Психологічні особливості перфекціонізму спортсменів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.9:796:17.036.2(043.3)

Міністерство освіти і науки України

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

Психологічні особливості перфекціонізму спортсменів

19.00.01 - загальна психологія, історія психології

кандидата психологічних наук

Матієшин Іван Васильович

Луцьк - 2015

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі загальної та соціальної психології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Подляшаник Василь Васильович, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, доцент кафедри загальної та соціальної психології

Офіційні опоненти:доктор психологічних наук, доцент Ставицький Олег Олексійович, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка С. Дем'янчука, професор кафедри психології

кандидат психологічних наук Грандт Вікторія Вікторівна, Запорізький національний університет, старший викладач кафедри практичної психології

Захист відбудеться «30» травня 2015 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 32.051.05 у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки за адресою: вул. Потапова, 9, м. Луцьк, 43024.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки за адресою: вул. Винниченка, 30 а, м. Луцьк, 43024.

Автореферат розісланий «28» квітня 2015 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л. Я. Малімон

поведінковий спортсмен невротизація перфекціонізм

Анотація

Матієшин І. В. Психологічні особливості перфекціонізму спортсменів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія, історія психології. - Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. - Луцьк, 2015.

У дисертаційній роботі обґрунтовано концептуальні засади дослідження перфекціонізму спортсменів та емпірично встановлено психологічний зміст адаптаційно-емоційних та адаптаційно-поведінкових показників прояву перфекціонізму спортсменів різних вікових категорій. Поглиблено наукові уявлення щодо вивчення спортивного перфекціонізму особистості та розроблено структурну модель прояву спортивного перфекціонізму із визначенням його основних критеріїв і показників.

В результаті емпіричного дослідження доведено, що прояв перфекціонізму спортсменів регламентує зміст адаптаційно-емоційних та адаптаційно-поведінкових характеристик спортсменів. Окреслено психологічні особливості емоційно-поведінкової інтеграції та невротизації у прояві перфекціонізму спортсменів та вікової специфіки накопичення невротичних ознак його прояву в описі збільшення індексу демонстративно-істеричної невротизації та індексу депресивно-лабільної невротизації у діапазоні вікового становлення особистості спортсмена.

Ключові слова: перфекціонізм, спортивний перфекціонізм, емоційно-поведінкова інтеграція, емоційно-поведінкова невротизація, спортсмен.

Аннотация

Матиешин И. В. Психологические особенности перфекционизма спортсменов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. -Восточноевропейский национальный университет имени Леси Украинки. - Луцк, 2015.

В диссертационной работе обоснованы концептуальные основы исследования перфекционизма спортсменов и эмпирически установлено психологическое содержание адаптационно-эмоциональных и адаптационно-поведенческих показателей проявления перфекционизма спортсменов различных возрастных категорий.

Углублено научные представления по изучению спортивного перфекционизма личности как специфической формы активности личности, которая направлена на физическое усовершенствование и проявляется в спортивных достижениях. Определено основные психологические особенности спортивной деятельности и личностных свойств спортсмена, которые определяют эффективность его спортивной деятельности. Рассмотрение психологических факторов эффективности спортивной деятельности позволяет утверждать, что осуществление спортивной деятельности обусловлено перфекционистскими характеристиками спортсмена. Усовершенствовано теоретические наработки относительно изучения спортивного перфекционизма как стремления к спортивному совершенству и непревзойденности, которое соединяясь со склонностью к чрезмерно критичному отношению к себе, способностью следовать завышенным стандартам деятельности и надвысокой требовательностью с целью достижения спортивной успешности.

Разработана структурная модель проявления спортивного перфекционизма личности, в которой четко определены его критериальные признаки (конструктивный и неконструктивный) и психологические показатели, которые операционализированы в адаптационно-эмоциональных и адаптационно-поведенческих характеристиках спортсменов. Выделенные индексы интеграции и невротизации проявления перфекционизма спортсменов содержат потенциал критериев конструктивности / неконструктивности и адаптационно-эмоциональных и адаптационно-поведенческих показателей, которые образуют внутреннюю стойкую взаимозависимость, основным признаком которой является адаптивность спортсменов, которая демонстрирует активное включение человека в спортивную деятельность и ее результативность.

В результате эмпирического исследования доказано, что проявление перфекционизма спортсменов регламентирует содержание адаптационно-эмоциональных и адаптационно-поведенческих характеристик спортсменов. Проведение факторизации эмпирических данных позволило получить факторную структуру адаптационно-эмоциональных и адаптационно-поведенческих характеристик перфекционизма спортсменов разных возрастных категорий. Получено подтверждение последовательности их проявления от признаков интеграции эмоционально-поведенческих характеристик (перфекционизм, ориентированный на себя, уравновешенность и коммуникабельность) спортсменов в возрасте от 15-ти до 20-ти лет, признаков невротизации эмоционально-поведенческих характеристик (социально ориентированный перфекционизм, экзальтированный тип характера и истерическое реагирование) спортсменов возрастной категории от 20-ти до 25-ти лет, до признаков выраженных невротических нарушений (перфекционизм, ориентированный на других и невротическая депрессия) у спортсменов в возрасте от 25-ти до 35-ти лет.

Определены психологические особенности эмоционально-поведенческой интеграции и невротизации в проявлении перфекционизма спортсменов и возрастной специфики накопления невротических признаков его проявления в описании увеличения индекса демонстративно истерической невротизации и индекса депрессивно-лабильной невротизации в диапазоне возрастного становления личности спортсмена.

Практическое значение диссертации состоит в том, что предложенная организационная схема исследования психологических особенностей проявления перфекционизма спортсменов разных возрастных категорий, а также полученные диагностические результаты могут использоваться психологами как параметры возможной психокоррекционной работы относительно предупреждения признаков невротизации личности.

Диссертационная работа содержит перспективы дальнейших разработок и внедрения системной диагностики проявлений перфекционизма спортсменов в пределах других возрастных категорий, что позволит конкретизировать показатели их профессионального здоровья.

