Вплив освітянської парадигми на формування інтелектуальних потреб студентів технічного університету

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ ОСВІТЯНСЬКОЇ ПАРАДИГМИ НА ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПОТРЕБ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Новицький Юрій Володимирович

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»

(Київ,Україна)

Анотація

Розглянуто зміни в залежностях реалізації інтелектуальних спроможностей від деяких індивідуальних властивостей за період навчання студентів в технічному університеті. Визначено вплив освітянської парадигми на формування і реалізацію потреб в інтелектуальній сфері за період набуття фахової підготовленості.

Ключові слова: освітянська парадигма, інтелектуальні спроможності, індивідуальні властивості, факторний аналіз.

Аннотация

ВЛИЯНИЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ПАРАДИГМЫ НА ФОРМИРОВАНИЕ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫХ ПОТРЕБНОСТЕЙ СТУДЕНТОВ ТЕХНИЧЕСКОГО УНИВЕРСИТЕТА

Рассмотрены изменения в зависимостях реализации интеллектуальных способностей от некоторых индивидуальных свойств за период обучения студентов в техническом университете. Определено влияние образовательной парадигмы на формирование и реализацию потребностей в интеллектуальной сфере за период приобретения профессиональнойподготовленности.

Ключевые слова: образовательная парадигма, интеллектуальные способности, индивидуальные свойства, факторный анализ.

Abstract

Novytskyy Yuriy National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" (Kiev, Ukraine)

INFLUENCE OF EDUCATIONAL PARADIGM ON FORMING OF INTELLECTUAL NECESSITIES OF STUDENTS OF TECHNICAL UNIVERSITY

Changes in dependence of intellectual capabilities realization on some individual features are considered during educational process of students in technical univercity. Influence of educational paradigm on forming and realization of requirements in intellectual sphere is revealed during professional training.

Key words: Educational paradigm, intellectual capabilities, individual properties, factor analysis.

Серед фахівців педагогічних, психологічних, соціологічних наук визначення парадигми не має однозначності. Спроби визначити універсальний базовий чинник, який поєднує багатофакторність впливу на особистість в сучасному мінливому суспільстві приречені на невдачу.

Узагальнене формулювання парадигми Томасом Куном як «визнані всіма наукові досягнення, які протягом певного часу дають науковому загалу модель постановки проблем та їх розв`язання» [1, с. 11] дає можливість розглядати відокремлені аспекти парадигми в освітянському, науковому, педагогічному, соціологічному, культурному, технічному і т.д. розумінні вирішення виникаючих проблем. Але розглядати відокремлено від особистості аспекти впливу освітянської парадигми на набуття фахових компетенцій, що поєднують вказані чинники, на нашу думку, не доречно через поєднання в сучасному освітньому процесі всіх чинників розв`язання задач науково-технічного прогресу. Тому відзначається виняткова складність і невизначеність проблеми осмислення методологічної концепції парадигми і, зокрема, відмічається величезна кількість класифікацій педагогічних парадигм [2, с.118].

Зокрема, залежність набуття фахових компетенцій визначається не тільки від ефективності педагогічних технологій в освітньому процесі, а також від сформованості компетентного педагога в діалозі з психотипом суб`єкта навчання - студента - під впливом проблем в реалізації його особистісних потреб. Відмічається важливість темпераментальних проявів в формуванні індивідуальних якостей в інтелектуальній та комунікативній сферах освітянського процесу [3, с. 113; 4, с. 101].

Тому метою дослідження було визначення факторів впливу індивідуальних властивостей студентів на формування інтелектуальних спроможностей в особистісних проявах за час набуття фахової підготовки.

Організація досліджень. Для визначення індивідуальних проявів за рівнями інтелектуальних, комунікативних та психомоторних спроможностей було проведено анонимне анкетування студентів 1-2 курсів та магістрів 6-го курсу за методикою В. М. Русалова з визначенням формально-динамічних властивостей та темпераменту особистості [5, с. 290-299].

Методика В.М. Русалова надає можливість визначення проявів індивідуальності за 12-ма основними шкалами та 9-ма похідними за сумою балів в різних варіаціях в психомоторній, інтелектуальній, комунікативній та емоційній сферах життєдіяльності. В дослідженні прийняли участь 68 юнаків та 78 дівчат початкових курсів навчання та 86 юнаків і 79 дівчат, що закінчували магістратуру на 6-му курсі навчання.

Математична обробка результатів тестування проводилась за допомогою пакета електронних програм STATISTIKA.

Обрана методика надає фактори індивідуальних властивостей у відносному вираженні за бальною шкалою в діапазоні від 12-ти до 48 балів.

Отримані дані аналізувались окремо за гендерними ознаками та між студентами початкових та випускних курсів. Для формування груп з низьким рівнем інтелектуальних спроможностей відбирались особи з ознаками інтелектуальної ергічності (працездатності) за межами Хсер.-у, а з високим рівнем інтелектуальних спроможностей - за межами показників інтелектуальної ергічності Хсер.+у.

