Поняття та форми девіантної поведінки на базі гіперздібностей у дітей шкільного віку
Сутність поняття "девіантна поведінка на базі гіперздібностей" та її різновиди як соціальної девіації у дітей шкільного віку. Дослідження впливу обдарованості, таланту на діяльність учнів. Причини девіантних проявів у поведінці обдарованих дітей.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 31.08.2018 |
| Размер файла | 49,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http: //www. allbest. ru/
Поняття та форми девіантної поведінки на базі гіперздібностей у дітей шкільного віку
В.І. Степаненко
За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я обдаровані діти входять до «групи ризику» [10]. Згідно соціологічних досліджень такі діти складають 20 - 30% загальної популяції. До «благополучних» з них належать лише 5%, решта знаходяться в ситуації ризику соціальної ізоляції та відчуження з боку однолітків [9, с. 154].
Обдаровані діти у порівнянні зі звичайними характеризуються особливостями та поведінкою, які можуть викликати труднощі у процесі їхньої соціальної адаптації та при відсутності надання своєчасної допомоги призводити до різних форм девіантної поведінки. Особистість з девіантною поведінкою на базі гіперздібностей не здатна розуміти й оцінювати дії й поведінку інших людей, має цілий комплекс різноманітних проблем, які не в змозі вирішити самостійно, не підготовлена до труднощів у повсякденному житті. девіантний шкільний обдарованість гіперздібність
Вирішення цієї проблеми потребує вивчення чинників та причин виникнення девіантних проявів у поведінці обдарованих дітей; знання сутності та форм девіантної поведінки на базі гіперздібностей, індивідуального під оду до роботи з такими учнями; ранньої профілактичної роботи щодо попередження девіантної поведінки на базі гіперздібностей з урахуванням соціально-психологічних особливостей і потреб дитини.
Процеси адаптації обдарованих дітей до умов соціального середовища висвітлено у працях О. Антонової, Г. Бєленької, Ю. Гільбуха, Г. Коваль, Є. Кисіль, О. Кульчицької, О. Матюшкіна, В. Паненкової, І. Панова, О. Савенкова, О. Сапунової, Л. Токарєвої, В. Шадрикова, Н. Шумакової та ін.
Девіантна поведінка на базі гіперздібностей та окремі її форми розкривалася у працях Н. Бумаженко, Н. Дмитрієвої, Г. Єфремової, Є. Зеркіної, Є. Ільїна, Ц. Короленко, К. Курзової, Н. Майсак, І. Малкіної-Пих, Л. Мардахаєва, В. Менделевича, О. Михайленко, Г. Чусавітіної та ін.
Соціально-педагогічні аспекти роботи з обдарованими дітьми висвітлені у дослідження Ю. Василькової, І. Звєрєвої, Л. Коваль, Л. Мардахаєва, О. Михайленко, С. Пальчевського, С. Хлєбік, В. Юркевича та ін.
Аналіз сучасни досліджень та публікацій свідчить що проблема є актуальною та недостатньо вивченою на рівні соціально-педагогічної теорії і практики з метою профілактики девіантних проявів у поведінці обдарованих учнів.
Виходячи з цього, метою статті стало розкриття сутності поняття «девіантна поведінка на базі гіперздібностей» та основних соціально-негативних форм її прояву.
Девіантна поведінка на базі гіперздібностей - тип відхильної поведінки, що супруводжується девіаціями у повсякденному житті при особливій обдарованості, таланті, геніальності в інших сфера діяльності людини [4, с. 24].
При девіантній поведінці, пов'язаній з гіперздібностями, в особистості спостерігається ігнорування реальності. Людина розцінює звичайний світ як щось малозначуще, несуттєве. Тому вона не приймає участі у взаємодії з ним, не виробляє стиль емоційного ставлення до вчинків і поведінки оточуючи , приймає будь-яку подію, яка відбувається, відчужено. Вимушені контакти сприймається людиною з гіперздібностями як необов'язкові, тимчасові і не сприймаються як значимі для її особистісного розвитку [11, с. 39 - 40; 3, с. 15].