Ключевые слова: перфекционизм, спортивный перфекционизм, эмоционально-поведенческая интеграция, эмоционально-поведенческая невротизация, спортсмен.

Annotation

Matiyeshyn I. V. Psychological peculiarities of perfectionism of sportsmen. ? Manuscript.

Dissertation for obtaining the scientific degree of candidate of psychological sciences, specialty 19.00.01 ? general psychology, history of psychology. - Lesya Ukrainka East European National University. ? Lutsk, 2015.

In dissertation paper the conceptual bases of studying the perfectionism of sportsmen are grounded and psychological content of adaptive emotional and adaptive-behavioral indices of sportsmen perfectionism manifestation of different age categories is empirically stated. Scientific concepts of studying the sport perfectionism of personality are deepened and structural model of manifestation of sport perfectionism is developed, defining its basic criteria and indices.

As a result of empirical study it has been proved, that sportsmen perfectionism manifestation regulates the content of adaptive-emotional and adaptive-behavioral characteristics of sportsmen. The psychological peculiarities of emotional and behavioral integration and neurotization are outlined; in manifestation of perfectionism of sportsmen and age specifics of accumulation of neurotic traits of its manifestation in the description of indexes increase of demonstrative hysterical and depressive labile neurotization in the range of age formation of sportsmen personality.

Keywords: perfectionism, sport perfectionism, emotional and behavioral integration, emotional and behavioral neurotization, sportsman.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вивчення перфекціоністських особливостей поведінки професіонала в межах професійної психології набуває останнім часом усе більшої ваги і особливо це стосується професійної діяльності спортсменів, результативність якої зумовлена чітко організованими і регламентованими вимогами діяльності, що кваліфікуються як перфекціоністські і розглядаються крізь такий психологічний феномен як спортивний перфекціонізм.

У психологічній науці виділяють різноманітні підходи щодо окреслення структури перфекціонізму (Н. Гаранян, Дж. Ешбі, У. Паркер, Р. Слені, Д. Хамачек, А. Холмогорова та ін.), однак з огляду на існуючі дослідження особистісної спрямованості перфекціонізму (С. Єнікалопов, О. Лоза, О. Соколова, Г. Флетт, П. Хьюїтт, П. Циганкова, Т. Юдєєва та ін.); виокремлення низки когнітивних та інтерперсональних показників високих особистісних стандартів особистості (Дж. Барроу, С. Волікова, Г. Горська, Н. Грисенко, Л. Данилевич, А. Золотарьова, К. Ландрєва, М. Ларских, П. Шулер та ін.), конкретизації його діяльнісного, потребнісно-мотиваційного й соціального компонентів (Ю. Брисєва, І. Грачова, І. Гуляс, М. Елліот, З. Карпенко, С. Петерс, Т. Титаренко, П. Хеввіт, Г. Чепурна та ін.) залишається відкритим питання психологічної структури перфекціонізму в спортивній діяльності. Якщо не обмежувати вивчення перфекціонізму розглядом його як клінічного феномену (А. Адлер, Н. Гаранян, К. Едкінс, І. Малкіна-Пих, В. Парамонова, А. Федулєєва, З. Фройд, А. Холмогорова, К. Хорні, Р. Шафран та ін.), то його прояви в активно-позитивному прагненні до досягнень, високих особистісних стандартах результативності власної діяльності, високій організованості та працездатності дуже тісно межують із вивченням спортивної успішності особистості. Однак, саме завдячуючи спортивному перфекціонізму, особистість потрапляє у невротичну залежність від прагнення до високоякісного виконання дій у професійній діяльності, що може призвести до значних витрат фізичних та психічних ресурсів спортсмена.

Також слід враховувати готовність спортсменів до конструктивного реагування на перфекціоністські вимоги, яка зумовлена не тільки віковими і кваліфікаційними характеристиками спортсмена, але й рівнем сформованості його особистісної зрілості. Додамо, що перфекціонізм розглядається у взаємозв'язку із такими особистісними властивостями спортсменів, як самооцінка, мотивація до успіху і уникання невдач, змагальна тривожність і цілепокладання, де визначальним фактором є зовнішні вимоги тренерів, батьків, ситуації оцінювання на змаганнях тощо (Л. Акімова, В. Бочелюк, Б. Вяткін, Г. Горбунов, К. Жаров, В. Кліменко, А. Пуні, О. Родіонов та ін.). Конструктивні прояви перфекціонізму спортсменів збігаються із позитивним ставленням до діяльності, впевненістю в ситуаціях конкуренції і змагань, орієнтацією на успіх (Д. Бамбер, У. Віал, Є. Ільїн, А. Распопова, Н. Сцабо, В. Толочек, В. Травова, Р. Шайхтдінов та ін.). Неконструктивність перфекціонізму пов'язана із підвищенням напруженості спортсменів, збільшенням їх тривожності, зниженням впевненості в собі та схильністю до емоційного вигорання (І. Айдман, О. Вуллард, Дж. Дрейджер, В. Келер, Р. Найдіффер, Г. Старшенбаум, О. Чернікова та ін.).

Таким чином, актуальність означеної проблеми та недостатнє теоретичне й емпіричне її вивчення обумовили вибір теми дисертаційної роботи «Психологічні особливості перфекціонізму спортсменів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми кафедри загальної та соціальної психології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки «Методологія і практика дослідження особистості» та є складовою комплексної науково-дослідної теми «Психологія професіоналізму особистості: технології професійного самозбереження в практиці» (номер державної реєстрації 0113U002217), що координується Міністерством освіти і науки України. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (протокол № 6 від 27.12.2012 р.) й узгоджена Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 6 від 17.06.2014 р.).

Мета дослідження полягає у теоретичному та емпіричному обґрунтуванні психологічних особливостей та вікової специфіки прояву перфекціонізму спортсменів.

Для досягнення поставленої мети передбачено виконання таких завдань:

1. На основі результатів теоретико-методологічного вивчення проблеми визначити критерії та показники перфекціонізму спортсменів.

