Результати емпіричного дослідження застосування засобів розвитку психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів державної прикордонної служби України до ведення бойових дій

Хмельницький

Постановка проблеми у загальному вигляді. Важливим чинником підготовки мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до здійснення професійної діяльності в умовах ведення війни є розвиток психологічної готовності, яка формує психологічну стійкість, що забезпечує оптимальне функціонування психічних процесів і бажаний прояв різних сторін особистості у бойових умовах, а також готовність мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до психологічного захисту від пригнічуючих чинників під час виконання бойових завдань, створює внутрішні джерела високої бойової активності у важких обставинах, підвищує професійну дієздатність всіх психічних функцій, створює умови високоефективного прояву знань, вмінь і навичок.

Підвищення психологічної стійкості і надійності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ можна досягнути: всебічним удосконаленням їх морально-психологічної підготовленості; перетворенням багатьох чинників в знайомі, звичні, очікувані; озброєнням військовослужбовців необхідними знаннями і досвідом подолання внутрішніх навантажень, що відповідають бойовим; розвитком у них психологічної готовності до зустрічі з неочікуваним, новим і здатності швидко переналаштовуватись, спостерігаючи за обстановкою. Зміст розвитку психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до здійснення професійної діяльності в умовах ведення війни складається з: формування віри у свою зброю, бойову техніку, товаришів, командирів, впевненості у перемогу; формування уявлень про можливі варіанти дій; безпосереднього ознайомлення з умовами бойової обстановки, психологічними труднощами і відпрацювання звички до них; гармонійного розвитку вольових якостей; розвитку професійно-бойових психологічних якостей; формування і розвитку особливих якостей “психологічної надійності” (стійкості до екстремальної напруги, емоційно-вольової стійкості до ризику і небезпеки, відповідальності); розвитку психологічної стійкості до монотонних і специфічних умов; формування і збереження психічного стану внутрішньої бойової готовності необхідного рівня [1].

Таким чином, головним завданням розвитку психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до здійснення професійної діяльності в умовах ведення війни є формування стійкості їхньої психіки до умов бойових обставин і забезпечення оптимального прояву її якостей в цілях найкращого рішення професійних завдань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Психологічні основи професійної підготовки сучасних військових угрупувань представлено у працях В. Андрусюка, В. Бодрова, Ф. Думко, Г. Запорожцевої, Р. Ковшова, Н. Пенькової, М. Савчина, М. Томчука та інших. Особливості психологічної підготовки тренінговими засобами представників ризиконебезпечних професій представлено у працях В. Лефтерова [2], О. Заболотної [2], О. Блінова [4], М. Сокуренко [5] та ін.

Метою статті є представлення результатів дослідження застосування засобів розвитку психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до ведення бойових дій.

Виклад основних результатів дослідження

Організаційним початком розвитку психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до здійснення професійної діяльності в умовах ведення війни є: розробка плану психологічної підготовки; уточнення цього плану по учбово-бойових задачах і задачах бойової підготовки; постановка додаткових (психологічних) учбових цілей при проведенні занять, тренувань, навчань, бойових вправ; спеціальний відбір і застосування нових прийомів, методів, форм і засобів, розрахованих на цілеспрямований і сильний психологічний вплив; розробка методичних посібників і інструктаж керівників занять з питань психологічної підготовки; застосування методів перевірки і оцінки результатів психологічної підготовки. Складна структура психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до здійснення професійної діяльності в умовах ведення війни, багатоплановість чинників, що впливають на неї, і задач, потребує проведення психологічної підготовки різних видів.

Основними завданнями психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до здійснення професійної діяльності в умовах ведення війни досягнення стійкості професійних навичок, формування в них нервово-психічної витривалості, розвитку уваги, оперативної пам'яті і швидкості мислення. Нервово-психічна витривалість досягається систематичними тренуваннями в режимі великого напруження.

Тренінгова програма розвитку психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до здійснення професійної діяльності в умовах ведення війни базується на тому, що необхідною умовою забезпечення формування їхньої психологічної готовності є необхідність врахування у процесі бойової підготовки можливого впливу на військовослужбовців чинників військової служби і сучасного бою. Таким чином, оптимізація психічних станів і поведінки військовослужбовців в екстремальних умовах повинна передбачати відповідну психологічну підготовку та заходи щодо організації реабілітації особового складу.

Отже, враховуючи особливості розвитку та формування психологічної готовності військовослужбовців, зазначені в нормативних документах Міністерства оборони України, а також результати констатувального експерименту, результати факторного аналізу та результати аналізу методів та форм розвитку психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до професійної діяльності в умовах бою розроблено тренінгову програму розвитку психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до здійснення професійної діяльності в умовах ведення війни, яка складалася з наступних етапів: 1) етап розвитку поведінкової регуляції та саморегуляції військовослужбовців ДПСУ; 2) етап розвитку уваги, оперативної пам'яті і швидкості мислення; 3) етап формування нервово-психічної витривалості та бойової загартованості; 4) етап психофізіологічного відновлення; 5) етап організаційно-управлінської та соціально-психологічної взаємодії; 6) етап психологічної реабілітації [1; 6-10].

