Залучення донорів до надання допомоги постраждалому від конфлікту населенню у професійному навчанні та подальшому працевлаштуванні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Залучення донорів до надання допомоги постраждалому від конфлікту населенню у професійному навчанні та подальшому працевлаштуванні

Пащенко Поліна

В статті висвітлена проблема професійного навчання та працевлаштування тимчасово переселеного з окупованих територій населення, координації дій з роботодавцями та міжнародними фондами і організаціями, які працюють у регіоні. Автором аналізується нормативно-правові акти із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб з метою виявлення причин їх повільного втілення в частині професійної підготовки та працевлаштування. Серед них: відсутність глибокого аналізу ринку праці та ринку освітніх послуг, наукового обґрунтування його результатів, що унеможливлює стратегічне планування дій керівниками місцевих органів влади та різного рівня управління навчальними закладами з урахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів ефективного функціонування сучасної системи професійної освіти в швидкозмінному середовищі.

Автор зосередила увагу на недостатньому досвіді проведення дослідницької діяльності в колективах навчальних закладів, відсутності досвіду у Міжнародних проектах щодо організації ефективних та дієвих програм, спрямованих на соціальну підтримку та правовий захист внутрішньо переміщених осіб, які потребують як матеріальної, так і соціально-педагогічної та психологічної допомоги. Визначення можливостей у відновленні та задоволенні духовних, соціокультурних потреб переселенців має бути в центрі уваги всіх регіональних органів влади, керівників підприємств, організацій, установ. Розглянуто окремі проблеми стратегічного спрямування дій керівників різного рівня управління навчальними закладами. На підставі проведеного аналізу практики зроблено конкретні висновки та пропозиції про необхідність реалізації проектів міжнародної допомоги та вивчення європейських моделей регіонального розвитку професійно (професійно-технічної) освіти.

Ключові слова: професійної (професійно-технічної) освіти, вимушені переселенці України, досвід у Міжнародних проектах, стратегічне спрямування дій, ринок праці, освітній простір, європейські моделі регіонального розвитку.

В статье освещена необходимость подготовки к профессиональному обучению временно переселенного с оккупированных территорий населения, координации действий с работодателями и международными фондами та организациями, которые работают в регионе. Анализ научной литературы показал, что в нашей стране эта проблематика не была до сегодняшнего времени актуальной. Обнаружена проблема в сфере обеспечения профессионального обучения и дальнейшего трудоустройства вынужденных переселенцев в Украине, предложено воплощение опыта зарубежных систем профессионального образования и обучения в практику работы отечественного профессионального (профессионально-технического) образования. працевлаштування окупований переселення

Автор сосредоточила внимание на недостаточный опыт проведения исследовательской деятельности в коллективах учебных заведений, отсутствие опыта в Международных проектах по организации эффективных и действенных программ, направленных на социальную поддержку и правовую защиту внутренне перемещенных лиц. Автор анализирует опыт в системе предоставления образовательных услуг и определение возможностей его внедрения в ПТУЗ Украины, в восстановлении и удовлетворении духовных, социокультурных потребностей переселенцев, что должно быть в центре внимания всех региональных органов власти, руководителей предприятий, организаций, учреждений. Рассмотрены отдельные проблемы стратегического направления действий руководителей различного уровня управления учебными заведениями.

Отдельно анализируется необходимость изучения рынка труда и рынка образовательных услуг, научного обоснования его результатов.

На основании проведенного анализа практики сделаны конкретные выводы и предложения о необходимости реализации проектов международной помощи и изучения европейских моделей регионального развития профессионально (профессионально-технического) образования.

Ключевые слова: профессионального (профессионально-технического) образования, вынужденные переселенцы Украины, опыт в Международных проектах, стратегическое направление, рынок труда, образовательное пространство, европейские модели регионального развития.

The article highlights the need to prepare of the temporarily displaced persons from the occupied territories for vocational training, to coordination with employers and international foundations and organizations working in the region. Analysis of scientific literature showed that in our country this issue has not been until now actual. A problem in the sphere of providing opportunities for vocational training and further employment of internally displaced persons in Ukraine has been discovered. It was suggested that the embodiment of the experience of foreign systems of vocational education and training in the practice of the professional (vocational) education.

The author has focused on the lack of experience of carrying out research activities in the groups of educational institutions, on the lack of experience in International projects on the organization of effective and efficient programs aimed at social support and legal protection of internally displaced persons. The Author analyzes the experience in the system of educational services and identifying opportunities for its implementation in vocational and technical institutions of Ukraine. Identifying opportunities in the recovery and meet the spiritual, social and cultural needs of immigrants should be the focus of all regional authorities, heads of enterprises, organizations and institutions. Some of the problems of strategic lines of action for managers at various levels of management of educational institutions has been considered.

