Принципи побудови цілеспрямованого психологічного впливу на формування здатності підлітків до протистояння криміналізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37.013.42 +159.9-053.6: 343.98

Принципи побудови цілеспрямованого психологічного впливу на формування здатності підлітків до протистояння криміналізації

Кіраль А. Й.,

аспірант,

Інститут психології

імені Г. С. Костюка НАПН України

У статті акцентується увага на важливості формування у підростаючого покоління здатності до протистояння криміналізації. Зроблене узагальнення про важливість з'ясування цілісної характеристики особистості підлітка, здатної до правомірної поведінки у різних життєвих ситуаціях, у тому числі й у випадках криміногенних спокус. Констатується тісний зв'язок здатності підлітків до протистояння криміналізації з їх первинними (терпіння, час, ніжність, довіра, надія) та вторинними (охайність, чесність, послух, ввічливість, культура поведінки з грошима, справедливість) актуальними здібностями, здатністю творчо вирішувати конфліктні ситуації та перейнятим від батьків ставленням до оточуючих. Виокремлюються типи здатності підлітків до протистояння криміналізації в залежності від міри її зв'язку з поведінковими особливостями: емоційно-інтуїтивний; виконавчий; комунікативний; розсудливий; оптимістичний.

Ключові слова: підлітки, здатність до протистояння криміналізації, поведінкові особливості, способи реагування на конфлікти, правомірна поведінка.

The article focuses on the importance of forming the ability to confront the criminalization in the younger generation. A generalization is made on the importance of finding out the integral personality characteristic of a teenager who is capable of lawful behavior in various life situations, including the cases of criminogenic temptations. There is a close connection between the ability of adolescents to confront criminality and their primary (patience, time, tenderness, trust, hope) and secondary (cleanliness, honesty, obedience, politeness, culture of behavior with money, justice) relevant abilities, an ability to solve the conflict situations creatively and take an attitude to the others from the parents. We have distinguished the types of adolescents' ability to confront the criminalization, depending on the degree of its connection with behavioral features: emotional and intuitive, executive, communicative, prudent, and optimistic.

Key words: adolescents, ability to confront criminality, behavioral features, conflict respondings, lawful behavior.

Постановка проблеми. Для забезпечення повноцінного розвитку суспільства та кожного його громадянина важливим є формування у підростаючого покоління здатності до протистояння криміналізації. Наявні у сучасній психології напрацювання вчених у контексті зазна-ченої проблематики можна звести до усунення негативних психоло-гічних характеристик особистості, що провокують виникнення асоці-альної, протиправної, злочинної поведінки; зміни негативного полюсу окремих психологічних характеристик особистості на позитивний. При цьому відкритим залишається питання розвитку тих психологічних особливостей особистості підлітка, яких йому не вистачає для здійснення правомірної поведінки. криміналізація підліток психологічний

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У низці досліджень із розв'язання проблеми формування особистісних особливостей, необ-хідних для забезпечення правомірної поведінки особистості йдеться про необхідність у підлітків виховання волі, з допомогою якої він зможе підкорити імпульси актуальної потреби, піднятись над собою і здійснити такі цілі, що містять об'єктивну цінність і відповідають ви-могам суспільного життя (Ф. Гобечія) [1]; формування індивідуального досвіду поведінки, інтересів, умінь, навичок, розвиток активності; формування таких вольових якостей, як рішучість, дисциплінованість, цілеспрямованість, які необхідні для забезпечення адекватної життєвої позиції правослухняних громадян (О. Ковальов, Н. Харіна) [5]; розви-тку емоційного та соціального інтелекту, розвиток морально-етичних та емпатійних властивостей особистості (Н. Греса) [2]; забезпечення соціальними підкріпленнями тих норм поведінки індивіда, які несумісні з антисоціальною поведінкою, суперечать їй; виявлення суті дефекту соціалізації індивіда (які соціальні навички, види поведінки йому не привиті); виявлення тих соціальних чи соціально-психологічних чинників (чи підкріплювачів), вплив яких здатен закріпити у поведінці підлітка ті з них, які б усунули дефект у соціалізації, допомогли б сформулювати соціально корисні навички ((О. Яковлев) [11]; форму-вання гуманістичних інтенцій у спілкуванні (І. Павелко) [7]; форму-вання правосвідомості неповнолітніх (Ю. Ємець) [3]; розвитку уміння здійснювати рефлексивний психологічний аналіз вчинків (Л. Росто- мова) [9]; вироблення поваги до загальноприйнятих норм і правил по-ведінки; підвищення психологічної стійкості до фруструючих ситуацій і толерантності до того, що суперечить їх власним уявленням чи інтересам; формування адекватної самоідентифікації та вироблення нової, адекватної установки на перегляд телепродукції агресивного змісту (Р. Ісаков) [4]; розвитку рефлексії та конструктивних тенденцій самоактуалізації (Н. Пряхіна) [8]; формування суспільної спрямованості; розвитку когнітивного орієнтування у системі правових понять (Н. Сущенко) [10]; формування здатності підлітків адекватно реагувати на складні чи невизначені морально-правові ситуації тощо [6; 11].

