Психологічні особливості регуляції моторних дій за допомогою смислових завдань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні особливості регуляції моторних дій за допомогою смислових завдань

Н.В. Жиляк

Zhyliak N. V. Psychological peculiarities of regulation of motor actions with the help of semantic tasks / N. V. Zhyliak // Problems of Modern Psychology : Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University, G. S. Kostiuk Institute of Psychology at the National Academy of Pedagogical Science of Ukraine / scientific editing by S. D. Maksymenko, L. A. Onufriieva. - Issue 38. - Kamianets- Podilskyi : Aksioma, 2017. - Р 155-166.

N. V. Zhyliak. Psychological peculiarities of regulation of motor actions with the help of semantic tasks. The results of the study of the problem on semantic tasks manifestation implemented by the subject of psychomotor activity, on the motor activity are presented. An activities- based approach is analyzed and chosen as a basis for the study on the pecu-liarities of the regulation of motor activities by using semantic tasks. It is stated that in order to understand the peculiarities of the semantic prob-lems realization in functional organs it is expedient to apply the theory of levels of constructing motions, developed by M. Bernstein.

It is emphasized that there is not definite overall indicator of human psychomotor giftedness, and for coordinating the subject to perform a wide range of motor actions, you can use a system of exercises, which are rep-resented as leading all levels of constructing movements. The influence of the type of temperament and the individual typological properties of the human nervous system on the semantic problems in the manifestation of the coordination of movements and the accuracy of reproduction of various characteristics of psychomotor action are revealed. It is emphasized that the semantic problem with the maximum manifestation of certain compo-nents of psychomotor qualities determines the content of the functional body, which ensures the corresponding achievement. It is revealed that there is a relationship between the meaning of semantic tasks and the mani-festation of psychomotor qualities of the subject. It is determined that the possibility of realization of one of the semantic tasks can interfere with the realization of another, and the possibility of identifying various compo-nents of one quality is weakly interconnected. The analysis of the peculiari-ties of the influence of the system of semantic tasks acting in the structure of the levels of constructing movements on the psychomotor capabilities of a person is carried out.

The program on the development of skills of regulation of motor ac-tions of students with the help of comparatively structured semantic tasks is offered. It is proved that the semantic tasks in preserving certain po-sitions and optimizing the stresses of the muscles of the neck, trunk and extremities improve the functionality of the lumbar-spinal level; semantic tasks to ensure the internal coherence of the work of tens and hundreds of muscles improve the functionality of the thalamic-palidary level; seman-tic tasks concerning the accuracy of moving parts of the body and objects in space improve the functionality of the pyramidal-steady-state level; the semantic tasks of carrying out actions with objects of culture improve the functionality of the parietal-premoratory level; semantic tasks on the ac-curacy of writing improve the capabilities of the highest cortical level. The results of empirical testing of the developed innovation program are pre-sented.

Key words: semantic tasks, motor actions, subject of activities, coordi-nation of movements, psychomotor quality, levels of movement formation, regulation of motor function. психомоторний моторика смисловий рух

Н. В. Жиляк. Психологічні особливості регуляції моторних дій за допомогою смислових завдань. Представлено результати вивчення про-блеми прояву смислових завдань, що реалізуються суб'єктом психомо-торної активності, на моториці дій. Проаналізовано й обрано за основу для дослідження особливостей регуляції моторних дій шляхом застосу-вання смислових завдань діяльнісний підхід, який детально розроблено у психології. Констатовано, що для розуміння особливостей реалізації смислових задач у функціональних органах доцільно застосовувати те-орію рівнів побудови рухів, розроблену М. Бернштейном. Підкреслено, що немає визначеного загального показника психомоторної обдарова-ності людини, а для координаційного налаштування суб'єкта на вико-нання широкого спектру моторних дій можна використовувати систему вправ, у якій представлено як ведучі всі рівні побудови рухів. Виявлено вплив типу темпераменту та індивідуально-типологічних властивостей нервової системи людини на смислові завдання з прояву координації рухів і точності відтворення різних характеристик психомоторної дії. Підкреслено, що смислова задача з максимальним проявом тих чи ін-ших складових психомоторних якостей визначає і зміст функціональ-ного органу, який забезпечує і відповідне досягнення. З'ясовано, що існує взаємозв'язок між змістом смислових завдань та проявом психо-моторних якостей суб'єкта. Визначено, що можливість реалізації одно-го зі смислових завдань може заважати реалізації іншого, а можливості виявлення різних складових однієї якості слабко пов'язані між собою. Здійснено аналіз особливостей впливу системи смислових завдань, що діють у структурі рівнів побудови рухів, на психомоторні можливості людини.