The necessity of studying the labour market and market of educational services, scientific substantiation of its results has been examined separately.

Specific findings and suggestions on the necessity of implementation of international assistance projects and studies of European models of regional development professional (vocational) education has been made on the basis of the analysis of practice.

Key words: professional (vocational) education, the internally displaced persons of Ukraine, experience in International projects, strategic direction, labor market, educational space, the European model of regional development.

Постановка проблеми. Ситуація в Україні залишається нестабільною та викликає занепокоєння всієї міжнародної. Існує необхідність задоволення різноманітних потреб постражда- лого від конфлікту населення. Крім цього, через нестабільну ситуацію може відбуватися нове та вторинне переміщення осіб. Отже, органам влади потрібно невідкладно реагувати на соціальні потреби та намагатися знизити ризики затяжного переміщення. Для цього необхідно реалізовувати різноманітні підходи до соціалізації переміщеного населення, упорядкування дій приймаючих громад, які дадуть змогу запропонувати довгострокові рішення для надання допомоги постраждалому від конфлікту населенню, зокрема, у професійному навчанні та подальшому працевлаштуванні.

Аналіз наукових досліджень. Розв'язання проблем щодо забезпечення потреб постражда- лого від конфлікту населення містять широке коло теоретичних та практичних питань. Активні дослідження з даного напряму висвітлюються у працях учених різних наукових галузей. Серед найбільш цікавих з цих робіт можна виділити дослідження, в яких відображено: міграційні процеси (В. Коновальчук, А. Шацька); історико-правові (В. Андрієнко, О. Зайцева, Я. Кондратьєв, Ю. Моргун, О. Піскун, А. По- хлєбаєва), етнологічні (Ю. Арутюнян, Ю. Бромлей), соціологічні (О. Малиновська) питання та їх аспекти. Крім цього, для нас науковий інтерес становлять праці Дж. Беррі, В. Грищенко, Г Солдатова, А. Фернхем, які досліджували особливості соціально-психологічної адаптації переселенців до нового етнокультурного середовища. Вивченню особливостей соціально-педагогічної діяльності присвячено роботи науковців: О. Безпалька, І. Звєрєвої, А. Капської, Г Лактіонової, В. Поліщук, С. Харченко. В багатьох країнах розгорнули свою діяльність асоціації, товариства, інститути, безліч журналів, проводяться конференції та форуми, узагальнюється накопичений досвід. Проводяться дослідження і в українських наукових центрах, з кожним днем все більше статей і публікацій з'являється щодо даної проблеми. Проте, зусилля багатьох організацій завершувалося провалом щодо здійснення соціально-педагогічної роботи та професійного навчання з вимушеними переселенцями зі сходу України. Причинами тому, очевидно є її певні особливості, які на сьогодні є мало дослідженими, адже в нашій країні ця проблематика не була до сьогоднішнього часу актуальною.

Метою статті є вивчення нормативно-правового забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, виявлення причин їх повільного втілення в частині професійної підготовки та працевлаштування. Висвітлення досвіду зарубіжних країн щодо залучення донорів до надання допомоги постраждалому від конфлікту населенню.

Виклад основного матеріалу. Головною рисою регіонального розвитку є функціонування ринку взаємодій двох економічних категорій - попиту і пропозиції. Отже, необхідність підтримання балансу між ними має слугувати таким собі «джерелом» постачання інформації для прийняття управлінських рішень органами місцевої влади, керівниками державних і приватних підприємств, організацій та установ.

В Україні існують вдалі приклади реалізації проектів міжнародної допомоги, які спрямовані на освітній простір Європи. На нашу думку, потреба росту рівня підготовки кваліфікованих робітників для самореалізації в різних галузях господарства, ринкові відносини країни спонукають враховувати досвід управління інших країн. Зарубіжний досвід потрібно вивчати для наслідування, але з урахуванням національної системи освіти і тих пріоритетів, на досягнення яких вона орієнтується.

Принагідно зазначити, що нині приділяється недостатньо уваги вивченню моделей управління професійно-технічними навчальними закладами (далі - ПТНЗ) на засадах співпраці з міжнародними фондами в питаннях організації роботи з тимчасово переміщеним населенням. На наш погляд, це пов'язано з недостатнім досвідом проведення дослідницької діяльності в колективах навчальних закладів, відсутністю відокремлених науково-дослідних структур.

