Переживання часу як чинник формування життєвих перспектив студентів в умовах суспільної нестабільності

Серед опитуваних з домінуючою часовою перспективою позитивного минулого виявлено нижченаведені характеристики: високий рівень усвідомлення цілей у житті - 6,25%, середній - 81,25%, низький - 12,5%; високий рівень процесу життя - 12,5%, середній - 50%, низький - 6,25%; середній рівень результативності життя - 81,25%, низький - 18,75%; високий рівень локусу контролю - життя - 3%, середній - 81,25%; високий рівень локусу контролю - Я - 18,75%, середній - 81,25%; високий рівень локусу контролю - життя - 31,25%, середній - 62,5%, низький - 6,25%. Ці дані свідчать про наявність чітких реальних цілей у житті та готовність до їх втілення, що дозволяє стверджувати про уявлення зазначеної групи опитуваних про себе як про сильних особистостей, які мають достатньо свободи вибору для того, щоб побудувати своє життя відповідно до своїх цілей та уявлень про його сенс.

Минуле наповнене такими подіями: народження, школа, хобі. Позитивне ставлення до минулого може відображати приємні події, які людина дійсно пережила, або свідчити про вміня виокремлювати позитивний досвід з найважчих ситуацій. У теперішньому часі в опитуваних даної групи домінують мотиви навчання, роботи над собою. У майбутньому опитувані даної групи вбачають наступні перспективи: закінчення університету, одруження, сім'я, пошук роботи, купівля нерухомості, кар'єрний ріст, подорожі, започаткування власного бізнесу, хобі. Слід відзначити домінування в опитуваних даної групи позитивного ставлення до виокремлених перспектив.

Суспільна нестабільність, на думку опитуваних даної групи, чинить на них певний вплив: відчуття обманутості, несприятливе економічне становище, співпереживання, тривога, нейтральність. Виявлено емоційні характеристики сприйняття студентами вказаної групи наявної суспільної ситуації в країні загалом: сум, обурення, тривога, нерозуміння.

Прогнозування майбутнього опитуваними виражається мовними конструктами на кшталт: «все зміниться, але не скоро», «віра у краще, щасливе майбутнє».

Тобто опитуваним із домінуючою часовою перспективою позитивного минулого характерні домінування середнього рівня осмисленості життя загалом, середнього рівня складових осмисленості життя: сформованості життєвих цілей, процесу життя, результативності життя, контролю над життям і над власним Я. Переважає сум, обурення, тривога, нерозуміння як емоційне реагування на ситуацію соціальної нестабільності. Виявлено наявність сформованих перспектив і позитивне емоційне ставлення до майбутнього.

Опитуваним з домінуючою часовою перспективою гедоністичного теперішнього притаманні такі характеристики.

Цілі в житті характеризуються високим рівнем у 8,3% опитуваних, середнім - у 67%, низьким - 25%; процес життя досягає високого рівня у 25%, середнього - у 67%, низького - у 8,3%; результативність життя має середній рівень у 100% опитуваних; локус контролю - Я має високий рівень у 25%, середній - у 75%; локус контролю - життя високий рівень має у 33%, середній- у 58,3%, низький - у 8,3%.

Значущі події минулого опитувані описують так: народження, школа, університет, веселощі, подорожі. Характерними подіями теперішнього для даної групи опитуваних є навчання в університеті, близькі стосунки, студентське життя. Представники зазначеної групи насолоджуються всім, що приносить задоволення, й уникають усього, що вимагає зусиль або дотримання правил. Орієнтовані на короткострокові виграші. У часову перспективу майбутнього представники цієї групи включають наступні компоненти: подорожі, робота, сім'я, кар'єрний успіх, пенсія.

Вплив суспільної нестабільності названа група описує як: нейтральний, економічна нестабільність, негативний. Ставлення до ситуації: негативне, скептичне, нейтральне, дискомфортне. Ставлення до майбутнього опитувані даної групи характеризують за допомогою тверджень: щасливе, позитивне налаштування, надія на зміни.

Таким чином, студентам із домінуючою часовою перспективою гедоністичного теперішнього характерні переважання середнього рівня осмисленості життя загалом, середнього рівня складових осмисленості життя: сформованості життєвих цілей, процесу життя, результативності життя, контролю над життям та над власним Я. Домінують негативні емоції й частково емоційна нейтральність як реагування на ситуацію соціальної нестабільності. Однак, виявлено певні цілі на майбутнє та оптимістичне ставлення до можливостей у майбутньому.