Запропоновано програму розвитку умінь регуляції моторних дій студентів за допомогою порівнево структурованих смислових завдань. Доведено, що смислові завдання щодо збереження тих чи інших поз та оптимізації напруження м'язів шиї, тулуба і кінцівок покращу-ють функціональні можливості рубро-спинального рівня; смислові за-вдання щодо забезпечення внутрішньої узгодженості роботи десятків і сотень м'язів покращують функціональні можливості таламо-палі- дарного рівня; смислові завдання щодо точності переміщення частин тіла та предметів у просторі покращують функціональні можливості пірамідно-стріарного рівня; смислові завдання щодо виконання дій із предметами культури покращують функціональні можливості тім'яно- премоторного рівня; смислові завдання щодо точності письма покращу-ють можливості найвищого кортикального рівня. Подано результати емпіричної перевірки розробленої інноваційної програми.

Ключові слова: смислові завдання, моторні дії, суб'єкт діяльності, координація рухів, психомоторні якості, рівні побудови рухів, регуля-ція моторики.

Постановка проблеми. Передумови вивчення смислу в пси-хології як ідеї, ідеального змісту, інформації, що її несе та чи інша подія, ситуація, предмет, дія, полягали першопочатково у прагненні зрозуміти цю дефініцію як явище свідомості, причому не виходячи за межі самої свідомості (А. Біне, Ван дер Вельдт, Е. Тітченер, Ф. Бартлетт та ін.). Натомість другий підхід поля-гав у прагненні науковців зрозуміти суть смислу шляхом аналі-зу життєдіяльності людини, її реальної взаємодії з навколишнім світом (Л. Виготський).

За результатами проведених досліджень засновники діяль- нісного підходу в психології констатують, що психологічний аналіз діяльності полягає не у виділенні з неї її внутрішніх пси-хічних елементів для подальшого відокремленого їх вивчення, а в тому, щоб ввести у психологію такі одиниці аналізу, які не-суть в собі психічне відображення в його невід'ємності від по-роджуючих його і ним опосередковуючих моментів людської ді-яльності (О. Леонтьєв, С. Рубінштейн). Такою одиницею аналізу, зокрема, може бути психомоторна дія, яка має свої психічні та рухові компоненти. У психомоторній дії м'язові рухи та їх від-чуття поєднують внутрішні психічні та зовнішні фізичні вияви активності суб'єкта, смислову структуру і моторний склад. Тоб-то, досліджуючи психомоторні акти суб'єкта, необхідно вивчати як смислову сторону моторних дій, так і їх кінематичні та ди-намічні характеристики (Б. Ананьєв, М. Бернштейн, О. Лурія, В. Клименко та ін.).

Дослідження структури діяльності дали змогу науковцям констатувати, що смисл утворюється в результаті відображення суб'єктом відношень, що існують між ним і тим, на що його дії спрямовані як на свою безпосередню мету. Саме відношення мо-тиву до мети породжує особистісний смисл, причому смислоут- ворююча функція в цьому відношенні належить мотиву (О. Ле- онтьєв). Водночас, в самій психомоторній дії системоутворюю-чим для неї є смислове завдання. Проте досліджень ролі смисло-вих завдань у керуванні психомоторикою практично немає, вони розглядаються принагідно у контексті інших проблем.

