Особливості зв'язку між психоемоційним станом підлітків і фазою біологічного циклу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості зв'язку між психоемоційним станом підлітків і фазою біологічного циклу

У статті підкреслено дослідження наукової школи «Психології часу» Д.Г.Елькіна - Б.Й.Цуканова. Доведено, що механізм психоемоційної нестійкості особистості та змін її поведінки проявляється в залежності від фаз Великого біологічного циклу. Поєднано традиційні методи вивчення психоемоціної сфери та здобутки наукової школи «Психології часу». Встановлено експериментально т (тау)-тип та фаза проживання Великого біологічного циклу на його основі. Констатується, що підлітки-меланхоліки, які знаходяться на кінці Великого біологічного циклу мають високу загальну тривожність у школі і їх емоційні, фізичні, психічні, психосоматичні ресурси значно знижені; в них спостерігаються прояви надмірної втоми, роздратованості, з'явлення проблем сприйняття учбового матеріалу та зниження імунних функцій організму. Встановлено, що підлітки-сангвініки знаходяться на початку третього Великого біологічного циклу (на підйомі), що зумовлює їх декілька підвищену енергійність, високу працездатність, рухливість, життєрадісність. Передбачаються психоемоційні зриви при наближенні до точці фазової сінгулярності 2 1/4 С. Підкреслюється, що використання традиційного підходу та підходу, прийнятого в психології часу зумовлений практичною значущістю, спрямованістю на індивідуальне психологічне супроводження та створення необхідних та достатніх умов для збереження здоров'я

Ключевые слова: психологія часу, час, великий біологічний цикл, тривожність, т (тау)-тип,. фазова сінгулярность, темперамент.

фаза біологічний цикл психоемоціний

Постановка проблеми. Вивчення психоемоційних станів у підлітковому віці у психологічній науці має тривалу історію. Вчені визначають, що складна система причин лежить в основі разбалансованого психоемоційного стану підлітків, які впливають на психічне здоров'я. Працюючи в рамках наукової школи «Психологія часу» ми вважаємо, що теза Б.Й.Цуканова про психологічну нестійкість особистості в точках фазової сінгулярності з описом можливих емоційних, мотиваційно - змістовних змін поведінки є актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Відомо, що існування і розвиток науки і наукових шкіл починається з неордінарно мислячих, творчих, прогресивних вчених, що шукають нові феномени природи і закони, яким вони підпорядковуються. В Одеському національному університеті існує наукова школа «Психологія часу», яка своїми коренями восходить до М.М.Ланге, який був піонером експериментального методу у вітчизняній психології. Але найбільш істотний внесок у розвиток психологічної науки по сприйняттю часу внесли фундаментальні дослідження Д.Г.Елькіна. У 1952 р. Д.Г. Елькін успішно захистив докторську дисертацію на тему «Сприйняття часу», в якій підтвердив припущення І.М. Сечєнова про вирішальну роль слуху в сприйнятті часу[3]. Узагальнені результати своїх досліджень він виклав у монографії, за яку отримав Першу премію імені К.Д. Ушинського Не дивно, що такий зацікавлений, талановитий, різнобічний вчений зібрав біля себе плеяду молодих обдарованих аспірантів. Его учні Л.Д.Драголі, А.А.Бефані, М.Ф.Будіянський, Т.М.Козіна, А.К.Болотова, Б.Й.Цуканов та інші - продовжили та розвинули науковий напрямок «Психологія часу» [цит за 1].

Значний внесок у розвиток психології часу внес Б.Й.Цуканов побудував цілісну концепцію психологічного часу на основі експериментального виміру його одиниці і прийшов до ідеї про те, що кожен індивід володіє власною одиницею часу - «т (тау)-типом», яка протягом життя не змінюється та має індивідуальні межі: 0,7с < т < 1,1с; виділив «особливий» - «равновесний» тип темпераменту. В дослідженнях Б.Й. Цуканова: відкритий «закон переживання часу», який дозволяє передбачити весь спектр змін індивідного рівня з підйомами і спадами, успіхами і невдачами в точках фазової сингулярності; створено новій підхід до визначення інтелектуального потенціалу особистості; охарактеризовано психогенетичний закон репродукції індивідів у типологічних групах та інш. У власній концепції великого біологічного циклу Б.Й.Цуканов диференціював індивідуальні часові світи. Періодизація часу життя на основі "великого біологічного циклу" пояснює виникнення критичних часових зон в її певні моменти. Вікові кризи, загострення психосоматичних захворювань виникають в точках "фазової сінгулярності" - часу початку і кінця великого біологічного циклу У, У, % його тривалості. Тривалість великого біологічного циклу складає від 5,9 до 9,3 років (середня - 7,7 років). Небезпека "фазової сінгулярності" полягає в одномоментному злитті безлічі начал і кінців життєво важливих ритмічних функцій, "бо в мить зміни кінців началами організм як би гине і народжується знову" [2, с. 166]. З точки зору психології часу вважається, що механізм психологічної нестійкості особистості та змін її поведінки проявляється в точках фазової сінгулярності.

