Психологічне вивчення психічної саморегуляції у майбутніх фахівців екстремальних видів діяльності в процесі їх навчання
Характеристика проблемних питань психічної саморегуляції майбутніх фахівців екстремальних видів діяльності в процесі їх практичної підготовки. Аналіз стресогенних чинники, з якими стикаються слухачі під час навчання у вищих військових навчальних закладах.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 31.08.2018 |
| Размер файла | 29,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ПСИХОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПСИХІЧНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОЦЕСІ ЇХ НАВЧАННЯ
Олександр КОНОВАЛЕНКО,
кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, Воєнно-дипломатична академія імені Євгенія Березняка, м. Київ
Олег ФУРС,
Воєнно-дипломатична академія імені Євгенія Березняка, м. Київ
У статті розглянуті теоретичні аспекти психічної саморегуляції, викладені результати психодіагностичного дослідження, на основі яких з'ясовані основні проблемні питання психічної саморегуляції майбутніх фахівців екстремальних видів діяльності в процесі їх практичної підготовки. Визначені стресогенні чинники, з якими найчастіше стикаються слухачі під час навчання у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ).
Ключові слова: психічна саморегуляція, майбутні фахівці екстремальних видів діяльності, слухачі, результати діагностування, рівні розвиненості психічної саморегуляції.
Коноваленко А., Фурс О. Психологическое изучение психической саморегуляции у будущих специалистов екстремальних видов деятельности в процессе их обучения
саморегуляція психічний заклад військовий
В статье рассмотрены теоретические аспекты психической саморегуляции, изложены результаты психодиагностического исследования, на основе которых определены основные проблемные вопросы психической саморегуляции будущих специалистов экстремальных видов деятельности в процессе их практической подготовки. Определены стрессогенные факторы, с которыми чаще всего сталкиваются слушатели во время обучения в высших военных учебных заведениях (ВВУЗ).
Ключевые слова: психическая саморегуляция, будущие специалисты экстремальных видов деятельности, результаты диагностирования, уровни развития психической саморегуляции.
Konovalenko O., Furs O. Psychological study of self-regulation of the woul- be specialists of extreme activities during their training
In conditions of hybrid war of the Russian Federation against Ukraine, the problem of development of abilities for psychological self-regulation of the officer students in the higher military educational institutions is getting more significant and requires further research. It is the indicator of psychological readiness of the specialist to act in extreme conditions and perform functions in the area of antiterrorist operation etc.
The article concludes results of psychodiagnostic research of psychological self-regulation results which consist the basis for the main problematic issues of psychological self-regulation of the would-be specialists of extreme activities in the process of their practical training. It also determines the stress factors the officer students come across most often during their training in higher military educational institutions.
It turns out that there is a major problem in the learning process in higher military educational institutions. The problem is that that the students do not get enough abilities for self control and self regulation in the process ofperforming their functions. This problem requires solution and practical implementation through introduction into learning process innovational methods and techniques favoring their development within the framework of psychological training.
Key words: psychological self regulation, the would be specialists of extreme activities, officer students, diagnosis results, levels of psychological self regulation development.
Постановка проблеми. Загальновідомо, що від ефективності психічної саморегуляції залежать результати будь-якої діяльності особи. Відповідно й вимоги до неї тим вищі, чим складнішою та ризикованішою є така діяльність та умови її здійснення. До найбільш небезпечних належить діяльність фахівців екстремальних видів діяльності. Особливо це проявляється в умовах гібридної війни, яку веде Російська Федерація проти України.
Як зазначає В. Ягупов, сучасний бойовий досвід, війна - це великі вимоги до психіки кожного воїна та надзвичайно важкі психічні, психофізіологічні й фізичні перевантаження. Тому, наявність навичок і вмінь самоуправління перебігом психічних процесів, оптимального встановлення рівня самопочуття та самоуправління психічним станом є важливою передумовою як ефективного виконання завдань сучасного бою, так і збереження психічного здоров'я кожного воїна. Отже, бойова обстановка пред'являє жорсткі вимоги до засобів і методів саморегуляції психіки [5, с. 403].