В. Сорока-Росинський, який усю свою діяльність присвятив роботі з важковиховуваними дітьми, серед ни виокремлює групу дітей, які характеризуються певною обдарованістю, підвищеним розвитком у якісному чи кількісному відношенні. Таких дітей називають супранормними. Вони не в змозі адекватно реалізувати свої можливості в умовах середовища їхньої життєдіяльності. Видатний педагог виокремлює три групи відхилень у супранормних дітей як важковиховуваних:
а) діти з психічною нестійкістю і певною обдарованістю. Для цієї категорії характерні істеричність, демонстративність і бурхливість прояву почуттів, непокора правилам дисципліни.
б) діти фізично слабкі, психічно благополучні, з середніми здібностями і певною обдарованістю. У шкільних заняттях вони проявляють лінощі, не бажаючи займатися разом з класом, не визнають жодного авторитету і вважають, що вони кращі за будь-якого вчителя, знають, чим і як їм займатися.
в) діти психічно і фізично здорові, талановиті, але під впливом зовнішніх чинників (сім'ї чи вулиці) деформовані. Такі діти в розумовому відношенні не проявляють обдарованості вище норми. Вони зіпсовані середовищем, що негативно позначається на ї ньому відношенні до навчання, читання, вищи духовних запитів загалом. Вони швидко пристосовуються до середовища, опановують ситуацією та вміють підкорювати собі оточення, перетворюючи його на засіб досягнення особистих (егоїстичних) цілей. Подолати створений ними негативний вплив на оточення виключно складно, оскільки вони уміло використовують своїх «рабів» [7, с. 141-142].
Л. Виготський з урахуванням стандарту - дитини масового типу вікового розвитку - виокремлює дитину-дезорганізатора (як «важкого», так і обдарованого). Підліток з девіантною поведінкою - це, як правило, дитина-дезорганізатор [1, с. 59].
Д. Менделевич, виводячи частоту представленості клінічних форм девіантної поведінки при різни її типа , наголошує на тому, що основними клінічними формами девіантної поведінки, кожна з яки може бути викликана будь-яким типом чи кількома типами девіантної поведінки є: агресія й аутоагресія, алкоголізація, тютюнопаління, наркотизація та інші зловживання речовинами, порушення харчової поведінки; аномалії сексуального розвитку; надцінні психологічні і патопсихологічні захоплення (від фанатизму - до різновидів маній); характерологічні і патохарактерологічні реакції (емансипації, групування, опозиції та ін.); аморальну, неестетичну поведінку, комунікативні девіації. Девіантна поведінка на базі гіперздібностей часто обумовлює надцінні психологічні захоплення, іноді - неестетичну поведінку, рідко - аномалії сексуального характеру, характерологічні реакції і комунікативні девіації [8, с. 85-86].
При надцінному захопленні всі характеристики звичайного захоплення посилюються до гротеску, об'єкт захоплення чи діяльність стають визначальним вектором поведінки людини, який витискує на другий план чи повністю блокує будь-яку іншу діяльність.
Сутнісними ознаками надцінних захоплень вважаються:
1) глибока й тривала зосередженість на об'єкті захоплення;
2) пристрасне, емоційно насичене ставлення до об'єкта захоплення;
3) втрата контролю над часом, який витрачається на захоплення;
4) ігнорування будь-якої іншої діяльності чи захоплення [8, с. 117].
Особливим різновидом надцінних психологічних захоплень є «параноя здоров'я» - захопленість оздоровчими заходами, при якій людина школить іншим сферам життєдіяльності (робота, сім'я), починає активно займатися тим чи іншим способом оздоровлення. Виокремлюють спорт для здоров'я (фізична культура), спорт вищих досягнень (професійний), екстремальний спорт. Останні два види несуть у собі найбільш девіантний потенціал, оскільки спортивна адикція, як і будь-яка інша залежність, може пере одити до хімічної форми, про що свідчать високі відсоткові показники алкоголізму і наркоманії серед колишніх спортсменів [8, с. 120].
Слідування традиціям екстрасенсорики та езотерики. Особистість з девіантною поведінкою на базі гіперздібностей, яка має зазначений різновид надцінних психологічних захоплень, упевнена у тому, що свідомістю людини управляють «невідомі сили». Адепти екстрасенсорики упевнені в існуванні «надприродні » феноменів і процесів, які визивають ті чи інші хворобливі патологічні прояви індивіда на рівні соматики і психіки. Девіантну поведінку, яка базується на традиція екстрасенсорики, поділяють на пасивну і активну.