Наведене вище розкриває окремі аспекти передумов правомірної поведінки особистості і передбачає визнання важливості впровадження спеціальних психолого-педагогічних технологій роботи з підлітками. Важливим є з'ясування цілісної характеристики особистості підлітка, здатного до правомірної поведінки у різних життєвих ситуаціях, у тому числі й у випадках криміногенних.

Мета статті - обґрунтувати особистісні, поведінкові характеристики підлітків, розвиток яких важливий для забезпечення їх здатності до протистояння криміналізації.

Виклад основного матеріалу дослідження. Проведене емпіричне дослідження з підлітками, які станом на 2016 р. перебували на обліку у кримінальній міліції Закарпатської області (54 особи віком 13-17 років), та з підлітками загальноосвітніх шкіл, які не мали приводів у міліцію (108 осіб). Вибірка була сформована методом еквівалентних груп: збережене співвідношення за статтю та віком у групі обстежуваних, які не мали приводів у міліцію, відповідно до такого співвідношення у групі тих, хто перебував на обліку у кримінальній міліції. При цьому група обстежуваних, які не мали приводів у міліцію, у двічі більша від паралельної групи досліджуваних з метою дотримання вимог методів математичної обробки даних до кількості респондентів при подальшому розподілі досліджуваних на підгрупи: а) здатні протистояти криміналізації та б) підлітки із зниженою здатністю чинити опір криміналізації.

Для дослідження здатності підлітків протистояти криміналізації було змодельовано ситуації криміногенних спокус для даної вікової категорії:

1) ризик ненавмисної крадіжки («приваблива річ не на своєму місці»);

2) ризик хуліганства у відповідь на провокації;

3) ризик хуліганства як способу структурування часу;

4) ризик делінквентної поведінки як способу адаптації до середови-ща, завоювання визнання у групі;

5) ризик делінквентної поведінки, що виникає на підґрунті соціаль-но прийнятної мети, і супроводжується невмінням передбачити можливі негативні наслідки своїх дій;

6) ризик делінквентної поведінки, зумовленої обмеженим життєвим досвідом (не враховують усіх обставин ситуації).

Зазначені ситуації описувались як випадки із життя ровесників до-сліджуваних, при чому однієї з ним статі; в описі розвитку подій умі-щувалась невизначеність та спонукання до вибору способу поведінки (ставились відкриті запитання непрямого характеру). Формулювання ситуацій сприяло ідентифікації досліджуваного з персонажем та прояву індивідуальної позиції у ситуаціях впливу криміногенних спокус.

Для вивчення особистості загалом, у сукупності усіх зумовлених соціалізацією психологічних ознак, застосовувався Вісбаденський опи- тувальник до методу позитивної психотерапії і сімейної психотерапії (WIPPF) Н. Пезешкіана та Х. Дайденбах. Зазначена методика дає можливість виявити закономірності поведінки, способи реагування на конфлікти та їх походження.

У ході емпіричного дослідження з'ясовано, що найчастіше підлітки схильні піддаватись криміногенним спокусам у таких ситуаціях (див. таблицю 1): коли слід враховувати приховані негативні обставини (ситуація 6), коли намагаються адаптуватись у новому соціальному середовищі чи завоювати визнання у групі (ситуація 4), коли спонукання до де- лінквентних дій вуалюється соціально прийнятною метою (ситуація 5). За здатністю протистояти криміналізації було виокремлено такі групи підлітків: 1) підлітки з досвідом делінквентної поведінки, здатні чинити опір криміналізації у ситуаціях кримінальних спокус (37 %); 2) підлітки з досвідом делінквентної поведінки із зниженою здатністю чинити опір криміналізації у ситуаціях криміногенних спокус (63 %); 3) підлітки із правомірною поведінкою, здатні чинити опір криміналізації (79 %); 4) підлітки із правомірною поведінкою із зниженою здатністю чинити опір криміналізації у ситуаціях криміногенних спокус (21 %) (табл. 1).

