Вплив психологічних чинників на психоемоційний статус жінок з непліддям
З’ясовано спільні психологічні прояви психоемоційного стану жінок з непліддям: підвищена вразливість, тривожність, нестійкість психоемоційних переживань. Наголошується на необхідності психологічної корекції та лікування психічних розладів при неплідді.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.10.2018 |
| Размер файла | 27,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ВПЛИВ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАТУС ЖІНОК З НЕПЛІДДЯМ
Бойчук О.Г.
В статті проаналізовано вплив психологічних чинників на психоемоційний статус жінок з непліддям. Автор зосереджує увагу на актуальних проблемах при лікуванні непліддя: ускладнення діагностичного процесу при «нез'ясованій етіології»; дослідження порушень емоційної сфери і сексуальних розладів при неплідному шлюбі; шляхи покращення якості партнерів неплідного шлюбу. З'ясовано спільні психологічні прояви психоемоційного стану жінок з непліддям: підвищена вразливість, тривожність, нестійкість психоемоційних переживань і т.д., Проте визначено, що в одних групах є потреба у зовнішніх переживаннях, зменшенні маскулінного впливу і прийняття своєї жіночності, а в інших є потреба в підтримці, у формуванні проявів асертивної поведінки, підвищенні самооцінки і проектуванні оптимістичної картини світу. Серед психологічних чинників виокремлено наступні: стресові переживання, конфліктність у поведінці партнерів, спосіб прийняття ситуації непліддя та готовність до її корекції. Автор наголошує на необхідності психологічної корекції та лікування психічних розладів при неплідді: комбінації гормональної терапії та психотерапії; проведення психотерапевтичних занять як індивідуальних, так і групових; методи психічної та м 'язової релаксації; сімейна психотерапія, музикотерапія; метод позитивної психотерапії Н. Пезешкіана; рекомендація усиновлення дітей безплідними пацієнтами.
Ключові слова: непліддя, психоемоційний статус, репродуктивна система, психоемоційні порушення, психотерапевтична корекція.
Влияние психологических факторов на психоэмоциональный статус женщин с бесплодием. Бойчук А.Г.
В статье проанализировано влияние психологических факторов на психоэмоциональный статус женщин с бесплодием. Автор сосредоточивает внимание на актуальных проблемах при лечении бесплодия: осложнения диагностического процесса при «невыясненной этиологии»; исследования нарушений эмоциональной сферы и сексуальных расстройств в бесплодном браке; пути улучшения качества жизни партнеров бесплодного брака. Выяснены общие психологические проявления психоэмоционального состояния женщин с бесплодием: повышенная впечатлительность, тревожность, неустойчивость психоэмоциональных переживаний и т. д., Однако установлено, что в одних группах есть потребность во внешних переживаниях, уменьшении маскулинного влияния и принятия своей женственности, а в других потребность в поддержке, в формировании проявлений асертивного поведения, повышении самооценки и проектировании оптимистичной картины мира. Среди психологических факторов выделены следующие: стрессовые переживания, конфликтность в поведении партнеров, способ принятия ситуации бесплодия и готовность к ее коррекции. Автор подчеркивает необходимость психологической коррекции и лечения психических расстройств при бесплодии: комбинации гормональной терапии и психотерапии; проведение психотерапевтических занятий как индивидуальных, так и групповых; методы психической и мышечной релаксации; семейная психотерапия, музыкотерапия; метод позитивной психотерапии Н. Пезешкиана; рекомендация усыновления детей бесплодными пациентами.
Ключевые слова: бесплодие, психоэмоциональный статус, репродуктивная система, психоэмоциональные нарушения, психотерапевтическая коррекция.
The influence of psychological factors on the emotional status of women with infertility. Boichuk О.G.
The article analyzes the influence of psychological factors on the emotional status of women with infertility. The author focuses on actual problems in the treatment of infertility: complications of the diagnostic process with "unknown etiology" study of violations of the emotional sphere and sexual disorders in a barren marriage; ways to improve the quality of life of partners in barren marriage. The general psychological manifestations of the psychoemotional state of women with infertility have been clarified: increased sensitivity, anxiety, instability of psycho- emotional experiences, etc. However, it has been established that in some groups there is a need for external experiences, a decrease in masculine influence and the adoption of their femininity, while in others the need for support, in the formation of manifestations of assertive behavior, self-esteem and designing an optimistic picture of the world. Among the psychological factors are the following: stress experiences, conflicts in the behavior of partners, the way in which the infertility is adopted and the readiness for its correction. The author emphasizes the need for psychological correction and treatment of mental disorders in infertility: combinations of hormonal therapy and psychotherapy; conducting of psychotherapeutic classes both individual and group; methods of mental and muscular relaxation; family psychotherapy, music therapy; the method of positive psychotherapy N. Pezeshkian; the recommendation of adopting children infertile patients. психологічний психоемоційний жінка непліддя
Key words: infertility, psycho-emotional status, reproductive system, psycho- emotional disorders, psychotherapeutic correction.