Фахівець екстремальних видів діяльності виконує бойові завдання в обстановці, яка постійно змінюється і потребує від нього відповідної психологічної підготовки: максимальної концентрації психічних і фізичних зусиль для прийняття обґрунтованих рішень в умовах небезпеки, дефіциту часу, браку необхідної інформації тощо. З огляду на події в зоні проведення антитерористичної операції (АТО) проблема розвиненості здатності до психічної саморегуляції у слухачів ВВНЗ набуває особливої значущості та потребує подальшого наукового дослідження. Вона є показником психологічної готовності фахівця діяти в екстремальних ситуаціях, виконувати службові обов'язки в зоні АТО тощо.
Метою статті є виклад результатів експериментального дослідження шляхів підвищення психічної саморегуляції майбутніх фахівців екстремальних видів діяльності в процесі їх практичної підготовки.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукові розробки проблеми психічної саморегуляції фахівців свідчать про неабиякий інтерес до неї багатьох науковців. Зокрема, теоретичні та методологічні аспекти регуляції психічних станів досліджували В. Ганзсен, Г. Габдрєєва, Ю. Сосновнікова, Т. Немчин, О. Прохоров; стильові особливості саморегуляції - К. Гуревич, Ю. Миславський, О. Осницький, О. Прохоров; проблеми саморегуляції психічних станів у професійній діяльності - О. Конопкін, Р. Немов, Б. Заграйник, Л. Дика.
Проблему активності людини як суб'єкта регуляції своєї поведінки та діяльності висвітлено у працях Г. Костюка, С. Максименка, О. Макаревича, В. Роменця, М. Дригуса, В. Осьодла, В. Ягупова та ін.
Результати дослідження фізіологічного та психофізіологічного рівнів структури індивідуального стилю саморегуляції викладено в працях Л. Дикої, В. Маросонової, М. Макаренка та ін.
Проблеми екстремальності професійної діяльності космонавтів, льотчиків, пожежників, машиністів локомотивів, моряків, піротехніків, шахтарів, частково досліджені в наукових працях В. Лебедєва, М. Макаренка, М. Корольчука, В. Осьодла, Г. Ложкіна, П. Криворучка, Г. Гребенюка, С. Яковенка, В. Лисенко, С. Миронця, О. Тімченка та інших.
У військовій психології психічна саморегуляція розглядається у напрямку забезпечення емоційно-вольової стійкості слухачів (В. Бодров, О. Караяні, В. Лефтеров, О. Маклаков).
У посібнику, розробленому фахівцями Воєнно-дипломатичної академії імені Євгенія Березняка (ВДА), розглядаються психогенні чинники, зумовлені впливом зовнішнього загрозливого середовища та особливостями фахової діяльності, психологічні наслідки впливу екстремальних ситуацій на функціональний стан фахівця та шляхи їх нівелювання за допомогою методів саморегуляції та самокорекції функціонального стану [5. с 404].
Дослідженню деяких аспектів психічної саморегуляції присвячені роботи Л. Колісніченко [2], О. Фотуйми [4], О. Плотко [3].
Виклад основного матеріалу дослідження. Саморегуляція поведінки є структурним утворенням особистості, засобом реалізації задуманого, прийняття рішень щодо своєї діяльності, поведінки, ставлення до себе та інших. Досліджуючи проблему саморегуляції, К. Абульханова зазначає, що саморегуляція - це узгодження особистістю об'єктивних вимог оточуючого середовища з суб'єктивними можливостями її активності [1]. Потреба вирішення проблеми психічної саморегуляції на сучасному етапі зумовлена підвищеною увагою до оптимізації навчальної діяльності особистості та її подальшої фахової діяльності в складних умовах.
Незважаючи на інтенсифікацію навчально-виховного процесу, вдосконалення програм підготовки майбутніх фахівців екстремальних видів діяльності, спрямованої на набуття ними практичного екстремального досвіду, часто причиною численних стрес-факторів є їх недостатня психічна саморегуляція.
На нашу думку, стресогенними чинниками, з якими найчастіше стикаються слухачі ВВНЗ, є різка зміна методик викладання спеціальних дисциплін; збільшення обсягу необхідних фахових знань, умінь, навичок та обмеження навчального часу на їх опанування; підвищення вимог до майбутньої професійної діяльності та неможливість її моделювання під час навчальних заходів, виконання спеціальних завдань у зоні АТО тощо.
У слухачів встановлені такі ознаки стресу, як нерішучість, послаблення пам'яті та концентрації уваги, помилкові дії, втрата ініціативності, нелогічність суджень, імпульсивність, поспішні рішення, певний поведінковий, мовленнєвий і комунікативний бар'єри.
