Структура готовності майбутніх психологів до роботи з підлітками, схильними до девіантної поведінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378:159.9-051:159.9.019.4-053.6-056.49

Структура готовності майбутніх психологів до роботи з підлітками, схильними до девіантної поведінки

Луцик Галина Олександрівна,

викладач кафедри вікової та педагогічної психології

Рівненський державний гуманітарний університет Україна

Луцик Г. О. Структура готовності майбутніх психологів до роботи з підлітками, схильними до девіантної поведінки.

У статті обґрунтовується необхідність застосування системного підходу щодо аналізу готовності май-бутніх психологів до роботи з підлітками, схильними до девіантної поведінки. Зауважено, що системний підхід розкриває досліджувану якість як цілісне утворення, забезпечує виявлення зв'язків між компонен-тами.

Зазначено, що готовність майбутніх психологів до роботи з підлітками, схильними до девіантної пове-дінки, варто розуміти як сформоване під час навчання у вузі системне особистісне утворення, що визначає компетентність майбутнього фахівця.

На основі теоретичного аналізу досліджуваного явища узагальнено погляди науковців щодо структури готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності.

Автором статті проведений аналіз системних характеристик готовності майбутніх психологів до роботи з підлітками, схильними до девіантної поведінки, зокрема, компонентного складу, зв'язків між компонентами системи та виконуваних ними функцій.

Зроблені узагальнення щодо структури готовності майбутніх психологів до роботи з підлітками, схильними до девіантної поведінки, та виділено чотири компоненти досліджуваної якості: когнітивний, ціннісно-мотиваційний, креативно-практичний та регулятивний.

Когнітивний компонент відображає систему знань, необхідних для роботи з підлітками, схильними до девіантної поведінки. Мотиваційно-ціннісний компонент забезпечує спрямованість майбутніх психологів щодо роботи з підлітками, схильними до девіантної поведінки. Креативно-практичний компонент реалі-зовує творчий підхід, можливість знаходження оригінальних шляхів розв'язання проблем у роботі з під-літками, схильними до девіантної поведінки. Регулятивний компонент дозволяє усвідомлено здійснювати контроль та давати оцінку роботі з підлітками, схильними до девіантної поведінки. девіантний поведінка підліток

Ключові слова: професійна підготовка; готовність; майбутні психологи; готовність майбутніх психоло-гів до роботи з підлітками, схильними до девіантної поведінки; структура; когнітивний компонент; моти-ваційно-ціннісний компонент; регулятивний компонент; креативно-діяльнісний компонент.

Луцик Г.О. Структура готовности будущих психологов к работе с подростками, склонными к де-виантному поведению.

В статье обосновывается необходимость применения системного подхода к анализу готовности буду-щих психологов к работе с подростками, склонными к девиантному поведению. Замечено, что системный подход определяет исследуемое качество как целостное образование и способствует выявлению связей между компонентами.

Отмечено, что готовность будущих психологов к работе с подростками, склонными к девиантному по-ведению, следует понимать как сформированное во время обучения в вузе системное личностное качество, которое обеспечивает компетентность будущего специалиста.

На основе теоретического анализа исследуемого явления обобщены взгляды ученых относительно структуры готовности будущих специалистов к профессиональной деятельности.

Автором статьи проведен анализ системных характеристик готовности будущих психологов к работе с подростками, склонными к девиантному поведению, в частности, компонентного состава, связей между компонентами системы и выполняемых ими функций.

Сделаны обобщения относительно структуры готовности будущих психологов к работе с подрост-ками, склонными к девиантному поведению, и выделено четыре компонента исследуемого качества: когнитивный, ценностно-мотивационный, креативно-практический и регулятивный.

Когнитивный компонент отражает систему знаний, необходимую для работы с подростками, склонными к девиантному поведению.

Мотивационно-ценностный компонент обеспечивает направленность будущих психологов относительно работы с подростками, склонными к девиантному поведению. Креативно-практический компонент реализует творческий подход, возможность нахождения оригинальных путей решения проблем в работе с подростками, склонными к девиантному поведению. Регулятивный компонент позволяет осознанно осуществлять контроль и давать оценку работе с подростками, склонными к девиантному поведению.

Ключевые слова: профессиональная подготовка; готовность; будущие психологи; готовность будущих психологов к работе с подростками, склонными к девиантному поведению; структура; когнитивный компонент; мотивационно-ценностный компонент; регулятивный компонент; креативно-деятельностный компонент.

