Поширеність гіперкінетичного розладу в учасників бойових дій

Закономірності та головні підходи до діагностики гіперкінетичного розладу. Принципи та шляхи, а також обґрунтування необхідності підвищення рівня діагностики гіперкінетичного розладу в учасників бойових дій на основі їх скринінгового обстеження.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.07.2018
Размер файла 22,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поширеність гіперкінетичного розладу в учасників бойових дій

Гіперкінетичні розлади (ГКР) прийнято вважати захворюваннями дитячого віку, але, згідно з міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду, вони належать до поведінкових та емоційних розладів, які зазвичай починаються в дитячому та підлітковому періоді. Тобто, при дорослішанні симптоми повністю не зникають, а набувають дещо інших клінічних проявів [1].

Діагностика ГКР у дорослих є проблематичною, оскільки вказаний розлад залишається поза увагою лікарів [1]. Крім того, ГКР часто маскується під такими станами як тривога, біполярний афективний розлад, зловживання психоактивними речовинами. У міжнародній класифікації психічних хвороб 10 перегляду (МКХ-10 - The ICD-10 Classification of Mental and Behavioral Disorders: Clinical Descriptions and Diagnostic Guidelines) розлади з дефіцитом уваги та гіперактивністю віднесено до рубрик F.90 (гіперкінетичні розлади) та F.84.4 (гіперкінетичні розлади, що поєднуються з розумовою відсталістю та стереотипними рухами). Таким чином, розмежовуються два патологічні процеси. Окрім того, в межах рубрики F.90 розрізняють F.90.0 (Порушення активності та уваги) - розлад, при якому в клінічній картині домінують порушення концентраційної функції уваги та відволікальність, та F.90.1 (Гіперкінетичні розлади поведінки) - розлад з дефіцитом уваги та імпульсивністю [2]. У DSM-IV-R (Attention-Deflat / Hyperactmty D^order) (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders / 4th edition, text revision) використовують подібні дефініції: «стани з дефіцитом уваги», «гіперактивний розлад з дефіцитом уваги». Однак акцент робиться на тому факті, що саме дефіцит уваги є ключовим розладом при гіперактивності. В DSM-V виділяють три підтипи гіперкінетичного розладу: переважно з порушенням уваги, переважно з гіперактивністю чи імпульсивністю, змішаний. Варто пам'ятати, що для встановлення діагнозу наявні симптоми повинні значною мірою порушувати функціонування особи у віці до 12 років і не можуть бути пояснені наявністю альтернативних психіатричних розладів. Саме для того, щоб відобразити дані останніх досліджень, які вказують на стійкість симптоматики гіперкінетичного розладу у дорослому віці, в DSM-V були внесені зміни щодо визначення даного стану. Оскільки з віком у осіб з гіперкінетичним розладом прослідковуються механізми адаптації, подолання і приховування симптомів, для встановлення діагнозу варто брати до уваги проблеми з концентрацією уваги, які можуть проявлятися у труднощах на роботі і в стосунках з оточуючими.

Обов'язковими критеріями для встановлення діагнозу ГКР у дорослих є: наявність окремих симптомів розладу у віці до 12 років, які проявлялися у більш ніж двох сферах життя людини (дім, школа, робота), знижена якість функціонування у трьох вищенаведених сферах, невідповідність симптомів критеріям інших розладів, збереження симптомів протягом щонайменше 6 місяців. Тому діагностика ГКР у дорослому віці вимагає детального вивчення анамнезу в дитинстві. Часто необхідною є увага до шкільних проблем, оскільки зазвичай в дитячому віці ці особи відставали у навчанні і вважалися неуспішними [3].

При обстеженні пацієнтів з ГКР в анамнезі найчастіше виявляють проблеми з дотриманням часових рамок, проблеми на роботі, часті зміни місця роботи, нерідко пов'язані із конфліктами чи проявами гніву, різні види залежності, порушення соціальної взаємодії, антисоціальну поведінку та факти наявності симптомів ГКР у членів родини. Взаємопов'язаними та супутніми є низький соціально-економічний статус, порушення водіями правил дорожнього руху, високий травматизм, правопорушення, зловживання алкоголем, куріння. У 81% осіб із ГКР наявні інші діагнози, найчастіше - зловживання психоактивними речовинами, депресія та тривога [4].

