Особливості перфекціонізму у дітей та підлітків з розладами емоційної сфери

Розгляд підходів до пояснення перфекціонізму як деструктивного феномену та його зв'язку з психологічними труднощами і психічними розладами. Визначення наявності зв'язку перфекціонізму з депресивними, тривожно-фобічними та змішаними видами розладів.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.08.2018
Размер файла 26,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.972

Особливості перфекціонізму у дітей та підлітків з розладами емоційної сфери

Вавілова А. С.,

аспірант кафедри психодіагностики та клінічної психології,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

У статті представлено підходи до пояснення перфекціонізму як де-структивного феномену та його зв'язку з психологічними труднощами і психічними розладами. Надано порівняльну характеристику різних типів перфекціонізму у дітей та підлітків з емоційними розладами та у «нормотипічних» дітей. Підтверджено наявність зв'язку деструктивного перфекціонізму з депресивними, тривожно-фобічними та змішаними тривожно-депресивними розладами.

Ключові слова: деструктивний перфекціонізм, емоційні розлади, де-пресія, тривога, Я-орієнтований перфекціонізм, соціально приписаний перфекціонізм.

The article introduces the approaches to the explanation of perfectionism as a destructive phenomenon and its connection with psychological difficul-ties and mental disorders. The comparative characteristic of different types of perfectionism in children and adolescents with and without emotional disorders is represented. According to the results of the research we con-firm that there is a connection of destructive perfectionism with depressive, anxious-phobic and mixed anxiety-depressive disorders.

Key words: destructive perfectionism, emotional disorders, depression, anxiety, Self-oriented perfectionism, socially prescribed perfectionism.

Постановка проблеми. Якісна психологічна діагностика та відпо-відна ефективна допомога в дитячому та підлітковому віці при наяв-ності труднощів або порушень розвитку може стати ключовим чинни-ком здорового функціонування особистості у дорослому житті. При цьому важливою проблемою є діагностика психологічних феноменів, які можуть як позитивно, так і негативно впливати на розвиток у ди-тячо-підлітковому віці. До таких психологічних конструктів належить перфекціонізм, який впливає на виникнення та перебіг емоційних по-рушень у дитячому та дорослому віці. розлад перфекціонізм деструктивний депресивний

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На сьогодні перфекці-онізм визначають як багатовимірний феномен, який може мати як по-зитивні, так і негативні форми вияву. Перфекціонізм у своїх негативних виявах найчастіше позначається як деструктивний, клінічний, негативний, невротичний або дезадаптивний перфекціонізм [3; 4; 5; 9; 11]. Дослідження дитячо-підліткового перфекціонізму спрямовані переважно на визначення його форм або компонентів. Так, першопрохідці у вивченні перфекціонізму у дітей і підлітків П. Х'юітт та Г. Флетт виокремили дві форми перфекціонізму: Я-орієнтований і соціально приписаний та створили на основі даної типології психологічний інструмент його діагностики - «Дитячо-Підліткову Шкалу Перфекціонізму» [8]. С. В. Волікова за участі А. Б. Холмогорової розробила Опитувальник дитячого перфекціонізму, в якому запропонували наступну структуру дитячого перфекціонізму: високі стандарти діяльності; батьківський перфекціонізм (сприймання дитиною завищених вимог батьків); негативне ставлення до помилок та невдач; успіх як основний мотив діяльності; фізичний перфекціонізм; перенавантаження [7].

Однак відкритим залишається питання про зв'язок деструктивного перфекціонізму з емоційно-поведінковими порушеннями у дітей та під-літків. Дослідження дорослої вибірки з вираженими рисами деструктив-ного (невротичного, негативного, дезадаптивного) перфекціонізму наводять численні підтвердження зв'язку даного конструкту з порушеннями адаптації людини в соціумі, невротизацією, відчуттям внутрішнього дискомфорту, зниженням продуктивності діяльності та ризиком психічних розладів [3; 4; 5; 9; 11]. Деструктивний перфекціонізм негативно позначається на особистісному благополуччі, характеризується надмірним, недосяжним прагненням до досконалості і може утворювати «замкнене коло» негативного емоційного супроводу - провокувати і викликати депресії, тривожність, спустошеність, низьку самоповагу [2, с. 24]. Деструктивний перфекціонізм може виражатись у різних аспектах, які включають емоційні, когнітивні, поведінкові та міжособистісні проблеми, що може свідчити про зв'язок даного особистісного феномену з психопатологічними симптомами. Л. Лі наголошує, що розвиток та перебіг психопатологічних симптомів зумовлені життєвими стресами, які, у свою чергу, часто пов'язані з перфекціоністськими рисами [10, с. 12].