У травні - липні 2016 року були проведені навчання, в ході яких створювалися умови, наближені до майбутньої професійної діяльності випускників оперативно-тактичного рівня на посадах в структурних підрозділах МО України. Беручи участь у навчальних заходах, слухачі мали швидко оцінити обстановку, проявляти оперативне та практичне мислення, кмітливість, витривалість, винахідливість тощо. Практично відпрацьовувалися питання психологічної підготовки. Зокрема, на одному з етапів навчань було проведено заняття з вивчення основ саморегуляції психічних станів слухачів. Як показали результати цього заняття, більшість слухачів не вміє професійно діяти в нестандартних ситуаціях, особливо в разі фізичного та психологічного впливу тощо. Зрозуміло, що проблема формування та розвитку психічної саморегуляції у майбутніх фахівців екстремальних видів діяльності потребує нагального вирішення
Наше дослідження проводилося протягом двох етапів. На першому етапі була застосована анкета запитання якої відображають психологічну проблему в процесі набуття оперативно-тактичної освіти. Основні результати опитування подано в таблиці 1.
Із наведених результатів анкетування можна зробити висновок, що більшість слухачів відчувають різноманітні ускладнення психологічного характеру в процесі отримання ними освіти та виконання навчальних завдань.
Таблиця 1 - Результати анкетного опитування слухачів, що відображають психічні ускладнення під час їх практичної підготовки
|
№ п/п |
Ознаки психічного ускладнення |
Кількість осіб, які вказали на відповідну ознаку % |
|
|
1. |
Висловлювання жалю щодо власних вчинків, допущених у збудженому стані в нестандартних умовах діяльності |
82 |
|
|
2. |
Хвилювання при знайомстві з особою, до якої необхідно звернутися за допомогою з професійною метою |
70 |
|
|
3. |
Повільність у прийнятті негайних рішень в екстремальних (нештатних) ситуаціях |
61 |
|
|
4. |
Знервованість і часте роздратування під час дій в складних умовах обстановки |
59 |
|
|
5. |
Низький рівень реагування як результат негативного психічного стану в нестандартних ситуаціях |
55 |
|
|
6. |
Значний негативний вплив монотонності в роботі на психічний стан, що призводить до шаблонності в процесі прийняття рішень в складних умовах |
51 |
|
|
7. |
Виникнення труднощів у разі необхідності зміни одного виду діяльності на інший під час виконання службових завдань |
25 |
|
|
8. |
Невпевненість у власних силах у ході виконання службових обов'язків |
25 |
|
|
9. |
Розгубленість і невміння керувати своїм психічним станом у ході виконання спеціальних завдань |
23 |
Необхідно зазначити, що самі слухачі усвідомлюють необхідність формування та вдосконалення здатностей до психічної саморегуляції. Так, на запитання “Чи необхідно навчатися методикам саморегуляції психічних станів” 98% респондентів дали позитивну відповідь і вказали, що вона є надзвичайно важливим елементом підготовки фахівців екстремальних видів діяльності.
Таким чином, на основі результатів проведеного нами анкетування можна стверджувати, що важливим питанням підготовки майбутніх фахівців екстремальних видів діяльності є вдосконалення їх здатності до саморегуляції під час виконання професійних завдань.
Першим кроком на цьому шляху є ґрунтовне психологічне діагностування рівнів розвиненості психічної саморегуляції слухачів на початку їх професійного навчання у ВВНЗ.
З цією метою був проведений другий етап нашого дослідження, в якому взяли участь 100 % слухачів денної форми навчання. Він проводився методом психологічного діагностування рівнів розвиненості психічної саморегуляції слухачів на основі визначеного комплексу психодіагностичних методик. Для цього були використані такі методики:
1) орієнтаційна анкета - для з'ясування окремих аспектів спрямованості слухачів, що впливає на ефективність їх навчальної діяльності, типу професійної спрямованості на рішення професійних ділових питань, взаємодію з іншими особами або на власні цілі;
2) методика Карта інтересів - для діагностування професійних інтересів слухачів, що є формою вияву їхніх потреб і складовою мотиваційної сфери майбутньої діяльності.
