Психологічні умови реалізації програми розвитку управлінських здібностей у студенів в умовах навчального процесу економічного вузу

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 159.9:37.035.91:371.134:33

ПВНЗ “Економіко-технологічний університет”, м. Бровари

Психологічні умови реалізації програми розвитку управлінських здібностей у студенів в умовах навчального процесу економічного вузу

Сергій Редько

проректор з навчальної роботи

Анотація

психологічний економічний болонський управлінський

У статті розглянуті психологічні умови реалізації програми розвитку у студентів - майбутніх фахівців економічного профілю управлінських здібностей; визначені етапи реалізації цієї програми в умовах реформування вищої освіти відповідно до Болонської угоди.

Annotation

There in the article have been considered psychological which are necessary to realize the programme of developing managerial abilities of future specialists on economics. There stagesof realizing this programme under the conditions of reformation of higher education according to Bolonscogo process have been determined.

Приєднання України до Болонського процесу, тобто до загальноєвропейського освітнього простору зумовлене нагальною внутрішньою потребою, обумовленою запитами ринку праці та загальносвітовими тенденціями розвитку освіти.

Підготовка у вузі фахівців, здатних до управлінської діяльності є актуальною проблемою в сучасних економічних умовах, адже сьогоднішня сфера економіки та бізнесу потребує висококваліфікованих фахівців, здатних до самостійного мислення, прийняття відповідальних рішень в галузі економіки та управління. Завдання підготовки економістів-управлінців можна вирішувати у вищому навчальному закладі, підвищуючи рівень викладання фахових економічних дисциплін, цілеспрямовано формуючи управлінські вміння і навички, розвиваючи управлінські здібності, зокрема шляхом створення психологічних умов для їх розвитку.

Пропонуємо програму розвитку управлінських здібностей у студентів - майбутніх економістів, яка реалізована на економічному факультеті Економіко-технологічного університету (м. Бровари) в рамках наукового психологічного експерименту. На нашу думку, програма може бути запроваджена в роботу вузів економічного профілю як така, що забезпечить підвищення якості підготовки управлінських кадрів та входження національної вищої освіти у загальносвітовий освітній простір.

Підготовка студентів - майбутніх економістів до управлінської діяльності є доцільною у період, який співпадає з навчанням у вищому навчальному закладі на молодших курсах (17-19 років).

Використавши науковий підхід О.Г.Романовського, який побудував алгоритм добору потенційних підприємців (зокрема, схему добору) та застосувавши цей алгоритм у нашому дослідженні (див. рис.1), ми переконались, що виявлення студентів з індивідуально-психологічними властивостями, зокрема природними задатками до управлінської діяльності можна здійснювати у три етапи за таким алгоритмом.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Схема виявлення потенційних управлінців серед студентів - майбутніх економістів

І-й етап. Виявлення у студентів сприятливих індивідуально-психологічних властивостей, зокрема природних задатків до управлінської діяльності (на схемі зазначено: якщо природні задатки є, то - “так”, якщо їх передумов немає - то “ні”).

Далі числа 1-9 означають:

1 - Індивідуально-психологічні властивості, природні задатки до управлінської діяльності не виявлені (або вони не яскраво виражені). Але можуть бути задатки інших здібностей, що є потенційною можливістю для студента стати хорошим професіоналом, працювати у майбутньому за фахом.

2 - Немає не тільки управлінських, але й інших (виконавських, психомоторних) задатків, вроджених якостей, рис характеру, нахилів, які б могли свідчить про потенційну можливість студента до самореалізації. Такі студенти, як правило, індиферентні, безініціативні, пасивні, вони байдужі до навчання і майбутньої професії.

3 - Є сприятливі індивідуально-психологічні властивості, зокрема природні задатки до управлінської діяльності (вроджені якості, особливості психіки). Це категорія потенційних економістів-управлінців.

ІІ етап. Виявлення мотивації (схильностей, цінностей, інтересу) до діяльності економіста-управлінця. На схемі зазначено: якщо мотивація є, то - “так”, якщо вона відсутня - то “ні”.

4 - Студент не має мотивації до управлінської, керівної діяльності, але має активну життєву позицію, може (але не обов'язково) співпрацювати з людьми, брати участь у громадському житті вузу, є екстравертом.

5 - Студент не має мотивації (схильностей) до управлінської діяльності, не має активної життєвої позиції, не може успішно співпрацювати з людьми, не бере участь у громадському житті вузу, є інтровертом, людиною сором'язливою, нерішучою.

