Функціональні особливості емоційної пам’яті в структурі щоденникового дискурсу
Характеристика важливих ознак щоденникового дискурсу. Вивчення автобіографічної пам’яті в українському щоденниковому дискурсі у тісному зв’язку з емоційною пам’яттю. Аналіз особливостей впливу емоцій і почуттів на пізнання діаристом навколишнього світу.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.08.2018 |
| Размер файла | 28,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 811.161.2'373DOI: 10.5281/zenodo.1069540
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ ПАМ'ЯТІ В СТРУКТУРІ ЩОДЕННИКОВОГО ДИСКУРСУ
Світлана Ігнатьєва кандидат філологічних наук, професор Інституту гуманітарних проблем, ДВНЗ «Національний гірничий університет»
Анотація
У статті простежено тісний зв'язок автобіографічної пам'яті з пам'яттю емоційною. Визначені важливі ознаки щоденникового дискурсу: установку на достовірність інформації, суб'єктивність, зумовлені тотожністю системи оцінок оповідувача й діариста, а також їхню структуровану просторово-часову позицію. Виявлено образну «гру» у цьому типі дискурсу, що засвідчує непослідовний, імпульсивний і підсвідомий характер процесу пригадування, сформованого потоком асоціацій або ж проведеного методом ретельного відбору тих складників, які відображені в слові.
Співвіднесено емоції і почуття діариста з психічними процесами. Встановлено їхній вплив на пізнання діаристом навколишнього світу; здатність через свої переживання відбивати реальну дійсність та безпосередню впливати на його пам'ять. Діарист інтимізує свої думки, демонструючи свої слабкі місця - тригери, натискання на які з одного боку, його дратують і навіть змушують страждати, з іншого - сприяють тривалому утримуванню їх всередині себе, здатності відчувати їх протягом усього свого життя. Наголошено на важливості предметності почуттів - віднесеності до ситуації, що їх викликала, та з'ясовано, що змістом емоційної пам'яті є не самі по собі почуття, а емоційно забарвлені події, які сталися з діаристом у минулому. Доведено, що емоційна пам'ять формує автобіографічний спогад і репрезентує його у щоденниковому дискурсі як «спалах пережитого», «життя у минулому».
Важливим аспектом емоційної пам'яті у щоденниковому дискурсі названо її мимовільний характер, оскільки для запам'ятовування життєвої події суб'єкт не докладає додаткових вольових зусиль і не ставить перед собою мнемічної мети.
Ключові слова: щоденниковий дискурс, автобіографічна пам'ять, емоційна пам'ять, емоції, почуття, процес пригадування, мимовільне запам'ятовування.
В статье прослежена тесная связь автобиографической памяти с памятью эмоциональной. Определены важные особенности дневникового дискурса: установку на достоверность информации, субьєктивность, обусловленную тождественностью системы оценок рассказчика и диариста, а также ихнюю структурированую пространструнно-часовую позицию. Виявлена образная «игра» в этом типе дискурса, что свидетельствует о непоследовательном, импульсивном и подсознательном характере процесса воспоминаний, сформованного потоком асоциаций или же проведенного методом тщательного отбора тех составляющих, которые отражены в слове.
Соотнесены эмоции и чувства диариста с психическими процессами. Установлено их влияние на познание диаристом окружающего мира; способность через свои переживания отражать реальную действительность и непосредственно влиять на его память. Диарист интимизирует свои мысли, демонстрируя свои слабые места - триггеры, при нажатии на которые с одной стороны, они его раздражают и даже заставляют страдать, с другой - способствуют длительному удерживанию их внутри себя, способности чувствовать их в течение всей своей жизни. Отмечена важность предметности чувств - отнесенности к ситуации, которая их вызвала, и выяснено, что содержанием эмоциональной памяти являются не сами по себе чувства, а эмоционально окрашенные события, которые произошли с диаристом в прошлом.