2. Розробити структурну модель прояву спортивного перфекціонізму особистості.

3. З'ясувати на емпірико-діагностичному рівні психологічний зміст адаптаційно-емоційних і адаптаційно-поведінкових показників прояву перфекціонізму спортсменів різних вікових категорій.

4. Обґрунтувати психологічні особливості та вікову специфіку прояву перфекціонізму спортсменів.

Об'єкт дослідження - психологічний феномен перфекціонізму особистості.

Предмет дослідження - психологічні особливості прояву перфекціонізму спортсменів.

Теоретико-методологічна основа дослідження представлена зарубіжними та вітчизняними концепціями перфекціонізму (Н. Гаранян, С. Єніколопов, Р. Слені, Д. Хамачек, Г. Флетт, П. Хьюїтт, М. Холендер, А. Холмогорова, Т. Юдєєва, В. Ясная та ін.); положеннями щодо змісту та ролі перфекціонізму у спортивній діяльності (В. Грандт, Є. Гогунов, Г. Горская, Д. Гоулд, Є. Ільїн, Б. Мартьянов, Р. Пілоян, А. Распопова, О. Ставицький, М. Стамбулова, В. Травова, Р. Уенсберг та ін.); сучасними концепціями спортивної діяльності (Н. Волянюк, Ф. Генов, Л. Гіссен, В. Маріщук, В. Кліменко, Б. Кретті, Г. Ложкін, Р. Найдіффер, Л. Сєрова та ін.) та концепціями розвитку спортивної кар'єри і досягнень спортсмена (Ю. Блудов, Т. Джамгаров, Б. Кретті, Р. Мартенс, В. Плахтієнко, В. Ротенберг, В. Румянцева, В. Степанський та ін.).

Для реалізації поставлених завдань було використано такі методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, систематизація наукової літератури з питань психологічних особливостей перфекціонізму особистості в генеральній сукупності спортсменів різних вікових категорій); емпіричні (бесіда; спостереження; тестування із використанням методик: багатовимірної шкали перфекціонізму П. Хьюітта і Г. Флетта (для визначення рівня перфекціонізму і визначення характеру співвідношення його складових); клінічний опитувальник для виявлення і оцінки невротичних станів К. Яхіна і Д. Менделевича; опитувальник Ч. Спілбергера; опитувальник самооцінки психічних станів Г. Айзенка; опитувальник визначення «типу особистості» та «ймовірних розладів» цього типу Дж. Олдхема і Л. Моріса (для вивчення адаптаційно-емоційних особливостей досліджуваних спортсменів); тест-опитувальник «Індекс життєвого стилю» (Life Style Index) Р. Плутчика; багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (МЛО-АМ) О. Маклакова і С. Чермяніна; особистісний опитувальник FPI (модифікована форма В); опитувальник визначення акцентуацій характеру Леонгарда?Шмишека (для вивчення адаптаційно-поведінкових особливостей спортсменів); методи статистичної обробки даних: однофакторний дисперсійний аналіз (АNOVA) (для встановлення статистично-значущих відмінностей середніх значень груп досліджуваних, диференційованих за віком); факторний аналіз (для виокремлення факторної структури адаптаційно-емоційних і адаптаційно-поведінкових особливостей прояву перфекціонізму спортсменів); множинний регресійний аналіз (МРА) (для встановлення взаємозв'язку між залежною і вихідними змінними з метою встановлення прогностичних детермінант прояву перфекціонізму спортсменів в усіх трьох вибірках). Статистичну обробку даних проведено за допомогою комп'ютерного забезпечення SPSS для Windows (версія 13.0).

Організація і база дослідження. Науково-дослідницька робота здійснювалась на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Дрогобицького національного педагогічного університету імені Івана Франка, Волинської обласної дитячо-юнацької спортивної школи «Колос» та спортивно-оздоровчого центру «Еней» м. Дрогобич Львівської області. У дослідженні взяли участь 263 спортсмена віком від 15 до 35 років.

Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що:

уперше встановлено психологічний зміст перфекціонізму спортсменів різних вікових категорій засобами теоретичного та емпіричного вивчення його прояву; запропоновано структурну модель прояву спортивного перфекціонізму із визначенням його критеріїв та показників і на емпірико-діагностичному рівні з'ясовано психологічний зміст адаптаційно-емоційних та адаптаційно-поведінкових показників прояву перфекціонізму спортсменів різних вікових категорій;

уточнено поняття «спортивний перфекціонізм»; удосконалено теоретичні здобутки щодо вивчення спортивного перфекціонізму як прагнення до спортивної досконалості та неперевершеності, яке поєднується зі схильністю до надмірно критичного ставлення до себе, здатністю слідувати завищеним стандартам діяльності та надвисокою вимогливістю з метою досягнення спортивної успішності;

подальшого розвитку набули положення щодо психологічних особливостей емоційно-поведінкової інтеграції та невротизації проявів перфекціонізму спортсменів та вікової специфіки накопичення невротичних ознак його прояву в описі збільшення індексу демонстративно-істеричної невротизації та індексу депресивно-лабільної невротизації у діапазоні вікового становлення особистості спортсмена.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що запропонована організаційна схема емпіричного дослідження психологічних особливостей прояву перфекціонізму спортсменів різних вікових категорій, а також отримані діагностичні результати можуть використовуватися психологами як параметри можливої психокорекційної роботи щодо запобігання ознак спортивної невротизації особистості. Висновки роботи можуть бути використані при викладанні навчальних дисциплін «Загальна психологія», «Психодіагностика», «Експериментальна психологія», «Диференціальна психологія» та «Психологія спорту».

Основні результати дослідження впроваджені у навчально-виховний процес Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (довідка № 03-31/02/3491 від 03.11.2014 р.), Мукачівського державного університету (довідка № 3130 від 19.11.2014 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка № 2083 від 15.12.2014 р.), а також у процес спортивної підготовки школярів у Волинській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі «Колос» (довідка № 185/1-18 від 12.12.2014 р.) та спортивно-оздоровчому центрі «Еней» м. Дрогобич Львівської області (довідка № 87 від 15.12.2014 р.).

