Дослідження і корекція психоемоційного стану дітей старшого дошкільного віку 3-6 років міста Ужгород та Ужгородського району з метою створення умов ефективного стоматологічного прийому

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.922.73.07-053.4(477.87):616.314

ДОСЛІДЖЕННЯ І КОРЕКЦІЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 3-6 РОКІВ М. УЖГОРОД ТА УЖГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ З МЕТОЮ СТВОРЕННЯ УМОВ ЕФЕКТИВНОГО СТОМАТОЛОГІЧНОГО ПРИЙОМУ

М.М. Велеган, В.В. Горзов, О.І. Лєбєдєва

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Специфіка роботи дитячого лікаря-стоматолога пов'язана з психофізіологічними особливостями пацієнтів дитячого віку, поведінка яких впливає на процес лікування, ускладнюючи його. З метою покращення якості надання стоматологічної допомоги дітям, нами було розроблено тестові завдання для дітей дошкільного віку (4-6 років) та проведено анкетування серед 208 респондентів. До проведення коригуючої методики серед 208 дітей було виявлено 31, які вважалась неконтактними, після - 10. Зменшити кількість неконтактних дітей вдалось завдяки використанню спеціальних модифікованих методик. Тестові завдання були спрямовані на визначення особливості психо-емоційного стану дітей та основних факторів страху відносно стоматологічного лікування. Результати проведеного дослідження дали змогу оцінити ставлення дітей дошкільного віку до стоматологічного прийому та скоригувати їх психо-емоційний стан з метою ефективної співпраці відвідуванням юного пацієнта дитячого стоматолога.

Ключові слова: психофізіологія дітей, тестові завдання, психо-емоційний стан, дитячий лікар- стоматолог.

психічний емоційний дитина стоматологічний

М. М. Велеган, В.В. Горзов, О. И. Лебедева ДВНЗ «Ужгородский национальный университет»

ИССЛЕДОВАНИЕ И КОРРЕКЦИЯ ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ДЕТЕЙ СТАРШЕГО ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА 3-6 ЛЕТ Г. УЖГОРОД И УЖГОРОДСКОГО РАЙОНА С ЦЕЛЬЮ СОЗДАНИЯ УСЛОВИЙ ЭФФЕКТИВНОГО СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО ПРИЕМА

Специфика работы детского врача-стоматолога связана с психофизиологическими особенностями пациентов детского возраста, поведение которых влияет на процесс лечения. С целью улучшения качества оказания стоматологической помощи детям, было разработано тестовые задания для детей дошкольного возраста (4-6 лет) и проведено анкетирование среди 208 респондентов. К проведению коригируючей методики среди 208 детей было обнаружено 31, которые считаются неконтактными, после использования методики - 10. Уменьшить количество неконтактных детей удалось благодаря использованию специальных модифицированных методик. Тестовые задания были направлены на определение особенности психо-эмоционального состояния детей и основных факторов страха относительно стоматологического лечения. Результаты проведенного исследования позволили оценить отношение детей дошкольного возраста к стоматологическому приему и скоригировать их психо-эмоциональное состояние с целью эффективного сотрудничества юного пациента и детского стоматолога.

Ключевые слова: психофизиология детей, тестовые задания, психо-эмоциональное состояние, детский врач-стоматолог.

M. M. Velegan, V. V. Gorzov, O. I. Ljebjedjeva Uzhhorod National University

THE STUDY AND CORRECTION OF PSYCHOEMOTIONAL STATE OF CHILDREN OF SENIOR PRESCHOOL AGE OF 3-6 YEARS CITY OF UZHGOROD AND UZHGOROD DISTRICT WITH THE AIM OF CREATING CONDITIONS FOR EFFECTIVE DENTAL RECEPTION© Велеган М. М., Горзов В. В., Лєдєдєва О. І., 2018.

“Вісник стоматології”, №2, 2018

ABSTRACT

The speciality of work of pediatric dentist related with psycho-emotional state of kids, which has influence on result of curing. In case of improving help and treating kids were made tests for 4-6 years old patients. 208 kids were interviewed and between them 31 were impossible for classic treating. After using modificated methods of correction of psycho-emotional state the amount of “impossible" patients fell to 10. It tells us, that this new method is 68 % effective.

Key words: psychophysiology of children, test tasks, psycho-emotional state, pediatrician-dentist.

Актуальність: Діти - це наше майбутнє, тому основною метою лікаря-стоматолога є не лише курація, а й створення умов, у яких маленький пацієнт не буде боятися і стане хорошим партнером; діти, особливо ті, що є первинними пацієнтами, можуть боятися і лякатися шуму, запаху, вигляду кабінету, тому важливо вивчити психо-емоційний стан дитини з метою полегшення майбутнього прийому; наркоз не є ідеальним виходом, тому максимальна диференціація дозволить зменшити відсоток пацієнтів, що вважаються «неможливими» для класичного прийому.

Аналіз останніх досліджень: попередні автори робили спроби віднесення дітей до конкретних категорій щодо їх психо-емоційного стану на основі тестування [1-3].

