Концептуальні засади і дизаин "індивідуальної" програми рефлексивно-інноваційного тренінгу, коучингу (В. Чудакової) як засобів формування інноваційності та конкурентоздатності особистості

самоактуалізація і мотивація до самовдосконалення;

індивідуально-психологічні особливості та емоційно-вольовий контроль.

З метою поєднання в одному контексті засобів теоретичного та емпіричного підходів щодо вивчення досліджуваної проблеми на базі системної методології, компонентно-структурного і динамічного аналізу. Для цього в спеціальній психолого-педагогічній літературі визначено та запропоновано до використання набори критеріїв ефективності педагогічної діяльності та критерії ефективності інноваційної діяльності. Узагальнюючи конкретний зміст таких критеріїв з метою подальшого здійснення емпіричного дослідження, ми введено термін «інноваційність». На якісному рівні - це контрольний перелік складових ефективності здійснення інноваційної діяльності - темп, якість, доцільність тощо, а на емпіричному (статистичному) рівні - оцінка першого загального фактору з масиву оцінок складових Ефективності процесу здійснення інноваційної діяльності. Розглядаємо інноваційність як окремий вектор, що інтегрує зміст комплексу показників ефективності інноваційної діяльності та використано нами як цільовий показник, що має бути максимізований використанням емпірично виявлених його зв'язків з іншими складовими особистості та закономірностями його функціонування в ході інноваційної діяльності [13].

Поняття «інноваційність» - це інтегральний показник сформованості психологічної готовності до інноваційної діяльності, що відображає рівень індивідуального особистісного включення персоналу організацій до інноваційної діяльності; інтенсивність його інтелектуальної, емоційної, діяльнісної активності щодо здійснення, модифікації, конструювання й оптимізації нових методів педагогічної діяльності.

«Інноваційність» детермінує система рис:

а) конституційних - нейрофізіологічно зумовлених, непідвласних вольовим змінам, стійких упродовж життя;

б) індивідних - диспозиційні стратегії поведінки, зумовлені досвідом навчання у ВНЗ та практичної педагогічної діяльності;

в) особистісних - стратегії та способи поведінки, діяльності, набуті у процесі аналізу та проектування власної поведінки.

Кожний клас рис робить певний внесок до загальної ефективності інноваційної діяльності. Важливим фактором «інноваційності» виступає системна взаємодія цих трьох класів рис. [13].

У процесі поточного дослідження розроблено векторну модель спільного вивчення умов, чинників і факторів «інноваційності» персоналу організацій. Там відображено зовнішні та внутрішні умови (прогностичні показники) та їх співвідношення з цільовим показником «інноваційності» через проекції [13; 14].

Результати впровадження «2.1. Моделі» у практику діяльності освітніх організацій різних типів надали можливість:

- керівникам: визначити та оцінити індивідуальні особливості й особистісну структуру кожного співробітника, з'ясувати на яку віддачу він може очікувати від співробітників за створених в освітній організації умов; виявити схильність і психологічну готовність персоналу до інноваційної діяльності та підібрати команду щодо ефективного здійснення інноваційних проектів.

- персоналу освітніх організацій: самоусвідомити себе як фахівця-професіонала на основі самопізнання себе; визначення своїх сильних та слабких сторін, ступінь бажання займатися самовдосконаленням, формувати психологічну готовність до інноваційної діяльності.

- психологу організації: вивчити стан організаційно-інноваційного середовища освітньої організації та стан сформованості психологічної готовності персоналу освітніх організацій до інноваційної діяльності; оцінити та визначити їх характеристичні особливості; спрогнозувати ефективність їхньої інноваційної діяльності; відповідно до результатів проводити з ними корекційно-розвивальну роботу з урахуванням індивідуальних особливостей особистості кожного із них, зокрема зa програмою рефлексивно-інноваційного тренінгу, яка представлена нижче [8-22].

