Размещено на http://www.allbest.ru/

моделІ ПОВЕДІНКИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО АГЕНТА-ОПЕРАТОРА В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Л.С. Сікора, Р.Л. Ткачук, І.Р. Манишин

Актуальність

Розвиток подій в техногенних структурах, коли підприємства працюють з максимальними навантаженнями в умовах недостачі і неоднорідності матеріальних, енергетичних, фінансових, інформаційних потоків провокує ріст стресових ситуацій. В такі ситуації попадають оператори, ліквідатори, менеджери і вищий адміністративно-командний персонал, які змушені приймати рішення в екстремальних умовах при нечіткості і розмитості, неструктурованості вхідного потоку даних про стан об'єктів виробництва і організаційних структур. Це відповідно викликає психічне та інтелектуальне перенапруження оперативно-командного персоналу і управляючих осіб, які виконують роль інтелектуальних агентів (ІА), що приймають ціле орієнтовані рішення на управління елементами об'єктів і в цілому техногенною системою.

Важливим елементом інтелектуальної поведінки ІА є його психологічна та інтелектуальна стійкість на терміні часу оперативного управління системою, об'єктом.

Ці проблеми є актуальними, з погляду забезпечення функціональної стійкості систем, як для оперативно-командних груп, так і адміністративно-керуючих, для яких важливим є володіти певними особистими характеристиками, що забезпечують ефективне прийняття контрольно-управлінських рішень, як от:

· достатній рівень інтелекту;

· психологічна і фізіологічна стійкість в умовах стресових ситуацій і в режимі реального навантаження;

· здатність до ефективної адаптації;

· здатність до навчання та узагальнення, професійного росту;

· цілеспрямованість і рішучість в досягненні поставленої мети;

· здатність внутрішньої ціле орієнтації до адаптації стратегій і мети організації, відданість її ідеям.

Розв'язання цих проблем ґрунтується на комплексному використанні методів і моделей:

· загальної і когнітивної психології;

· філософії знань та інтелекту;

· логічних теорій;

· математики, теорії дослідження операцій, ігор, прийняття рішень;

· системного аналізу техногенних структур;

· системного аналізу та інформаційних технологій для виявлення механізмів мислення особи.

Виходячи з вище наведеного, в дослідженні розглянуто деякі аспекти прийняття рішень особою як ІА в умовах надзвичайних ситуацій.

Екстремальні і нормальні динамічні ситуації та їх об'єктно-орієнтовано когнітивні моделі

При виконанні функціональних обов'язків особою в нормальних умовах, процес контролю стану в техногенних виробничих структурах проходить на нижньому рівні нейропсихічної напруженості, рівень напруги залежить, як від психофізіологічних так і інтелектуальних характеристик особи - як оператора, що приймає цілеорієнтовані функціональні рішення, згідно правил і норм управління для конкретної структури.

При збої режимів функціонування об'єктів (технологічних) або управляючих команд (колективів) за рахунок дії збурень і загроз, виникає ситуація невизначеності в діях на першому етапі впливу на об'єкт і сприйняття ситуації особою оператора (лідера команди). При цьому термін невизначеності може бути достатнім для розвитку аварійної ситуації, якщо вчасно не сформулювати спосіб ліквідації і реалізації загрози. Це є відповідно підставою вибору операторів, які за своїми психофізіологічними і інтелектуальними здібностями можуть виконати цю місію.

Для реалізації схем відбору відповідно необхідно уяснити компоненти діяльності особи в умовах нормальних (OS) і надзвичайних ситуацій (NS) та інформаційної невизначеності. Для побудови концепцій прийняття рішень необхідно побудувати ієрархічну схему інтелектуальної діяльності особи в режимі LS і NS - ситуації, яка включає:

· моделі об'єктів і їх інформаційних образів;

· моделі режимів динаміки функціонування, як нормальні так і граничні;

· моделі управляючих дій згідно стратегій управління процесами;

· моделі інформаційно-інтелектуальні особи, які включають:

- сенсорні моделі сприйняття зовнішніх ситуацій;

- моделі формування інформаційних образів об'єктів, структури, ситуації в динаміці;

моделі розпізнавання образів ситуації і їх класифікації згідно блоку характерних ознак;

моделі прийняття усвідомлених цілеорієнтованих рішень та вплив на них підсвідомих мотивів;

формування оцінок і критеріїв прийняття рішень та їх наслідків;

· моделі способів реалізації стратегій;

· визначити роль свідомості в процесах прийняття рішень.