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертаційної роботи відображено у публікаціях автора, результати дослідження обговорені на засіданнях кафедри загальної та соціальної психології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Результати наукової роботи оприлюднені автором у таких доповідях і повідомленнях на міжнародних науково-практичних конференціях: «Здоров'я, освіта, наука та самореалізація особистості» (Луцьк, 2013); «Социально-педагогическая и медико-психологическая поддержка личности в онтогенезе» (Брест, 2013); «Актуальні проблеми психології особистості та міжособистісних взаємин» (Кам'янець-Подільський, 2013); «Когнітивні та емоційно-поведінкові фактори повноцінного функціонування людини: культурно-історичний підхід» (Харків, 2013); «Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи дослідження (PPMSRPR)» (Київ, 2014); «Проблема особистості у сучасній психології: теорія, методологія, практика» (Одеса, 2014); всеукраїнських науково-практичних конференціях і конгресах: «Психолого-педагогічні проблеми спортивної та професійної діяльності» (Харків, 2013); ІІІ Всеукраїнському психологічному конгресі з міжнародною участю «Особистість в сучасному світі» (Київ, 2014); «Технології роботи психолога в організації» (Запоріжжя, 2014).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено у 11 публікаціях, з яких 4 статті опубліковано у виданнях, що включені до переліку фахових у галузі психології, 1 стаття - у міжнародному періодичному виданні з психології, 6 - у збірниках наукових праць та матеріалів конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, двох додатків, списку використаних літературних джерел (193 найменування, з них 33 - іноземною мовою). Робота містить 20 таблиць і 14 рисунків. Основний зміст дисертації представлений на 160 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження; розкрито методологічні та теоретичні засади дослідження, висвітлено наукову новизну і практичну значущість роботи; наведено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження у практику, подано інформацію про структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі «Теоретико-методологічний аналіз вивчення перфекціонізму в спортивній діяльності особистості» висвітлено передумови дослідження проблеми перфекціонізму, здійснено її теоретичний аналіз у роботах вітчизняних та зарубіжних науковців, презентовано теоретичні моделі та емпіричні дослідження перфекціонізму й окреслено основні характеристики спортивного перфекціонізму особистості.

Теоретико-методологічний аналіз вивчення феномену перфекціонізму демонструє його багатоаспектність дослідження у психологічній науці. Огляд основних концепцій і теорій особистості засвідчує факт звернення відомих персонологів до проблеми перфекціонізму у поняттях «Его-ідеал» (З. Фройд); «прагнення до неперевершеності» (А. Адлер); «ідеалізований образ Я» (К. Хорні); «самоактуалізація» (А. Маслоу); «мережа когніцій»(Д. Барнс) тощо.

Розгляд перфекціонізму у доробках сучасних психологів демонструє широку варіативність його трактувань, які об'єднані у такі підходи до його вивчення: 1) потреба самовдосконалення, яка визначає специфіку особистісних стандартів особистості, без урахування здатності до їх досягнення, і виявляється в прагненні бути досконалим, ідеальним у всьому (Н. Гаранян, Дж. Ешбі, Р. Слені, Г. Флетт, Р. Фрост, А. Холмогорова, П. Хьюітт та ін.); 2) настанова особистості, яка виявляється в тенденції розглядати як неприйнятне все, що «нижче за довершеність» (Д. Барнс, Н. Грисенко, І. Гуляс, З. Карпенко, Г. Олпорт, П. Циганкова та ін.); 3) життєвий стиль, що включає змінену мотиваційну спрямованість і особливості когнітивного стилю, такі як надмірне узагальнення, імперативність, ігнорування обмежень, когнітивна недиференційованість тощо (А. Адлер, М. Елліот, А. Золотарьова, В. Паркер, О. Соколова, М. Холодная, Т. Юдєєва та ін.); 4) риса особистості, яка виявляється в повсякденній практиці висування до себе та інших вимог щодо виконання обов'язків і провадження діяльності на більш високому рівні, ніж того потребують обставини, а також у прагненні до бездоганного виконання завдання (Д. Ватсон, Л. Данилевич, Л. Кларк, К. Ландрєва, А. Харкнесс, М. Холлендер, Г. Чепурна та ін.),

Подані в психологічній літературі розробки проблеми демонструють різні підходи дослідників до визначення типів, форм та структури перфекціонізму, які відображені у: концепції Р. Фроста, що базується на шести компонентах перфекціонізму (особистісні стандарти, заклопотаність помилками, сумніви у власних діях, батьківські очікування, батьківська критика, організованість); концепції канадських вчених Г. Флетта і П. Хьюітта, де за основу взято багатовимірну структуру спрямованості перфекціонізму у параметрах Я_адресований, адресований іншим, адресований світу, соціально приписуваний перфекціонізм; моделі перфекціонізму Р. Слені, де основними його параметрами є високі стандарти, організованість, тривога, прокрастинація, проблеми в інтерперсональних відносинах; британській моделі перфекціонізму, яка побудована на шести параметрах його класифікації (особистісні стандарти, заклопотаність помилками, сумніви у власних діях, організованість, батьківські очікування, батьківська критика); у канадській багатовимірній моделі, у якій увага закцентована на параметрі «високі стандарти» у його різній адресації (до себе, до інших осіб, інших осіб до особистості); американській моделі перфекціонізму, у якій детально описані такі негативні наслідки перфекціонізму як прокрастинація, тривога, інтерперсональні труднощі; біхевіоральній моделі «двоїстого процесу», де виокремлюють позитивний і негативний перфекціонізм; моделі патологічного перфекціонізму, у якій описано його шість складових (завищені стандарти діяльності й домагання, надмірні вимоги до інших і завищені очікування від них, сприйняття інших людей як таких, що делегують високі очікування, персоналізація, поляризоване мислення, негативна селекція).