6 - Є мотивація (схильності, інтерес) до професійної діяльності економіста-управлінця. Це категорія майбутніх керівників.

ІІІ етап. Виявлення професійної спрямованості, ділових, комунікативних, емоційно-вольових та інтелектуальних якостей майбутнього економіста-управлінця. На схемі зазначено: якщо якості управлінця є, то - “так”, якщо вони відсутні - то “ні”.

7 - Відсутні, або не яскраво виражена професійна спрямованість, ділові, комунікативні, емоційно-вольові та інтелектуальні якості. Це студенти які прагнуть зробити кар'єру у сфері підприємництва і бізнесу використовуючи (в діловому аспекті) підлеглих.

8 - Відсутні або не яскраво виражена професійна спрямованість, ділові, комунікативні, емоційно-вольові, але яскраво вираженими є інтелектуальні якості. Такі студенти бажають індивідуально, самостійно зробити кар'єру без участі підлеглих.

9 - Яскраво виражена професійна спрямованість ділові, комунікативні, емоційно-вольові та інтелектуальні якості, необхідні для економіста-управлінця. Це категорія управлінців в галузі підприємництва і бізнесу.

Як бачимо, алгоритм виявлення майбутніх економістів-управлінців є досить складним. Ми виділяємо наступні етапи підготовки майбутніх економістів до управлінської діяльності в умовах навчання у вищому навчальному закладі.

Перший етап - це діагностика індивідуально-психологічних особливостей, виявлення природного потенціалу та психологічний відбір серед студентів, які оволодівають певною професією економічного спрямування тих, хто має бажання та необхідні сприятливі психофізіологічні умови (природні задатки), інші індивідуально-психологічні властивості, необхідні для здійснення управлінської діяльності.

На другому етапі проводиться поглиблене психологічне обстеження по виявленню психологічних та соціально-психологічних властивостей, необхідних для розвитку професійно важливих якостей управлінця, врахування потенційних можливостей студентів для підвищення ефективності професійного навчання та підготовки до управлінської діяльності. Знання індивідуально-психологічних особливостей студентів дозволить визначити напрямки третього етапу психологічної підготовки.

На третьому етапі проводиться безпосередня професійно-психологічна підготовка, яка спрямована на розвиток здібностей до управлінської діяльності та професійно важливих психологічних якостей студентів - майбутніх економістів-управлінців з використанням методів активного психологічного (індивідуальне консультування, що включає інформування студентів про їх психологічні особливості та створення позитивної мотивації на самореалізацію; проведення психологічних тренінгів для цілеспрямованого розвитку управлінських здібностей) та педагогічного (професійно-орієнтоване навчання по розвитку умінь і навичок, необхідних для здійснення фахівцями економічного профілю управлінської діяльності) впливів.

Отже, психологічна підготовки починається з діагностики особистісного потенціалу студентів, які вступили до навчального закладу. Результати психодіагностики дають інформацію про потенційні можливості студентів-першокурсників зі сторони їх психофізіологічних та соціально-психологічних властивостей.

Для діагностики психофізіологічних (зокрема, природних задатків) та деяких психологічних і соціально-психологічних властивостей, які складають основу здібностей можна використати наступні методики:

1) методика “Теппінг-тест” Ільїна Є. П.;

2) опитувальник структури темпераменту (ОСТ) Русалова В. М.;

3) опитувальник рівня суб'єктивного контролю Бажина Є. Ф.

4) опитувальник професійної спрямованості Д. Голланда.

Основний наголос в програмі розвитку управлінських здібностей необхідно зробити на виявленні та глибокому тлумаченні природних задатків - психодинамічних властивостей особистості. Саме ці властивості є сталими і такими, що значною мірою впливають на розвиток інших особистісних властивостей, тобто певною мірою визначають потенційні можливості людини, зокрема, здібності. Більшість дослідників вважають, що до природних передумов здібностей належать властивості темпераменту, фізіологічною основою яких є властивості центральної нервової системи. До природних передумов здібностей відносять такі властивості особистості як працездатність, активність, саморегуляція. Працездатність визначається індивідуальними особливостями таких властивостей нервової системи, як сила та активованість, а психічна активність та саморегуляція - лабільністю та врівноваженістю. В свою чергу, психічна активність та саморегуляція зумовлюють наявність таких властивостей особистості, як допитливість, дослідницька та творча активність. Вербальні та невербальні здібності певною мірою визначаються специфікою взаємодії та активованістю півкуль головного мозку. Таким чином, до природних задатків перш за все можна віднести особливості вищої нервової діяльності - врівноваженість нервової системи, її лабільність та рухливість. Тісно пов'язані з зазначеними характеристиками показники емоційно-вольової сфери; деякі риси характеру (активність, допитливість); наявність комунікативних та організаторських здібностей.