Lutsyk H. The structure of future psychologists' readiness to work with adolescents susceptible to deviant behavior.

In the article it is substantiated the necessity of applying the systematic approach to the analysis of future psychologists' readiness to work with adolescents susceptible to deviant behavior. It is emphasized that the systematic approach determines the investigated quality as single whole, promotes the identification of links between the components.

It is mentioned that future psychologists' readiness to work with adolescents susceptible to deviant behavior should be understood as systematic personal formation, formed during the study at the university, which guarantees the competence of the future specialist.

Scientific views regarding the structure of future specialists' readiness to professional activity, which are based on theoretical analysis of investigated phenomenon are generalized.

The author analyzed the system characteristics of future psychologists' readiness to work with adolescents susceptible to deviant behavior, in particular, the component composition, links between the components of the system and their functions to carry out.

Synthesis have been made regarding the structure of future psychologists' readiness to work with adolescents susceptible to deviant behavior and four components of the investigated quality are distinguished: cognitive, valuable and motivational, creative and practical, regulatory.

The cognitive component represents the knowledge system necessary for work with adolescents susceptible to deviant behavior. The motivational and valuable component provides an incentive for the future psychologists to work with adolescents susceptible to deviant behavior. The creative and practical component realizes a ingenious approach, the possibility of finding the original solutions to problems in work with adolescents susceptible to deviant behavior. The regulatory component allows to consciously control and assess work with adolescents susceptible to deviant behavior.

Key words: professional development, readiness, future psychologists, future psychologists' readiness to work with adolescents susceptible to deviant behavior, a structure, the cognitive component, the motivational and valuable component, the creative and practical component, the regulatory component.

Постановка проблеми. Однією з проблем, з якими стикаються практикуючі психологи, є проблема подолання асоціальних девіацій у поведінці підлітків. Вона набуває особливої актуальності у сучасних умовах підвищення соціальної напруги та зростання рівня норма-тивно-правового нігілізму, що мають місце в українському суспільстві. У зв'язку з цим фор-мування готовності до роботи з підлітками-де- віантами становить одне з важливих завдань професійної підготовки майбутніх психологів.

Відповідно актуалізується питання наукового дослідження цього явища, що нерідко здій-снюється з позиції системного підходу і перед-бачає його поділ на взаємопов'язані елементи, які утворюють цілісну систему.

Доцільність застосування системної методо-логії аргументується тим, що зазначений підхід розкриває досліджувану якість як цілісне утво-рення та сприяє виявленню зв'язків між компо-нентами та їх взаємопов'язаності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Утвердження системного підходу посилило інтерес дослідників до використання його можливостей у ході теоретичного аналізу пе-дагогічних явищ. У контексті вивчення нашої проблеми привертають увагу праці, в яких здій-снено обґрунтування структури готовності до роботи з підлітками, схильними до девіантної поведінки: майбутніх психологів (І. Баркаєва), педагогів (Л. Вєйландє, І. Островська-Бугай- чук), соціальних педагогів (Р. Козубовський, М. Малькова, М. Ярошко), висвітлено структуру готовності майбутніх психологів до професійної діяльності (Є. Варлакова, В. Вишньов- ський, Ф. Рекешева, А. Руденок, Я. Чаплак, Т. Ярая, І. Яценко). Також викликають інтерес роботи, в яких аналізується структура готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності в інших галузях трудової діяльності (С. Литви-ненко, Н. Пихтіна, Ю. Пелех, Г. Першко).

Однак, незважаючи на наявність низки праць, фактично відсутні дослідження, в яких було б здійснено системний аналіз зазначеного явища у єдності його системно-компонентного, системно-структурного та системно-функціо-нального аспектів.

Формулювання цілей статті. Метою статті є аналіз таких системних характеристик готов-ності майбутніх психологів до роботи з підліт-ками, схильними до девіантної поведінки, як її компонентний склад, зв'язки між компонента-ми системи та виконувані ними функції.

Виклад основного матеріалу. Передусім зазначимо, що в наукових джерелах представ-лені різноманітні думки вчених щодо змісту готовності загалом та готовності майбутніх психологів до професійної діяльності (у тому числі - до роботи з підлітками-девіантами) зо-крема. У працях дослідників готовність постає як якість чи потенціал особистості, особистіс- ний стан (Ю. Демідова, В. Панок, Ф. Рекешева, Б. Якимчук), установка (І. Яценко), сукупність загальних і спеціальних знань та вмінь (І. Бар-каєва, О. Бичкова, І. Ендеберя, О. Затворнюк, О. Матвієнко).