Постановка проблеми. В сучасних умовах проблема лікування непліддя набуває не тільки медичного, соціально-демографічного, а й економічного значення. Проблема жіночого непліддя давно вийшла за рамки суто медичної компетентності і часто носить психологічний характер. Непліддя як медико-соціальна проблема знаходиться в полі зору багатьох як вітчизняних, так і зарубіжних учених, однак і досі відсутні комплексні медико-психологічні дослідження жінок з непліддям. Існуючі напрацювання, які стосуються репродуктивних порушень, носять скоріше констатуючий і описовий характер і не містять глибинних механізмів їх подолання. Сучасні дослідження підтверджують значний вплив психологічного фактору на репродуктивні функції жінки. Непліддя належить до числа тих патологічних станів, які можуть суттєво впливати на психоемоційний статус, викликаючи стан хронічного стресу. Саме урахування психоемоційного статусу жінок з непліддям, кваліфікована його корекція приносять позитивні результати і в покращенні клінічної картини здоров'я жінок в цілому.
Можемо констатувати, що науковий інтерес до проблеми непліддя за останні роки значно зріс. Серед актуальних, досі невирішених проблем, дослідники виділяють: ускладнення діагностичного процесу при «нез'ясованій етіології»; дослідження порушень емоційної сфери і сексуальних розладів при неплідному шлюбі; шляхи покращення якості партнерів неплідного шлюбу. Аналіз наукової літератури доводить, що однозначних фактів про співвідношення психічного і соматичного в акушерсько-гінекологічній практиці не існує [2; 8; 15; 18].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні роки відзначаються певними успіхами у вивченні психологічного стану пацієнток, що страждають на непліддя. Результати низки робіт підтверджують вплив непліддя на психічну сферу жінок: формування таких розладів як: тривожна депресія, іпохондрія, сенситивні ідеї ставлення та конверсійні синдроми. За даними Ж. Р. Гарданової (2008), у роботі, що присвячена психічним розладам у жінок з непліддям у програмі ЕКЗ переважають тривожні, соматоформні, конверсійні розлади, а також розлади адаптації. Є роботи акушерів-гінекологів, що присвячені вивченню соціально-психологічних аспектів даної проблеми (В. А. Крутова, 2006; Е. В. Кулакова, 2007), в яких описані психоемоційні реакції пацієнток і психологічні фактори, що погіршують прогноз лікування непліддя.
Мета статті - проаналізувати вплив психологічних чинників на психоемоційний статус жінок з непліддям.
Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. Щоб зрозуміти психоемоційнихй статус жінок з непліддям, варто розглянути причини та особливості репродуктивного статусу жінок з непліддям. Перинатальна психологія виокремлює дві групи жінок (А та Б), що мають різні особливості репродуктивного статусу [17; 18]. До групи А входять жінки, що мають порушення репродуктивної функції здебільшого гормонального походження, непліддя чи складності з зачаттям, загрозу переривання вагітності та невиношування, порушення внутрішньоутробного розвитку дитини з мінімальним ризиком для здоров'я жінки. Їм властиві такі психологічні особливості: емоційна нестійкість, схильність до гіперстенічного реагування; схильність до змін настрою; хворобливе ставлення до невдач з накопичуванням негативних емоцій та їх бурхливим виявленням; схильність до формування надцінних ідей, що проявляється в надцінності вагітності, своєї репродуктивної функції; викривлення жіночої ідентичності (підсилення маскулінних якостей та послаблення жіночності, відторгнення власної жіночності); зниження рівня соціальної адаптації, відсутність гнучкості у взаємодії; конфліктні стосунки з матір'ю, що проявляються у некритичній ідеалізації та недиференційованому уявленні про стосунки з нею; незадоволення собою, завищена самооцінка тощо.
До групи Б належать жінки, які мають захворювання соматичного характеру та негінекологічні соматичні проблеми, що впливають на успішність репродуктивної функції та одночасно загрожують здоров'ю жінки. Для жінок цієї групи характерні такі психологічні особливості: емоційна нестійкість, схильність до гіпостенічного реагування, схильність до зниженого настрою, дратівливість, зниження загальної активності, схильність до депресій, залежність від оточуючих, пошук зовнішньої допомоги, нормальна жіноча ідентичність, підсилення жіночності; тривожні, залежні, симбіотичні стосунки з матір'ю; невпевненість у собі, занижена самооцінка, почуття провини; довірливість, некритичність по відношенню до інших; невпевненість у власній материнській компетентності; підвищена відповідальність; підвищена важливість дитини; підвищена тривожність з переважно вираженою соматичною (функціональною) складовою; невротизація за типом «втеча у хворобу»; аутоагресія, частіше пригнічена, ризик суїциду.
