Психологічні особливості формування моральних якостей у молодших школярів

Hudyma O. V. Psychological peculiarities of junior pupils' moral qualities formation / O. V. Hudyma // Problems of Modern Psychology : Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University, G. S. Kostiuk Institute of Psychology at the National Academy of Pedagogical Science of Ukraine / scientific editing by S. D. Maksymenko, L. A. Onufriieva. - Issue 38. - Kamianets-Podilskyi : Aksioma, 2017. - Р 122-132.

O. V. Hudyma. Psychological peculiarities of junior pupils' moral qualities formation. The psychological and pedagogical literature has been analyzed in the article. The literature is devoted to the problem of peculia-rities of junior pupils' moral qualities formation. It is found out that at the present stage of formation of the psychological and pedagogical theory of education there is no possibility of purposeful formation of a morally developed personality, for which the moral and ethical priorities adopted by society would acquire the meaning of life and act as regulators of moral behavior. The involvement of junior pupils to moral activities and interper-sonal communication connected with it are noted to be the main condition for the development of moral qualities.

It is determined that the formation of moral qualities consists in a sys-tem of moral and ethical exercises, which include: ethical conversations, story-role games, play situations that include moral content, ending stories with moral content, system of training lessons. It is shown that the success of the use of these methods largely depends on the general and special prin-ciples of moral development of the personality, the sequence and systematic analysis of content concepts, moral situations, personal and other actions by respondents, expanding of the experience of moral behavior. Compliance with the requirements for the content and organization of psycho-correc-tion work is found out to be a prerequisite for their use.

The results of the general assessment of awareness and understanding of the content of moral categories by pupils of the control and experimen-tal groups show that during the psycho-correction lessons, the most posi-tive changes were received by the respondents of the experimental group in relation to the moral category of «kindness», and the least - in the moral category of «sensitivity». At the same time, minor changes are observed in the control group.

Key words: moral behavior, moral development, moral quality, moral category, comprehension, understanding, kindness, honesty, sensitivity, younger schoolchildren. моральний школяр виховання

О. В. Гудима. Психологічні особливості формування моральних якостей у молодших школярів. У статті проаналізовано психолого-пе- дагогічну літературу, в якій вивчається проблема особливостей форму-вання моральних якостей у молодших школярів. З'ясовано, що на су-часному етапі становлення психолого-педагогічної теорії виховання не існує можливостей цілеспрямованого формування морально розвиненої особистості, для якої прийняті суспільством морально-етичні пріорите-ти набували б сенсу життя та виступали регуляторами моральної пове-дінки. Зазначено, що основною умовою розвитку моральних якостей є залучення молодших школярів до моральної діяльності та пов'язане з нею міжособистісне спілкування.

Визначено, що формування моральних якостей полягає у системі морально-етичних занять, які включають в себе: етичні бесіди, сюжет-но-рольові ігри, програвання ситуацій морального змісту; закінчення розповідей із моральним змістом; систему тренінгових занять. Пока-зано, що успіх використання цих методів значною мірою залежить від загальних та спеціальних принципів морального становлення особис-тості, послідовності й системності аналізу респондентами сенсу понять, моральних ситуацій, власних і чужих вчинків, розширення досвіду мо-ральної поведінки. З'ясовано, що необхідною умовою їх використання є дотримання вимог щодо змісту й організації проведення психокорек- ційної роботи.

Отримані результати загальної оцінки усвідомлення та розуміння змісту моральних категорій учнями контрольної та експериментальної груп показують, що під час психокорекційних занять найбільш пози-тивні зрушення були отримані респондентами експериментальної гру-пи відносно моральної категорії «доброта», а найменш позиитивні - від-носно моральної категорії «чуйність». При цьому в контрольній групі спостерігаються незначні зміни.

Ключові слова: моральний вчинок, моральний розвиток, мораль-на якість, моральна категорія, усвідомлення, розуміння, доброта, чес-ність, чуйність, молодші школярі.

Постановка проблеми. Розвиток морально зрілої особистос-ті складається з цілеспрямованого та планомірного впливу на свідомість і поведінку дитини. Результатом цього впливу є ста-новлення моральних вчинків, що відповідають моральним нор-мам та цінностям суспільства, в якому відбувається виховання особистості. У моральних вчинках відбувається формування мо-ральних якостей. Провідними моральними якостями є доброта, чесність, чуйність.

Аналіз досліджень із цієї проблеми. На сучасному етапі ста-новлення психолого-педагогічної теорії виховання не існує мож-ливостей цілеспрямованого формування морально розвиненої особистості, для якої прийняті суспільством морально-етичні пріоритети набували б сенсу життя та виступали регуляторами моральної поведінки.

