Оптимістичний атрибутивний стиль студентів як фактор стримування страхів, що виникають в умовах навчально-пізнавальної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 159.922.8

Оптимістичний атрибутивний стиль студентів як фактор стримування страхів, що виникають в умовах навчально-пізнавальної діяльності

В.С. Шаповалова

Національний фармацевтичний університет, м. Харків

Автор розглядає поняття «страх» та його прояви у студентів вищих навчальних закладів. Наведені погляди вітчизняних та зарубіжних вченихщодо страху. Розглянуто поняття «атрибутивний стиль особистості». Представлені результати емпіричного дослідження взаємозв'язку страхів та атрибутивного стилю середстудентів. страх студент навчальний

Ключові слова: тривога, страх, студентські с страхи, атрибутивний стиль особистості, кореляційний аналіз.

The author has examined the concept of "fear" and its manifestation among the students of higher educational institutions. Home and foreign scientists views on fear have beenscrutinized. The concept "a personality attribute style" has been considered. The results of the empirical investigation of the relationship of fears and the attribute style among students have been given.

Key words: anxiety, fear, students fears,personality attribute style, correlation analysis.

Сьогоднішнє суспільство розвивається дуже швидкими темпами, у тому числі і навчальний процес вищої школи. До студентів висуваються все нові та нові вимоги і здатність студентів відповідати їм визначає подальший їх успіх. У противному випадку виникає емоційний дискомфорт особистості, виникають різні стреси, тривога та страхи. У сучасній психологічній літературі існує думка про те, що навчальна діяльність не можлива без тривоги та страхів так, як тривожність завжди супроводжує навчально-пізнавальну діяльність. Парадокс заключається у тому, що проблема страху в навчальній діяльності студентів стосується не тільки психології, а й інших наук, але не дивлячись на це сьогодні існує невелика кількість таких досліджень. Виходячи з цього актуальним є дослідження причин виникнення студентських страхів, виділення найбільш виражених страхів, аналіз їх взаємозв'язків з особистісними характеристиками студентів.

Мета статті: аналіз структури взаємозв?язків між страхами, які виникають у вищому навчальному закладі та атрибутивним стилем студентів 1 та 3 курсів.

Проблемою страхів в психології займалось багато як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Вагомий внесок у вивчення проблеми внесли Ф. Ріман, Р. Мей, А.Т. Джерсілд, К. Ізард, Дж. Боулбі,І.М. Сєчєнов, І.П. Павлов, Л.С. Виготський, М.Д. Левітов та інші.

Слід відмітити, що й досі не існує єдиного визначення та концепції страху. Погляди щодо природи та виникнення страхів різні.

У працях І.М. Сєчєнова, І.П. Павлова, Л.С. Виготського, М.Д. Левітова страх спочатку визначався як емоція, потім як почуття, переживання, та як психічний стан.

У психологічному словнику страх - це емоція, яка виникає під час загрози біологічному чи соціальному існуванню особистості.

Страх у навчально-пізнавальній діяльності студентів - неминучий. Він може стосуватись будь-якої сфери навчання тому, емоційна напруга завжди залишається поруч. Однією з функцій страху - є функція прогнозування невдач. До ситуацій, які можуть спровокувати у студентів страх можна віднести розподіл студентів за інтелектуальними здібностями, особливості стосунків з викладачами, з однолітками, нові складні завдання та ін.

Атрибутивний стиль виражається в способі, яким люди пояснює собі причини різних подій. Поняття атрибутивного стилю ввів М. Селігман. На його думку, атрибутивний стиль можна охарактеризувати, використовуючи параметри, виділені Б. Вайнером в його концепції мотивації досягнення: 1) параметр стабільності (причина постійна, або змінна), 2) параметр контрольованості (суб'єкт може, або не може контролювати причину) та3) параметр глобальності (причина універсальна та всеосяжна, або досить вузька та конкретна). При оптимістичному атрибутивному стилі успіхи сприймаються людиною як стабільні, глобальні і контрольовані, а невдачі - як тимчасові, локальні та контрольовані. При песимістичному стилі атрибуції суб'єкт розглядає невдачі та негативні події як викликані постійними та глобальними причинами, які до того ж не піддаються контролю з його боку [4].