Відсутність глибокого аналізу ринку праці та ринку освітніх послуг, наукового обґрунтування його результатів унеможливлюють визначення стратегічного напрямку дій керівників різного рівня управління навчальними закладами на кінцевий результат, урахування зовнішніх і внутрішніх факторів ефективного функціонування сучасної системи професійної освіти в швидко мінливому середовищі.

Зазначене обумовило виникнення суперечностей між: адекватним розумінням сучасних вимог до управління ПТНЗ в умовах нових соціально-економічних відносин та практичним збалансованим застосуванням інноваційної моделі управління ними. Розв'язання цієї суперечності потребує дотримання статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». У ній зазначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає на території України, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру [1]. Цей Закон передбачає забезпечення належних умов соціальної адаптації, тимчасового житла, сприяння в працевлаштуванні, продовження здобуття освіти, сприяння можливості доручення коштів гуманітарної, благодійної допомоги, в тому числі з боку міжнародних установ, організацій країн.

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні на 9 лютого 2015 року було зареєстровано 1 007 900 переселенців [2]. Варто зауважити, що не всі вони можуть самостійно вирішити свої проблеми щодо розміщення, пошуку роботи на новому місці, відновлення соціально позитивних способів життєдіяльності. До того ж немало з них потребують не лише матеріальної, а й юридичної, соціально-педагогічної та психологічної допомоги, створення сприятливих умов для успішної соціальної адаптації. У цьому контексті вважаємо за необхідне звернути увагу на особливості етнопсихології та українського менталітету. Зокрема А. Льовочкіна виокремлює найкращі риси українського народу - любов та прив'язаність до рідної землі, працелюбність, прагнення до індивідуальної свободи [3, с. 84-89, 97]. Таким чином, до основних проблем вимушених переселенців зі сходу України, пов'язаних з пошуком житла та роботи, приєднуються ще й психологічні проблеми, які стосуються прив'язаності до рідного краю та небажанням покидати власну домівку, відсутністю можливості займатися улюбленою справою та вільно розпоряджатися індивідуальною свободою. З огляду на вищесказане стає очевидним, що вирішення перелічених вище проблем неможливе без професійної, компетентної організації соціально-педагогічної роботи з даною категорією населення.

Розкриваючи характерні особливості соціальної роботи в Україні, І. Звєрєва та ряд інших дослідників, виокремлюють дві групи проблем, які потребують негайного розв'язання [4, с. 186]: об'єктивні (пов'язані із забезпеченням правової нормативної бази фінансування, матеріального постачання, забезпеченням життєдіяльності переселенців, а також підготовкою штату соціальних працівників) та суб'єктивні - підтримка правової гідності людини, допомога у «відновленні» функцій в новому мікросоціу- мі для її успішної самореалізації, забезпеченні умов для формування у особистості соціальних якостей, а також соціально-психологічна підтримка.

Варто зазначити, що на державному рівні організовано систему допомоги цій категорії населення. Але, як свідчить практика та повідомлення в засобах масової інформації, українська держава виявилася неготовою до вирішення подібної проблеми, оскільки актуалізувалась вона несподівано, та й досвіду подолання й налагодження роботи в кризовій ситуації такого рівня наша країна не має. Водночас можемо зазначити, що різноманітні міжнародні організації активно беруть участь у наданні допомоги Україні: представництво ООН, ПРООН, співробітники різних програм Міжнародного комітету Червоного Хреста. Світова громадськість не залишає нашу країну та окремих її громадян, зокрема переселенців зі сходу, наодинці з тяжкими проблемами, надають фінансову допомогу для підтримки жителів Донецької та Луганської областей, готові розпочати надання конкретної адресної допомоги. Окрім того, переселенців підтримують й численні волонтерські організації. Тому, варто здійснювати координацію діяльності з вирішення даної проблеми на всіх рівнях, набувати досвіду [5, с. 5; 9, с. 5]. Міністерство соціальної політики призначило щомісячну адресну допомогу переміщеним особам та родинам у розмірах 884 грн. для непрацездатних громадян (пенсіонери, батьки, які доглядають за дітьми, інваліди), 442 грн. для працездатних громадян. Ці кошти передбачені для оплати орендованого житла та житлово-комунальних послуг [6, с. 5].

Повертаючись до теми нашої статті, зазначимо, що 42% роботодавців доводилось брати на роботу вимушених переселенців, третина компаній готова забезпечити працевлаштуванням, якщо буде така необхідність, і лише чверть роботодавців поки до цього не готові [6, с. 5]. Оскільки цілеспрямованого дослідження причин їхньої неготовності ми не здійснювали, то можемо припустити, що це пов'язано з низьким рівнем професійних компетенцій та взагалі освіти переселенців.