Загальний аналіз змін в кількісному відбитті студентів за суб`єктивною оцінкою з високим рівнем інтелектуальних спроможностей показав їх зростання за період навчання серед юнаків з 37,2 % до 51,5 %, а серед дівчат з 32,9 % до 39,7 %. Проте статистично достовірних відмінностей між початковими курсами та магістрами за середніми показниками не відмічається (Р > 0,05).

Факторний аналіз результатів таких протилежних груп визначив, що найбільш вагомий внесок в прояв інтелектуальних спроможностей залежить від різних індивідуальних властивостей студентів, як по гендерним ознакам, так і за рівнем інтелектуальних спроможностей (табл.1).

Таблиця 1. Вплив вагомих (> 0,7) факторів на дисперсію вибірки протилежних груп за результатами факторного аналізу

За методикою В.М. Русалова з визначення формально-динамічних властивостей індивідуальності особи з низьким або високим їх проявом характеризуються певними якостями у відповідній сфері життєдіяльності. Тому отримані результати дають змогу визначити під впливом яких факторів - комунікативних, психомоторних, емоційних чи інтелектуальних формуються окремі прояви. Узагальнено, під впливом освітніх технологій та комунікативних програм за період навчання, студенти починають проявляти схильності до швидкої психомоторної поведінки з високою швидкістю розумових процесів з деякою гендерною відмінністю.

Висновки:

1. Юнаки початкових курсів з низьким рівнем інтелектуальних спроможностей відрізняються вузьким колом інтелектуальних інтересів, що знаходиться під переважним впливом схильностей до швидких психомоторних дій, чутливістю до їх результатів та є прибічниками швидких інтелектуальних рішень.

Представники з високим рівнем інтелектуальних спроможностей характеризуються високими прагненнями та здібностями до навчання, прояв яких забезпечується відсутністю схильностей до швидких психомоторних, комунікативних чи інтелектуальних дій з ухилянням від фізичної праці, нових соціальних комунікацій та низькою потребою до спілкування.

2. Дівчата початкових курсів з низьким рівнем інтелектуальних спроможностей відрізняються вузьким колом інтелектуальних інтересів, що знаходиться під переважним впливом схильностей до фізичної діяльності та потребами в різних видах рухової активності. А представниці з високим рівнем інтелектуальних спроможностей характеризуються високими прагненнями та здібностями до навчання, прояв яких забезпечується схильностями до вузького кола в спілкуванні та уникання нових соціальнихконтактів.

3. Юнаки випускних курсів з низьким рівнем інтелектуальних спроможностей проявляють вузьке коло інтелектуальних інтересів, що знаходиться під переважним впливом схильностей до уникання нових соціальних контактів, загальмованістю психомоторики та низькою швидкістю розумовихпроцесів.

Юнаки випускних курсів з високим рівнем інтелектуальних спроможностей проявляють схильності до швидкої психомоторної поведінки з високою швидкістю розумових процесів, творчим підходом до вирішення проблем та широким спектром комунікативних програм.

4. Дівчата випускних курсів з низьким рівнем інтелектуальних спроможностей проявляють вузьке коло інтелектуальних інтересів під впливом схильностей до високого темпу психомоторної поведінки, прагнення до різноманітності форм інтелектуальної діяльності та байдужого відношення до результатів розумової чи фізичної праці.

Дівчата з високим рівнем інтелектуальних спроможностей проявляють прагнення до навчання під переважним впливом особистих схильностей до швидкості розумових процесів, проявляють швидкість психомоторної поведінки, відрізняються легкою та плавною мовою, швидкою вербалізацією думок.

інтелектуальний психомоторний освіта студент

Список використаних джерел та літератури

1. Кун Т. Структура научных революций / Томас Кун; пер. с англ..-[2-е изд.]. - М.: Прогресс, 1977. - 300с.

2. Крисоватий А. І. Основні парадигми освіти та їх сутнісна характеристика / Психологія і суспільство, Український теоретико-методологічний соціогуманітарний часопис 2015. - № 1 С.114-119.

3. Новицкий Ю. В. Гендерные зависимости коммуникативной работоспособности от проявлений темперамента / Актуальные научные исследования в современном мире: XXII Международнаянаучная

конференция // Сб. научных трудов - Переяслав-Хмельницкий, 2017. - Вып.. 2(22), ч. 5 - c. 110-114.

4. Новицкий Ю. В., Дьякова О. В. Гендерные зависимости интеллектуальной работоспособности от проявлений темперамента / Актуальные научные исследования в современном мире: XXIII Международная научная конференция // Сб. научных трудов - Переяслав-Хмельницкий, 2017. - Вып.. 3(23), ч. 7 - с. 96-101.

5. Диагностика здоровья. Психологический практикум / Под ред. Г.С. Никифорова. - СПб.: Речь, 2007. - С.290-299.

Размещено на Allbest.ru