Є. П. Ільїн описує ті особистісні характеристики, які властиві людям з деструктивним або патологічним перфекціонізмом [6, с. 164-165]:

* розчарування від невдачі, яке призводить до депресії, зниження самооцінки («я невдаха, я не вартий успіху»);

* нездорова самокритика, почуття провини, що не дозволяють ра-діти досягненням; у зв'язку з цим перфекціоніст постійно зали-шається незадоволеним собою;

* максималізм, дія за принцип «все або нічого», який змушує від-мовлятись від багатьох справ; страх невдачі, який змушує уникати ситуацій, де можуть виявитись недоліки;

* надмірна скурупульозність, увага до деталей, які забирають багато часу;

* робота, оточуючі люди, які не вписуються у вигадані стандарти, потрапляють до розряду «недостойних», що призводить до руй-нування кар'єри та особистого життя.

Порівняно з дослідженням дорослих перфекціоністів, вивчення де-структивних форм дитячо-підліткового перфекціонізму знаходиться на початковій стадії. У психологічній літературі представлені праці, які вказують на наявність кореляційного зв'язку між перфекціонізмом та переживанням страждання, депресією, суїцидом, анорексичними тенденціями, фобією школи та хронічною неуспішністю у дітей і підлітків [8].

Крім того, в літературі представлені праці, що вказують на зв'язок між перфекціонізмом та наявністю ірраціональних переконань у під-літків. Дослідження з допомогою Батьківської рейтингової шкали Аде- лаїда-Коннорса (Adelaide-Connors Parent Rating Scale) показало, що компульсивна форма перфекціонізму у дітей спровокована батьками та позитивно корелює з такими симптомами, як порушення сну, м'язова напруга, проблеми поведінки, незрілість і сором'язливість [3, с. 95].

У дослідженнях дитячо-підліткового перфекціонізму П. Х'юіттом та Г. Флеттом виявлено зв'язок Я-орієнтованого перфекціонізму з де-пресією і тривогою, а також соціально приписаного перфекціонізму - з тривожно-депресивною симптоматикою, високим рівнем стресу та проявами гніву. Дослідження підліткового перфекціонізму продемон-стрували зв'язок соціально приписаного перфекціонізму з переживан-нями сорому, а Я-орієнтованого перфекціонізму з переживаннями про-вини та сорому тощо [9, с. 1052-1053].

Дослідження підлітків - пацієнтів психіатричних клінік - проде-монстрували значущий зв'язок суїцидальних думок та поведінки з соціально приписуваним перфекціонізмом. Вказаний зв'язок опосе-редковується такими чинниками, як самокритика, переживання без-надійності, нездатність до самовизначення, які з'являються внаслідок прагнень підлітків відповідати неадекватно високим вимогам і стан-дартам. За умов відсутності внутрішніх ресурсів та копінг-стратегій у підлітків у зв'язку з такими переживаннями різко підвищується ризик суїциду. Я-орієнтований перфекціонізм призводить до збідненої психологічної адаптації, надмірної самокритики та відчуття постійної тривоги з приводу власної некомпетентності [10, с. 21-24]. Наслідком патологічного Я-орієнтованого перфекціонізму може бути інтроек- тивна депресія, яка полягає у знеціненні власних досягнень, відчутті провини і тотальній незадоволеності собою [8]. Тому профілактична робота з корекції дисфункціональних перефекціоністських установок може приводити до зниження суїцидального ризику у дітей і підлітків.

Отже, деструктивний перфекціонізм є одним з чинників, які можуть провокувати виникнення емоційних розладів та ускладнювати їх перебіг. У дитячо-підлітковому віці деструктивний вплив перфек-ціонізму позначається на емоційному благополуччі особистості, само-оцінці, здатності до соціальної адаптації; негативно впливає на терапію тривожно-депресивних розладів.

Мета статті полягає у висвітленні та узагальненні результатів емпі-ричного дослідження особливостей перфекціонізму у дітей з розладами емоційної сфери та «нормотипічних» дітей.