У ході одного із перших найбільш репрезентативних епідеміологічних досліджень ГКР у дорослих було встановлено, що приблизно у 4,4% американців наявний ГКР [5]. За різними даними, у 30-70% осіб симптоми ГКР, які були виявлені в дитячому віці, зберігаються при дорослішанні [6-10]. При наявності симптомів ГКР у віці 25 років 15% осіб повністю відповідають критеріям розладу і згодом відсоток осіб, які хоча б частково відповідають критеріям ГКР, становить 65%, що свідчить про сталість даного розладу протягом життя [11]. На основі математичної моделі J. Hill та Е. Schoener розрахували, що експоненціальне зниження частоти ГКР з віком становить від 0,8% у віці 20 років до 0,5% - в 40 років. Це дослідження є лонгітудінальним, має високий рівень доказовості та фактично доводить, що ГКР не зникає повністю з часом [12].

За даними Інституту гіперактивних розладів [13], поширеність ГКР у світі становить в середньому від 5,29% [14] до 7,1% (15% у дітей та підлітків та 3,4% (в середньому від 1,2% до 7,3%) у дорослому віці) [16]. Поширеність розладу залежить від таких факторів як вік, стать (розлад є поширенішим серед осіб чоловічої статі), вираженість тих чи інших симптомів ГКР. Крім того, ГКР часто поєднується з іншими коморбідними розладами, такими як опозиційний розлад особистості, розлади поведінки, тривожний та депресивний розлади [17, 18], що значно ускладнює чітке розуміння поширеності вказаного розладу.

У 2016 році ВООЗ було проведено великомасштабне дослідження [19], під час якого проаналізовано основні тенденції поширеності ГКР у дорослому віці. На основі опитування 26 744 осіб із 20 країн світу із різним економічним рівнем було встановлено, що середня частота ГКР складає 2,8%. Найвищий рівень вказаного розладу було виявлено в країнах із високим рівнем економіки - у 3,6%, з середнім - у 3,0% та з низьким рівнем - у 1,4% населення. Результати дослідження продемонстрували, що ГКР в дорослому віці зустрічається частіше у чоловіків, які раніше були одружені та мають середній рівень освіти. Особи із ГКР часто мають супутні психічні розлади, такі як тривога, афективні розлади, порушення поведінки та соціальної взаємодії. Особи вказаної когорти частіше зловживають психоактивними речовинами. На основі даних наведеного дослідження та проведених раніше вчені зробили висновок, що ГКР у дорослому віці є поширеним розладом, що призводить до значних проблем зі здоров'ям, погіршує якість життя даної категорії осіб, а також часто поєднується з іншими розладами і найчастіше залишається недіагностованим, і, як наслідок, нелікованим станом [20, 21].

При діагностиці ГКР необхідно враховувати культу - ральні особливості, які можуть впливати на інтерпретацію симптомів, у зв'язку з чим може відрізнятися й поширеність розладу залежно від національної належності [7]. Так, відмінності щодо поширеності розладу залежно від географічного положення були значними між Північною Америкою та Африкою. У окремих дослідженнях виявлені значимі відмінності даних щодо поширеності ГКР залежно від національності. Серед осіб дорослого віку найменш поширеним цей розлад є в Австралії (1,1%), а найпоширенішим - у Франції (7,3%) [16, 22, 23]. Крім цього, поширеність ГКР може бути вищою в певних популяціях.

Американські вчені, вивчивши симптоми ГКР у 21,5 тис. чинних військовослужбовців [24], встановили, що даний розлад є поширенішим в осіб досліджуваної групи, порівняно з особами загальної популяції. Залежно від діагностичного методу, поширеність ГКР серед військових встановлюють на рівні від 7,6 до 9,0% [25, 26-33]. Найпоширеніший вказаний розлад у віці 18-19 років, також поширений у групі осіб віком від 25 до 29 років. Результати іншого великого національного дослідження продемонстрували, що симптоми ГКР зустрічаються у 4,4% військових США [25, 33].Архів психіатрії Т. 23, №4 (91)' 2017

Обстеживши близько 1 тис. військовослужбовців морської та сухопутної армій під час військових дій в Іраку у 2% виявили відповідність критеріям ГКР [34]. В іншому дослідженні [35] виявили в 5 разів вищу поширеність ГКР, що дорівнювала 10,4%. З огляду на наведені результати можна стверджувати, що ГКР є одним із найпоширеніших захворювань в армії.