Доказано, что эмоциональная память формирует автобиографическое воспоминание и представляет его в дневниковой дискурсе как «вспышка пережитого», «жизнь в прошлом». Важным аспектом эмоциональной памяти в дневниковой дискурсе названо ее невольный характер, поскольку для запоминания жизненного события субъект не прилагает дополнительных волевых усилий и не ставит перед собой мнемической цели.
Ключевые слова: дневниковый дискурс, автобиографическая память, эмоциональная память, эмоции, чувства, процесс припоминания, непроизвольное запоминание.
Connection between the autobiographic memory with the emotional memory has been analyzed. Important features of diary discourse have been determined: focus on the information authenticity, subjectivity stipulated by the identity of the evaluation systems of both narrator and diarist as well as their structured spatiotemporal position. Imaginative «play» has been determined showing inconsistent, impulsive, and subconscious character of the recollection process formed by the flow of associations or generated by the method of thorough selection of the constituents reflected in a word. Emotions and feelings of a diarist with psychical processes are correlated. Their effect upon the diarist's perception of the outward things has been determined as well as the ability to reflect the reality through his feelings that influences his memory. The diarist intimates his thoughts demonstrating his weak points - triggers; on the one hand, pressing the triggers irritates the diarist and even makes him suffer, on the other hand, the pressing favours the fact that the narrators keeps the triggers inside his mind feeling them for the whole life. The importance of objectness of feelings is emphasized being the reference to the situation provoking them. It has been determined that it is not the feelings themselves that makes up the memory content, but it is the emotionally coloured events that the diarist has experienced. It has been proved that the emotional memory forms autobiographic recollections representing them in the form of diary discourse as «flash of the experience», «life in the past». Random character of the emotional memory is considered to be its essential aspect in diary discourse as a person does not make any extra efforts or does not set any mnemic goal to remember certain life events.
Key words: diary discourse, autobiographic memory, emotional memory, emotions, feelings, process of recollection, random memorizing.
Вступ
Актуальність дослідження зумовлена вивченням автобіографічної пам'яті в українському щоденниковому дискурсі у тісному зв'язку з емоційною пам'яттю. Саме цей вид пам'яті сприяє збереженню емоцій та почуттів щоденникаря. Аналіз індивідуально-авторських ціннісних картин світу, які віддзеркалюються у щоденниковому дискурсі, допомагає виявити найрізноманітніші можливості взаємодії різних типів пам'яті у межах єдиної системи. Як зауважує О. Д. Огуй, «Людина існує у багатовимірному світі <...>, а відчуття через органи чуття локалізуються у свідомості двомірно як конструйовані відображення, що виявляються на мовному рівні як одновимірний сигнал» (Огуй, 1998: 21).
Мета дослідження полягає у простеженні зв'язку автобіографічної пам'яті з пам'яттю емоційною у щоденниковому дискурсі та виявленні образної «гри» у цьому типі дискурсу.
Здобутком наших пошуків стане співвіднесеність емоцій і почуттів, що виникають у діариста з психічними процесами та встановлення їхнього впливу на пізнання діаристом навколишнього світу; здатність через свої переживання відбивати реальну дійсність та безпосередню впливати на його пам'ять.
щоденниковий дискурс емоційний пам'ять
Результати дослідження
Щоденниковий текст орієнтується на оповідь від 1-ї особи. Його важливими ознаками є з одного боку, установка на достовірність інформації, з іншого - суб'єктивність, що ґрунтується на актуалізації тотожності системи оцінок оповідувача й діариста, а також структурованій просторово-часовій позиції оповідувача. Оповідь від першої особи у діаріуші набуває особливого характеру. Так образна «гра» засвідчує непослідовний, імпульсивний і, що важливо, підсвідомий характер процесу пригадування. Як правило, цей процес формується потоком асоціацій, або ж відбувається через ретельний відбір тих складників, які відображені у слові.