Виділення не розв'язаних раніше проблем: Новизна нашого дослідження полягає у тому, що ми не лише визначаємо тип стану пацієнтів, а й на основі нього визначаємо готовність дитини до візиту лікаря-стоматолога. Крім того, на основі вже існуючих методик, та модифікацій їх, відповідно до конкретного завдання (прийом у лікаря) ми коригуємо поведінку дітей перед візитом, що дозволяє зробити співпрацю лікаря та юного пацієнта продуктивною та приємною.

Мета. Удосконалити систему диференціації дітей віком 3-6 років, яких санують під седацією чи наркозом; створити умови для максимально швидкого знаходження контакту між лікарем та пацієнтом; зменшити поширеність дентофобії; створити методику тестування дітей, а при потребі систему вправ з ними, щоб вивчити їх психо-емоційний стан і коригувати його.

Виклад основного матеріалу. Для даного дослідження було використано декілька модифікацій вже існуючих тестів: кольоровий тест Люшера, який включає в себе 8 кольорів; інтерпретований тест «Три дерева», тест «Кактус».

«Тест Люшера»: досліджуваному треба обрати з восьми кольорів той, який найбільше подобається. При цьому потрібно пояснити, що він повинен вибрати колір не намагаючись співвіднести його з улюбленим кольором в одязі, кольором очей і т. д. Картку з вибраним кольором слід відкласти в сторону, перевернувши кольоровою стороною вниз. Потім треба обрати з решти семи кольорів найбільш приємний. Обрану картку слід покласти кольоровою стороною вниз праворуч від першої. І так до кінця

Через 2-3 хв. знову процедуру слід повторити. При цьому варто пояснити, що досліджуваний не повинен згадувати порядок розкладки у першому виборі і свідомо змінювати попередній порядок. Він повинен вибирати кольори, як ніби вперше.

Перший вибір в тесті Люшера характеризує бажаний стан, другий - дійсний.

М. Люшер дав приблизну характеристику обраних позицій:

1а позиція відображає засоби досягнення мети (наприклад, вибір синього кольору говорить про намір діяти спокійно, без зайвої напруги, злагоджено та усвідомлено);

2а позиція показує мету, до якої прагне досліджуваний;

3а і 4-а позиції характеризують перевагу кольору і відображають відчуття досліджуваним істинної ситуації, в якій він знаходиться, або ж образ дій, який йому підказує ситуація;

5-а і 6-а позиції характеризують байдужність до кольору, нейтральне до нього ставлення. Вони ніби свідчать, що досліджуваний не зв'язує свій стан, настрій, мотиви з даними кольорами. Однак у певній ситуації ця позиція може містити резервне трактування кольору, наприклад, синій колір (колір спокою) відкладається тимчасово як невідповідний у даній ситуації;

7-а і 8-а позиції характеризують негативне ставлення до кольору, прагнення придушити будь-яку потребу, мотив, настрій.

Розглядається взаємне положення основних кольорів.

Коли № 1 і 2 (синій і зелений) знаходяться поруч (утворюючи функціональну групу), підкреслюється їхня загальна риса - суб'єктивна спрямованість «всередину»(бажання співпацювання дитини з лікарем-стоматологом).

Інтерпретований тест «Три дерева»: В ході попередньої розмови з дитиною психолог надає стандартний аркуш паперу формату А4, який розташовується горизонтально, простий олівець, кольорові олівці, гумка і просить дитину зобразити на малюнку себе, одного з батьків, лікаря стоматолога та безпосередньо стоматологічне крісло, і після завершення малюнку оцінюють психо-емоційного зв'язок дитини з лікарем та готовність дитини до проведення будь-яких стоматологічних маніпуляцій [2].

«Тест кактус»: Мета: виявлення стану емоційної сфери дитини, виявлення наявності агресії, її спрямованості та інтенсивності. Матеріал: папір (формат А4), олівець. Інструкція: «На аркуші паперу намалюй кактус, такою, якою ти його собі уявляєш!» Питання та додаткові пояснення не допускаються. Дитині дається стільки часу, скільки їй необхідно. Після закінчення малювання з дитиною проводиться бесіда. Бесіда: Кактус домашній або дикий? Його можна помацати? Кактусу подобається, коли за ним доглядають? У кактуса є сусіди? Які рослини його сусіди? Коли кактус виросте, що в ньому зміниться? Інтерпретація: Агресія: наявність голок, голки довгі, сильно стирчать і близько розташовані. Імпульсивність: уривчасті лінії, сильний натиск. Егоцентризм: великий малюнок, в центрі листа. Залежність, невпевненість: маленькі малюнок внизу аркуша. Демонстративність, відкритість: наявність виступаючих відростків, незвичайність форм. Скритність, обережність: розташування зигзагів по контуру або всередині кактуса. Оптимізм: використання яскравих кольорів. Тривога: використання темних кольорів, внутрішньої штрихування, переривчасті лінії. Жіночність: наявність прикраси, квітів, м'яких ліній, форм. Екстравертність: наявність інших кактусів, квітів. Інтровертність: зображений тільки один кактус. Прагнення до домашньої захисту: наявність квіткового горщика. Прагнення до самотності: зображений дикоростучий кактус [3].

Методика. Виявити дітей, що мають виражені афективні реакції можна за допомогою методики «Як би ти вчинив?». На першій стадії необхідно допомогти дитині утримувати позицію режисера за допомогою образа-ролі. Вводячи в гру образ-роль, необхідно з самого початку задавати дитині певну позицію, з допомогою якої вона б керувала різними предметами та іграшками. На цьому етапі важливо навчити дітей придумуванню сюжету. Ігрова діяльність об'єднує реальну дійсність дитини та її уяву. Задача ігрової діяльності полягає в створенні умов, за яких виконання ролі буде сприйматися, як природнє вираження її «Я», що дозволить зняти чимало афективних реакцій. І етап: дорослий навчає дитину володінню образом-роллю, пропонує сюжетні ігри. У грі дитина стає всемогутньою, учиться управляти ситуацією, захищати слабких, перемагати злих. ІІ етап: ситуація кардинально змінюється. Так, якщо на першому етапі суб'єктом діяльності є дорослий, то тепер діяльність реалізовується дитиною спільно з дорослим. Зміст заданої ситуації - допомогти герою, що потрапив у біду, - залишитися самим собою. Тепер сюжет, що програється дитиною, лише на початку задається дорослим, а надалі реалізовується дитиною самостійно. Стадія ІІ - режисерська гра. Друга стадія корекційної роботи спрямована на навчання дітей різноманітним режисерським іграм і складається із чотирьох етапів. І етап: враховуючи особистісні особливості дітей з афективною поведінкою, а також низький рівень їх гри, важливо навчити дитину ігрових дій в режисерській грі. З цією метою може використовуватись набір кубиків. ІІ і ІІІ етапи: вирішують задачу навчання дітей самостійно складати сюжет. Для цього необхідно запропонувати декілька іграшок. Коли діти цілковито оволодіють режисерською грою, їм пропонується вирішувати в ній різноманітні конфліктні ситуації. Якщо кінцівка, запропонована дитиною, знову носить афективний характер, ігри закріплюються. У результаті реалізації цієї стадії дитина може утримувати ситуацію зовні й управляти нею. За допомогою предметів (символічних кубиків) дитина виходить із конфлікту і уникає афективних реакцій. Стадія ІІІ - вербальні ігри. Пропонується створення у дитини такої особливої позиції, яка була б більш узагальненою відносно позиції режисера і могла б реалізуватися без матеріальних засобів. Оцінюючи її позицію з точки зору незалежної позиції, діти вчаться реалізовувати способи виходу із неї. Гра починає реалізовуватися у словесному плані. Дитина у грі дотримується не якоїсь ролі, а позиції автора. Третя стадія корекції передбачає організацію вербальних ігор. Якщо корекційна робота пройшла успішно, то до її завершення легко переконатися, по-перше, у підвищенні рівня розвитку уяви, по-друге, в появі у дитини особливої внутрішньої позиції, у зникненні в її поведінці руйнівних афективних проявів [4-7].

Результати. До проведення коригуючої методики (рис. 1) серед 208 дітей було виявлено 31, які вважались неможливими для класичного прийому у дитячого лікаря-стоматолога. Після - кількість дітей зменшилась до 10 (рис. 2). Що говорить про ефективність методики 68 %.

Висновки

На базі 3-х дитячих дошкільних навчальних закладів (ДДНЗ) м. Ужгорода було проведено профілактичний огляд з дозволу батьків понад двох сотень дітей з метою виділення серед них тих, що мають дентофобію. З даними дітьми було проведено ілюстроване, усне та інтерактивне тестування з метою визначення рівня їх тривожності. Виявлено 31 дитину, стан якої вважався неможливим для ефективного прийому.

З даними пацієнтами було проведено педагогічні вправи з метою корекції психо-емоційного стану. Після повторно проведено психологічне тестування, у ході якого виявлено, що серед потенційно неконтактних дітей кількість тих, які не підходили для класичного прийому - зменшилась до 10 дітей, що свідчить як про ефективність методики дослідження рівня тривожності, так і про методи корекції цього стану.

Рис. 2. Після застосування коригуючої методики.

Дана методика проведення психологічного тестування і корекції рівня тривожності є ефективною і дозволяє зменшити кількість дітей, що мають прямі покази до лікування під седацією або наркозом. Отже, нам вдалось зменшити кількість дітей, що вважались неконтактними на 21, що говорить про ефективність методики - 68 %.

Список літератури

1. Loshakova L.Yu, Zorina T.V. Psyhological aspects of kids' dental treating: Methodic recommendations; 2016: 58.

2. Luescher M. Luscher-Color-Diagnostic 1923; 20-57.

3. Panfilova M.A. Test «Cactus».

4. Breslav H.M. Psychological regulation problems of preschool children communication. Questions of psychology; 2015:3: 53.

5. Prokolienko L.N. Preschool children education; 2017:129186.

6. Yermolayeva M.V. Developing correctional psychology work with pres chool children; 2016:170.

7. Shishova I.O. Preschool kids behaviorial correctional. Scientific notes. 2017; 3:387 - 395.

Надійшла 03.04.18

Размещено на Allbest.ru