Виклад основного матеріалу. Отже, здійснений нами теоретичний аналіз [4; 5; 9; 11] свідчить про наявність зв'язку деструктивного перфекціонізму з розладами емоційного спектру, тому нами було проведено порівняльний аналіз перфекціонізму на клінічній вибірці та вибірці «нор- мотипічних» дітей, що дозволило виявити його особливості у дітей та підлітків з емоційними розладами. До клінічної вибірки увійшли 31 досліджуваний віком від 11 до 17 років з депресивними, тривожно-фобіч- ними та змішаними тривожно-депресивними розладами (13 хлопців та 18 дівчат). До вибірки були включені діти та підлітки з емоційними розладами, відсутністю психотичних проявів та достатнім для проходження дослідження рівнем інтелекту (такі вимоги було висунено для уникнення впливу побічних змінних на результати дослідження та необхідності отримати достовірні дані за допомогою особистісних психодіагностичних методик). До контрольної вибірки досліджуваних ввійшли 70 дітей та підлітків віком від 12 до 16 років (26 дівчат та 44 хлопці) з відсутністю емоційних розладів та будь-яких інших психічних порушень (таблиця 1).

Для аналізу результатів дослідження використовувалися дані, отри-мані за допомогою методики «Дитячо-Підліткова Шкала Перфекціо-нізму» П. Х'юітта та Г. Флетта, адаптованої нами на українській вибірці дітей та підлітків [1, с. 50-57]. За вказаною методикою було отримано показники Я-орієнтованого, соціально приписаного та загального пер-фекціонізму для представників клінічної та контрольної вибірок.

Наступним кроком було порівняння середніх показників, а також максимальних і мінімальних значень перфекціонізму на двох вибірках: дітей з емоційними розладами (клінічна вибірка) та дітей з відсутністю емоційних розладів (контрольна вибірка). Отримані результати про-демонстрували високий рівень достовірності (рівень статистичної зна-чущості за критерієм Фішера sig 0,01, таблиця 2 на с. 36).

Таблиця 1. Описові характеристики дітей та підлітків клінічної вибірки дослідження

Стать

Вік

Емоційні розлади

13 хлопців

11 років - 1 досліджуваний

тривожно-фобічний розлад

12 років - 1 досліджуваний

тривожно-депресивний розлад

13 років - 2 досліджуваних

тривожно-депресивний розлад

14 років - 2 досліджуваних

депресія з суїцидальними намірами, депресія

15 років - 4 досліджуваних

тривожний розлад з елементами обсессивно- компульсивного розладу; тривожно-депре-сивний розлад; депресія (2 досліджуваних).

16 років - 2 досліджуваних

тривожно-фобічний розлад, депресія з пору-шенням соціальної адаптації

17 років - 1 досліджуваних

Депресія

18 дівчат

12 років - 4 досліджуваних

депресія з проявами анорексії; депресія; три- вожно-фобічні розлади (2 досліджувані)

13 років - 5 досліджуваних

депресія з суїцидальними намірами (2 дослі-джуваних); тривожно-депресивні розлади (3 досліджуваних)

14 років - 4 досліджуваних

тривожно-депресивний розлад (3 досліджу-вані); депресія з порушенням харчової по-ведінки

15 років - 1 досліджуваний

тривожно-депресивний розлад

16 років - 3 досліджуваних

депресія (2 досліджуваних); тривожно-фо- бічний розлад

17 років - 1 досліджуваних

депресія з суїцидальними намірами

Таким чином, за рівнем вираженості перфекціонізму у дітей та підлітків, які страждають емоційними розладами, і дітей та підлітків, які входять до групи «нормотипіків», виявлено статистично значущу відмінність. Для клінічної вибірки середні показники загального перфекціонізму становлять 91,1 бал, для досліджуваних неклінічної вибірки - 69,9 балів (різниця в 21 бал); показники Я-орієнтованого перфекціонізму - 49,2 балів та 36,9 балів; соціально приписаного пер-фекціонізму - 34,5 балів та 40,6 балів відповідно.