В кінці минулого сторіччя Б.Й. Цуканов запропонував програму психологічного супроводження школярів. Метою програми було врахування психоемоційних станів учнів в залежності від Великого біологічного циклу життя(ВБЦ), який є мірою індивідуального розвитку, як доведено в дослідженнях Б.Й. Цуканова. «Саме ця модель не тільки узгоджується з накопиченими даними з різних областей психології індивідуального і особистого розвитку, але й дозволяє твердо обґрунтувати межі «дійсного теперішнього», як динамічне зливання миттєво-минулого з найближчим майбутнім» [2, с. 89 ]. Але широкого розповсюдження ця програма не отримала і тільки декілька шкільних психологів (Л.Б.Бровер, Г.І.Страковська) використовували її в своїй роботі. Проте в сучасній психології існує величезна кількість робіт, в яких досліджуються підлітки і вчені вивчають багато факторів, що впливають на психологічне здоров'я, психоемоційний стан оскільки особливості підліткового віку (підвищена конфліктність, тривожність, залежність від однолітків, заклопотаність питаннями статі, пошук свого «образу Я», відчуття дорослості, і ін.) сприяють виникненню гострої емоційної нестабільності.

В своєму дослідженні ми спробували поєднати традиційні методи вивченння психоемоціної сфери та здобутки наукової школи психології часу.

Мета статті полягає в порівнянні емпіричним шляхом особливостей психоемоційного стану підлітків в залежності від в фази Великого біологічного циклу.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. В дослідженні взяли участь 50 підлітків. Нами досліджувалося: рівень шкільної тривожності за методикою «Шкільної тривожності Філіпса», власна одиниця часу кожного з учнів - т (тау)-тип, за допомогою метода відтворення тривалості, що дозволяло визначити індивідуальні особливості кожного досліджуваного та точку його ВБЦ. Такій підхід зумовлений практичною значущістю, він спрямований на психологічне супроводження та створення необхідних та достатніх умов для збереження здоров'я та в деякій мірі якості навчання.

Обробка емпіричних даних здійснювалася за допомогою комп'ютерного статистичного пакета програми SSPS v.16. for Windows. Результати методики шкільної тривожності Філіпса представлені в рис.1.

Аналіз рис.1. демонструє, що підвищена загальна тривожність у школі спостерігається у 24% досліджуваних і висока - у 10%. Переживання соціального стресу, тобто загального емоційного стану дитини, на фоні якого розвиваються його соціальні контакти (насамперед - з однолітками) - підвищена у 16% випробуваних і висока в - 4%. Фрустрація потреби в досягненні успіху, як несприятливий психічний фон, що не дозволяє дитині розвивати свою потребу в успіху, досягненні високого результату виражений на підвищеному рівні у 18%, на високому - в 4%. Негативні емоційні переживання ситуацій, сполучені з необхідністю саморозкриття, пред'явлення собі іншим, демонстрацна підвищеному рівні у 34% підлітків і на високому - у 20%. Страх ситуації перевірки знань, як негативне відношення й переживання тривоги в ситуаціях публічної перевірки знань, досягнень, можливостей - є присутнім у 24% на підвищеному рівні і в 12% - на високому. Страх не відповідати очікуванням навколишніх, що проявляється в орієнтації на значимість інших у оцінці своїх результатів, вчинків та думок, тривога із приводу оцінок виражений на підвищеному рівні у 24% досліджуваних і на високому - у 6%. Особливості психофізіологічної організації, що знижують пристосовність людини до ситуацій стресогеного характеру, що підвищують імовірність неадекватного, деструктивного реагування на тривожний чинник середовища тобто низька фізіологічна опірність стресу - була виявлена на підвищеному рівні - у 10% і на високому - у 6%. Проблеми й страхи у відносинах із вчителями, як загальний негативний емоційний фон відносин з дорослими в школі, що знижує успішність навчання є тільки на підвищеному рівні - у 22%.

Рис.1.Рівні шкільної тривожності Філіпса

Можна припустити, що таки показники пов'язані з статевим дозріванням і неврівноваженістю процесів збудження і гальмування, впливом таких чинників, як специфіка загальної психосоціальної ситуації розвитку та індивідуально-особистісних вікових особливостей підлітків. Високий рівень страху самовираження та страху у відносинах із вчителями скоріше за все пов'язані з не стабільною самооцінкою підлітків, несформованим «образом Я» та відсутністю багатого досвіду соціальної взаємодії. Наявність підвищеного рівня переживання соціального стресу, може свідчити про певні проблеми з комунікацією, які викликають почуття тривоги, пов'язані з засвоєнням нових форм взаємодії, нових соціальних норм. Підвищений та високий рівень низької фізіологічної опірності стресу пов'язані, на нашу думку, з індивідуальними фізіологічними особливостями підлітків.

Згідно меті нашого дослідження на наступному етапі ми використали метод відтворення тривалості і встановили власну одиницю часу у досліджуваних. Суть методу відтворення тривалості полягає в пред'явленні випробовуваному двох послідовних сигналів, що обмежують початок і кінець проміжку пережитої тривалості (t0) з подальшим його відтворенням. «т (тау)- тип розраховувался діленням відтворенного проміжка (ts) на заданий проміжок (t0)[2, с.40]. Кількість проб для кожного досліджуваного - 15. В цій частині дослідження прийняло участь 18 підлітків, що мають підвищені і високі рівні тривожності за більшістю шкал. Отримані результати відображені у таблиці 1.

Таблиця 1. Результати встановлення т (тау)-типа у досліджуваних з високою та підвищеною тривожністю