Економічні індикатори гендерної рівності

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Економічні індикатори гендерної рівності

Тамара Говорун

Аналізуються причини диференціації економічного статусу чоловіків і жінок. На основі результатів пілотажного дослідження студентської молоді показана орієнтація дівчат на економічне самоствердження в мікроекономічному середовищі та юнаків в макросоціумі, а також прихильність обох статей до традиційних статевих стереотипів. Низький рівень матеріальних домагань жінок, включно з професійними, мотивований соціалізованою установкою на фінансове верховенство чоловіків. Розвиток ринкової економіки ставить задачу більшого включення молоді, і в першу чергу жінок, до професійного підприємництва, використовуючи потенціальні можливості позитивної психології.

Ключові слова: Тендерна рівність, економічна культура, економічне самоствердження статей, гендерні стереотипи, студентська молодь.

Анализируются причины дифференциации экономического статуса мужчин и женщин. На основе результатов пилотажного исследования студенческой молодежи показана ориентация девушек на экономическое самоутверждение в микроэкономической среде и юношей в макросоциуме, а также приверженность обоих традиционным половым стереотипам. Низкий уровень материальных притязаний женщин, включая профессиональных, мотивирован социализированной установкой на финансовое верховенство мужчин. Развитие рыночной экономики ставит задачу большего вовлечения молодежи, и в первую очередь девушек, в профессиональное предпринимательство, используя потенциальные возможности основ позитивной психологии.

Ключевые слова: гендерное равенство, экономическая культура, экономическое самоутверждение полов, гендерные стереотипы, студенческая молодежь.

The causes of economical female and male status differentiation have been analyzed. Economical women's knowledge is more connected with understanding micro processes while men are with its macro level. Adherence to the traditional gender values in male and female functioning in society and family settings were evident among most of the students' values. According to the focus- group results and the content-analysis of narrative studies on the topic. My material status in ten years» we discovered some causes of traditional gender role expectation.

They are connected with strong mass-media influence from one side and from the other-low economical culture level, violence of moral principles of business conducting during transitional period from planned to market economy in contemporary Ukraine. Male and female students demonstrate low level offinancial aspirations for individual forms of business activity, personality management because if great disappointment with high level of corruption and formal obstacles on the way to private vocational service.

Such attitudes determined by low personality involvement especially women's in various social roles and capacities. The principles that proved particularly helpful in rising man 's conceptual level of economical functioning financial self-efficiency included those which are connected with self well-being according to positive psychology. Thus, the congruency (consistency of the persons self) can be specified in terms of main dimension of well-being: positive emotions received from engagement in activity, good relationships with colleague (lasting attachments),accomplishment, covering everything from achievement, competence and success to progress towards goals and mastery at the highest level, and continuity of his or her lasting values, meanings. The usefulness of the concept of positive psychology goes beyond the motivational issues recognized as traditional and egalitarian self system. Thus attitudes especially those that are parts of the self system, give heightened activity in economical experience and behavior. Human beings do not satisfy their needs in any way. They satisfy them in terms defined by the self system. That is why the means of rising economical level of aspiration of both sexes urges to be accomplished first of all by gratification of the self.Key words: gender equality, economic culture, economic self-efficiency of sexes, gender stereotypes, students.

Постановка проблеми. Із психологічної точки зору нема потреби доводити значущість тендерної рівноваги для демократичного розвитку суспільства. Якщо в минулі часи на перший план в показниках рівності - нерівності статей виступали рівень освіти студентської молоді і дорослих чоловіків та жінок, порівняння суспільних, виробничих сфер їхньої трудової зайнятості, то сьогодні все більш очевидною стає потреба їх рівноправної долі та участі в економічному житті, рівноваги в суспільно- фінансовому статусі. Стрімкі ринкові зміни, яких прагне досягти Україна протягом останніх років, неминуче торкаються сфер економічної життєдіяльності статей, їхньої психологічної готовності до самореалізації в ринкових умовах, які вимагають від кожного взяття відповідальності на себе, за власну економічну спроможність. З психологічної точки зору йдеться про економічну самореалізацію особистості, від успішності або неуспішності якої залежить соціальне функціонування сім'ї, психологічне благополуччя індивіда.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поняття економічної самореалізації безпосередньо пов'язане з відчуттям професійної самодостатності індивіда, рівнем його соціально-економічних домагань. Сучасні світові тенденції, переважно в розвинених західноєвропейських країнах, США та Канаді передбачають активне залучення в економічне життя як чоловіків, так і жінок.