Одним із фундаментальних досліджень, проведених у цьому напрямку, є STARRS (Studyto Assess Risk and Resilience in Servicemembers) [36]. Було обстежено 21 449 військових із різних структурних підрозділів у період з травня 2011 до березня 2013 року. Обстеження проводилося в реальному часі, під час виконання військових обов'язків. Учасники заповнювали адаптовану ВООЗ версію шкали повідомлень про ГКР (Adult ADHD Self-Report Scale - ASRS) [74]. Аналіз отриманих даних свідчить, що 7,6% військовослужбовців відповідають критеріям ГКР. При використанні альтернативної інтерпретації, при якій для діагностики задовольняються 4 із 6 клінічних критеріїв, поширеність становить приблизно 9%. Цікавим виявився факт, що результати у військовослужбовців не мали статевих відмінностей. Крім того, була спростована альтернативна гіпотеза про те, що з віком частота ГКР знижується.

Тобто на сьогодні існують переконливі дані, які підтверджують важливість проблеми, високу поширеність ГКР серед військовослужбовців та недостатність даних щодо діагностики вказаних розладів. Результатом недостатньої уваги до вказаної проблеми можуть стати не лише погіршання якості життя осіб із симптомами ГКР, а й вплив на виконання ними своїх військових обов'язків, що може спричинити значні негативні наслідки.

Мета дослідження - підвищити рівень діагностики гіперкінетичного розладу в учасників бойових дій.

Було проведено скринінгове обстеження 350 учасників бойових дій з розладами поведінки. Використовували наступні методи дослідження: напівструктуроване інтерв'ю, клініко-анамнестичний, клініко-психопатоло - гічний методи: діагностичні критерії МКХ-10 для верифікації діагнозу гіперкінетичного розладу; шкала повідомлень про ГКР у дорослому віці (Adult ADHD Self-Report Scale - ASRS-v1.1); шкала оцінки рівня якості життя; опитувальник стану здоров'я (PHQ).

За умови інформованої згоди обстежено 350 учасників бойових дій з розладами поведінки, які звернулися за допомогою з приводу психічних розладів. Усі 100% обстежених були чоловічої статі. 155 (44,3%) учасників бойових дій мали симптоми гіперкінетичного розладу. В усіх включених у дослідження пацієнтів з ГКР виявлено не менше 5 симптомів, що відповідали критеріям вказаного розладу. Зокрема, 100% обстежуваних із групи ГКР повідомили про труднощі при завершенні розпочатої роботи, при виконанні завдань, що потребують зосередження уваги та організованості, про наявність проблем із запам'ятовуванням, неуважність, відчуття підвищеної активності. Вказані симптоми відмічали в період понад 6 місяців. Крім того, 67% (n=104) із них вказували на наявність відчуття неспокою, 78% (n=121) - на труднощі в зосередженні уваги під час бесіди, 62,6% (n=97) - в очікуванні своєї черги, 53% (n=82) не могли дослухати співрозмовника до кінця, 35% (n=54) було складно всидіти на місці.

Встановлено, що середній вік осіб, які пройшли скринінгове обстеження, складав 29,18 року, в групі осіб з ГКР - 30,30 року. За рівнем освіти серед контингенту обстежуваних превалювала група осіб із середньою спеціальною освітою - 206 (58,86%) чоловік. 105 (30%) осіб мали середню освіту, 39 (11,14%) - вищу. В групі осіб з ГКР більшість учасників мали середню освіту - 83 (23,7%), 55 (15,7%) - середню спеціальну, 17 (4,86%) - вищу. Серед респондентів військову освіту мали 38 (10,86%) учасників, із них 16 чоловіків належали до групи ГКР. Крім того, було виявлено, що особи з ГКР частіше потрапляли на військову службу в якості добровольців: із 190 добровольців із загальної вибірки 102 особи відповідали критеріям ГКР, що становить 53,68% від загальної кількості всіх добровольців, що пройшли скринінг, і 29,14% від всіх включених у дослідження осіб. Рівень поширеності ГКР у військовослужбовців з порушеннями дисципліни був вищий: про порушення дисципліни повідомили 197 (56,3%) обстежених, із них 136 були із групи ГКР, що становить 69% від усіх порушників. Під час проходження служби в АТО травматичні події частіше мали місце у чоловіків, в яких виконувались критерії діагнозу ГКР Всього 187 осіб повідомили про травматичні випадки під час служби, із них 123 випадки були у осіб групи із симптомами ГКР. Серед вказаної когорти осіб було більше тих, хто мав шкідливі звички та вчиняв антисоціальні дії в минулому. Так, 36 осіб (10,3%) у той чи інший період життя здійснювали антисоціальні дії. Переважно це було дрібне хуліганство, тому більшості вдалось уникнути серйозного покарання. Із них у 31 було діагностовано ГКР, що становить 86% від всіх правопорушників та 8,86% від загальної когорти обстежених. Шкідливі звички на момент обстеження мали 322 (92%) особи. Крім куріння, 21 (6%) особа зловживала алкоголем, 16 із них були із групи осіб з ГКР.