Також, на нашу думку, на емоційний статус жінки з непліддям впливає приналежність до певного типу. В науковій літературі виокремлені певні типи жінок, які страждають непліддям. Перший тип - незрілі, чуттєві, перебірливі жінки, стосовно чоловіка і схильні до функціональних розладів; другий тип - агресивно-домінантні жінки, які не признають свою жіночність; третій тип - жінки з материнською роллю, які переносять свій материнський інстинкт на чоловіка; четвертий тип - жінки, які присвятили себе кар'єрі або іншим інтересам.
Є й інші типології жінок з непліддям: 1) незрілі, чуттєві, перебірливі жінки, по-дитячому примхливі стосовно чоловіка і схильні до функціональних розладів; 2) агресивно-домінуючі жінки, які не визнають свою жіночність; 3) жінки з закладеною роллю матері, які переносять свій материнський інстинкт на чоловіка; 4) жінки, які присвятили себе кар'єрі та іншим інтересам.
Як вважає P. Pepperell і співавт., жінок, які страждають непліддям, в міру вираженості і стійкості їх опору зачаттю можна розділити на три основні групи. До першої групи належать жінки, в яких супротив вагітності є досить поверховим і непліддя може припинитися самовільно під впливом ентузіазму під час дослідження і на ранніх етапах лікування. Цю групу складають приблизно 35% жінок, які страждають непліддям. До другої групи входять жінки з більш стійкою «блокадою» зачаття, яка відбувається в результаті деякої зовнішньої стресової ситуації, яка відчувається як несприятлива для материнства (напружені відносини в сім'ї, так зване «кар'єрне» непліддя). Правильно підібрані рекомендації та зміна способу життя можуть сприяти виникненню вагітності. До третьої групи входять жінки, непліддя яких виникло в результаті глибокої та тривалої психосоматичної напруги, пов'язаної з наявністю психогенних стресів. Таким жінкам можна допомогти позбутися від своїх страхів та установок за допомогою психоаналітичних методів [22].
Таким чином, незважаючи на спільні психологічні прояви психоемоційного стану жінок з непліддям: підвищена вразливість, тривожність, нестійкість психоемоційних переживань і т. д., домінуюча лініяв обох групах простежується дещо відмінна. В одних групах є потреба у зовнішніх переживаннях, зменшенні маскулінного впливу і прийняття своєї жіночності, а в інших є потреба в підтримці, у формуванні проявів асертивної поведінки, підвищенні самооцінки і проектуванні оптимістичної картини світу.
Серед зарубіжних дослідників побутує думка (L.W. Cox), що «непояснюване» непліддя може бути пов'язане з конфліктним дитинством, різними соціальними чинниками, невдалими взаєминами в сім'ї, страхом перед вагітністю, пологами і післяродовими психозами, назрілими суперечностями професійної самореалізації і кар'єрним ростом [21].
Супутнім наслідком проблеми є і соціально-психологічне неблагополучия, яке розглядається в роботах Л. В. Анохіна і, на думку автора, проявляється зниженням інтересу до оточуючих подій і розвитком комплексу неповноцінності. Важливою є описана автором психосоціальна характеристика осіб, які страждають непліддям невизначеної етіології. Так, жінкам притаманні душевні особистісні страждання, зниження загальної активності і працездатності, душевна черствість, антисоціальна поведінка шлюбних партнерів, порушення психоемоційної сфери і сексуальні розлади подружжя. Супутніми ознаками є підвищена невротизація, почуття провини, тривожність, невротизація, перепади настрою. Тривале непліддя створює велику нервово- психологічну напругу, що часто призводить до розлучень.
Аналіз наукових джерел засвідчує, що на тлі патогенетичних чинників ризику неплідного шлюбу, як правило, виникають порушення емоційної сфери і сексуальні розлади, при цьому не виявлено різниці в психологічному статусі жінок з різними причинами непліддя.
Т.А. Федорова аналізує емоційну та сексуальну сферу жінок з непліддям невизначеної етіології і виявила високу частоту різних відхилень. У 71,4% жінок відзначалася емоційна лабільність, почуття неповноцінності, самотності, зміни емоційного стану в дні попередньої менструації («синдром очікування вагітності»). Зниження або відсутність лібідо спостерігалося у 52,4% хворих, рідкість або відсутність оргазму у 61,9%. Непліддя призвело до порушень міжособистісних відносин, відчуття нестабільності сімейного становища, а повторні браки в групі обстежуваних відзначаються у 5 разів частіше, ніж у контрольній (17,9% та 3,3% відповідно) [16].