Доктор економічних наук З. Галушка стверджує, що «ігнорування гендерних аспектів призводить до розбалансованості соціальних відносин в суспільстві, а гендерна нерівність виступає проявом соціально- економічної диференціації населення та наявності низки соціальних суперечностей у процесі реалізації цілей соціально-економічного розвитку. Отже, особливої уваги потребують проблеми законодавчого урегулювання гендерної рівності: заборона дискримінації за статевою ознакою; втілення особливих заходів, що сприяють фактичному досягненню рівності жінок і чоловіків; призначення компенсацій та санкцій за порушені права;

запровадження відповідних інституційних механізмів захисту тендерної рівності» [Tyszka, 1994: c. 10]. Неможливо не погодитись з думкою вченого, оскільки в Україні рівень трудової зайнятості серед жінок на 10% нижчий, ніж серед чоловіків, що опосередковано свідчить про тенденції «фемінізації» бідності, значний розрив в рівні доходів населення. Взірцем і орієнтиром для вирівнювання соціальних статусів виступає впровадження до «Індексу розвитку людства» двох тендерних індикаторів - гендерного індексу розвитку та ступеня гендерної довіри, що спонукало в країнах Європейського Союзу значні зміни на законодавчому рівні з усунення гендерної нерівності. Така ситуація в сучасному українському суспільстві мало сприяє розвиткові економічної самодостатності жіноцтва.

Президент Міжнародного товариства економічної психології, професор польського Інституту психології Тадеуш Тишка, досліджуючи психологічні механізми економічної поведінки студентської молоді, порівнюючи їхні оцінкові ставлення до економічного устрою власної країни, дійшов висновку: в умовах переходу від планової до ринкової економіки важливу роль в соціалізації молоді починають відігравати поняття підприємливості, свідомого вибору, інвестицій, власної ініціативи і самоорганізації економічної активності. Він дослідив, що студентська молодь з внутрішнім локусом контролю у порівнянні із зовнішнім характеризується більшою концентрацією на виконанні завдань, вищими економічними домаганнями, а згодом і реальними успіхами у професійній кар'єрі, вищими досягненнями на керівних посадах. Більшість європейських студентів, згідно з дослідженнями Тишки [Tyszka, 1994], вважають бідність проявом особистісної і фахової незрілості, інфантильності, недостатньої соціалізованості індивіда, причину бідності вбачають в самій людині (її небажанні змінюватись, вдосконалюватись, набувати нових професійних навичок чи трудових вмінь).

Не менш актуальними в наповненні поняття економічної культури в умовах переходу до ринкової економіки стають уміння молоді в плануванні заощаджень, виграшів, прибутків, інвестицій, які економісти називають «відсуненням зиску на майбутнє». У посттоталітарних суспільствах, на думку Т. Тишки, спостерігається тенденція «економічного нетерпіння», тобто орієнтації студентів на отримання зиску «тут і зараз». Крос-культурне дослідження економічних уявлень та ставлень студентської молоді до різних форм економічної активності, проведене Т. Тишкою разом з його французьким колегою П. Вергесом, поставило чимало питань, особливо актуальних для українського студентства в часи економічних трансформацій: у який спосіб молоде покоління сприймає економічну політику держави, бачить чи не бачить перспективи її розвитку, якими економічними знаннями володіє, як оцінює власні економічні можливості в майбутньому, чи володіє економічними знаннями і якою є практика їх застосування особами чоловічої і жіночої статі.

