Депресивні розлади у жінок, хворих на рак молочної залози, після мастектомії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Депресивні розлади у жінок, хворих на рак молочної залози, після мастектомії

Вплив на людину онкологічного захворювання, окрім патогенного соматичного статусу, включає й широкий спектр психологічних та психопатологічних реакцій [1]. З одного боку, діагноз перетворює один лише факт повідомлення про захворювання на тяжку психічну травму, яка здатна сформувати психічні порушення психогенного характеру (психогенії) [2]. З іншого боку, онкологічну патологію можна розглядати як один з найтяжчих у соматичному плані чинників, що суттєво впливає на психічну діяльність та формує соматогенні психічні розлади [3]. В онкологічних хворих на всіх етапах лікування спостерігають певні психогенні реакції, які відрізняються за своїми клінічними проявами та вираженістю. Депресивні розлади маніфестують, здебільшого, на етапі діагностики злоякісного новоутвору. Розвиток депресії відбувається за механізмом гострої тривожно-депресивної реакції на стрес. У клінічній картині на перший план виходять тривога, ажитація, плаксивість, відчуття безвиході і безпорадності [4]. Подібні прояви свідчать про тяжкість афективних розладів і небезпеку суїциду (Alcalar N., 2012). Згодом афективні розлади супроводжуються проявами соматизації з формуванням спільних з основною соматичною патологією симптомів та хронобіологією стану, що прямує до ендогенного: до клінічної структури тривожно-депресивної реакції додаються інсомнічні розлади; в симптомокомплексі депресії домінують песимістичні думки щодо несприятливого наслідку захворювання, невідворотності смерті, перспектив лікування [5]. Депресію діагностують у 38% пацієнтів онкологічного профілю. Загалом лише 50% пацієнтів отримують спеціальне лікування залежно від тяжкості захворювання та статі, при цьому воно адекватне лише у 25% випадків (Hamalainen et al., 2004; Kessler et al., 2003). Важливо враховувати, що у 60% випадків, переважно при недостатній або неадекватній терапії, у пацієнтів, виникають повторні депресивні епізоди [6]. Все вищеперераховане окреслює актуальність нашого дослідження.

Мета дослідження - вивчити поширеність, клінічні особливості та динаміку перебігу депресивних розладів у жінок, хворих на рак молочної залози, після мастектомії.

Для скринінгу депресії, згідно з настановами уніфікованого клінічного протоколу «Депресія» від 25 грудня 2014 року №1003, у пацієнтів групи ризику використано Опитувальник здоров'я пацієнта PHQ-2 (Patient Health Questionnaire) з двох запитань: 1. Чи відчуваєте Ви пригнічений настрій впродовж останніх 14 днів? 2. Чи відчуваєте Ви втрату задоволення від життя впродовж останніх 14 днів? При позитивній відповіді хоча б на одне з запитань PHQ-2 проводили подальше опитування з використанням опитувальника PHQ-9. У разі підтверджуючої суми балів уточнювали особливості перебігу депресії та її соматичного компонента з використанням опитувальника PHQ-15. Варто зазначити, що клінічний діагноз встановлювали сукупно на підставі критеріїв МКХ-10 та результатів використаних опитувальників.

З використанням діагностичного інструменту PHQ-2 було проведено скринінговий огляд 200 пацієнток Львівського обласного онкологічного диспансеру, хворих на рак молочної залози, після мастектомії. З них 88 дали позитивну відповідь на одне запитання, 42 - на обидва запитання. Згодом пацієнтки цієї групи (разом 130 жінок) тричі (вперше - у «нульовий» день знайомства «лікар-пацієнт», вдруге і в третє - через місяць та через 12 місяців, відповідно) були обстежені за допомогою PHQ-9 - Анкети (опитувальника) пацієнта про стан здоров'я - шкали самооцінки депресії з дев'яти пунктів для моніторингу стану (пацієнткам ставили запитання «Як часто за останні 2 тижні Вас турбували наступні прояви?», з варіантами відповіді «Не турбували взагалі» - «0», «Протягом декількох днів» - «1», «Половину та більше цього часу» - «2», «Майже кожного дня» - «3») та PHQ-15 (пацієнткам ставили запитання «Наскільки сильно Вас турбували нижчеперераховані проблеми впродовж останніх 4 тижнів?», з варіантами відповіді «Не турбували взагалі» - «0», «Трохи турбували» - «1», «Сильно турбували» - «2») - для уточнення фізичних симптомів депресії. Оцінка вираженості депресії була наступною: «0-4» - «Депресія відсутня», «5-9» - «Легка («субклініч - на») депресія», «10-14» - «Помірної тяжкості депресія», «15-19» - «Середньої тяжкості депресія», «20-27» - «Тяжка депресія». Лікування антидепресантами призначали пацієнткам згідно з актуальним вищезгаданим Протоколом №1003 у «нульовий» день залежно від психічного стану, ревізували під час другого (через 1 місяць) та третього (через рік) оглядів [7]. Завдяки досягнутому доброму адгеренсу пацієнток, що вибули з дослідження, не було.