3) тест структури інтелекту Амтхауера, який складався з таких субтестів:
а) доповнення речення - для виявлення здатності до формування суджень, знання мови, самостійності і конкретно-практичного характеру мислення, почуття реальності;
б) вибір слів - для виявлення здатності до індуктивного практичного мислення, розуміння лексики, сприйняття змісту тексту і мови;
в) аналогії - для виявлення комбінаторних здатностей, рухливості мислення і здатності до перестановок, розуміння зв'язків між поняттями, ясності і послідовності мислення;
г) пошук спільності - для виявлення мовно-логічного мислення, здатності до абстрагування, вміння висловлювати судження;
д) арифметичні задачі - для виявлення практичних здатностей до дедуктивного математичного мислення;
е) числові ряди - для виявлення теоретичних рахункових здатностей, індуктивного математичного мислення, рухливості мислення і здатності до перестановок, передумов до математичної обдарованості;
є) вибір фігури - для виявлення здатностей до уявлення, наочно- образного, комбінаторного мислення, образно-конструктивних компонентів мислення;
ж) завдання з кубиками - для виявлення здатностей до просторового уявлення, аналітичних здатностей, техніко-конструктивних компонентів мислення;
3) завдання на пригадування - для виявлення здатностей до довгострокового запам'ятовування та актуалізації інформації;
4) опитувальник для оцінювання вольового самоконтролю - для визначення індивідуального рівня розвиненості вольової саморегуляції слухачів;
5) оцінка тенденцій поведінки в групі за В. Стефансоном (Q-сортування) - для визначення шести основних тенденцій поведінки у реальній групі: залежність - незалежність, товариськість - нетовариськість, прийняття боротьби - уникнення боротьби;
6) модифікований варіант методики САН за Н. Курганським (5-факторна модель) - для оцінювання рівнів ситуативної (реактивної) тривожності.
На цьому етапі дослідження було визначено групу слухачів, які мають недостатній рівень розвиненості психічної саморегуляції.
Розглянемо детальніше отримані результати діагностування рівнів розвиненості психічної саморегуляції у майбутніх фахівців екстремальних видів діяльності за вищеназваними методиками.
У результаті діагностування за методикою оцінки тенденцій поведінки в групі (Q-сортування) виявлено практично однакові показники щодо основних тенденцій поведінки особи в реальній групі (таблиця 2).
Таблиця 2 - Результати тестуваннят за методикою оцінки тенденцій поведінки слухачів у групі (Q-сортування)
|
Шкала оцінювання |
Рівні розвиненості психічної саморегуляції, % |
|||
|
високий |
достатній |
незадовільний |
||
|
Залежність - незалежність |
6 |
28 |
66 |
|
|
Товариськість - нетовариськість |
4 |
32 |
64 |
|
|
Прийняття боротьби - уникнення боротьби |
4 |
30 |
66 |
Високі результати тестування за шкалою залежність - незалежність показали, що 6 % осіб мають високий рівень, у 28 % - достатній, у 66 %, - незадовільні оцінки. Таким чином, кількість осіб з високим і достатнім рівнем сформованості психічної саморегуляції в групі, протестованій за шкалою залежність - незалежність, становить 34 %.
Незадовільний рівень саморегуляції виявлено у 66 % досліджуваних. У деяких слухачів групи з невисокою здатністю до саморегуляції спостерігалася тенденція до зниження залежності від колективних норм і стандартів. Слід зазначити, що протягом дослідження вони вирізнялися збудженістю щодо інших слухачів, прагненням нав'язати іншим слухачам свої порядки, правила і норми діяльності. У результаті, як показує досвід, продуктивність їх навчання знижується, а в майбутній практичній діяльності це призводить до стресових ситуацій.
Майже аналогічні показники в групі слухачів протестованих за шкалою товариськість - нетовариськість. Найкращий результат зафіксовано у 4 % опитаних, 32 % показали результати, які відповідають достатньому рівню, у 64% - рівень незадовільний. Слухачі які попадають у цю групу є учасниками АТО яка проводиться на сході нашої держави. Таким чином, бойова психічна травма яку вони отримали під час виконання бойових завдань негативно впливає на рівень їх психічної саморегуляції під час навчання.
Це свідчить про те, що почуття товариськості у слухачів групи знижується, коли вони опиняються у стресових ситуаціях. Слухачі, в яких не розвинене почуття товариськості, характеризуються конфліктністю, намаганням уникати спілкування, самозаглибленням і самовідчуженням від інших. Ефективність їх навчальної діяльності досить низька. У 36 % слухачів рівень саморегуляції високий і достатній, що є позитивним чинником. Слухачі, віднесені до цієї групи, характеризуються високою комунікабельністю, доброзичливістю, вони намагаються приймати на себе роль лідера, що сприяє підвищенню їх успішності, кращому оволодінню професійними здатностями під час практичних занять тощо. Як показують результати спостереження, для більшості слухачів цієї групи характерні такі якості, як доброзичливість, неконфліктність, намагання йти на компроміси, але, негативно позначаються на продуктивності їх навчальної діяльності.