Отже, мета нашої статті - теоретико-методологічні дослі-дження психологічних особливостей регуляції моторних дій за допомогою смислових завдань.

Сучасні вимоги до вивчення смислових завдань дій посту-пово визначились у дослідженнях, проведених такими психоло-гами, як В. Клименко, С. Лазуренко, Г. Ложкін, О. Малхазов, А. Шинкарюк та ін. З одного боку, смислова сторона образу рухів базується на логічній схемі моторної дії, і на цьому підґрунті роз-гортаються найголовніші психічні процеси з реалізації наміру, а з іншого - зовнішні прояви психомоторики містять у собі мотив дії. Зароджуючись у діяльності, смисл стає однією зі структур-них складових свідомості, а, виявляючись через значення, змі-нює діяльність (В. Клименко).

Дослідженнями співвідношення смислової структури дії та її моторного складу в різних умовах займались А. Валлон, В. Да-видов, Н. Гордєєва, В. Зінченко, Є. Ільїн, В. Озеров, К. Плато-нов, Н. Розе, Є. Сурков та інші.

Однак, проблема регуляції моторних дій за допомогою смис-лових завдань ще не була предметом окремого наукового психо-логічного дослідження і належно не висвітлена у науковій літе-ратурі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукової літератури засвідчив, що ідея Дж. Берклі про поєднання пси-хічного та фізичного м'язовими рухами та їх відчуттями була розвинена у трактаті про відчуття Е. Кандільяка, а Г. Спенсер і О. Бен підкреслили, що без м'язових відчуттів неможливо поєд-нати внутрішнє та зовнішнє у поведінці суб'єкта. Водночас у їх працях із цієї проблеми йдеться про дуалізм, а не про причинний зв'язок.

Роль психомоторики у процесах пізнання та практичного впливу на навколишнє середовище на основі матеріалістичних і детерміністичних засад ґрунтовно досліджували І. Сєченов, Т. Рібо, О. Самойлов, М. Озерецький, М. Гуревич, М. Лебедин- ський та інші. З позиції діяльнісного підходу психомоторні фе-номени вивчали: М. Бернштейн (цільова детермінація поведінки людини), О. Леонтьєв (відновлення рухів після поранень), О. За-порожець (онтогенез психіки як орієнтувальної діяльності), О. Лурія (виявлення афективних комплексів), Б. Ананьєв (пси-хічні та рухові компоненти в діях).

Науковці спрямовують увагу на дослідження механізмів керування психомоторними виявами. Починаючи з Р. Декарта, який своїми працями створив потужний стимул для переходу психологічного знання із суто філософських на емпіричні заса-ди; Т. Гобса, який створив систему психології, що містить осно-ви для розвитку матеріалістичної детерміністської схеми керу-вання поведінкою (асоціації); Г. Лейбніца, який констатував, що сприймання залежить від досвіду суб'єкта (аперцепція), й означив певну циклічну схему функціонування цього процесу; Д. Берклі, який застосовував схему рефлекторного кільця у сво-їй теорії, що пояснювала функціонування зору; і завершуючи Дж. Дьюї, який остаточно сформулював у своїх працях принцип зворотного зв'язку, здійснювали пошук адекватного пояснення стимулу і логічного завершення дії.

М. Ланге, М. Бернштейн, П. Анохін, Л. Чхаїдзе та інші вчені теоретично й емпірично поглибили розуміння механізмів керу-вання діями й акцентували увагу на значенні для цього процесу смислових завдань. Багатомірність смислових завдань моторних дій із застосуванням системи понять, які розкривають різні осо-бливості та сторони образного відображення: образ - мета, кон-цептуальна модель, оперативний образ, досліджували Є. Ільїн, В. Клименко, С. Лазуренко, О. Малхазов, В. Озеров, А. Шинка- рюк та ін.

