Соціально-психологічні чинники формування соціально-психологічної компетентності майбутніх фахівців гуманітарного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.9

психологія професійної діяльності

Наталія Мельник

У статті із соціально-психологічної точки зору висвітлюються соціально-психологічні чинники формування соціально-психологічної компетентності майбутніх фахівців гуманітарного профілю. Розглянуто їх вплив на формування комунікативної компетентності, на набуття ціннісних орієнтирів майбутнього фахівця гуманітарного профілю.

Ключові слова: соціально-психологічні чинники, цінності, соціалізація, молодіжна спільнота.

Keywords: social and psychological factors, values, socialization, youth organization.

Актуальність дослідження

Підвищення вимог до якості професійної підготовки майбутніх фахівців гуманітарного профілю зумовлено, з одного боку, інтеграцією системи освіти України у світовий освітній простір на засадах, визначених Болонською та Копенгагенською деклараціями, з іншого, потребами сучасного ринку праці у фахівцях, особистісні якості яких відповідають загальнолюдським і національно-культурним цінностям у поєднанні з високим рівнем професійної компетентност. Молодіжна спільнота є тим особливим місцем, де індивід набуває здатності ефективно взаємодіяти з оточуючими людьми в системі міжособистісних відносин. Майбутній фахівець гуманітарного профілю вдосконалює рівень спілкування, постійно включений у спільну діяльність. Звичайно, в молодіжній організації у її членів формується вміння орієнтуватися в соціальних ситуаціях, правильно визначати особистісні особливості та емоційні стани інших людей, вміння вибирати адекватні способи спілкування з людьми і реалізовувати їх у процесі взаємодії, а також уміння поставити себе на місце іншого.

Аналіз останніх досліджень

Проблемам розвитку особистості та різним аспектам її соціалізації приділяють увагу і психологи, і педагоги (В. В. Москаленко, О. М. Васильченко, В.Т. Циба, Л. Е.Орбан - Лембрик, А. О. Реан, О. Г. Романовський) зокрема, соціалізації та становленню особистості сучасного студента, формуванні його соціально-психологічної компетентності ( В. Г. Романова, Ф. Райс, Л. Г. Садакова, Є. С. Шильстейн, Д. В. Ярцев). Упродовж останнього десятиріччя широко обговорюється проблема зміни когнітивної орієнтації освіти на особистісно орієнтовану (Н.Алексєєва, Г.Балл, Д.Бєлухіна, В.Серікова, І.Якиманська) [1]. Важливим аспектом у дослідженнях психологів ( Г. М. Аверянова, М. І. Боришевський, Н. М. Дембицька, С.Д. Максименко, В. В. Москаленко, Г. К. Радчук, М.С. Яницький) є саме ціннісний, формування ціннісних орієнтацій сучасного студента, враховуючи соціокультурний контекст, у якому розгортається зазначений процес. Аналіз праць О.А. Донченко, М.М. Слюсаревського, В. О. Татенко, Т.М. Титаренко дав змогу визначити показники ефективного розвитку особистості молодої людини [2; 8; 9]. У працях Н. Цимбалюк постає проблема здатності молоді до повноцінного дозвілля, наповнення його національним змістом. А. Флієр у понятті культурна компетентність акцентує увагу на її соціальній складовій -- це компетентність у ставленні до національних традицій, пануючої моралі, моральності, світогляду, цінностей, норм етикету, до актуальних зразків соціальної престижності. У роботах А. Ручки ґрунтовно, розкривається проблема інкультурації в умовах нинішнього українського суспільства, акцентується увага на тому, що молодь переважно засвоює цінності глобальної, а не національної культури.

Мета статті

Проаналізувати, які саме соціально-психологічні та соціокультурні чинники формують соціально-психологічну компетентність фахівців гуманітарного профілю.