У цьому аспекті вважаємо за доцільне зауважити, що будь-хто може стати біженцем, хоча ніхто не робить такий вибір самостійно. Саме для організації професійного навчання біженців актуалізується проблема професійної підготовки для отримання нової кваліфікації або підвищення рівнів вже існуючих кваліфікацій відповідно до вимог потенційного роботодавця. Саме у цьому сьогодні вбачаємо вихід із ситуації. Адже професійна сфера покликана забезпечити професійну адаптацію особистості завдяки отриманню місця роботи, сфор- мованості конкурентоспроможних якостей, їх репрезентації на ринку праці, збереженню трудової практики за фахом. Тому допомога у відновленні та задоволенні духовних, соціокуль- турних потреб переселенців має бути в центрі уваги всіх регіональних органів влади, керівників підприємств, організацій, установ.

Принагідно зазначити, що втрата можливості здобувати освіту часто є одним із найбільших факторів стресу для осіб. Багато хто з них бачать в освіті шлях до кращого майбутнього. І в цьому вони потребують підтримки саме від освітніх інституцій. Доступ до формальної і неформальної освіти у підтримуючому середовищі формує інтелектуальну та емоційну компетенції осіб, що навчаються, забезпечує соціальну підтримку через взаємодію з освітянами, а також зміцнює почуття контролю та підвищує самооцінку.

Очевидним є те, що професійна освіта формує життєві навички, які зміцнюють стратегії допінгу, сприяють майбутньому працевлаштуванню і зменшують рівень економічного стресу. Вся система реагування в рамках допомоги розвитку соціальних і професійних компетентностей біженців та подальшого працевлаштування у сфері освіти має бути спрямована на досягнення вимог Мінімальних стандартів освіти в надзвичайних ситуаціях, хронічних кризах і на ранніх етапах відновлення [7].

Безумовно, зростання цінності людських ресурсів у постіндустріальному суспільстві висуває нові вимоги до професійної підготовки кадрів [8, с. 5]. Це потребує вивчення досвіду зарубіжних систем професійної освіти і навчання та втілення їхнього досвіду в практику роботи вітчизняної професійної (професійно-технічної) освіти. Адже подальший розвиток системи підготовки робітничих кадрів неможливий без досягнення європейського рівня освітніх стандартів з урахуванням національних особливостей, що зумовлює необхідність модернізації, розширення функцій професійно-технічної освіти, її трансформації в систему європейської професійної освіти [9, с. 1-2]. Як зазначає В. Кремень, в умовах інноваційного розвитку системи освіти України, змін фундаментальних положень у ХХІ ст. «дуже важливо побачити нові особливості підготовки виробничого персоналу, орієнтуючись на майбутнє. Вибір Україною демократичного шляху спонукає до оновлення парадигми професійно- технічної освіти» [10, с. 3]. У продовження цієї думки, Н. Ничкало наголошує, що зміни, які відбуваються в економіці та суспільстві, прискорення соціальних перетворень, революція в інформаційних та комунікаційних технологіях зумовлюють необхідність глибоких змін у технічній і професійній освіті, яка має ґнучко враховувати ключові особливості, проблеми глобалізації, постійні зміни у технологіях. У цих умовах вкрай важливим є пошук шляхів нового партнерства між освітою і світом праці, роботодавцями, забезпечення розвитку загальних умінь, трудової етики, технологічних та підприємницьких умінь, почуття громадянської відповідальності [11].

Не є винятком і населення постраждале від конфлікту, яке потребує набуття навичок адекватного поводження в новому соціальному середовищі, частиною якого є найближче оточення. Зараз в Україні існують вдалі приклади реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, які спрямовані на створення центрів реєстрації підприємництва, модернізацію муніципальної інфраструктури, розвиток громадянського суспільства, охорону здоров'я і соціальний захист населення тощо. Слід відмітити, що завдяки залученню таких проектів органи державної влади та органи місцевого самоврядування отримують можливість ознайомитися з міжнародним досвідом реалізації державної політики у цій конкретній сфері та отримати практичні поради реалізації кращих практик.

Під час засідання Наглядової ради освітнього проекту «Державно-приватне партнерство для поліпшення санітарно-технічної освіти в Україні», що відбулося 23.01.2017 р. у Міністерстві освіти і науки України, заступник Міністра освіти і науки України Павло Хоб- зей проголосив, що: профтехосвіта має стати привабливішою для учнів та забезпечувати їх роботою з гідною зарплатнею. Проект реалізується МОН України спільно зі Швейцарською агенцією розвитку й співробітництва та компанією «Геберіт Інтернешл Сейлз АГ».