При пасивному варіанті людина, поділяючи екстрасенсорні традиції осмислення дійсності, зокрема, міжособистісних відносин (любові, вірності, заздрості тощо), лікування хворобливих проявів (порча, пристріт та ін.), користується допомогою практикуючи екстрасенсів лише у випадках виникнення сімейних (партнерських , сексуальних ) проблем чи хвороб.
Активний варіант передбачає, що людина з певного моменту починає відчувати у собі незвичайні здібності («прозріння») і змінює весь стиль поведінки, намагаючись максимально використати «нові якості». У певних випадках людина починає відчувати у собі здібності прогнозувати перебіг і результат подій (ясновидіння, провидіння), в інших - починає усвідомлювати лікувальні й оздоровчі якості своїх дій. Часто така людина відмовляється від колишніх звичок й поведінкових стереотипів. Вона здатна кинути улюблену роботу, піти з сім'ї. Її погляди про можливість зцілювати людей перетворюються у стійку непохитну упевненість, яка не потребує доказів. Критика її здібностей з боку оточуючих ігнорується або зустрічає супротив, коли «екстрасенс» починає активно протистояти офіційній медицині [11, с. 525].
Трудоголізм - втеча від реальності у сферу діяльності і досягнень. Підвищеним захопленням для людини є робота чи інша діяльність, на терені якої вона намагається досягнути досконалості. Базою для формування надцінного захоплення у вигляді трудоголізму є, як правило, особливості характеру, які сприяють фіксації уваги та діяльності на виконанні службових обов'язків через страх не впоратися з ними, набути репутації неспроможного й некваліфікованого спеціаліста, або ж адиктивний відхід від реальності, яка сприймається як нецікава, неприваблива й нужна.
Інший механізм формування трудоголізму при адиктивній поведінці. Підвищений рівень працездатності, захопленості процесом діяльності, отримання від нього задоволення можуть стати заміщенням. «Втеча у роботу» може бути пов'язана з непристосованістю людини до повсякденного життя, його побутовим вимогам, неможливістю відчувати задоволення й радість.
Надцінні психологічні захопленні у формі активної пристрасної діяльності можуть включати не тільки професійну сферу. Людина може бути трудоголіком у своєму хобі. Наприклад, може формально ходити на основну роботу, якісно її виконувати, але не отримувати від цього задоволення. При цьому, орієнтуватися на іншу діяльність (ремонт свого автомобіля, догляд за садом, рибальство, полювання, колекціонування тощо) [8, с. 118-119].
Н. Майсак розроблено матрицю соціальних девіацій, в якій відображено ступінь соціального с валення чи фактичної небезпеки девіантної поведінки для особистості і суспільства. Автор звертає увагу на тому, що матриця дає можливість побачити - творча поведінка у крайніх своїх проявах може наближуватися до антисоціальної [6, с. 82]. Девіантні прояви творчої поведінки за Н. Майсак представлено у табл. 1.
Табл. 1 Різновиди девіантної творчої поведінки (за Н. Майсак)
|
Підвид творчої девіантної поведінки за характером прояву |
Соціально-нейтральні різновиди девіантної поведінки з неоднозначними критеріями оцінки |
Соціально-несхвалені різновиди девіантної поведінки |
||
|
асоціальна |
Антисоціальна |
|||
|
Художня творчість |
графіті, татуаж, боді-арт, «чорний гумор», «садистські» віршики, карикатура, «жовта» преса, залучення до творчих субкультур(«123ан клуби», 123ан клуби, музичні субкультури) |
графіті агресивного і порочного характеру, «чорний гумор», «садистські» віршики, карикатура, «жовта» преса (пасквілі та інсинуації у пресі) |
антисоціальна пропаганда з використанням художніх засобів; графіті як хуліганські дії. |
|
|
Наукова творчість |
клонування, екстракорпоральне запліднення, пересадка донорських органів, пластична хірургія |
вибірковість з корисливою метою |
вибірковість з корисливою метою |
|
|
Технічна творчість |
вибірковість |
вибірковість з корисливою метою |
вибірковість з корисливою метою |
|
|
Організаторська творчість |
створення бізнесу, політичних партій, громадських об'єднань і рухів |
непродуктивна деструктивна організована діяльність; девіації стилю поведінки, спілкування і професійної діяльності |
Створення злочинних угрупувань, торгівля людьми, рейдерство, піратство, бандитизм як організована злочинність |
|
|
Комп'ютерна творчість |
створення сайтів знайомств |
створення порносайтів;розповсюдження порнографії; проституція в Інтернет |
кіберзлочинність ( хакерство, розповсюдження порнографії та ін. Інтернет-злочини) |
О. Зеркіна і Г. Чусавітіна розглядають девіантну поведінку на базі гіперздібностей у сфері інформаційно-комунікативних технологій (ЖТ) серед школярів. Різновидом такого типу девіантної поведінки є хакерство - яскраво вражене захоплення пізнанням у сфері інформаційних комп'ютерних технологій, що виходить за межі професійної чи навчальної діяльності. Хакерами (англ. - hacker) у вузькому значенні називають людей, які проявляють виключну зацікавленість до проблеми захисту інформації і застосування цих знань, як для захисту інформаційних систем, так і для їх зламу [4, с. 155-156].
