Опитувальник 16 PF: потенціал діагностики та оцінки професійних компетенцій (на прикладі викладачів філологічних спеціальностей)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Опитувальник 16 PF: потенціал діагностики та оцінки професійних компетенцій (на прикладі викладачів філологічних спеціальностей)

Постановка проблеми

багатофакторний опитувальник кеттелл професійний

Вимоги до вчителів у різний час фактично сутнісно залишалися незмінними, проте акценти могли розставлятись по-різному, зважаючи на релігію, філософську думку, політичну доктрину. Упродовж останніх десятиліть особливого розвитку набув так званий, компетентнісній підхід, який дає змогу подивитися на вимоги до педагогічних кадрівпід психологічним кутом зору, а саме з позицій особистісних особливостей, схильностей, задатків, здібностей, навичок, умінь. Тому особливого значення набувають нині розробки нових методів та адаптація наявних, які допоможуть оцінити міру розвитку ключових компетенцій викладачів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Л.Я. Зеня в межах власного дослідження методичних компетенцій вчителя іноземної мови профільної школи виділила такі компетенції [3]: інтеграції, діяльності, інформаційну та рефлексивну компетенції. Інтеграція навчання - це підкорення єдиній меті виховання та навчання однотипних частин та елементів змісту, методів та форм. Компетенція діяльності передбачає володіння такими засобами та способами діяльності, як планування, проектування, моделювання, прогнозування, конструювання, дослідницька діяльність. Рефлексивна компетенція полягає у здатності звертатися до аналізу власних дій, переживань, почуттів, вчинків. Інформаційна компетенція пов'язана з прийомом, переробленням, видачею та перебудовою інформації.

Також дослідниця окремо виділяє й осо- бистісні компетенції вчителя іноземної мови профільної школи. Серед них: компетенція професійно-особистісного самовдосконалення та компетенція психотерапевтичної культури. Компетенція самовдосконалення полягає у усвідомленні особистого ідеалу, співвіднесення з яким викликає прагнення змінити себе. Компетенція психотерапевтичної культури передбачає наявність знань із вікової психології, володіння психодіагностикою, основами консультування.

Також Л.Я Зеня окремо виділяє й профе- сійно-особистісні якості вчителя іноземної мови, серед яких особливу увагу приділено педагогічним здібностям, комунікативності, педагогічній спрямованості, творчості, відповідальності, любові до оточення, моральності, емоційній врівноваженості, високому рівню самоконтролю, впевненості у собі, готовності до співпраці, відсутності психопатологічних рис.

Узагальнюючи наведені вище компетенції та співвідносячи їх із сучасними розробками у сфері оцінки персоналу [1], можна зауважити, що важливими для викладача філологічної спеціальності є ті риси та навички, які демонструють соціальну, комунікативну, виконавську, емоційну, інформаційну та пізнавальну компетентність.

З огляду на окреслені компетентності, варто звернутися до психологічної теорії рис. Автор факторної теорії рис Р.Б. Кетте- лла розділяв риси особистості на основні та поверхневі. Саме основні риси, на думку автора, і визначають поведінку людини. Також Кеттелл пропонував поділяти риси на загальні, які властиві всім людям та унікальні. Зрештою, третім підходом до класифікації рис був розподіл на риси темпе- раментальні, мотиваційні або динамічні та здібності.

До основних рис факторної теорії Кет- телл відносив поверхневі риси, між якимибуло встановлено високі значущі кореляційні зв'язки. До темпераментних рис належать риси, які описують спосіб поведінки людини. Результатом роботи Кеттелла було виділення 35 первинних темперамен- тальних рис (або рис первинного порядку), з них 23 - риси, які притаманні здоровим людям, а 12 належать до патологічних відхилень. Із 23 «нормальних рис» найбільш широко вивченими є 16 особистісних факторів, які можна вивчати за допомогою опи- тувальника «16 РР», проте за допомогою модифікованих версій тесту можна дослідити й 7 додаткових факторів, які більш відомі як О фактори [5].