Терещин А.Т., оцінюючи психоемоційний стан жінок стверджує, що порушення емоційного стану виявлено у 92% опитаних жінок, у 53,3% - хронічні та у 14% - стресові ситуації. Більше ніж у половини пацієнтів психотравмуючі ситуації виявилися багатофакторними і тривали від 1 року до 10 років. Підвищений рівень загальних захворювань виявився у 69% хворих [15].
Однозначних даних про співвідношення психічного та соматичного в акушерсько-гінекологічній практиці не існує. Незважаючи на переконливі дані про наявність психологічних особливостей подружжя в безплідному шлюбі, до цього часу не вирішено питання про те, що в даній патології первинне: чи призвела відсутність дітей до психологічного розладу, чи ці розлади викликали порушення репродуктивної функції [3, 9, 10].
Вивчено вплив стресу на фізіологічні процеси, в тому числі і репродуктивну функцію людини. Хронічний вплив стресу супроводжується зниженням активності імуноглобуліну, може спровокувати розлади бар'єрної функції імунної системи та привести до соматичної хвороби. Стрес може викликати гормональні та вегетативні прояви, наприклад порушення циклу, реакція страху чи емоційна напруга, що підтверджує наявність взаємовпливу психологічних та фізіологічних процесів.
Разом з тим, показано, що в більшості випадків стрес є результатом неплідності, а не його причиною. Дж. Шенкер відзначає, що не більше 5% жінок страждають від непліддя в результаті стресу. Тем не менше, у багатьох подружніх пар відзначається виражений стресовий стан у зв'язку з непліддям. Більшість сімейних пар демонструють відчуття деякої соціальної ізоляції від сімей, що мають дітей, а хворобливість діагностичних та лікувальних процедур негативно впливають на емоційний стан [19].
М. Г. Оганесян (1997) вивчала патофізіологічні аспекти порушень репродуктивної функції після впливу стресу при землетрусі у Вірменії в 1988 році. У результаті стресу у значній частині обстежених подружніх пар виникли порушення копулятивної та репродуктивної функції, а також сексуальної поведінки.
Вплив психологічного стану, обумовленого непліддям, на результат лікування визнається практично всіма дослідниками [8, 12, 15]. Реакція на непліддя незалежно від того, жіноче воно чи чоловіче, сильніше виражена у жінок [6, 18]. Вік і тривалість шлюбу не впливають на стійкість стресу. Найбільше сильне відчуття депресії у жінок виражається на 2-3 роки після виявлення непліддя, а через 3-4 роки починається адаптація до непліддя. Відзначено, що жінкам з ідіопатичним непліддям набуває більшого оптимізму, на відміну від пацієнток, непліддя яких обумовлено захворюванням, що потребують хірургічного лікування [9].
Визнано вплив вторинних емоційних порушень, що виникають внаслідок тривалого непліддя, на ефективність лікування та необхідність їх корекції. Т. А. Федорова (1986) підкреслює необхідність усунення емоційних та сексуальних порушень на початку лікування, оскільки вони можуть бути одним із факторів. Авторка наводить поетапну схему терапії, яка включає аутогенне тренування, гіпнотерапію, седативну терапію. У результаті лікування суттєвого поліпшення загального стану спостерігалося у 94% жінок, 45,2% відзначили поліпшення відносин у сім'ї та на роботі, завагітніли 19% хворих.
Часто психосоматичні проблеми непліддя пояснюються символічним проявом несвідомих конфліктів, які не запам'ятовуються, або тілесними проявами «дитячих» тривог і страхів, зокрема тих, які виникли внаслідок надто раннього психологічного розриву з матір'ю. А також індивідуальний стереотип емоційного реагування людини і впливу емоцій, що придушуються, на ту чи іншу систему організму. Саме тому корекція психоемоційного стану жінок з непліддям підлягає комплексній терапії. Однак, психотерапія, без сумніву, є вагомим і результативним інструментом. У психотерапії безпосередньо задіяні психотерапевтичні засоби (емпатія, акцептація, сугестія, виражені вербально і невербально), а також створення за допомогою лікаря психотерапевтично дієвого середовища. Є різні види класифікації методів психотерапії. За Б. Михайловим (2002) методи психотерапії поділяються на класичні: сугестивні (сугестія, гіпнотерапія, самонавіювання, самоаналіз, аутотренінг, емоційно- стресова терапія, плацебо-терапія); раціональна терапія (психоаналіз, поведінкова терапія); психоаналіз; поведінкова терапія; групова психотерапія; синтетичні; неокласичні методи; опосередкована психотерапія. Безумовно, вибір методу, як інструменту психотерапевтичного впливу, належить психотерапевту, але вважаємо, що гештальт-терапія, яка є синтетичним методом, заснована К. Гольштейном, є найбільш дієвим методом і може зняти незавершені переживання, які зумовлені болісним лікуванням, втраченими надіями, розпачую втрат і розчаруваннями. Щодо форми проведення психотерапевтичних занять, то поряд з індивіальними сеансами, позитивний вплив мають групові форми або сама групова психотерапія. Групова динаміка, яка моделюється тренером-психотерапевтом, спрямована на усвідомлення власних переживань через колективне несвідоме, проектування життєвої перспективи через вирішення травмуючих ситуацій у групі. Роль тренера зводиться до ролі фасилітатора, тьютора, який направляє ту чи іншу ситуацію у правильне русло. Психосоматичні проблеми непліддя у жінок та сексуальні порушення як у жінок, так і у чоловіків успішно можна лікувати за допомогою символ драми. У більшості практичних випадків із застосуванням даного методу психотерапії відзначалося, що поряд із полегшенням симптоматики та позитивними змінами у сімейних і особистісних стосунках, мало місце також просування у лікуванні, яке підтверджувалося об'єктивними показниками.