Хакерство серед молоді вважається модним стилем поведінки. Хакер - це спеціаліст, який прагне, перш за все, до спілкування з іншими користувачами інформаційної спільноти, до вираження свої думок, ідей. У більшості випадків, це слово не несе у собі кримінального характеру. Однак, не дивлячись на різноманітні види діяльності хакерів, різні течії цієї субкультури, її історію, ЗМІ досить часто висвітлюють тільки негативну сторону і проектують у суспільство мас медійний «образ» хакерів. Це призводить до того, що більшість підлітків підхоплюють саме такий образ і намагаються втілити його у реальність.
Основні види девіантної поведінки у сфері ЖТ:
* асоціальна поведінка: скрипткіді, захоплення віртуальним сексом, кіберхуліганство (фрейм, тролінг)
* деліквентна (антисоціальна) поведінка: дифамація, кібертероризм, крякерство, написання шкідливих програм, кардинг, фрикінг, спамерство, фітинг [4].
К. Курзова, досліджуючи девіантні прояви інтелектуальної обдарованості, стверджує, що підвищена тривожність, репресивність, невизнаність суспільством, труднощі в адаптації обдарованої особистості можуть призводити до скоєння злочинів і правопорушень. При чому, високий інтелект особистості можна розглядати і як причину, і як засіб для скоєння правопорушення. Високий рівень інтелекту спостерігається в осіб, які скоїли комп'ютерні злочини. 78% кіберзлочинців мають вищу освіту, 21% - IQ значно вище норми.
К. Курзовою зроблено спробу дослідити інтелектуально обдарованих підлітків на предмет ї особистого досвіду у скоєнні злочинів чи правопорушень. Автором проведено питальник, який складався з трьох основних питань: 1. Чи вважаєте ви справедливим твердження, що злочини скоюють особистості з низьким інтелектом? 2. Чи скоювали ви будь-коли правопорушення, за які вас приводили чи ставили на облік (якщо так, то які)? 3. Чи скоїли будь-коли правопорушення, які не спричинили приводів чи постановки на облік (якщо так, то які)?
Підлітки з високим рівнем інтелекту (вибірка - 56 чол.) показали наступні результати. У відповідях на перше питання 68% підлітків заперечують таке твердження, 14% погоджуються з ним, 5% вважають, що це не обов'язково так; по 3% підлітків вважають, що це залежить від злочину, що скоріше навпаки, і що є виключення з цього правила. Відповідаючи на друге питання, 98% стверджують, що таких злочинів не скоювали, і тільки 2% визнають, що в ї ньому житті був такий випадок, причина якого - хуліганство.
На третє питання дослідницею було отримано наступні відповіді: не скоювали таки злочинів 68% опитаних, 26% мають такий досвід (дрібна крадіжка, крадіжка цукерок з автомату, яблук у сусідів, хуліганство, несплата за проїзд у поїзді, використання гральних автоматів без грошей, бійка, пере одів дороги на червоне світло та ін.), по 2% - «я промовчу», «нічого серйозного», «не знаю» [5].
О. Єлісєєва, досліджуючи девіації на базі гіперздібностей, стверджує, що одне з перших місць серед негативних чинників належить макросередовищу. Випадки, коли обдарована дитина потрапляє до категорії «важкі діти», пов'язані, перш за все, з неправильним відношенням до неї однолітків, учителів, батьків. Нормальному розвитку й адаптації обдарованих дітей заважають також соціально-психологічні й особистісні труднощі, які проявляються досить часто у форма дезадаптованої поведінки, таки як, наприклад, асоціальна й агресивна. Такі діти можуть вести себе зухвало, бурхливо й недоброзичливо реагувати на дії й оцінки оточуючи , дозволяти собі ненормативні, асоціальні вчинки: псувати речі, нецензурно висловлюватися, вчиняти бійки тощо [2].