Виявлено відмінності у рівнях вираження поведінкових особливос-тей («актуальних здібностей» - у термінах Н. Пезешкіана), способах реа-гування на конфлікти, у моделях наслідування підлітків (див. рис. 1-3). Зокрема, у досліджуваних із правомірною поведінкою та стійкістю до криміногенних спокус більш виражені у порівнянні з іншими підгрупами такі закономірності поведінки, як: акуратність, ввічливість, чесність, старанність, совісність, бережливість, послух, справедливість, вірність, час, довіра, надія, любов, віра. Показники розвитку зазначених особливостей свідчать про прагнення підлітка до порядку; хороші манери, дружелюбність, здатність бути люб'язним, здатність до відкритого висловлювання своєї думки; готовність протягом тривалого часу віддаватись напруженій та втомлю вальній (одноманітній) роботі для досягнення поставленої мети; принциповість, ретельність у справах, довершеність; тенденцію до вільної поведінки з грошима - без скупості та марнотратства; здатність дотримуватись прохань, доручень, наказів зовнішнього авторитету, без сліпого його наслідування; здатність керуватись у своїй поведінці розумними міркуваннями більше, ніж особистими звичками; схильність триматись за набуте, непорушність принципів; схильність до впорядкованого розподілу часу; тенденцію піддавати сумніву інформацію оточуючого середовища; оптимізм та орієнтацію на майбутнє; здатність до позитивного емоційного ставлення до інших, до прийняття особистості іншої людини; здатність встановлювати стосунки з незвіданим у самому собі, в оточуючому світі, цікавитись питаннями смислу життя.

Таблиця 1. Порівняльний аналіз результатів експериментального вивчення здатності підлітків протистояти криміналізації

Окрім того, у досліджуваних із правомірною поведінкою та стій-кістю до криміногенних спокус частіше, ніж в інших груп підлітків, спостерігається схильність реагувати на конфлікти через сферу «фан-тазії». Це свідчить про тенденцію до вирішення проблем з допомогою творчого підходу.

З рис. 3 (підгрупа 3) констатуємо, що у досліджуваних із правомір-ною поведінкою та стійкістю до криміногенних спокус частіше, ніж в інших підгруп підлітків, спостерігаються високі показники за моделями наслідування «Я(мати)», «Я(батько)», «Ти», «Ми», що свідчить про сприйняття ними своїх стосунків з батьками (і матір'ю, і батьком) і сто-сунків між батьками як позитивних, теплих, наближеність сприймання ставлення батьків до оточуючого світу також як відкритого, терпимого, сердечного. Застосування г - коефіцієнта рангової кореляції Спірмена дало можливість виявити зв'язок здатності підлітків до протистояння криміналізації з їх особистісними й поведінковими особливостями:

1) первинними актуальними здібностями: час (г=0,535, р^0,01), ніжність (г=0,185, р^0,05), довіра (г=-0,186, р^0,05), надія (г=0,177, р^0,05), любов (г=0,389, р^0,01), віра (г=0,371, р^0,01), вірність (г=0,299, р^0,01);

2) вторинними актуальними здібностями: акуратність (г=0,297, р^0,01), чесність (г=0,170, р^0,05), старанність (г=0,248, р^0,01), бе-режливість (г=-0,176, р^0,05), справедливість (г=0,226, р^0,01);

3) способами реагування на конфлікти: «фантазія», тобто здатність творчо вирішувати конфліктні ситуації (г=0,217, р^0,01);

4) моделі наслідування: «Я» мати (г=0,403, р^0,01), «Я» батько (г=0,272, р^0,01), «Ти» (г=0,269, р^0,01), «Ми» (г=0,166, р^0,05).

При цьому дещо тіснішим є зв'язок здатності до протистояння кри- міналізації з первинними актуальними здібностями підлітків (час - умінням приділяти час, структурувати його; любов; віра - в інших, у себе) та моделлю наслідування «Я»(мати), тобто стосунками з матір'ю (чи людиною, яка її заміняє).

Примітка: * - Підгрупа 1 - підлітки із делінквентною поведінкою, здатні протистояти криміналізації, підгрупа 2 - підлітки із делінквентною поведінкою із зниженою здатністю протистояти криміналізації, підгрупа 3 - підлітки із правомірною поведінкою, здатні протистояти криміналізації, підгрупа 4 - підлітки із правомірною поведінкою із зниженою здатністю протистояти криміналізації.

