Особливості сприймання образу росіян українською молоддю залежно від типу етнічної ідентичності

Гресько В. В.

аспірант факультету психології

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

У статті наведені основні положення щодо сутності поняття «етнічний стереотип», визначаються механізми впливу етнічного стереотипу на міжетнічну комунікацію. Розкриваються психологічні особливості сприймання образу росіян українською молоддю.

Представлено результати емпіричного дослідження, яке виявляє тип етнічної ідентичності української молоді та особливості вираженості гетеростереотипів щодо росіян, виявлено основні комунікативні установки. Досліджено зв'язки типу етнічної ідентичності з побудовою образів представників іншої етнічної групи, а також етнічної ідентичності у формуванні етнічного стереотипу та комунікативних установок.

Ключові слова: етнос, етнічна ідентичність, етнічні стереотипи, сприймання, міжкультурна комунікація, українська молодь.

The article presents the main principles concerning the essence of the concept «ethnic stereotype», determines the mechanisms of influence of the ethnic stereotype on interethnic communication. The psychological features of the Ukrainian youth's perception of Russians' image are revealed.

Key words: ethnos, ethnic identity, ethnic stereotypes, perception, intercultural communication, Ukrainian youth.

етнічний стереотип український молодь

Постановка проблеми. Загострення міжнаціональних відносин з початку 90-х років ХХ ст. на теренах колишнього СРСР викликало підвищений попит на знання якісного вирішення етнічних конфліктів й дозволило зняти своєрідне «табу» на вивчення проблем соціальної взаємодії етнічних спільнот. Реалії нашого життя стимулювали багато- чисельні емпіричні дослідження, основною метою яких є вивчення становлення та трансформації етнічної ідентичності, етнічних стереотипів у системі міжетнічних відносин, проблем етнічних меншин, міграцій, акультурації та інших, насамперед соціально-психологічних проблем [1].

Особливої актуальності набувають соціально-психологічні особливості міжетнічних відносин. Постійні спалахи агресії на міжетнічному ґрунті, загострення міжнаціональних суперечностей вимагають глибшого розуміння природи етнічних стереотипів та механізмів їх впливу. Актуальним на сьогодні є також дослідження особливостей етнічних стереотипів української молоді, їх впливу на характер міжособистісних стосунків та процес міжособистісного оцінювання.

Так, центральне місце серед етносоціальних уявлень займають образи власної і інших етнічних груп. Сукупність цих знань зв'язує членів даної етнічної групи і служить основою її відмінності від інших етнічних груп.

Провідне місце у міжкультурній комунікації займає етнічна ідентичність. Вона впливає на побудову системи стосунків і дій в різних міжетнічних контактах, з її допомогою людина визначає своє місце в поліетнічному суспільстві і засвоює способи поведінки усередині і поза своєю групою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченню етнічних стереотипів присвятили свої праці такі вчені, як У. Ліппман, Д. Катц, К. Брейлі, І. Гасанов, Г. Олпорт, Л. Гумільов, Г. Андрєєва, Н. Єрофеєв, В. Крисько, Г. Солдатова, Т. Стефаненко, В. Трусов, А. Філіпов.

Серед вітчизняних учених проблемам етнічних стереотипів присвятили свої праці А. Бороноєв, І. Брунова-Калісецька, В. Васютинський, П. Гнатенко, І. Данилюк, А. Льовочкіна, В. Євтух, В. Павленко, М. Пі- рен, С. Таглін, В. Трощинський та інші. Дослідження цих учених здебільшого присвячені вивченню загальнотеоретичних та методологічних проблем формування етнічних стереотипів, а також методам та конкретним методикам дослідження етнічних стереотипів.

У межах формування ставлення до інших етносів важливою є також проблема визначення власної етнічної ідентичності, яку розробляли українські вчені: О. Чернова, М. Шульга, Т. Стефаненко, Г. Солдатова, С. Баклушинський, Н. Лебедева, В. Агєєв, О. Асмолов.

Проблема стереотипізації як одного з найважливіших механізмів соціалізації широко аналізувалася в дослідженнях О. Бодальова, А. Коваленко, М. Корнєва, Дж. Міда, Б. Паригіна, В. Петровського. В контексті соціальної перцепції її розглядали Г. Андреєва, Г. Келлі, С. Кондратьєва, Т. Ньюком, Г. Олпорт, М. Осгуд, Д. Тібо, Ф. Хайдер, Г. Хоманс.