Характеристика переживання часу опитуваних із домінуючою часовою перспективою майбутнього представлена наступними рисами. Високий рівень цілей у житті притаманний 22,2% опитуваних, середній - 77,7%; високий показник процесу життя - 66,6%, середній - 33,3%, середній рівень результативності життя присутній - 88,8%, низький - 11,2%; високий рівень локусу контролю - Я - у 44,4%, середній - у 55,6%; високий показник локусу контролю - життя є у 33,3%, середній - у 66,6%. Тобто, в даній групі опитуваних практично не зустрічається низький рівень за субшкалами осмисленості життя.

Минуле у цій групі опитуваних наповнене такими спогадами: народження; пригоди дитинства; друзі; подорожі; школа; університет. Теперішнє описують твердженнями: університет; навчання; робота; задоволеність життям; хобі; саморозвиток. Перспективами майбутнього вважають: щасливе життя; подорожі; робота; одруження; сім'я; нові знайомства; самоосвіта; власний бізнес; онуки; хороша старість.

Ставлення до ситуації сьогодення: негативне; байдуже; стурбоване. Вплив ситуації описується так: напруга; неспокій; негативність; байдужість; зневіра. Ставлення до майбутнього описується через наступні мовні конструкти: перспективне; покращення економіки; інтригуюче.

Отже, серед опитуваних даної групи домінує середній рівень осмисленості життя, середній і високий рівні сформованості компонентів осмисленості життя. Виявлено негативне, байдуже, стурбоване ставлення до ситуації сьогодення; ставлення до майбутнього: перспективне, покращення економіки. Виокремлено усвідомлювані перспективи, варто відзначити їх різноманіття.

Досліджувані із домінуванням часової перспективи негативного минулого характеризуються нижченаведеними особливостями переживання часу.

Так, низький рівень цілей у житті, процесу життя - у 100% опитуваних, середній рівень результативності життя - у 25%, низький - у 75%; середній рівень локусу контролю - Я - у 25% опитуваних, низький - у 75%; середній рівень локусу контролю - життя у 25%, низький - у 75% опитуваних.

Основними подіями минулого даної групи опитуваних є: народження; здобуття різного роду навичок; школа. Теперішнє: університет, що сприймається у негативному світлі. Майбутнє: придбання нерухомості; матеріальна забезпеченість; старість як негативна характеристика.

Ставлення до ситуації в країні: пригнічує; дуже погане; нейтральне. Уявлення про майбутнє: невизначеність; все, можливо, налагодиться. Вплив ситуації представники характеризують як нейтральний.

Таким чином, в даній підгрупі домінують низькі рівні сформованості цілей у житті, процесу і результативності життя, відчуття впливу на власне життя. Негативне ставлення до минулого може бути пов'язане з реальним неприємним досвідом або з переоцінкою подій як несприятливих. Теперішнє сприймається крізь призму однієї ситуації, яка має несприятливе емоційне забарвлення. Ставлення до суспільної нестабільності несприятливе, частково нейтральне. Ставлення до майбутнього - це невизначеність, деяка надія на краще.

Часову перспективу фаталістичного теперішнього представлено наступними даними дослідження. Високий рівень цілей у житті має 100% опитуваних; високий рівень процесу життя - 50%, середній - 50%; середній рівень результативності життя - 50%, низький - 50%; високий рівень локусу контролю Я - 100%; високий рівень локусу контролю - життя - 50%, середній - 50%.

Минуле розглядається через спогади, пов'язані з дитячим садочком, школою. В теперішньому основним є сім'я. Майбутнє пов'язане із навчанням, закінченням університету, родиною, дітьми. Опитувані цієї групи чекають, коли фортуна до них повернеться, але не мають нічого, на що могли б з упевненістю покластися в майбутньому.

Також виявлено негативне ставлення до суспільної ситуації. Вплив нестабільності суспільстві розглядається за допомогою таких мовних конструктів, як «економічно невигідно», «жахливий». Відповідно, уявлення майбутнього характеризується як «похмуре».

Отже, серед опитуваних зазначеної групи виявлено середній і високий рівні осмисленості життя, високий рівень сформованості життєвих цілей. Виокремлено бачення життєвих планів на майбутнє. Проте, досліджено домінування негативного емоційного реагування на майбутнє загалом. Це може свідчити, що, хоча життєві цілі й сформовані, виникають сумніви в можливостях їх реалізації в майбутньому, що несприятливо відображається на формуванні життєвих перспектив.

У всіх досліджуваних також відзначилась нечіткість професійного спрямування.