Одним з критеріїв методики Q-сортування є прийняття боротьби та її уникнення. Кращий показник у 4 % осіб, достатній рівень саморегуляції виявлено у 30 %, незадовільний - у 66 %.
Прагнення до боротьби знижується у слухачів з високим і достатнім рівнем сформованості здатностей саморегуляції. Спостереження за поведінкою слухачів цієї категорії показують, що характерними для них є бажання брати участь у громадському житті ВВНЗ, факультету, курсу, досягати більш високого статусу в системі міжособистісних відносин, підвищувати показники в практичній підготовці, у спорті тощо.
В осіб із незадовільним рівнем саморегуляції (66 %) навпаки спостерігається намагання вступати у боротьбу, наслідком якої є самовідчуження і зниження особистого статусу, особливо в стресових ситуаціях. Характерним для слухачів цієї групи є намагання уникати кооперації, небажання досягати поставленої мети, у них зазвичай низька здатність до ефективної навчальної діяльності.
Таким чином, слухачів з високим рівнем розвиненості психічної саморегуляції вирізняє цілеспрямоване намагання брати участь у житті колективу, а слухачів з незадовільним рівнем - намагання уникати взаємодії.
Опитувальник для оцінки вольового самоконтролю дає змогу визначати індивідуальний рівень розвиненості саморегуляції у слухачів, ступінь контролю над власною поведінкою в різних ситуаціях, здатність керувати своїми діями та психічними станами (таблиця 3).
Таблиця 3 - Результати тестування за допомогою опитувальника для оцінки вольового самоконтролю
|
Шкала оцінювання |
Рівні розвиненості психічної саморегуляції, % |
|||
|
високий |
достатній |
незадовільний |
||
|
Наполегливість |
4 |
50 |
46 |
|
|
Самовладання |
0 |
50 |
50 |
|
|
Вольовий самоконтроль |
0 |
32 |
68 |
Результати тестування за шкалою наполегливість показали: тільки 4 % слухачів зі 100 % опитаних мають високий рівень розвиненості психічної саморегуляції, 50 % - це слухачі з достатнім рівнем самоконтролю, у 46 % - бракує такої необхідної для фахівця екстремального виду діяльності якості як наполегливість.
Результати тестування за шкалою самовладання такі: слухачів з незадовільними показниками не виявлено, а кількість слухачів, рівень самовладання яких відповідає високому та незадовільному, однакова (50 і 50 %).
Результати тестування за шкалою вольовий самоконтроль вказали на те, що серед опитаних немає таких, що відповідають високому рівню самоконтролю, у 32 % рівень задовільний, у 68 % опитаних вольовий самоконтроль на незадовільному рівні.
Таким чином, отримані результати тестування за шкалою самовладання вказують на те, що надзвичайно важливо розвивати у слухачів здатність контролювати свою поведінку, вчинки та емоції у різних ситуаціях. Це невід'ємні якості фахівця - професіонала які допомагають йому у відповідальній і небезпечній роботі в екстремальних ситуаціях.
Окрім цього, важливі аспекти спрямованості особистості майбутніх фахівців екстремальних видів діяльності досліджувалися за допомогою орієнтаційної анкети. Результати анкетування подано у таблиця 4.
Таблиця 4 - Результати дослідження професійної спрямованості слухачів
|
Шкала оцінювання |
Рівні розвиненості психічної саморегуляції, % |
|||
|
високий |
достатній |
незадовільний |
||
|
Спрямованість на себе |
4 |
42 |
54 |
|
|
Спрямованість на взаємодію |
0 |
12 |
88 |
|
|
Спрямованість на задачу |
14 |
64 |
22 |
Як показали результати тестування, високий рівень психічної саморегуляції за шкалою спрямованість на себе зафіксовано у 4 % опитаних, 42 % мають достатній рівень саморегуляції, 54 % - незадовільний. Дослідження дало можливість виявити, наскільки слухачі оцінюють себе як осіб, що очікують певної винагороди і задоволення своїх потреб. Необхідно зазначити, що таких офіцерів колеги не поважають, оскільки вони владні, не реагують на потреби інших, вирішують свої проблеми, ігноруючи при цьому колектив і завдання, які мають виконувати.