Оскільки підготовка майбутніх психологів до роботи з підлітками, схильними до девіант- ної поведінки є, на наш погляд, процесом, який забезпечує цілісне системне освоєння теоре-тичних знань, практичних вмінь та формування особистісних якостей, необхідних для реалізації ефективних профілактичних та корекційних заходів, спрямованих на попередження або ж усунення девіацій, то готовність (як результат підготовки) варто розуміти як сформоване під час навчання у вузі системне особистісне утво-рення, ядром якого є установка на професійну діяльність, представлене належним рівнем роз-витку розумової, емоційно-вольової, ціннісно-мотиваційної та операційної особистісних сфер, що забезпечує відповідну обізнаність та адекватну оцінку усіх аспектів такої роботи, спрямованість на її виконання й оволодіння необхідними для цього уміннями, навичками і здібностями, що виявляється у компетентності майбутнього фахівця [11, с. 282].

Водночас існують розбіжності у поглядах дослідників на структуру готовності. Так, ана-лізуючи готовність особистості до професійної діяльності, більшість науковців (С. Литвиненко, Н. Пихтіна, Ю. Пелех, Г Першко) сходяться на думці про наявність у її структурі компонентів, які презентують знання, вміння та мотиви майбутніх фахівців стосовно такої діяльності. Відповідно зазначені автори виокремлюють такі компоненти згаданого феномена, як: мо-тиваційний, змістовий, діяльнісний, креатив- ний (С. Литвиненко); мотиваційний, змістовий, операційний (Н. Пихтіна); мотиваційний, тео-ретичний, операційний (Г. Першко).

Викликають інтерес результати аналізу структури готовності майбутніх педагогів до професійної діяльності, отримані Ю. Пелехом. Цінність висновків вченого полягає в обґрун-туванні особливої ролі спонукально-смислових характеристик у формуванні досліджуваної особистісної якості. У цьому контексті її структура представлена єдністю ціннісно-мо-тиваційного, професійно-організаційного, емо-ційно-вольового, операційно-дієвого та мобілі-заційного компонентів [13, с. 18].

Важливим джерелом виокремленої нами проблеми є праці, в яких презентовано моделі готовності психологів до роботи з підлітками та їхніми сім'ями і, зокрема, з підлітками-деві- антами. Аналіз таких праць дав змогу пересвід-читись у збігові поглядів окремих авторів сто-совно присутності у структурі такої готовності складників, які охоплюють систему знань, спо-нукань та практичних можливостей майбутніх фахівців. Готовність майбутніх психологів до роботи в умовах інклюзивної освіти представ-лена сукупністю когнітивного, мотиваційно- почуттєвого та поведінкового компонентів (Т. Ярая [17]), до розв'язання міжособистісних конфліктів - мотиваційного, когнітивного, опе-раційного та комунікативного складників (Є. Варлакова [4]), до роботи зі старшокласниками - особистісно-професійного, теоретичного та практичного компонентів (Я. Чаплак [14]).

Розширює уявлення про компонентний склад структури готовності В. Вишневський, який у контексті підготовки майбутніх психологів до роботи з підлітками обґрунтовує наявність у ній мотиваційно-професійної, когнітивно-діа- гностичної, проблемно-інтерпретуючої, креа- тивно-корекційної, когнітиивно-технолого-ре- зультативної та емоційно-фіксуючої складових [6].

Дослідники питання структури готовності майбутніх фахівців до роботи з підлітками, схильними до девіантної поведінки, обґрун-товують приналежністю до її компонентного складу когнітивного, ціннісно-мотиваційного, суб'єктивного, технологічного (Р. Козубовський [9]); мотиваційно-ціннісного, когнітивного, практичного, особистісного (І. Островська-Бугайчук [12]); когнітивного, ді- яльнісного, мотиваційного, емоційно-вольового (Л. Вєйландє [5]) елементів.

Отримані вченими висновки стосовно дослі-джуваної проблеми суттєво доповнює І. Бар- каєва, яка обґрунтовує наявність у структурі готовності зазначеної якості психологічного компонента, що визначає моральний потенціал особистості, її творчу активність, ступінь мотивації та здатність до самоаналізу і разом з науково-теоретичним, практичним складниками утворює основу для ефективної роботи майбутніх психологів з підлітками-девіантами [2, с. 15].