Примітка: * - Підгрупа 1 - підлітки із делінквентною поведінкою, здатні протистояти криміналізації, підгрупа 2 - підлітки із делінквентною поведінкою із зниженою здатністю протистояти криміналізації, підгрупа 3 - підлітки із правомірною поведінкою, здатні протистояти криміналізації, підгрупа 4 - підлітки із правомірною поведінкою із зниженою здатністю протистояти криміналізації.?

За допомогою факторного аналізу первинних статистичних даних (за допомогою програми IBM SPSS Statistics 21) з подальшим вико-ристанням методів головних компонент і варімакс-обертанням вио-кремлено такі типи здатності підлітків до протистояння криміналізації (що пояснюють 73,871 % дисперсії) в залежності від міри її зв'язку з поведінковими особливостями:

1) емоційно-інтуїтивний (взаємопов'язана із терпінням, часом, ніж-ністю та реагуванням у конфліктних ситуаціях через сферу «фантазія»);

2) виконавчий (взаємопов'язана з охайністю, чесністю, послухом);

3) комунікативний (взаємопов'язана із ввічливістю, реагуванням у конфліктних ситуаціях через сферу «контакти», моделлю наслідування поведінки «Ми»);

4) розсудливий (взаємопов'язана із бережливістю (як впорядкова-ною поведінкою з грошима та речами) та справедливістю); 5) оптиміс-тичний (взаємопов'язана з довірою та надією).

Вище викладене дає підстави для формулювання таких принципів цілеспрямованого психологічного впливу на розвиток здатності під-літків до протистояння криміналізації:

1. Комплексність: заходи цілеспрямованого формування здатності підлітків до протистояння криміналізації мають передбачати вплив на комплекс особливостей особистості, її поведінки;

2. Глибинність: заходи цілеспрямованого формування здатності під-літків до протистояння криміналізації мають передбачати як психо- тренінгову, так і психотерапевтичну роботу з підлітком, оскільки осо- бистісні, поведінкові особливості, на які вони спрямовані, пов'язані з раннім життєвим досвідом, моделями наслідування;

3. Системність: заходи цілеспрямованого формування здатності під-літків до протистояння криміналізації мають передбачати роботу не лише з підлітками, а й з їх батьками (чи людьми, які їх замінюють), оскільки важливою моделлю наслідування, що тісно пов'язана із зазна-ченою здатністю, є модель «Ми» (тобто, ставлення батьків до інших);

4. Індивідуальність: заходи цілеспрямованого формування здатності підлітків до протистояння криміналізації мають враховувати індиві-дуальні особливості підлітків, оскільки ця здатність може бути різних типів в залежності від міри її зв'язку з поведінковими особливостями.

Висновки. Із наведеного вище констатуємо про відмінності у рівнях вираження поведінкових особливостей способах реагування на кон-флікти, у моделях наслідування підлітків.

Перспективою подальших досліджень даного напряму залишається аналіз апробації розроблених заходів з реалізації описаних принципів.

Список використаних джерел

1. Гобечия Ф. В. Психологические факторы поведения несовершеннолетних правонарушителей / Ф. В. Гобечия. - Тбилиси: Мецниереба, 1979. - 83 с.

2. Греса Н. В. Психологічні чинники усвідомлення вини неповнолітніми зло-чинцями: автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. психол. наук: 19.00.06 «Юридична психологія» / Н. В. Греса. - Х., 2008. - 20 с.

3. Ємець Ю. І. Вчинення злочину неповнолітніми як обставина, що пом'якшує покарання: автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. юр. наук: 19.00.06 «Юридична психологія» / Ю. І. Ємець. - К., 2010. - 18 с.

4. Ісаков Р І. Клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості під- літків-правопорушників і їх психотерапевтична корекція: автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. мед. наук: 19.00.04 «Медична психологія» / Р І. Ісаков. - Х., 2006. - 18 с.

5. Ковалев О. Г. Волевая саморегуляция несовершеннолетних осужденных женского пола: учеб. пособ. / О. Г. Ковалев, Н. А. Харина. - М.: Права человека, 2001. - 71 с.

6. Методичний посібник по роботі з дітьми, які тимчасово перебувають в спеці-альних закладах / [Кравчук Т. П., Лазоренко Б. П., Зуб Л. В., Демиденко Н. В.]. - К., 2003. - 209 с.

7. Павелко І. І. Гуманістична спрямованість спілкування як умова подолання агресивних тенденцій у підлітків: автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. психол. наук: 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / І. І. Павелко. - О., 2007. - 20 с.

