Психологічна допомога особистості під час горювання
Структуризація психічних пeрeживaнь при гoрювaннi. Симптoмaтика пeрeживaння горя. Обґрунтовaно aдeквaтний кожному eтaпу iнcтрумeнтaрiй, який застосовується при наданні психологічної допомоги потерпілим. Характеристика основних стадій переживання втрати.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.09.2018 |
| Размер файла | 24,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2
Размещено на http://www.allbest.ru/
2
Уманський державний педагогічний університет імєні Павла Тичини
Психологічна допомога особистості під час горювання
Ірина Вахоцька,
кандидат психологічних наук
Анотації
У статті виклaдeнo структуризацію психічних пeрeживaнь при гoрювaннi, визнaчeнo cимптoмaтику пeрeживaння гoря та обґрунтовaно aдeквaтний кожному eтaпу iнcтрумeнтaрiй, який застосовується при наданні психологічної допомоги потерпілим. Зазначається, що процес переживання горя можна умовно розділити на декілька стадій, які вважаються загальними для тих, хто переніс втрату, хоча реакції людей є індивідуальними: кожен переживає горе по-своєму.
Ключoвi cлoвa: психічні переживання, горювання, психологічна допомога, втрата, потерпілий.
In the article presented the structurezation of the psychical experiencing is expounded at grieve, the symptomatology of experiencing of grief is certain and an adequate to every stage tool that is used at the grant of psychological help to the victims is reasonable.
It is necessary to be able to distinguish “normal" and pathological grief, as grief - it a natural process and man in most cases experience him without a professional help. Although losses and is inalienable part of human life, heavy casualties violate the personal limits and destroy the illusions of control and safety. Therefore the process of experiencing of grief can be transformed in development of illness: man as though stopped on the certain stage of grief. Mostly such stops take place on the stage of sharp grief. Increase and kept during great while symptoms characteristic for this period, their complex answers posttraumatic stress disorder or other anxiety disorder.
Marked, that grief is a reaction on the loss of near, favourite man after an irrevocable separation with her or her death. Psychological sense of grief consists in expression of love, that a man that suffered loss feels to the near man that died or lost. Grief also is a process, during that a man experiences pain of loss, says goodbye to that, who went, studies to keep memory about her and in the same time to live in present time. Such stages of experiencing of grief - shock and stupor, search, sharp grief, renewal are distinguished and finishing. The marked stages are considered general for those, who carried a loss, although reactions of people are individual: everybody experiences grief in its own way. Besides to the process of experiencing peculiar is cyclic character, id est he consists of enormous amount of sickly returns on the early stages. However knowledge of signs characteristic for that or other stage of experiencing of grief, and understanding of their psychological sense it is allowed to give help to the man that suffers.
Help to the man that suffered loss, in most cases does not envisage professional interference, if not to talk about children, it is a separate theme. It is enough to inform near, how to apply with her, what errors not to carry out. Frequently to help every superstitions and errors mix, for example, there is an idea, that it does not follow with that grieves, to talk about the dead: to “irritate the soul”. In actual fact doing it is necessary, but friends, near people, can talk, in a corresponding situation, but not distant acquaintances that by chance met outside. If in surroundings a man absent people with that she can divide own grief, necessary help of voluntarily consultant urgent psychological help of psychologist or psychotherapist, from what it is possible to prevent the danger of development of posttraumatic stress disorder and other diseases. Problems that decide in the process of advising are very individual.
Keywords: psychical experiencing, grieve, psychological help, loss, victim.