Для цього необхідно провести аналіз асоціативних і свідомих компонент логіки прийняття рішень на основі доступної вхідної інформації та багажу знань про процеси управління.

На Рис.1 наведена комп'ютерна модель формування образів сценаріїв ситуації, яка в певній мірі описує процес сприйняття особою поточної ситуації в рамках певного місця ієрархії складної системи.

Для надзвичайних ситуацій характерно існування структурованої схеми об'єкта яка включає:

· об'єкт управління, центр управління, АСУ;

· команду управління, внутрішня ієрархія;

· загрози зовнішні і внутрішні.

Рис. 1 Узагальнена схема комп'ютерної моделі зору оператора

когнітивний інтелектуальний комп'ютерний рішення

Як видно з схеми моделі зору, сприйняття інформації про ситуацію сенсорною системою відображає інтелектуальну компоненту визначення змісту образу сцени, в якій відображена просторово-часова структура об'єкта в динаміці. На основі системи ознак в {D³ЧT} - просторі будується образ Iconi - який є моделлю об'єкта в свідомості оператора.

При появі загроз команда миттєво повинна відновити з достатнім рівнем повноти інформаційну модель об'єкта і NS ситуації, прийняти первинні міри і передати дані про загрозу NS центр ліквідації (Рис.2).

Важливим аспектом таких дій є свідома оцінка ситуація, усвідомлення рівня загроз, свідоме формування ціле орієнтованих дій для ліквідації загроз.

Для розв'язання цієї проблеми необхідно пояснення елементів психології і логіки прийняття рішень[1ч7].

Рис. 2 Модель надзвичайної ситуації (NS)

На Рис.2. представлена інформаційна блокова модель надзвичайної ситуації в просторово-розподіленому об'єкті, прив'язаному до карти району.

При цьому можна виділити такі підструктури на блок-схемі:

· модель об'єкта з зоною конфлікту та центром управління (ЦУ-АСУ) і відповідно джерелами загроз;

· інформаційно-динамічна модель розвитку сценаріїв подій в рамках просторово-часового енергетичного базису {П*T*E}_ki, на основі якої генерується образ ситуації;

· структура ліквідації надзвичайної ситуації (команда ЛНС), яка на основі бази даних і знань та інформаційного образу ситуації в об'єкті формує стратегію і набір моделей поведінки та процедур прийняття рішень для ліквідації загроз.

Висновок

Виходячи з наведених схем, бачимо, що виникнення НС має інформаційно-енергетичні компоненти, які відображають динаміку подій в просторі і часі, та інтелектуальну компоненту, як основу формування інформаційного образу ситуації, її оцінки та класифікації, вироблення стратегій прийняття рішень і планів дій для ліквідації НС.

Література

1. Математическая теорія логического вывода /ред. Минц Е.Е. М.: Наука. 1967. 350 с.

2. Такеути Г. Теория доказательств. М.: Мир. 1978. 412 с.

3. Ершов Ю.Л., Палютин Е.А. Математическая логика. М.: Наука. 1979. 320 с.

4. Зеит В. Элементарная логика. М.: Высшая шк. 1985. 256 с.

5. Петров Ю.А. Логическая функция категорий диалектики. М.: Высш.шк. 1972. 272 с.

6. Маслов С.Ю. Теория дедуктивных систем и ее применение. М: Радио и связь. 1986. 136 с.

7. Шапиро С.И. Мышление человека и переработка информации ЭВМ. М.: Сов.Радио. 1980. 288 с.

Размещено на Allbest.ru