Завдання діагностики професійного потенціалу особистості може бути вирішене з допомогою “Комп'ютеризованої методики дослідження підприємницького потенціалу особистості” (авторська розробка наукових співробітників Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України Н.А.Бельської та В.І.Цапа). Методика є стандартизованим методом вивчення мотиваційної сфери особистості (інтересів, нахилів, потягу до самореалізації в управлінській чи підприємницькій сферах діяльності); психологічного забезпечення цієї мотивації, тобто наявності особистісних якостей, необхідних для досягнення успіху в сфері бізнесу; інтелектуальне забезпечення цієї мотивації. Автори методики передбачили, що системо-утворюючим фактором є мотиваційна структура особистості, дві інші виступають в статусі психологічного та інтелектуального забезпечення.

Діагностичним інструментарієм комп'ютерної версії програми є:

1) тест професійної мотивації Д.Голланда;

2) тест 16-ФЛО Р.Кеттела (R.Cattell);

3) методика дослідження комунікативних установок;

4) 3-ій і 5-ий субтести ТСИ Р.Амтхауера (R.Amthauer, IST).

При відсутності комп'ютеризованої версії методики можливе окреме використання вище вказаних тестів під час діагностики студентів.

Безпосередня підготовка студентів до управлінської діяльності із врахуванням їх індивідуально-психологічних властивостей та використанням особистісно-орієнтованого підходу у процесі проведення психологічних тренінгів та професійної підготовки, спрямованої на розвиток управлінських умінь і навичок, проводиться по таких напрямках:

1) формування інтересу до управлінської діяльності, створення позитивної та стійкої мотивації на самовдосконалення та самореалізацію;

2) розвиток інтелектуальних здібностей;

3) розвиток емоційно-вольових рис характеру, наполегливості та емоційної стійкості;

4) формування та розвиток комунікативних здібностей, організаційно-лідерського потенціалу особистості, гнучкості;

5) розвиток підприємливості, інтернальності, професійних управлінських умінь і навичок.

Розглянемо особливості психологічної підготовки студентів - майбутніх економістів до управлінської діяльності по цих напрямках.

Зупинимося на індивідуальному психологічному консультуванні, яке покликане допомогти студентам отримати інформацію про свої природні можливості та на основі цього створити стійку позитивну мотивацію на саморозвиток та самореалізацію в управлінській діяльності. Дуже важливо при цьому допомогти молодим людям - майбутнім фахівцям-економістам намітити шляхи здійснення індивідуального професійного самовдосконалення найменшою психофізіологічною ціною.

Головною метою психологічного консультування є активізація студентів на самопізнання, розвиток потреби у самовдосконаленні. Важливо озброїти студента засобами та прийомами самовиховання, самокорекції в потрібному для майбутньої професії та управлінської діяльності напрямку.

Основними завданнями індивідуального психологічного консультування є такі:

1. Надати студенту знання про його унікальні індивідуально-психологічні властивості на основі психодіагностики, зокрема, природних задатків.

2. Визначити ті види професійної, в тому числі управлінської діяльності, що відповідають природі особистості.

3. Допомогти намітити шляхи і методи самовиховання в напрямі, що відповідає професійній діяльності управлінця.

4. Обговорити шляхи найбільш повної реалізації власного природного потенціалу не лише через професійну економічну та управлінську діяльність, а і в інших сферах життєдіяльності.

Не менш важливим, на наш погляд, є дотримання оптимальної структури проведення психологічного консультування, яке сприяло б утворенню стійкої позитивної мотивації на самореалізацію особистості, зокрема, через професійну управлінську діяльність, а також усвідомленню унікальності своїх властивостей при виробленні індивідуального стилю діяльності.

Під час індивідуальної психологічної консультації за даними психодіагностики кожному студенту показують, які властивості його особистості є сприятливими для освоєння та виконання професійної діяльності економіста-управлінця, а які - несприятливими.