Означені 16 факторів є добре відомими психологам, їх опис можна знайти у доступній літературі з психодіагностики, тому не будемо докладно на них зупинятися. Окремо варто сказати, що дані фактори не можна змістовно описати як однозначно позитивні чи негативні. Кожна риса, згідно з Р.Б. Кеттеллом, важлива у взаємодії з іншими, оскільки це дає змогу відчути всі її відтінки [6]. Тому діагностична модель професійних компетенцій у викладачів філологічних спеціальностей може здійснюватись у межах розглянутої факторної теорії рис.

Постановка завдання. Можна сформулювати завдання дослідження, яке полягає у розробленні та описі діагностичної моделі оцінки професійних компетенцій викладачів філологічних спеціальностей із використанням тесту «16 РР».

Виклад основного матеріалу дослідження

З метою розроблення діагностичної моделі нами було обрано методику «Особистісний багатофакторний опитувальник Р. Кеттелла» (далі 16 РР). Основні переваги даного опитувальника полягають у тому, що він достатньо простий у використанні. «16 РР» має задовільні дані щодо валідності та надійності та є інструментом, який успішно використовується у професійному відборі [4].

Оцінка рис відбувається за градаціями: високий рівень вираженості риси, середній, що прагне до високих показників, середній рівень, рівень, що прагне до низького та низький, що дає змогу достатньо легко працювати з результатами діагностики. Крім того, шкали опитувальника можуть інтерпретуватися як самостійно, так і бути об'єднані у блоки [3].

Так, під час інтерпретації виділяють комунікативний блок, який у межах дослідження професійних компетенцій викладачів філологічних спеціальностей зможе надати інформацію про соціальну та комунікативну компетентність, інтелектуальний блок, який надасть інформацію про ін-

формаційну та пізнавальну компетентність, емоційно-вольовий блок, який допоможе оцінити емоційну компетентність та блок самоконтролю, який надасть інформацію про виконавські компетенції.

Перейдемо до більш детального розгляду окремих блоків тесту та їх інтерпретацій у контексті розроблення даного дизайну дослідження.

До комунікативного блоку входять представлені на малюнку фактори (рис. 1). їх необхідно розглядати у співзалежності.

Рис. 1. Складові елементи комунікативного блоку

Крім того, можливий діадний розгляд компонентів даного блоку. Зокрема, взаємодія факторів А та Н може надати інформацію про вираженість потреби у спілкуванні. Так, високі показники за двома факторами свідчать про активне прагнення досліджуваного до встановлення нових контактів, відсутність соціальної інтроверсії, балакучість, активність у взаємодії. Низькі значення даних факторів свідчать про уникнення соціальних контактів, інтровертованість. Високі показники за фактором А та низькі за фактором Н свідчать про актуальну потребу у встановленні контактів, проте недостатню впевненість, ймовірна наявність страхів та комплексів. Низькі показники за фактором А та високі за фактором Н свідчать про модель професійного спілкування, яка може спостерігатись у ситуаціях, коли людина не має вираженої потреби у спілкуванні, проте має у цьому зовнішню необхідність.

Однозначно, що з перерахованих комбінацій для викладача найбільш оптимальною є опанована модель професійного спілкування. Викладач буде досить відкритий до взаємодії, проте все ж залишатиметься стриманим.

Співставлення факторів N та L дає змогу оцінити ставлення людини до себе та оточення. За умови високих показників за факторами, ми можемо відзначати особливу схильність до інтриг, маніпуляцій. За умови низьких показників за факторами, особистість характеризується недостатньою соціальною компетентністю, простотою та безпосередністю у міжосо- бистісних контактах, ймовірна балакучість, нестриманість, невідповідність поведінкиконтексту. За умови високого показника за фактором L та низького за фактором N може виявлятись жага до конкуренції, схильність до появи ревнощів, заздрощів, конфліктність. За умови низьких показників L та високих за N може спостерігатися банальна хитрість, надмірна гнучкість у поведінці, соціальна наївність, інфантильні риси.