Таблиця 2. Показники перфекціонізму у дітей та підлітків з клінічної та контрольної вибірок

Я-орієнтований перфекціонізм

Соціально приписаний перфекціонізм

Загальний перфекціонізм

Контрольна

вибірка

Середнє значення

36,9

34,5

69,9

Кількість досліджуваних

70

70

70

Мінімальне значення

18

19

41

Максимальне значення

58

48

94

Клінічна

вибірка

Середнє значення

49,2

40,6

91,1

Кількість досліджуваних

31

31

31

Мінімальне значення

22

21

62

Максимальне значення

69

64

107

Аналіз показників перфекціонізму у порівнюваних вибірках показує, що у досліджуваних клінічної вибірки мінімальні та максимальні значення є значно вищи-ми: верхня межа загального перфекціонізму для дітей з емоційними розладами складає 107 балів, нижня межа - 62 бали; тоді як для дітей- нормотипіків показники верхньої межі знаходяться на рівні 94 балів, а нижньої межі - 41 балу. Така ж тенденція спостерігається і для по-казників Я-орієнтованого та соціально приписаного перфекціонізму (максимальні показники Я-орієнтованого та соціально приписаного перфекціонізму для клінічної вибірки складають 69 та 64 бали, а для неклінічної вибірки 58 та 48 відповідно відповідно).

Отримані в нашому дослідженні дані підтверджують думку про те, що помірно виражений перфекціонізм є достатньо адаптивним. Він може сприяти досягальній активності дітей і є конструктивною рисою особистості. Однак високі показники перфекціонізму можуть негативно позначатись на емоційному благополуччі дітей та підлітків і бути чинником, який обтяжує перебіг емоційних розладів. Показники максимальних значень перфекціонізму у досліджуваних з депресивними та тривожними розладами вказують на те, що перфекціонізм у них носить дезадаптивний характер, характеризується тотальністю проявів і призводить до порушення особистісного, психоемоційного та соціального функціонування.

Таблиця 3. Показники вираженості загального, Я-орієнтованого та соціально приписаного перфекціонізму у дітей і підлітків з депресивними, тривожно-фобічними та тривожно-депресивними розладами

Емоційні розлади

Загальний перфекціонізм

Я-орієнтований перфек- ціонізм

Соціально Приписаний перфекціонізм

Депресія

Середнє значення

91,1

38,6

52,5

Кількість досліджуваних

13

13

13

І О В

к в .2

S3 40

н о О m -0н

Середнє значення

91,6

55,3

36,3

Кількість досліджуваних

6

6

6

і о і 'Д

Д 1 Е Э

Н О й О m «

Середнє значення

92,2

41,3

50,9

Кількість досліджуваних

12

12

12

Порівняльний аналіз загального, Я-орієнтованого та соціально при-писаного перфекціонізму у дітей та підлітків з емоційними розладами дозволив визначити особливості перфекціоністських проявів при різних видах емоційних розладів: депресивних, тривожно-фобічних та тривожно-депресивних (таблиця 3). Виявлено, що середні показники Я-орієнтованого перфекціонізму є значущо вищими у дітей та підлітків з тривожно-фобічними розладами - 55,3 бали; порівняно з досліджувани-ми з депресією (38,6 балів) та змішаними тривожно-депресивними роз-ладами (41,3). Водночас соціально приписаний перфекціонізм є більш вираженим у досліджуваних з депресивними розладами (52,5 бали) та тривожно-депресивними розладами (50,9 балів); порівняно з тривожно- фобічними розладами (36,3 бали). За показниками загального перфек-ціонізму статистично значущих відмінностей у досліджуваних з депре-сивними, тривожно-фобічними та змішаними тривожно-депресивними проявами не виявлено (91,1 бали; 91,6 бали; 92,2 бали відповідно).

У вибірці «нормотипічних» дітей кореляційний аналіз продемон-стрував наявність статистично значущого зв'язку між вираженістю перфекціонізму у дітей та підлітків і загальним рівнем тривожності та наявність достовірного зв'язку між дитячо-підлітковим перфекціоніз- мом та депресивними проявами (таблиця 4). Депресивні прояви мають більш виражений зв'язок з соціально приписаним перфекціонізмом; а підвищення рівня тривожності пов'язане з підвищенням рівня вираже-ності Я-орієнтованого перфекціонізму.

Таблиця 4. Показники кореляційного зв'язку між рівнем дитячо-підліткового перфекціонізму, тривожністю та депресією