Емоції і почуття, так само як і психічні процеси, забезпечують відображення та пізнання діаристом навколишнього світу через його переживання, відбиваючи реальну дійсність і безпосередню впливаючи на його пам'ять. Пізнаючи світ, діарист по-різному сприймає предмети і явища. Одні події викликають у нього захоплення, інші - сум, печаль, гнів, радість тощо. Все це вияви його суб'єктивного ставлення до навколишніх предметів і явищ.
Власне сам процес пригадування якраз і викликає у суб'єкта, який згадує, ті почуття й емоції, які він відчував у момент здійснення приємної чи навпаки неприємної події, але яка надовго залишилася у його пам'яті. Пор.: Натрапив на згадку в критиці про «Стокозове поле»... Коли (десь, мабуть, року 1936-го) я послав цю повість на відгук Панчеві, він відповів, що це найсильніша річ з усієї сучасної української літератури. Але... друкувати, мовляв, ніхто не візьме. Бо голод. На матеріалі Сухої - вся трагедія 1933 року. Так було. Пам'ятаю, як багато було осінньої туги. А всі доробки - то було самознищення (Гончар, 2008: 63). Батько Іван на схилі віку боявся не так смерті, як того, що робитиме на небі, де нема ні землі, ні плуга. Потім я завжди, коли ходив за плугом, то чув не вітер у себе за спиною, а важкий подих батька (Сорока, 2002: 43). В емоційних переживаннях митця відбивається життєва значущість інформації. Пам'ять асоціюється з життям, досвідом, укоріненням у конкретних обставинах життя, прозорістю значення того, про що оповідач добре пам'ятає, а ще позначена виразною національною специфікою в змістовому наповненні, у конотаціях, асоціативних зв'язках тощо.
У цьому типі дискурсу щоденникар виразно демонструє свої слабкі місця (тригери), натискання на які з одного боку, призводить його до роздратування або навіть страждань, з іншого - сприяє тривалому утримуванню їх всередині себе, здатності відчувати їх навіть протягом усього свого життя. Завдяки предметності почуттів - віднесеності до ситуації, що їх викликала, змістом емоційної пам'яті є не самі по собі почуття, а емоційно забарвлені події, які сталися з діаристом у минулому. Так, наприклад, у досліджуваному щоденниковому матеріалі зафіксовано: Пам'ять про війну має сотні облич. Ось, скажімо, зателефонував мені зранку Гаррік Клєбанов. Білорус. <...> Роздражнив його різними контраргументами <...> - і раптом він вибухнув, як порохова бочка. Потік слів, котрих я від нього не міг чекати. Слів справедливих, ображених, гірких - на адресу війни; про необхідність пам'яті. І лише потім (я його умовив) він прочитав мені кілька своїх поезій про війну. У 42-му під Воронежем загинув його батько. Котрий бачив його лише у колисці і котрого він абсолютно не пам'ятає. Пам'ять про це для нього - свята, і він завдяки цій пам'яті не падає; вона впливає на його моральні критерії (Танюк, 2004: 355). Як бачимо, події війни глибоко вплинули на поведінку людини- театрознавця: смерть батька, який загинув на війні та якого бачив немовлям, якого «абсолютно не пам'ятає». А ще пам'ять є для мовця не тільки святою, вона тримає його на цьому світі, змушує жити за законами моралі. Тому «вибухнув, як порохова бочка», почувши серйозну тривогу «з того приводу, що про війну у театрі сказано полегшено». Щодо емоцій С. Д. Погорєлова вказує на їхній зв'язок з оцінкою, стверджуючи, що «виділення сенсу ґрунтується на особливому підвищеному емоційному стані мовця» (Погорелова, 2013: 86).