У дослідженні Г.С. Шевчук, О. Ю. Іщук було встановлено, що враховуючи психодіагностичний, психокорекційний та психотерапевтичний потенціал проективних методів, їх варто застосовувати з метою виявлення динаміки емоційних станів під час планування вагітності. Можливе комплексне використання проективних малюнкових і стандартизованих вербальних методів психодіагностики. Найбільш ефективними у роботі психолога з майбутніми мамами є аналіз проективних малюнкових тематичних малюнків «Я і моя дитина», «Я до вагітності, під час і після вагітності», «Як я уявляю свої пологи», «Малюнок сім'ї» та ін. Використання потенціалу проективних методик у поєднанні з психотерапевтичними методами дають позитивні результати при психологічному супроводі та корекції психоемоційного статусу жінок з непліддям. Головними завданнями такої роботи є формування психологічної готовності жінки до вагітності; зниження рівня стресу та тривожності у зв'язку із непліддям; формування довірливого ставлення до свого тіла та вагітності як природного процесу; акумулювання позитивних емоцій; позитивне налаштування на усвідомлене та відповідальне материнство. Вважаємо, що поєднання зазначеної психологічної програми і відповідних медикаментозних рекомендацій може бути ефективною при корекції психоемоційного статусу жінок з непліддям.
І.Д. Майдан (2017) зазначає, що пацієнткам з непліддям рекомендується психотерапевтична корекція, яка орієнтована на допомогу в пошуку рішень проблемної ситуації, покращення якості життя, визначення мети в житті, формування позитивного ставлення до майбутнього. Протягом психотерапії вирішується ряд задач: вивчення особистості, виявлення сутності проблеми (збір інформації), визначення наявності ресурсів у пацієнта для рішення проблем, формулювання цілей, створення алгоритму досягнення мети, навчання методикам, спрямованим на зняття напруження, тривоги, дратівливості [9].
Висновки. Отже, підсумовуючи сказане, можна відзначити, що спеціальних психотерапевтичних методів при лікуванні непліддя не існує, а наявні дані в основному стосуються проблем корекції психічних порушень, вторинних по відношенню до непліддя. Описані випадки вдалого лікування непліддя психоаналітичними методами. За останні роки розроблені різні методики психологічної корекції та лікування психічних розладів при неплідді: комбінація гормональної терапії та психотерапії; проведення психотерапевтичних занять; методи психічної та м'язової релаксації; сімейна психотерапія, музикотерапія; метод позитивної психотерапії Н. Пезешкіана; рекомендація усиновлення дітей безплідними пацієнтами. Однак, чіткого диференційованого підходу до оцінки психологічного стану жінок, які страждають непліддям, залежно від характеру, тривалості та особливостей перебігу захворювання немає.
Література
1. Авдеенок Л. Н. Особенности психотерапевтической работы в комплексной терапии женщин с бесплодием / Л. Н. Авдеенок, Р. Ф. Насырова, Л. С. Сотникова // Сибирский вестник психиатрии и наркологи. - 2009. - № 5, с.74-77.
2. Актуальные вопросы акушерства и гинекологии: сб. науч. тр. - Петрозаводск, 2007. - 219 с.
3. Ананьев В. А. Психология здоров'я / В. А. Ананьев. - Санкт-Петербург, 2006. - 384 с.; Кулаков С. А. Основы психосоматики / С. А. Кулаков. - Санкт- Петербург, 2003. - 288 с. Ananiev, V. A. (2006).
4. Бесплодие в супружестве / под. ред. И. Я. Юнды. - Киев, 1999. - 344 с.
5. Вопросы репродуктологии: сб. науч. тр. - Харьков, 2003 -200 -234 с.
6. Голомбок С. Психологические реакции у бесплодных пациентов / пер. с англ. // Андрология, репродукция и сексуальные расстройства. М., 1993. - Т. 2. - № 2. - С. 4-13.
7. Ермошенко Б. Г. Роль психологических факторов при бесплодии (обзор литературы) / Б. Г. Ермошенко, В. А. Крутова // Успехи современного естествознания. 2005. № 8. С. 17-20.
8. Косырев В. Н. Клиническая психология. Тамбов, 2005. С. 43-45.
9. Майдан І. С. Психоемоційні порушення у жінок як предиктор розвитку непліддя // Жіноче здоров'я, міждисциплінарні проблеми, Вип. №12, 2017.
10. Макаричева Э. В. Психический инфантилизм и необъяснимое бесплодие / Э. В. Макаричева, В. Д. Менделевич // Социальная и клиническая психиатрия. - № 3. - С. 20-22.
11. Маркова М. В. Феномен бесплодия супружеской пары с позиции медицинской психологии // Всесвіт соціальної психіатрії, медичної психології та психосоматичної медицини. - Т. 1. - № 1 (1). - С. 57-62.
12. Михайлов Б. В., Сердюк А. И., Федосеев В. А. Психотерапия в общесоматической медицине: Клиническое руководство, Харьков: Прапор, 2002, 128 с.
13. Оганесян М. Г. Патофизиологические аспекты нарушения репродуктивной функции после воздействия психо-эмоционального стресса : (По материалам Спитак. землетрясения в Армении 1988 г.): Дис. ... д-ра мед. наук : 14.00.16. - М., 1997. - 191 с.
14. Пепперелл Р. Дж. Бесплодный брак / Р. Дж. Пепперелл, Б. Хадсон, К. Вуд. - М., 1986.
15. Терешин А. Т. Системный подход к диагностике и коррекции
нарушений репродуктивной и сексуальной функций при эндокринных формах бесплодия у женщин: автореф. дис. ...
д-ра мед. наук / А. Т. Терешин. - М., 1997.
16. Федорова Т. А. Клиника, диагностика и лечение «необъяснимого» бесплодия у женщин: автореф. дис. ... канд. мед. наук / Т. А. Федорова. - М., 1986.
17. Филиппова Г. Г. Нарушение репродуктивной функции и ее связь с нарушениями в формировании материнской сферы / Г. Г. Филиппова // Перинатальная психология и психология репродуктивной сферы. - 2010. - № 1. - С. 101-119.
18. Филиппова Г. Г. Психология репродуктивной сферы человека: методология, теория, практика [Электронный ресурс] // Медицинская психология. - 2011. - № 6. - Режим доступа: http://medpsy.ru.
19. Шенкер Дж. Стресс и бесплодие / Дж. Шенкер // Акушерство и гинекология. - № 2. - С. 39-42.
20. Шевчук Г. С., Іщук О. Ю. Психологічна експрес-підготовка вагітних до пологів: особливості групової роботи з використанням методів арт-терапії // Актуальні проблеми практичної психології. Збірник наукових праць. - Херсон. - ПП Вишемирський В. С., 2007. - С. 231-236.
21. Cox L.W. Infertititi: a comprehenstve programme //British. J. Obstet. Gynaecol. - 1975. - V. 82. - P. 2.
22. Пепперелл Р. Дж., Хадсон Б., Вуд К. Бесплодный брак. - М. Медицина, 1986.
Транслітерація
1. Avdeenok L. N. Osobennosti psihoterapevticheskoj raboty v kompleksnoj terapii zhenshchin s besplodiem / L. N. Avdeenok, R. F. Nasyrova, L. S. Sotnikova // Sibirskij vestnik psihiatrii i narkologi. - 2009. - № 5, s.74-77.
2. Aktual'nye voprosy akusherstva i ginekologii: cb. nauch. tr. - Petrozavodsk, 2007. - 219 c.
3. Anan'ev V. A. Psihologiya zdorov'ya / V. A. Anan'ev. - Sankt-Peterburg, 2006. - 384 s.; Kulakov S. A. Osnovy psihosomatiki / S. A. Kulakov. - Sankt- Peterburg, 2003. - 288 s. Ananiev, V. A. (2006).
4. Besplodie v supruzhestve / pod. red. I. YA. YUndy. - Kiev, 1999. - 344 s.
5. Voprosy reproduktologii: cb. nauch. tr. - Har'kov, 2003 -200 -234 c.
6. Golombok S. Psihologicheskie reakcii u besplodnyh pacientov / per. s angl. // Andrologiya, reprodukciya i seksual'nye rasstrojstva. M., 1993. - T. 2. - № 2. - S. 4-13.