Дослідження показали, що оптимістичний атрибутивний стиль виступає як досить надійнийпредикатор суб'єктивного відчуття щастя (Аргайл М., Джидарьян І.А., ChengH.). Песимістичний стиль пояснення частіше зустрічається у осіб з ослабленим здоров?ям (Peterson C., Seligman M.E.P., VaillantG.E.).

Оптимістичний атрибутивний стиль характерний для людей, які зуміли домогтися успіхів у професійній діяльності, спорті (SeligmanM.E.P.,Shulman P.), навчанні [2].

К. Петерсонта Л. Баррет, спеціально проаналізувавши роль песимістичного атрибутивного стилю в навчально-пізнавальної діяльності в університеті, виявили, що останній позитивно корелював з такими її особливостями, які можуть породжувати студентські страхи. Мова йде про нездатність звернутися за соціальною підтримкою, про зниження рівня домагань, про перевагу у студентів неконструктивних навчальних стратегій, про неадаптивні проміжні цілі вчення і т.п.

В цілому, більшість досліджень з даної проблематики присвячена аналізу ролі змінної «оптимізм / песимізм» у навчальних досягненнях школярів та студентів.При цьому отримані неоднозначні результати. Є роботи (наприклад, HoustonD.M., Hale B.)в яких показано, що більш високих оцінок по ряду навчальних дисциплін можуть домогтися студенти і школярі з песимістичним атрибутивною стилем. У дослідженнях С.В. Вардапоказано, що між цими змінними взагалі немає статистично значущої кореляції. Помічено, що з навчальною успішністю показники оптимізму стосовно до невдач та по відношенню до удач можуть бути пов'язані по-різному (часом, протилежним чином) [3].

Мабуть, якщо оптимізм студента в поясненні невдач нереалістичний, то він може перешкодити продуктивній навчально-пізнавальній діяльності (зустрічаючись з невдачею, студент може задовольнитись поточним станом справ, розслабитися, проявити незібраність і т.п.). Однак оптимізм може виявитися корисним, оскільки дозволяє набути емоційну рівновагу після навчальної невдачі, відновити «хороший настрій», сформувати готовність до подальшої роботи.

Певним чином з емоційними переживаннями пов'язаний і песимістичний атрибутивний стиль. Дж. Норемта Н. Кантор запропонували поняття «захисного песимізму», який для студента виступає своєрідним засобом контролю над власною тривогою, яка виникає у зв'язку з можливими академічними невдачами [1].

На даному етапі дослідження виявлялися взаємозв?язки між параметрами атрибутивного стилю та показниками студентських страхів, отриманими на всій вибірці випробовуваних, а також окремо в групах студентів 1-го та 3-го курсів. Перевірялося припущення про меншу ступіньвираженості студентських страхів у випробовуваних з домінуванням оптимістичного стилю атрибуцій.

Дані кореллограмми в цілому це припущення підтверджують. Нагадаємо, що в опитувальнику СТОУН більш високі значення показників атрибутивного стилю свідчать про переважання оптимістичних атрибуцій. З 17-ти статистично значущих коефіцієнтів кореляції тільки два - позитивні. Це зв?язок показника контролю та показника страху, пережитого в ситуації, «коли викладач визначає, хто буде відповідати» (rxy = 0,17; p<0,05) та зв?язок показника оптимізму в міжособистісній ситуації з показником страху «бути “білою вороною”» (rxy = 0,14; p<0,05). Перший з цих двох коефіцієнтів кореляції можна пояснити тим, що студент, який звик контролювати багато чого в своєму житті, опиняється в ситуації для себе незвичній (від викладача в кінцевому підсумку залежить те, хто піде відповідати). У другому випадкунадмірнооптимістичний студент позбавлений того самого «захисногопесимізму» про який писали Дж. Норем і Н. Кантор: страх виявитися не таким як усіменштурбуєсаме тих студентів, якіспочаткупесимістичнооцінюютьситуаціюсвоєївзаємодії з іншими.