Ступінь активності суб'єкта, який згадує минуле, неоднакова. Іноді діарист «не пам'ятає» про щось малозначеннєве для нього. Зокрема, це може бути дата, чи день тижня, однак діарист згадує про подію з найменшими деталями. Напр.: Не пам'ятаю, якого числа (десь наприкінці вересня, мабуть) сталася зі мною пригода, якої не чекав. Були з Галею на городі (с. Чуднівці). Годині о четвертій дня крапнув дощ, а потім хлинув, як з відра. Ми ледве вскочили в машину, рушили і через 30-50 метрів засіли. Дощ з градом. Гроза. Поряд засів мотоцикліст (Малик, 2011: 260). Варто наголосити на тому, що інформаційне поле, що запам'яталося діаристу, досить розлоге. Воно містить інформацію в окремих деталях: а) назву місяця, коли трапилась пригода - кінець вересня; б) поїздка з дружиною на город, назва села - Чуднівці; в) час пригоди - десь о четвертій годині; г) дощ, який спочатку - крапнув, а згодом лив як з відра; ґ) їхали машиною, однак через 30-50 метрів засіли; д) дощ був з градом; е) була гроза; є) у біду потрапив ще й мотоцикліст - поряд засів мотоцикліст.
Ще можна «майже не пам'ятати». Тобто пам'ять «розмита», нечітка. Напр.: Освенціма майже не пам'ятаю. Тоді ми не знали що це. Нас посортували біля брами, на якій стояло «Арбайт махт фрай», - і далі (Танюк, 2004: 336). Цей текстовий сегмент містить неповну, часткову інформацію про події далеких воєнних років. Діарист згадує тільки окрему інформацію - перед Освенцімом «сортування людей біля брами» і напис. Тобто ті окремі деталі, які пам'ять «вирвала» з його дитячої уяви.
Зауважимо, що іноді діарист робить припущення щодо «зради пам'яті», тим самим вказуючи на окремі нечіткі спогади далекого минулого. Напр.: Там же, в Сілезії, якщо мені не зраджує пам'ять, було село Фрідланд. Ми там працювали. А в тому селі всі були менноніти - до жаху спокійні, дисципліновані. Давали поїсти. Божевільна дівчина, яка повісилась (Танюк, 2004: 336). Ці спалахи пам'яті, як правило, суб'єктивні, вони можуть викликати неоднакові образні асоціації у мовців. Значення «закріпити у пам'яті результати почуттєвої і мисленнєвої діяльності свідомості (результати пізнання)» (Васильев, 1981: 167) в виражається дієсловом «запам'ятати».
Врізаються в пам'ять окремі деталі, як наприклад: Чомусь врізалася в пам'ять зсутулена постать Миколи Литвина, що продирався крізь принишклий натовп, згинаючись під тягарем кобзи (Сорока, 2003: 57). Тут деталі «зсутулена постать», «продиралася», «згинаючись під тягарем кобзи» засвідчують ті почуття, що надовго, а то й назавжди врізаються в пам'ять. Примітно, що позитивний вплив емоції на мовця, зокрема почуття схвильованості, також здатні вплинути на процес пригадування. Вони якраз і є тією відправною точкою, тим сигналом, що змушує «працювати» пам'ять - згадувати. Напр.: Бачу схвильованість колишніх фронтовиків, схвильований і сам, бо згадались ті, може, найщасливіші дні у житті, травневі дні 1945-го під Прагою, коли сонце Перемоги так сліпучо засяяло, і стало враз тихо над Європою, і тиша та для нас була - як найкраща в світі музика (Гончар, 2008: 19). Позитивні емоції, викликані почуттям схвильованості колишніх фронтовиків, переживання «найщасливіших днів у житті, травневих днів 1945-го під Прагою» надають діаристу життєвого сенсу, зумовлюють його активність.
Врешті-решт, саме емоційна пам'ять формує автобіографічний спогад і репрезентує його у щоденниковому дискурсі як «спалах пережитого», «життя у минулому». Напр.: Враження справив на Міжнародному конгресі «Голодомор-33» виступ Федора Моргуна. В голодовку він був ще зовсім дитиною, але разюче запам'ятав, як «у вухах і досі немов дзвенить стогін дідусів, плач бабусь, коли їх, мов кошенят, на підводи вантажили, в невідомість далеку вивозили». Його старших сестер «списали» і для них могили вирили... (Воля, 2011: 779).
