Використання родинно-орієнтованих технологій у жінок-лікарів різних спеціальностей

Середня тривалість пологів представлена у табл. 3.

З табл. 3 видно, що у 1-й групі середня тривалість пологів становила 7 год 46 хв і не перевищувала фізіологічних меж. У вагітних 2-ї групи середня тривалість пологів становила 8 год 40 хв, що на 54 хв довше, ніж у 1-й групі (р<0,05). У вагітних 3-ї групи середня тривалість пологів становила 9 год 19 хв, що значно перевищує таку у 1-й групі - на 1 год 33 хв (р<0,01). Порівняно з 2-ю групою відзначено тенденцію до зменшення тривалості пологів на 36 хв (р>0,05).

Слід зазначити, що загальна тривалість пологів у породіль

1- ї і 2-ї груп була менше через скорочення першого періоду. Очевидно також, що у пацієнток, які проходили підготовку до пологів з ранніх термінів вагітності, період розкриття був значно коротший порівняно не лише з 3-ю (р<0,01), але і з

2- ю групою (р<0,05). Тривалість другого і третього періодів пологів у 1-й, 2-й і 3-й групах була зіставною (р>0,05).

Отже, у вагітних 1-ї і 2-ї груп зменшення загальної тривалості пологів і періоду розкриття було результатом ефективно проведеної медико-психологічної підготовки як на прегра - відарному етапі, так і протягом усього терміну гестації.

Ускладнення під час пологів у пацієнток наведені у табл. 4.

Як видно з табл. 4, у 3-й групі частіше в 1,3 разу спостерігався передчасний розрив плодових оболонок (р<0,001). Слід зазначити, що аномалій пологової діяльності під час пологів не спостерігалося у породіль 1-ї групи, у зв'язку з чим стояло питання щодо пологостимулювання. У жінок 2-ї групи у 38% випадків і у 32% випадків у 3-й групі відзначено первинну і вторинну слабкість пологової діяльності.

Передчасний розрив плодових оболонок і слабкість пологової діяльності відповідно вимагали проведення поло - гозбудження і пологостимулювання. Пологостимуляцію окситоцином застосовували у 23,0% жінок у 2-й групі і так само у 23,0% - у 3-й групі. У породіль 1-ї групи при передчасному вилитті вод пологозбудження і пологостимулювання не застосовували - жінки, які пройшли повну підготовку до пологів, під час вагітності і застосували методики психофізіологічної пологостимуляції для зняття психоемоційного напруження, народжували самостійно - без медикаментозного втручання, у присутності партнера.

Один з показників якості пологів є пологовий травматизм у матері. Травми м'яких тканин пологових шляхів діагностували частіше у 3-й групі порівняно із 1-ю і 2-ю групами (р<0,001). У структурі пологового травматизму переважали значні пошкодження тканин пологових шляхів: розриви слизової оболонки піхви, промежини 1-го ступеня, і лише у цій групі фіксували розриви шийки матки (у 1-й і 2-й групах не реєстрували).

У жінок 2-ї і 3-ї груп перебіг пологів ускладнився дефектом посліду і щільним його прикріпленням, у зв'язку з чим було виконано ручне обстеження порожнини матки. Проте патологічної крововтрати при цьому не відзначено.

Середня крововтрата у 1-й групі під час пологів становила 151,5±36,7 мл (максимальна - 200 мл), у 2-й групі

- 173,2±54,0 мл (максимальна крововтрата 300 мл - відмінність від 2-ї групи; р=0,02) і 174,8±50,9 мл - у 3-й групі (максимальна - 350 мл - відмінність від 1-ї групи; р=0,02).

Отримані дані щодо оперативного методу розродження і його причин наведені у табл. 5.

Як видно з табл. 5, частота кесарева розтину у 1-й групі становила 10%, причому всі показання були екстрені: клінічно вузький таз - 3 випадки, стійка слабкість пологової діяльності, що не піддається медикаментозній терапії, - 1 випадок. У плановому порядку шляхом кесарева розтину була розро - джена 1 вагітна з ОАГА (безплідність в анамнезі).

У 2-й групі частота кесарева розтину виявилася в 1,4 разу вищою порівняно з 1-ю групою і становила 14,0%. Оперативне розродження було у 4 випадках плановим (тазове передле - жання плода, ОАГА - безплідність в анамнезі). Решта випадків оперативних розроджень - екстрені: клінічно вузький таз

- 1, стійка слабкість пологової діяльності, що не піддається медикаментозній терапії, - 1, а також дистрес плода - 1.

У вагітних 3-ї групи, які відмовилися від допологової підготовки і родинно орієнтованих технологій, частота кесарева розтину становила 24,0%, що значно перевищує - у 2,4 (р<0,001) та 1,7 (р<0,01) разу відповідно - показники 1-ї і 2-ї груп. Слід зазначити, що у структурі показань до оперативного розродження у цій групі переважали стани, що пов'язані з високим психоемоційним напруженням породіллі, а саме: стійка слабкість пологової діяльності, що не піддається медикаментозній терапії, - 6 випадків з 12 (50,0%), поперечне і тазове передлежання плода - 2 з 12 випадків (25,0%), прееклампсія середнього ступеня тяжкості - 1 (8,3%). У 2 випадках пологи завершені шляхом кесарева розтину за екстреним показанням: дистрес плода. Плановий кесарів розтин виконано 1 вагітній з приводу ОАГА (безплідність, невиношування вагітності в анамнезі).

Отже, при сформованій у процесі роботи під час всієї вагітності за розробленим алгоритмом медико-психологічної підготовки до пологів домінанті вагітності і пологів у породіль рідше спостерігалися ускладнення під час пологів порівняно з породіллями, які відмовилися від допологової медико - психологічної підготовки і родинно орієнтованих технологій. Також була нижчою частота оперативного розродження, причому, як правило, кесарів розтин проводили здебільшого через невідповідність розмірів плода і таза матері.

Стосовно важливості медико-психологічної підготовки вагітних до пологів і використання родинно орієнтованих технологій у жінок-лікарів проводили порівняльне оцінювання даної підготовки співробітниками пологових відділень.

Представлені на малюнку дані свідчать, що співробітники пологових будинків вище оцінювали підготовку до пологів у породіль з 1-ї групи (медико-психологічна підготовка і родинно орієнтовані технології): повна ефективність відзначена ними у 91,3% жінок. У 2-й групі (лише медико-психологічна підготовка) ефективність підготовки також оцінена як досить висока: повна підготовленість відзначена у 66,7% жінок, що статистично значуще різниться з 1-ю групою (р<0,01). У 3-й групі (жінки-лікарі, які відмовилися від медико-психологіч - ної підготовки і родинно орієнтованих технологій) ситуація прямо протилежна - лише у 29,2% породіль відзначена повна підготовленість до пологів, що статистично значуще різниться з 1-ю (р<0,001) і 2-ю групами (р<0,01). Ці дані підтверджують значущість медико-психологічної підготовки, особливо у поєднанні з родинно орієнтованими технологіями.

Отже, результати проведених досліджень свідчать, що жінки-лікарі різних спеціальностей входять до групи високого ризику щодо розвитку різних ускладнень вагітності і пологів, а також перинатальної патології. Використання меди - ко-психологічної підготовки, починаючи з прегравідарного періоду, у поєднанні з родинно орієнтованими технологіями дозволяє нормалізувати психологічний статус, виробити позитивну домінанту на сприятливий результат вагітності і пологів, стабілізувати функціональний стан фетоплацентарного комплексу, що зрештою приводить до зниження частоти акушерської патології під час розродження.

Список літератури