Описані прояви у даної категорії осіб можуть бути обумовлені підвищеним рівнем імпульсивності, відчуттям підвищеної активності та іншими симптомами ГКР.

Своєчасна діагностика ГКР у військовослужбовців може зменшити негативний вплив проявів вказаного розладу на якість життя та виконання професійних обов'язків. Необхідно зосередити зусилля фахівців охорони психічного здоров'я на виявленні ГКР із використанням скринінгових методик.

Список використаної літератури

гіперкінетичний розлад бойовий

1. Fields S. А. Adult ADHD: Addressing a unique set of challenges / S. А. Fields, W.M. Johnson, M.B. Hassig // The journal of family practice. - 2017. - Vol. 66, no. 2. - Р. 68-74.

2. The ICD-10 Classification of Mental and Behavioral Disorders: Clinical Descriptions and Diagnostic Guidelines. - Geneva: WHO, 1992. - 136 p.

3. Treatment of adults with attention-deficit/hyperactivity disorder / D. Kolar, A. Keller, M. Golfinopoulos [et al.] // Neuropsychiatr Dis Treat. - 2008. - Vol. 4. - P. 389-403.

4. Psychiatric comorbidity in adult attention deficit hyperactivity disorder: findings from multiplex families / J.J. McGough, S.L. Smalley, J.T. McCracken [et al.] // Am J Psychiatry. - 2005. - Vol. 162, issue 9. - P. 1621-1627. DOI: 10.1176/appi.ajp.162.9.1621. DOI: 10.1176/appi.ajp.162.9.1621.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Прояви посттравматичного стресового розладу у дітей молодшого шкільного віку. Охорона праці практичного психолога. Малюнок як метод діагностики посттравматичного стресового розладу у сиріт. Психологічний розвиток дітей, що виховуються в інтернатах.

    дипломная работа [2,6 M], добавлен 08.03.2015

  • Стадії психологічної діагностики особистості з девіантною поведінкою. Принципи, характерні для обстеження особистості з девіаціями: цілеспрямованість, системність, реєстрація результатів, планомірність. Опитувальник Басса-Дарки для діагностики агресій.

    реферат [40,7 K], добавлен 07.02.2011

  • Поняття інтелекту, підходи до його вивчення. Особливості розвитку інтелекту ранньої юності. Психологічна характеристика методів діагностики інтелекту юнацького віку. Діагностичні можливості використання тестів для визначення рівня розвитку інтелекту.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 22.05.2022

  • Визначення поняття та особливостей травматичної ситуації і стресу. Розуміння сутності переживання травматичної події в зарубіжній та вітчизняній психології. Психологічні характеристики постраждалої особи. Діагностика посттравматичного стресового розладу.

    реферат [29,5 K], добавлен 18.12.2014

  • Зміст та види стресу в психології; його медичні ознаки. Симптоми посттравматичного стресового розладу. Психологічні особливості особистості з травматичним стресом. Розробка корекційно-розвивальної програми з розвитку стресостійкості для підлітків.

    дипломная работа [82,2 K], добавлен 11.09.2014

  • Історія вивчення аутизму - важкого психічного розладу, крайньої форми самоізоляції, яка виражається у відході від контактів з дійсністю, бідністю вираження емоцій. Неадекватне реагування і дефіцит соціальної взаємодії аутистів. Діагностика та терапія.