Як бачимо, висловлені авторами погляди щодо структури досліджуваної якості є доволі близькими, оскільки запропонований ними компонентний склад визначається переважно відмінностями у назвах складників. Водночас узагальнюючи викладене, маємо підстави стверджувати, що готовність майбутніх пси-хологів до роботи з підлітками, схильними до девіантної поведінки, визначається тим, що вони: знають про зміст та можливості реалізації такої роботи (в інтерпретаціях дослідників: теоретичний, науково-теоретичний, когнітив- но-діагностичний, проблемно-інтерпретацій- ний компоненти), на які цінності орієнтуються та якими мотивами керуються у її здійсненні (мотиваційно-почуттєвий, мотиваційний, цін-нісно-мотиваційний компоненти), наскільки успішно (вміло і творчо) реалізують її на прак-тиці (операційний, практичний, когнітивно- технолого-регулятивний, технологічний, ді- яльнісний компоненти), наскільки адекватно оцінюють отримані результати, чи знаходять можливості для самоконтролю та саморегуляції у взаємодії з такою складною категорією учнів (емоційно-фіксуючий, емоційно-вольовий, суб'єктивний, особистісний, психологічний компоненти).

Відповідно до цих характеристик можна ви-ділити чотири компоненти досліджуваної якос-ті: когнітивний, ціннісно-мотиваційний, креа- тивно-практичний та регулятивний.

Необхідність когнітивного та креативно-практичного компонентів зумовлена завдання-ми вищої освіти, спрямованими, передусім, на забезпечення студентів знанням щодо майбут-ньої професійної діяльності та уміннями ви-користовувати отримані знання у конкретних професійних ситуаціях (С. Литвиненко, В. Ям- ницький [10, с. 115]).

Для розуміння сутності когнітивного компо-нента важливо, на наш погляд, взяти до уваги думку О. Боличевої, котра переконує в необ-хідності забезпечення персоніфікації отриманих студентами знань. Ця важлива властивість майбутнього психолога, як підкреслює автор, дає змогу керувати процесами «переходу від одного умовного рівня знання до іншого, як в певних предметних галузях, так і розповсю-джуючись на всю систему особистісного знання людини», що уможливлює коригування системи знань у подальшій професійній діяльності [3, с. 5-6].

Відповідно слушним бачиться твердження Я. Чаплака про те, що високий рівень сфор- мованості зазначеного компонента (в інтер-претації автора - теоретичного компонента) розкривається через «досконале володіння ви-значеною сукупністю психологічних і спеці-альних знань та оперування ними за допомогою аналітичних, прогностичних, проективних та рефлексивних умінь» [14, с. 13].

Зазначене може бути підставою для висновку про те, що когнітивний компонент виконує у структурі готовності досліджуваної якості функцію забезпечення обізнаності майбутніх психологів з теоретичними засадами та прак-тичним досвідом роботи з підлітками, схиль-ними до девіантної поведінки, отже, відобра-ження у свідомості студентів системи знань, необхідних для такої роботи.

Кінцевою метою навчання майбутніх психо-логів є сформованість конструктивних, комуні-кативних, організаційних, проективних вмінь і навичок реалізації професійних завдань (Р. Козубовський [9, с. 11]), що становить основу кваліфікації професіонала і забезпечує його спроможність здійснювати психологічний ана-ліз процесів, ініціативно реагувати на запити, використовувати стратегії конструктивного розв'язання проблем (Є. Варлакова [4, с. 9]); формувати толерантні установки, досягати ши-роти поглядів та легкості у спілкуванні (Т. Ярая [17, с. 9]).

Варто підкреслити, що на сучасному етапі розвитку вищої освіти дослідники (О. Арте-мова, Н. Мась, Т Розова, С. Шандрук) приді-ляють увагу формуванню як когнітивно-опе- раційних можливостей майбутніх психологів, так і виробленню у них здатності самостійно знаходити нові, неординарні рішення стосовно розв'язання професійних проблем, виявляти оригінальність і творчість.

Так, як зазначає С. Шандрук: «Професійне становлення особистості студента-психолога здійснюється у взаємодоповненні: а) здобутих ним фундаментальних наукових знань, б) сфор-мованих базових професійних компетенцій, в) учинково актуалізованих творчих здібностей і розвиненої особистісної креативності, г) набору освоєних форм, методів, засобів та інструментів майбутньої психологічної діяльності» [15, с. 241].