Міжетнічне спілкування, як правило, відбувається через застосування етнічних стереотипів. Слід зазначити, якщо в певних народів сформувались негативні етнічні стереотипи щодо сприймання одне одного, то виникає загроза етнічного конфлікту. Неодноразово повторюючись, негативні етнічні стереотипи стають елементом суспільної свідомості. Відокремлення однієї національної спільності від інших не виключає наявності контактів між ними, спільної діяльності, у результаті якої етноси отримують певну інформацію один про одного. На основі цієї інформації формуються етнічні стереотипи, які є усвідомленням характерних, з точки зору певного етносу, ознак інших національних спільнот. Це усвідомлення здійснюється у формі побудови образу цієї етнічної групи [2].

Вивчення етнічних особливостей спілкування, на думку І. Кона, зумовлюється як соціально-психологічними чинниками, серед яких виокремлюють соціалізацію, соціальні норми, соціальні ролі, соціальні установки, так і культурними традиціями народу, табу, звичаями, що тісно пов'язані із стереотипами [5].

Ю. Платонов підкреслює, що основними чинниками, які впливають на зміст етнічних стереотипів, є специфіка стереотипізованої групи (її етнічна психологія, закріплена в культурі й у повсякденній свідомості система цінностей, суспільно-історичний розвиток); соціально- політичні та економічні умови розвитку груп і специфіка взаємин між ними; тривалість і глибина історичного контакту [3].

Т. Стефаненко зазначає той факт, що коли досвід міжетнічного спілкування був негативним, а відносини - ворожими, то, як правило, таке ставлення автоматично переноситься на кожного представника цієї групи, чим і задається негативна установка, відповідно до якої будується негативний образ, що визначає гетеростереотип. Саме від характеру відносин (співпраці або суперництва) залежать такі основні виміри стереотипів як зміст, спрямованість і рівень сприймання, ступінь істинності [7].

Згідно з Г. У Солдатовою, формування етнічного в особистості зумовлене сукупністю взаємозв'язаних процесів, серед яких виділяють: процес етнічної ідентифікації, який розглядають як ототожнення та самовизначення особистості через етнічну групу; процес міжетнічної диференціації, під яким розуміють розділення «своєї» і «чужих» етнічних груп та усвідомлення присутності в них певних міжетнічних відмінностей, серед яких можуть бути різні традиції, цінності, норми, мова і культурна специфіка; процес усвідомлення ставлення до «своєї» і «чужих» етнічних груп.

Етнічний стереотип внутрішньо діалогічний. Його основні структурні компоненти - авто- і гетеростереотипи, взаємодіючи, досягають певного рівня збалансованості. Діалогічність етнічного стереотипу в етноконтактній ситуації розглядається як основа процесу активізації міжетнічного порозуміння. Лише на основі зіставлень авто- і гетеро- стереотипів можна отримати повну характеристику взаємодії між національно-етнічними групами [6].

Виокремлення невирішених раніше частин проблеми. Одним з питань етнопсихології є вивчення соціально-психологічних характеристик стереотипів та їх закономірностей. Етнічні стереотипи утворюються під впливом культурної соціально-політичної та економічної ситуації і постають психічним атитюдом.

На сьогоднішній день залишається не достатньо вивченим те, яким чином впливають суспільно прийняті стереотипи на сучасну молодь і спілкування між представниками різних народів.

Однією із складових міжнаціональної комунікації є сприймання та розуміння людьми різних національностей один одного як перцептивна сторона міжетнічного спілкування. Механізми соціальної перцепції (соціальна емпатія, атракція, каузальна атрибуція та ін.) залежать від закономірностей спілкування і соціально-психологічних особливостей взаємодії представників різних етнічних груп, а, зокрема, від специфіки прояву в цих процесах етнічних стереотипів.

Серед чинників, що впливають на становлення етнічних стереотипів, можна виокремити політичну, економічну та релігійну системи суспільства, які формують певний набір норм, цінностей, ідеалів, імперативів; соціально-психологічну спрямованість норм, цінностей, ідеалів усередині безпосереднього оточення індивідів.