Метою представленого теоретико-емпіричного дослідження було прослідкувати більш глибокі психологічні взаємозв'язки між культурою економічного самовизначення та її тендерними проявами. Яким змістом наповнені уявлення молодих чоловіків і жінок про соціально-психологічні засади економічного функціонування людини і суспільства? Які наукові закономірності розвитку вони знають, якими уявленнями в оцінці економічних реалій керуються в повсякденному житті? Яким чином засвоєний рівень економічної культури детермінує прагнення жінок і чоловіків досягнути певного рівня матеріального благополуччя у побудові особистих професійних і сімейних планів на майбутнє? Чи правдивим є висновок чималої кількості психологічних досліджень, що причиною нижчого фінансового статусу жіноцтва поряд з традиційним пріоритетом сімейних цінностей залишається низький рівень професійної спроможності та соціальної компетентності, недостатнє вміння жіноцтва презентувати оточенню спеціалістів свою впевненість у досягненні фахових успіхів?

У проведеному дослідженні реалізовувались наступні завдання:

з'ясувати базові уявлення студентської молоді про категорії економічної активності та ставлення до її моральних засад;

виявити спільне та відмінне в особистісних намірах та планах чоловіків та жінок щодо економічної активності в найближчому майбутньому;

виявити психологічні відмінності статей в самопрезентації власної професійно-фінансової спроможності та соціальні чинники її детермінації;

визначити можливості зниження рівня економічної депривації шляхом застосування ідей позитивної психології.

Методи дослідження включали комплекс взнаємодоповнюваних методик, які включали теоретичний аналіз здобутків позитивної психології, застосування стандартизованих приходіагностичних тестів, авторських опитувальників з трактування економічних понять, побудований за принципом незакінчених речень, організацію фокус груп з різних аспектів гендерної нерівності, а також творення колажів на теми соціально престижної професійної діяльності, її успішності-неуспішності.

Виклад основного матеріалу. Згідно з отриманими даними, українські студентки та їхні ровесники виявляють вищий рівень інтимної компетентності як важливої складової соціальної компетентності (рис. 1). Вони також здатні до успішної презентації своїх умінь та властивостей в ситуації соціальної експозиції у порівнянні з нижчими показниками чоловічої. Молоді жінки більшою мірою, ніж їхні однолітки юнаки, орієнтовані на уміння соціальної взаємодії, їм притаманна більша наполегливість у процесі виконання трудових обов'язків.

Порівняння показників шкал самовизначення у цінностях життя засвідчує більш високі показники чоловічої вибірки, що свідчить про безумовне прийняття ними власної життєдіяльності, вищу самовпевненість в успішності самореалізації в професійній діяльності.

Юнаки демонстрували вищий рівень задоволення власними сенсами життєдіяльності, про що свідчили вищі показники за результатами більшості шкал тесту «життєві цілі», «внутрішня узгодженість», «пошук смислів» у порівнянні з жіночою вибіркою.

Жінки демонстрували вищий рівень у порівнянні з однолітками- чоловіками задоволення собою в таких складових, як моральна акцептація, узгодженість моральних поглядів з реальною поведінкою, власної здатності до управління людьми. Водночас жінки виявляють значно вищий рівень за шкалою «захисне зміцнення самооцінки», що свідчить з одного боку про певну міру акцептації власного Я, а з іншого - про страх перед можливим неприйняттям себе.

Дівчата демонструють вищий рівень оборонного зміцнення самооцінки, що свідчить про підсилену увагу до власного Я, в основі якого лежить побоювання не повною мірою реалізувати свої потенції, бути не належно оціненою соціальним оточенням. Цей показник свідчить про прагнення жіноцтва показувати себе у кращому світлі, що може часами супроводжуватись надмірним критицизмом, злістю, самоїдством. Така критична саморефлексія жіноцтва може призводити до навмисного відігрівання непритаманних ролей, більш акцептованих оточенням, а саме насправді слабкої статі. Це в свою чергу свідчить про більшу схильність юнацтва перекладати вину за власні неуспіхи та конфлікти на оточуючих, про перебільшення ними ролі соціального оточення як важливого чинника трудових здобутків. Показники дівчат за шкалою «рівень особистісного контролю» свідчить про вищий рівень вияву суб'єктності жіноцтвом в сфері професійних успіхів, що базуються на відповідальності у професійному функціонуванні, прийнятті поразок як власних промахів, а не обставин, що склалися. На противагу жінкам, чоловіки пояснюють фахові поразки екстернальним чинником, не пов'язаним з власною працеспроможністю. Низькі результати жіноцтва за шкалою «поразок» можуть свідчити про їхню надмірну самокритичність щодо презентації свого професійного Я.