Отже, виходячи з вищезазначеного, можна зробити висновок, що девіантна поведінка на базі гіперздібностей як соціальна девіація має соціально схвалені (адаптовані до норм певної соціальної групи), соціально нейтральні (які не мають суспільної небезпеки чи з неоднозначними критеріями оцінки), асоціальні (що відхиляються від моральних норм) й антисоціальні (відхиляються від правових норм) прояви. У статті зроблено спробу розкрити соціально нейтральні з неоднозначними критеріями оцінки, асоціальні та антисоціальні різновиди девіантної поведінки на базі гіперздібностей у дітей шкільного віку. Перспективою подальших досліджень є розкриття основних чинників та причин появи різних форм девіантної поведінки на базі гіперздібностей в учнів загальноосвітньої школи.
Список використаної літератури
1. Баженов В. Г. Психологические механизмы коррекции девиантного поведения школьников. / В. Г. Баженов, В. П. Баженова. - Ростов н/Д.: Феникс, 2007. - 320 с.
2. Елисеева Е. В. Проблемы одаренных детей и пути их разрешения в рамках социальнопедагогической деятельности / Е. В. Елисеева // Сб. тезисов II-ой гор. научн.-практ. конф. молод. ученых и студ. учрежд. высш. и средн. образования «Научно-практическая деятельность молодых ученых и студентов в рамках программы модернизации образования», 23-24 апреля. - М., 2003. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: <http://childpsy.ru/lib/articles/id/10272.php>.
3. Ефремова Г. Л.
Девиантное поведение подростков как педагогическая проблема / Г. Л. Ефремова // Педагогическая мастерская. - 2014. - №2(26). - С. 9-15.
4. Зерки н а Е. В. Подготовка будущих учителей к превенции девиантного поведения школьников в сфере информационно-коммуникативны технологий : монография / Е. В. Зеркина, Г. Н. Чусавитина. - Магнитогорск : МаГУ, 2008. - 185 с.
5. Курзова К. Интеллектуальная одаренность и девиантное поведение / К. Курзова // Семейномедицинский портал о здоровье детей и взрослы , просто и доступно каждому родителю «Детский доктор». - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: <http://www.detskydoctor.ru/doc/psihologiya/intellektualnaya-odarennost-i-deviantnoe-povedenie/>.
6. Майсак Н. В. Матрица социальны девиаций: классификация типов и видов девиантного поведения / Н. В. Майсак // Современные проблемы науки и образования, 2010. - № 4. - С. 78-86.
7. Мардахаев Л. В. Социальная педагогика: Учебник / Л. В. Мардахаев. - М.: Гардарики, 2005. - 269 с.
8. Менделевич В. Д. Психология девиантного поведения. Учебное пособие. - СПб. : Речь, 2005. - 445 с.
9. Михайленко О. В. Особливості обдаровани дітей як категорії «групи ризику» / О. В. Ми айленко // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Сер.:
Педагогічні науки. - 2014. - Вип. 115. - С. 154 -158. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2014_115_4>
10. Пальчевський С. С. Соціальна педагогіка : навч. посіб. для студ. ВНЗ. - К. : Кондор, 2005. - 560 с. 11. Руководство по аддиктологии / Под ред. про". В. Д. Менделевича. - СПб. : Речь, 2007. - 768 с.
Анотація
Степаненко В. І. Поняття та форми девіантної поведінки н а базі гіперздібностей у дітей шкільного віку
У статті розкрито сутність поняття «девіантна поведінка на базі гіперздібностей» та її різновиди як соціальної девіації у дітей шкільного віку: соціально нейтральні з неоднозначними критеріями оцінки, асоціальні (що відхиляються від моральних норм) та антисоціальні (відхиляються від правових норм).
Розкрито погляди різни науковців до розуміння девіантних проявів у поведінці обдарованих дітей, представлено деякі результати досліджень. Зокрема, розглянуто позиції щодо того, що обдарованість особистості можна розглядати і як причину, і як засіб для прояву неоднозначних та соціально-несхвалених різновидів девіантної поведінки.