Активним учасником міжнародних проектів з налагодження соціального діалогу у сфері ринку праці виступає ВПУ № 94. Ще одним важливим аспектом такої діяльності є підвищення рівня професійної компетентності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, здатних працювати відповідно до світових стандартів публічного управління, спрямованих на надання якісних послуг населенню.

Державною Стратегією регіонального розвитку на період до 2020 року (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385) [1] визначено як пріоритетні такі сфери: транспорт та інфраструктура; економічний розвиток та інвестиції; підприємництво і регуляторне середовище; конкурентна політика; ринок праці; освіта і наука; інноваційна діяльність. На нашу думку, питання ефективності здійснення заходів у рамках реалізації цих завдань неможливо розглядати окремо від питання соціальної політики, щодо доступу населення до освітніх послуг, зокрема у сфері професійної підготовки. Як свідчить участь у Міжнародних проектах, що їх якість може бути значно підвищена за умов залучення донорів до надання допомоги постраждалому від конфлікту населенню в адаптації до нових умов, наданні соціального патронажу, забезпеченні психологічної допомоги тощо, а також координації їхніх дій з навчальними закладами системи професійної освіти.

Висновки

У нашій державі забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб регулюється законодавчими актами. Водночас виявлена низка причин їх повільного втілення, зокрема в частині професійної підготовки та загальноосвітній рівень; низький рівень або відсутність кваліфікації у частини населення; недостатній рівень цільової психологічної і соціально-педагогічної допомоги. Водночас педагогічні колективи ПТНЗ потребують підготовки до професійного навчання тимчасово переселеного з окупованих територій населення, координації дій з роботодавцями та міжнародними фондами і організаціями, які працюють у регіоні. Ефективність такої координації певною мірою залежить від результатів дослідження динамічної ситуації в регіоні, надання науково-методичної підтримки у розв'язанні цієї проблеми, що могли би забезпечувати окремі науково-дослідні структури.

Перспективними напрямами подальших наших досліджень розглядаємо вивчення європейських моделей регіонального розвитку професійно-технічної освіти за підтримки місцевих органів виконавчої влади та органів міспрацевлаштування населення, постраждало- цевого самоврядування. го від конфлікту. Насамперед, це: недостатній

Література

I. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» [Електронний ресурс] :Верховна Рада України ; Закон від 20.l0.2014 № 1706-VII. - Режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/1706-18. - Назва з титул.екрану.

2.Internal DisplacementMap [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://unhcr.org.ua/en/2011-08-26-06- 58-56/news-archive/1244-intemaldisplacement-map. - Назва з титул.екрану.

3. Льовочкіна А. М. Етнопсихологія / А. М. Льовочкіна. - К. : МАУП, 2002. - 144 с.

4. Соціальна робота в Україні: Навч. посіб. За заг. ред.: І. Д. Звєрєвої, Г М. Лактіонової. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 256 с ISBN 966-8568-19-2

5. Косянчук І. Гранти для волонтерів / І. Косянчук // Урядовий кур'єр, 11 листопада 2014. - № 209. - С. 5.

6. Поліщук І. Життя з чистого аркуша / І. Поліщук // Урядовий кур'єр, 7 листопада 2014. - № 207. - С. 5.

7. Керівництво МПК з психічного здоров'я та психосоціальної підтримки К 36 в умовах надзвичайної ситуації. - Київ : Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2017. - 216с.

8. Кулик Є. В. Концептуальні засади децентралізації управління професійно-технічною освітою в умовах сучасного ринку праці / Є. В. Кулик // Децентралізація управління професійно-технічною освітою : монографія / [авт. кол. В. І. Свистун, Д. Д. Айстраханов, Г. В. Єльникова та інші]. - К.: Педагогічна думка, 2012.

- 356с.

9. Концепція розвитку професійної освіти і навчання в Україні (2010-2020 рр.) [Електронний ресурс]. - 2010. - Режим доступу до ресурсу: http://www.mon.gov.ua/gr.

10. Профтехосвіта України: ХХ століття: енциклопедичне видання / за ред. Ничкало Н. Г. - К.: Вид-во «АртЕк», 2004. - 876с.

II. Ничкало Н. Г. Трансформація професійно-технічної освіти України: монографія / Н. Г. Ничкало. - К.: Педагогічна думка, 2008. - 200с.

Размещено на Allbest.ru