Щодо типології перфекціонізму, то у психологічній літературі описуються як позитивні, так і негативні прояви перфекціонізму: нормальний (здоровий) і патологічний (невротичний); адаптивний і неадаптивний; пасивний і активний; функціональний та дисфункціональний, нарцисичний та обсесивно-компульсивний; нонперфекціонізм, здоровий та дисфункціональний (Р. Вінтер, Н. Гаранян, Г. Флетт, А. Холмогорова, П. Хьюітт та ін.). Окреслено основні погляди щодо впливу внутрішніх (вроджених) і зовнішніх факторів сімейного виховання, реклами, масової культури, засобів масової інформації тощо на розвиток перфекціонізму (К. Дебровські, М. Елліот, C. Мур, K. Отто, Л. Сільверман, Б. Сороцкін та ін.).

Контекст вивчення перфекціонізму в спортивній діяльності окреслює межі вивчення цього феномену як властивості особистості, орієнтованої на високі спортивні досягнення. Презентація психологічних особливостей змісту та реалізації спортивної діяльності стосується детального аналізу її процесуально-результативних характеристик, психологічних факторів і умов продуктивності й успішності, а також психофізіологічних і психологічних властивостей спортсмена (Ю. Блудов, Н. Волянюк, Л. Гіссен, В. Маріщук, В. Кліменко, Б. Кретті, Г. Ложкін, Р. Мартенс, В. Плахтієнко, В. Ротенберг та ін.).

Специфіка здійснення спортивної діяльності підтверджує конструктивні перфекціоністські тенденції її прояву: перфекціонізм є необхідним атрибутом змагання та ефектом суперництва спортсменів, викликає вироблення психічних якостей, які сприяють досягненню перемоги, формуванню мотивації успіху, підтримці наполегливості у досягненні поставленої мети незалежно від зовнішніх факторів; а високі фізичні навантаження потребують оптимізації рівня емоційного збудження, який забезпечує високу якість спортивної діяльності у змагальних умовах. Визначено неконструктивні (невротичні) ознаки прояву перфекціонізму спортсменів, серед яких втрата спортивного самовладання і переживання невпевненості у собі; поява відчуття безпорадності; неготовність або відмова йти на ризик; відчуття самовідчуження, невдоволеності собою і розчарування в собі; заклопотаність спортсмена очікуваннями й оцінкою себе іншими; відсутність відчуття особистісного розвитку і спортивного прогресу; поява відчуттів вичерпаності фізичних та психологічних ресурсів спортсмена; зацикленість на ідеї довершеності.

Узагальнення опрацьованого матеріалу відображено у визначенні спортивного перфекціонізму як прагнення до спортивної досконалості й неперевершеності, яке містить завищені стандарти виконання дій у поєднанні з тенденцією до надмірно критичного ставлення спортсмена до себе, здатності слідувати завищеним стандартам діяльності і висуванню високих вимог до себе з метою досягнення спортивної успішності.

Ґрунтовне вивчення напрацювань щодо спортивного перфекціонізму на теоретичному рівні створює основу для можливості проведення емпірико-діагностичного дослідження на генеральній сукупності спортсменів різних вікових категорій.

У другому розділі «Емпірико-діагностичне дослідження перфекціонізму спортсменів» висвітлено концептуальні засади дослідження перфекціонізму спортсменів у його критеріях і показниках адаптаційно-емоційного й адаптаційно-поведінкового змісту, та процедурно-методичне забезпечення емпіричного вивчення проблеми.

Проведений теоретико-методологічний аналіз проблеми спортивного перфекціонізму дав усі підстави для розробки структурної моделі прояву спортивного перфекціонізму особистості (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структурна модель прояву спортивного перфекціонізму особистості

За критеріальною ознакою конструктивності поділяємо перфекціонізм на: 1 - конструктивний перфекціонізм (схильність спортсмена ставити високі вимоги до себе, що ототожнюється із позитивним ставленням до діяльності, впевненістю в ситуаціях конкуренції і змагань, орієнтацією на успіх); 2 ? неконструктивний перфекціонізм (пов'язаний із підвищенням напруженості спортсменів, збільшенням тривожності, зниженням впевненості в собі та схильністю до емоційного вигорання). При цьому, орієнтований на себе перфекціонізм є конструктивним, а соціально орієнтований перфекціонізм (людина оцінює вимоги, які ставляться до неї оточуючими як завищені, яким важко відповідати, щоб заслужити прийняття та схвалення) та перфекціонізм, орієнтований на інших (пред'явлення високих вимог до оточуючих), є неконструктивними і негативно впливають на результативність діяльності.

Запропонований розподіл показників прояву перфекціонізму спортсменів на адаптаційно-емоційні й адаптаційно-поведінкові є зручним варіантом аналізу цього феномену щодо емпіричної верифікації індексів його прояву: індекс інтеграції емоційно-поведінкових характеристик спортсменів визначає рівень їх емоційно-поведінкової рівноваги в умовах спортивної реалізації; індекс невротизації емоційно-поведінкових характеристик визначає рівень професійної невротизації як варіативної особистісної змінної у відображенні динаміки змін психічних станів спортсмена.

Структурна модель прояву спортивного перфекціонізму на емпірико-діагностичному рівні дасть змогу з'ясувати зміст адаптаційно-емоційних та адаптаційно-поведінкових показників прояву перфекціонізму, а також розкрити психологічні особливості емоційно-поведінкової інтеграції та невротизації прояву перфекціонізму спортсменів різних вікових категорій

У третьому розділі «Специфіка і закономірності прояву перфекціонізму спортсменів» викладено основний матеріал емпіричного дослідження, висвітлено емпіричну експлікацію моделі проявів спортивного перфекціонізму особистості як регламентації інтегративного та невротичного змісту адаптаційно-емоційних та адаптаційно-поведінкових характеристик; з'ясовано адаптаційну специфіку та вікові закономірності прояву спортивного перфекціонізму особистості.