Для розуміння особливостей реалізації смислових завдань у функціональних органах доцільно застосовувати теорію рів-нів побудови рухів, розроблену М. Бернштейном. Вона дає змогу віднайти відповідь на питання, чому суб'єкти психомоторної ак-тивності виконують одні дії краще за інші. Це можливо тому, що функціональні можливості різних рівнів побудови рухів у одного й того ж суб'єкта різні. Особливо парціальність функціональних можливостей суб'єктів на різних рівнях нервової системи по-мітна у дітей-олігофренів. Іноді вони спроможні краще викона-ти складнішу дію, а гірше простішу (М. Вайзман, М. Козленко, В. Синьов, О. Хохліна).

Відповідно, можна говорити про відсутність певного загаль-ного показника психомоторної обдарованості людини, що у про-цесі розвитку умінь регуляції моторних дій вимагає від суб'єкта активності щоразу удосконалюватись у конкретній координа-ційній дії і не дає можливості здійснити загальне координаційне налаштування (Л. Бурлачук, К. Гуревич, Є. Ільїн та ін.).

Як відомо, програмові вправи фізичного виховання студен-тів вищих навчальних закладів позитивно впливають на їх пси-хомоторні можливості за конкретними факторами. Це дозволяє висунути припущення про необхідність такого поєднання вправ, яке дозволить покращити координаційні можливості суб'єкта і підготувати його до виконання різноманітних психомоторних дій.

На нашу думку, здійснити таке загальне координаційне на-лаштування студентів на виконання широкого спектру моторних дій можна за допомогою системи вправ, у яких представлені як провідні всі рівні побудови рухів.

Виклад основного матеріалу. Емпірично досліджені смисло-ві завдання з прояву психомоторних якостей суб'єкта та смисло-ві завдання, що діють у структурі рівнів побудови рухів.

Констатувальний експеримент проводився на базі Кам'я- нець-Подільського національного університету імені Івана Огі-єнка, Кам'янець-Подільського спеціалізованого дошкільного закладу № 3 та Хотинської допоміжної школи (Чернівецька об-ласть).

На першому підетапі першого етапу в 182 досліджуваних ви-значався тип темпераменту за методикою Б. Цуканова (точність відтворення нетривалих часових інтервалів). За отриманими результатами всі обстежувані були поділені на чотири групи. До першої групи увійшли 42 суб'єкти, які, відтворюючи часові інтервали часу, поспішали (0,7-0,79 с) - холеричний тип темпе-раменту. Друга група була створена із суб'єктів, які також по-спішали, відтворюючи часові інтервали, проте вони поспішали меншою мірою (їх тау-тип 0,8-0,89 с) - сангвінічний тип темпе-раменту (51 досліджуваний). До третьої групи увійшли 55 осіб меланхолічного типу темпераменту (тау-тип 0,91 - 1,0 с), які найточніше відтворювали задані інтервали часу. Четверта група була створена зі студентів, тау-тип яких дорівнював 1,01-1,1 с - флегматичний тип темпераменту (34 особи).

На другому підетапі вивчалась точність відтворення амплі-туди рухів у суб'єктів за кінематометричною методикою, роз-робленою Є. Ільїним, визначався «зовнішній» баланс нервових процесів. Баланс процесів збудження і гальмування у представ-ників різних типів темпераменту був типовим і не потребував до-даткового статистичного рішення. Водночас, констатовано, що у суб'єктів одного і того ж типу темпераменту точність відтворен-ня, наприклад, просторових еталонів рухів, може характеризу-ватися збільшенням, а часових - зменшенням.

На третьому підетапі ми вивчали точність відтворення м'язових зусиль людини, застосовуючи динамометричний варі-ант методики визначення балансу нервових процесів, розробле-ний Є. Ільїним. Отримані результати співвідносяться з резуль-татами попереднього підетапу констатувального експерименту.

Виявилось, що тип темпераменту людини впливає на реалі-зацію смислових завдань щодо точності відтворення різних ха-рактеристик рухів.