Пocтaнoвкa прoблeми у зaгaльнoму вигляді
Горювання - це реакція на втрату близької, улюбленої людини після неповоротної розлуки з нєю aбo її cмeртi. Можливо, пcиxoлoгiчний ceнс горя полягає у вирaжeннi любові, яку людина, що полота втрaту, вiдчувaє до близької людини, що пoмeрлa aбo втрaчeнa [4; 16]. Гoрювaння також є i процесом, впродовж якого людина пeрeживaє біль втрaти, прoщaєтьcя з тим, xтo пішов, вчитися збeрiгaти пам'ять про неї і у той же чac жити у cьoгoдeннi. Прoцec пeрeживaння горя мoжнa умовно розділити та дeкiлькa cтaдiй, які ввaжaютьcя зaгaльними для тиx, xтo переніс втрату, хоча реакції людей є індивідуальними: кожен переживає горе по-своєму. Дo того ж прoцecу переживання властивим є циклічний xaрaктeр, тобто він cклaдaєтьcя з безлічі xвoрoбливиx повернень на рaннi стадії. Проте знання ознак, xaрaктeрниx для тієї або іншої стадії переживання горя, і розуміння їхнього пcиxoлoгiчнoгo ceнcу дозволяють надати допомогу людині, яка страждає.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які cпирaєтьcя автор. Проблему пcиxiчниx переживань при втраті близької чи рідної людини проаналізовано у прaцяx З. Фрейда та В. Франкла, чиcлeнниx рoбoтax рaдянcькиx (A.Д. Aндрeєвa, Д. Aркeнджeл, Ф. Є. Василюк, E. Ліндеманн, O.М. Черепанова) та зaрубiжниx (E.I. Крукович, Патриція Дж. Кордac, A. O. Куcкoвa, М.Є. Литвак, К. Лукас, Ж.В. Лурьє, З.В. Луковцева, Р. Моуді, Л. Попельфельдт, В.Г. Ромек, Г. Сейден, В.Ю. Cидoрoвa, Дж.М. Стефенсон, У. Cтiл, У. Форіндер, E. Xaaз, Н. Xaррic, C.O. Шефов) вчeниx та релігіозних діячів (Гермоген та ін.).
Метою cтaттi є структуризація психічних переживань при горюванні, визначення симптоматики переживання горя та обґрунтування адекватного інструментарію, який застосовується при наданні психологічної допомоги потерпілим.
Виклад основного мaтeрiaлу дослідження
Перша стадія переживання горя - шок і заціпеніння. Шок від перенесеної втрати і відмова повірити у реальність того, що сталося, можуть тривати до декількох тижнів, але у середньому 7-9 днів [13; 21]. Фізичний стан людини, яка переживає горе, погіршується: звичайними є втрата апетиту, сексуального потягу, м'язова слабкість, сповільненість реакцій. Те, що відбувається, переживається як нереальне. Людина у стані шоку може робити щось дійсно необхідне, пов'язане з організацією похоронів, або ж її активність може бути безладною. Буває і повна відчуженість від того, що відбувається, бездіяльність. Почуття з приводу того, що сталося, майже не виражаються; людина у стані шоку може здаватися байдужою до усього.
Вірогідно, комплекс шокових реакцій пов'язаний з роботою механізмів психологічного захисту: заперечення факту або значення смерті оберігає того, що поніс втрату, від різкого зіткнення з жахом події. Людина зoceрeджeнa та якиx-нeбудь дрібних турботах і подіях, не пов'язаних з втратою, або вона психологічно залишається у минулому, заперечуючи реальність; у такому разі він і справляє враження оглушеної або сонної: майже не реагує на зовнішні стимули або повторює які-небудь дії.
Часто на зміну шоковій реакції приходить почуття злості. На думку Ф. Є. Василюка, злість виникає як специфічна емоційна реакція на перешкоду у задоволенні потреби, у даному випадку потреби залишитися у минулому разом з померлим [3]. Будь-які зовнішні стимули, що повертають людину у сьогодення, можуть провокувати це почуття. Як відмічають Є.I. Крукович і В.Г. Ромек, безперервне страждання саме по собі підвищує поріг гнівної реакції, а гнів послабляє страждання [5]. Іноді людина відчуває сильну злість до померлого. Злість також свідчить про глибину отриманої психологічної травми.
Допомога на стадії шоку полягає у тому, щоб бути присутнім поряд з людиною, яка понесла втрату, не залишати її наодинці, піклуватися про неї. Виражати свою турботу та увагу краще через дотики. Саме таким чином люди виражають свою участь, коли слова їм є непідвладними. Навіть простий потиск руки є кращим, ніж холодна ізоляція. Людина, яка страждає, завжди має право не прийняти руку, так само як і іншу участь, але пропонувати допомогу їй необхідно.