Тестування за шкалою спрямованість на взаємодію дало такі результати: високих показників не зафіксовано, тільки 12 % осіб мають достатній рівень спрямованості на взаємодію, а 88% - незадовільний рівень такої спрямованості. Це означає, що більшості слухачів бракує вміння та бажання взаємодіяти і це є одним з надзвичайно негативних чинників у діяльності майбутнього фахівця екстремальних видів діяльності, адже він має вибудовувати свою роботу на основі взаємодії з різними особами.
Найкращими були результати тестування за шкалою спрямованість на задачу. У 14 % опитаних показники високі, 64 % - достатні, 22 % - незадовільні. Такі результати вказують на активність, з якою слухачі включаються в службову та навчальну діяльність, у вирішення певних проблем, а також на їх зацікавленість якомога краще виконати поставлені завдання. Незважаючи на особисті інтереси, такі особи будуть залюбки співпрацювати з іншими та колективом, якщо це сприятиме підвищенню ефективності групової діяльності.
Таким чином, результати дослідження важливих аспектів професійної спрямованості слухачів вказують на необхідність розвитку у них такої необхідної для майбутньої фахової діяльності якості як спрямованість на взаємодію. Дану якість потрібно постійно розвивати в процесі професійної підготовки у ВВНЗ за допомогою спеціальних психологічних тренінгів.
Модифікований варіант методики САН за Н. Курганським було застосовано для того, щоб оцінити такі аспекти психічного стану слухачів, як активація, інтерес, емоційний тонус, напруженість і комфортність.
Результати тестування за шкалою активація показують, що високий рівень розвиненості психічної саморегуляції виявлено лише у 4 % опитаних, 42% респондентів має достатній рівень, 54 % - незадовільний. Тестування за шкалою інтерес дало такі результати: тільки 6 % осіб володіють високим рівнем інтересів, 26 % мають його на достатньому рівні, а 68% - незадовільний.
Цікавими є результати, отримані в ході оцінювання за шкалою емоційний тонус. Ніхто з опитуваних не набрав високих балів. Достатній рівень емоційного тонусу мають 46 % слухачів, у 54 % - рівень незадовільний.
Результати тестування за шкалою напруженість показали, що 6 % осіб уміють регулювати свій психічний стан на високому рівні, 34 % - на достатньому рівні, 60% опитаних характеризуються як люди з незадовільним рівнем саморегуляції напруженості.
Діагностування за шкалою комфортність показало, що лише 7 % опитаних почуваються абсолютно комфортно в будь-якому середовищі, 35 % - мають результат, що відповідає достатньому рівню, 58 % - оцінюють рівень своєї комфортності як незадовільний.
Таким чином, отримані результати діагностування за вказаною методикою свідчать про наявність у слухачів певних психічних ускладнень. Зокрема, високий показник за шкалою напруженість (60%) розглядається нами як стійка особистісна диспозиція (якість), що характеризує частоту і різноманітність ситуацій переживання особою стану тривоги. Її передумовами можуть, на нашу думку, виступати такі стресогенні чинники, як екзаменаційна сесія, виконання квазіпрофесійних завдань під час проведення тактичних навчань, у нетипових умовах тощо.
Отже, результати тестування за п'ятьма факторами, такими як активація, інтерес, емоційний тонус, напруженість і комфортність свідчать про необхідність розвитку психічної саморегуляції у більшості слухачів за допомогою спеціальних прийомів психічної саморегуляції.
Методика Карта інтересів дає можливість виявляти у слухачів ВВНЗ особисті інтереси, під якими розуміємо вибіркову спрямованість слухача у процесі навчальної діяльності. Результати анкетування показують, що більшість з них мають інтереси в таких сферах, як іноземні мови (94 %), військові спеціальності (86 %), географія (80 %), фізика (74 %), математика і література (72 %), електроніка і радіотехніка (70 %), техніка (68 %). Отримані дані свідчать, що у переважної більшості слухачів широкий діапазон інтересів, адже з вищезазначеними сферами може бути пов'язана професійна діяльність майбутніх фахівців екстремальних видів діяльності.