На другому етапі вивчалися особливості того, як різні смис-лові завдання організують психомоторну активність щодо ке-рування рухами і максимальних проявів складових психомо-торних якостей сили, швидкості, витривалості у студентів (138 досліджуваних). Для цього в усіх обстежуваних фіксувались: показники прояву максимальних зусиль у роботі зі становим ди-намометром, показники стрибка у висоту з місця на результат, показники швидкості простої сенсомоторної реакції, показники метання тенісного м'яча з місця на дальність, показники макси-мальної частоти рухів руки (за Т. Круцевичем), показники зги- нання-розгинання рук в упорі лежачи на максимальну кількість разів (за 35 с), показники бігу 3000 м на результат.

Установлено, що зміст смислового завдання щодо макси-мального прояву тих чи інших складових психомоторних якос-тей визначає, які саме м'язи, нервово-фізіологічні механізми та психологічні процеси включаються у функціональний орган, що забезпечує відповідне досягнення. Спроможність реалізува-ти одне зі смислових завдань щодо прояву конкретної складової психомоторної якості дещо зменшує можливість суб'єкта реалі-зувати інше смислове завдання. Здатність студентів реалізувати смислові завдання щодо прояву різних складових однієї психо-моторної якості має слабкий взаємозв'язок.

На цьому ж етапі дослідження вивчався вплив різних смис-лових завдань в одній дії на її результативність. Установлено, що різні смислові завдання по-різному об'єднують рухи в психомо-торній дії - стрибок у довжину з розбігу на результат. Зокрема, смислове завдання виконати максимально сильне відштовхуван-ня дещо зменшує результат стрибка, смислове завдання - вико-нати максимально швидке відштовхування статистично досто-вірно покращує результат стрибка (р < 0,05), а смислове завдан-ня - виконати максимально швидке прискорення махової ноги під час відштовхування дозволило отримати ще більше зростан-ня результату (p < 0,01).

Отже, між зовнішніми показниками моторики і внутрішні-ми смисловими завданнями існує певне співвідношення, що дає змогу об'єктивно вивчати як зовнішні чинники (моторику), так і внутрішні суб'єктивні феномени (психіку), та віднаходити варіан-ти ефективних смислових завдань для конкретних моторних дій.

На третьому етапі досліджувався психомоторний розвиток студентів (36 обстежуваних). На різних рівнях побудови рухів реєструвались: рівень А (рубро-спинальний, або палеокінетич- них регуляцій) - тривалість утримання рівноваги у стійці на од-ній нозі на підставці та тривалість утримання рівноваги у стійці на одній нозі на підлозі; рівень В (таламо-палідарний, або рівень співдружніх рухів і стандартних штампів) - точність відтворен-ня ходьби на 7 метрів і точність відтворення ходьби на 5 метрів; рівень С (пірамідно-стріарний, або просторового поля) - точність потрійного стрибка у довжину з місця на 75% від максимуму і точність потрійного стрибка у довжину з місця на 50% від мак-симуму; рівень D (тім'яно-премоторний, або рівень предметних дій та смислових ланцюгів) - швидкість виконання операції «монтаж» та швидкість операції «демонтаж»; рівень Е (вищий кортикальний) - час координації письма і помилка координації письма.

Здійснювані експериментальні процедури співвідносяться з базовими теоретичними поняттями, розробленими М. Бернштей-ном, і з результатами, отриманими іншими науковцями, що до-водить їх валідність. Відповідно, експериментальні результати можна вважати достовірними, а подвійні показники кожного з рівнів побудови рухів забезпечили надійність вимірів.

Отримані за допомогою застосованих методик емпіричні дані дозволили не тільки зафіксувати середні показники групи на кожному з рівнів побудови рухів, а й констатувати, що до-сліджувані можуть мати високі показники на одному рівні, се-редні - на другому і низькі - на третьому. Тобто, ефективність реалізації смислових завдань на різних рівнях побудови рухів у одного і того ж досліджуваного різна.