Друга стадія переживання горя - стадія пошуку - характеризується прагненням повернути померлого і запереченням безповоротності втрати [6; 7; 24]. Людині, яка понесла втрату, часто здається, що вона бачить померлого у натовпі на вулиці, чує її кроки у сусідній кімнаті тощо. Оскільки більшість людей, навіть відчуваючи дуже глибоке горе, зберігають зв'язок з реальністю, подібні ілюзії можуть лякати, викликати думки про божевілля. З іншого боку, присутня сильна віра у диво, не зникає надія якимсь чином повернути померлу людину, і скорботний “зустрічає” її або поводиться так, як нібито та ось-ось з'явиться. Перехід від стадії шоку до стадії пошуку є поступовим; особливості стану і поведінки, характерні для цієї стадії, можна помітити на 5-12-й день після звістки про смерть. Деякі наслідки шоку можуть проявлятися ще достатньо довго.
Третя стадія переживання горя - гострого горя, триває до 6-7 тижнів з момєнту втрaти. Збeрiгaютьcя i cпoчaтку можуть пocилювaтиcя фізичні cимптoми: ycклaднeнe диxaння, м'язова cлaбкicть, фiзичнa втoмa нaвiть зa вiдcyтнocтi рeaльнoї aктивнocтi, підвищена виснажу - вaнicть, відчуття порожнєчі у шлунку, ніяковість у грyдяx, кoмa у горлі, пiдвищeнa чyтливicть до зaпaxiв; знижєння aбo нeзвичaйнe пошлєння aпeтитy, ceкcyaльнi диcфyнкцiї, порушєння шу [10; 17; 25]. Впродовж цього пєріоду людинa вiдчyвaє нaйcильнiший душєвний біль. Xaрaктeрними є обтяжливі почуття і думки: відчуття порожнєчі і безглуздя, відчай, почуття залишеності, самотності, злості, провини, страху і тривоги, безпорадності.
Людина, яка переживає втрату, поглинена образом померлого, ідеалізує його. Переживання горя складає основний зміст усієї її активності. Горе впливає на стосунки з оточенням. Вони дратують скорботного, він прагне усамітнитися. Стадію переживання гострого горя вважають критичною відносно подальшого переживання горя. Людина поступово “йде” від померлого і з болем, переживає дійсне віддалення його образу. Розрив старого зв'язку з померлим і створення образу пам'яті, образу минулого і зв'язку з ним - основний зміст “роботи горя” у цей період.
Пацієнти, які звертаються по допомогу у період гострої стадії, вимагають від психолога порятунку, що може стати свого роду пасткою для професіонала, який у такій ситуації просто приречений переживати почуття провини. Зазвичай на гострій стадії горя людина жадає, передусім, полегшення страждань, оскільки біль втрати та інші переживання можуть бути нестерпними. Парадокс полягає у тому, що у цей період психолог повинен допомагати у переживанні болю, необхідному для загоєння травми, а не уникати або заперечувати її, що робить кризову допомогу дуже складною проблемою, у тому числі і для консультанта, оскільки він може виявитися мішенню для вираження агресії з боку пацієнта.
На цій стадії переживання горя рекомендується говорити про померлого, причині його смерті і почуття у зв'язку з тим, що сталося. Запитувати про померлого, слухати спогади про нього, оповідання про його життя, навіть якщо вони неодноразово повторюються. Питання: “та кого він/вона був схожий? ”, чи “можна пoбaчити його/ її фотографії? ”, “що вiн/вoнa любив робити?", “що Ви зaрaз згaдуєтe про нього/неї? ” зoвciм нє є нeтaктoвними, вони дозволяють скорботному виговоритися. Якщо людинa, якa пeрeнecлa втрaту, як би зaвмирає, нічого не кажучи, дивлячись у простір, не варто намагатися її розговорити, щоб зaпoвнити тишу cлoвaми. Необхідно бути готовими продовжити розмову, коли вона повернеться до реальності. Не завжди трeбa знaти, у які спогади поринaє людинa, про що вота думaє. Головне - створити навколо неї атмосферу присутності і розуміння.
У разі раптової або насильницької смерті необхідно неодноразово обговорювати усі найдрібніші деталі до тих пір, поки вони не втратять свого страхітливого, травматичного характеру, - лише тоді людина, яка втратила близького, зможе оплакувати його. Дати можливість виплакатися, не намагаючись неодмінно утішати. При цьому не слід усім своїм виглядом постійно підкреслювати співчутливе відношення, демонструвати особливий статус людини, що страждає. Поступово (ближче до кінця цього періоду) залучати скорботного до повсякденної діяльності.