7. Ermoshenko B. G. Rol' psihologicheskih faktorov pri besplodii (obzor literatury) / B. G. Ermoshenko, V. A. Krutova // Uspekhi sovremennogo estestvoznaniya. 2005. № 8. S. 17-20.
8. Kosyrev V. N. Klinicheskaya psihologiya. Tambov, 2005. S. 43-45.
9. Majdan І. S. Psihoemocijni porushennya u zhinok yak prediktor rozvitku nepliddya // ZHinoche zdorov'ya, mizhdisciplinarni problemi, Vip. №12, 2017.
10. Makaricheva EH. V. Psihicheskij infantilizm i neob"yasnimoe besplodie / EH. V. Makaricheva, V. D. Mendelevich // Social'naya i klinicheskaya psihiatriya. - № 3. - S. 20-22.
11. Markova M. V. Fenomen besplodiya supruzheskoj pary s pozicii medicinskoj psihologii // Vsesvit sociaTnoi psihiatrii', medichnoi psihologii ta psihosomatichnoi medicini. - T. 1. - № 1 (1). - S. 57-62.
12. Mihajlov B. V., Serdyuk A. I., Fedoseev V. A. Psihoterapiya v obshchesomaticheskoj medicine: Klinicheskoe rukovodstvo, Har'kov: Prapor, 2002, 128 s.
13. Oganesyan M. G. Patofiziologicheskie aspekty narusheniya reproduktivnoj funkcii posle vozdejstviya psiho-ehmocional'nogo stressa : (Po materialam Spitak. zemletryaseniya v Armenii 1988 g.): Dis. ... d-ra med. nauk : 14.00.16. - M., 1997. - 191 s.
14. Pepperell R. Dzh. Besplodnyj brak / R. Dzh. Pepperell, B. Hadson, K. Vud. - M., 1986.
15. Tereshin A. T. Sistemnyj podhod k diagnostike i korrekcii narushenij reproduktivnoj i seksual'noj funkcij pri ehndokrinnyh formah besplodiya u zhenshchin: avtoref. dis. ... d-ra med. nauk / A. T. Tereshin. - M., 1997.
16. Fedorova T. A. Klinika, diagnostika i lechenie «neob"yasnimogo» besplodiya u zhenshchin: avtoref. dis. ... kand. med. nauk / T. A. Fedorova. - M., 1986.
17. Filippova G. G. Narushenie reproduktivnoj funkcii i ee svyaz' s narusheniyami v formirovanii materinskoj sfery / G. G. Filippova // Perinatal'naya psihologiya i psihologiya reproduktivnoj sfery. - 2010. - № 1. - S. 101-119.
18. Filippova G. G. Psihologiya reproduktivnoj sfery cheloveka: metodologiya, teoriya, praktika [EHlektronnyj resurs] // Medicinskaya psihologiya. - 2011. - № 6. - Rezhim dostupa: http://medpsy.ru.
19. SHenker Dzh. Stress i besplodie / Dzh. SHenker // Akusherstvo i ginekologiya. - № 2. - S. 39-42.
20. SHevchuk G. S., Ishchuk O. YU. Psihologichna ekspres-pidgotovka vagitnih do pologiv: osoblivosti grupovoi' roboti z vikoristannyam metodiv art-terapii' // Aktual'ni problemi praktichnoi psihologii. Zbirnik naukovih prac'. - Herson. - PP Vishemirs'kij V. S., 2007. - S. 231-236.
21. Cox L.W. Infertiliti: a comprehensive programme //British. J. Obstet. Gynaecol. - 1975. - V. 82. - P. 2.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз психологічних чинників задоволеності шлюбом. Психологічні особливості сучасної сім’ї. Чинники її стабільності. Дослідження психологічного складу чоловіків та жінок. Аналіз ставлення до себе чоловіків та жінок з різним рівнем задоволеності шлюбом.
курсовая работа [51,6 K], добавлен 24.02.2015Особливості психологічної сфери, ціннісних настанов жінок-матерів, що опинилися в складних життєвих обставинах, локус контролю, специфіка копінгових стратегій. Провадження індивідуально спрямованої діагностики і корекції соціально-психологічних настанов.
статья [26,0 K], добавлен 27.08.2017Психологічні умови гендерної поведінки. Фактори гендерної соціалізації. Характер гендерних ролей у шлюбі чоловіків й жінок. Аналіз особливостей орієнтації на традиційні чи егалітарні стосунки у жінок та чоловіків у сім’ї, формування взаєморозуміння.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 25.02.2014Дослідження основних проблем соціального статусу самотніх жінок в сучасному українському суспільстві. Вивчення історії розвитку уявлень про самотність. Аналіз ціннісних характеристик життєвого простору жінок, що знаходяться в стані безшлюбної самотності.