Зазначену думку підтримує О. Артемова, ко-тра вважає креативність «обов'язковою харак-теристикою цілісної особистості, що зумовлена ... високим рівнем сформованості її професій-них та особистісних якостей» і досягається за рахунок розвитку творчого мислення, здатності до самостійності й нестандартності рішень, інтелектуальної компетентності [1, с. 25].

У світлі викладених поглядів сутність ком-понента, який забезпечує функцію реалізації роботи з підлітками, схильними до девіант- ної поведінки, на нашу думку, відображатиме назва «креативно-практичний». Відповідно суттєво розширюється розуміння його функціонального призначення, що має охоплювати ще й спроможності майбутніх психологів до творчих пошуків, знаходження оригінальних шляхів розв'язання проблем, які виникають під час такої роботи, та прийняття нестандартних рішень.

Очевидно, що якість і результативність такої діяльності значною мірою залежить від наяв-ності та змісту мотивації майбутніх психологів. На важливості зазначеного аспекту їхньої про-фесійної підготовки наголошують Ж. Вірна, Н. Пов'якель, Н. Чепелєва. Адже, як стверджує А. Яблонський, мотиваційна готовність до профе-сійної діяльності інтегрує в собі усвідомлення кожним виконавцем соціальної значущості її змісту і наслідків, налаштованості на свій осо- бистісний і, зокрема, професійний розвиток [16, с. 79], що, на думку Х. Дмитерко-Карабин, забезпечує прагнення працювати в обраній професійній сфері, спонукання до дій, їх спря-мування і регулювання [8, с. 9].

Водночас варто погодитись з тими дослід-никами (Р. Козубовським, І. Островською-Бу- гайчук, Ф. Рекешовою), які надають особливого значення аксіологічному аспекту мотивації особистості. У цьому контексті у структурі го-товності майбутніх психологів до професійної діяльності виокремлюють мотиваційно-цінніс-ний компонент. Важливість цінностей та цін-нісних орієнтацій як центрального утворення у структурі досліджуваної якості пояснюється властивістю зазначеного феномена бути чинни-ком осягнення смислу виконуваних дій - цін-ність, як доречно зазначає Ю. Пелех, становить «інтеріоризований у свідомості особистості і пов'язаний із задоволенням духовних і матері-альних потреб індивідуальний максимум, що у процесі соціалізації набув ознак еталона, уні-фіковано класифікувавшись у часовій абстрак-ції» [13, с. 21].

Отже, мотиваційно-ціннісний компонент, представлений системою внутрішніх спонукань особистості (бажань, потреб, інтересів, прагнень, ціннісних орієнтацій тощо), є смис- лоутворювальним ядром готовності до роботи з підлітками-девіантами і водночас - тим вну-трішнім джерелом, яке спрямовує на діяльність певного змісту. Отриманий висновок дає змогу виокремити функцію зазначеного компонента, що полягає в забезпеченні спрямованості май-бутніх психологів щодо роботи з підлітками, схильними до девіантної поведінки.

При цьому доцільним є, на наш погляд, окре-мо згадати про необхідність вироблення у май-бутніх психологів готовності до самостійної роботи в досліджуваному напрямі, що актуа-лізує потребу вдосконалення системи саморе-гуляції як механізму оптимізації особистісних можливостей. Сутність такого механізму, як стверджує М. Гринців, полягає в умінні визна-чати цілі та способи виконання дій у конкрет-них умовах, забезпечувати її реалізацію, контр-олювати й оцінювати результати, корегувати діяльність на цій основі [7].

Узагальнюючи погляди вчених (К. Абуль- ханової-Славської, Л. Божович, В. Войтко, М. Гринців, О. Конопкіної, Л. Мітіної, А. Осниць- кого, Н. Пов'якель, В. Чайки), є підстави ствер-джувати, що, будучи виявленням особистісної активності суб'єкта діяльності, саморегуляція передбачає вироблення програми дій у кон-кретних умовах діяльності, їх реалізацію та неперервний контроль і оцінку за визначеною системою критеріїв, прийняття та виконання (за необхідності) корекції станів і дій.

Зважаючи на значення схарактеризованого механізму для оптимальної організації та до-сягнення ефективності в підготовці майбутніх психологів до роботи з підлітками-девіантами, вважаємо необхідним виокремити у структурі їхньої готовності до такої діяльності регуля-тивний компонент, функції якого полягають в усвідомленому самостійному регулюванні та реалізації «самосуб'єктивного впливу» [7, с. 243] як засобу оптимізації власних процесів і станів.