Сучасні економічні реалії вимагають від кожного індивіда не лише фахової освіти, активної економічної діяльності, але й суб'єктної самодостатності, самовпевненості у самодостатності. Суперечливість процесів економічного розвитку сьогоденної України та кризових явищ, які супроводжують становлення вітчизняної ринкової економіки, вказують на необхідність подальшого дослідження особистості, як безпосереднього творця та учасника кожного економічного явища.

Статеві відмінності студентів у побудові майбутніх сценаріїв джерел власних фінансових заробітків мають дати відповідь на питання, які гендерні очікування найбільшою мірою їх детермінують. Відомо, що гендерний індекс людського розвитку (ГІЛР) в Україні є досить високий за параметрами освіти жінок, їхньої питомої ваги серед осіб, які навчаються для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціаліста, магістра та кандидата наук. Низький - через брак представництва українського жіноцтва на законодавчому та управлінському щаблях влади, тобто в тих сферах, які визначають соціально-економічний рівень розвитку держави.

Специфічні проблеми порушення гендерної рівноваги простежуються за параметрами: подвійної зайнятості жінки, її нижчим економічним статусом та рівнем заробітної плати, експлуатації ідеї одностатевої відповідальності (жінки-матері, жінки-Берегині і таке інше). Порушення тендерної рівноваги спостерігається, наприклад, в оплаті праці: жінки працюють у сферах із найнижчим рівнем заробітної плати, середній розмір якої трохи перевищує 70% заробітку чоловіків. Працюють на маломеханізованих і шкідливих для здоров'я ділянках, переважно на виконавських посадах (62%). Жінки є останніми в переліку кандидатів на посаду і першими на звільнення при скороченні кадрів, відправленні у відпустку за власний рахунок тощо.

Економічна стратифікація населення пострадянських країн має конфігурацію трикутника, верхній кут якого представляє багате населення, невеликий сегмент за ним - середній клас, а переважна більшість - бідне населення. Оскільки жінки в професійно-економічній стратифікації суспільства посідають найнижчі місця, то ж їхня частка серед бідного населення в пострадянських країнах є найбільшою. Слід зазначити, що в промисловості, де працює від 64 до 73% чоловіків, зафіксовані найвищі зарплати, а найнижчі, які в 2,2-3,6 разів менші за вищезазначені, - в соціальній сфері, освіті, культурі, системі охорони здоров'я, побутовому обслуговуванні, де працює від 72 до 87% жінок.

Чи пов'язана ґендерна стратифікація галузей економіки України з економічною? Так, це підтверджують як дані Держкомстату України, так і результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології, отримані в процесі реалізації проекту «Проблеми жінок в Україні в перехідний період», які в узагальненому вигляді можна представити в такий спосіб (табл. 1). гендерний рівність самопрезентація фінансовий

Таблиця 1

Частка жінок, зайнятих у соціальних галузях господарства, та співвідношення платні до середньої заробітної плати чоловіків

Чому посадові оклади чоловіків у цих галузях є вищими за жіночі? Тому що оплата керівних посад, які обіймають переважно чоловіки, є набагато вищою. Хоча законодавство України не має дискримінаційних обмежень щодо вибору чоловіками і жінками галузі трудової зайнятості, проте саме жіноцтво змушене віддавати перевагу певним сферам працевлаштування, які первісно і завідомо є економічно не платіжноспроможними.

Розподіл статей у різних за профілем навчальних закладах прогнозує збереження економічного дисбалансу в цих сферах, адже ґендерна асиметрія проявляється в «маскулінізації» та «фемінізації» студентського контингенту середніх спеціалізованих та вищих навчальних закладів та відповідного їм профілю підготовки спеціалістів. Наприклад, освітні заклади гуманітарного, медичного, соціально-культурного та педагогічного спрямування залишаються привабливими для дівчат, а військової справи, національної безпеки, державного управління, транспортного, інженерного, економічного та юридичного - для чоловіків. Таку ґендерну диспропорцію можна пояснити однобічністю економічної соціалізації, а також психологічним тиском навіюваних соціумом статевих стереотипів, які асимілює в першу чергу молодь.