дипломная работа [93,3 K], добавлен 27.02.2015Поняття ґендеру у вимірі соціально-психологічних досліджень. Психологія ґендерної поведінки, фактори ґендерної соціалізації. Характер ґендерних ролей у шлюбі чоловіків та жінок. Методичні засади дослідження ґендерно-рольової поведінки особистості.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 20.10.2013Аналіз реакції зорової сенсорної системи, зміни самопочуття та психоемоційного стану людини при подразненні різними кольорами. Використання методики самооцінки психічного та фізічного стану при вивченні механізмів роботи вищої нервової діяльності.
курсовая работа [107,8 K], добавлен 08.04.2019Психологічні особливості дітей; рівень тривожності як чинник, що сприяє появі дитячого обману. Емпіричне дослідження залежності обману від рівня тривожності в дошкільному віці, методичні інструменти. Практичні рекомендації щодо корекції дитячого обману.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 05.01.2014Теоретичний огляд проблеми надання психологічної допомоги в надзвичайних ситуаціях. Посттравматичний стресовий розлад. Техніки психологічної допомоги. Діагностика психічних розладів і організація психологічної допомоги заручникам, при катастрофах.
дипломная работа [60,5 K], добавлен 14.02.2009Основні підходи до дослідження тривожності в психології. Тривожність як сигнал про небезпеку. Психологічна характеристика юнацького віку. Особливості прояви тривожності у юнаків–студентів. Нормальна і невротична тривожність. Поведінка тривожних людей.
курсовая работа [49,8 K], добавлен 04.04.2016Теоретико-емпіричне дослідження психологічних особливостей вагітних у пізньому репродуктивному віці та специфіки сприйняття ними майбутнього материнства. Впровадження комплексних медико-психологічних програм супроводу жінок в післяродовий період.
статья [26,5 K], добавлен 06.09.2017З’ясування наслідків зґвалтувань на особистість жінки. Посттравматичні стресові розлади. Порівняння психологічних особливостей жінок, що зазнали і що не зазнали сексуального насилля. Розробка рекомендацій щодо реабілітації жертв сексуального насилля.
дипломная работа [164,6 K], добавлен 25.03.2011Життєдіяльність жінок на сучасному етапі розвитку суспільства. Причини психічної кризи жінки-матері. Період переходу дитини-дівчинки у підлітковий вік, суть та джерела підліткової кризи. Особливості старіючої людини, її фізичні та психологічні проблеми.
контрольная работа [25,7 K], добавлен 23.02.2011Особливості сексуального насильства у межах посттравматичного стресового розладу. Загальні поняття про посттравматичні стресові розлади. Психологічні наслідки зґвалтувань для жінки. Рекомендації щодо реабілітації жінок, які зазнали сексуального насилля.
дипломная работа [180,7 K], добавлен 16.02.2011Дослідження рівня змісту життя у жінок з надмірною вагою та ожирінням та у жінок хворих на цукровий діабет. Дослідження емоційного переїдання як прояву низького рівня усвідомлення свого напрямку у житті. Самоприйняття та акцептація свого життя у жінок.
статья [357,1 K], добавлен 31.08.2017Поняття і сутність госпіталізму, його види та характерні ситуації. Вікові особливості та вплив госпіталізму на дитину. Депривація в сім'ї. Специфіка психічних розладів та порушення психічного розвитку під впливом фактору повної материнської депривації.
курсовая работа [356,9 K], добавлен 17.11.2011Індивідуальна і групова психологічна корекція. Сучасні методи психологічної корекції і консультування. Психологічні основи групової психокорекційної роботи. Практична психологія та психокорекційна практика. Особистісна деструкція.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 30.06.2007Виникнення підвищеного рівня шкільної тривожності у молодших школярів і способи її подолання. Динаміка розвитку психічних станів особистості у молодшому віці, їх вплив на самооцінку, поведінку, статусне положення в класі, успішність навчання, спілкування.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 08.10.2014Загальна характеристика поняття тривожності як феномену в психології, важливого чинника становлення підлітка. Вік, індивідуальні прояви: діагностика особливостей емоційної сфери і психофізіології; дисгармонійний вплив на статусне положення учня в класі.
курсовая работа [63,4 K], добавлен 16.08.2011Психологічні моделі відношення особистості. Система відношень та характер мотивації професійної діяльності жінок-працівників ОВС. Професійно-психологічна підготовка слідчих. Дослідження ставлення дівчат-курсантів до соціально-професійно значущих явищ.
дипломная работа [222,8 K], добавлен 26.12.2012Аналіз впливу індивідуально-психологічних і соціально-психологічних чинників на виникнення і особливості прояву емоційної дезадаптації, а також можливості її запобігання і корекції у учнів перших класів. Вирішення проблем пристосованості дітей до школи.
реферат [110,7 K], добавлен 20.01.2011
