - 1992. - Т. 13. - № 12. - С. 66-73.

9. Блумер Г. Коллективное поведение : пер. с англ. // Американская социологическая мысль. - М., 1994. - 278 с.

Размещено на Allbest.ru