Девіантна поведінка на базі гіперздібностей розглядається як тип відхиленої поведінки, що супроводжується девіаціями у повсякденному житті при особливій обдарованості, таланті, геніальності в інших сферах діяльності людини.
Ключові слова: девіантна поведінка на базі гіперздібностей, обдарована дитина, форми девіантної поведінки на базі гіперздібностей, школа.
Аннотация
Степаненко В. И. По нятие и формы девиантного поведения на базе гиперспособостей у детей школього возраста
В статье раскрыты сущность понятия «девиантное поведение на базе гиперспособностей» и его основные разновидности как социальной девиации у детей школьного возраста: социально нейтральные с неоднозначными критериями оценки, асоциальные (которые отклоняются от моральны норм) и антисоциальные (отклоняющиеся от правовых норм).
Раскрыты взгляды разных ученых относительно понимания девиантны проявлений в поведении одаренных детей, представлены некоторые результаты и исследований. В частности, раскрыты позиции относительно того, что одаренность можно рассматривать и как причину, и как средство для проявления неоднозначны и социально- неодобряемы разновидностей девиантного поведения.
Девиантное поведение на базе гиперспособностей рассматривается как тип отклоняющегося поведения, который сопровождается девиациями в повседневной жизни при особой одаренности, таланте, гениальности в других сфера деятельности человека.
Ключевые слова: девиантное поведение на базе гиперспособностей, одаренный ребенок, формы девиантного поведения на базе гиперспособностей, школа.
Annotation
Stepanenko V. Definition and Forms of Deviant Behavior on the Basis of Hyper Abilities in School-Age Children
The article reveals the essence of the definition «deviant behavior on the basis of hyper abilities» and its main varieties as a social deviation in school- age children: socially neutral with ambiguous evaluation criteria, asocial (which deviate from the moral norms) and antisocial (which deviate from the rule of law).
Disclosed views of different scientists on the understanding of the manifestations of deviant behavior of gifted children, presented some of the results of their research. In particular, the disclosed position on that talent can be seen as both a cause and as a means to develop the controversial and socially disapproved varieties of deviant behavior.
The deviant behavior on the basis of hyper abilities regarded as a type of deviant behavior, which is accompanied by deviations in daily life when the gifted, talent, genius in other spheres of human activity.
Key words: deviant behavior on the basis of hyper abilities, gifted child, forms of deviant behavior on the basis of hyper abilities, school.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Проблема схильності дітей до девіантної поведінки. Засоби роботи з дітьми для профілактики і запобігання проявів у них девіантної поведінки. Вплив біологічних та соціально-психологічних факторів на формування неадекватної поведінки дітей дошкільного віку.
статья [18,6 K], добавлен 22.04.2015Сутність агресії, агресивності. Девіантна поведінка дітей шкільного віку, підлітків. Психологічні та статевовікові особливості прояву агресивності в підлітковому віці. Проведення тестування "Кінетичний малюнок сім’ї", результати. Опитувальник Басса-Дарки.
курсовая работа [183,0 K], добавлен 08.06.2015Поняття про пам’ять, її види та методи впливу. Пізнавальні процеси молодшого школяра, індивідуальні особливості пам’яті дітей. Методики і процедури дослідження переважаючого виду пам’яті у дітей молодшого шкільного віку, прийоми та засоби її розвитку.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 12.12.2012Соціальна поведінка особистості і етапи її формування. Індивідуальні особливості та специфіка агресивної поведінки дітей дошкільного віку. Дослідження негативних та агресивних проявів в поведінці та їх причин у дітей. Проблема взаємин батьків і дітей.
курсовая работа [113,5 K], добавлен 16.06.2010Особливості емоційно-чуттєвої сфери у дітей молодшого шкільного віку. Обґрунтування методів і форм розвитку емпатії у молодших школярів, розробка ефективної програми її формування та аналіз результатів дослідження емпатії у дітей молодшого шкільного віку.
дипломная работа [228,9 K], добавлен 17.11.2010Поняття про емоції. Мотиви ставлення учнів середнього шкільного віку до навчального процесу з фізичної культури. Механізми регуляції цілеспрямованої поведінки. Біологічне знання емоції. Практичне застосування теорії емоцій у фізичній активності.