Корекційно-розвивальним компонентом (далі - «2.2 Моделі») постає «2.2. Корекційна багаторівнева модель рефлексивно-інноваційний тренінгу, коучингу «Психологічні засоби самовдосконалення і розвитку творчого потенціалу особистості» (РІТ). З метою її експериментальної перевірки в умовах формувального експерименту та впровадження в освітню практику освітніх організацій різних типів було розроблено комплексну систему її науково-методичного забезпечення, зокрема навчальні посібники і програми для спеціальної психологічної підготовки:

- «індивідуальної» програми для персоналу освітніх організацій з метою формування внутрішньої психологічної готовності до інноваційної діяльності;

- «загальної» програми для управлінців з метою формування управлінської компетентності для формування психологічної готовності персоналу освітніх організацій до інноваційної діяльності в умовах впровадження «Технології».

У цій публікації розглянемо концептуальні засади, загальний дизайн, структуру змісту, алгоритм реалізації та результати моніторингу «індивідуальної» програми для персоналу освітніх організацій.

Рефлексія як психологічна основа інноваційної діяльності особистості

Представники персоналу освітніх організацій - це головні діючі особи в оновленні, реформуванні освітнього процесу. Тому до них висувають нові вимоги. Інноваційна діяльність передбачає розвиток творчого потенціалу персоналу освітніх організацій. Вона стосується не лише створення та поширення новизни, а й зміни у способі діяльності, стилі мислення особистості.

Важливим та необхідним компонентом у структурі інноваційної діяльності є рефлексія як внутрішня психологічна діяльність людини, що спрямована на осмислення, пізнання своїх власних дій і станів; самопізнання свого духовного світу: «що роблю, як роблю, навіщо роблю?» [6]. Рефлексія завжди цікавила мислителів ще з часів античної філософії. Зокрема Аріс- тотель розглядав рефлексію як «мислення, спрямоване на мислення». Цей феномен людської свідомості вивчають у різних контекстах філософія, психологія, педагогіка, логіка, конфліктологія тощо [10; 13].

Рефлексія (від лат. reflexio - звернення назад) - це один із видів актів свідомості людини, а саме акт свідомості, звернення на своє знання [7]. У вітчизняній психології питання рефлексії розглядають в межах різних підходів до дослідження: усвідомлення (Л. Ви- готський, О. Леонтьєв, В. Пушкін, І. Семенов, С. Степанов та ін.); мислення (О. Анісімов, В. Давидов, Ю. Кулюткін, С. Рубінштейн, І. Семенов, С. Степанова ін.); творчості (Я. Пономарьов, Ч. Гаджієв, С. Степанов, І. Семенов, В. Чудакова та ін.); спілкування (Г. Андрєєва, А. Бодальов, С Кондратьєва та ін.); особистості (К. Абульханова-Славська, Л. Анциферова, Л. Виготський, А. Холмогорова та ін.) [4; 5; 13; 23].

На думку Я. Пономарьова, рефлексія постає однією з головних характеристик творчості. Людина стає для самої себе об'єктом управління. З цього випливає, що рефлексія, як дзеркало, що відображає всі зміни, які відбуваються з нею. Вона стає основним засобом саморозвитку, умовою і способом особистісно- го зростання [5, с. 158-159].

Інноваційна діяльність є вищим рівнем творчої діяльності.

Продуктивним та перспективним аспектом формування психологічної готовності персоналу освітніх організацій до інноваційної діяльності є використання засобів рефлексивної психології. Її провідну рефлексивно-гуманістичну концепцію широко використовують в психолого-педагогічній та акмеологічній діяльності в країні та за її межами. Концепцію розробили вітчизняні вчені: Н. Алексєєв, В. Давидов, І. Ладенко, Я. Пономарьов, І. Семенов, С. Степанов, Т. Яблонська [10; 13; 17-20]. Сутність їх концепції полягає в культивуванні нерушійних засобів взаємодії впливу, розвитку і саморозвитку особистості. Тут необхідна співтворчість, що забезпечує постійний розвиток повноти (цілісності) та збільшення різноманітності (поліфонії) внутрішнього та зовнішнього життя кожного учасника творчої події окремо і водночас усіх його суб'єктів разом. За цієї умови здібності особистості розкриваються як цілісна індивідуальність, яка культивує та генерує творчі засоби в інноваційну діяльність. Цю ідею ефективно реалізують за допомогою рефлексопрактики та інших ефективних інноваційних технологій, що (як свідчить досвід) забезпечують вирішення багатьох задач розвитку взаємодії та взаємозбагачення. Реалізація цих позицій сприяє формуванню рефлексивної культури та утвердження професійного менталітету [10; 13].

