Стратегія емпіричного дослідження психологічних чинників громадської участі користувачів соціальних мереж

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегія емпіричного дослідження психологічних чинників громадської участі користувачів соціальних мереж

Варягіна А.А.

Анотація

У статті викладено емпіричну модель дослідження психологічних чинників громадської участі користувачів соціальних мереж. Особлива увагу приділяється проблемі системного аналізу структурно-змістовних характеристик та психологічних чинників громадської участі, зокрема такому її напряму як громадська інтернет-участь. Названі соціально-психологічні чинники поширення феномену громадської інтернет-участі. Розкрита актуальність дослідження індивідуально-психологічних чинників феномену громадської участі, серед яких провідна роль надається мотиваційним характеристикам особистості. Вказано, що мотиваційні характеристики, у свою чергу, обумовлені індивідуально-психологічними та соціально-демографічними характеристиками особистості. Наголошено, що індивідуально-психологічні та соціально-демографічні характеристики особистості також можуть ставати чинниками громадської участі. У статті названі основні етапи дослідження, проаналізовано цілі і завдання кожного етапу, запропоновано комплекс дослідницьких методів, обґрунтовано валідність і надійність дослідження. Представлено проект програми емпіричного дослідження та показано її практичну доцільність. Зазначено, що за результатами дослідження буде побудована прогностична модель ефективної участі користувачів соціальних інтернет-мереж у громадському житті та сформульовані практичні рекомендації щодо ефективного залучення соціально-свідомих громадян до спільнот та об'єднань з метою вирішення соціально-значущих проблем суспільства.

Ключові слова: громадська участь, громадська інтернет-участь, соціальні інтернет-мережі, методи дослідження.

Аннотация

В статье изложена эмпирическая модель исследования психологических факторов общественного участия пользователей социальных сетей. Особое внимание уделяется проблеме системного анализа структурно-содержательных характеристик и психологических факторов общественного участия, в частности, внимание уделяется такому его направлению, как общественное интернет-участие. Названы социально-психологические факторы распространения феномена общественного интернет-участия. Раскрыта актуальность исследования индивидуально-психологических факторов общественного участия, среди которых ведущая роль отводится мотивационным характеристикам личности. Указано, что мотивационные характеристики, в свою очередь, обусловлены индивидуально-психологическими и социально-демографическими характеристиками личности. Отмечено, что индивидуально-психологические и социально-демографические характеристики личности также могут становиться факторами общественного участия. В статье озвучены основные этапы эмпирического исследования, проанализированы цели и задачи каждого этапа, предложен комплекс исследовательских методов, обоснованы валидность и надежность исследования. Представлен проект программы эмпирического исследования и показана его практическая целесообразность. Отмечено, что по результатам исследования будет построена прогностическая модель эффективного участия пользователей социальных интернет-сетей в общественной жизни и сформулированы практические рекомендации по эффективному привлечению социально-сознательных граждан в сообщества и объединения с целью решения социально-значимых проблем общества.

Ключевые слова: общественное участие, общественное интернет- участие, социальные интернет-сети, методы исследования.

Annotation

The article presents an empirical model of the psychological factors of public participation of social network users. The author pays particular attention to the problem of systematic analysis of the structurally-essential features and psychological factors of public participation, especially of such separate direction as web-based public participation. The author names the socio-psychological factors of the web- based public participation phenomenon spread, shows the relevance of the study of individual psychological factors of public participation phenomenon, and makes accents on the motivational personality characteristics. The author indicates that the personal motivation characteristics are related to the individual-psychological and the socio-demographic characteristics. The author emphasizes that individual- psychological and socio-demographic characteristics of the person may also become factors of public participation. The author mentions the main stages of the research, analyses the aims and objectives of each stage, presents the complex of research methods, provides the validity and reliability of the research. The article presents the program of empirical research and shows its practical feasibility. The author indicates that the research results will help to construct predictive model of effective public participation in online social networks and make specific recommendations for effective involvement of ukrainian citizens in public organisations.

Key words: Public Participation, Web-Based Public Participation, Online Social Network, Methods.

Постановка проблеми. Трансформація українського суспільства, вагомі соціальні, економічні, політичні, суспільні зміни, які відбуваються у державі протягом останніх років, актуалізують потреби дослідження питань нових форм участі громадян у громадсько-політичному житті країни, пошуку шляхів до формування демократичного громадянського суспільства. Одним з каталізаторів конструктивних процесів у суспільстві й державі, їх творення та функціонування можна вважати громадську участь, яка є засобом реалізації людиною власних інтересів та інтересів своєї громади в державі.