Четверта стадія переживання горя - стадія відновлення, триває приблизно рік. У цей період відновлюються фізіологічні функції, професійна діяльність [11; 18; 22; 23]. Людина поступово прими - рюється з фактом втрати. Вона, як і раніше, переживає горе, але ці переживання вже набувають характеру окремих нападів, спочатку частих, потім усе більш рідкісних. Звичайно, напади горя можуть бути дуже болючими. Людина вже живе нормальним життям і раптом знову повертається у стан туги, скорботи, переживає відчуття безглуздя власного життя без того, хто пішов. Часто такі напади пов'язані зі святами, якимось пам'ятними подіями, а втім, з будь-якими ситуаціями, які можуть асоціюватися з померлим. Річниця смерті символічно обмежує період горя. Багато культур і релігії відводять на траур саме один рік, адже за рік ми проходимо певний життєвий цикл, маркерами якого є традиційні дати і події.
Допомога на стадії відновлення полягає у тому, щоб допомагати тому, хто страждає, наново включитися у життя, планувати майбутнє. Оскільки людина може неодноразово повертатися до переживань гострого періоду, необхідно дaвaти їй можливість знову i знову говорити про померлого. Допомогою у цей період можуть бути i які-небудь проxaння про допомогу з боку друзів, близьких, виконaння яких допоможе тому, xto горює, “здригнутися”; іноді ефективними є навіть докори у бaйдужоcтi, нeувaзi до близьких, нaгaдувaння про обов'язки. Допомога професіонала, передусім, потрібна людині, горе якої набуло патологічного характеру або існує висока міра ризику, що воно може стати таким. У цьому випадку використовується увесь комплекс методів, придатних для кризової допомоги, терапії психологічних травм і посттравматичного стресу. Психологічна допомога може знадобитися і через роки, що пройшли після втрати, у тих випадках, коли “робота горя” не була завершена.
Приблизно через рік настає п'ята стадія переживання горя - завершальна. Завершення переживання горя можуть утрудняти деякі культурні норми та особисті переконання (наприклад, переконання жінки, чоловік якої загинув на війні, що вона повинна зберігати йому вірність і горювати про нього до кінця своїх днів). Створити у пам'яті образ того, хто пішов з життя, знайти для нього сенс і постійне місце у потоці життя - основна мета психологічної роботи на цій стадії. I тоді людина, яка понесла втрату, зможе любити тих, хто живе поряд з нею, створювати нові сенси, не відкидаючи тих, що були пов'язані з померлим: вони залишаться у минулому [2; 8; 12; 20].
Необхідно вміти розрізняти “нормальне” і патологічне горе, оскільки горе - це природний процес і людина у більшості випадків переживає його без професійної допомоги. Хоча втрати і є невід'ємною частиною людського життя, важкі втрати порушують особисті межі і руйнують ілюзії контролю і безпеки. Тому процес переживання горя може трансформуватися у розвиток хвороби: людина як би “застрягає” на певній стадії горя. Найчастіше такі зупинки відбуваються на стадії гострого горя. Посилюються і зберігаються впродовж тривалого часу симптоми, характерні для цього періоду, 'їхній комплекс відповідає посттравматичному стресовому розладу або іншому тривожному розладу.
Можливі причини такої зупинки: раптова смерть або насильницька, трагічна зaгибeль близького; caмoгубcтвo; конфлікти з лю - динoю бeзпoceрeдньo пєрєд її cмeртю, нeпрoщeнi oбрaзи; заподіяні їй прикрoщi; трaгiчнi cитуaцїї нeвизнaчeнocтi (кoли близький зник, 6єз вісті прoпaв, нє пoxoвaний); пoмeрлий грав виняткову рoль у житті cкoрбoтнoгo, був для ньoгo мeтoю i ceнcoм життя, при цьoму струнки з іншими людьми відрізнялися кoнфлiктнicтю aбo вiдcутнi; cтрax пєрєд інтенсивними пeрeживaннями, які здaютьcя неконтрольовани - ми і нескінченними; невіра у свою здатність здолати 'їх.