Існують різні форми рефлексії залежно від її функцій, які вона виконує, а саме: інтелектуальна, ситуативна, ретроспективна і перспективна (останню з низ, реалізують за двома функціями самовизначення і проблематизації) [10; 13].

Процес зняття невизначеності ситуації забезпечує інтелектуальна рефлексія, що пов'язана з розпредме- чуванням наявного предметного змісту.

Ситуаційний вид особистісної рефлексії забезпечує пошук людиною в собі мобілізуючих факторів для розв'язання різних експериментальних і проблемних ситуацій.

Ретроспективний вид особистісної рефлексії забезпечує аналіз власного досвіду з метою актуалізації в ньому тих компонентів, що можуть стосуватися нагальних ситуацій.

Завдяки перспективній рефлексії людиною створюються нові напрями пошуку виходу зі ситуації, що склалася.

Самовизначенням в діяльності рефлексивна психологія вважає ідентифікацію людиною себе з однією з наявних або запропонованих альтернатив щодо участі в ній. Дійшовши висновку, що подальшій реалізації заважає щось конкретне, персонал прагне скоріше від нього позбутися, змінити або конкретно знизити значущість утруднення. Переважно таке утруднення або протиріччя неможливо бути знятим таким способом, через що об'єктивізація знайденого рішення знову актуалізує проблемно-конфліктну ситуацію. Проблематизацію виражають у спробах розуміння суперечностей та невизначеностей, що утруднюють самоактуалізацію у проблемній ситуації, та які можна подолати, склавши нарис, ескіз, проект подальших пошуків. Коли суб'єкт професійної діяльності перебуває в певній позиції, то він може усвідомити лише ті фрагменти проблемно-конфліктної ситуації, які доступні з погляду цієї позиції.

Таким чином, рефлексія персоналу освітніх організацій є його внутрішньою психологічною діяльністю, спрямованою на самопізнання, самовизначення та осмислення духовного світу, власних дій і станів, ролі та місця діяльності. Вона помітно сприяє продуктивному розвитку творчого потенціалу і задіянню його у процесі інноваційної діяльності. Отже, ключовою ланкою продуктивного самовизначення людини постає її здібність до рефлексії. Практичним наслідком цього є можливість цілеспрямованого формування здібності до продуктивного самовизначення, опанування нового та реалізації інноваційної діяльності, через культивування різних форм рефлексивності, а саме через рефлексивно-гуманістичне інтерактивне навчання, зокрема рефлексивно-інноваційний тренінг використаний нами у дослідженні дисертаційної проблеми [10; 13; 17-20].

Загальний дизайн та концептуальні засади «індивідуальної» програми рефлексивно-інноваційного тренінгу, коучингу.

З метою реалізації корекційно-розвивального компонента «2. Моделі. Технології» нами розроблено, експериментально перевірено, апробовано та впроваджено у практику діяльності освітніх організацій різних типів «2.2. Корекційну багаторівневу модель рефлексивно-інноваційного тренінгу» коучингу «Психологічні засоби самовдосконалення і розвитку творчого потенціалу особистості» (РІТ), що є «індивідуальною» програмою спеціальної психологічної підготовки з формування внутрішньої психологічної готовності до інноваційної діяльності персоналу освітніх організацій [13].

Виявлено, що для формування у представників персоналу освітніх організацій психологічних новоутворень, необхідних для формування психологічної готовності до інноваційної діяльності, необхідно забезпечити достатню інтенсивність рефлексування, що може бути реалізовано через насичення навчального середовища носіями організованої рефлексії. Такими носіями є різні за своєю організацією і знаковою презентацією рефлексивні засоби, комп'ютерні та аудіовізуальні системи, рефлексивні позитивні дискусії, рефлексивні полілоги, а також рефлексивно-ігрові тренінги. Функціонування цих рефлексивних засо- 32 бів дає змогу суттєво інтенсифікувати формування здібностей, необхідних для реалізації конкретною людиною професійного та особистісного самовизначення як основної умови продуктивного протікання процесу професійного самовдосконалення та формування психологічної готовності до інноваційної діяльності в швидкозмінних умовах.