У розділі представлено опис результатів емпірико-діагностичного дослідження адаптаційно-емоційного й адаптаційно-поведінкового змісту прояву перфекціонізму спортсменів різних вікових категорій: група 1 - спортсмени вікової групи від 15-ти до 20-ти років (31,3 %); група 2 - спортсмени вікової групи від 20-ти до 25-ти років (43,9 %) та група 3 - спортсмени вікової категорії від 25-ти до 35_ти років (24,8 %).

За результатами проведення багатовимірної шкали перфекціонізму П. Хьюітта і Г. Флетта виокремлено такі відмінності його прояву: у спортсменів вікової категорії від 15-ти до 20-ти років виділяються ознаки перфекціонізму, орієнтованого на себе (у 73,2 % досліджуваних показники цього виду перфекціонізму знаходяться на рівні середнього та високого); для спортсменів вікової категорії від 20-ти до 25-ти років домінуючий прояв має соціально-орієнтований перфекціонізм (у 87 % досліджуваних зафіксовано середні та високі показники); у спортсменів вікової категорії від 25-ти до 35-ти років домінує прояв перфекціонізму, орієнтований на інших (72,3 % досліджуваних цієї групи продемонстрували середній та високий рівень прояву цього перфекціонізму).

Застосування однофакторного дисперсійного аналізу підтвердило статистично значущі відмінності середніх значень груп, диференційованих за віковими категоріями (рівень достовірності від р ? 0,01 до р ? 0,001).

За результатами вивчення адаптаційно-емоційних та адаптаційно-поведінкових характеристик прояву перфекціонізму не помічено виражених невротичних порушень спортсменів, за винятком прояву у них тривоги та істеричного реагування; висока реактивна тривожність характеризується суб'єктивними переживаннями емоційної напруги, неспокою, нервовості, які супроводжуються активацією вегетативної нервової системи; зафіксовані «самовпевнений» і «контролюючий» типи особистості віднаходять своє підтвердження у емоційно-поведінкових характеристиках таких сформованих акцентуацій характеру, як демонстративний, збудливий та циклотимічний, психологічний аналіз яких окреслює виражену егоцентричність, і, навіть певною мірою егоїзм та емоційну реактивність у взаємодії з оточуючим світом. У прояві життєвих стилів поведінки виокремлюється «компенсація» у різноманітних варіантах виправлення або заміни об'єкта, що викликає почуття неповноцінності, нестачі, втрати у реальному житті, «реактивні утворення», які на підсвідомому рівні відповідають за трансформацію імпульсів та почуттів, які суб'єкт з тих чи інших причин розцінює як неприйнятні, та «раціоналізація», яка демонструє старанність, відповідальність, сумлінність, самоконтроль, схильність до аналізу й самоаналізу, ґрунтовність, дисциплінованість, любов до порядку, передбачливість, індивідуалізм. Саме ці характеристики часто виступають визначальними у психологічному портреті кваліфікованого спортсмена.

У спортсменів вікової категорії від 20-ти до 25-ти років адаптаційно-емоційні характеристики локалізовані у прояві обсесивно-фобічних порушень та виражених станів тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності, що у комплексі визначає специфічну виражену чутливість цих спортсменів до очікування ними соціальних наслідків їх успіхів та невдач; типологія особистості у характеристиках «добросовісного», «авантюрного» та «агресивного» типів підтверджує типовий для них, стійкий у всіх життєвих ситуаціях стан неспокою, сприйняття та оцінки всіх ситуацій як загрозливих. Тому у їх адаптаційно-поведінкових характеристиках знаходимо підтвердження у прояві таких акцентуацій характеру, як демонстративний, неврівноважений та екзальтований типи, які у зазначеному комплексі підтверджують наявність у цих досліджуваних бажання бути у центрі уваги: вони активні і навіть провокаційні у своїй поведінці, експресивні і комунікабельні. У життєвому стилі вираженими є «реактивні утворення» та «раціоналізація».

У групі спортсменів віком від 25-ти до 35-ти років адаптаційно-емоційні та адаптаційно-поведінкові характеристики мають виражений прояв невротичної депресії, що на психофізіологічному рівні носить експлозивний характер находження внутрішньої рівноваги і спокою. Такі зафіксовані типи особистості як «дійовий», «відданий» і «чуттєвий» знаходять у своїх характеристиках ознаки безпорадності, слабкості та спустошеності. Це підтверджується проявами таких типів акцентуації характеру, як неврівноважений та дистимічний типи, які визначають наявну емоційну неврівноваженість і імпульсивність спортсменів зумовленістю їх змінюваними станами переживання зверхідеалізації і девальвації цінностей, нестійкістю настрою й чутливістю, невротичністю та емоційною лабільністю. Варто відзначити, що стильові ознаки психологічного захисту співпадають із попередніми групами, що ймовірно пов'язано із професійним спрямуванням спортсменів.

Проведення факторизації методом головних компонент із варімакс-обертанням матриці психологічних показників дало змогу отримати однозначно інтерпретовану факторну структуру адаптаційно-емоційних та адаптаційно-поведінкових характеристик перфекціонізму окремо у кожній досліджуваній групі спортсменів. Правомірність застосування методу факторного аналізу до вибірки перевірялась за критерієм Кайзера?Мейєра?Олкіна: значення кореляції між фактором та змінними, що входять у його структуру, менше 0,5 до уваги не брались.

Факторну структуру адаптаційно-емоційних та адаптаційно-поведінкових характеристик спортсменів вікової категорії від 15-ти до 20-ти років складають «тривожність» (11,7 % дисперсії), «перфекціонізм, орієнтований на себе» (10,5 %), «моральна нормативність» (9,6 %), «врівноваженість» (8,2 %), «нервово-психічна стійкість» (7,3 %), «комунікабельність» (7,2 %), «інтровертованість» (7,1 %), «реактивні утворення» (6,7 %), «миролюбність» (6,4 %).