На цьому етапі також вивчався вплив смислових завдань на регуляцію та ефективність психомоторної активності розумово відсталих дітей 6-7 років (32 дитини) з помітно ушкодженим таламо-палідарним рівнем. Вони виконували спочатку смисло-ве завдання «підніми руку», а потім - «зніми шапку». Діти-олі- гофрени 11-12 років (35 дітей) із помітно ушкодженим пірамід- но-стріарним рівнем спочатку виконували смислове завдання «намалюй коло», а потім - «напиши літеру О». Показники ко-ординації рухів під час виконання дітьми смислових завдань оці-нювались трьома експертами за 12-бальною шкалою. У відборі експертів ураховувалась їхня теоретична база (рівень магістра корекційної педагогіки) та практична підготовленість (стаж ро-боти з дітьми-олігофренами не менше 5 років).

Зафіксовано, що у розумово відсталих дітей 6-7 років спо-стерігається більш високий вияв координації рухів за виконання ними складних дій («зніми шапку») і нижчий рівень за виконан-ня простіших дій («підніми руку»). У дітей-олігофренів 11-12 років спостерігається високий вияв координації на найвищому кортикальному рівні Е (смислове завдання «напиши літеру О») і низький на рівні просторового поля С (смислове завдання «на-малюй коло»).

Отже, розроблена М. Бернштейном теорія рівнів побудови рухів є одночасно і системою смислових завдань, які, як було до-ведено, впливають на координацію рухів суб'єкта, а його психо-моторні можливості на різних рівнях характеризуються парці-альністю, як у нормі, так і при патології.

Інноваційна порівнево структурована програма розвитку умінь регуляції моторних дій застосовує усі п'ять класів смис-лових завдань, що діють на всіх рівнях побудови рухів. Кожен клас смислових завдань покращує координацію рухів на одному з рівнів, а разом вони є своєрідною «школою» координації рухів, налаштування цілісної психомоторики суб'єкта.

Для перевірки ефективності запропонованої програми роз-витку умінь регуляції моторних дій порівнево структурованими

смисловими завданнями було створено дві групи досліджува-них (по 34 студенти). У першій експериментальній групі упро-довж 20 тижнів розвивальних занять застосовувались порівнево структуровані фізичні вправи. У другій контрольній групі упро-довж того ж часу застосовувались порівнево неструктуровані смислові завдання фізичних вправ.

Зіставлення результатів експериментальної і контрольної груп у застосованому нами плані з попереднім і підсумковим тес-туванням дало змогу здійснювати чіткий контроль за внутріш-ньою валідністю експерименту. Водночас, ми враховували необ-хідність того, щоб зміст тестових та експериментальних завдань був різним, принаймні за кінематичними і динамічними харак-теристиками виконуваних рухів.

Методичні прийоми, що застосовувались для отримання ем-піричних результатів, дозволили вимірювати змінні розвитку вмінь регуляції моторних дій на різних рівнях побудови рухів, які задані в експерименті саме різними смисловими завданнями.

Виявилось, що застосування порівнево структурованих смислових завдань щодо фізичних вправ дає можливість сту-дентам вищих навчальних закладів отримати досвід регуляції різних дій, для яких провідними є всі рівні побудови рухів, на-лаштувати на ефективну роботу всі рівні центральної нервової системи.

За 20 тижнів статистично достовірно покращилися показни-ки координації дій (утримування рівноваги), для яких провідни-ми є рубро-спинальний рівень побудови рухів (p < 0,05); дій (точ-ність відтворення ходьби), для яких провідним є таламо-палідар- ний рівень побудови рухів (p < 0,01); дій (виконання потрійного стрибка з місця на орієнтир), для яких провідним є пірамідно- стріарний рівень просторового поля (р < 0,01); дій («монтаж» - «демонтаж»), для яких провідним є тім'яно-премоторний рівень предметних дій (р < 0,05); дій (письмо), для яких провідним є кортикальний рівень (p < 0,05). Учасники контрольної групи також дещо покращили рівень свого психомоторного розвитку, проте статистично не достовірно.