Тому можна заключити, що для виклада- ча-філолога найбільш оптимальними поєднаннями будуть середні показники за фактором L та бал, що прагне до високого за фактором N.

Поєднання факторів Е та Q2 дає змогу оцінити лідерський потенціал особистості. Так, за умови високих показників за даними факторами можна говорити про високий лідерський потенціал, готовність брати на себе відповідальність без суттєвої підтримки з боку оточення. За умови низьких показників за фактором можна стверджувати про відсутність лідерських амбіцій, такі особи легко підкорюються та поступаються, можуть потребувати «сильної руки» іншого. За умови високих показників за фактором Е та низьких за фактором Q2 можна говорити про лідерство за умови підтримки оточення. Таким лідерам непросто без підтримки ззовні, їх ентузіазм може згасати. За умови високих показників за фактором Q2 та низьких за фактором Е можна констатувати незалежність, самодостатність людини без лідерських амбіцій.

Ми вважаємо, що викладач повинен мати лідерський потенціал для того, щоб вести за собою учнів, організовувати їх, задавати їм приклад активності, надихати, тому можна припустити, що найбільш бажаним має бути підвищення за фактором Е та середні показники за фактором Q2.

До інтелектуального блоку входять такі фактори (рис. 2).

Рис. 2. Складові елементи інтелектуального блоку

Загалом аналіз інтелектуальної сфери дає інформацію не стільки про рівень інтелекту, скільки про стиль мислення, стратегії прийняття рішення, ставлення до нового та пізнання. Так само для аналізу інтелектуальної сфери можна використовувати діадний алгоритм.

З метою аналізу типу мислення розглядають поєднання факторів В та М. За умови високих показників за даними факторами можна говорити про оригінальність поглядів та суджень, розвинене абстрак-

тно-логічне мислення, розвинену уяву та фантазію, творчий підхід до діяльності та життя, розвинену здатність до аналізу та пошуку причинно-наслідкових зв'язків. За умови низьких показників можна говорити про конкретність мислення, його практичну орієнтованість, висока ймовірна бідність ерудиції, обмежене коло інтересів, орієнтація на практичну діяльність. Високі показники за фактором В та низькі за фактором М означають наявну здатність до абстрактного мислення, високий інтелектуальний потенціал, проте він буде реалізований в умовах наявності особистісних смислів або зовнішньої мотивації (наприклад, кар'єрних перспектив, гідної винагороди тощо). За відсутності розуміння користі діяльності, людина з такими показниками не буде повністю використовувати свій інтелектуальний потенціал. За низьких показників за фактором В та високих за фактором М ми можемо говорити про людину, яка є доволі мрійливою, творчою, проте в результаті її продукт може бути зовсім відірваним від реальності.

Ми вважаємо, що найбільш вдалими для викладача є високі показники за фактором В та М, проте можна припускати і середні, або невисокі показники за фактором М, але у разі додаткової оцінки мотивації. У такому разі важливо за допомогою окремих професійно-спрямовуючих заходів давати роз'яснення перспектив викладацької діяльності, підвищувати її суб'єктивну значущість, престиж.

Також у межах аналізу інтелектуального блоку проводиться оцінка співвідношення факторів у діаді В та N. Дане співвідношення дає розуміння про соціальну спрямованість мислення. Високі показники за двома факторами говорять про соціальну спрямованість мислення і дають змогу зазначити, що такій людині цікаво займатись соціальними науками, працювати у професіях, які передбачають допомогу для інших людей. Низькі показники за факторами дають змогу констатувати відсутність інтересів як до теоретичних питань, так і до питань соціальних. Це поєднання є абсолютно небажаним для педагога. Високі показники за фактором В та низькі за фактором N свідчать про спрямованість мислення та тяжіння до технічних сфер, можна говорити про невиражену соціальну спрямованість мислення. Зрештою, низькі показники за фактором В та високі з фактором N є ілюстрацію так званого «конституційного глупства», яке свого часу описував П.Б. Ганнушкін. У таких осіб можна відзначити наявність так званого соціального інтелекту, який дає їм змогу вибудовуватисоціальні стосунки, підійматися кар'єрними сходами, проте рівень інтелекту у таких осіб може бути невисоким, коло інтересів бідним.