Отримані дані обробляли за допомогою ліцензійного пакета програм Statistica for Windows 5.0 (StatSoft, USA). Для оцінки відмінностей між групами за якісними бінарними характеристиками застосовано точний критерій Фішера, для рангових (більше двох рангів) - критерій Манна-Уїтні. Вік і ліжко-дні у групах мали нормальний розподіл (перевірка з допомогою критерію Шапіро - Уілка), їх подавали як M±s і порівнювали з допомогою непарного t-критерію.

Обстежені жінки були у віці від 18 до 65 років, середній вік склав 57,47±0,58 років, при середній тривалості хвороби 7±0,36 років. Середній вік на час виявлення РМЗ становив 52,22±0,46 роки. Результати обстеження пацієнток з РМЗ після мастектомії за PHQ-9 та PHQ-15 наводимо у таблицях 1 та 2.

У всіх обстежених пацієнток діагностичним інструментом PHQ-9 підтверджено наявність депресивної симптоматики. Серед найвагоміших скарг у жінок з РМЗ після мастектомії були скарги на ангедонію, сповільненість ког - нітивної діяльності, занепад сил, погані (негативні) думки про себе, і лише на п'ятому місці по вагомості була скарга на знижений настрій. Скарги, що окреслюють суїцидальні думки та наміри, виявились низькоамплітудними та зайняли останні позиції серед інших.

Завдяки діагностичному інструменту PHQ-15 з'ясовано соматичний компонент депресивних скарг, який виявився неочікувано вагомим та декларувався пацієнтками у вигляді переважних больових відчуттів у спині та грудях, руках, ногах та голові.

Загальний бал PHQ-9 у «нульовий» день відповідав депресії середньої тяжкості, через місяць, на фоні лікування - мав тенденцію зниження до рівня легкої тяжкості, через рік - зростання знову до середнього, який, проте, не сягав рівня «нульового» дня.

Загальний бал PHQ-15 виявився вищим у всіх трьох діагностичних зрізах та відповідав у «нульовий» день і через рік середньо наближеному до тяжкого ступеня, через місяць - середньому, наближеному до легкого. Виняткову позицію займала скарга на «Біль/проблеми під час статевого акту», яка залишалася високо значною та незмінною при огляді через місяць та навіть дещо збільшувала свою вагу при огляді через рік.

Додаткове розпитування пацієнток дозволило з'ясувати природу отриманих результатів. Досліджувані жінки виділили три вагомі кластери ментальних конструктів, які, на їхню думку, впливали на формування саме таких симптомів. Перший стосувався «свого образу в очах партнера»; другий - «фатальності хвороби»; третій - «почуття власної цінності та гідності» (табл. 3).

Таблиця 1. Результати обстеження пацієнток з використанням PHQ-9

Список використаної літератури

мастектомія психологічний депресивний жінка

1. Massie M.J. Prevalence of depression in patients with cancer / M.J. Massie // J. Natl. Cancer Inst Monogr. - 2004. - Issue 32. - Р. 57-71. DOI: 10.1093/jncimonographs/lgh014.

2. Epidemiological evidence for a relationship between life events, coping style, and personality factors in the development of breast cancer / P.N. Butow, J.E. Hiller,

M.A. Price [et al.] // J. Psychosom Res. - 2000. - Vol. 49, issue 3. - Р. 169-181.

3. Pirl W.F. Evidence report on the occurrence, assessment, and treatment of depression in cancer patients / W.F. Pirl // J. Natl. Cancer Inst Monogr. - 2004. - Issue 32. - Р. 32-39. DOI: 10.1093/jncimonographs/lgh026.

4. Montgomery M. Uncertainty during breast diagnostic evaluation: state of the science / M. Montgomery // Oncol Nurs Forum. - 2010. - Vol. 37, issue 1. - Р. 77-83. DOI: 10.1188/10.ONF.77-83.

5. The emotional journey of women experiencing a breast abnormality / A.J. Blow,

P. Swiecicki, P. Haan [et al.] // Qual Health Res. - 2011. - Vol. 21, issue 10. - Р. 13161334. DOI: 10.1177/1049732311405798.

6. Evaluation of a psychosocial intervention on social support, perceived control, coping strategies, emotional distress, and quality of life of breast cancer patients / F. Cousson-Gelie, M. Bruchon-Schweitzer, T. Atzeni, N. Houede // Psychol. Rep. - 2011. - Vol. 108, issue 3. - Р. 923-942. DOI: 10.2466/02.07.15.20. PR0.108.3.923-942.

Размещено на Allbest.ru