Вплив рівня фізичної підготовки на самопочуття і розумову працездатність військовослужбовців

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.922:355.23:796

Національна академія Державної прикордонної служби України

ВПЛИВ РІВНЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ НА САМОПОЧУТТЯ І РОЗУМОВУ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Олег Багас

Роман Ковальчук,

Постановка проблеми у загальному вигляді. Одним із суб'єктів забезпечення національної безпеки України є: Державна прикордонна служба України поруч з органами державної влади, Збройними Силами України, Службою безпеки України. Фізична культура і спорт ма© Багас О., Ковальчук Р., Неділько А. ють надзвичайно важливе значення для збереження здоров'я, профілактики нервово-психічної перенапруженості військовослужбовців, підвищення ефективності навчання і майбутньої професійної діяльності.

Одним із головних завдань фізичної підготовки в процесі навчання є забезпечення високої працездатності і навчальної активності курсантів військового навчального закладу.

Отже, метою статті є вивчення впливу фізичної підготовки на самопочуття та розумову працездатність людини.

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналізуючи формування методичних основ фізичної підготовки в військовому навчальному закладі, в якості показника оптимальності виконання їх функцій в системі навчально-виховального процесу доцільно взяти два фактори: фізичну підготовку, рівень якої задається вимогами державної програми, і розумову працездатність, яка забезпечує достатній рівень навчальної активності військовослужбовців.

Під працездатністю розуміється здатність людини виконувати певний вид діяльності на необхідному рівні ефективності впродовж певного часу.

Фізіологічною основою як і розумової, так і фізичної працездатності є функціональний стан центральної нервової системи, яка в певній мірі визначає ефективність праці.

Для вивчення функціонального стану центральної нервової системи (ЦНС) використовуються психологічні і психофізичні методи.

Будь-яка трудова діяльність визначає участь вищих психологічних функцій: пам'яті, уваги і мислення. При цьому системоутворюючим фактором є увага. Від уваги багато в чому залежить швидкість сприйняття та ефективність засвоєння навчального матеріалу, а також швидкість опанування рухових навичок.

Важливим є комплексний підхід до цього питання, який дозволяє оцінити функціональні реакції окремих систем організму в взаємодії. Вимірювання одного або кількох показників психофізичних функцій не відображає стан всього організму, об'єктивною картиною може бути тільки інтегральна оцінка основних систем організму.

Науковцями доведений стимулюючий вплив занять фізичними вправами на психологічні властивості організму: увагу, сприйняття, пам'ять, мислення, стійкість до втоми, розумову працездатність в цілому.

Встановлено також, що більш високий рівень фізичної підготовки сприяє кращому захисту від дії несприятливих факторів і збереженню необхідного ступеню працездатності. В процесі систематичних занять фізичними вправами поступово підвищується стійкість розумової працездатності до впливу втоми, яка оцінюється як прояв якісно нової особливості організму.

Виявлено менше зниження показників розумової працездатності під впливом фізичних і розумових навантажень, у тих військовослужбовців рівень фізичної підготовки у яких був вищий.

Існує пряма позитивна залежність стійкості розумової працездатності військовослужбовців в передекзаменаційний період від рівня розвитку у них мотивацій. Стійкість розумової працездатності може бути відрегульована шляхом цілеспрямованого застосування в навчальному процесі засобів фізичної підготовки.

Виявлено, що між розумовою і фізичною працездатністю існує тісний взаємозв'язок і взаємозалежність. За допомогою фізичних вправ можна впливати на розумову сферу людини.

Систематичні заняття фізичними вправами позитивно впливають на такі психомоторні характеристики особистості, як концентрація і переключення уваги, оперативна пам'ять і мислення. Суб'єктивна оцінка самопочуття збігається з об'єктивними показниками розумової працездатності. В більшості випадків після фізичних вправ самопочуття і розумова працездатність покращується, причому тривалість ефекту досягає чотирьох - шести годин.

Відомо, що на зниження працездатності в основному впливає розумове стомлення. Умови професійної діяльності прикордонників вимагають від персоналу підвищених вимог до фізичної і психологічної працездатності без зниження рівня розумової активності.

За даними досліджень, в результаті несення служби у добовому наряді розумова активність військовослужбовців знижується, фізична працездатність падає. Причому зниження працездатності більше всього відображалось на якості роботи і в меншій степені на кількісних показниках.