Висновки
Отже, з одного боку, саме процес запам'ятовування автобіографічної події стає для діариста можливим завдяки тому, що він визначає для себе її особистісну значущість; з іншого, її зв'язок тісно пов'язаний з винятковістю минулих подій у його житті. У цьому випадку суб'єкт (діарист) запам'ятовує не лише подію, але й унікальні емоційні переживання, безпосередньо пов'язані з нею. Мимовільний характер процесу запам'ятовування становить важливий аспект вивчення емоційної пам'яті, оскільки до власне процесу запам'ятовування життєвої події суб'єкт не докладає додаткових вольових зусиль і навіть не ставить перед собою мнемічної мети.
Проникаючи в текстову семантику щоденникового дискурсу, можна встановити широкий спектр явищ і фактів, які впливають на природу пам'яті. Найпоширенішим виявом таких феноменів у щоденниковому дискурсі є сенсорні образні структури, створені через зорові, слухові, тактильні, смакові відчуття. Саме такі сенсорні процеси як бачу, чую, відчуваю, не тільки забезпечують тісний пізнавальний контакт діариста з об'єктивним світом, а й слугують міцним підґрунтям для подальшої ментальної обробки інформації та безпосередньо впливають на процеси пам'яті. У щоденниковому дискурсі глибина емоційної пам'яті залежить ще й від того, настільки важливими для оповідувача є ці події, а також від того, в якому зв'язку між собою вони перебувають. У цьому дослідженні досягнення поставленої мети сприяє глибшому розумінню процесів запам'ятовування та вивчення функціональних особливостей емоційної пам'яті в структурі щоденникового дискурсу. Усе це відкриває подальшу перспективу для вивчення образної пам'яті, яка перебуває у глибинному зв'язку з пам'яттю емоційною.
Література
Васильев Л. М. Семантика русского глагола. М. : Высшая школа, 1981. 184 с. Воля О. Щоденник. Сорок років. 1969-2009. К. : Аконіт, 2011. 1208 с.
Гончар О. Т Щоденники : у 3-х т. / упоряд., підгот. текстів, ілюстр. матеріалу В. Д. Гончар; худож. оформ. М. С. Пшінки. 2-ге вид., вир. і доп. К. : Веселка, 2008. Т 3. (1984-1995). 646 с.
Довженко О. Вибрані твори / упоряд. І. Л. Михайлина. Харків : Веста: Видавництво «Ранок», 2003. 320 с.
Малик В. К. Синя книга : щоденник (записки для себе). 1958-1998 / упорядники О. В. Сиченко, Н. О. Сиченко. 2-е вид. Полтава : ТОВ «АСМІ», 2011. 308 с.
Огуй О. Д. Полісемія в синхронії, діахронії та панхронії. Чернівці : Золоті литаври, 1998. 370 с.
Погорелова С. Д., Яковлева А. С. Связь оценки с другими категориями языка. Современная филология : материалы II междунар. науч. конф., (г Уфа, январь 2013 г.). Уфа : Лето, 2013. С. 86-89.
Сорока П. Душа при свічці (Діяріюш Федора Жученка). Тернопіль : Джура, 160 с.
Сорока П. Рік подвійних райдуг. Щоденники 2002 року. Тернопіль : Джура, 132 с.
Сорока П. Щоденники 2004-2005 років. Тернопіль : СОРОКА, 2006. 364 с. Танюк Л. С. Лінія життя (з щоденників) : у 2 т Т. 2 : 1971-1980 / худож.- оформлювач І. В. Осипов. Харків : Фоліо, 2004. 558 с.
Vasylev, L. M. (1981). Semantyka russkoho hlahola [Semantics of the Russian verb]. Moskva : Vbisshaia shkola [in Russian].
Volia, O. (2011). Shchodennyk. Sorok rokiv. 1969-2009 [Diary. Forty years. 19692009]. Kyiv : Akonit [in Ukrainian].