Наступний етап індивідуального психологічного консультування здійснюється в напрямку обговорення плану особистісного професійного, зокрема управлінського росту та самовдосконалення: наявності, часу його виникнення, процесу осмислення, обґрунтованості, усвідомлення, самостійності вибору, шляхів втілення його в життя. Необхідно спрямувати обговорення плану особистісного росту та самовдосконалення в такому напрямі, щоб студент оцінив його обґрунтованість і реальність з урахуванням властивостей особистості, що виявлені в результаті психодіагностики. На цьому етапі бесіди важлива роль відводиться інформаційній функції консультації, бо як правило, студенти недостатньо обізнані з психологічними вимогами до особистості управлінця, менеджера та з переліком його професійно важливих якостей. Обговоривши всі аспекти плану, наголос бесіди переноситься на визначення шляхів втілення його в життя і обов'язково окреслення більш широких варіантів самореалізації у майбутній професійній діяльності.

Отож, запропонований прогностичний варіант психологічної консультації, перевірений нами на практиці, виявляється досить ефективним для надання інформації студентам про найбільш відповідні їх потенційним можливостям види професійної, в тому числі управлінської діяльності. Однак, запропонований підхід ні в якому разі не є ідеальним і, звичайно, потребує подальшого дослідження і вдосконалення.

Професійно важливі якості управлінця, основою яких є наявні природні передумови - конкретні психофізіологічні базові характеристики можуть розвиватися як в реальних виробничих умовах, так і в умовах професійного навчання. Одним з ефективних методів створення умов, наближених до реальних виробничих ситуацій, є організація та проведення психологічних спеціалізованих тренінгів.

Зокрема, програма тренінгових занять зі студентами за темою “Розвиток професійно важливих якостей управлінця” передбачає розвиток комунікативних навичок і асертивної поведінки, діагностику та розвиток креативності в учасників тренінгу, розвиток навичок вирішення проблемних виробничих ситуацій та прийняття зваженого управлінського рішення, удосконалення навичок роботи з інформацією, моделювання ситуацій ділової взаємодії. Тренінг містить крім практичного і інформаційно-практичний блок, яким передбачено засвоєння інформації щодо стилю керівництва та переважної поведінки в конфліктних ситуаціях, ролі особистості у розвитку власних професійних та життєвих компетенцій тощо. Для визначення ефективності тренінгу доцільно проводити попереднє та заключне тестування та анкетування. Найбільш ефективним є використання наступних методик:

1) опитувальник рівня суб'єктивного контролю Бажина Є. Ф.;

2) методика діагностики типу поведінки особистості в конфліктній ситуації Томаса - Кілманна;

3) методика оцінки стилю керівництва;

4) психогеометричний тест “Конструктивний малюнок людини з геометричних фігур”;

5) проективна методика “Обери свій характер”;

6) експрес-діагностика творчого мислення.

Отож, тренінг як метод активного психологічного впливу є методом як суто професійного навчання, так і ефективним засобом цілеспрямованого розвитку професійно важливих якостей управлінця у студентів - майбутніх економістів. Крім цього, налагоджена система психологічних тренінгів особистісного розвитку в системі професійного навчання у вищому навчальному закладі, на нашу думку, дає можливість студентам оволодіти методами досягнення індивідуальної успішності. Тобто досягнення у майбутньому життєвого та професійного успіху стає не стільки наслідком сприятливого зовнішнього соціально-економічного середовища, скільки справою життєтворчості самого студента.

Крім запропонованого автором тренінгу по розвитку управлінських здібностей зі студентами можна використати тренінговий курс, який складається з декількох незалежних блоків.

Так, тренінг “Проблеми вибору” допомагає студентам усвідомити зроблений професійний вибір і сприяє пошуку активних шляхів самореалізації. Тренінг “Система прийняття правильних рішень” знайомить студентів - майбутніх управлінців з технологіями пошуку оптимальних управлінських рішень і способами їх реалізації. Тренінг “Ефективне спілкування - запорука професійного успіху” знайомить із психологічними закономірностями спілкування і розширює діапазон наявних комунікативних навичок.

Цикл тренінгів “Школа успішної кар'єри” спрямований на практичне засвоєння психологічних навичок ефективної взаємодії і запуск особистого “механізму успішності”.

Тренінг по розвитку конкурентноздатності готує студентів до подолання стресів оцінних ситуацій, наприклад, процедури співбесіди при працевлаштуванні. Тренінг “Профілактика психологічного маніпулювання та контролю свідомості” розвиває такі психологічні якості, як критичність мислення, рефлексію, асертивність поведінки.

Запропоновані тренінги є і ефективною формою професійного навчання, адже крім розширення інформаційного простору в обраній економічній і управлінській діяльності студенти мають можливість опанувати корисними практичними прийомами, навичками, конкретними психологічними технологіями.

