Особливості копінг-стратегій в осіб з ішемічною хворобою серця

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.923:616.12

Мирослава Кулеша-Любінець

У статті описано копінг-стратегії в осіб з ішемічною хворобою серця. Визначено, що в осіб зрілого віку з ІХС переважає екстернальний локус контролю, а в складній життєвій ситуації вони найчастіше обирають такі стратегії опанування як самоконтроль, пошук соціальної підтримки, втечу- уникнення.

Ключові слова: копінг-стратегії, ішемічна хвороба серця, дорослість, локус контролю.

Key words: coping strategies, coronary heart disease, adulthood, locus of control.

Актуальність дослідження

У сучасному світі актуальним залишається питання збереження життя та підвищення психологічного благополуччя осіб працездатного віку із серцево-судинними захворюваннями.

Значні тривалі психоемоційні переживання особистості; незадоволені потреби в самореалізації, прив'язаності, любові та спотворення їх ієрархії; неспроможність висловити й пережити власні емоції; дифузна тривожність, депресія та ін. є чи не основними чинниками формування психосоматичної природи серцево-судинних захворювань. Водночас гіпоксичні зміни в серці та мозку призводять до складних психічних розладів, судомних нападів, вогнищевої неврологічної симптоматики, формування «коронарної особистості» загалом [7].

До групи найпоширеніших психосоматичних розладів серцево-судинної системи належать ішемічна хвороба серця (далі - ІХС) як гостра (хронічна) дисфункція серцевого м'яза, що виникає внаслідок зменшення кровопостачання міокарда артеріальною кров'ю (за ВООЗ). Ускладненням цього захворювання є інфаркт міокарда.

На жаль, ІХС є основною причиною смертності осіб віком 45 -65 років у розвинених країнах, у два рази перевищуючи показник летальності від онкозахворювань. Так, у структурі розповсюдженості захворювань серцево- судинної системи серед населення України ішемічна хвороба серця становить 33,7% [1, с. 41].

Аналіз останніх досліджень

Науковими дослідженнями в напрямі кардіопсихології займалися вітчизняні й зарубіжні вчені (Б. Божук, М.Довженко, М. Дробижев, І. Дроздова, А. Смулевич, А. Сиркін, С. Ушенін, О. Хаустова, Н. Яковенко, Т. Elderen, Е. Dusseldorp, N. Garnefsk та ін.); психологічні особливості осіб працездатного віку з ІХС вивчали В. Бабич, Д. Джонсон, О. Дукельський, А. Кірюхін, С. Клевеленд, Л. Лейн, Т. Ленгер, А. Лисконог, Б. Михайлов, В. Петренко, Р. Росенман, А. Сісецький, Н. Степанова, Є. Строкова, Р.Шевченко та ін.

На думку вчених, особи з ІХС характеризуються емоційною лабільністю, нетерплячістю, прагненням до конкуренції, можуть проявляти ворожість й упертість, прагнуть до досягнень за недостатньо визначених цілей, схильні до внутрішніх переживань, а прояви гніву у них не знаходять адекватного виходу в руховій активності [6-8]. Як свідчить емпіричне дослідження В.Ю. Петренка, у хворих із ІХС (постінфарктний кардіосклероз, стабільна стенокардія напруги) переважають застрягаючий, тривожний, педантичний, дистимічний та емотивний типи акцентуацій характеру [8]. Такі особистісні якості осіб з ІХС можуть призвести до тривалої психоемоційної напруги, зниження самооцінки, формування страху невдач, конфліктності, незадоволеності життям загалом.

Виклад основних положень

Відомо, що для зниження рівня напруги при взаємодії зі складними життєвими ситуаціями люди застосовують копінг- стратегії або стратегії опанування. На думку Л. Д. Заграй, успішність вирішення таких ситуацій буде залежати від здатності до інтерпретації, розуміння ситуації, її суб'єктивної значущості та наявності у досвіді людини репертуару конструктивних способів опанування [3, с.3-4]. До того ж така форма активності є досить варіабельною, охоплює когнітивну, емоційну та поведінкову сфери психічного функціонування людини [2].

У попередніх дослідженнях ми з'ясували, що молодь із хронічними соматичними захворюваннями найчастіше використовує втечу (уникнення) як реакцію на складну життєву ситуацію; рідше - прикладає зусилля для позитивної переоцінки ситуації та формування відповідальності за власне життя [5].

Опитуючи осіб з артеріальною гіпертензією, Б. С. Божук виявив, що в умовах стаціонарного лікування хворі застосовують непродуктивні й відносно продуктивні копінг-стратегії. При цьому хворі з артеріальною гіпертензію, які активно вирішують ті чи інші життєві проблеми, мають нижчий рівень особистої та ситуативної тривожності, менше потребують соціальної підтримки з боку оточення [3].

Ураховуючи значну поширеність ІХС серед осіб працездатного віку та інвалідизуючі наслідки хвороби, важливо детально досліджувати типологію стратегій опанування у хворих кардіологічного профілю. Тому нашою метою є визначення переважаючих копінг-стратегій в осіб зрілого віку з ішемічною хворобою серця.