На основі результатів дослідження рівнів сформованості осмисленості життя, рівнів сформованості компонентів осмисленості життя (життєвих цілей, процесу життя, результативності життя, контролю над життям та над власним Я), виокремлення майбутніх цілей та їх різноманіття, емоційного ставлення до майбутнього можна виокремити три рівні сформованості життєвих перспектив: високий, середній, низький. В основі високого рівня - середній та високий рівні осмисленості життя, наявність чітких цілей на майбутнє. Середній рівень виокремлено за показниками середнього та низького рівнів осмисленості життя, чітких чи неозначених цілей. Низький рівень характеризується низьким рівнем осмисленості життя, домінування невизначеності життєвих цілей.

Високий рівень сформованості життєвих перспектив характерний опитуваним з домінуючою часовою перспективою майбутнього. У даній групі простежується тенденція до негативної емоційної реакції на суспільну нестабільність сьогодення, проте домінує позитивне ставлення до майбутнього, наявність чітких планів. Середній рівень пов'язують з домінуючою часовою перспективою позитивного минулого, з домінуючою часовою перспективою гедоністичного теперішнього. Цій групі характерні сум, тривога у ставленні до ситуації нестабільності в суспільстві, але переважає оптимістичне ставлення до майбутнього. Низький рівень сформованості життєвих перспектив притаманний опитуваним із часовою перспективою негативного минулого. У зазначеній групі домінує негативне чи байдуже ставлення щодо нестабільності суспільства, невизначеність щодо майбутнього. Неоднозначною виявилася група із домінуючою часовою перспективою фаталістичного теперішнього. Середній та високий рівні осмисленості життя й сформованості життєвих цілей певною мірою вказують на високий або середній рівні сформованості життєвих перспектив. Проте, негативне ставлення до майбутнього (і теперішнього) може свідчити про сумніви щодо можливостей реалізації вище сформульованих цілей або незначне емоційне задоволення від їх досягнення. Тому ми не можемо говорити про високий чи середній рівень сформованості життєвих перспектив у вказаній групі.

Висновки

• високий рівень сформованості життєвих перспектив співвідноситься із часовою перспективою майбутнього, позитивним ставленням до майбутнього, не зважаючи на негативну оцінку сучасної ситуації суспільної нестабільності;

• середній рівень сформованості життєвих перспектив співвідноситься із часовими перспективами позитивного минулого та гедоністичного теперішнього, негативним ставленням до нестабільності суспільства в теперішньому та оптимістичним ставленням до майбутнього;

• низький рівень сформованості життєвих перспектив пов'язаний із часовою перспективою негативного минулого, негативним чи байдужим ставленням до сучасної суспільної нестабільності та домінуванням відчуття розгубленості й невизначеності щодо майбутнього.

Перспективами подальшого дослідження є вивчення переживання часу як чинника формування професійних цілей особистості, дослідження соціально-психологічних чинників переживання часу студентами, гендерних особливостей переживання часу студентами.

Література

1. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская. - М.: Мысль, 1991. -299 с.

2. Болотова А. К. Развитие самосознания личности: временной аспект / А. К. Болотова // Вопросы психологии. - 2006. - № 2., С. 116 - 126.

3. Головаха Е. И. Жизненная перспектива и ценностние ориентации личности / Е. И. Головаха // Психология личности в трудах отечественних психологов / под ред. Л. Куликова. - СПб.: Питер, 2000. - С. 256 - 269.

4. Гутич О.Ю. Переживання часу як чинник формування життєвих перспектив студентів- випускників в умовах суспільної нестабільності: дипломна робота на здобуття ОКР «Бакалавр»: напряму підготовки 6.030102 «Психологія» // О. Ю. Гутич; наук, керівник Чуйко О. М. - Івано-Франківськ, 2015. - 67с.

5. Зимбардо Ф. Дж. Опросник временной перспективы Зимбардо. /Ф. Дж. Зимбардо // Википедия - свободная энциклопедия [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.studfiles.rn/preview/3302778/.

6. Леонтьев Д. А. Тест «Смысложизненные ориентации» / Д. А. Леонтьев // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://psycabi.net/testy/256-test-smyslozhiznennye-orientatsii- metodika-szho-d-a-leontev

7. Нюттен Ж. Мотивация, действие и перспектива будущего / Ж. Нюттен; под ред. Д. А. Леонтьева. - М.: Смысл, 2004. - 608 с.

8. Титаренко Т. М. Життєвий вибір як рушійна сила особистісної світопобудови / Т. М. Титаренко // Особистісний вибір: психологія відчаю та надії / [за ред. Т. М. Титаренко]. - К.: Міленіум, 2005. - С. 9М6.

Размещено на Allbest.ru