Стрімке зростання громадської активності в прийнятті рішень з різних аспектів соціального і політичного життя розпочалось в Україні у 2013 році і триває досі. На думку вітчизняних дослідників (Д. М. Горєлов, О.А. Корнієвський) даний соціальний феномен зумовлений двома чинниками:

а) кризою, що призвела до розбалансування системи державного управління, дефіциту якісних управлінських рішень, браку ресурсних можливостей; психологічний громадський користувач інтернет

б) зовнішньою агресією, яка поглибила дисбаланс між здатністю держави ефективно виконувати свої функції та забезпеченням основних потреб громадян [4]. Логічно було б додати від себе ще один чинник: брак надійних та ефективних інструментів політичної участі «знизу».

За даними соціологічного дослідження, проведеного GfK Ukraine у 2014 році, 23% українців коли-небудь у житті приймали участь в громадській діяльності, серед яких 9% - долучились до неї впродовж 2014 року [3]. Крім того, відзначається тенденція до появи великої кількості громадських проектів, ініційованих в інтернет-просторі, за допомогою соціальних інтернет-мереж - новітніх соціальних структур, що складаються з множини учасників (суб'єктів, індивідуальних чи колективних, наприклад, індивідів, родин, груп, організацій) і 28множини найрізноманітніших зв'язків між ними (знайомства, дружба, співпраця, міжособистісна та ділова комунікація тощо) [5]. В наукових підходах західних дослідників (О. Гудс, Т. Суорей, Е. Штерн) участь громадян у громадсько-політичному житті за допомогою інтернет-технологій була виокремлена як окремий тип прояву громадської участі - «громадська інтернет-участь» (Web- Based Public Participation, WPP), але детальних досліджень даного феномену проведено не було [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В системі категорій політичної психології дослідженням різноманінтих аспектів громадської участі особистості займались такі зарубіжні та вітчизняні автори, як: Т. Боннеманн, Е. Броуді, Д. Варбартон, В. К. Варнер, Х. Гіблер, В. Джочум, А. Мелуччі, С. Міллер, Н. Окенден, Л. Платт, Р. Путнам, Б. Л. Смит, Т. Хьюгес, К. Хьютон, В. І. Бортніков, Т. І. Віноградова, Д. В. Гончаров, І. Б. Гоптарєва, І. В Жадан, Л. О. Кияшко, О. Ю. Мелешкіна, А. А. Мерзляков, Л. А. Найдьонова, Д. В. Платонова, І. А. Скалабан, М. М. Слюсаревський, А. Ю. Сунгуров, П. Д. Фролов, М. Р. Холмська. Питання громадської інтернет-участі розглядали у рамках своїх досліджень Р. К. Гібсон, О. Гудс, К. Зілбер, Ф. Кан, В. Лусолі, Т. Суорей, С. Уорд, Е. Штерн. Спроби наукового осмислення соціально- процесуальних детермінант виникнення та реалізації громадської участі спостерігаються в роботах дослідників Е. Броді, Б. Кокса, Д. Керчера, Т. Хьюза, І. М. Білоус, А. Б. Купрейченко, А. С. Моісеєва. При цьому, окреме значення надається мотиваційно-ціннісній сфері особистості (Н. Л. Ничта, С. М. Чолій), компонентам емоційно-вольової сфери (А. Б. Купрейченко, Ю. И. Поліщук), когнітивному компоненту (В. В. Костюшев, О. Р. Прокопенко, О. О. Черних). Разом із цим, питання системного аналізу структурно-змістовних характеристик та психологічних чинників громадської інтернет-участі досі залишається поза спеціальною увагою дослідників.

З огляду на здійснений нами попередній аналіз [2] ми розробили емпіричну модель та програму дослідження, що дають змогу визначити ключові психологічні чинники громадської інтернет-участі в соціальних інтернет-мережах та формулювати прогнози щодо участі користувачів цих мереж у громадському житті.

Мета статті полягає в представленні й обґрунтуванні стратегії й програми емпіричного дослідження психологічних чинників інтернет-участі.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. Розробка стратегій й програм будь-якого емпіричного дослідження потребує формулювання його мети, завдань, об'єкту і предмету та коректного визначення вибіркових сукупностей. З огляду на це, об'єктом нашого дослідження визначено громадську участь у мережевих суспільствах. Предмет дослідження: психологічні чинники громадської участі користувачів соціальних інтернет- мереж. Мета дослідження полягає у визначенні ключових психологічних чинників громадської інтернет-участі в соціальних інтернет-мережах та розробціпсихологічної моделі ефективної участі користувачів соціальних інтернет-мереж у громадському житті. Завдання дослідження: 1) означити психологічні чинники громадської участі в соціальних мережах; 2) визначити комплекс методів для виявлення психологічних чинників громадської участі в соціальних інтернет-мережах; 3) побудувати прогностичну модель ефективної участі користувачів соціальних інтернет-мереж у громадському житті.