Тест структури інтелекту Амтхауера дає можливість з'ясувати здатність слухачів логічно мислити, аналізувати, синтезувати, узагальнювати, запам'ятовувати тощо. Найкращі результати слухачі показали в ході опитування за субтестом “Пошук спільності”, який характеризує мовно-логічне мислення, здатність до абстрагування, вміння формувати думку й висловлювати судження.
Результати інших інтелектуальних субтестів вказують на досить високий рівень інтелектуальних здатностей слухачів, що зумовлено напруженою їх розумовою діяльністю у процесі практичної підготовки.
Таким чином, результати психодіагностичного дослідження рівнів розвиненості психічної саморегуляції у слухачів у процесі навчання свідчать, що їх здатність до контролю і саморегуляції психічних станів можна характеризувати як недостатню. У світлі реалій сьогодення, тобто виконання слухачами в майбутньому бойових завдань в зоні АТО, вважаємо що це є великою проблемою для їх фахової підготовки під час навчання.
Висновки
Результати діагностування розвиненості психічної саморегуляції у слухачів показали, що в навчально-виховному процесі ВВНЗ існує серйозна проблема, яка полягає в тому, що слухачі не набувають достатніх здатностей для самоконтролю і саморегуляції своїх психічних станів у процесі реалізації посадових компетенцій. Ця проблема потребує вирішення та практичної реалізації шляхом впровадження у навчально-виховний процес інноваційних методів і прийомів щодо їх розвинення в рамках психологічної підготовки.
Перспективи подальших досліджень - розробити програму вдосконалення та розвитку здатностей до психічної саморегуляції зі слухачами ВВНЗ з низьким рівнем її розвиненості.
Перелік використаних джерел
1. Абульханова-Славская К. А. Личностные механизмы регуляции деятельности / К. А. Абульханова-Славская. - М. : Наука, 1982. - 92 с.
2. Колісніченко Л. А. Психологічні особливості саморегуляції у професійній діяльності менеджерів : автореф. дис.... канд. психол. наук: 19.00.07 “Педагогічна та вікова психологія” / Л. А. Колісніченко. - К., 2004. - 16 с.
3. Плотко О. В. Формування у працівників податкової міліції здатності до саморегуляції в емоціогенних умовах : автореф. дис.... канд. психол. наук: 19.00.07 “Педагогічна та вікова психологія” / О. В. Плотко. - К., 2004. - 21 с.
4. Фотуйма О. Я. Саморегуляція ситуативної агресивності у навчально- тренувальній та змагальній діяльності спортсмена : автореф. дис.. канд. психол. наук: 19.00.07 “Педагогічна та вікова психологія” / О. Я. Фотуйма . - Івано- Франківськ, 2004. - 21 с.
5. Ягупов В. В. Військова психологія: підручник / В. В. Ягупов. - К. : Тандем, 2004. - 656 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Проаналізовано концепції стосовно довільної активності студентів у контексті саморегуляції. Виокремлено функціональні ланки, які реалізують структурно-повноцінний процес саморегуляції. Рекомендації для вдосконалення саморегуляції майбутніх фахівців.
статья [22,6 K], добавлен 27.08.2017Визначення психолого-педагогічних умов формування психологічної готовності в процесі професійної підготовки рятувальників до діяльності в екстремальних умовах. Впровадження регресивних умов службової діяльності майбутніх фахівців пожежного профілю.
статья [348,2 K], добавлен 05.10.2017Аналіз вікового періоду курсантських років та проблематики "я", що виникає в період юності (з урахуванням специфіки навчання у військовому навчальному закладі). Экспериментальне визначення потенційних поведінкових реакцій курсантів, "я"-образу.
курсовая работа [150,1 K], добавлен 16.12.2010Суть видів, чинників, особливостей та фаз психічних реакції особистості при екстремальних ситуаціях. Динаміка психогенних розладів особистості, що розвиваються у небезпечних умовах. Зовнішні та внутрішні чинники, за яких може статися стресове становище.
статья [26,6 K], добавлен 18.12.2017Обґрунтування й аналіз необхідності і можливості формування емоційної компетентності майбутніх фахівців у студентський період. Розгляд та характеристика проблеми емоційної компетентності, як складової підготовки студентів до професійної діяльності.
статья [25,6 K], добавлен 27.08.2017Стресостійкість - властивість особистості, що забезпечує гармонійне співвідношення між всіма компонентами психічної діяльності в емоціогенної ситуації. Причини виникнення стресів підчас виконання корекційним педагогом своїх професійних обов`язків.