Формування моральних якостей молодших школярів най-ефективніше відбувається в умовах цілеспрямованого психоло- го-педагогічного впливу, при використанні розвивальних форм і методів. В основі психолого-педагогічного впливу лежить по-зитивний психологічний клімат і система виховних відносин, підпорядкованих єдиній меті, яка забезпечує взаємодію вчителя (вихователя, психолога, батьків) та вихованців. Його особливос-ті полягають у тому, що «зовнішнє (об'єктивне) стає надбанням внутрішнього (суб'єктивного), переводиться в галузь свідомості людини з тим, щоб знайти своє вираження в результатах подаль-шої поведінки та діяльності» [6, с. 94]. Основними психологічни-ми механізмами формування моральної особистості виступають «зовнішнє обумовлення, наслідування, ідентифікація», завдя-ки яким дитина оволодіває соціальними нормами та вимогами [2, с. 168].

Основною умовою розвитку моральних якостей є залучення молодших школярів до моральної діяльності та пов'язане з нею міжособистісне спілкування. Формувальний експеримент побу-дований на принципі особистісно-гуманістичного стилю спілку-вання, з допомогою якого відбувається вплив на взаємостосунки між учнями, формування позитивного ставлення до моральних якостей та норм моральної поведінки. При цьому стимулом ви-ступає характер висунутих вимог до учнів та форма заува-жень [2].

Мета статті - розробити й апробувати програму формування моральних якостей у молодших школярів.

Методи дослідження. У зв'язку з цим було розроблено і за-проваджено спеціальну програму, що включала в себе: 1) етичні бесіди, спрямовані на залучення учнів до обговорення, аналізу вчинків як оточуючих людей, літературних персонажів, так і власних; формування учнями суджень, висновків із конкрет-ної проблеми; 2) сюжетно-рольові ігри; 3) програвання ситуацій морального змісту; 4) закінчення розповідей із моральним зміс-том; 5) систему тренінгових занять, спрямованих на закріплення знань про моральні норми.

Аналіз психолого-педагогічної літератури [3; 4 та ін.] свід-чить, що виховні заняття найкраще будувати у формі етичної бесіди. У зв'язку з цим, із метою формування у молодших шко-лярів моральних якостей, заняття у формі етичної бесіди було обрано нами основним засобом психолого-педагогічного впливу на них. Етична бесіда використовувалась для залучення учнів цієї вікової категорії до обговорення, аналізу, оцінки моральних вчинків.

Під час формувального впливу, окрім методу етичної бесіди, використовувалися й інші методи формування досвіду моральної поведінки [7, с. 61]: методи вправ, педагогічні вимоги, організа-ція виховних ситуацій, гра тощо. Такі види роботи було спрямо-вано на привчання та закріплення норм моральної поведінки, удосконалення моральних вчинків вихованців. Із цією метою, враховуючи вікові особливості молодших школярів, використо-вувались вправи з елементами ігрової діяльності: зосередження уваги учнів на поняттях, пов'язаних із певною моральною кате-горією; усвідомлення й осмислення її значення; виклик емоцій-них переживань в учнів відносно моральних категорій; поведін-ка учня відповідно до моральних норм [1, с. 181-186].

При проведенні етичних занять використовувались зошити- пам'ятки «Про мене» [5, с. 154], у яких було занотовано понят-тя моральних якостей, правила моралі, визначення моральних норм, виявлення своїх недоліків та переваг у ставленні до оточу-ючих людей щодо моральної якості, яка розглядалася на етично-му занятті.

Виклад основного матеріалу. Аналіз отриманих результатів дослідження показав позитивну динаміку змін у формуванні мо-ральних категорій в учнів молодших класів. Зокрема, динаміку змін усвідомлення і розуміння молодшими школярами мораль-ної категорії «доброта» відображено у таблиці 1.

Таблиця 1 Оцінка учнями молодших класів контрольної та експеримен-тальної груп усвідомлення та розуміння моральної категорії «доброта» до і після проведення психокорекційних занять

Наведені дані свідчать, що вихідна оцінка усвідомлення та розуміння моральної категорії «доброта» за усіма складовими її змісту, як у контрольній, так і в експериментальній групах, була майже однакова. Як у контрольній, так і в експериментальній групах респонденти у трактуванні доброти найбільше виділяли такі характеристики її змісту, як любов та повага до рідних і близьких людей (відповідно 66,67%, 65%), як допомога по гос-подарству близьким людям (відповідно 63,33% і 63,33%). Ана-ліз даних формуючого експерименту показав, що оцінка усві-домлення та розуміння моральної категорії «доброта» за усіма складовими її змісту в експериментальній групі збільшилася в середньому на 19,05%, у контрольній групі - на 0,95%.

Результати дослідження свідчать, що під впливом психоко- рекційних занять у дітей експериментальної групи оцінки усві-домлення та розуміння моральної категорії «доброта» загалом і кожної складової її змісту значно покращились. Із наведених результатів можна зробити висновок, що збільшився рівень усві-домлення та розуміння знань про цю норму моралі. Значних зру-шень в учнів контрольної групи у цьому аспекті не виявлено.

Дані таблиці 1 показують, що найбільших змін у результа-ті корекційної роботи зазнала оцінка учнями експерименталь-ної групи такої характеристики добра, як відмінність від інших позитивних моральних якостей (на 21,67%; у контрольній - на 1,67%), а найменших зрушень зазнала така характеристика, як щедрість, нежадібність, готовність дитини поділитись своєю приватною річчю з іншими дітьми (на 13,33%, у контрольній - 0%).