Під час розгляду індивідуальних показників, під впливом однакових фізичних і психологічних навантажень у різних військовослужбовців працездатність змінюється досить по-різному.

Персонал з високою фізичною підготовкою для вирішення завдань службової діяльності витрачав часу на 20-25 % менше і допускав на 15-20 % менше помилок, ніж персонал з незадовільною фізичною підготовкою.

Разом з тим характер і ступінь змін розумової працездатності під впливом різних фізичних навантажень неоднозначні.

Стимулюючу дію на розумову діяльність здійснюють помірні фізичні навантаження. Збільшення 'їх інтенсивності та об'єму для недостатньо підготовленої людини може бути малокорисним, а при певних умовах мати негативні наслідки. Загальновизнано, що чим кращий стан здоров'я і вищий рівень фізичної підготовки людини, тим більше його стійкість до розумового стомлення, тим сильніший позитивний вплив різних фізичних вправ. Фізичні вправи впливають на працездатність людини одразу після їх виконання, або викликають кумулятивний ефект, в якому проявляється сумарне впливання багатократного їх виконання.

У результаті вивчення взаємозв'язку динаміки сенсомоторних реакцій, уваги, пам'яті, мислення і інтенсивності фізичних навантажень можна зробити висновок, що короткочасні фізичні навантаження високої інтенсивності впливають позитивно на протікання психологічних процесів. Найбільш суттєве покращення пам'яті і уваги відмічено через 2 години після навантажень, мислення одразу після навантаження і 3-4 години після нього.

Аналіз впливу рівня фізичних навантажень на розумову працездатність протягом проведення табірного збору з курсантами першого курсу дозволили виявити тенденцію:

після невеликих і середніх навантажень у військовослужбовців підвищувалась працездатність і відмічались позитивні реакції (хороший настрій, бадьорий емоційний стан);

після великих навантажень працездатність падала, у більшості персоналу переважали негативні реакцій (відчуття сонливості, поганий настрій). розумовий емоційний напруження фізичний

Це дозволило зробити висновок про стимулюючий вплив фізичної підготовки на розумову діяльність.

Під час вивчення кумулятивного ефекту використання фізичних навантажень в різних режимах дослідники виявили перевагу занять з середніми навантаженнями при ЧСС 130-160 ударів в хвилину. Такий режим сприяв досяганню найбільш високих показників в навчальній діяльності. Доречність використання на навчальних заняттях з фізичної підготовки навантажень середньої інтенсивності, що оптимально впливають на розумову діяльність, підтверджуються і практичною діяльністю кафедри фізичної підготовки та особистої безпеки Національної академії Державної прикордонної служби України.

Дослідження динаміки розумової працездатності військовослужбовців протягом навчального дня, тижня, семестру, року показали, що вона протягом цих періодів має різний характер інтенсивності.

На початку семестру вона підвищується, потім тримається на відносно високому рівні і в кінці семестру має знаходитись на максимально високому рівні.

У цілях здійснення планування і управління навчально-тренувальним процесом, під час вивчення впливу психомоторних характеристик, емоційних станів, вольових якостей, автори прийшли до висновку про доцільність планування навантажень на заняттях з фізичної підготовки з розрахунком хвильоподібності змін розумової працездатності військовослужбовців протягом семестру. Так, в період її зниження слід використовувати циклічні вправи помірної інтенсивності для розвитку витримки, а також вправи, які розвивають силові якості, що само по собі змінює діяльність людини і як наслідок сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу. Також, важливе значення має і специфіка фізичних навантажень. Так, вправи динамічного характеру (дозована ходьба, біг, плавання, лижі, ковзани, гребля, велосипед) показують в цілому більш ефективну дію на розумову працездатність, чим вправи статичного характеру.

На думку авторів, найбільш сприятливими для підтримання та відновлення розумової працездатності є заняття спортивними іграми (волейбол, баскетбол, футбол, теніс і т. п.), адже вони окрім зазначеного, сприяють становленню емоційної та психологічної рівноваги.

Помірні і довготривалі за часом фізичні вправи у взаємодії з вправами локального характеру показують більш ефективну дію на розумову працездатність, чим високоактивні циклічні навантаження і вправи ігрового характеру (коли на перший план виходить спортивний результат, та змагальна діяльність в усіх її проявах).