Вважаємо, що бажаними для викладача філологічних спеціальностей є високі показники за фактором В та високі за фактором N. Таке поєднання є свідченням соціально спрямованого мислення. Це означає, що коло інтересів такого педагога пов'язане з людьми, що визначає вектор його особи- стісного та професійного розвитку.

Подальшою діадою, яку варто розглянути в межах аналізу інтелектуального блоку є поєднання факторів В та 01. Аналіз їх взаємодії дає інформацію про міру новаторства у пізнанні та відкритість новому досвіду. Високі показники за даними факторами свідчать про прагнення до пізнання нового, толерантність до ідей невизначеності, серед таких осіб багато експериментаторів, людей, які готові впроваджувати в життя нестандартний підхід. Дані люди наділені достатньо добрими антиципаційними можливостями, вони здатні (завдяки високому В) здійснювати оптимальний вибір. Низькі показники за факторами є свідченням некритичності, тяжіння до перевірених та, можливо, застарілих форм, ригідності. Високі показники за фактором 01 та низькі за фактором В свідчать про легке захоплення нововведеннями, модними тенденціями, зацікавленість трендами, їх некитичне сприймання. Високі показники за шкалою В та низькі показники да фактором 01 свідчать про догматичне мислення, яке базується на визнанні старих правил, ймовірний супротив та невизнання нововведень.

У підсумку варто сказати, що сучасні викладачі працюють в умовах постійних змін, реформ, інновацій, тому важливо, щоб мислення викладача було орієнтоване на сприйняття нового, проте не втрачаючи при цьому здатніості критично до цього ставитися. Тому оптимальними показниками є високі значення за фактором В та високе або помірне за 01.

Наступним блоком є емоційно-воловий блок (рис. 3).

Рис. 3. Складові елементи емоційно-вольового блоку

Перейдемо до розгляду діад у межах даного блоку. Поєднання факторів І та С дає змогу дійти висновку про поріг емоційної чутливості досліджуваного. Високі

показники за даними факторами свідчать про високий рівень емотивності. Проте зовнішні емоційні реакції людина здатна контролювати. За умови низьких значень даних факторів можна стверджувати про емоційну бідність, спустошеність. Часто дане поєднання зустрічається у людей залежного типу. Високі значення за показником І та низькі за показниками С зустрічаються у осіб з демонстративними рисами, запальних, такі особи можуть мати проблеми із контролем емоцій. Зрештою високі показники за шкалою С та низькі за І свідчать про жорсткість характеру, суворість, заперечення емоційних проявів, в такому випадку можна говорити про алекситимію.

Можна сказати, що ідеальним, на наш погляд, поєднанням є достатньо високі показники (або середні) за шкалою І та високі за шкалою С. Це дає змогу відзначити чутливість, емпатійність та здатність до самоконтролю.

Наступним діадним сполученням є поєднання факторів Р та Н. Аналіз даної діади дає змогу зробити висновок про ставлення досліджуваного до ризику. Високі показники за даними факторами свідчать про наявний дух авантюризму, високу схильність до ризику, необачне ставлення до матеріальних цінностей. Низькі показники за даними факторами свідчать про обачність, обережність, бажання перш ніж діяти, переконатися у правильності дій, ригідність поведінки, її конвенціональність. Високі значення за фактором Р та низькі за фактором Н дають змогу дійти висновку про наявність безпечності та боягузтва, него- товність нести відповідальність за свої дії. Високі значення за фактором Н та низькі за фактором Р зустрічаються у людей, які ризикують лише у ситуаціях, в яких вважають ризик виправданим.