    реферат [38,5 K], добавлен 16.01.2011

  • Аналіз підходів до поняття нарцисизму, причини та передумови для його формування. Вплив особливостей сімейного виховання на розвиток нарцисичної та психічно стійкої особистості. Вивчення нарцисичного розладу як порушення процесу самоідентифікації.

    статья [25,4 K], добавлен 06.09.2017

  • Особливості сексуального насильства у межах посттравматичного стресового розладу. Загальні поняття про посттравматичні стресові розлади. Психологічні наслідки зґвалтувань для жінки. Рекомендації щодо реабілітації жінок, які зазнали сексуального насилля.

    дипломная работа [180,7 K], добавлен 16.02.2011

  • Соціально-психологічні аспекти ділового спілкування. Конфлікт як один з головних чинників розладу діяльності взаємовідносин у колективі. Вплив індивідуальних особливостей людини на ділові відносини. Дослідження міжособистісних стосунків в колективі.

    курсовая работа [95,8 K], добавлен 20.07.2011

  • Емпіричне дослідження переживання психологічної травми учасниками бойових дій АТО, використувані методи. Аналіз домінуючих типів реагування вояків на травматичну ситуацію та їх прояви (сильна апатія, втрата сенсу існування, безсоння, гнівливість, фобії).

    доклад [149,0 K], добавлен 14.04.2016

  • Сутність проблеми вивчення самосвідомості особистості, розкриття особливостей структури та її функціонування. Методики дослідження і психологічної діагностики особливостей самосвідомості, систематизація основних понять, статистичний аналіз результатів.

    курсовая работа [56,3 K], добавлен 08.12.2010

  • Сутність дослідження рівня домагань у сучасній психології. Самооцінка. Механізми формування самооцінки в молодшому підлітковому віці. Характеристика основних методик психологічної діагностики рівня домагань та його зв'язку з самооцінкою особистості.

    курсовая работа [162,7 K], добавлен 04.02.2015

  • Теоретичні основи дослідження розвитку емоційної культури у старшокласників: загальна характеристика, головні особливості розвитку. Тренінгова програма для розвитку емоційної сфери у школярів. Методика діагностики рівня емпатичних здібностей В.В. Жваво.

    дипломная работа [117,3 K], добавлен 19.11.2014

  • Характеристика психопатологічного, експериментально-психологічного, соматичного, клініко-генетичного методів психіатричного обстеження хворих. Дослідження нервової системи при психічних захворюваннях. Розгляд ідеї Ясперса про "розуміючу психологію".

    реферат [27,7 K], добавлен 20.08.2010

  • Функціональні обов’язки практичного психолога в умовах освітнього закладу. Задачі та методи діагностики психічних станів та психічних процесів. Особливості застосування тестових методик в процесі діагностики. Розробка схеми спостереження за учнем у класі.

    отчет по практике [3,9 M], добавлен 03.06.2014

  • Соціальна ситуація розвитку підлітка. Спілкування його з однолітками протилежної статі. Сексуальність в підлітковому віці. Дослідження діагностики стану агресії (опросник "Басса-Дарки") та спрямованості особистості Б. Басса. Дослідження діагностики.

    курсовая работа [930,7 K], добавлен 17.06.2015

  • Психолого-педагогічні особливості підліткового та юнацького віку. Методика діагностики особистості і міжособистісних відносин підлітків і юнаків. Діагностико-корекційний комплекс методів роботи з батьками. Анкетування та тестові завдання з психології.

    реферат [48,9 K], добавлен 14.05.2009

  • Теоретичний аналіз проблеми депресії у ранньому юнацтві. Методика диференційної діагностики депресивних станів Зунге, адаптована Т.Н. Балашовою. Психотерапія депресивних розладів у ранньому юнацтві. Стандарти діагностики депресій у дітей різного віку.

    курсовая работа [45,9 K], добавлен 10.12.2010

  • Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми подружнього конфлікту у молодій сім’ї. Підходи до діагностики у сімейному консультуванні. Розробка тренінгової програми на тему: "Конструктивне вирішення конфліктів у сімейних взаємостосунках".

    магистерская работа [156,1 K], добавлен 14.07.2009

  • Огляд психодіагностичного дослідження поведінки особи в конфліктній ситуації. Характеристика проблеми інтерпретації отриманих даних на добровільній консультації. Аналіз діагностики рівня психічного розвитку людини, стану злочинця у момент скоєння злочину.

    контрольная работа [30,8 K], добавлен 20.07.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.