Респондентами дослідження мають бути засновники, керівники, активісти та рядові члени офлайнових і онлайнових громадських об'єднань, спільнот та організацій, створених з метою вирішення суспільних проблем окремих громад та громадськості в цілому.

Емпіричне дослідження психологічних чинників громадської участі особистості передбачає вивчення індивідуально-психологічних чинників громадської участі, серед яких провідна роль належить мотиваційним характеристикам особистості, таким як: потреби, ідеали, інтереси, цінності, настанови. В свою чергу, мотиваційні характеристики особистості обумовлені індивідуально-психологічними характеристиками (здібності, темперамент, характер, воля, емоції) та соціально-демографічними характеристиками особистості (стать, вік, сімейний стан, освіта, кваліфікація). При цьому, індивідуально-психологічні та соціально-демографічні характеристики особистості безпосередньо можуть ставати чинниками громадської участі. Постає необхідність вилучити з даного розмаїття чинників громадської участі такі, що є ключовими по відношенню до громадської участі в соціальних інтернет-мережах, а саме - ті, що в найбільшій мірі детермінують її виникнення та обумовлюють ефективність перебігу.

Виходячи із зазначеного вище, розроблено програму емпіричного дослідження психологічних чинників громадської участі користувачів соціальних мереж, виокремивши основні етапи дослідження та визначивши відповідний інструментарій, адекватний меті та поставленим завданням. Розглянемо більш детально етапи емпіричного дослідження, їх цілі та обґрунтуємо обрані методи.

Програма емпіричного дослідження психологічних чинників громадської участі користувачів соціальних мереж включає в себе три етапи.

На першому - підготовчому - етапі дослідження здійснено підбір та апробацію діагностичного інструментарію та обґрунтовано його валідність і надійність. За результатами цього етапу сформовано остаточну батарею методик для наступного етапу дослідження, сформовано вибіркові сукупності та визначено організаційні процедури роботи з ними.

На основі попереднього відбору та пілотної апробації нами сформовано і застосовано комплекс психодіагностичних методів.

Для вимірювання ціннісної сфери особистості була обрана «Методика вивчення цінностей особистості» Ш. Шварца, яка дає змогу дослідитизмістовний аспект спрямованості особистості, основу стосунків із світом, особливості світогляду та ядро мотивації активності [6, C. 57-69].

За допомогою методики «Діагностика соціально-психологічних установок особистості у сфері мотивацій і потреб» О. Ф. Потьомкіної розглянемо неусвідомлені психологічні стани, внутрішню якість суб'єктів громадської участі, які базуються на попередньому досвіді, схильності до певної активності в певній ситуації. Установка передує і визначає розгортання будь-якої форми психічної діяльності. Вона виступає як стан мобілізованности, готовності до подальшої дії. Наявність у людини установки дозволяє йому реагувати тим чи іншим конкретним способом на ту чи іншу політичну чи соціальну подію або явище. Методика О. Ф. Потьомкіної дозволяє визначити ступені вираженості соціально-психологічних установок за напрямами: «альтруїзм-егоїзм», «процес-результат», «свобода-влада», «труд-гроші» [9, С. 641-648].

За допомогою «Методики В. В. Синявського, В. А. Федоришина для визначення комунікативних та організаторських здібностей» (КОЗ) може бути діагностована комунікативність як риса характеру, що розвивається на основі спілкування, товариськості і, закріплена на рівні поведінки, є передумовою формування таких якостей особистості, як направленість на спілкування, інтерес до людей, соціальна перцепція, рефлексія, емпатія. Ці якості є важливими для громадської участі, необхідними для роботи в сфері відносин «людина - людина». Не менш значущими для реалізації громадської участі постає наявність в людини організаторськіх здібностей, які проявляються в здатності до самостійного прийняття рішень, особливо в складних ситуаціях, в ініціативності, в плануванні діяльності, навичках будування міжособистисних зв'язків [11].