Honchar, O. T. (2008). Shchodennyky [Diaries]. (Vols 3). Kyiv : Veselka [in Ukrainian].
Dovzhenko, Ondr. (2003). Vybrani tvory [Selected Works]. Kharkiv: Vesta: Vydavnytstvo «Ranok» [in Ukrainian].
Malyk, V K. (2011). Synia knyha : shchodennyk (zapysky dlia sebe). 1958-1998 [Blue Book: Diary ^ (notes for yourself). 1958-1998]. (2nd). Poltava: TOV «ASMI» [in Ukrainian].
Ohui, O. D. (1998). Polisemiia v synkhronii, diakhronii ta pankhronii [Polysemy in
sync, diachrony andpanchrony]. Chernivtsi: Zoloti lytavry [in Ukrainian].
Pohorelova, S. D., & Yakovleva, A. S. (2013). Sviaz otsenky s druhymy katehoryiamy yazbika [Relationship assessment with other categories of the language]. Sovremennaia fylolohyia - Modern Philology: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference (pp. 86-89). Ufa: Leto [in Russian].
Soroka, P. (2002). Dusha pry svichtsi (Diiariiush Fedora Zhuchenka) [Soul at candlelight (Diayarius of Theodore Zhyuchenko)]. Ternopil: Dzhura [in Ukrainian].
Soroka, P. (2003). Rik podviinykh raiduh. Shchodennyky 2002 roku [Year of double rainbow. Diaries of 2002]. Ternopil: Dzhura [in Ukrainian].
Soroka, P. (2006). Shchodennyky 2004-2005 rokiv [Diaries 2004-2005]. Temopil: SOROKA [in Ukrainian].
Taniuk, L. S. (2004). Liniia zhyttia (z shchodennykiv) [Line of life (from diaries)]. (Vols 2). Kharkiv: Folio [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Феноменологія автобіографічної пам’яті. Визначення емоцій та типів емоційної спрямованості особистості. Встановлення зв’язку між змістом, домінуючими функціями автобіографічної пам’яті та емоційною спрямованістю особистості різної вікової категорії.
дипломная работа [254,5 K], добавлен 27.09.2012Види емоцій і їх загальна характеристика. Відчуття і настрій як вид емоційного стану. Роль емоцій в політичній свідомості. Засоби і способи позначення емоцій в тексті. Комплексний підхід до вивчення способів представлення емоцій в політичному дискурсі.
реферат [25,4 K], добавлен 13.09.2010Дослідження загальних закономірностей розвитку дитини дошкільного віку. Поняття про ігрову діяльність як своєрідний спосіб пізнання дітьми навколишнього світу. Вивчення особливостей організації ігрової діяльності в умовах дитячого навчального закладу.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 14.01.2014Природа емоцій та почуттів. Людські емоції і почуття як вираження духовних запитів і прагнень людини, її ставлення до дійсності. Роль емоцій у житті людини, їх функції та види. Види почуттів. Емоційний стан та його регулювання у різних обставинах.
контрольная работа [26,3 K], добавлен 05.01.2008Теоретичний огляд теорій емоцій. Емоційні стани та їх виявлення. Зміна міміки і пози. Форми переживання почуттів: настрій, афект, стрес, дистрес, фрустрація. Психоаналітична концепція 3. Фройда. Вплив стенічних та астенічних емоцій на організм людини.
статья [22,1 K], добавлен 07.02.2018Поняття і класифікація різновидів емоцій. Характеристика основних теорій, що розкривають їх сутність. Емоційно-естетичні характеристики музики. Вивчення емоційної значущості окремих елементів музики та їх здатності викликати певні емоційні стани людини.
курсовая работа [40,1 K], добавлен 13.10.2012Поняття емоцій як психічного процесу; їх загальна характеристика. Розвиток емоційної сфери дитини з перших днів до молодшого шкільного віку. Фізіологічні та психологічні особливості молодшого шкільного віку. Специфіка розвитку емоційної сфери у дитини.