На підставі викладених характеристик ви-никає можливість встановити взаємозв'зок між виокремленими компонентами. Відповідно до принципу ієрархічності основоположним компонентом готовності майбутніх психологів до роботи з підлітками-девіантами є когнітив- ний, який забезпечує формування її теоретичної моделі. У ході її формування в тезаурус суб'єкта діяльності збагачується інформацією ціннісного змісту, забарвлюється почуттями та продуктами мисленнєвої діяльності, що призводить до виникнення спонукальних чинників, зосереджених у мотиваційно-ціннісному компоненті, збагачення теоретичної моделі ідеальними образами і намірами. Виконуючи смислоутворювальну функцію, зазначений компонент суттєво впливає на зміст та якість саморегуляції особистості (передусім, у кон-тексті цілепокладання та визначення критеріїв оцінки діяльності), що стає можливою завдяки регулятивному компоненту. І, нарешті, завдяки обізнаності з проблемою роботи з підлітками, схильними до девіантної поведінки, під впли-вом мотиваційно-ціннісних та контрольно-ре-гулятивних чинників відбувається втілення сформованої ідеальної моделі у практику. При цьому зазначимо, що схарактеризовані зв'язки між компонентами досліджуваного явища но-сять двосторонній характер і передбачають на-явність зворотнього впливу.

Висновки дослідження і перспективи по-дальших розвідок у даному напрямку. Аналіз системно-компонентного, системно-струк-турного та системно-функціонального аспектів готовності майбутніх психологів до роботи з підлітками, схильними до девіантної поведінки, дає змогу стверджувати, що досліджуване явище є ієрархічно структурованою системою взаємопов'язаних компонентів (когнітивного, мотиваційно-ціннісного, регулятивного, кре-ативно-практичного), кожний з яких виконує важливі функції, що в поєднанні забезпечують ефективну реалізацію зазначеного напряму професійної діяльності.

Оскільки оцінка такої готовності може здій-снюватись на основі виявлення рівнів сфор- мованості кожного її компонента, то викликає інтерес питання щодо уточнення адекватного вимірювального інструментарію відповідного дослідження. Перспективним, на наш погляд, є пошук чинників, які можуть призвести до по-зитивних якісних змін у формуванні готовності майбутніх психологів до роботи з підлітками- девіантами, що вимагає докладного вивчення процесу професійної підготовки в закладах ви-щої освіти.

Література

1. Артемова О. І. Креативність як чинник розвитку професійних якостей майбутнього практичного пси-холога / Ольга Іванівна Артемова // Психологія: реальність і перспективи. Збірник наукових праць РДГУ - Рівне - 2015. - № 4. - С. 22-26.

2. Баркаева И. Л. Психолого-педагогические условия формирования готовности педагога-психолога к работе с девиантными подростками: автореф. дис. ... канд. пед. наук / Ирина Леонидовна Баркаева; ФГОУ ВПО «Российский государственный университет имени Иммануила Канта» - Калининград, 2009 - 25с.

3. Боличева О. В. Персоніфікація професійних знань як чинник розвитку особистості студента-психо- лога: автореф. дис. ... канд. псих. наук / Олена Вікторівна Боличева; ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України. - Київ, 2015. - 21с.

4. Варлакова Є. О. Формування готовності майбутніх практичних психологів до розв'язання міжособис- тісних конфліктів: автореф. дис. ... канд. псих. наук / Євгенія Олегівна Варлакова; Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2011. - 21с.

5. Вєнландє Л. В.-В. Підготовка студентів університету до роботи з підлітками девіантної поведінки : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Лілія Вольдемар-Вікторівна Вєнландє; Одеський національний універси-тет імені І. І. Мечникова - Одеса, 2005. - 252с.

6. Вишньовський В. В. Формування особистісної готовності майбутніх психологів до діагностико-ко- рекційної роботи з підлітками: автореф. дис. ... канд. псих. наук / Василь Володимирович Вишньовський; Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України - Київ, 2007. - 23 с.

7. Гринців М. В. Саморегуляція як компонент професійної підготовки майбутнього фахівця / Мар'яна Василівна Гринців // Актуальні питання гуманітарних наук. - 2013. - Вип. 4. - С. 238-245.

