Теоретичні аспекти дослідження проблем сенсорної діяльності дітей дошкільного віку із порушенням аутичного спектра

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Теоретичні аспекти дослідження проблем сенсорної діяльності дітей дошкільного віку із порушенням аутичного спектра

Ірина Мойсеєнко

старший викладач кафедри загальної, спеціальної педагогіки, реабілітації та інклюзивного навчання Дніпровської академії неперервної освіти

У статті розкрито актуальність та переваги сенсорного розвитку дитини дошкільного віку із порушенням аутичного спектра. Теоретично обґрунтовано роль і значення сенсорного розвитку як неодмінної умови успішного навчання такої дитини. Особливу увагу закцентовано на теоретичних аспектах дослідження проблем сенсорної діяльності дітей дошкільного віку з порушенням аутичного спектра та залежності розвитку психічних процесів від особливостей перетворення сенсорної інформації, що ускладнює процеси активної адаптації означеної категорії дітей.

Ключові слова: сенсорна діяльність, сенсорний розвиток, сенсорна сфера, сенсорні еталони, сенсорні проблеми, діти із порушенням аутичного спектра. сенсорний дошкільний психічний адаптація

В статье раскрыты актуальность и преимущества сенсорного развития ребенка дошкольного возраста с нарушением аутистического спектра. Теоретически обоснованы роль и значение сенсорного развития, являющиеся непременным условием успешного обучения такого ребенка. Особое внимание акцентируется на теоретических аспектах исследования проблем сенсорной деятельности детей дошкольного возраста с нарушением аутистического спектра и зависимости развития психических процессов от особенностей переработки сенсорной информации, которая затрудняет процессы активной адаптации представленной категории детей.

Ключевые слова: сенсорная деятельность, сенсорное развитие, сенсорная сфера, сенсорные эталоны, сенсорные проблемы, дети с нарушением аутистического спектра.

The article reveals the relevance, advantages of the sensory development of a child of preschool age. The theoretical basis of the huge role and importance of sensory development, which is an essential condition for the successful education of the child. The author focuses on the theoretical aspects of researching the problems of sensory activity of preschool children with autism spectrum disorders. Draws attention to the dependence of the development of mental processes on the features of the processing of sensory information, which complicates the processes of active adaptation.

Key words: sensory activity, sensory development, sensory sphere, sensor standards, sensory problems, children with violations of the autistic spectrum.

Сенсорна діяльність - важлива складова повноцінного розвитку та виховання дітей, необхідна для успішного навчання дитини і здійснення нею трудової діяльності. Від того, як дитина сприймає світ, залежить її психічний розвиток.

Відомо, що порушення сенсорного сприйняття навколишнього світу є однією з головних особливостей розвитку дітей із розладами аутичного спектра. Усі відомості про навколишній світ і про себе саму людина отримує через зорові, слухові, рухові, шкірні, смакові та нюхові відчуття. Неадекватна поведінка дитини з розладом аутичного спектра (стереотипія, ритуали, аутоагресія, ехолалія) є дисфункцією переробки сенсорної інформації. Таким чином, актуальність теми обумовлена тим, що в спеціальній науковій літературі проблема допомоги дітям із порушенням обробки сенсорних сигналів висвітлена недостатньо.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Наукові теоретичні аспекти аналізу проблем сенсорної діяльності дітей із розладом аутичного спектра представлені як зарубыжними авторами (А. Томчек (A. Tomchek) (2011 р.), С. Данн і В. Данн (S. Dunn and W. Dunn) (2007 р.), А. Бонд (A. Bundy), С. Лейн (S. Lane) (2002 р.), Д. Айрес (D. Ayres) (1970 р.)), так і вітчизняними (А. Давидчук, З. Ліштван, Л. Парамоновата, Н. Мінаєва, Т Обухова, Г Бєлова, О. Каліжнюк, І. Левченко, О. Мастюкова, Н. Симонова, Т Шамарін, А. Г Шевцов, А. Б. Запла- тинська та ін.), які розглядали проблеми дітей із порушенням розвитку аутичного спектра.

Мета статті - здійснити аналіз та систематизувати теоретичні аспекти стосовно сенсорної діяльності дітей дошкільного віку з розладами аутичного спектра.

Виклад основного матеріалу. Аналіз наукової літератури засвідчив, що проблемами сенсорної діяльності дітей дошкільного віку приділяла увагу значна кількість науковців, як-от: Ш. А. Абдуллаєва, Е. А. Александрян, М. Ю. Кистяковська, Н. С. Карпінська, С. Л. Новосьолова, Є. Г Пилюгіна, Е. А. Радіна, A. M. Фонарьов, Е. Л. Фрухт та ін.

Деякі із досліджень стосувалися не лише проблем розумового розвитку, а й розвитку інших сторін особистості, вдосконаленню практичної діяльності дитини. Так, на думку Л. І. Божович, саме в дошкільному віці відбувається активний розвиток процесів відчуття і сприйняття, формування пізнавальної діяльності дітей, що у майбутньому забезпечує розвиток мислення, пам'яті, уваги, успішну підготовку до шкільного навчання [4, с. 98].

Як відомо, сенсорна діяльність, спрямована на формування повноцінного сприйняття навколишньої дійсності, - основа пізнання світу, першим ступенем якого є чуттєвий досвід. Успішність розумового, фізичного, естетичного виховання значною мірою залежить від рівня сенсорного розвитку дітей, від того, наскільки дитина має добрий слух, зір, а також як відчуває навколишній світ. У своїх дослідженнях В. Н. Аганесов стверджує, що сенсорний розвиток дитини - це розвиток її сприйняття і формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, величину, розміщення в просторі, а також запах і смак [1, с. 85]. Значення сенсорного розвитку в дошкільному віці важко переоцінити, адже саме цей період у формуванні дитини найбільш сприятливий для вдосконалення діяльності органів чуття, нагромадження уявлень про навколишній світ.

Учені в галузі дошкільної освіти (Ф. Фребель, М. Монтессорі, О. Декролі, Є. І. Тихеєва, А. В. Запорожець, А. П. Усова, Н. П. Сакуліна та ін.) вважають, що спеціальна робота, спрямована на забезпечення повноцінного сенсорного розвитку дітей, є однією з основних сторін дошкільної освіти загалом [10; 16; 17]. Таким чином, на будь-якому етапі свого становлення дитина є надзвичайно чутливою до тих чи інших чинників. У зв'язку з цим кожен віковий період стає сприятливим для подальшого нервово-психічного розвитку і всебічного виховання дошкільника.

У дослідженнях філософів та психологів основні компоненти чуттєвого пізнання (відчуття, сприйняття) трактуються як форми психічного відображення об'єктивного світу. За твердженням Н. І. Шеван- дрина, відчуття - це «найпростіша форма пізнання феноменів» [18, с. 92], а сприйняття - «найпростіше із властивих людині форм психічного відображення об'єктивного світу у вигляді цілісного образу» [18, с. 56]. Крім того, сприйняття є чуттєвим усвідомленням певного предмета або явища. На думку вченого, «до будь-якого сприйняття відносять не лише минулий відтворений досвід, а й мислення стосовно щойно сприйнятого, а також почуттів та емоції. При цьому історичне сприйняття формується на основі опосередкування суспільною практикою всього, що вже відбулося» [18, с. 115].

Як свідчить аналіз наукових публікацій (Е. Г. Пи- люгіної, А. П. Усової та ін.) щодо означених проблем, термін «сенсорна діяльність» тісно пов'язана з такими поняттями, як «сенсорні здібності», «сенсорна сфера» та «сенсорний розвиток». Таке розуміння сенсорного розвитку дітей дає змогу трактувати сенсорну діяльність як цілеспрямоване вдосконалення сенсорних процесів [13].

Зазвичай сенсорними вважають такі здібності, які проявляються у вигляді сприйняття тих чи інших властивостей і відношень до предметів, явищ об'єктивного світу, а також конкретних дій індивіда. Видатний психолог М. В. Гамезо під сенсорною культурою дитини розуміє «результат засвоєння нею цієї культури (загальноприйнятих уявлень про колір, форму та інші властивості речей)» [8, с. 54].

Розвиток сенсорної сфери не лише в процесі пасивного спостереження дитиною за навколишньою дійсністю, а й під час активної практичної діяльності суб'єкта доведений у дослідженнях Б. Г. Ананьєва, А. Н. Леонтьєва, Б. М. Теплова. Зокрема, Л. А. Венгер стосовно цього зауважував, що саме діяльність визначає характер практичних і пізнавальних завдань, які зі свого боку висувають певні вимоги до орієнтування та формування їх перцептивних дій [6, с. 24]. Отже, вищевикладене доводить важливість практичної діяльності та спеціального навчання сенсорним діям.

У наукових розвідках А. В. Запорожця, А. П. Усової, Н. П. Сакуліної, Л. А. Венгера виховання сенсорної сфери дошкільників розглядається як педагогічне керівництво, спрямоване на вдосконалення та розвиток сенсорних процесів (відчуттів, сприйняття, уявлень) [9; 16; 17]. Так, на думку Л. А. Венгера, воно передбачає ознайомлення дітей із сенсорними еталонами та виробленням у них перцептивних операцій щодо застосування засвоєних еталонів із метою обстеження предметів і явищ, виділення і «характеристики їх властивостей» [3, с. 13].

Поняття «сенсорні еталони» вперше було запропоноване А. В. Запорожцем. Водночас наприкінці XIX століття І. А. Сікорський увів спеціальний термін для позначення поняття сенсорного еталона - «шаблон». Воно включає в себе «певні системи або закономірно побудовані ряди форм, кольорів, величин та інших якостей речей, що мають певне мовне позначення. Опановуючи такі системи, окремі індивіди отримують набір мірок або еталонів, з якими пізніше зможуть зіставити будь-яку нову сприйняту якість і дати їй належне визначення, знайти місце серед низки інших» [11, с. 145].

Прийнято вважати, що сенсорний розвиток, з одного боку, є фундаментом загального розумового розвитку дитини, а з іншого - має самостійне значення, адже повноцінне сприйняття необхідне не лише для успішного навчання дитини у школі, а й для здійснення різноманітної діяльності. Саме зі сприйняття предметів і явищ навколишнього світу починається пізнання. Усі інші форми пізнання (запам'ятовування, мислення, уява) будуються на основі образів сприйняття та є наслідком їх переробки. У зв'язку з цим нормальний розумовий розвиток неможливий без опори на повноцінне сприйняття.

Дослідження, проведені Л. А. Венгером, засвідчили, що значна частина труднощів, які виникають у дітей під час навчання в початковій школі (особливо в 1-му класі), пов'язана з недостатньою точністю і гнучкістю сприйняття. Як наслідок - виникають спотворення в написанні букв, побудові малюнків, неточності у створенні виробів на уроках художньої праці тощо. Трапляються випадки, коли дитина не може відтворити зразки рухів на заняттях із фізичної культури [5, с. 123]. Низький рівень сенсорного розвитку значно знижує можливість успішного навчання дитини, при цьому загальний його рівень досягається ще в дошкільному віці.

Проблема сенсорного розвитку дітей з особливими освітніми потребами розглядалася в роботах Д. Айреса, О. Р. Баєнської, Л. А. Венгера, А. П. Запорожця, А. А. Катаєвої, К. С. Лебединської, О. С. Никольської, В. Голд- фард (W. Goldfarb), Е. Орнідза (E. Ornitz), Е. Рітво (E. Ritvo), Е. Шоплера (E. Schopler) та інших науковців.

Наявна теорія, згідно з якою синдром дефіциту уваги і гіперактивності може бути частково або повністю зумовлений проблемами сенсорної сфери (М. Епштейн, С. Шейвітс, Дж. Вулстон (1991 р.), А. Дженсен (2001 р.) та ін.).

У дітей з аутизмом сенсорні проблеми особливо помітні. Дані експериментальних досліджень Ю. Фріч (U. Frith), С. Барон-Кохен (S. Baron-Cohen) (1987 р.), О. Б. Богдашиної (2003 р., 2012 р.) свідчать про змінену чутливість таких дітей. Вона проявляється в загальному зниженні порога дискомфорту за можливої відсутності реакцій навіть на такі подразники, як біль чи холод, і навпаки, «захопленість» іншими, не настільки важливими речами, як-от: спостереження за тим, як крутяться колеса, під час гри з іграшковою машинкою; відсутність реакції на деякі звуки, гіперчутливість до певних видів продуктів і невідчування болю; відхилений від норми інтерес до зорових подразників; підвищене збудження у «фізичних іграх» (зокрема, коли лоскочуть), незвична візуальна поведінка; обмеженість під час ігор із різноманітними предметами; незвичайна реакція на вестибулярні завдання; нетипові рухи пальців рук, усього тіла, а також сенсорні інтереси; спостерігання за руками і пальцями, ляскання ними; стереотипні форми поведінки; слабка і гостра реакція на навколишні подразники тощо.

Діти з аутизмом неадекватно сприймають не лише звук, світло і колір, а й холод, тепло, біль. Означену проблему розглядав у своїх наукових працях М. Руттер (M. Rutter) (1966).

Досліджуючи перцептивні функції всіх сенсорних модальностей, Б. Хермелін та Н. О'Коннор (1970 р., 1971 р., 1975 р.) виявили подібні тенденції, які засвідчили, що діти з аутизмом мають проблеми з поєднанням інформації різноманітних модальностей. Маючи можливість бачити і чути, вони використовують стратегії, характерні дітям із сенсорною патологією. С. Грінспен (S. Greenspan) (1992 р., 1994 р.) причину дисфункції процесів сприйняття при аутизмі характеризує як нездатність активно переробити сенсорні враження, сприйняти мультисенсорну стимуляцію, перебуваючи при цьому у спокійному й зосередженому стані. Дж. Доусон також стверджує, що неадекватне сприйняття дітей з аутизмом пов'язане з труднощами активної адаптації до різних типів і поєднань сенсорних стимулів.