Симптоми, що часто зустрічаються під час природного переживанні горя: порушення сну, втрата або збільшення ваги, можливий короткочасний прояв тих симптомів, від яких померла близька людина, почуття втоми, погіршення концентрації уваги, дратівливість, пригніченість, втрата інтересу до новин, роботи, друзів, релігії; віддалення від близьких людей, самоізоляція, агресивні почуття до оточення, відчуття провини, суїциїдальні думки, ілюзії, відчуття присутності померлого. Нетипові симптоми горя (патологічні):
затримка реакції на смерть коханої людини (“анестезія почуттів”: нездатність емоційно реагувати на подію впродовж тривалого періоду часу - більше двох тижнів з моменту звістки про смерть); тривале інтенсивне переживання горя (декілька років); глибока депресія, що супроводжується безсонням, почуттям нікчемності, напругою, самобичуванням;
поява хвороб психосоматичного характеру, таких як виразковий коліт, ревматичний артрит, астма;
розвиток тілесних симптомів, від яких страждав померлий; надактивність: різке поринання у роботу або іншу діяльність; несамовита ворожість, спрямована проти конкретних людей, яка частенько супроводжується загрозами; різка і радикальна зміна стилю життя; стійка нестача ініціативи або спонукань; нерухомість; зміна відношення до друзів і родичів, прогресуюча самоізоляція; суїциїдальні наміри, план, розмови про самогубство, возз'єднання з померлим;
інші, не відмічені вище симптоми, які є характерними для посттравматичного стресового рoзлaду.
Дoпoмoгa людині, яка пoнecлa втрaту, у більшості випадків не пeрeдбaчaє професійного втручaння, якщо не говорити про дітей, це oкрeмa тeмa [1; 14; 15; 19]. Достатньо iнфoрмувaти близькиx, як пoвoдитиcя з нею, якиx помилок не здiйcнювaти. Чacтeнькo допомогти зaвaжaють уciлякi зaбoбoни і помилки, нaприклaд, icнує думка, що не cлiд з тим, що горює, говорити про померлого: “ятрити душу”. Нacпрaвдi це робити нeoбxiднo, aлe говорити можуть друзі, близькі люди, у відповідній обстановці, а не далекі знайомі, що випадково зустрілися нa вулиці. Якщо ж в оточенні людини відсутні люди, з якими вона може розділити власне горе, потрібна допомога добровільного консультанта екстрена психологічна допомога психолога або психотерапевта, через що можна запобігти небезпеці розвитку посттравматичного стресового розладу та інших захворювань.
Проблеми, що вирiшуютьcя в процесі кoнcультувaння, є дуже індивідуальними. Деякі люди просто не розуміють, що з ними від - бувaєтьcя; у цьому випадку нaвiть прocтi пoяcнeння пcиxoлoгiї горя можуть допомогти зменшити страх і напругу. Людинa може зaпeрeчу - вати переживання нею горювання, оскільки вважає, що це демонструє її слабкість.
Кількість сесій консультування можна встановити лише тоді, коли йдеться про вирішення конкретної проблеми (наприклад, знову вийти на роботу або почати відвідувати могилу померлого), а у більшості випадків консультування триває до тих пір, поки пацієнт потребує супроводжувальної допомоги. Більшість пацієнтів, які консультуються у зв'язку із втратою, проходять 4-10 сесій впродовж 1-2 років після події. Достатньо поширеними є і одноразові звернення, в основному за роз'ясненнями та інформацією.
Характер і темп просування від початку консультування до переломного моменту і завершення також важко визначити, оскільки вони залежать від безлічі індивідуальних чинників, наприклад індивідуально-психологічних особливостей особистості пацієнта, обставин втрати і т.п. [9]. Ранні сесії зазвичай фокусуються на переживаннях гострого болю від втрати, втрати контролю над власним життям, відсутності її сенсу. Консультант забезпечує необхідну емоційну підтримку, сприяє вираженню почуттів, передусім, - вивільненню болю. Як основний метод використовується безоцінне cлуxaння. Підтримується прагнення того, хто горює, кожного разу говорити про предмет болю, так само інструктується і його оточення. Консультант також може давати рекомендації про режим сну, живлення та інші деталі способу життя, радити звернутися до лікаря для медичного обстеження і лікування.
Десь у середині шляxу консультант стикається з феноменом “появи” у пацієнта інтенсивна переживань, повернення гострого болю та інших важких почуттів. Проте теми консультування змінюються. Ключовими стають проблеми ідентичності, зміни ролей, необхідність відтворення після втрати власного “Я”. Пацієнт може приєднатися до групи підтримки, де зустріне таких же людей, що втратили близьку людину. Для того, хто переживає горе, у цей період важливою є і фізична активність. Oдним з ocнoвниx психологічних методів допомоги може бути когнітивна терапія.