8. Дмитерко-Карабин Х. М. Вплив смисложиттєвих орієнтацій на мотиваційну готовність до професій-ної діяльності майбутніх психологів: автореф. дис. ... канд. псих. наук / Христина Маркіянівна Дмитерко- Карабин; Прикарпатський університеті імені Василя Стефаника. - Івано-Франківськ, 2004. - 23с.

9. Козубовський Р. В. Підготовка майбутніх соціальних працівників до профілактики девіантної поведінки серед учнівської молоді в процесі волонтерської практики: автореф. дис. ... канд. пед. наук / Ростислав Володимирович Козубовський; Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет». - Тернопіль, 2014. - 23с.

10. Литвиненко С. А. Формування рефлексивної компетентності у професійній підготовці майбутніх психологів / Світлана Анатоліївна Литвиненко, Вадим Маркович Ямницький // Наука і освіта, 2014. - №

10. - С. 115-119.

11. Луцик Г. О. Готовність майбутніх психологів до роботи з підлітками, схильними до девіантної по-ведінки як теоретична проблема / Галина Олександрівна Луцик // Оновлення змісту, форм та методів на-вчання і виховання в закладах освіти. Збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету. - Рівне - 2017. - № 17 - С. 280-284.

12. Островська-Бугайчук І. М. Підготовка майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками де- віантної поведінки : автореф. дис. ... канд. пед. наук / Ірина Миколаївна Островська-Бугайчук; Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди - Харків, 2011. - 28с.

13. Пелех Ю. В. Теоретико-методичні засади ціннісно-смислової готовності майбутнього педагога до професійної діяльності : автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Юрій Володимирович Пелех; Ін-т вищ. освіти НАПН України. - Київ, 2010. - 36с.

14. Чаплак Я. В. Формування готовності майбутніх практичних психологів до консультативної роботи із старшокласниками : автореф. дис. ... канд. псих. наук / Ян Васильович Чаплак; Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України - Київ, 2006. - 24с.

15. Шандрук С. К. Роль креативності та творчих здібностей у професійному становленні майбутніх практичних психологів / С. К. Шандрук // Науковий огляд. - 2015. - № 6 (16). - С. 134-144.

16. Яблонський А. І. Мотиваційна готовність майбутніх психологів до експертної діяльності: сутність та структура / А. І. Яблонський // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. - 2015. - Вип. 2(2). - С. 77-81.

17. Ярая Т. А. Особистісна готовність майбутніх психологів до професійної діяльності в умовах інклю-зивної освіти: автореф. дис. ... канд. псих. наук / Тетяна Анатоліївна Ярая; Республіканський вищий на-вчальний заклад «Кримський гуманітарний університет». - Київ, 2014. - 23 с.

References

1. Artemova O. I. Kreatyvnist yak chynnyk rozvytku profesiinykh yakostei maibutnoho praktychnoho psykholoha / Olha Ivanivna Artemova // Psykholohiia: realnist i perspektyvy. Zbirnyk naukovykh prats RDHU. - Rivne - 2015. - № 4. - S. 22-26.

2. Barkaeva Y. L. Psykholoho - pedahohycheskye uslovyia formyrovanyia hotovnosty pedahoha - psykholoha k rabote s devyantnbimy podrostkamy: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk / Yryna Leonydovna Barkaeva; FHOU VPO «Rossyiskyi hosudarstvennbii unyversytet ymeny Ymmanuyla Kanta» - Kalynynhrad, 2009 - 25s.

3. Bolycheva O. V Personifikatsiia profesiinykh znan yak chynnyk rozvytku osobystosti studenta-psykholoha: avtoref. dys. ... kand. psykh. nauk / Olena Viktorivna Bolycheva; DVNZ «Universytet menedzhmentu osvity» Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy. - Kyiv, 2015. - 21s.

4. Varlakova Ye. O. Formuvannia hotovnosti maibutnikh praktychnykh psykholohiv do rozviazannia mizhosobystisnykh konfliktiv: avtoref. dys. ... kand. psykh. nauk / Yevheniia Olehivna Varlakova; Instytut psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy. - Kyiv, 2011. - 21s.

5. Vienlandie L. V-V Pidhotovka studentiv universytetu do roboty z pidlitkamy deviantnoi povedinky : dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.04 / Liliia Voldemar-Viktorivna Vienlandie; Odeskyi natsionalnyi universytet imeni I. I. Mechnykova - Odesa, 2005. - 252s.6. Vyshnovskyi V. V. Formuvannia osobystisnoi hotovnosti maibutnikh psykholohiv do diahnostyko- korektsiinoi roboty z pidlitkamy: avtoref. dys. ... kand. psykh. nauk / Vasyl Volodymyrovych Vyshnovskyi; Instytut pedahohichnoi osvity i osvity doroslykh APN Ukrainy - Kyiv, 2007. - 23s.

