Психологічні особливості тайм-менеджменту студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.98-053.81:005.3

Хмельницький національний університет

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТУ СТУДЕНТІВ

Постановка проблеми у загальному вигляді. Для сучасної молоді навчання у вищому навчальному закладі - один з найважливіших періодів життя, особистісного росту і становлення як фахівця. Це підготовка до трудової діяльності, яка в найближчому майбутньому повинна стати для людини основним джерелом існування і засобом особистісної реалізації.

Система вищої освіти повинна передбачати формування об'єктивних передумов для розвитку активної, творчої та гармонійної особистості, її духовних і моральних принципів за допомогою освіти, надання необхідної допомоги в навчанні, заохоченні і мотивації до навчання протягом усього наступного життя [1 с. 34].

Будь-яке навчання не є легкою справою. Це пов'язано з причинами організаційного, методичного та психологічного характеру. Існують як загальні труднощі, типові для всіх студентів, так і окремі, характерні лише для студентів молодших курсів, наприклад стресові стани, які виникають у випускників шкіл в зв'язку з переходом до іншої форми діяльності [2].

Навчання у вищому навчальному закладі супроводжується вивченням величезного обсягу інформації, яку необхідно знати, пам'ятати і відтворювати. Особливо важко студентам перших курсів - велика кількість теоретичних дисциплін, тривалий робочий день, насичений робочий тиждень, перехід від шкільної організації до університетської.

В більшості вищих навчальних закладах студенти не володіють необхідними для навчання і життя методами та навиками самоорганізації. Організація навчального процесу є проблемою, від вирішення якої залежить успішність в навчанні і в подальшій кар'єрі майбутнього фахівця. Реальна ситуація свідчить про те, що більшість молодих людей не планують свій день або роблять це нераціонально. Невід'ємним помічником в організації часу студента може стати тайм-менеджмент [3 с. 16].

Бо в сучасному сучасному світі час стає найважливішим і найдорожчим ресурсом. Причому ресурсом вельми специфічним, так як час неможливо повернути назад. Також, не варто забувати, що час - величина постійна, і кожна людина наділена їм в рівній мірі, 24 години на добу, і не секундою більше.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Аналіз окремих аспектів даної проблеми знаходимо в працях таких дослідників: Д. Аллен, Г. Архангельский, П. Друкер, С. Калінін, М. Мескон, Р. Моргунова, Н. Моргунова, Н. Мілграм, Л. Скибицька, П. Стіл, С. Самигін, Ф. Тейлор та інші.

Метою статті є простеження та обґрунтування ролі тайм-менеджменту у житті студента за даними літературних джерел.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасне суспільство висуває високі вимоги і до рівня компетентності фахівця, тому невід'ємною якістю професіонала, що динамічно розвивається, має бути вміння раціонально витрачати свій час та ефективно організовувати свою роботу [3, c. 15].

Потреба в управлінні часом виникла поряд з появою людини. Стародавні люди намагалися закінчити необхідні справи до заходу сонця. Виходячи з цього, можна вважати, що планування, як таке, існувало з незапам'ятних часів.

Стародавні мислителі першими збагнули цінність часу, намагались приборкати час, осягнути, приручити його природу, адже і тоді розуміння спливаючого часу гнітило людей своєю швидкоплинністю. Після себе деякі філософи залишили системи, в яких час аналізувався, як річ у собі, або як форма людського розуму. Інші розглядали час, немов основну форму рухомої матерії, в якій існує людина [4, с. 5].

Ще стародавні греки для позначення поняття «час» використовували два слова. Перше - «хронос», звичне нам лінійне, вимірюваний, механічний час. Саме для впорядкування цього часу пристосовані звичайні щоденники і органайзери, що містять, як правило, жорсткі завдання. Жорсткі завдання - завдання, прив'язані до певного часу. Друге позначення часу - «кайрос», зручний момент; час, що підходить для здійснення конкретного задуму. Саме з поняттям «кайрос» пов'язано більшість справ і завдань, які називаються гнучкими. Гнучкі завдання - завдання, не прив'язані жорстко визначеному часу, а залежать від контексту (умов, обставин). «Кайрос», або зручні моменти, створюють те, що умовно можна назвати неоднорідністю часу. І мова йде не про конкретний час (день, годину, хвилини), а про певні обставини, сприятливих для здійснення тієї чи іншої справи [5, с. 12].