До факторів, які визначають адаптаційно-емоційні та адаптаційно-поведінкові характеристики спортсменів вікової категорії від 20-ти до 25-ти років, відносяться: «ригідність», що складає 17 % дисперсії, «соціально орієнтований перфекціонізм» (15,5 %), «врівноваженість» (11,1 %), «екзальтований тип» (8,5 %), «істеричне реагування» (7,8 %), «авантюрний тип» (6 %), «альтруїстичний тип» (5,7 %), «обсесивно-фобічні порушення» (5,5 %), «добросовісний тип» (4,8 %).

У групі спортсменів вікової категорії від 25-ти до 35-ти років факторну структуру їх адаптаційно-емоційних та адаптаційно-поведінкових характеристик складають «відкритість» (12,8 %), «перфекціонізм, орієнтований на інших» (12,8 %), «компенсація» (7,84 %), «невротична депресія» (7,8 %), «обсесивно-фобічні порушення» (7,1 %), «емоційна лабільність» (6,9 %), «дистимічний тип» (6,3 %), «пасивний тип» (5,7 %), «чутливий тип» (5,7 %).

Внаслідок застосування регресійного аналізу виокремлено найсуттєвіші прогностичні детермінанти прояву перфекціонізму спортсменів в усіх трьох вибірках.

Для спортсменів вікової категорії від 15-ти до 20-ти років найбільший внесок у дисперсію залежної змінної «індекс загального прояву перфекціонізму» внесли такі фактори, як «перфекціонізм, орієнтований на себе» ( = 0,317), «врівноваженість» ( = 0,268) і «комунікабельність» ( = 0,261): психологічний зміст домінуючих факторів показує, що загальний прояв перфекціонізму локалізований у такій його характеристиці, як перфекціонізм, орієнтований на себе, коли людина ставить завищені вимоги і стандарти до себе і результатів своєї діяльності; це впевнені в собі, відкриті новому досвіду і новим прагненням спортсмени, які власні спортивні досягнення інтерпретують як індикатор їх професійної майстерності й досконалості; вони врівноважені, мають високу працездатність, витриманість та реалістичну настроєність на досягнення високих результатів у професійному житті; декларація фізичних здібностей та ресурсів рухливості, енергійності і динамічності відображена у вираженій комунікабельності і готовності співпрацювати з іншими.

Для спортсменів віком від 20-ти до 25-ти років найбільший внесок у дисперсію залежної змінної «індекс загального прояву перфекціонізму» внесли - «соціально орієнтований перфекціонізм» ( = 0,490), «екзальтований тип» ( = 0,294) і «істеричне реагування» ( = 0,273): загальний прояв перфекціонізму локалізований в такій його характеристиці як соціально орієнтований перфекціонізм, що проявляється у генералізованому переконанні спортсменів, що інші люди ставлять до них нереалістичні високі вимоги, яким важко відповідати, щоб заслужити схвалення та прийняття; виражені характеристики екзальтованого та демонстративного типів акцентуації характеру демонструють здатність до емоційних захоплень, вміння проявляти яскравість і щирість почуттів, легкість у встановленні контактів, артистизм, прагнення до лідерства, виражену потребу у визнанні та очікування постійної уваги та похвали; така емоційно-демонстративна поведінка зумовлює зміни їх настрою, підвищену збудливість, що тісно пов'язана із істеричним типом реагування на ситуації і виражається у комплексі психосоматичних розладів.

Для спортсменів вікової категорії від 25-ти до 35-ти років властивими є «перфекціонізм, орієнтований на інших» ( = 0,357) та «невротична депресія» ( = 0,185): загальний прояв перфекціонізму локалізований в такій його характеристиці як перфекціонізм, орієнтований на інших, що визначає розвинуті високі стандарти цих спортсменів щодо пред'явлення збільшених вимог до інших; присвячення життя спортивній діяльності вимагає особистісної підготовленості фахівця до успішної професійної реалізації, де задіяні його основні адаптивні резерви нервово-психічної стійкості й витривалості; довготривалі навантаження та психоемоційна відповідальність є стимулом нервово-психічних зривів, які викликають прояви невротичної депресії та обсесивно-фобічних порушень, що проявляються у пригніченому настрої, сумній перспективі майбутнього, постійному звинуваченні себе та гіперболізації привидів для хвилювання; ознаки чутливого типу особистості цих спортсменів локалізуються у сфері їх емоційного благополуччя та комфорту, де важливою є звичка, повторення та складена практика; порушення звичного плану і програми дій, а також неприйняття чи отримання негативної оцінки за результатами своєї діяльності викликає у цих спортсменів надмірні побоювання, хвилювання і тривогу.

Отримані результати дослідження були піддані систематизації за критеріями конструктивності / неконструктивності прояву перфекціонізму спортсменів різних вікових груп: у групі спортсменів віком від 15-ти до 20-ти років емпірично регламентований інтегративний зміст адаптаційно-емоційних та адаптаційно-поведінкових характеристик спортсменів на відміну від двох інших груп, де помічено ознаки невротизації (група вікової категорії від 20-ти до 25-ти років) аж до виражених невротичних розладів (група вікової категорії від 25-ти до 35_ти років) особистості спортсмена. Емпірична експлікація проявів спортивного перфекціонізму у масштабі вікового діапазону становлення особистості спортсмена демонструє збільшення його індексу неконструктивності, який диференційований на два види: 1 - індекс демонстративно-істеричної невротизації, який проявляється у віці від 20-ти до 25-ти років; та 2 - індекс депресивно-лабільної невротизації, властивий спортсменам віком від 25-ти до 35-ти років.

У завершенні зазначено, що психологічний зміст конструктивного та неконструктивного прояву перфекціонізму можна розглядати як адаптаційні атрибути ефективної професіоналізації спортсмена.