Відомо, що економіка - це навчання вибору в умовах обмежених, лімітованих ресурсів і необмежених потреб та інтересів, що здійснюються

як на рівні груп і окремих держав, так і на рівні малої групи - сім'ї або окремого індивіда. Рішення використати матеріальні ресурси (гроші, кваліфіковану працю, товари) у певний спосіб віддзеркалює певний рівень економічної культури, індивіда чи підприємництва. Економічним товаром можуть виступати освітні, медичні послуги, споживчі та промислові товари, а також людські ресурси (професійна кваліфікація, освітній рівень, особистісні властивості). Аналіз змісту наративів студентів на тему «Моє фінансово-матеріальне майбутнє», які були конкретизовані нами візуальним рядом створених колажів з підібраних журнальних ілюстрацій, дав змогу визначити відмінності в його баченні молодими жінками і чоловіками (табл. 2).

Таблиця 2

Особливості і часові перспективи реалізації сценаріїв економічного життя (у % до одностатевої вибірки)

Порівняльний аналіз розподілу відсотків дає підстави стверджувати, що у свідомості студентської молоді продовжує діяти могутній патріархальний стереотип про природне розмежування економічних сфер самореалізації статей, підпорядкування жінки ролі господині дому, матері, вихователя, а чоловіка - професіонала, здатного матеріально забезпечити сім'ю і дітей та реалізуватись у суспільній діяльності.

Отримані дані засвідчують більш високий рівень психологічної готовності студентів-чоловіків до персоніфікованих форм економічної активності, а значить і готовності до започаткування власної справи.

Проведене дослідження на своїх перших етапах базувалось на порівнянні економічних фахових, кар'єрних самоідентифікацій студентства через призму часової перспективи. Оцінка ними свого майбутнього майнового стану, власної конкурентоздатності на ринку праці виявлялась шляхом контент-аналізу наративу, створеного в статево однорідних та статевозмішаних фокус-групах, а також через зміст ілюстрацій та закінчень речень в проективному тексті.

Отримані дані підтвердили зафіксований нами у попередніх дослідженнях факт більш цілеспрямованого розвитку образу економічного Я у студентів чоловічої статі за рахунок вищої узгодженості афективного, когнітивного та поведінкового його компонентів з засвоєними поширеними статевими стереотипами про домінування матеріально- фінансового статусу осіб чоловічої статі та підпорядковане ним жіночої. Серед юнаків виявилося більше тих, хто мав високу оцінку збігу (конгуренції) всіх трьох складових презентації економічного Я у різних сферах суспільного життя (68% у порівнянні з 32% дівчат) і значно менше тих, хто демонстрував високий рівень їхньої дезінтеграції (10% у порівнянні з 24% у дівчат).

Якщо у хлопців низький рівень реальної та майбутньої фахової самоспроможності був пов'язаний, передовсім, з усвідомленням низького рівня засвоєних знань чи браком набутого досвіду професійної поведінки, то у дівчат, в першу чергу, - з низькими особистісними домаганнями, їхньою прихильністю та преференцією до традиційних форм економічної поведінки жіноцтва, браком необхідності відчуття себе самодостатньою економічною одиницею. Це ще раз засвідчує живучість у свідомості жіноцтва традиційного суспільного конструкту - орієнтації на економічну залежність і підпорядкованість чоловікові та зняття з себе відповідальності за власне матеріальне благополуччя.

Головною гіпотезою на черговому етапі дослідження слугувало припущення про те, що за час ринкових трансформацій Україна все ще характеризується поширенням описових, вказівних і директивно- заборонних стереотипів щодо економічної спроможності та фінансових ролей як жіночої, так і чоловічої статей, що демонструє позицію об'єктності представників жіноцтва та суб'єктності матеріальної платоспроможності «сильної» статі. У процесі аналізу популярних художніх фільмів та шоу-програм переважно російського виробництва, які домінували на той час на українських телеекранах, фокус-групи виокремлювали різновиди статевовідповідних кліше, які диктували певну модель економічної поведінки статей. Наприклад, по відношенню до чоловіків описові стереотипи, приписи норми «здатен купити, щоб виглядати як мачо», «щедрий», «самозабезпечений», «завжди при грошах» і т.п., приписові - «чоловік має заробляти», «дбати про потреби сім'ї», «бути головним джерелом доходів»,«виконувати забаганки своєї половини», «вміти ризикувати і пити шампанське» і т.п., а також директивно-заборонні - «справжні чоловіки ніколи не сидять без діла», «не програють», «тримають себе в руках, навіть програвши все», «не сидять на шиї у жінки, батьків», «завжди здатні заробити копійку», «можуть собі дозволити шикнути», «здатні кинути все до її ніг» тощо. Згідно оцінці фокус-груп вплив сучасних мас-медіа на гендерні «ідеали» економічної поведінки «справжньої жінки» та «справжнього мужчини» виявився не меншим за значущістю негативним емоційним чинником (табл. 3).