Тривожність

Депресивні прояви

Загальний пер- фекціонізм

Коефіцієнт кореляції Пірсона

0,586

0,568

Рівень статистичної значущості

0,000

0,000

Кількість досліджуваних

70

70

Я-орієнтований

перфекціонізм

Коефіцієнт кореляції Пірсона

0,579

0,536

Рівень статистичної значущості

0,000

0,005

Кількість досліджуваних

70

70

Соціально при-писаний пер- фекціонізм

Коефіцієнт кореляції Пірсона

0,544

0,591

Рівень статистичної значущості

0,000

0,000

Кількість досліджуваних

70

70

Таким чином, соціально приписаний перфекціонізм може бути про-вокуючим або ускладнюючим чинником при перебігу депресивних і тривожно-депресивних розладів у дітей і підлітків. Прагнення до іде-альності як бажання задовольнити соціальні експектації призводить до постійного незадоволення собою, самозвинувачування та самокритики і є складовою депресивних розладів у дитячо-підлітковому віці. Я-орієнтований перфекціонізм також може виявлятися у деструктивній формі і супроводжувати перебіг тривожно-фобічних розладів. Постійне прагнення досягати найвищих результатів, бути ідеальним посилює відчуття тривоги, очікування помилок і викликає страх перед невизначеним майбутнім.

Висновки. Перфекціонізм - це багатовимірний феномен, який ха-рактеризується здатністю як позитивно, так і негативно позначатись на психологічному благополуччі особистості. У своїх негативних формах деструктивний (невротичний, клінічний, дезадаптивний) перфекціонізм у дітей та підлітків пов'язаний з порушенням адаптації в соціумі, невротизацією, відчуттям внутрішнього дискомфорту, зниженням продуктивності діяльності та ризиком психічних розладів, зокрема, емоційних розладів. Деструктивний перфекціонізм супроводжується самокритикою, переживанням безнадійності, нездатності до самовиз-начення, наявністю суїцидальних думок.

У результаті дослідження дітей та підлітків з емоційними розладами і «нормотипічних» дітей та порівняльного аналізу у цих двох вибірках: клінічній та неклінічній - виявлено особливості перфекціонізму. Результати дослідження продемонстрували статистично вищі

показники перфекціонізму у дітей та підлітків, які страждають емо-ційними розладами і дітей та підлітків, які входять до групи «нормоти- піків». У ході дослідження встановлено, що середні показники Я-орі- єнтованого перфекціонізму є значущо вищими для дітей та підлітків з тривожно-фобічними розладами, тоді як соціально приписаний пер- фекціонізм більш виражений у досліджуваних з депресивними роз-ладами та тривожно-депресивними розладами.

Отже деструктивний перфекціонізм є одним з чинників, який ускладнює перебіг депресивних, тривожно-фобічних та змішаних емо-ційних розладів у дітей та підлітків і може призводити до посилення тривожності та зниженого настрою у «нормотипічних» дітей.

Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження мо-жуть бути спрямовані на визначення компонентів деструктивного пер-фекціонізму у дітей з емоційними розладами та «нормотипічних дітей»; визначення ролі та внеску кожного компоненту у динаміку перебігу депресивних, тривожно-фобічних та тривожно-депресивних розладів.

Список використаних джерел

1. Вавілова А. С. «Дитячо-Підліткова Шкала Перфекціонізу» П. Х'юітта та Г. Флетта: досвід адаптації / А. С. Вавілова // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. - 2017. - Т. 1, № 2. - С. 50-57.

2. Вавілова А. С. Перфекціонізм як чинник невротизації особистості у ситуації досягнення / А. С. Вавілова // Матеріали наукових робіт учасників міжнародної науково-практичної конференції «Психологія і педагогіка: актуальні питання». - Харків: Центр педагогічних досліджень, 2015. - 104 с.

3. Воликова С. В. Современные исследования детского перфекционизма / С. В. Воликова // Социальная и клиническая психиатрия. - 2012. - Т. 22. - № 2. - С. 94-99.

4. Гаранян Н. Г Типологический подход к изучению перфекционизма / Н. Г. Га-ранян // Вопросы психологи. - 2009. - № 6. - С. 52-60.

5. Ильин Е. П. Перфекционизм здоровый и невротический: как разить первый и избавиться от второго [Электронный ресурс] / Е. П. Ильин. - Режим доступа: http: // www.elitarium.ru/2012/03/23/perfekcionizm_zdorovyjj_nevroticheskijj.html.

6. Ильин Е. П. Работа и личность. Трудоголизм, перфекционизм, лень / Е. П. Ильин. - СПб.: Питер, 2011. - 224 с.

7. Щипицына А. С. Методики измерения перфекционизма [Электронный ресурс] / А. С. Шипицына // Вестник Пермского государственного гуманитарно-педагогического университета. Серия № 1.: Психологические и педагогические науки. - 2014. - № 1. - Режим доступа: http: // cyberleninka.ru/article/n/ metodiki-izmereniya-perfektsionizma.