Сам термін «тайм-менеджмент» був введений тільки в 70-х рр. XX століття. Саме тоді почали масово проводитися тренінги та програми з навчання управлінню часом. Першими зацікавилися подібною темою найбільші авіакомпанії.

У статті Д. Виданець «Тайм-менеджмент. Час пішов. Як правильно планувати і використовувати свій час?» вказане таке визначення поняття «тайм- менеджмент»: «Управління часом, тайм-менеджмент (від англ. time management) - сукупність методик оптимальної організації часу для виконання поточних задач, проектів та календарних подій. Типовими підходами в управлінні часом є постановка пріоритетів, розбиття великих завдань та проектів на окремі дії та делегування іншим людям. До управління часом належать також методи впливу на мотивацію та контролю результатів. По темі менеджменту часу часто проводяться психологічні тренінги. Головними допоміжними інструментами для управління часом є особистий календар, список поточних завдань та список проектів. Механізми для управління часом (календар та список задач з можливістю їх пріоритизації та категоризації) реалізовані в комп'ютерних програмах таких як Microsoft Outlook, iCal а також у сучасних мобільних телефонах та кишенькових комп'ютерах.

На винахід терміну тайм-менеджмент претендує компанія Time Management International. Її засновник, данець Клаус Меллер, в 70-ті роки винайшов Time Manager - складно влаштований блокнот-щоденник, який можна вважати прабатьком сучасного органайзера» [6].

За С. Калініним управління часом (Time Management) - міждисциплінарний розділ науки і практики, присвячений вивченню проблем і методів оптимізації витрат часу в різних сферах і галузях людської життєдіяльності [7, c. 15].

Існує безліч авторських методик «тайм-менеджменту». Зокрема, популярною в англомовному є методика «Впоратися зі справами» (англ. Getting Things Done), розроблена Девідом Алленом. Базою цієї методики є записування всіх поточних справ, проектів та ідей. Вона дозволяє тримати пам'ять не перевантаженою та вільною для найголовнішого. Важливим компонентом методики є прийняття рішення про те, чи є можливість щось вдіяти щодо різного роду інформації, яка надходить. Як способи реагування на нову інформацію, пропонується або заносити дату в календар, або додавати її у список поточних дій, чи розміщати у власній довідковій системі, або при не достатній важливості відкладати на непередбачуване майбутнє чи повністю відкидати [8].

Методика «Помідора» - техніка управління часом, запропонована Франческо Чирилло в кінці 1980-х. Техніка передбачає розбиття задач на 25- хвилинні періоди, звані «помідори», супроводжувані короткими перервами [9]. прокрастинація тайм менеджмент самоорганізація

Щодо тайм-менеджменту через призму життя студента - то в багатьох вищих навчальних закладах не передбачено навчання тайм-менеджменту, тобто набувати необхідних в сучасному світі методів і навичок самоорганізації студентам потрібно самим. Студент, який не володіє тайм-менеджментом, не здатний винести з сьогоднішнього ВУЗу все, що останній здатний дати. Сьогодні методику тайм-менеджмент розглядають не лише як управління часом, або організацію часу, не просто як набір технік планування, але як комплексну систему управління персональною діяльністю та частину само менеджменту. Проблема відсутності навчання у вищих навчальних закладах тайм-менеджменту потребує пильної уваги.

А саме юнацькому віку відповідає період від 15-16 до 21-25 років, де провідною діяльністю є навчально-професійна діяльність.

Студентство - окрема вікова категорія, яка включає людей, що цілеспрямовано, систематично оволодівають знаннями і професійними вміннями, зайнятих, як передбачається, старанною навчальною працею.

Необхідно констатувати той факт, що здатність до довільності і свідомої регуляції своєї поведінки розвинена у молодих людей не в повній мірі.