Висновки

У дисертації узагальнено наукові знання щодо проблеми професіоналізму особистості й представлено характеристику психологічних особливостей прояву перфекціонізму спортсменів різних вікових категорій. Результати проведеного дослідження дають змогу дійти таких висновків:

1. Теоретико-методологічний аналіз феномену перфекціонізму в межах сучасних концепцій спортивної діяльності, розвитку спортивної кар'єри і досягнень спортсмена демонструє суперечливі оцінки впливу перфекціонізму на результативність діяльності спортсменів. Детальне опрацювання основних зарубіжних та вітчизняних доробок з проблеми перфекціонізму актуалізує його визначення як особистісної властивості, що виражається у прагненні до досконалості і проявляється у конструктивних і деструктивних формах.

Розгляд спортивної діяльності як специфічної форми активності особистості, що спрямована на фізичне удосконалення і проявляється в спортивних досягненнях; окреслення основних психологічних особливостей спортивної діяльності; визначення основних особистісних властивостей спортсмена, які визначають ефективність його спортивної діяльності; огляд психологічних факторів ефективності спортивної діяльності дає підстави стверджувати, що здійснення спортивної діяльності зумовлене перфекціоністськими характеристиками спортсмена.

Узагальнення основного теоретико-емпіричного матеріалу щодо прояву перфекціонізму спортсменів відображено у визначенні спортивного перфекціонізму як прагнення до спортивної досконалості та неперевершеності, яке містить завищені стандарти виконання дій у поєднанні зі схильністю до надмірно критичного ставлення спортсмена до себе, здатністю слідувати завищеним стандартам діяльності та висуванням надвисоких вимог до себе з метою досягнення спортивної успішності.

2. Розроблено структурну модель прояву спортивного перфекціонізму особистості, у якій чітко визначені його критеріальні ознаки (конструктивний і неконструктивний) і психологічні показники, операціоналізовані в адаптаційно-емоційних та адаптаційно-поведінкових характеристиках спортсменів. Виокремлені індекси інтеграції та невротизації прояву перфекціонізму спортсменів містять потенціал критеріїв конструктивності / неконструктивності й адаптаційно-емоційних та адаптаційно-поведінкових показників, які утворюють внутрішню стійку взаємозалежність, основною ознакою якої є адаптованість спортсменів, що демонструє активне включення людини в спортивну діяльність та її результативність.

3. На емпірико-діагностичному рівні з'ясовано психологічний зміст адаптаційно-емоційних та адаптаційно-поведінкових показників прояву перфекціонізму спортсменів різних вікових категорій (група 1 - спортсмени вікової групи 15?20 років; група 2 - спортсмени від 20-ти до 25-ти років; група 3 - спортсмени вікової категорії від 25-ти до 35-ти років). Зафіксовано превалювання певних ознак перфекціонізму в кожній із діагностованих груп: перфекціонізм, орієнтований на себе, домінує у групі спортсменів віком від 15-ти до 20-ти років; соціально-орієнтований перфекціонізм - у спортсменів віком від 20-ти до 25_ти років; перфекціонізм, орієнтований на інших, - у спортсменів віком від 25-ти до 35-ти років. Застосування однофакторного дисперсійного аналізу підтвердило статистично значущі відмінності у показниках діагностованих груп, диференційованих за віковою ознакою.

Проведення факторизації емпіричних даних дало змогу отримати факторну структуру адаптаційно-емоційних та адаптаційно-поведінкових характеристик перфекціонізму окремо у кожній із досліджуваних груп. Засобом використання множинного регресійного аналізу виділено найсуттєвіші прогностичні детермінанти прояву перфекціонізму спортсменів у трьох групах, характеристики яких підтверджують поступовість їх прояву від ознак інтеграції емоційно-поведінкових характеристик (перфекціонізм, орієнтований на себе, врівноваженість і комунікабельність) спортсменів віком від 15-ти до 20-ти років, ознак невротизації емоційно-поведінкових характеристик (соціально орієнтований перфекціонізм, екзальтований тип характеру та істеричне реагування) спортсменів віком від 20-ти до 25-ти років до ознак виражених невротичних розладів (перфекціонізм, орієнтований на інших та невротична депресія) у спортсменів віком від 25-ти до 35-ти років.

4. Емпірична експлікація проявів спортивного перфекціонізму особистості як регламентація його інтегративного (конструктивні показники прояву перфекціонізму) та невротичного (неконструктивні ознаки прояву перфекціонізму) змісту адаптаційно-емоційних та адаптаційно-поведінкових характеристик розкриває психологічну специфіку збільшення індексу демонстративно-істеричної невротизації у спортсменів віком від 20-ти до 25-ти років та індексу депресивно-лабільної невротизації у спортсменів віком від 25-ти до 35-ти років.

Констатовано, що спортивний перфекціонізм в його процесуально-динамічному статусі базується на синтезі регуляторних ознак адаптаційно-емоційних і адаптаційно-поведінкових характеристик спортсмена, а відповідно може інтерпретуватися як регуляторний засіб його професійної адаптованості.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів окресленої проблеми. Перспективи подальших наукових досліджень вбачаємо у впровадженні системної діагностики проявів перфекціонізму спортсменів, що уможливить конкретизацію показників їх професійного здоров'я; а також у теоретичному осмисленні та емпіричному вивченні проблеми спортивного перфекціонізму в межах інших вікових груп.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті, надруковані у виданнях, що затверджені як фахові у галузі психології:

1. Матієшин І. В. Спортивна невротизація людини: теоретико-емпіричні доробки сучасної психології / І. В. Матієшин // Проблеми сучасної психології : зб. наук. пр. Кам'янець-Подільськ. нац. ун-ту ім. І. Огієнка, Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2013. - Вип. 20. - С. 374?385.

2. Матієшин І. В. Спортивний перфекціонізм: теоретичні конструкти вивчення проблеми / І. В. Матієшин // Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації. - 2013. - № 3 (33). - С. 302?305.

3. Матієшин І. В. Адаптаційні ефекти копінг-поведінки в спортивній діяльності / І. В. Матієшин // Теоретичні і прикладні проблеми психології : зб. наук. пр. - 2014. - № 2 (34). - С. 176?182.