Для визначення таких стійких тенденцій особистості, як загальна і творча активність, прагнення до спілкування, забезпечення комфорту і соціального статусу може бути використана «Діагностика мотиваційної структури особистості» (В. Е. Мільман), яка дозволяє робити висновки щодо ділової та житейської спрямованості особистості [10, С. 23-43].

«Тест смисложиттєвих орієнтацій Д. А. Леонтьєва» (СЖО) дозволить нам розглянути показники осмисленості життя, наявність цілей у житті, інтересу до життя та емоційної насиченесті, результативність життя або задоволеність самореалізацією, здатність контролювати своє життя, вільно приймати рішення і втілювати їх у життя. У тесті СЖО важливим є чітке співвіднесення цілей з майбутнім, емоційної насиченості - із теперішнім часом, задоволення - з досягнутим результатом, минулим [81.

Для детального вивчення локусу контролю особистості використаємо методику Дж. Роттера «Рівень суб'єктивного контролю» (УСК). Локус контролю - це психологічний фактор, що характеризує той чи інший тип особистості. Являє собою схильність людини приписувати відповідальність за результати своєї діяльності та події в житті - зовнішнім силам (екстернальний, зовнішній локус контролю), або - власним здібностям і зусиллям (інтернальний, внутрішній локус контролю) [13].

Методика М. Розенберга «Експрес-діагностика довіри» дозволяє оцінити загальну довіру до людей і людській спільноті в цілому. Як відомо, базова довіра формується в ранньому дитинстві, і є фундаментом для благополуччя і успіху на будь-якому життєвому етапі. Базова довіра - це виражена схильність довіряти більшості людей у взаємодії з ними, переконаність в тому, що люди найчастіше прагнуть бути корисними іншим і поводяться чесно по відношенню один до одного [7, C. 547].

Для дослідження емпатії використаємо методику «Шкала емоційного відгуку» А. Меграбяна і Н. Епштейна. Методика дає змогу проаналізувати як загальні емпатичні тенденції, так і такі параметри, як рівень вираженості здатності до емоційного відгуку на переживання іншого і ступінь відповідності/невідповідності стосовно переживань об'єкта і суб'єкта емпатії. Об'єктами емпатії виступають соціальні ситуації та люди, яким людина може співпереживати в повсякденному житті [12].

Крім зазначених психологічних методик, учасникам дослідження може бути запропонована анкета, спрямована на визначення пріоритетних для них форм громадської участі, суб'єктивну оцінку ними ефективності цих форм, а також особливості мотивації громадської участі в соціальних інтернет-мережах.

Другий етап - основний, або власне психодіагностичний - передбачає збір та опрацювання основного масиву емпіричних даних щодо провідних психологічних чинників громадської участі в соціальних мережах.

Третій етап емпіричного дослідження - аналіз та інтерпретація отриманих даних, а також побудова прогностичної моделі ефективної участі - передбачає використання методів інтерпретації, систематизації та узагальнення емпіричних даних, методів математичної статистики (кореляційний, факторний аналіз, ранжування, порівняння, програма SPSS) та методів математичного і змістового моделювання. Усе це разом дає змогу всебічно, якісно й кількісно проаналізувати отримані дані стосовно соціально-психологічних чинників, що обумовлюють громадську участь особистості в соціальних інтернет-мережах.

На основі зроблених висновків, за допомогою таких методів як: аналіз, синтез, узагальнення, методи психологічної корекції, - будуть розроблені рекомендації, спрямовані оптимізувати процес громадської участі особистості, сприяти підвищенню її ефективності.

Висновки

Представлено проект програми дослідження психологічних чинників громадської участі користувачів соціальних мереж. Визначено етапи дослідження, алгоритми отримання результатів дослідження, надійність та вірогідність яких забезпечена використанням взаємодоповнюючих методів, відповідних об'єкту, предмету, меті і завданням дослідження, та застосуванням методів кількісного та якісного аналізу отриманих емпіричних даних. Отримані результати дослідження дозволять побудувати прогностичну модель ефективної участі користувачів соціальних інтернет-мереж у громадському житті. Це дозволить сформулювати практичні рекомендації, які можуть бути використані лідерами формальних та неформальних громадських рухів та об'єднань з метою активного та ефективного залучення соціально-свідомих громадян до спільнот та об'єднань з метою вирішення соціально-значущих проблем суспільства; розробки й успішного використання технологій нетворкінгу з метою регулювання перебігу соціально-політичних процесів в країні, з урахуванням спільних інтересів держави та громадян; успішного впровадження ідей прямої електронної демократії в країні.

Список використаної літератури