Успішність навчальної діяльності молодої людини визначається освоєнням нових для нього особливостей навчання у ВНЗ. В процесі навчання складається студентський колектив, виробляються навички і вміння організаційної роботи, формується система роботи з вироблення професійно значущих якостей особистості.

Студентський вік характеризується досягненням найвищих, «пікових» результатів, які базуються на всіх попередніх процесах біологічного, психологічного, соціального розвитку.

Перейдемо до поняття «прокрастинація». Канадський психолог Пірс Стіл говорить про прокрастинацію, як про «добровільне відкладанні суб'єктом запланованих справ, незважаючи на очікувані негативні наслідки через затримку». Стіл підкреслює, що прокрастинація часто осмислюється психологами як «ірраціональна затримка», так як не існує вагомою, «поважної» причини для відкладання справи. Крім того, людина може відкласти як початок справи, так і його завершення, незважаючи на усвідомлення, що така поведінка не спричинить за собою ніяких бонусів - ні матеріальних, ні психологічних [10].

Теоретичний аналіз показує, що вперше історичний аналіз феномена прокрастинації був зроблений в 1992 році, в роботі Ноаха Мілграма «Прокрастинація: хвороба сучасності», а широкі наукові дискусії про даний феномен почалися двадцятьма роками раніше. Однак згадки про прокрастинації і опису цього явища можна зустріти набагато раніше, в тому числі в роботах часів розквіту індустріальної революції в середині XVIII століття, і в Оксфордському словнику в 1548 році.

У науковий обіг термін «прокрастинація» ввів в 1977 році П. Рінгенбах в книзі «Прокрастинація в житті людини». У цьому ж році була опублікована книга А. Елліса та В. Кнауса «Подолання прокрастинації», в основу якої лягли клінічні спостереження. Потім з'явилася науково-популярна книга Дж. Бурка і Л. Юен «Прокрастинація: що це таке і як з нею боротися». І знову в основу цієї книги лягла велика консультативна практика її авторів. Нарешті, в середині 1980-х років почав здійснюватися науково-академічний аналіз феномена прокрастинації. Були розроблені опитувальники для вивчення прокрастинації. В кінці XX - початку XXI століття ця проблема привернула увагу і російських психологів (Н.Шухова; Е. Михайлова; Я. Варварічева, 2008, 2010) [11].

У класифікації, запропонованої Н. Мілграмом зі співавторами, виділяється п'ять основних видів прокрастинації:

1) побутова, або щоденна прокрастинація, що виявляється в відкладанні виконання регулярних, повсякденних справ (робота по дому, закупівля продуктів і т. д.);

2) прокрастинація в прийнятті рішень - неможливість приймати рішення вчасно;

3) невротична прокрастинація, що виражається в відкладенні прийняття життєво важливих рішень (створення сім'ї, вибір шлюбного партнера, вибір професії і т. д.);

4) компульсивна прокрастинація, при якій в одному суб'єкті поєднуються прокрастинація в прийнятті рішень і поведінкова прокрастинація;

5) академічна прокрастинація, яка полягає в відкладанні підготовки до іспитів, виконання навчальних завдань і т. д.

Академічна прокрастинація передбачає затримку виконання навчальних завдань (наприклад, курсових робіт) і пов'язана з несформованістю навчальних навичок, неорганізованістю, забудькуватістю і загальної поведінкової ригідністю. Наслідком такої поведінки в більшості випадків стає зниження успішності та результативності навчання.

Висновки

За даними теоретичного дослідження виявлено, що тайм- менеджмент є важливим чинником успішної реалізації поставлених планів студента і вирішення проблем в майбутній професії. Тайм-менеджмент необхідний та допомагає студенту визначити, що є для нього головним і потребує організації, планування, а що - другорядним, допомагає контролювати власний час, розпоряджатися їм, але, в той же час, мова не йде про жорсткий контроль. Проблема відсутності навчання у вищих навчальних закладах тайм-менеджменту потребує пильної уваги та подальших досліджень.

Список використаної літератури

1. Носков В. Психогигиенические аспекты гуманизации высшей школы / В. Носков // Социальная психология. 2003. № 2. С. 120--125.