Особливості стратегій опанування в осіб зрілого віку з ІХС ми з'ясовували в дослідженні, виконаному в рамках магістерської роботи Ю.С.Скидоненко [9].

Емпіричне дослідження відбувалося 2015 року на базі кардіологічного відділення Івано-Франківської Центральної міської клінічної лікарні. Вибірку (31 особа) склали хворі з різними нозологічними формами ІХС (дрібновогнищевий інфаркт міокарда, крупновогнищевий інфаркт міокарда, нестабільна стенокардія напруги, аритмія). Середній вік досліджуваних - 58,7 років, кількість осіб чоловічої статі - 18, жіночої - 13. Умова відбору осіб для дослідження - відсутність клінічно значущих супутніх неврологічних і соматичних захворювань.

У роботі застосовувалися методика «Опитувальник способів опанування» (адаптація методики WCQ) (Т.Л. Крюков, Є.В. Куфтяк), методика діагностики локусу контролю (Дж. Роттер), анкетування. Результати дослідження піддавалися кількісній та якісній обробці.

З метою виявлення ставлення осіб з ІХС до себе і своєї хвороби, а також рівня інтегрованості в соціальне життя, що відображає їхній загальний психоемоційний стан, було застосовано авторську анкету.

Аналіз результатів анкетування показав, що 6% досліджуваних, дізнавшись, що хтось із близьких захворів, відкладають усі справи й поспішають на допомогу; 11% опитаних не тривожаться щодо цього, адже в них багато інших справ; третина хворих визнають, що пригнічуються, але розуміють, що хворіти в наш час - це звичний стан речей (32%). Варто зазначити, що більшість опитаних за таких обставин починають дуже хвилюватися (51%), що може свідчити про підвищений рівень тривожності вказаної категорії людей.

На погіршення роботи серцево-судинної системи впливає постійний контроль власних емоцій та невміння їх адекватно проявляти. Тому не дивно, що переважаюча більшість осіб з ІХС (65%) відповіли, що мовчки реагують на зауваження керівника, хоча «всередині все кипить». Проте 23% опитаних можуть «різко відповісти» керівнику; інші вважають, що будь-які зауваження керівника обґрунтовані і він завжди правий (12%).

Основною причиною захворювання, на думку 84% осіб з ІХС, є складні життєві ситуації, і лише 16% не поділяють цього твердження.

Характерною формою поведінки під час хвороби 45% опитаних обрали прохання про допомогу близьких (родичів і друзів). Частина досліджуваних переживає з цього приводу, але не припиняє виконувати свої службові обов'язки (29%), інші ж, навпаки, одразу беруть листок непрацездатності й купують необхідні ліки (23%). І лише один опитаний не надто переймається погіршенням свого стану здоров'я.

Цікавими виявилися результати дослідження переважаючого настрою хворих з ІХС: 35% відзначили перемінний настрій, 24% - похмурий, 12% - невизначений, і лише 29% опитаних відзначили веселий настрій.

За результатами анкетування, особи зрілого віку з ІХС по-різному оцінюють ставлення оточення до них: позитивне ставлення відзначає 58% опитаних; відносно позитивне ставлення (середній рівень) - 35% опитаних; негативне - 7% опитаних.

Хоча більше половини хворих із ІХС відмітили позитивне ставлення з боку оточуючих, усе ж майже всі опитані (90%) були одностайні, що їхнє життя за минулий рік можна сміливо характеризувати як напружене. На нашу думку, це також може бути спричинено сучасною політичною й економічною ситуацією в державі, продовженням воєнних дій на сході України.

Щодо проведення вільного часу, то 46% опитаних осіб зрілого віку з ІХС обирають пасивний відпочинок (перегляд телепередач, читання книг, споглядання природи та ін.), а 54% - активний відпочинок, особливо подорожі, катання на велосипеді, прогулянки тощо.

Цікавими виявилися результати опитування хворих із ІХС щодо ставлення до власного здоров'я. Як показало анкетування, 46% опитаних «завжди» відчувають необхідність контролювати своє здоров'я, 35% відповіли «часто», деякі надали відповідь «іноді» (19%). Варто зазначити, що жоден з опитаних не відповів «рідко» або «ніколи», що свідчить про підвищену увагу до свого здоров'я у хворих із ІХС.

Отже, результати анкетування осіб зрілого віку з ІХС свідчать, що в їхній поведінці переважає лабільність настрою, підвищений інтерес до власного здоров'я, контроль власних емоцій та невміння адекватно реагувати на критичні ситуації.

Для дослідження переважаючих копінг-стратегій в осіб із ІХС ми використали методику «Опитувальник способів опанування» (адаптація

методики WCQ, автори Т.Л. Крюков, Є.В. Куфтяк), результати якої відображені нарис. 1.

Установлено, що в складних життєвих ситуаціях особи зрілого віку з ІХС найчастіше використовують самоконтроль (високі значення - 45%, середні - 26%).

У теча-уникнення Прийняття відповідальності Позитивна переоцінка Дистанціювання Самоконтроль Планування вирішення..

Пошук соціальної підтримки

Конфронтаційний копінг

0 20 40 60 80 100

Рис. 1. Копінг-стратегії в осіб з ішемічною хворобою серця, 2015 р.