Такий параметр оптимістичного атрибутивного стилю, як оптимізм в ситуаціїуспіхувиявивсянайбільшдієвим для протистояннястудентським страхам. Тут помітнознижені страхи «стояти перед аудиторією»(rxy = -0,14; p < 0,05),ситуації, «що не виконаюнавчальний план»(rxy = -0,15; p < 0,05),«критики в свою адресу» (rxy = -0,17; p < 0,05)та особливо ?ситуації, «що не зрозуміюнавчальнийматеріал»(rxy = -0,18; p < 0,01).

Для купірування трьох видів студентськихс трахів виявився корисним контроль. Це? страхи «сперечатися з викладачем»(rxy = -0,17; p < 0,05),«щоне зрозуміюнавчальнийматеріал»(rxy = -0,17; p < 0,05),і особливо ? страх «майбутнього»(rxy = -0,18; p < 0,01).

Фактор стабільності важливий для подолання страху ситуації, «що не зрозумію навчальний матеріал»(rxy = -0,17; p < 0,05),а такожстрахів «академічноїзаборгованості»(rxy = -0,18; p < 0,01) та «нового викладача»(rxy = -0,18; p < 0,01).

Оптимізм в ситуаціїдосягнення особливо необхідний, якщовзаємини з викладачем проникнутістрахом. Мовайде про страх нового викладача(rxy = -0,16; p < 0,05),а також про страх того, «що не зрозуміювикладача»(rxy = -0,15; p < 0,05).

Оптимізм в міжособистісноїситуаціїкорелюєзізниженим страхом «помилитися»(rxy = -0,14; p < 0,05) та страху «публічноговиступу»(rxy = -0,14; p < 0,05).

Виявлено, що показник оптимізму в ситуації невдачі не виявився пов'язаним на статистично значущомурівні з жодним з показниківстудентськихстрахів.

Таблиця 1. Взаємозв'язок показників прояву різних видів студентських страхів з показниками опитувальника СТОУН у першокурсників (n = 121)

Примітка: коефіцієнти кореляції, що знаходяться в межах |0,18|-|0,25| статистично значущі на рівні р < 0,05; рівні |0,26| та більше ? значущі на рівні р < 0,01. Шкала теста СТОУН «Оптимізм в ситуаціїдосягнення» в таблиці не представлена, так як вона не корелює з жодним з показників студентських страхів на статистично значущому рівні.

Таблиця 1 відображає коефіцієнти кореляції між показниками опитувальника СТОУН та показниками студентських страхів у першокурсників. Виявлено 14 коефіцієнтівкореляції, щоохоплюють 8 видівстрахів. Припущення про негативний взаємозв'язокстрахів з оптимістичнимиатрибуціямипідтверджуєтьсяі на ційвибірцідосліджуваних. Тільки в трьох випадках виявлено позитивнізв'язки. Так, спостерігається більшвиражений страх, пов'язаний з «майбутньоюроботою над дипломним проектом» при переважанніоптимізму в ситуаціїневдачі(rxy = 0,23; p < 0,05) та в міжособистіснійситуації(rxy = 0,22; p < 0,05).Страх виявитися не таким як всі (тобто «бути “білою вороною”») більшевиражений у тих студентів, якідемонструютьпідвищенийоптимізм в ситуаціїневдачі(rxy = 0,21; p < 0,05).

Три основних параметри оптимістичного атрибутивного стилю (стабільність, глобальністьта контроль) утворили шість зворотних кореляцій з показниками п'яти видів страхів. Стабільні та глобальні оптимістичні пояснення обертаються зниженою інтенсивністю і частотою тривожних переживань студентів з приводу можливостіопинитися в числі“неулюбленці” (відповідно,(rxy = -0,21 таrxy = -0,19; p < 0,05).Високіпоказники контролю ? гарант свободи студента відпереживаннястрахів «отриматиоцінкунижче, ніжочікував (ла)»(rxy = -0,19; p < 0,05) та «бути не допущеним до іспиту, заліку»(rxy = -0,18; p < 0,05).Свобода від страху, пов'язаного з роботою над майбутнімдипломним проектом, частішепроявляється у першокурсників, схильних до продукуваннястабільнихатрибуцій(rxy = -0,20; p < 0,05).Глобальніатрибуції, мабуть, важливі для імунітетупершокурсниківвід страху придбатиакадемічнузаборгованість(rxy = -0,18; p < 0,05).