курсовая работа [1001,7 K], добавлен 26.09.2010Теоретичний аналіз проблеми впливу стилю батьківського виховання на розвиток просоціальної поведінки молодших школярів. Організація експериментального дослідження впливу сім’ї на формування психології та поведінки дітей молодшого шкільного віку.
дипломная работа [161,2 K], добавлен 16.05.2014Теоретичні засади вивчення сенсомоторного розвитку ліворуких дітей молодшого шкільного віку. Методи та результати дослідження індивідуального профілю латеральної організації у дітей. Основні поради для батьків ліворуких дітей, наслідки їх перенавчання.
курсовая работа [223,2 K], добавлен 02.06.2014Дослідження рівня сформованості зорової та слухової пам’яті у дітей молодшого шкільного віку з вадами зору. Процеси запам’ятовування, збереження, відтворення і забування. Закономірності та особливості психосоціального розвитку дітей із порушеннями зору.
статья [207,1 K], добавлен 05.10.2017Основи розвитку і подолання тривожності у дітей в системі батьківських відносин. Аналіз експериментального дослідження впливу батьківських відносин на рівень тривожності у дітей молодшого шкільного віку. Програма занять з корекції сімейних взаємовідносин.
дипломная работа [244,6 K], добавлен 13.01.2010Типологія агресивної поведінки сучасних підлітків. Причини і специфіку прояву агресивності дітей на різних стадіях підліткового віку. Половозрастниє особливості прояву агресивності у поведінці дітей підліткового віку. Корекція агресивної поведінки.
курсовая работа [44,7 K], добавлен 21.01.2008Роль відчуття і сприймання у дітей шкільного віку, їх розвиток в загальному процесі формування й удосконалення психічної діяльності дитини. Вплив навчання в школі на психічні процеси, зростання продуктивності пам’яті, особливості логічного мислення.
дипломная работа [340,4 K], добавлен 27.09.2010Поняття фасилітаційної взаємодії як психолого-педагогічного явища. Вивчення розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку, особливості їх емоційно-чуттєвої сфери. Перевірка гіпотези про те, що дітям даного віку властива нестійка емпатійність.
курсовая работа [82,6 K], добавлен 26.01.2015Аналіз психологічних особливостей та причин виникнення агресивності. Агресивність як прояв емоційної сфери. Вплив чинників мікро- та макросередовища на емоційно-вольову сферу дитини молодшого шкільного віку. Проективні методики визначення агресивності.
курсовая работа [39,3 K], добавлен 16.06.2010Аналіз проблеми емоційного розвитку дітей у сучасній психології та педагогіці. Категорійний аналіз проблеми емпатії та особливості емоційно-почуттєвої сфери у дітей молодшого шкільного віку. Створення умов емпатійної взаємодії між вчителем і школярами.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 06.02.2013Проблеми вивчення і аналіз уваги молодшого школяра. Експериментальне дослідження стійкості, динамічної складової уваги дітей молодшого шкільного віку. Використання методи Б. Бурдона, таблиць Шульте, конкретної методи Крепеліна. Рекомендації вчителю.
дипломная работа [113,6 K], добавлен 22.06.2009Психологія девіантної поведінки як міждисциплінарна галузь наукового знання. Поняття поведінкової норми, патології та девіації. Специфіка формування асоціальної поведінки особистості. Патохарактерологічний варіант розвитку девіантної поведінки.
курс лекций [136,8 K], добавлен 11.03.2011Теоретичні дослідження тривожності дітей дошкільного віку. Індивідуальні особливості емоційної реакції дітей. Ігри як засіб профілактики тривожної поведінки дошкільнят. Обґрунтування дій щодо боротьби з тривожністю дітей у дитячому садку і сім'ї.
курсовая работа [108,2 K], добавлен 10.02.2024Поняття "важковиховувані учні". Основні принципи, шляхи, етапи роботи й засоби перевиховання педагогічно занедбаних дітей. Прояви девіантної поведінки. Мета, принципи консультативно-коригуючої роботи. Індивідуальна та групова психологічна корекція.
реферат [24,8 K], добавлен 06.12.2010Дослідження причин девіантності особистості. Характеристика технології соціальної роботи серед дітей та підлітків з відхиляючою поведінкою. Сучасні особливості життєдіяльності молоді. Девіантна поведінка дітей та молоді як форма соціальної дезадаптації.
курсовая работа [39,0 K], добавлен 06.10.2012