Завданням зaвeршaльниx сесій є допомога у поверненні і відтворенні життєвих сенсів. Пережите інтегрується і втілюється у мотивацію та енергію для життєвих виборів і рішень. Консультант допомагає намічати цілі, будувати нові плани; вони разом обговорюють досягнення пацієнта. Можливо, йому нeoбxiдно буде допомогти освоїти нові поведінкові навички або відновити старі, наприклад знайомитися і підтримувати знайомства, змінити спосіб життя. Важливо осмислити, що усе це робиться не для того, щоб “замінити" втрачене: відновлення не означає забуття. Насправді робота горя навряд чи може бути коли-небудь повністю завершена.
Висновки дослідження та перспективи подальших розвідок у цьому вдпрямі. Горювання - це реакція на втрату близької, улюбленої людини після неповоротної розлуки з нею або її смерті. Процес переживання горя можна умовно розділити на декілька стадій, які вважаються загальними для тих, хто переніс втрату, хоча реакції людей є індивідуальними: кожен переживає горе по-своєму. До того ж процесу переживання властивим є циклічний характер, тобто він складається з 6єзлічі xвoрoбливиx пoвeрнeнь та рaннi cтaдiї. Прoтe зтання oзнaк, xaрaктeрниx для тієї aбo iншoї cтaдiї пeрeживaння гoря, i рoзумiння 'їxньoгo пcиxoлoгiчнoгo ceнcу дoзвoляють надати дoпoмoгу людині, яка страждає.
Основними напрямами подальших досліджень мoжнa вважати: ocoбливocтi надання нeвiдклaднoї та прoлoнгoвaнoї пcиxoлoгiчнoї дoпoмoги пoтeрпiлoму в умoвax дефіциту чacу та iнфoрмaцiї стосовнo пocтрaждaлoгo; ocoбливocтi надання пcиxoлoгiчнoї дoпoмoги потерпілим різних вікових груп; гендерні особливості цього процесу тoщo.
психічне переживання горе психологічна допомога
Список використаної літератури
1. Aндрeeвa A.Д. Как пoмoчь рє6єнку пєрєжить горе /A.Д. Aндрeeвa // Вопросы психологии / Ред. A.М. Матюшкин, O. A. Конопкин. - 1991. - № 2. - 1991. - C.87-97.
2. Боль утраты. Психологические аспекты выживания в чрезвычайных ситуациях // Гражданская защита. - №8. - 1995. - C.57-61.
3. Василюк Ф. E. Пережить горе /Ф. E. Василюк // O человеческом в человеке / Под ред.И.Т. Фролова. - М.: Политиздат. - 1991. - C.230-247.
4. Гермоген, епископ. Утешение в смерти близких сердцу / Гермоген. - 2-е изд. - М.: Паломник. - 2002. - 192 с.
5. Крукович E.И., Ромек В.Г. Кризисное вмешательство: учеб. - метод. пособие / E.И. Крукович, В.Г. Ромек. - Мн.: ЕГУ - 2003. - 92 с.
6. Кускова A. A., Луковцева З.В. Опыт изучения структуры и динамики симптомов ПТСР при утрате близкого человека / A. A. Кускова, З.В. Луковцева // Психология и право. - 2013. - № 4. - С.1-12.
7. Линдеманн Э. Клиника острого горя / Э. Линдеманн // Психология эмоций.2-е изд. Под ред.В.К. Вилюнаса, Ю.Б. Гиппенрейтер. - М.: Изд-во МГУ - 1993. - С.224-232.
8. Литвак М. E. Как преодолеть острое горе / М. E. Литвак. - Ростов-на - Дону: Феникс, 2000. - 320 с.
9. Лукас К., Сейден Г. Молчаливое горе: жизнь в тени самоубийства / К. Лукас, Г. Сейден. - М.: Смысл. - 2000. - 255 с.
10. Лурье Ж.В. Горевание и потеря / Ж.В. Лурье // Школа здоровья. - Т.6. - № 4. - 1999. - С.53-57.
11. Моуди Р, Аркэнджел Д. Жизнь после утраты. Как справиться c несчастьем и oбрecти нaдeжду / Р. Мoуди, Д. Aркэнджeл. - К.; М.: София. - 2003. - 288 с.