8. Flett G. L. The Child-Adolescent Perfectionistic Scale: development, psychometric properties, and associations with stress, distress and psychiatric symptoms ^^^^0 resourse] / Gordon L. Flett, Paul L. Hewitt, Avi Besser, Chang Su, Tracy

Vaillancourt, Daniel Boucher, Yvette Munra, Lisa A. Davidson, Olga Gale // Journal of Psychoeducational Assessment. - 2016. - URL: http: // hewittlab.sites.olt.ubc.ca/ files/2014/11/CAPS.pdf.

9. Hewitt P Perfectionism in children: Associations with depression, anxiety, and anger / P Hewitt, G. Flett, C. Caelian // Person. Individ. Differ. - 2002. - Vol. 32. - P 1049-1061.

10. Lee L. Dimension of perfectionism and life stress: predicting symptoms of psy-chopathology / L. Lee. - 2007. - 139 p.

11. Sorotzkin В. The quest for perfection: Avoiding quilt or avoiding shame? / B. Sorotzkin // Psychotherapy. - 1985. - V. 22. - Р 564-571.

Reference transliterated

1. Vavilova A. S. «Dytjacho-Pidlitkova Shkala Perfekcionizu» P H'juitta ta G. Flet- ta: dosvid adaptacii' / A. S. Vavilova // Naukovyj visnyk Hersons'kogo derzhavnogo universytetu. Serija: Psyhologichni nauky. - 2017. - T. 1, № 2. - S. 50-57.

2. Vavilova A. S. Perfekcionizm jak chynnyk nevrotyzacii' osobystosti u sytuacii' dosjagnennja / A. S. Vavilova // Materialy naukovyh robit uchasnykiv mizhnarodnoi' naukovo-praktychnoi' konferencii' «Psyhologija i pedagogika: aktual'ni pytannja». - Harkiv: Centr pedagogichnyh doslidzhen', 2015. - 104 s.

3. Volikova S. V Sovremennye issledovanija detskogo perfekcionizma / S. V Voli- kova // Social'naja i klinicheskaja psihiatrija. - 2012. - T. 22. - № 2. - S. 94-99.

4. Garanjan N. G. Tipologicheskij podhod k izucheniju perfekcionizma / N. G. Ga- ranjan // Voprosy psihologi. - 2009. - № 6. - S. 52-60.

5. Il'in E. P. Perfekcionizm zdorovyj i nevroticheskij: kak razit' pervyj i izbavit'sja ot vtorogo [Jelektronnyj resurs] / E. P Il'in. - Rezhim dostupa: http: // www.elitarium. ru/2012/03/23/perfekcionizm_zdorovyjj_nevroticheskijj.html.

6. Il'in E. P Rabota i lichnost'. Trudogolizm, perfekcionizm, len' / E. P Il'in. - SPb.: Piter, 2011. - 224 s.

7. Shhipicyna A. S. Metodiki izmerenija perfekcionizma [Jelektronnyj resurs] /

A. S. Shipicyna // Vestnik Permskogo gosudarstvennogo gumanitarno-pedagogiches- kogo universiteta. Serija № 1.: Psihologicheskie i pedagogicheskie nauki. - 2014. - № 1. - Rezhim dostupa: http: // cyberleninka.ru/article/n/metodiki-izmereniya-perfektsionizma.

8. Flett G. L. The Child-Adolescent Perfectionistic Scale: development, psychometric properties, and associations with stress, distress and psychiatric symptoms [Electronic resourse] / Gordon L. Flett, Paul L. Hewitt, Avi Besser, Chang Su, Tracy Vaillancourt, Daniel Boucher, Yvette Munro, Lisa A. Davidson, Olga Gale // Journal of Psychoeducational Assessment. - 2016. - URL: http: // hewittlab.sites.olt.ubc.ca/ files/2014/11/CAPS.pdf.

9. Hewitt P Perfectionism in children: Associations with depression, anxiety, and anger / P Hewitt, G. Flett, C. Caelian // Person. Individ. Differ. - 2002. - Vol. 32. - P 1049-1061.

10. Lee L. Dimension of perfectionism and life stress: predicting symptoms of psy-chopathology / L. Lee. - 2007. - 139 p.

11. Sorotzkin В. The quest for perfection: Avoiding quilt or avoiding shame? /B.Sorotzkin // Psychotherapy - 1985. - V. 22. - Р 564-571.?

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.