статья [143,8 K], добавлен 07.11.2017Роль ігор у процесі підвищення комунікативної компетентності студентів. Впровадження в навчальний процес методів активізації навчання. Використання ігрових методів навчання у процесі пізнавальної діяльності студентів. Навчання творчості в системі освіти.
курсовая работа [70,6 K], добавлен 26.08.2013Роль відчуття і сприймання у дітей шкільного віку, їх розвиток в загальному процесі формування й удосконалення психічної діяльності дитини. Вплив навчання в школі на психічні процеси, зростання продуктивності пам’яті, особливості логічного мислення.
дипломная работа [340,4 K], добавлен 27.09.2010Роль особистості психолога в підготовчому процесі боксерів юнацького віку. Психологічне забезпечення тренування і змагань спортсменів. Діагностика стану психічної готовності боксерів. Методи відновлення і психорегуляції (фрустрація, психогігієна).
дипломная работа [297,7 K], добавлен 19.07.2014Аналіз вітчизняних і зарубіжних джерел з проблеми пам'яті як психічного процесу. Загальна характеристика процесів пам'яті, особливості її видів. Прояви і значення пам'яті в життєдіяльності людей різних вікових груп. Шляхи вдосконалення мнемічних процесів.
курсовая работа [59,7 K], добавлен 10.01.2016Діяльність як динамічна система взаємодії суб'єкта зі світом. Принципи психологічної теорії діяльності. Особливості основних видів діяльності, періодизація розвитку. Гра, навчання та праця як основні види діяльності, їх значення на різних вікових етапах.
курсовая работа [48,5 K], добавлен 01.11.2010Шляхи підвищення ступеня професійної підготовки працівників міліції. Поняття екстремальної ситуації. Тактичні дії працівників міліції та типові недоліки, допущені при виникненні екстремальних умов. Психологічна підготовка до дій в екстремальних умовах.
реферат [25,2 K], добавлен 06.11.2012Негативні зміни в станах та активності людей в екстремальних ситуаціях. Діяльність оператора в особливих умовах. Оцінка психологічної готовності льотчика до аварійної ситуації. Формування спеціальних навичок та вмінь в екстремальних ситуаціях польоту.
курсовая работа [64,1 K], добавлен 02.12.2010Вимоги до майбутніх фахівців. Емпіричне дослідження та факторний аналіз управлінської компетентності у курсантів ЛьвДУВС. Визначення типів управлінської компетентності майбутніх офіцерів поліції. Психологічна характеристика, позитивні і негативні аспекти.
статья [27,5 K], добавлен 27.08.2017Аналіз особливостей специфічних критеріїв професійної спрямованості студентів, шляхів підготовки їх до праці в умовах навчання. Аналіз їх практичного вираження у поведінці студентів та розвитку їх змістовних характеристик у навчально-виховному процесі.
статья [24,5 K], добавлен 06.09.2017Психологічна характеристика екстремальних умов діяльності. Вивчення стресостійкості особистості як наукової категорії, що використовується в межах загальної концепції стресу. Розробка рекомендації щодо профілактики емоційного вигоряння у працівників.
дипломная работа [122,9 K], добавлен 29.10.2012Проблема мотивації і мотивів поведінки і діяльності. Вивчення причин активності людини в Стародавній Греції і середньовіччі. Теорії мотивації людини в сучасний період. Мотивація в процесі діяльності людини, навчальному процесі, шляхи її підвищення.
творческая работа [32,4 K], добавлен 19.10.2009Характеристика проблеми повторного вибору професії в життєтворчому процесі людини. Дослідження основних зовнішніх та внутрішніх чинників мотивації повторного навчання. Висвітлення проблеми самодетермінації в навчанні осіб, що повторно навчаються.
статья [171,7 K], добавлен 05.10.2017Емоції та стреси як фактори ризику розвитку захворювань, механізм впливу емоцій на органічні процеси. Методи психічної саморегуляції: релаксаційно-дихальна гімнастика, релаксація, йога, аутогенне тренування, медитація. Методи психологічної корекції.
реферат [26,1 K], добавлен 20.02.2010Фази і компоненти стресу - стану психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в складних умовах. Вплив соціально-психологічних факторів на розвиток психосоматичних захворювань. Морфологічні зміни організму при загальному адаптаційному синдромі.
курсовая работа [68,6 K], добавлен 14.04.2016