12. Сидорова В.Ю. Четыре задачи горя / В.Ю. Сидорова // Журнал практического психолога. - № 1-2. - 2001. - С.110-118.
13. Стефенсон Дж.М. Случай тяжелой утраты / М. Дж. Стефенсон // Перспективы социальной психологии. Пер. с англ. - М.: ЭКСМО. - 2001. - С.590-593.
14. Стил У, Кордас Патриция Дж. Какого цвета твоя боль? Руководство по посттравматическому вмешательству для помощи травмированным дошкольникам / У Стил, Патриция Дж. Кордас. - Минск: УП “УСЛУГА”. - 2009. - 110 с.
15. Фориндер У, Попельфельдт Л. Работа с детьми и подростками, лишившимися близких / У. Фориндер, Л. Попельфельдт // Кризисные события и психологические проблемы человека / Под ред. Л.А. Пергаменщика. - Минск: НИО, 1997. - С.170-182.
16. Франкл В. Доктор и душа / В. Франкл; пер. с англ.А. А. Бореев. - СПб.: Ювента. - 1997. - 285 с.
17. Фрейд З. Печаль и меланхолия / З. Фрейд // Психология эмоций. Тексты.2-е изд. / Под ред.В.К. Вилюнаса, Ю.Б. Гиппенрейтер. - М.: Изд-во МГУ - 1993. - С.215-223.
18. Хааз Э. Ритуалы прощания / Э. Хааз // Московский психотерапевтический журнал. - 2000. - № 1. - С.5-28.
19. Харрис Н. Как помочь детям справиться с потерей близкого человека / Н. Харрис // Народное образование. - 2002. - № 6. - С.180-183.
20. Черепанова E.М. Психологический стресс: помоги себе и ребенку / E.М. Черепанова. - М., 1997. - С.38-59.
21. Шефов С.А. Психология горя / С.А. Шефов. - СПб.: Речь, 2006. - 144 с.
22. Peter McWi11iams, НагоЫ H. B1oomfie1d H^w to surY^ Ле toss of а 1оуе / Peter McWi11iaшs, НагоЫ H. B1ooшfie1d. - New Уогк: Вапіаш Воок8, 2006. - 248 р.
23. Staudacher C. Beyond Grief: A Guide for Recovering from the Death of a Loved One / C. Staudacher. - Oakland, CA.: New Harbinger Publications, 1987. - 244 p.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теоретичний огляд проблеми надання психологічної допомоги в надзвичайних ситуаціях. Посттравматичний стресовий розлад. Техніки психологічної допомоги. Діагностика психічних розладів і організація психологічної допомоги заручникам, при катастрофах.
дипломная работа [60,5 K], добавлен 14.02.2009Зміст психологічної допомоги та її види. Форми переживання людиною життєвих криз. Діагностика та психологічна допомога особистості у кризовій ситуації. Розробка програми психолого-педагогічного супроводу учнів у депресивному стані, рекомендації психологу.
курсовая работа [111,5 K], добавлен 02.06.2014Причини виникнення раннього дитячого аутизму. Корекційна робота психопедагога з батьками. Програма дослідження з виявлення психологічної допомоги батькам, які виховують аутичну дитину реабілітаційними центрами. Досвід роботи фахівця соціальних установ.
курсовая работа [72,4 K], добавлен 14.05.2014Становлення професіональної практики консультування. Основні відмінності між психологічною консультацією і психотерапією. Напрями професіональної підготовки психолога-консультанта. Загальна характеристика методів проведення психологічної консультації.
курсовая работа [45,5 K], добавлен 13.09.2009Теоретичний аналіз психологічної проблеми переживання батьками почуття провини до своїх дітей. Переживання провини людиною в сучасному суспільстві, його види, джерела та психологічна допомога. Практичне дослідження почуття провини батьків до своїх дітей.
курсовая работа [107,2 K], добавлен 19.01.2010Усвідомлення закінчення існування. Поняття танатології, смерть як природне явище. Феномен страху померти. Етапи помирання (класифікація Кюблер-Росс). Утрата близької людини як життєва криза. Методи психологічної допомоги помираючим людям та їх близьким.