Зміни внаслідок психокорекційного впливу відносно усві-домлення та розуміння моральної категорії «чесність» та її зміс-товних характеристик висвітлено у таблиці 2.

Таблиця 2 Оцінка учнями молодших класів контрольної та експеримен-
тальної груп усвідомлення та розуміння моральної категорії
«чесність» до і після проведення психокорекційних занять

Результати таблиці 2 свідчать, що вихідні оцінки усвідом-лення та розуміння моральної категорії «чесність» за усіма скла-довими її змісту як у контрольній, так і в експериментальній групах були майже однакові. Як у контрольній, так і в експери-ментальній групах респонденти у трактуванні чесності найбіль-ше виділяли такі її змістовні характеристики, як прояв прав-дивості, щирості, відвертості до оточуючих людей (відповідно 51,67%, 50%), дотримання та виконання даних дитиною обіця-нок (33,33% і 30%). Аналіз даних корекційної роботи показав, що оцінка усвідомлення та розуміння моральної категорії «чес-ність» за усіма складовими її змісту в експериментальній групі збільшилася в середньому на 16,04%, у контрольній групі - на 1,04%.

Унаслідок корекційної роботи у респондентів експеримен-тальної групи оцінки усвідомлення та розуміння моральної ка-тегорії «чесність» загалом і кожної складової її змісту зокрема значно покращились. З отриманих результатів прослідкову- ється збільшення рівня усвідомлення та розуміння знань про цю норму моралі. Значних позитивних зрушень у респондентів контрольної групи в цьому плані не виявлено.

Дані таблиці 2 засвідчують, що найбільших змін у резуль-таті корекційного впливу зазнали респонденти експерименталь-ної групи щодо такої характеристики чесності, як бережливе, шанобливе ставлення та повага до шкільного майна (на 23,34%; у контрольній - на 1,67%), а найменших зрушень зазнала така характеристика, як прояв правдивості, щирості, відвертості до оточуючих людей (на 13,33%, у контрольній - 0%).

Зміни внаслідок психокорекційного впливу відносно усві-домлення та розуміння моральної категорії «чуйність» та її зміс-товних характеристик висвітлено у таблиці 3.

Таблиця 3 Оцінка учнями молодших класів контрольної та експериментальної груп усвідомлення та розуміння моральної категорії «чуйність» до і після проведення психокорекційних занять

Аналізуючи дані таблиці 3, ми спостерігаємо, що вихідні оцінки усвідомлення та розуміння моральної категорії «чуй-ність» за усіма складовими її змісту як у контрольній, так і в екс-периментальній групах були майже однакові. При трактуванні змістовних характеристик чуйності респондентами контроль-ної та експериментальної груп найвищий рівень усвідомлення і розуміння спостерігався за такими характеристиками, як на-явність у дітей уважності, небайдужості до людей та їхніх пере-живань, почуттів (відповідно 48,33%, 46,67%). Аналіз даних корекційної роботи показав, що оцінка усвідомлення та розумін-ня моральної категорії «чуйність» за усіма складовими її змісту в експериментальній групі збільшилася в середньому на 12,86%, у контрольній групі - на 0,95%.

Унаслідок психокорекційної роботи в респондентів експе-риментальної групи оцінки усвідомлення та розуміння мораль-ної категорії «чуйність» загалом і кожної окремої складової її змісту зокрема значно покращились. З отриманих результатів у респондентів простежується збільшення рівня усвідомлення та розуміння знань стосовно цієї моральної категорії, але суттєвих зрушень у респондентів контрольної групи в цьому випадку не виявлено.

Результати таблиці 3 засвідчують, що найбільших змін у результаті психокорекційного впливу зазнали респонденти екс-периментальної групи щодо такої характеристики чуйності, як здатність до співчуття та співпереживання подій, що відбували-ся з оточуючими людьми (на 15%; у контрольній - на 3,33%).

У таблиці 4 представлено порівняльні дані оцінки учнями контрольної та експериментальної груп усвідомлення та розу-міння змісту моральних категорій до і після проведення психо- корекційних занять.

Таблиця 4 Оцінка учнями молодших класів контрольної та експеримен-тальної груп усвідомлення та розуміння змісту моральних категорій до і після проведення психокорекційних занять

Отримані результати загальної оцінки усвідомлення та ро-зуміння змісту моральних категорій учнями контрольної та екс-периментальної груп показують, що під час психокорекційних занять найбільш позитивні зрушення були отримані респонден-тами експериментальної групи відносно моральної категорії «до-брота» (22,14%), а найменш позитивні - 12,86% відносно мо-ральної категорії «чуйність». При цьому в контрольній групі ми спостерігаємо однакове зростання (~ 0,99%).

Наведені у таблиці 4 дані, які показують усвідомлення та розуміння знань відносно виокремлених нами для експеримен-тального дослідження моральних категорій, представлено гра-фічно (рис. 1).

Рис. 1. Оцінка учнями контрольної та експериментальної груп усвідомлення та розуміння змісту моральних категорій до і після проведення психокорекційних занять