Конфліктологічний потенціал судді у попередженні ситуативної конфліктності під час проведення судового розгляду справи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Ващенко Ірина Володимирівна - доктор психологічних наук, професор кафедри загальної психології

Зелінська Олена - студентка

Анотації

У статті представлено огляд і аналіз проблеми конфліктності у судових установах. Проаналізовано психологічні характеристики судового процесу. Показано, що суперечливі інтереси позивача і відповідача породжують напруженість ситуації і є результатом їх конфліктної взаємодії, мотивом до якої було прагнення людини задовольнити свою потребу. Зазначено, що коли інтереси сторін, які беруть участь у справі, не збігаються з цілями і завданнями суду у встановленні дійсних обставин справи, тоді відносини суду з цими особами носять конфліктний характер, що виражається у такій поведінці цих осіб, яка заважає діяльності суду по встановленню істини. Доведено важливість пошуку та вміння реалізовувати особистісний конфліктологічний і психологічний потенціал за необхідності впливу на учасників судового процесу з метою зміни їх установок, прийняття неупередженого, виваженого рішення по справі.

Ключові слова: конфліктність, суддя, конфліктологічний потенціал, конфліктологічна компетентність, ситуативна конфліктність, судовий процес.

Ващенко И.В., Зелинская А.

В статье представлен обзор и анализ проблемы конфликтности в судебных учреждениях. Проанализированы психологические характеристики судебного процесса. Показано, что противоречивые интересы истца и ответчика порождают напряженность ситуации и являются результатом их конфликтного взаимодействия, мотивом которой является стремление человека удовлетворить свою потребность. Отмечено, что когда интересы сторон, участвующих в деле, не совпадают с целями и задачами суда в установлении действительных обстоятельств дела, то отношения суда с этими лицами носят конфликтный характер, что выражается в таком поведении этих лиц, которое мешает деятельности суда по установлению истины. Доказана важность поиска и умение реализовывать личностный конфликтологический и психологический потенциал при необходимости воздействия на участников судебного процесса с целью изменения их установок, принятие беспристрастного, взвешенного решения по делу.

Ключевые слова: конфликтность, судья, конфликтологический потенциал, конфликтологическая компетентность, ситуативная конфликтность, судебный процесс.

Vashchenko I. V., Zelinska O.

The article provides an overview and analysis of the conflict problem in judicial institutions. The psychological characteristics of the trial process have been analyzed. It is shown that the conflicting interests of the plaintiff and the defendant generate the tensions of the situation and are the result of their conflict interaction with the motive for which was the desire of man to meet his needs. It is noted that when the interests of the parties involved in the case do not coincide with the objectives and tasks of the court in establishing the actual circumstances of the case, then the relations of the court with these individuals are conflicting, expressed in such behavior of these individuals, which interferes with the establishment of truth by the court. The importance of the search and ability to realize the personal conflict and psychological potential in case of influence necessity on the participants of the court process with the purpose of changing their attitudes, taking an impartial, well- balanced decision on a case have been proved. Sources - 4.

Key words: conflict, judge, conflict potential, conflict competence, situational conflict, trial process.

Вступ

Постановка проблеми. Під час проведення реформ у політичних і соціально-економічних сферах у державі завжди досить гостро постає питання про дотримання прав людини, їх забезпечення різними державними засобами, серед яких основне місце належить судовій гілці влади. Здійснюючи судовий контроль, судова система забезпечує не лише визнання прав людини в повному обсязі, але й виступає гарантом забезпечення демократії й свободи у суспільстві. Зміни торкаються як організації та умов роботи судів, так і процедур, що забезпечують захист прав людини і доступності правосуддя. Це обумовлює необхідність серйозної державної підтримки і застосування програмно-цільового підходу для залучення додаткових ресурсів у цілях підвищення ефективності діяльності судів, а також висуває підвищені вимоги до психологічних якостей працівників судових установ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У роботах науковців розкрито різні аспекти функціонування судової влади (Л. Алексєєва, В. Бибило, С. Вікторський, Л. Зусь, П. Лупинська, Ю. Ляхов, Є. Мізуліна, С. Пашин, І. Петрухін, В. Сердюк та ін.), психологічного забезпечення суддівської діяльності (Л. Бершедова, М. Дегтяренко, В. Коновалова, Н. Набоков, С. Пашин, Ю. Рибніков, О. Черновський та ін.), психологічного відбору кандидатів на посаду судді (М. Енікеєв, М. Клеандров, В. Лазуткін, В. Марчак, А. Меньшикова, Н. Набоков, В. Рибніков, Ю. Тарасова та ін.), справедливого суддівського рішення (К. Валіцкас, М. Костицький, О. Ратінов, В. Юстіцкіс та ін.). Дослідники вивчали природу обвинувальних вироків (Л. Карнозова, Е. Петрова та ін.), окремі способи вирішення правових спорів і конфліктів (В. Бабаєв, О. Бандурка, С. Бобровник, І. Ващенко, Ю. Демідов, А. Дулов, М. Ємельянов, В. Казімірчук, В. Кудрявцев, А. Куц, М. Немитіна, А. Панасюк, М. Середа, Т. Худойкіна, Л. Тімофеєва та ін.).

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження

Суд як орган однієї з гілок державної влади (судової влади), застосовує закон в умовах гласності, відкритості та доступності для населення. У процесі здійснення професійної діяльності суддя взаємодії з позивачем, відповідачем, адвокатом, прокурором, свідками, експертами, приставами, громадськістю, засобами масової інформації, апаратом суду тощо. Отже, суддя працює з конкретними правами і різними видами комунікації.

Під час проведення судового засідання суддя повинен створювати належні умови для всебічного й повного дослідження доказів і обставин по справі, усувати все, що немає відношення до справи, демонструвати свою неупередженість. Основними положеннями, за законом, на даному етапі є: усність (дослідження доказів відбувається в усній формі у виді заслуховування учасників процесу) та неперервність (за виключенням часу, визначеного суддею для відпочинку). Як бачимо, професійна діяльність судді орієнтована на вирішення різних за рівнем складності задач, їй притаманний евристичний характер, вона не піддається жорсткій алгоритмізації, а результатом діяльності судді є прийняття рішення по справі.

Однак, вирішуючи конфлікти, суддя зазвичай має справу з емоційно негативно налаштованими людьми, які перебувають у розпачі, гніві, смутку, очікуванні, роздратуванні, сподіванні і надії. Кожна справа, кожне звернення - це неповторна життєва ситуація, зламана доля або життєва драма. Тому, В. Коновалова і В. Шепітько зауважують, що складність і відповідальність діяльності щодо здійснення правосуддя вимагають мобілізації всіх здібностей людини, які прямо залежать від її психологічної структури й обраної професії. Професійні функції формують психічні якості особистості, підпорядковуючи їх вимогам, які ставляться до тієї чи іншої сфери людської діяльності. Зокрема, розуміння людиною соціальних функцій, які вона виконує у зв'язку із здійсненням правосуддя [3].

Для успішного здійснення конструктивної діяльності судом мають бути створені спеціальні умови, до яких А. Дулов відносив [2]: