Особливості рівня тривожності та агресії людей з алкогольною та наркотичною залежністю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості рівня тривожності та агресії людей з алкогольною та наркотичною залежністю

В теперішній час у психології приділяється велике значення проблемам поведінки людини, що відхиляється від норми. Структура психічних і поведінкових розладів, з якими доводиться стикатися психотерапевтам і клінічним психологам в сучасних умовах, кардинально і стрімко змінюється. Істотно зростає питома вага поведінкових девіацій і розладів. І серед таких розладів алкогольна і наркотична залежність займають особливе місце, оскільки відносяться до системних залежностей, тобто охоплюють всі відносини особистості з оточенням. Причому в рамках системних залежностей відбувається зміна ціннісних орієнтації особистості, деяка "деформація особистості", яка відображає особистісний рівень адиктивного реагування. Тому сучасна психіатрія і клінічна психологія виявляє, виділяє і групує адиктивну поведінку і виявляє єдині механізми її формування. При цьому важливо визначити, чи є патогенетичний зв'язок між вираженістю (глибиною) особистісно-характерологічних девіацій - від акцентуацій до особистісних розладів - і ймовірністю розвитку розладів залежної поведінки. Як вважає директор Інституту досліджень проблем психічного здоров'я, експерт Всесвітньої організації охорони здоров'я, доктор медичних наук, професор Менделевич В.Д. - "Найбільш спірним і неоднозначним є поняття патологічного потягу до чого б то не було, розмежування, наприклад, вживання психоактивних речовин і зловживання ними. Теорія психіатрії та клінічної психології, на жаль, не надає будь-яких наукових критеріїв для диференціації цих понять. В даний час немає серйозних діагностичних вказівок на те, в яких випадках непатологічний або фізіологічний потяг (якщо такий існує) змінюється патологічним. Продовжують використовуватися моральні чи кількісні підходи до вирішення даного питання. Під зловживанням (див. F1 і F55 за МКХ-10 (Міжнародна класифікація хвороб) мається на увазі "вживання з шкідливими (... соціальними та медичними) наслідками". Для кваліфікації даного процесу використовуються вказівки на "хронічне і невиправдане, пов'язане з непотрібними витратами, вживання", що не можна визнати правомірним. У МКХ-10 відсутня науково обгрунтована регламентація оцінки патологічності тих чи інших потягів" [1, 7].

І хоча вивчення таких патологій, більшою мірою відноситься до психіатрії та наркології, саме психологічні методи діагностики особистісних характеристик і змін необхідні для кращого розуміння різних форм адиктивної поведінки. І особливо процесу лікування і одужання адиктів. Саме в цій сфері діяльності успіх лікування прямопропорцієн тому, наскільки сама залежна людина активно бере участь в процесі одужання. Оскільки особиста активна діяльність індивіда впливає як на формування адиктивної поведінки (залежності), так і на успішність лікування та якість одужання. В даному випадку мова йде про тих адиктів, які визнають наявність у себе залежності (алкоголізм, наркоманія), висловлюють бажання лікуватися і прагнуть до одужання. Можливо, що ці фактори впливали на успішність одужання і здатність брати участь у реабілітаційних програмах. На мій погляд підвищена тривожність, страхи і агресивність, у людей з алкогольною та наркотичною залежністю, виявлялися в конфліктах і недовірі до інших людей. У тому числі до лікарів і психологів наркологічної служби. Дослідження, що пов'язані з проблемою алкоголізму і наркозалежності, найчастіше концентруються навколо вивчення особистості залежного і факторів, що сприяють формуванню адикції (Н.І. Альошкін, С.В. Березін, Б.Г. Битенский., Ю.В. Валентік, С. А Кулаков, Н.С. Курек, А.В. Ларіонов, К.С. Лисецький, А.Е. Личко, В.В. Лозопой, Б.Г. Херсонський, О.В. Чересмін, Е.Г. Ейдеміллер, В.Д. Менделевич та ін.) У той же час існує порівняно мало робіт, присвячених успішності лікування людей з алкогольною та наркотичною залежністю. Та й єдиної стандартизованої методики лікування таких хворих поки не розроблено. Хоча останнім часом відбулися позитивні зміни і міністерством охорони здоров'я затверджено нові протоколи з метою покращення лікування людей з алкогольною та наркотичною залежністю. Наприклад, лікарям наркодиспансерів рекомендовано проводити групову психотерапію використовуючи "Мінесотську модель" і програму "12 Кроків". Враховуючи тривалість повноцінного одужання, мінімум кілька років, і провідну роль психотерапії при цьому, стає очевидним важливість виявлення чинників що сприяють поліпшенню реабілітаційного процесу, і які також служать індикаторами успішності останнього. Але всі автори відмічають наявність деформації особистості та розвиток психопатологій у хворих алкоголізмом та наркоманією. А.Л. Ігонін, Ю.Б. Тузикова, О.В. Баранова (2006) прийшли к висновку що ступінь агресії у даного контингенту прямо та тісно корелює з глибиною алкогольних змін особистості та швидкістю прогридієнтності алкогольної залежності, наявністю розладів особистості та органічних психічних розладів (як коморбідної патології)

Враховуючи вищесказане можна стверджувати, що вимірювання тривожності як властивості особистості особливо важливо, так як це властивість багато в чому обумовлює поведінку суб'єкта. Оцінка людиною свого стану в цьому відношенні є для нього істотним компонентом самоконтролю і самовиховання, а отже може служити показником одужання та поліпшення емоційного стану. А серед особистісних особливостей тривожність і агресивність мають важливе значення. Метою нашого дослідження було визначення особливості рівня тривожності та агресії у людей з алкогольною та наркотичною залежністю, що проходять лікування, в залежності від обраного способу лікування. А саме: 1. знаходяться в умовах стаціонару наркологічного диспансеру, 2. вибрали "кодування", 3. відвідують групу самодопомоги і працюють за програмою "12 кроків".

Для дослідження особистої та ситуативної тривожності в даному дослідженні використовувався опитувальник Спілбергера-Ханіна, для виявлення різних видів агресивної поведінки - опитувальник Басса-Дарки. Також застосовувалася анкета оцінки психоемоційного стану при тестуванні.

Всі випробовувані 1 групи на момент тестування мали ремісію від чотирьох тижнів до чотирьох місяців. Всі випробовувані 2 групи на момент тестування мали стійку ремісію (не менше двох років), були соціально адаптовані і працевлаштовані. 3-я група - досліджувані, які відвідують групу самодопомоги, вивчають програму "12-кроків" і керуються її рекомендаціями в процесі свого одужання. Індивідуальна робота за програмою "12-кроків" здійснюється добровільно, а не примусово. Серед цієї групи є й ті випробовувані, які раніше пройшли стандартний курс лікування в стаціонарі наркологічного диспансеру і вже після цього почали регулярно відвідувати групу самодопомоги. Решта членів групи - це ті люди з алкогольною та наркотичною залежністю, які не лікувалися в медичних установах, а почали своє одужання відразу з відвідування групи самодопомоги. Всі випробовувані на момент тестування мали ремісію від п'яти місяців до декількох років. наркотичний психолог поведінковий

Анкета психоемоційного стану допомагала визначити, наскільки кожен випробовуваний здатний диференціювати свої емоційні стани, бачити позитивні і негативні особистісні особливості і риси характеру. Дослідження проводилося анонімно для того, щоб звести до мінімуму ймовірність нещирих відповідей піддослідних.

Результати обстеження 1 групи:

Аналіз анкет психоемоційного стану показав, що випробовувані з цієї групи погано диференціюють свій психоемоційний стан, не хочуть бачити прояв негативних (демобілізується) особистісних якостей і рис характеру. Погано диференціюють свої почуття та емоції. Виявляють недовірливість і дратівливість. У людей які мають алкогольну залежність переважає підвищений рівень як ситуативної, так і особистісної тривожності. Ставлення до свого одужання більш хворобливе, турботливе, багато хто не вірить в успіх, тому що вже лікувалися від алкоголізму раніше, але результат був негативний. У людей з наркотичною залежністю переважає також завищений рівень тривожності. Хоча в цій групі були показники низької тривожності, що в свою чергу швидше свідчить про успішність застосування медикаментозної терапії. Ставлення до свого одужання більш легковажне, глузливе, поверхневе. Багато хворих цілком щиро заявляють, що з наркотиками покінчено, тепер все життя буде зовсім іншим. Рівень претензій і вимог у представників цієї групи, до інших людей і життя дуже високий і нереалістичний. В судженнях проявляється інфантильність, особливо в критичному сприйнятті себе і своїх дій. Виявляється зарозуміле і зневажливе ставлення до інших видужуючим, особливо з алкогольною залежністю. Ставлення до медперсоналу зневажливе, неповажне і недовірливе.

Аналіз анкет психоемоційного стану показав, що випробовувані з цієї групи погано диференціюють свій психоемоційний стан, не хочуть бачити прояв негативних (демобілізується) особистісних якостей і рис характеру. Погано диференціюють свої почуття та емоції. Виявляють недовірливість і дратівливість. У людей які мають алкогольну залежність переважає підвищений рівень як ситуативної, так і особистісної тривожності. Ставлення до свого одужання більш хворобливе, турботливе, багато хто не вірить в успіх, тому що вже лікувалися від алкоголізму раніше, але результат був негативний.

Отримані в ході дослідження дані також відображалися графічно за допомогою гістограм та діаграм (див. рис. 3.1 та рис. 3.2):

Гістограма рівня тривожності групи яка проходить лікування в умовах стаціонару представлено на рис. 3.1

Рис. 3.1 Рівні тривожності групи яка проходить лікування в умовах стаціонару

Процентне співвідношення рівнів тривожності першою групи представлено у вигляді круглої діаграми зображенної на рис. 3.2

Рис. 3.2 Процентне співвідношення рівнів тривожності першою групи

Аналіз анкет психоемоційного стану показав, що випробовувані з цієї групи погано диференціюють свій психоемоційний стан, не хочуть бачити прояв негативних (демобілізуючих) особистісних якостей і рис характеру. Чітко простежується загальна незадоволеність своїм тверезим життям. Також низькі показники тривожності у чотирьох представників цієї групи швидше за все є результатом активного витіснення особистістю високої тривоги з метою показати себе в "кращому світі". Чотири людини з цієї групи час від часу п'ють безалкогольне пиво, що свідчить про неусвідомлюване бажання вживати алкоголь. Можливо, це псевдотреніровка з метою знову почати пити помірно і неконтрольовано. Вісім чоловік піддослідних (66% від усієї групи), в довірчій бесіді, повідомили, що шкодують про неможливість повернути той час коли вони пили. "Все-таки тоді було весело, і жили краще". Дані фактори можуть служити індикатором можливого рецидиву алкоголізму.

Отримані в ході дослідження дані також відображалися графічно за допомогою гістограм та діаграм (див. рис. 3.3 та рис. 3.4):

Рис. 3.3 Рівні тривожності групи представники якої вибрали в якості лікування "кодування"

Рис. 3.4 Процентне співвідношення рівнів тривожності другої групи

Проведене дослідження підтвердило високі показники рівня агресії у представників всіх трьох груп піддослідних. Так у всіх групах домінують високі показники фізичної, вербальної та посередньої агресії. Ми не планували встановлювати чинники цього явища. Але проведене тестування виявило наявність позитивних змін проявів агресії у представників групи самодопомоги відносно представників інших груп. Так майже у двічі знизилися показники негативізму, дратівливості, образи та почуття провини. А також значно зменшився індекс ворожнечі.

Рівні особистісної та ситуативної тривожності також високі у представників всіх трьох груп. Домінує високий рівень особистісної тривоги. Як показник позитивних змін, що свідчить про успішність одужання, ми розглядали наявність помірної тривожності. У представників групи самодопомоги цей показник (31%), в четверо разів більший ніж у тих, хто проходить лікування в стаціонарі (7%), та майже вдвічі більший ніж у тих, хто обрав в якості лікування "кодування" (17%).

Отримані показники підтвердили, що одужуюча людина, навіть з такою тяжкою хворобою як алкогольна та наркотична залежність, приймає активну та усвідомлену участь в процесі лікування, це сприяє зниженню рівня тривожності і прояву агресії.

Таким чином можна сказати що під одужанням слід розуміти не тільки лише припинення вживання психоактивних речовин, але і якісне поліпшення життя видужуючого адикта, шляхом усвідомлених особистісних змін і формування нового ставлення до навколишньої реальності. Отже, якщо метод лікування підібраний правильно, то в міру збільшення терміну ремісії будуть спостерігатися позитивні зміни особистості. Це виразиться в зниженні рівня особистої та ситуативної тривожності, а також у зниженні проявів різних видів агресивної поведінки та задоволеністю своїм особистим життям.

Перелік використаної літератури

1. Руководство по аддиктологии / Под ред. проф. В.Д. Менделевича. - СПб.: Речь, 2007. - 768 с.

2. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии / Гамезо М.В., Домашенко И.А. - Москва.: Педагогическое общество России, 2001. - 278 с.

3. Петровский, А.В. Психология / А.В. Петровский, М.Г. Ярошевский. - Москва.: Издательство "Академия", 2001. - 512 с.

4. Робинсон Дейв. 101 ключевая идея: Психология / Дейв Робинсон. - Москва.: ФАИР-ПРЕСС, 2001. - 224 с.

5. Психология. Полный энциклопедический справочник / Сост. и общ. ред. Б.Г. Мещерякова, В.П. Зинченко. - Спб.: Прайм - Еврознак, 2007. - 896 с.

6. Астапов В.М. Тревожность и особенности проявления - СПб: Питер Пресс, 2004. - 224с.

7. Столяренко, Л.Д. Основы психологии. 16 - е изд. Учебное пособие / Л.Д. Столяренко. - Ростов н/Д.: Феникс, 2006 . - 672 с.

8. Глуканюк Н.С. Общая психология: учеб. пособие для студ. высш. учеб.заведений / Н.С. Глуканюк. - Российский гос. профессионально - педагогический ун-т. - 3 - е изд., перераб. и доп. - Москва.: Академический проект, 2005; Екатеринбург: Деловая книга, 2005 - 364 с.

9. Дунаевский В.В., Стяжкин В.Д. Наркомании и токсикомании / Дунаевский В.В., Стяжкин В.Д. - Ленинград "Медицина", 1990. - 208 с.

10. Синицкий. В.Н. Пьянство и алкоголизм (Медико-биологические аспекты) / Синицкий. В.Н. - Киев.: Наукова думка, 1988. - 128 с.

11. Клиническая психология. 2-е международное издание / Под редакцией М.Перре, У.Баумана. - СПб.: Питер, 2007. - 1312 с.

12. Психология зависимости. Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. (библиотека практической психологии) / - Минск.: Харвест, 2005. - 592 с.

13. Кулаков С.А. Практикум по психотерапии психосоматических расстройств / Кулаков С.А. - СПб.: Питер, 2005. - 195 с.

14. Смагин С.Ф. Аддикция, аддиктивное поведение / Смагин С.Ф. - СПб.: МИПУ, 2000. - 250 с.

15. Старшенбаум Г.В..Аддиктология. Психология и психотерапия зависимостей / Старшенбаум Г.В. - Москва.: 2006. - 280 с.

16. Змановская Е.В. Девиантология: (Психология отклоняющегося поведения): Учебное пособие для студентов ВУЗов - 2-е изд., испр. - Москва.: Издательский центр "Академия", 2004. - 288 с.

17. Гоголева А.В. Аддиктивное поведение и его профилактика / Гоголева А.В. - Москва.: Московский психолого-социальный институт, 2002. - 240 с.

18. Корченов В.И. Пьянство, алкоголизм, наркомания: причины и следствия / Медико-биологические и социальные аспекты наркологии: Сборник научных трудов / Корченов В.И. - Москва.: РГМУ, 1997. - 230 с.

19. Кесельман Л.Е., Мацкевич М.Г. Социальное пространство наркотизма / Кесельман Л.Е., Мацкевич М.Г. - СПб. Изд-во Инст. им. В.М. Бехтерева, 2002. - 250 с.

20. Литвак, М.Е. Психологический вампиризм. / М.Е. Литвак. - 2-е изд. - Ростов-на-Дону: Издательство "Феникс", 2002. - 416 с.

21. Прихожан А.М. Тревожность у детей и подростков: психологическая природа и возрастная динамика - М. МПСИ, 2000. - 304 с.

22. Изгард К.Е. Эмоции человека - М.: Издательство Московского университета, 1980. - 168 с.

23. Кулагина, И.Ю., Колюцкий, В.Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений / И.Ю. Кулагина., В.Н. Колюцкий. - Москва.: ТЦ Сфера, 2004. - 464 с.

24. Солдатова Е.Л.,Лаврова Г.Н. Психология развития и возрастная психология. Онтогинез и дизонтогинез / Е.Л. Солдатова, Г.Н. Лаврова Серия " Высшее образование". - Ростов н/Д.: Феникс, 2004. - 384 с.

25. Хорни К. Невротическая личность нашего времени: перевод с англ. - М.: Айрис - пресс, 2004. - 480с.

26. Теория личности в западноевропейской и американской психологии/под ред. Д.Я. Райгородского. - Самара.: 1996. - 480 с.

27. Фрейд З. Запрещение, симптом и страх// Тревога и тревожность/ Под ред. В.М. Астапова. - СПб.: Питер, 2001. - 328 с.

28. Головин С.Ю. Словарь практического психолога. - Минск: Харвест, 1998. - 628 с.

29. Агрессия и психическое здоровье / Под ред. Т.Б. Дмитриевой и Б.В. Шостаковича. - СПб.: Юрид. Центр Пресс, 2002. - 368 с.

30. Куликов Л.В. Психогигиена личности: Основные понятия и проблемы: Учеб. пособие. - СПб.: Изд-во СПбГУ, 2000. - 186 с.

31. Психология здоровья / Под редакцией Г.С. Никифорова. - СПб.: Питер, 2006. - 607 с.

32. Алкоголизм. Хитрости и тонкости / Под редакцией доктора медицинских наук Стрикалова А.В. - Москва.: ЗАО "Новый издательский дом", 2004. - 352 с.

33. Братусь Б.С. Аномалии личности / Братусь Б.С. - Москва.: Мысль, 1988. - 304 с.

34. Березин С.В., Лисецкий К.С., Назаров Е.А. Психология наркотической зависимости и созависимости. Монография. / С.В. Березин, К.С. Лисецкий, Е.А. Назаров - Москва.: МПА, 2001. - 191 с.

35. Захаров Н.П. Психотерапия пограничных расстройств и состояний зависимости / Н.П. Захаров - Москва.: "ДеЛи-принт", 2004. - 288 с.

36. Котляров А.В. Освобождение от зависимостей, или школа успешного выбора / А.В. Котляров - Москва.: "Психотерапия", 2005. - 448 с.

37. Грузд Л.В. Психологические факторы и механизмы формирования алкогольной и наркотической зависимости / Актуальные проблемы психологии на современном этапе общественного развития: Сборник научных трудов / Под ред. М.Г. Рогова, В.Г. Иванова. - Казань.: КГТУ, 2003. - 464 с.

38. Психология и лечение зависимого поведения / Под ред. С. Даулинга - Москва.: Класс, 2000. - 240 с.

39. Гарифуллин Р.Р. Кодирование личности от алкогольной и наркотической зависимости / Гарифуллин Р.Р. - Казань.: 1997. - 252 с.

40. Зейгарник Б.В. Патопсихология / Зейгарник Б.В. - Издательство Московского университета.: 1986. - 288 с.

41. Бабаян Э.А. Учебное пособие по наркологии / Бабаян Э.А. Гонопольский М.Х. - Москва.: "Медицина", 1981. - 304 с.

42. Амбрумова А.Г., Чуркин Е.А. Клиника и профилактика аутоагрессивного поведения при алкоголизме: Методические рекомендации. - М.: 2001. - 46 с.

43. Дмитриева Т.Б., Игонин A.JL, Клименко Т.В. Кулагина Н.Е, Тузикова Ю.Б. Острая интоксикация психоактивными веществами в общей и судебно-психиатрической практике: Клинический обзор. - М.: 1997. - 128 с.

44. Дмитриева Т.Б., Игонин A.JL, Клименко Т.В., Пищикова JI.E., Кулагина Н.Е. Злоупотребление психоактивными веществами. - М.: 2000. - 300 с.

45. Игонин A.JL, Тузикова Ю.Б., Иришкин Д.А. Злоупотребление психоактивными веществами и асоциальное поведение: Обзор литературы // Наркология. 2004. - № 3. - С.50-58

46. Игонин A.J1., Тузикова Ю.Б., Баранова О.В. Асоциальное поведение лиц с алкогольной зависимостью // Наркология. 2006. - № 11. - С.48-52

47. Кривенков А.Н., Игонин А.Л., Сафуанов Ф.С., Гавриленко А.Я., Тузикова Ю.Б. Сравнительная характеристика больных алкоголизмом, совершивших и не совершавших правонарушения в состоянии опьянения. // Вопросы наркологии. 1998. - № 1. - С. 307-316.

48. Пятницкая И.Н. Наркомании: Руководство для врачей. - М.: Медицина, 1994. - 526 с.

49. Рохлина М.Л., Чистякова Л.А., Козлов A.A., Киткина Т.А., Мохначев С.О. Динамика психопатологических расстройств и криминогенное поведение у больных героиновой наркоманией // Материалы 13 съезда психиатров России 10-13 октября 2000г. - М.: 2000. - С.265.

50. Шостакович Б.В., Горинов В.В., Горшков И.В., Пережогин Л.О. Личностное расстройство и криминальная агрессия // Агрессия и психическое здоровье / Под ред. Т.Б. Дмитриевой и Б.В. Шостаковича. - СПб.: Юрид. Центр Пресс, 2002. - С. 206-223.

51. Шустов Д.И. Диагностика аутоагрессивного поведения при алкоголизме методом терапевтического интервью: Пособие для врачей психиатров-наркологов и психотерапевтов. - М.: 2000. - 120 с.

52. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. - СПб.: Питер, 2001. - 352 с: ил. - (Серия "Мастера психологии")

Размещено на Allbest.ru