Висновки

Узагальнивши результати дослідження, можна стверджувати, що розгляд проблем сенсорної діяльності дітей дошкільного віку з розладами аутичного спектра, на жаль, не втратив своєї актуальності й сьогодні. Вищеозначені у статті вчені вважають, що розвиток сенсорної діяльності в дошкільному віці найбільш сприятливий для вдосконалення діяльності органів чуття та є фундаментом загального розвитку дитини. Водночас розвиток сенсорної діяльності в дітей з розладами аутичного спектра сприяє активній адаптації, а також успішності навчання зазначеної категорії дітей.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в проведенні емпіричних досліджень світового досвіду щодо сенсорної діяльності дітей дошкільного віку з порушенням аутичного спектра.

Список використаної літератури

Аганесов В. Н. Дидактические игры и занятия в самостоятельной деятельности детей. Сенсорное воспитание в детском саду / В. Н. Аганесов. - М. : Просвещение, 1981. - 185 с.

Ананьев Б. Г. Психология чувственного познания / Б. Г. Ананьев. - М. : Просвещение, 1960. - 214 с.

Богуславская З. М. Психологические особенности познавательной деятельности дошкольников в условиях дидактической игры / З. М. Богуславская. - М. : Просвещение, 2006. - 305 с.

Божович Л. И. Личность и её формирование в детском возрасте / Л. И. Божович. - М. : Просвещение, 2008. - 236 с.

Венгер Л. А. Готов ли ваш ребёнок к школе? / Л. А. Венгер, А. Л. Венгер. - М. : Просвещение, 2004. - 347 с.

Венгер Л. А. Развитие способностей к наглядному пространственному моделированию / Л. А. Венгер // Дошкольное воспитание. - 2012. - № 3. - С. 24-29.

Выготский Л. С. Педагогическая психология / под ред. В. В. Давыдова. - М. : Педагогика-Пресс, 2009. - 536 с.

Гамезо М. В. Старший дошкольник и младший школьник: психодиагностика и коррекция развития / М. В. Гамезо, В. С. Герасимова, Л. М. Орлова. - М. = Воронеж, 2008. - 421 с.

Запорожец А. В. Восприятие и действие / А. В. Запорожец, Л. А. Венгер, B. П. Зинченко, А. Г. Рузская. - М., 1967. - 238 с.

Запорожец А. В. Игра и развитие ребенка: психология и педагогика игры дошкольника / А. В. Запорожец. - М. : Просвещение, 1996. - 148 с.

Запорожец А. В. Развитие произвольных движений / А. В. Запорожец. - М. : Просвещение, 1961. - 173 с.

Морозова А. М. Дошкольный возраст: сенсорное развитие и воспитание / А. М. Морозова, О. Е. Тихеева // Дошкольное воспитание. - 1993. - № 5. - С. 54-55.

Пилюгина Э. Г. Занятия по сенсорному воспитанию с детьми раннего возраста : пособие для воспитателя детского сада / Э. Г. Пилюгина. - М. : Айрис-Пресс, 2003. - 174 с.

Плеханов А. В. Сенсорное развитие и воспитание детей дошкольного возраста / А. В. Плеханов, А. М. Морозов // Дошкольное воспитание. - 2001. - № 7. - С. 3-35.

Поддьяков Н. Н. Сенсорное воспитание ребенка в процессе конструктивной деятельности / Н. Н. Поддьяков // Теория и практика сенсорного воспитания в детском саду. - М. : Изд. центр «Академия», 2005. - С. 73-99.

Усова А. П. Педагогика и психология сенсорного развития и воспитания дошкольника / А. П. Усова // Теория и практика сенсорного воспитания в детском саду. - М. : Изд. центр «Академия», 2005. - С. 101-120.

Усова А. П. Сенсорное воспитание в дидактических играх / А. П. Усова, В. Н. Аганесов. - М. : Мозаика-синтез, 2006. - 94 с.

Шевандрин Н. И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности / Н. И. Шевандрин. - М. : Мозаика-синтез, 2004. - 274 с.

Шиффман Х. Р. Ощущение и восприятие / Х. Р. Шиффман ; пер. с англ. - СПб. : Питер, 2003. - Изд. 5-е. - 528 с.

Размещено на Allbest.ru