Отже, можна сказати, що для викладача важливим є виправдана готовність до ризику, зважена позиція, готовність брати відповідальність за свої дії, тому оптимальним поєднанням, на нашу думку, є середні показники за фактором Р та високі за фактором Н. Перейдемо до аналізу оцінки міри емоційного напруження. Про дану особливість емоційної сфери дає змогу судити поєднання факторів О та 04. Високі показники за даними факторами свідчать про підвищений рівень тривожності, особливу емоційну вразливість, ймовірно, особистість переймається своєю репутацією серед оточуючих. Підвищені показники за даними факторами знижують загальну працездатність. Низькі показники за даними факторами свідчать про стенічність реакцій, стійкість до критики, просте ставлення до труднощів та перешкод. Високі значення за показником О та низькі за фактором 04 свідчать про схильність переживати почуття провини, проте, в актуальному стані дане переживання є компенсованим. Високі показники за фактором 04 та низькі за фактором О свідчать про наявність широкого кола потреб, які не є задоволеними.

Вважаємо, що для викладача оптимальним є таке співвідношення факторів: середні показники за фактором О та низькі за фактором 04. Таке поєднання властиве особам, які зважають, на думку оточення, проте реагують на конструктивну критику. Такі особи загалом задоволені життям.

Остання сфера, яка є доступною до розгляду в межах роботи з даним тестом, - це блок самоконтролю (рис. 4.).

Рис. 4. Складові елементи блоку самоконтролю

Поєднання факторів в та 03 дає змогу оцінити ціннісні характеристики особистості. Так, високі значення за даними факторами свідчать про високу нормативність поведінки (варто відзначити, що шкала в достатньо легко піддається фальсифікації, тому важливо виключити дану можливість). Низькі значення за даними факторами свідчать про відсутність моральних норм та правил, проблеми із самоконтролем. Часто дане поєднання з такими значеннями зустрічається у людей психопатизованих. Високі показники за шкалою в та низькі за фактором 03 свідчать про наявність моральних переконань, проте можливі проблеми із їх впровадженням, із контролем власної поведінки. Високі показники за фактором 03 та низькі за фактором в свідчать про моральну гнучкість або відсутність системи вірувань та переконань у поєднанні із високим рівнем почуття обов'язку, пунктуальності. Фактор С у даному випадку використовується для перевірки та уточнення діадних поєднань.

Бажаними поєднаннями для викладача будуть високі значення за фактором 03 та середні за й. Таке поєднання забезпечує високу організованість у роботі, порядність, без надмірної ригідності переконань.

Висновки з проведеного дослідження

Як випливає з наведеного вище, використання та професійний аналіз «16 РР» дає змогу провести ґрунтовну оцінку основних професійних компетенцій викладачів філологічних спеціальностей за мінімальних витрат часу на дослідження. Результати, отримані за допомогою даного тесту, можна піддавати якісній та кількісній оцінці.

Література

1. Барышникова Е. Оценка персонала методом ассесмент-центра. Лучшие HR стратегии / Е. Барышникова. - М.: Манн, Иванов, Фибер, 2013. - 255 с.

2. Выбойщик И. Личностный многофакторный опросник Р. Кэттелла / И. Выбойщик, З. Шакурова. - Челябинск, Издательство ЮУрГУ, 2000. - 54 с.

3. Зеня Л. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів до навання іноземних мов учнів профільної школи: [монографія] / Л. Зеня. - Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2011. - 436 с.

4. Капустина А. Многофакторная личностная методика Р Кэттелла / А. Капустина. - СПб. : Речь, 2001. - 112 с.

5. Фрейджер Р. Личность. Теории, упражнения, эксперименты / Р Фрейджер, Дж. Фейдимен. Пер. с англ. - СПб. : Прайм- ЕВРОЗНАК, 2006. - 704 с.

Размещено на Allbest.ru