курсовая работа [47,8 K], добавлен 31.10.2014Психологічна характеристика емоцій, їх основні функції і характеристика компонентів, що утворюють особистість. Організація, методики та умови проведення анкетування емпіричного дослідження самопочуття, активності і настрою як складових емоційності людини.
курсовая работа [43,5 K], добавлен 19.04.2012Характеристика психології емоцій. Особливості походження мотивації й емоцій. Походження мотивації виживання та емоцій. Від фізіологічного драйву до емоції: голод, смакові відчуття, відраза. Вивчення типів мотивації. Рефлекси й автоматизоване поводження.
реферат [26,2 K], добавлен 15.08.2010Сутність особистості в розрізі складного комунікативного простору. Використання біографічного методу у переосмисленні сформованого і сталого підходу до пізнання творчої особистості. Проблема творчості майстра в координатах міждисциплінарного дискурсу.
статья [24,2 K], добавлен 07.02.2018Характеристика впливу психологічних особливостей спортивної діяльності на психологічну сферу людини. Вивчення методів впливу на загальне внутрішнє самопочуття спортсмена в різні періоди його життєдіяльності. Особливості емоційних переживань в спорті.
дипломная работа [108,0 K], добавлен 05.01.2011Біологічна, соціальна та мотиваційна функції інтересу. Інтерес до навколишнього світу та процес розвитку когнітивних функцій і життєво важливих умінь. Розвиток емоції інтересу в її взаємозв'язку з іншими емоціями, фактор новизни як активатор інтересу.
реферат [26,0 K], добавлен 16.08.2010Аналіз впливу індивідуально-психологічних і соціально-психологічних чинників на виникнення і особливості прояву емоційної дезадаптації, а також можливості її запобігання і корекції у учнів перших класів. Вирішення проблем пристосованості дітей до школи.
реферат [110,7 K], добавлен 20.01.2011Емоційна сфера психіки. Нейрофізіологічна основа емоційних процесів. Психологічна характеристика осіб підліткового віку. Феномен музичної обдарованості. Зміст базових емоцій музично обдарованих підлітків, дослідження їх психофізичних особливостей.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 12.10.2015Природа, сутність та функції емоцій. Емоційна сфера дитини-дошкільника, її розвиток та особливості. Особливості емоційної готовності до навчання у школі дітей. Корекція емоційної готовності до навчання у школі за допомогою групових занять та ігор.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 16.06.2010Психічний розвиток дітей як передумова формування різноманітних функцій і здібностей: розумових, фізичних, соціальних; суспільні умови впливу. Роль активної діяльності дитини в процесі пізнання навколишнього світу, значення спадковості і виховання.
реферат [24,2 K], добавлен 03.01.2011Поняття про емоції: природа, характеристика, форми. Особливості розвитку емоційної сфери у дітей дошкільного віку: можливості, діагностика порушень. Аналіз та оцінка результатів дослідження, розробка практичних рекомендацій для батьків та вихователів.
курсовая работа [53,7 K], добавлен 18.01.2011Розкриття мотиваційного змісту пізнання психіки людини. Визначення його динамічно-енергетичного аспекту прояву. Аналіз ролі і взаємозв’язку потягів, потреб, квазіпотреб, імпульсів, мотивації досягнень, атрибутування мотиваційного процесу психіки особи.
статья [23,9 K], добавлен 11.10.2017Теоретичні основи дослідження розвитку емоційної культури у старшокласників: загальна характеристика, головні особливості розвитку. Тренінгова програма для розвитку емоційної сфери у школярів. Методика діагностики рівня емпатичних здібностей В.В. Жваво.
дипломная работа [117,3 K], добавлен 19.11.2014Аналіз впливу на розвиток особистості людини таких біологічних факторів як спадковість, уроджені особливості, стан здоров'я. Вивчення поняття особистості, його структури. Характеристика індивідуальності, як неповторного поєднання психічних особливостей.
реферат [17,5 K], добавлен 16.01.2010