Виклад основних положень

Студент приходить до ВНЗ із вагомим багажем знань і умінь, системою очікувань і настанов щодо гуманітарної сфери діяльності, які сформовані протягом усього попереднього періоду життя під час взаємодії з освітньо-виховними інституціями. Навчання у ВНЗ, а крім того участь майбутнього фахівця гуманітарної сфери у молодіжних організаціях, допомагає реалізувати практичну підготовку студента, сформувати соціально- психологічну компетентність фахівця. У статті ми звернемо особливу увагу на те, які соціокультурні й соціально-психологічні чинники впливають на цей процес. Вони зумовлені вищою нервовою діяльністю, потребами, інтересами, мотивацією й мотивами, здатностями, індивідуально-психологічними характеристиками особистості, також умовами перебування в соціальному середовищі, соціальним досвідом індивіда. У молодіжній організації проходить процес ідентифікації її членів з іншими особистостями, а також лідерами цієї організації. Моральна атмосфера в молодіжній спільноті, цінності, відчуття обовязку, усе те, що належить до соціокультурних чинників, значною мірою формують соціально-психологічну компетентність майбутніх фахівців гуманітарного профілю. Оскільки в сучасному суспільстві найбільш негативною тендецією серед молоді є девальвація тих цінностей, без яких неможливе повноцінне функціонування багатьох суспільних інститутів і зокрема інституту освіти, молодіжна спільнота стала тим місцем, де студенти можуть зберегти ціннісні орієнтири. На цьому етапі закладається духовна основа життя: любов до життя і до людей, довіра до оточуючого світу, оптимізм щодо себе й інших, почуття обов'язку й відповідальності. Усе це є гуманістичною складовою структури особистості майбутнього фахівця гуманітарної сфери.

В умовах культурно-освітнього середовища молодіжної організації проходить адаптація, інтеграція та індивідуалізація особистості майбутнього фахівця гуманітарної сфери.

Належність до молодіжної спільноти відіграє надзвичайно важливу роль у становленні особистості майбутнього гуманітарія, оскільки збагачує когнітивну сферу студента професійними знаннями, уміннями й навичками, розвиває педагогічне мислення, формує модель професійної поведінки. Проте наївно вважати, що педагогічні впливи безпосередньо проектуються в особистості студента й через це відпадає необхідність цілеспрямовано працювати над її формуванням. Насправді, особистість розвивається литтте тоді, коли відбуваються ті чи інші суттєві зрушення в її життєвому й професійному досвіді, що неминуче призводить до нового ставлення до себе й до навколишнього світу. Спосіб прояву цих зрушень і реагування на зміни визначається особливостями психіки студента, мотивами його поведінки та індивідуальними якостями. Майбутній фахівець гуманітарної сфери повинен володіти низкою морально-комунікативних якостей-це, зокрема гуманістична спрямованість; високий рівень загальної і психологічної культури; чесність і ясність у взаєминах із людьми. Через це набуває гостроти завдання підвищення рівня соціокультурної компетентності майбутніх фахівців гуманітарної сфери, формування їх соціально-психологічної компетентності, що може здійснюватися через їхню участь у молодіжній спільноті.

Оскільки ми досліджуємо формування соціально-психологічної компетентності в контексті молодіжної спільноти, потрібно дослідити як впливають на особистість фахівця гуманітарного профілю та формування в нього соціально--психологічної компетентності соціально-психологічні та соціокультурні чинники. Молодіжна спільнота є тим особливим місцем, де індивід набуває здатності ефективно взаємодіяти з оточуючими людьми в системі міжособистісних відносин. Майбутній фахівець гуманітарного профілю вдосконалює рівень спілкування, постійно включений у спільну діяльність. Звичайно, в молодіжній організації в її членів формується вміння орієнтуватися в соціальних ситуаціях, уміння правильно визначати особистісні особливості та емоційні стани інших людей, уміння вибирати адекватні способи спілкування з людьми й реалізовувати їх у процесі взаємодії, уміння поставити себе на місце іншого.

Перебуваючи постійно серед інших індивідів, і постійно набуваючи комунікативних навиків, фахівці отримують спеціальні знання про суспільство, культуру, політику і т. д. Людина починає краще орієнтуватись у різних ситуаціях, приймати правильні рішення і досягати поставлених цілей. Окрім того, О. Г. Малая, Н. Гарашкіна, стверджують, що становлення соціальної компетентності особистості неможливе поза формуванням її як фахівця- професіонала, де основою розвитку соціальної компетентності є теорія і практика безперервної освіти [6;5], чим фактично ставлять формування соціальної компетентності в залежність від формування професійної компетентності й роблять соціальну-психологічну компетентність складовою професійної.

Формування соціально-психологічної компетентності майбутніх фахівців гуманітарного профілю в контексті молодіжної спільноти відбувається, як ми згадували вище, під впливом соціально-психологічних й соціокультурних чинників. Такими чинниками є особистісні (суб'єктивні) індивідуально- психологічні якості, а саме: відповідальність за професійне становлення та результати навчання в поєднанні з позитивним ставленням до професії та прагненням до постійного самовдосконалення, спрямованість на досягнення успіхів в обраній професії; об'єктивна самооцінка з високим рівнем нормативності поведінки та культури спілкування; здатність до навчання, інтелектуальні вміння.

До зовнішніх детермінант формування соціально-психологічної компетентності майбутніх фахівців гуманітарного профілю відносяться: вдосконалення змісту та організації позанавчального процесу, забезпечення можливості для продуктивної практичної діяльності, сприятливий соціально- психологічний клімат, інновації в діяльності молодіжної спільноти, сучасне навчально-методичне та науково-психологічне забезпечення професійної підготовки.

Головним завданням навчальних закладів, зокрема, молодіжних організацій, є надання майбутнім фахівцям гуманітарного профілю системи знань, умінь та навичок, що гарантують виконання ними в майбутньому своїх функціональних обов'язків, а також забезпечення культурного й духовного розвитку особистості кожного студента, виховання молодих людей у дусі найкращих людських цінностей. Тому процеси навчання й виховання нероздільні, повинні бути послідовними й безперервними.

Формування соціально-психологічної компетентності майбутнього фахівця гуманітарного профілю є складним соціально детермінованим процесом його соціалізації в руслі парадигми індивідуального шляху розвитку, що базується на визначенні неповторності й унікальності життєвого шляху кожної особистості. Прогресивний чи регресивний напрям цього процесу в цілому можна оцінити в трьох головних сферах: ціннісно-мотиваційній (духовні цінності, ступінь орієнтації молодої людини на саморозвиток, розвиток мотивів самопізнання та саморозвитку); когнітивно-афективній (ступінь широти й диференціації життєвого простору, прийняття його як простору вільного пересування, когнітивна сфера, сформованість позитивного глобального самоставленн). Серед чинників особистісного розвитку молоді виділяють: комунікативну компетентність працівників соціальних служб, комунікативна взаємодію з іншими людьми, соціально-психологічний клімат, самоактуалізацію, систему ставлень, прагнення до особистісного й духовного зростання, самоствердження, самосвідомість, самоідентичність, соціалізацію, рефлексію, саморегуляцію, подолання взаємозалежних зовнішніх та внутрішніх суперечностей.

Висновки: Виходячи з результатів проведеного аналізу, можна дійти висновків, що відбувається прагматизація свідомості молодого покоління, обмеження духовних джерел його життєдіяльності. Переважна більшість молодих людей має невисокий рівень культурних потреб, що реалізуються, як правило, в епізодичних і непослідовних зверненнях до культурних цінностей. Щодо рівня етнокультури молоді, то тут слід зазначити, що він характеризується більше емоційним сприйняттям свого рідного народу, ніж глибокими знаннями про його культурно-мистецькі здобутки. Тому в значної частини молоді можна констатувати низьку сформованість соціокультурної компетентності, що висуває необхідність обґрунтування й розробки конкретних соціально-педагогічних технологій, спрямованих на підвищення її рівня.

Література

соціальний психологічний комунікативний компетентність

1. Балл Г. А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологи. /Балл Г.А./- К., Донецк, 1993. - 32 с.

2. Бондарчук О. І. Соціально-психологічні основи особистісного розвитку керівників загальноосвітніх навчальних закладів у професійній діяльності: монографія / О.І. Бондарчук. - К. : Науковий світ, 2008. -318 с.

3. Братечко С. Личностный рост и его критерии / С. Братечко, М. Миронова // Психологические проблемы самореализации личности / под ред. А.А. Крылова, Л. А. Корыстылевой. - СПб. : Изд.СПб. ун иверситета, 1997. - С. 76-93.

4. Бурлачук Л.Ф. Про критерії розвитку особистості / Л.Ф. Бурлачук, М. Келесі // Вісник Київського національного університету. - Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. Вии. 2.-К., 1996.-С. 90-93.

5. Гарашкина Н. Диагностика профессиональной компетентности,/Гарашкина Н. //Социальная педагогика. -2003. №4.С.82

6. Малая О.Г. Развитие социальной компетентности личности в условиях корпоративной культуры. - Автореф. дис.на соискание уч.степени канд. психол. наук. /Малая О.Г./- М., 2005.-23 с. С.15

7. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія / Л.Е. Орбан-Лембрик. - К. : Либідь.- 2004. -576 с.

8. Основи соціальної психології навчальний посібник / О. А. Донченко, М.М. Слюсаревський, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко, Н.В. Хазратова та ін. / За ред. М.М. Слюсаревського. -К.: Міленіум, 2008. -495 с.

9. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності / Т. М. Титаренко. - К. : Либідь, 2003. - 376 с.

10. Фурман А. А. Ц,іннісно-орієнтаційні чинники особистісного розвитку студентів- психологів / А. А. Фурман // Психологія і суспільство. - 2009. - № 3. - С. 148-158.

Размещено на Allbest.ru