Основні завдання, які можна вирішувати при проведенні цих тренінгів із студентами, наступні:

· засвоєння та розширення знань про управлінську діяльність, її особливості в розрізі сучасного виробництва;

· розвиток і удосконалення управлінських здібностей;

· вироблення і закріплення мотивації до управлінської діяльності;

· озброєння методами становлення команди і оволодіння навичками ефективної командної роботи;

· удосконалення особистісних психологічних якостей;

· розвиток професійно важливих якостей, необхідних майбутньому керівнику.

Прояв професійного інтересу до управлінської (менеджерської) діяльності у студентів та створення умов для розвитку професійних здібностей для здійснення майбутніми економістами управлінських функцій спонукало нас до розробки програми та запровадження у навчальний процес професійно зорієнтованого курсу “Психологія менеджменту”.

Програмою передбачено, що у процесі вивчення предмету “Психологія менеджменту” знання студентів повинні акцентуватись на ролі психологічного чинника в управлінні, оптимальному розподілі професійних і соціальних ролей в колективі, лідерстві й керівництві, засвоєнні психологічних механізмів прийняття управлінських рішень, психологічному забезпеченні вирішення проблем управління організацією в умовах ринкової системи господарювання.

Після вивчення курсу студенти повинні засвоїти особливості взаємин й спілкування людей при виконанні спільних завдань, вміти враховувати індивідуально-психологічні особливості персоналу, використовувати способи активізації діяльності персоналу через формування стійких мотивів, генерацію й пошук нових ідей та володіти уміннями використовувати психологічні методики для визначення придатності індивіда до менеджерської діяльності, методи відбору кадрів, поділу і кооперації праці; методи створення іміджу організації.

Важливою умовою розвитку управлінських здібностей майбутніх економістів є формування у студентів стійких мотивів навчально-професіональної діяльності. Інтерес до процесу оволодіння управлінською діяльністю та пов'язаною з нею психологічною підготовкою у процесі вивчення предмету “Психологія менеджменту” сприяє розвитку у студентів управлінських здібностей. Зосередження їх уваги на навчальній діяльності, на конкретній темі, фактах створює умови для виникнення зацікавленості змістом навчання і змістом майбутньої професійної менеджерської діяльності.

Головним напрямом в розвитку управлінських здібностей є спрямування навчальних зусиль студентів у напрямку від “споглядання” через “інтерес діяча” до “професійного інтересу”.

Для цього потрібно, щоб інформаційний вплив на студентів був сильним, яскравим, вражаючим. Ці завдання здатний реалізувати професійно-орієнтований підхід в організації навчання, який надає можливості для успішного розвитку умінь і навичок, необхідних в управлінській діяльності. Під час засвоєння студентами особливостей управлінської діяльності треба прагнути, щоб у них в процесі навчання переважав позитивний емоційний стан. Поява внутрішньої потреби в самостійних діях, спрямованих на удосконалення своєї професійної підготовки, яка включає в себе і психологічну підготовку, буде свідчити про перехід студента на більш глибокий рівень інтересу - на “інтерес діяча”. Цей інтерес характеризується:

· розкриттям передумов здібностей до управлінської діяльності;

· мимовільною і довільною увагою до діяльності, яку організує сам студент;

· наявністю активних зусиль при можливості займатися цією діяльністю;

· переживанням позитивних емоцій і свідомий пошук їх поновлення.

Психологічна підтримка студентів, які виявили “інтерес діяча”, передбачає забезпечення емоційного підкріплення під час оволодіння ними уміннями і навичками своєї майбутньої професії. Якщо управлінська діяльність стає особисто значимою і вона займає важливе місце у ціннісних орієнтаціях студента - виникає чисто професійний інтерес. Цей інтерес характеризується інтенсивністю уваги, вольових зусиль, постійністю, усвідомленістю інтересу. Саме цей рівень розвитку професіональних інтересів особистості до управлінської діяльності забезпечує найбільші позитивні зрушення в мотивах і нахилах і в цілому у формуванні управлінської спрямованості студентів.

Управління колективною увагою студентів, її залучення і мобілізація відбувається: при використання рольових ігор, вирішенні управлінських завдань, проведенні психологічного тестування; постановці запитань, формулюванні задач, пов'язаних з психологічними закономірностями майбутньої професії.