Висновки. Проведений формувальний експеримент дає під-стави констатувати наявність відносно стійкого зв'язку між застосованими смисловими завданнями (експериментальним впливом) і змінами координаційних можливостей суб'єктів пси-хомоторної активності на різних рівнях побудови рухів (відпо-віддю), що характеризує результати експерименту як принципо-во відтворювані.

Перспективою подальшого дослідження проблеми є визна-чення та обґрунтування способів і прийомів застосування струк-тури смислових завдань на академічних заняттях студентів.

Список використаних джерел

1. Бернштейн Н. А. Физиология движений и активность / Н. А. Бернштейн ; под ред. О. Г. Газенко, изд. подгот. И. М. Фейгенберг. - М. : Наука, 1990. - 495 с.

2. Жиляк Н. В. Психологічні особливості регуляції мото-рних дій за допомогою смислових завдань : монографія / Н. В. Жиляк. - Кам'янець-Подільський : Медобори-2006, 2015. - 150 с.

3. Ильин Е. П. Психофизиология состояний человека / Е. П. Ильин. - СПб. : Питер, 2005. - 412 с.

4. Ломов Б. Ф. Психическая регуляция деятельности : избранные труды / Б. Ф. Ломов. - М. : Изд-во «Институт пси-хологии РАН», 2006. - 624 с.

5. Клименко В. В. Психофізіологічні механізми праксису лю-дини : монографія / В. В. Клименко. - К. : Видавничий дім «Слово», 2013. - 640 с.

6. Психологический словарь / под ред. В. П. Зинченко, Б. Г. Мещерякова. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Педагоги-ка-Пресс, 1998. - 440 с.

7. Шинкарюк А. І. Психомоторно-рівнева структура актив-ності та свободи суб'єкта / А. І. Шикарюк. - Кам'янець-По-дільський : Оіюм, 2005. - 448 с.

8. Шинкарюк А. І. Навчально-методичний комплекс дисциплі-ни «Психомоторика» / укладачі А. І. Шинкарюк, В. А. Шин- карюк, Н. В. Попович. - Кам'янець-Подільський : ФОП Си- син О. В., 2007. - 112 с.

Spysok vykorystanyh dzherel

1. Bernshtejn N. A. Fiziologija dvizhenij i aktivnost' / N. A. Bern- shtejn ; pod red. O. G. Gazenko, izd. podgot. I. M. Fejgenberg. - M. : Nauka, 1990. - 495 s.

2. Zhyljak N. V. Psyhologichni osoblyvosti reguljacii' motornyh dij za dopomogoju smyslovyh zavdan' : monografija / N. V. Zhy-ljak. - Kam'janec'-Podil's'kyj : Medobory-2006, 2015. - 150 s.

3. Il'in E. P. Psihofiziologija sostojanij cheloveka / E. P. Il'in. - SPb. : Piter, 2005. - 412 s.

4. Lomov B. F. Psihicheskaja reguljacija dejatel'nosti : izbrannye trudy / B. F. Lomov. - M. : Izd-vo «Institut psihologii RAN», 2006. - 624 s.

5. Klymenko V. V. Psyhofiziologichni mehanizmy praksysu lju- dyny : monografija / V. V. Klymenko. - K. : Vydavnychyj dim «Slovo», 2013. - 640 s.

6. Psihologicheskij slovar' / pod red. V. P. Zinchenko, B. G. Me- shherjakova. - 2-e izd., pererab. i dop. - M. : Pedagogika- Press, 1998. - 440 s.

7. Shynkarjuk A. I. Psyhomotorno-rivneva struktura aktyvnosti ta svobody sub'jekta / A. I. Shykarjuk. - Kam'janec'-Podil's'- kyj : Oijum, 2005. - 448 s.

8. Shynkarjuk A. I. Navchal'no-metodychnyj kompleks dyscypli- ny «Psyhomotoryka» / ukladachi A. I. Shynkarjuk, V. A. Shyn-karjuk, N. V. Popovych. - Kam'janec'-Podil's'kyj : FOP Sy- syn O. V., 2007. - 112 s.

Размещено на Allbest.ru