7. Hryntsiv M. V. Samorehuliatsiia yak komponent profesiinoi pidhotovky maibutnoho fakhivtsia / Mariana Vasylivna Hryntsiv // Aktualni pytannia humanitarnykh nauk. - 2013. - Vyp. 4. - S. 238-245.

8. Dmyterko-Karabyn Kh. M. Vplyv smyslozhyttievykh oriientatsii na motyvatsiinu hotovnist do profesiinoi diialnosti maibutnikh psykholohiv: avtoref. dys. ... kand. psykh. nauk / Khrystyna Markiianivna Dmyterko- Karabyn; Prykarpatskyi universyteti imeni Vasylia Stefanyka. - Ivano-Frankivsk, 2004. - 23s.

9. Kozubovskyi R. V. Pidhotovka maibutnikh sotsialnykh pratsivnykiv do profilaktyky deviantnoi povedinky sered uchnivskoi molodi v protsesi volonterskoi praktyky: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk / Rostyslav Volodymyrovych Kozubovskyi; Derzhavnyi vyshchyi navchalnyi zaklad «Uzhhorodskyi natsionalnyi universytet». - Ternopil,

2014. - 23s.

10. Lytvynenko S. A. Formuvannia refleksyvnoi kompetentnosti u profesiinii pidhotovtsi maibutnikh psykholohiv / Svitlana Anatoliivna Lytvynenko, Vadym Markovych Yamnytskyi // Nauka i osvita, 2014. - № 10.

- S. 115-119.

11. Lutsyk H.O. Hotovnist maibutnikh psykholohiv do roboty z pidlitkamy, skhylnymy do deviantnoi povedinky yak teoretychna problema / Halyna Oleksandrivna Lutsyk // Onovlennia zmistu, form ta metodiv navchannia i vykhovannia v zakladakh osvity. Zbirnyk naukovykh prats Rivnenskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu.

- Rivne - 2017. - № 17 - S. 280-284.

12. Ostrovska-Buhaichuk I. M. Pidhotovka maibutnikh uchyteliv pravoznavstva do roboty z pidlitkamy deviantnoi povedinky : avtoref. dys. ... kand. ped. nauk / Iiyna Mykolaivna Ostrovska-Buhaichuk; Kharkivskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni H.S. Skovorody - Kharkiv, 2011. - 28s.

13. Pelekh Yu. V Teoretyko-metodychni zasady tsinnisno-smyslovoi hotovnosti maibutnoho pedahoha do profesiinoi diialnosti : avtoref. dys. ... d-ra ped. nauk: 13.00.04 / Yurii Volodymyrovych Pelekh; In-t vyshch. osvity NAPN Ukrainy. - Kyiv, 2010. - 36s.

14. Chaplak Ya. V. Formuvannia hotovnosti maibutnikh praktychnykh psykholohiv do konsultatyvnoi roboty iz starshoklasnykamy : avtoref. dys. ... kand. psykh. nauk / Yan Vasylovych Chaplak; Instytut pedahohiky i psykholohii profesiinoi osvity APN Ukrainy - Kyiv, 2006. - 24s.

15. Shandruk S. K. Rol kreatyvnosti ta tvorchykh zdibnostei u profesiinomu stanovlenni maibutnikh praktychnykh psykholohiv / S. K. Shandruk // Naukovyi ohliad. - 2015. - № 6 (16). - S. 134-144.

16. Iablonskyi A. I. Motyvatsiina hotovnist maibutnikh psykholohiv do ekspertnoi diialnosti: sutnist ta struktura / A. I. Yablonskyi // Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia : Psykholohichni nauky. - 2015. - Vyp. 2(2). - S. 77-81.

17. Iaraia T. A. Osobystisna hotovnist maibutnikh psykholohiv do profesiinoi diialnosti v umovakh inkliuzyvnoi osvity: avtoref. dys. ... kand. psykh. nauk / Tetiana Anatoliivna Yaraia; Respublikanskyi vyshchyi navchalnyi zaklad «Krymskyi humanitarnyi universytet». - Kyiv, 2014. - 23s.

Размещено на Allbest.ru