Формування усвідомленого ставлення учнів з девіаціями поведінки до збереження власного здоров’я

Науково обґрунтованим є факт, що стан здоров'я людини залежить не тільки від зовнішніх чинників (екологічних, соціально-економічних), а й психологічних критеріїв (установка на довге та здорове життя, оптимістичний світогляд, усвідомлення здоров'я як основної життєвої цінності) [5]. Такі установки, орієнтири найефективніше закладати в дитинстві, коли дитина може усвідомити своє здоров'я. Усвідомлення - це відображення в психіці ідеальних образів дійсності, своєї діяльності, себе в цій діяльності. Усвідомлення свого здоров'я дитиною відбувається лише за умови, що вона має знання про нього, розуміє свій фізичний і психологічний стан, уміє доглядати за своїм тілом, володіє гігієнічними навичками тощо.

Таким чином, усвідомлене ставлення до здоров'я - це система зв'язків особистості з різними явищами навколишньої дійсності, що сприяють її здоров'ю, а також певна оцінка індивідом свого фізичного і психічного стану та організована самою людиною життєдіяльність, що сприяє збереженню здоров'я, особистісному росту, творчому функціонуванню.

Виділяють три компоненти усвідомленого ставлення до збереження здоров'я: когнітивний, ціннісно-мотиваційний, поведінковий.

Критерієм когнітивного компоненту є знання; показниками виступають знання про здоров'я та його складові, сформований активний пізнавальний інтерес до проблем здоров'я, адекватна самооцінка власного здоров'я.

Критерієм ціннісно-мотиваційного компоненту є ціннісні орієнтації особистості; показниками виступають місце здоров'я в системі життєвих цінностей особистості, сформована потреба до збереження і зміцнення власного здоров'я та здоров'я оточуючих, прагнення самостійно вирішувати проблеми збереження здоров'я.

Критеріями поведінкового компоненту є дії та вчинки, що впливають на здоров'я людини; показниками виступають дотримання норм і правил здорового способу життя, саморегуляція вчинків, відповідальна поведінка в усіх сферах життєдіяльності щодо збереження і зміцнення свого здоров'я та здоров'я інших.

До умов розвитку усвідомленого ставлення учнів з девіантною поведінкою до збереження здоров'я доцільно віднести: навчально-методичні комплекси інноваційного змісту навчання; форми організації навчання; спроектовані на збереження здоров'я ситуації в структурі навчально-виховної діяльності вчителя; організована самостійна робота учнів; визначені аспекти профорієнтаційної роботи, спрямовані на збереження здоров'я; підготовка когнітивно-орієнтованого на збереження здоров'я глосарію; навчання учнів визначати сутність, сенс і зміст понять, віднесених до теми дослідження; психолого-педагогічна допомога учням здійснювати пошук, розуміти і запам'ятовувати ознаки зв'язку між змістом навчального матеріалу та постійно діючими станами здоров'я; залучення учнів до обґрунтування і визначення тем занять факультативів, спеціально створених для оволодіння уміннями складати плани збереження здоров'я; розширення мережі тематичних гуртків та створення клубу «Здоров'я»; створення ігрових ситуацій для дискусій, спрямованих на підбір засобів збереження здоров'я; добір і комплектування учнями і вчителями практичних фактів, якими підтверджується важливість усвідомленого ставлення до збереження здоров'я (такими фактами можуть бути певні події, природні явища, дотичні до теми здоров'я) [7; 8].

Форми організації навчання. Відповідно до діючої форми «навчально-виховний процес» є сенс упроваджувати форму «соціуму». Заняття, уроки, семінари, ігри з різноманітною імітацією, ділові зустрічі організовувати як результат групового дослідження.

Форма організації навчання «соціум», коли в у школі створені умови для збереження здоров'я, набуває пріоритетного характеру. Базується на спільній діяльності вчителів, батьків, медиків, фахівців підприємницької сфери у межах усвідомленої відповідальності за судження, оцінки, рекомендації, вимоги, вчинки, необхідну матеріальну та моральну підтримку.

Є сенс укомплектувати методи за такими групами: група когнітивних методів (метод вивчення і розуміння поняття, метод образного бачення (власне здорове тіло, емоції, характер, увага тощо); група методів запитань (діалоги в обговоренні планів збереження здоров'я); група методів аналізу явищ, подій та процесів (метод «бачення» навколишнього середовища, особливості ставлення до позитивних і негативних елементів у збереженні здоров'я); група методів порівняння (цільове спостереження); група методів конструювання понять (актуалізація наявних дій запам'ятовування, мислення, відтворення, пережитих і нових станів здоров'я).

Значущими у дослідженні є група методів конструювання правил і норм поведінки (метод часових обмежень, метод вигадок і підказок, мозковий штурм, метод моделювання, метод самоорганізації, метод самооцінки, метод проекту, метод контролю за дотриманням розробленого плану збереження здоров'я).

До активних форм і методів, що сприяють формуванню в учнів навичок критичного мислення, ініціативи і творчості, належать: ситуаційно-рольова гра, соціально-психологічний тренінг, метод аналізу соціальних ситуацій з морально-етичним спрямуванням, робота над проектами «Я і моє здоров'я», психолого-педагогічний семінар, просвітницькі бесіди, лекції, методи вправ, спрямованих на розвиток навичок контролю і самоконтролю, ефективного спілкування, розв'язування конфліктів, спільної діяльності та співробітництва.

Однією з основних складових успіху в збереженні та зміцненні здоров'я учнів є їхній позитивний психологічний та емоційний настрій. Він залежить від самопочуття у школі, сім'ї, колі друзів. Від того, яким чином організоване педагогічне середовище, залежить психічний та духовний світ учнів, їхнє бажання самовдосконалюватися та вести здоровий спосіб життя.

Значна роль у розвитку навичок здорового способу життя належить позаурочній роботі з учнями. Для активної соціалізації більшості з них важливим є досягнення успіху та самореалізація в різних видах діяльності, серед яких: клубні форми роботи, екскурсії, конкурси, ігри, валеологічні акції, діяльність громадських організацій [6].

Психолого-педагогічний інструментарій діагностики сформованості усвідомленого ставлення учнів до збереження власного здоров'я складають: анкета «Цінності» (модифікація методики «Ціннісні орієнтації» М. Рокича) -діагностика усвідомлення учнями власних пріоритетних цінностей та самореалізації їх у ситуаціях повсякденного життя; «Опитувальник для дітей 9-11 років» (автор З. Карпенко) - діагностика вад особистісного розвитку (до уваги брався такий показник психоемоційного здоров'я, як тривожність); опитувальник вивчення пізнавальної активності учнів (Б.К. Пашнєв); тест-опитувальник «Наскільки адаптований ти до життя?» (автор А.В. Фурман) - визначення особистісної адаптованості учнів; методика «Прогноз» (оцінка нервово-психічної стійкості за В. Бодровим).

Висновки