Одним з ефективних та апробованих засобів активізації особистісного, а за допомогою цього і професійного самовизначення, є розроблений нами рефлексивно-інноваційний тренінг, коучинг (РІТ), що містить систему спеціально організованих розвивальних практик психологічної взаємодій між його учасниками.

У широкому контексті рефлексивно-інноваційний тренінг (РІТ) визначають як практику психологічного впливу, що ґрунтується на інтерактивних методах групової діяльності та коучингу (поєднання активних методів навчання і консультування, що активізує потенціал людини). Він полягає в підвищенні показників діяльності окремих людей і команд за допомогою розкриття прихованого потенціалу та подолання обмежуючих стереотипів мислення. Він підвищує ефективність, стимулює природну синергію якості дій та внутрішньої рівноваги. Забезпечує усвідомлення і звільнення від стереотипів непродуктивного освітнього досвіду та діяльності за допомогою переосмислення останньої та висунення завдяки цьому інновацій, що сприятимуть подоланню тих проблемно-конфліктних ситуацій, які виникають у процесі розв'язання практичних задач у сфері спілкування, діяльності, особистісного розвитку, професійного самовдосконалення і корекції. Йдеться про використання своєрідних форм рефлексивно-гуманістичного інтерактивного навчання знанням, вмінням і технологіям - комплексу здібностей, засобів і стратегій, що забезпечують усвідомлення та звільнення від стереотипів непродуктивного освітнього досвіду й діяльності, шляхом її переосмислення та висунення інновацій, що сприятимуть подоланню тих проблемно-конфліктних ситуацій, які виникають у процесі вирішення практичних задач у сфері спілкування, діяльності, особистісного розвитку, професійного самовдосконалення і корекції [10; 13].

Доходимо висновку, що рефлексивно-інноваційний тренінг (РІТ) - це психологічна практика, під час якої особистість переосмислює ситуацію, в якій вона перебуває, проблеми, які прагне розв'язати, цілі, яких прагне досягти за допомогою інтенсивного пошуку нових способів розв'язання завдань, що стоять перед нею [13].

Отже, важливою передумовою для формування психологічної готовності персоналу освітніх організацій є вивчення розробленої та впровадженої в освітню практику програми спецкурсу «Багаторівневої моделі рефлексивно-інноваційного тренінгу “Психологічні засоби самовдосконалення і розвитку творчого потенціалу особистості” (РІТ) » (див. рис. 1). Він є одним із ефективних та апробованих на практиці засобів активізації особистісного потенціалу персоналу освітніх організацій [12; 13; 14; 22].

Принципи проведення рефлексивних занять: істина не може бути передана, вона може бути лише пережита; зняття статусних бар'єрів і субординації; комплексне та поетапне навчання, відповідно до інтересів тих, хто навчається; максимальний облік і розвиток інтересу в окремого учасника рефлексивно-інноваційного тренінгу [10].

Мета рефлексивно-інноваційного тренінгу (РІТ):

— розкрити нові можливості, для успішного інноваційного розв'язання багатьох задач професійної діяльності, ефективного формування особистості із задіянням особистих зусиль та резервів;

— забезпечити пошук людиною в собі мобілі- зуючих факторів для вирішення екстремальних і проблемних ситуацій;

— здійснити адаптацією особистості до умов, що динамічно змінюються, а також нових моделей, алгоритмів і технологій.

Програма рефлексивно-інноваційного тренінгу (РІТ):

— розроблена на основі досвіду провідних психологів, психотерапевтів, педагогів, менеджерів, бізнесменів Заходу і Сходу;

— спрямована на підвищення особистісної ефективності учасників у різних життєвих і ділових ситуаціях взаємодії з людьми;

— дає змогу безконфліктно витісняти стереотипи, байдужості, відокремленості, безвідповідальності;

— постає засобом: вивільнення творчого потенціалу, підвищення особистісного професійного зростання, розвитку та корекції різноманітних людських змін;

— сприяє максимальному використанню особис- тісного творчого потенціалу в житті та інноваційній діяльності.