Такий різновид соціального страху, як «стояти перед аудиторією» виражена значно менше, якщо першокурсник схильний в оптимістичному ключіви тлумачувати ситуації успіху(rxy = -0,19; p < 0,05).Оптимізм в ситуаціїневдачічастішезустрічався у студентів, яківідзначаливідсутність (абослабкувираженість) у них страху «стати поганим фахівцем»(rxy = -0,19; p < 0,05).Оптимізм в міжособистіснійситуаціївиявивсяважливим для стримуваннятрьохвидівстудентськихстрахівпершокурсників? страху «бути “білою вороною”»(rxy = -0,21; p < 0,05),страху «отриматиоцінкунижче, ніжочікував (ла)»(rxy = -0,26; p < 0,01)та особливо страху «академічноїзаборгованості»(rxy = -0,31; p < 0,01).

Показникиоптимізму в ситуаціїдосягнення з показникамистрахів у студентівпершого курсу на статистичнозначущомурівні не пов'язані.

У таблиці 2.представленістатистичнозначущікоефіцієнтикореляції, отримані в групітретьокурсників. В ціломуїхнебагато, але кількість негативних значно перевищує число позитивних. Власнекажучи, позитивний зв'язоктільки один: страх того, щоне «буду задоволений (а) професійноюдіяльністю» виявився більшвираженим у третьокурсників, схильних до оптимістичних атрибуцій в ситуаціїуспіху(rxy = 0,31; p < 0,05).

Таблица 2. Взаимосвязи показателей проявления разных видов студенческих страхов с показателями опросника СТОУН у третьекурсников (n = 40)

Примітка: всі коефіцієнти кореляції значущі на рівні р < 0,05. Шкалиы тесту СТОУН «Стабільність», «Глобальність» та «Контроль» у таблиці не представлені, оскільки вони не корелюють з жодним з показниківстудентськихстрахів на статистичнозначущомурівні.

Оптимізм в ситуації невдачі для третьокурсників важливий для того, щоб не боятися «іспиту»(rxy = -0,34; p < 0,05) та «викладача»(rxy = -0,32; p < 0,05).Страх когнітивногозамішання, образно виражається в словах «страх “каші в голові”» вираженийзначноменше у тих третьокурсників, у якихбувдіагностованийоптимізм в ситуаціїдосягнення(rxy = -0,35; p < 0,05).Цілком закономірним представляється зворотній взаємозв'язок оптимізму в міжособистісній ситуації зі зниженим страхом «публічного виступу»(rxy = -0,34; p < 0,05).

Таким чином, нам вдалося довести наявність тісного зв'язку показників переживання студентських страхів з параметрами оптимістичного атрибутивного стилю досліджуваних. Підтвердилося припущення про переважно негативні коефіцієнти кореляції, що означає більш рідкісну зустрічаємість страхів у студентів, схильних до оптимізму в інтерпретації причин подій, свідками яких вони є. Ця закономірність відтворюється як при аналізі результатів всієї вибірки досліджуваних, так і при підрахунках, виконаних окремо для студентів 1-го та 3-го курсів. Найбільш вагомо внесок показників оптимістичного атрибутивного стилю проявився у відношенні таких груп студентських страхів, як: 1) соціальні страхи (включаючи побоювання, які пов'язані з особистістю викладача), 2) професійні страхи, 3) страхи, які пов'язані з власними особистісними якостями та недоліками (особливо у досліджуваних молодших курсів).

Література

1. Norem J.K. Defensive pessimism: Harnessing anxiety asмotivation / J.K. Norem, N. Cantor // Journal of Personality and Social Psychology. -- 1986. -- V. 6. -- P. 1208-1217.

2. Peterson C. Explanatory style and academic performance among university freshmen / C. Peterson, L. Barrett // Journal of Personality and Social Psychology. -- 1987. -- V. 53 (3). -- P. 603-607.

3. Ward С W. Explanatory style among undergraduate students in Christian higher education. Part 1: A single-institution case study / С W. Ward // Christian Higher Education. -- 2003. -- V. 2. -- № 2. -- P. 169-185.

4. WeinerB. Anattributionaltheoryofachievementmotivationandemotion / B. Weiner// PsychologicalReview. -- 1985. -- V. 92 (4). -- P. 548-573.

Размещено на Allbest.ru