Етнічна ідентичність постає важливим чинником для міжкультурної комунікації. Очевидно, що немає особистості, для якої було б можливим функціювання поза простором національної культури, кожна людина належить до тієї або іншої етнічної групи. Так, відчуття приналежності до певного народу, нації визначає соціальну та громадянську позицію особистості, а також є необхідною умовою функціювання будь-якої держави чи соціуму.

Людина легко і безболісно ідентифікує себе зі своєю етнічною спільнотою, оскільки механізмом формування етнічних установок і стереотипів поведінки тут слугує наслідування. У процесі повсякденної життєдіяльності вона засвоює мову, культуру, традиції, соціальні і етнічні норми рідного етнічного оточення, формує необхідні навички комунікації з іншими народами і культурами [4].

Процеси самоідентифікації, які є характерними при розмежуванні своєї та чужої групи, дуже часто призводять до виникнення негативних упереджень і стійких стереотипів у ставленні до представників інших груп, а процеси катетеризації та стереотипізації стають складовими елементами соціального сприймання.

Тому варто визначити зв'язок етнічної ідентичності з сприйманням та побудовою образу представників іншої етнічної групи, визначити механізми впливу етнічного стереотипу на міжетнічну комунікацію.

Мета статті: дослідити образ росіян, який існує в свідомості української молоді, та визначити актуальне ставлення до них залежно від типу етнічної ідентичності.

Виклад основного матеріалу. Для досягнення мети проводилося емпіричне дослідження, у якому взяло участь 89 осіб віком від 18 до 26 років, переважно студенти вищих навчальних закладів міста Києва. 60 % вибірки становили жінки, а 40 % - чоловіки. Усі досліджувані - українці.

Для досягнення поставлених цілей використовувались наступні методики:

• діагностичний тест ставлень Кцоєвої-Солдатової;

• методика дослідження комунікативної установки Бойко;

• методика вивчення типів етнічної ідентичності Г. У. Солдатової, С. В. Рижової.

Спочатку ми проаналізували особливості етнічної ідентичності української молоді, одержані за допомогою методики типів етнічної ідентичності Г. Солдатової.

Аналіз отриманих за цією методикою даних дозволяє зробити висновок, що більшість української молоді має нормальну етнічну ідентичність, проте кількість осіб, що характеризуються етнічним егоїзмом та етнічною індиферентністю приблизно рівна. А такі негативні явища, як етнонігілізм та етноізоляціонізм дуже мало представлені серед української молоді та фактично є маргінальними.

Тож загалом можна зробити висновок, що, хоча і більшість має нормальну етнічну ідентичність, проте загалом ця соціально-демографічна група потребує роботи з розвитку та гармонізації їхньої ідентичності з українським етносом.

Незначна кількість представників вибірки з маргінальними типами етнічної ідентичності, лише 4,5 %, на жаль, не дозволяє використати їх результати в подальших дослідженнях.

Далі ми вивчали гетеростереотипи у сприйманні росіян українською молоддю за допомогою діагностичного тесту ставлень Кцоєвої-Солдатової. Методика призначена для дослідження емоційно-оцінного компоненту стереотипу.

Дана методика дозволяє оцінити сприймання представників іншої етнічної групи за наступними характеристиками: дипломатичний, нав'язливий, гордий, товариський, зарозумілий, лицемірний, активний, безхарактерний, дотепний, поступливий, єхидний, агресивний, економний, впертий, спритний, наполегливий, хитрий, жадібний, темпераментний, педантичний, обережний, акуратний, боягузливий, запальний.

У ході дослідження було виявлено, що особи з різним типом етнічної ідентичності по-різному сприймають типового представника російського етносу, що видається цілком логічним. А також різняться такі характеристики етнічного стереотипу як амбівалентність (ступінь емоційної визначеності стереотипу), вираженість (відображає силу стереотипного ефекту), спрямованість (знак і величина загальної емоційної орієнтації суб'єкта за ставленням до об'єкта).

Отримані за методикою дані характеристик стереотипу щодо росіян у осіб з різним типом етнічної ідентичності наведені у таблиці 1.

Таблиця 1