реферат [36,4 K], добавлен 16.02.2012Оцінка поведінкової норми. Види та суб'єкти девіантної поведінки. Клінічні прояви відхилень від норми. Соціальна дезадаптація як причина протиправної поведінки неповнолітніх. Способи надання психологічної допомоги підліткам з девіантною поведінкою.
реферат [22,3 K], добавлен 15.06.2009Девіантна поведінка особистості як психологічна проблема та соціально-психологічний феномен. Фактори, які впливають на девіантну поведінку підлітків. Види психологічної корекції. Психологічна діагностика схильності особистості до девіантної поведінки.
курсовая работа [161,5 K], добавлен 16.06.2010- Особливості організації структури переживання самотності в досліджуваних із різним рівнем самотності
Самотність як складний і суперечливий феномен розвитку особистості. Негативна сторона переживання самотності. Визначення зв’язку домінуючого показника самотності з компонентами структури переживання самотності. Мобілізація ресурсів особистості.
статья [298,6 K], добавлен 05.10.2017 Необхідність дії психологічної служби в ДНЗ, збільшення ефективності навчально-виховного процесу як мета її діяльності. Перелік нормативно-правових документів, якими керується психологічна служба. Особливості основних напрямів роботи психологічної служби.
методичка [24,5 K], добавлен 16.10.2009Стадії психологічної діагностики особистості з девіантною поведінкою. Принципи, характерні для обстеження особистості з девіаціями: цілеспрямованість, системність, реєстрація результатів, планомірність. Опитувальник Басса-Дарки для діагностики агресій.
реферат [40,7 K], добавлен 07.02.2011Індивідуальна своєрідність особистості проявляється не тільки в особливостях перебігу психічних процесів і рис темпераменту, а й в її ставленні до інших людей, до праці, тобто в особливостях її характеру. Сутність характеру, його вияви, шляхи формування.
контрольная работа [23,7 K], добавлен 15.03.2011- Особливості переживання психологічної травми учасниками бойових дій Антитерористичної операції (АТО)
Емпіричне дослідження переживання психологічної травми учасниками бойових дій АТО, використувані методи. Аналіз домінуючих типів реагування вояків на травматичну ситуацію та їх прояви (сильна апатія, втрата сенсу існування, безсоння, гнівливість, фобії).
доклад [149,0 K], добавлен 14.04.2016 Розгляд проблеми переживання людини в ситуації горя, пов'язаного із втратами близьких людей. Туга як відчуття екзистенціальної порожнечі, неможливості відновити сенс життя. Психологічна необхідність пристосуватися до середовища, де немає близької людини.
реферат [22,2 K], добавлен 23.03.2010Індивідуальна і групова психологічна корекція. Сучасні методи психологічної корекції і консультування. Психологічні основи групової психокорекційної роботи. Практична психологія та психокорекційна практика. Особистісна деструкція.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 30.06.2007Психологічна характеристика самосвідомості особистості. Особливості особистісної рефлексії підлітків, які виявляються у взаємооцінюванні особистісних рис та психічних станів. Обґрунтування змісту та процедури корекційно-розвивальних занять підлітків.
дипломная работа [295,7 K], добавлен 12.03.2012Теоретичний аналіз сутності та етапів соціалізації, яка означає найвищий щабель у розвитку біологічної і психологічної адаптації людини щодо навколишнього середовища. Особливості формування соціально-психологічної компетентності у дітей дошкільного віку.
курсовая работа [51,7 K], добавлен 05.03.2011Психоэмоциональное состояние больных с реакцией горя. Этапы горя и особенности психотерапевтической помощи на каждом этапе. Взаимосвязь этапов переживания горя с ведущими экзистенциальными позициями пациентов. Психотерапия и оценка ее результатов.
курсовая работа [93,9 K], добавлен 02.10.2013Варіанти визначення особистості відомими персонологами. Можливість існування особистості без індивіда. Структура особистості, її форми спрямованості, психологічна сутність складових. Періоди психічного розвитку особистості, критерії її зрілості.
презентация [4,7 M], добавлен 02.12.2013Суіцид як соціальна проблема. Особливості суіцидальної поведінки у різні вікові періоди. Методи оцінки схильності особистості до суіцидальної поведінки. Види соціально-психологічної допомоги особистості у випадках суіцидально-оріентованої поведінки.
курсовая работа [55,2 K], добавлен 16.11.2012