Для формування у студентів вміння ставити мету під час оволодіння вміннями і навичками управлінської діяльності застосовується метод проблемного навчання, прийомів, які вчать студентів планувати і обґрунтовувати свої дії. З метою розвитку прагнення у студентів до досягнення поставленої мети передбачається: створення ситуацій успіху; пропонуються варіативні задачі із застосуванням карток із зразками розв'язання задач (алгоритмами дій), опорних конспектів; спонукання студентів до формування проблеми; застосування прийомів, які виховують професійно важливі вольові якості (такі, як вміння перебороти труднощі, витримка, терпеливість, стійкість, настирливість та ін.). Самооцінка студентів відносно результатів оволодіння навичками управлінської діяльності (емоційне відношення до результату) формується під час оцінювання викладачем не тільки рівня теоретичних знань і практичних умінь студентів, але і якості їх навчальної діяльності (темпу і повноти виконання завдань) та якостей особистості, які при цьому проявляються: ступеня самостійності, відповідальності, цілеспрямованості.

Отже, вивчення предмету “Психологія менеджменту” пов'язане з розвитком управлінських здібностей, в межах якого відбувається і розвиток їх природних задатків, зокрема, до управлінської діяльності та професійних інтересів в цілому, приводить до поглиблення інтересу студентів до професії економіста-управлінця.

Важливим напрямком психологічної підготовки майбутніх економістів-управлінців, що створює умови для розвитку професійно важливих якостей управлінця, є розвиток комунікативних здібностей. Робота у цьому напрямку починається під час вивчення предмету “Психологія і педагогіка”. Мета цього етапу - активізувати потребу студентів до самовдосконалення в сфері спілкування, теоретично підготувати їх до практики особистісного росту.

Наступним напрямком психологічної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності є формування їх емоційно-вольової сфери, перш за все - емоційної стійкості, здатності до саморегуляції поведінки. Для цього студентів знайомлять з прийомами активізації процесу самовиховання волі, вироблення звички подолання негативних емоцій і вміння досягти релаксації, тобто переключення уваги на свій внутрішній світ.

Підвищення інтелектуальних показників студентів забезпечується у вищому навчальному закладі безпосередньо змістом навчальної діяльності, проте врахування індивідуальних особливостей механізмів інтелектуальної діяльності (задатків) значно підвищує ефективність розвитку інтелектуальних можливостей.

Підготовка майбутніх фахівців економічного профілю до управлінської діяльності відбувається і в процесі вивчення фундаментальних та фахових навчальних дисциплін. Значну роль у цьому відіграють новітні технології навчання, відповідний добір форм і методів професійної підготовки.

Студент тільки тоді набуває професійно важливих якостей, коли сам здобуває нові знання і творить, сам формує вміння і навички, розвиває власні здібності в процесі самостійної діяльності. В результаті цього він стає самостійною особистістю, діє цілеспрямовано, впевнено і творчо, послідовно опановує справу і досягає при цьому значних результатів.

Забезпеченню вимог сьогодення до підготовки економіста-управлінця сприяє широке застосування у навчальному процесі сучасних активних методів навчання - ситуаційних вправ, ділових та проблемних ігор, кейс-технологій, рольового аналізу конкретних економічних та управлінських ситуацій тощо.

В умовах проблемного навчання процес засвоєння перестає бути тільки інтелектуальним процесом, він стає процесом особистісним. Це означає, що, крім мислення, в проблемній ситуації представлені емоційні, вольові та інші пізнавальні процеси, тобто приводяться в дію всі найважливіші психічні властивості особистості.

Отже, програма розвитку управлінських здібностей у студентів економічного вузу базується на таких засадах:

1. Психодіагностика індивідуальних особливостей студентів, особливо виявлення природних задатків, є сприятливим фактором в підвищенні ефективності професійного навчання та розвитку професійних здібностей.

2. Застосування методів активного психологічного впливу - індивідуального психологічного консультування та психотренінгів - сприяють розвитку у студентів професійно-важливих якостей, необхідних економісту-управлінцю.

3. Формуванню стійких умінь та навичок, необхідних для здійснення управлінської діяльності, сприяє проведення спеціального професійно орієнтованого навчального курсу “Психологія менеджменту”.

Література

1. О.Романовський Вища освіта на зламі тисячоліть. Книга 1. Ефективна підприємницька освіта як фундамент економічного розвитку демократичного суспільства. Наукове видання. Київ. Видавниче підприємство “Деміур”, 2000. 248с.

2. А.В.Массанов Психологическая подготовка студентов к профессиональной деятельности // Наука і освіта. Наук.-практичний журнал, №3, 2004. с.123

Размещено на Allbest.ru