Певна кількість авторів, вважають що стан розумової працездатності і її стійкості в значущій мірі обумовлені рівнем розвитку витримки. Вивчаючи рівень розвитку фізичних якостей і розумової працездатності військовослужбовців, вчені прийшли до висновку, що найбільш позитивну кореляцію з стійкою розумовою активністю має така якість, як витримка.

Встановлено, що найбільш ефективною формою фізичної підготовки, для розвитку загальної витримки у військовослужбовців є ранкова фізична зарядка. Вона проводиться кожен день, що відповідає принципу системності процесу тренування. Тільки під час таких умовах можливо розвивати фізичні і спеціальні якості військовослужбовців.

Регулярність, тривалість (30-50 хв), загальний об'єм часу (більше 100 годин на рік) і тренувальна направленість (вивчення вправ, прийомів та дій на ранковій зарядці не проводиться) виконують фізичну зарядку найбільш прийнятною формою розвитку витримки. Навчальні заняття, самостійна підготовка і спортивно-масова робота стають, таким чином, додатковими формами в тренувальному процесі з розвитку цієї якості.

Ранкові тренування здійснюють оздоровчий ефект на розвиток аеробних можливостей і загальної витримки, які спостерігаються при ЧСС 130-160 ударів в хвилину.

Потрібно відмітити, що під час тренування (як в ранковий, так і вечірній час) організм дуже швидко адаптується до зміни добового біоритму. Тому не так важливо, в який час доби займатись. Набагато важливіше займатись в один і той же час.

Фізіологічні функції людського організму протягом доби не залишаються постійними, а змінюються у відповідності до часових показників

Біоритми - найважливіша властивість живої матерії. Не є виключенням в цьому відношенні і фізична працездатність людини. Найбільш функціонально слабкою людина є з 2 годин ночі до 5 годин ранку і між 12 і 14 годинами дня. Це негативна фаза біоритмів. Найбільш сильні функціональні прояви з 8 до 12 і з 14 до 17 годин. Це позитивна фаза біоритму.

Тому ранкова фізична зарядка, яка знаходиться на порозі позитивної фази біоритму, є оптимальною часовою формою тренувального процесу з розвитку загальної витримки в розпорядку дня військовослужбовців.

Висновок. Отже, широке застосування фізичної підготовки в навчально-виховному процесі військового навчального закладу є одним з основних завдань з фізичного саморозвитку, укріплення здоров'я, підвищення працездатності і навчальної активності військовослужбовців протягом усього періоду навчання.

Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі. Існує потреба у вивчені фізичних якостей, що впливають на фізичний стан людини та рівень її працездатності.

Список використаної літератури

1. Бернштейн H. A. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. М. : Медицина, 1966. 166 с.

2. Виленский М. Я., Русанов В. П. Направленное использование физических загрузок как фактор управления профессиональной работоспособностью студентов. Теория и практика физической культуры, 1977. № 6. С. 44-77.

3. Галататий Г. Д. Фізіологічна характеристика фізичної і розумової працездатності студентів з різним рейтингом успішності і фізичної підготовленості : автореф. канд. біолог, наук. K., 1997. 24 с.

4. Гнітецька T., Гаврилюк А. Режими інтенсивності фізкультурно-оздоровчих занять молодших школярів з урахуванням динаміки тижневої працездатності. Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. Луцьк, 2005. С. 205-209.

5. Корінчак Л. Вплив фізичних навантажень на розумову і серцеву діяльність молоді. Спортивний вісник Придністров'я. ДДІФКС № 7, 2004. С. 147-149.

6. Опанасюк Ф. Г., Грибан Г. П. Основи розвитку фізичних якостей студентів : навч. -метод, посіб. Житомир : Видавництво “Державний агроекологічний університет”, 2006. С. 246-249.

7. Присяжнюк С. І., Гордєєва С. В. Підвищення розумової діяльності та фізичної працездатності студентів аграрних вищих навчальних закладів засобами активного відпочинку : метод, реком. К : НАУ 2004. 27 с.

Анотація

Ключові слова: фізичне навантаження, розумова працездатність, емоційне напруження.

В статье рассматривается взаимосвязь физической подготовки и умственной работоспособности. Раскрыто влияние физической подготовки на умственную активность в зависимости от объема физических нагрузок и эмоционального напряжения во время занятий физической подготовкой.

Ключевые слова: физическая нагрузка, умственная работоспособность, эмоциональное напряжение.