Таблиця 3

Ступінь нав'язування ЗМІ стереотипів економічної поведінки (у %)

Зміст презентації статей в рекламних дискурсах українських мас- медіа оцінюється студентами за результатами роботи фокус-груп різко негативно, в першу чергу через те, що категорії маскулінності і фемінності виступають переважно в суб'єктно-об'єктних рольових економічних відносинах, що є яскравим проявом сексизму. Зазначимо, що сучасні мас- медіа відіграють роль своєрідного маркера гендерної економічної ідентичності, оскільки беруть безпосередню участь у повсякденному конструюванні понять фемінність - економічна об'єктність; маскулінність - економічна суб'єктність. Якщо співвіднести запропоновану концептуальну модель задоволення життям позитивної психології з соціальною ситуацією розвитку студентської молоді, то її структурні складові можуть виступати прогностикою і водночас діагностикою психологічних станів молодої людини (благополуччя чи невдоволення життям), яка освоює ази своєї професії, визначається зі своїм майбутнім матеріальним статусом. Індикаторами його теперішнього, а головне майбутнього психологічного благополуччя можуть виступати показники «кола фортуни» Мартіна Селігмана, а саме впевненість в слушності зробленого професійного самовизначення і його особистісна значущість, узгодженість обраного шляху з власними життєвими цінностями, переконаність у власній спроможності повноцінно реалізувати свій потенціал з максимальною самовіддачею і в гармонійних стосунках з оточуючими людьми.

Результати досліджень характеру емоцій, їх впливу на людину свідчить про те, що сила позитивних і негативних емоцій є різною, тобто благополуччя індивіда залежить від їх пропорції, частки одних і інших, співвідношення в житті. Згідно з дослідженнями представників позитивної психології негативні емоції знижують задоволення життям значно більше, ніж така сама за обсягом порція позитивних. При цьому співвідношення негативу до позитиву складає 3:1, тобто погане значно сильніше за впливом від хорошого.

Теоретичні засади позитивної психології спонукали нас до пошуку адекватних її концептуальним положенням створення фокус-груп та тренінгових програм з акцентом на розвиток здатності молодої людини, незалежно від її статевої належності, налагоджувати соціальні зв'язки з іншими людьми, включатись у професійну діяльність, вдосконалюватись у ній в сьогоденні та майбутньому, реалізувати свої життєві погляди, смисложиттєві орієнтації, досягати успіхів. Подолання статевої нерівності в соціально-екомічному статусі, відчуття економічної депривації можливе шляхом інтеріоризації основоположних засад економічної культури через навчання, розвиток, залучення до позитивної психології.

Висновки

Пілотажна апробація низки опитувальників дала змогу виявити найбільш адекватні її структурним складовим показники відчуття благополуччя - ступінь задоволення собою як виконавцем певної діяльності та її досягненнями, стосунками з оточуючими людьми, поглинанням, реалізацією свого Я в особистісно-значущій суспільній активності, її відповідністю власній системі поглядів, життєвих цінностей.

Розуміння економічних категорій юнаками та дівчатами засвідчує відмінності статей в розумінні сфер їх застосування. Вони демонструють більшу відстороненість значної частки жінок від проблем економічного функціонування держави, їх вищу включеність в мікроекономічні процеси. Студенти-чоловіки більше розбираються в макроекономічних реаліях буття. Така диференціація відповідає традиційному розподілу соціальних ролей, а значить прогнозує певною мірою можливості прийняття ними фінансових рішень та матеріальних зобов'язань у соціальній та приватній сферах економічного життя.

Размещено на Allbest.ru