Програма спецкурсу РІТ спрямована на оволодіння певними соціально-психологічними знаннями, вміннями, навичками у сфері спілкування, діяльності, власного розвитку та корекції, що дає змогу розв'язувати такі завдання:

-- розвивати рефлексивні навички, тобто здатність аналізувати ситуацію, поведінку і стан у цій ситуації як членів групи, так і особистості;

— оволодіти вміннями адекватно сприймати себе і оточуючих, що сприяє виробленню та корегуванню норм особистої поведінки та міжособистісної взаємодії;

— розвивати емоційну стійкість у складних життєвих ситуаціях і здібність до швидкої адаптації;

— оволодіти способами позбавлення від тривожних переживань, фобій, страхів та інших психологічних травм і травмуючих спогадів;

— оволодіти технологією створення нових ефективних способів поведінки в особливо складних ситуаціях (подолання страхів публічних виступів, критики, позбавлення від «залежностей», шкідливих звичок, від почуття провини, образи та інших комплексів);

— оволодіти методами подолання професійного стресу і синдрому професійного вигорання;

— подолати песимізм і депресію;

— оволодіти сучасними психологічними технологіями вирішення міжособистісних протиріч і подолання конфліктних ситуацій;

— розвивати комунікативну компетентність;

— оволодіти методологічним і практичним інструментарієм ефективної взаємодії та взаєморозуміння з людьми;

— виробити вміння протистояти маніпулятивним впливам;

— розвивати здатність гнучко реагувати на ситуацію, швидко перебудовуватись у різних умовах і групах, вийти на новий рівень управління власними станами;

— оволодіти технологією створення адекватного самооцінювання та впевненості;

— прояснити і розвивати ціннісно-мотиваційну сферу особистості, оволодіти технологією створення позитивної мотивації (спонукання до активних дій, для досягнення ефективних результатів);

— оволодіти ефективними стратегіями прийняття рішень та постановки цілей;

— оволодіти сучасними технологіями прийняття рішень, постановки стратегічних і тактичних цілей та з'ясувати їх вплив на ефективність інноваційної діяльності;

— відкрити власну життєву місію (ціль в житті), що спонукає особистість рухатися вперед і об'єднує її переконання, цінності, дії та відчуття власної значущості й радості.

Заняття РІТ є дієвими. Вони призначені для всіх категорій персоналу освітніх організацій, управлінців, менеджерів, психологів, науково-педагогічних кадрів, учнів та батьків, науковців, консультантів і для тих, у чиїй діяльності зміни і розвиток окремих людей і груп відіграють суттєву роль. РІТ проводять з підібраними для конкретної мети групами, реальними трудовими колективами, професійними об'єднаннями, а також з сім'ями, де наявна індивідуальна психологокорекційна мета, що забезпечує покращення психо-логопедагогічного клімату в колективі та сім'ї. РІТ є продуктивним також для підвищення управлінської компетентності керівників, менеджерів, відпрацювання ефективного стилю управління. Під час організації тренінгу підбір учасників групи доцільно проводити за результатами емпіричного дослідження, використовуючи діагностичні моделі «Технології».

У процесі розроблення РІТ було враховано основні психологічні чинники, що впливають на психологічну готовність персоналу освітніх організацій до інноваційної діяльності. Це виявлено нами у ході дослідження [10; 13; 17; 22].

Методична база. Для реалізації корекційної моделі застосовано систему методів спеціальної психологічної та методичної підготовки, що взаємно доповнюють та підсилюють навчальний ефект.

Система спеціальної психологічної підготовки і корекції побудована на основі використання інтерактивних корекційно-розвивальних методів, сприятливих для навчання дорослих [13]. Вона передбачає:

— мультимедійні лекції та презентації, креативні корекційні методи, розвивальні навчально-рольові та ділові ігри;

— виконання творчих завдань;

— міжгрупові дискусії;

— виконання домашніх завдань;

— соціально-психологічні тренінги, рефлексивно- інноваційний тренінг, рефлексія завдань, вправ, технік та занять;

— коучинг, психотерапевтичні практики, консультування тощо.

їх реалізація сприяла оволодінню спеціальними прийомами вирішення типових проблем і забезпеченню створення сприятливих умов і чинників сформованості внутрішньої психологічної готовності до інноваційної діяльності.

Зміст та структура «індивідуальної» програми
рефлексивно-інноваційного тренінгу, коучингу
(В. Чудакової)