2. Самыгин С.И. Педагогика и психология высшей школы. Учеб. пособие для вузов / С. И. Самыгин. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. 544 с..

3. Скибицкая Л. И. Тайм-менеджмент: уч. пособие для студ. эконом. Вузов / Л. И. Скибицкая. - К.: Кондор, 2009. 528 с.

4. Друкер П. Эффективное управление / П. Друкер ; [ пер. с англ. ]. - М. : Гранд, 2002. - 272 с

5. Моргунова Н. В. Тайм-менеджмент : учеб. пособие / Н. В. Моргунова, Р. В. Моргунова ; Владим. гос. ун-т им. А. Г. и Н. Г. Столетовых. - Владимир : Изд-во ВлГУ, 2014. - 72 с.

6. Калинин С. И. Тайм-менеджмент: Практикум по управлению временем / С. И. Калинин. -- СПб.: Речь, 2006. -371с.

7. Аллен Д. Как привести дела в порядок: искусство продуктивности без стресса / Д. Аллен ; [пер. с англ.]. - М. : И. Д. Вильямс, 2007. - 368 с.].

8. Steel, P. The Nature of Procrastination: A Meta-Analytic and TheoreticalRewiew of Quintessential Self-Regulatory Failure. // Psychological Bulletin,2007, V. 133, №1.]

9. Vaillant, G., & Mukamal, K. (2001). Successful aging. The American Journal of Psychiatry, 158, 839 - 847.

Анотація

У статті здійснено аналіз стану дослідження проблематики щодо психологічних особливостей тайм-менеджменту студентів. У статті приділяється увага особливостям студентського віку; поняттю тайм- менеджменту, історичному огляду поняття «тайм-менеджмент», окремим методикам та технікам тайм-менеджменту; прокрастинації як схильності індивіда до систематичного відкладання прийняття рішень, обмежених у часі і їх виконання. Адже в багатьох ВНЗ не передбачено навчання тайм- менеджменту, тобто набувати необхідних в сучасному світі методів і навичок самоорганізації студентам потрібно самим. Проблема відсутності навчання у вищих навчальних закладах тайм-менеджменту потребує пильної уваги та подальших досліджень.

Ключові слова: тайм-менеджмент, час, студент, юність, прокрастинація.

The article presents the analysis of the status of the problem research regarding the psychological characteristics of time management of students. It is determined that studying at a higher educational institution is one of the most important periods of life, personal growth and becoming a specialist. It is determined that time management helps the student to identify what is central for him and needs organization and planning, and what is secondary and helps to control his or her own time. Today, time management techniques are viewed not only as time management, or organization of time, not just as a set ofplanning techniques, but as a complex system for managing personal activities and a part of self management. The article focuses on the peculiarities of the student's age; the concept of time management, the historical review of the concept of «time management», separate methods and techniques of it; on procrastination as the tendency of an individ to postpone decisions that are limited in time and their implementation. Identified such criteria of convenience, time management for the individual: the ease and simplicity of use, efficiency, effectiveness, naturalness, positive emotions. Many higher educational institutions do not provide time-management trainings, so the students need to acquire the necessary methods and skills of self-organization that they need in the modern world themselves. It is stated that the ability to arbitrariness and conscious regulation of his behavior is not fully developed in young people. Student's age is characterized by achieving the highest «peak» of the results based on all the preceding processes of biological, psychological and social development. Along with the concept of «time management» the concept of «procrastination» is outlined - five main types of procrastination are distinguished: domestic, or daily procrastination, which is manifested in the postponement of the implementation of regular, everyday affairs; procrastination in decision-making - inability to make decisions on time; neurotic proctasticization, which is expressed in the postponement of making vital decisions; compulsive procrastination, in which one subject combines procrastination in decision-making and behavioral procrastination; academic procrastination. The article focuses on academic proctastination - it involves a delay in the execution of educational tasks (for example, term papers) and is associated with the lack of training skills, disorganization, forgetfulness and general behavioral rigor. The consequence of such behavior in most cases is reduced performance and effectiveness of the training. It has been outlined that the problem of lack of learning in higher education of time management requires close attention and further research.

Key words: time management, time, student, youth, procrastination.