8. Пряхіна Н. О. Психологічні особливості самоактуалізації неповнолітніх, схильних до протиправної поведінки: автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. психол. наук: 19.00.06 «Педагогічна та вікова психологія» / Н. О. Пряхіна. - К., 2007. - 20 с.

9. Ростомова Л. М. Особливості переживання провини неповнолітніми, схильними до правопорушень: автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. психол. наук: 19.00.06 «Юридическая психология» / Л. М. Ростомова. - К., 2010. - 17 с.

10. Сущенко Н. О. Соціально-психологічні особливості особистості підлітків та молоді, схильних до протиправної поведінки: автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. психол. наук: 19.00.06 «Юридична психологія» / Н. О. Сущенко. - Х., 2007. - 16 с.

11. Яковлев А. М. Индивидуальная профилактика преступного поведения (со-циально-психологический аспект): учеб. пособ. / А. М. Яковлев. - Горький, 1977. - 127 с.

References transliterated

1. Gobechija F. V. Psihologicheskie faktory povedenija nesovershennoletnih pravo- namshitelej / F V. Gobechija. - Tbilisi: Mecniereba, 1979. - 83 s.

2. Gresa N. V. Psyhologichni chynnyky usvidomlennja vyny nepovnolitnimy zlo- chyncjamy: avtoref. dys. na zdob. nauk. stupenja kand. psyhol. nauk: 19.00.06 «Jury- dychna psyhologija» / N. V. Gresa. - H., 2008. - 20 s.

3. Jemec' Ju. I. Vchynennja zlochynu nepovnolitnimy jak obstavyna, shho pom'jak- shuje pokarannja: avtoref. dys. na zdob. nauk. stupenja kand. jur. nauk: 19.00.06 «Jury- dychna psyhologija» / Ju. I. Jemec'. - K., 2010. - 18 s.

4. Isakov R. I. Kliniko-psyhopatologichni ta patopsyhologichni osoblyvosti pidlitkiv- pravoporushnykiv i i'h psyhoterapevtychna korekcija: avtoref. dys. na zdob. nauk. stupenja kand. med. nauk: 19.00.04 «Medychna psyhologija» / R. I. Isakov - H., 2006. - 18 s.

5. Kovalev O. G. Volevaja samoreguljacija nesovershennoletnih osuzhdennyh zhens- kogo pola: ucheb. posob. / O. G. Kovalev, N. A. Harina. - M.: Prava cheloveka, 2001. - 71 s.

6. Metodychnyj posibnyk po roboti z dit'my, jaki tymchasovo perebuvajut' v speci- al'nyh zakladah / [Kravchuk T. P, Lazorenko B. P, Zub L. V, Demydenko N. V]. - K., 2003. - 209 s.

7. Pavelko I. I. Gumanistychna sprjamovanist' spilkuvannja jak umova podolannja agresyvnyh tendencij u pidlitkiv: avtoref. dys. na zdob. nauk. stupenja kand. psyhol. nauk: 19.00.07 «Pedagogichna ta vikova psyhologija» / I. I. Pavelko. - O., 2007. - 20 s.

8. Prjahina N. O. Psyhologichni osoblyvosti samoaktualizacii' nepovnolitnih, shyl'nyh do protypravnoi' povedinky: avtoref. dys. na zdob. nauk. stupenja kand. psyhol. nauk: 19.00.06 «Pedagogichna ta vikova psyhologija» / N. O. Prjahina. - K., 2007. - 20 s.

9. Rostomova L. M. Osoblyvosti perezhyvannja provyny nepovnolitnimy, shyl'nymy do pravoporushen': avtoref. dys. na zdob. nauk. stupenja kand. psyhol. nauk: 19.00.06 «Jurydycheskaja psyhologyja» / L. M. Rostomova. - K., 2010. - 17 s.

10. Sushhenko N. O. Social'no-psyhologichni osoblyvosti osobystosti pidlitkiv ta molodi, shyl'nyh do protypravnoi' povedinky: avtoref. dys. na zdob. nauk. stupenja kand. psyhol. nauk: 19.00.06 «Jurydychna psyhologija» / N. O. Sushhenko. - H., 2007. - 16 s.

11. Jakovlev A. M. Individual'naja profilaktika prestupnogo povedenija (social'no- psihologicheskij aspekt): ucheb. posob. / A. M. Jakovlev. - Gor'kij, 1977. - 127 s.

Размещено на Allbest.ru