Тренінгова програма розвитку психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до професійної діяльності в умовах бою розрахована на 49 годин. Розподіл тренінгових зустрічей не є сталим, оскільки військовослужбовці мають ненормований робочий день, а також обов'язки, визначені військовим статутом. Тому кількість занять регламентується та уточнюється військовим психологом з врахуванням вище зазначених чинників. Підбір учасників тренінгових занять здійснювався на основі аналізу показників психодіагностичного інструментарію. В тренінговій програмі прийняли участь 27 мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ з низькими та середніми рівнями досліджуваних показників психологічної готовності до здійснення професійної діяльності в умовах бою.

Результати апробації програми розвитку психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до здійснення професійної діяльності в умовах ведення війни перевірялися за допомогою порівняльного аналізу динамічних зрізів досліджуваних показників їхньої психологічної готовності до та після проведення тренінгу, а також розрахунків Т-критерію Вілкоксона, з метою аналізу зсувів у досліджуваних показниках. Як показали результати опитування, наприкінці експерименту в групі досліджуваних виявлено: зниження високого на 17,7 % та оптимального на 3,0 % рівнів реактивної тривожності за рахунок зростання низького рівня на 20,7 %; зростання достатньо високого рівня планування на 11,11 %, достатнього - на 7,41 %, в цілому достатнього - на 3,70 %, дещо пониженого - на 7,41 % за рахунок зниження низьких рівнів на 29,63 %; зростання достатньо високого рівня комунікативного потенціалу на 7,41 %, достатнього - на 22,22 % за рахунок зниження середнього на 11,11 % та задовільного рівнів на 18,52 %; зростання достатньо високого рівня морально-етичної нормативності на 14,81 %, достатнього - на 25,93 %, за рахунок зниження в цілому достатнього рівня на 25,93 %; зростання достатньо високого рівня військово-професійної спрямованості на 22,22 %, достатнього - на 3,70 % за рахунок зниження середнього на 11,11 % та задовільного рівнів на 18,52 %; зниження схильності до девіантних форм поведінки на 25,93 %; зниження суїцидальної поведінки на 14,81 %; зростання високого рівня стійкості до бойового стресу на 14,81 %, достатнього - на 18,52 % та задовільного - на 3,70 % рівнів за рахунок зниження низького рівня на 37,03 %; зростання високого рівня задоволеності службою на 18,52 % за рахунок відповідного зниження середнього рівня цього показника; зростання високого рівня групової згуртованості на 22,22 % за рахунок відповідного зниження середнього рівня цього показника; зростання високого рівня опірності стресу на 18,52 % за рахунок відповідного зниження середнього рівня цього показника на 11,11 % та низького - на 7,41 %; зростання контролю за дією при плануванні у 14,81 % осіб з орієнтацією на дію і відповідне зниження кількості осіб з орієнтацією на стан; зростання контролю за дією при реалізації у 22,22 % осіб з орієнтацією на дію і відповідне зниження кількості осіб з орієнтацією на стан; зростання контролю за дією при невдачах у 22,22 % осіб з орієнтацією на дію і відповідне зниження кількості осіб з орієнтацією на стан; зростання високого рівня загальної саморегуляції психічних станів на 18,52 % та середнього рівня на 14,81 % за рахунок зниження низького рівня на 33,33 %. Зростання загальної саморегуляції психічних станів обумовлено змінами: зростанням високого на 7,40 % й середнього на 7,41 % та відповідним зниженням низького на 14,81 % рівнів планування; зростанням високого на 11,11 % та середнього на 7,41 % й відповідним зниженням низького на 18,52 % рівнів моделювання; зростанням високого на 14,81 % та середнього на 11,11 % й відповідним зниженням низького на 25,92 % рівнів програмування; зростанням високого на 18,52 % та середнього на 11,11 % й відповідним зниженням низького на 29,63 % рівнів оцінки результатів; зростанням високого на 22,22 % та зниженням середнього на 3,70 % та низького на 18,52 % рівнів гнучкості; зростанням високого на 22,22 % та середнього на 3,70 % та зниженням низького на 25,92 % рівнів самостійності.

Так, після проведення тренінгових заходів розвитку психологічної готовності у мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ переважають високий (14,81 %) та середній (77,78 %) показники планування, що вказують на сформованість потреби у військовослужбовців в усвідомленому реалістичному, деталізованому, ієрархічному і стійкому плануванні діяльності із самостійним висуванням цілей діяльності, що характеризується позитивно. Лише у 7,41 % військовослужбовців потреба в плануванні розвинена слабо, цілі схильні до частої зміни, поставлена мета рідко буває досягнута, планування є мало реалістичним. Такі особи вважають за краще не замислюватися про власне майбутнє, цілі висувають ситуативно і, зазвичай, несамостійно. У 11,11 % військовослужбовців виявлено високий рівень за шкалою моделювання, а у 29,63 % - середній, що свідчить про здатність останніх виокремлювати значущі умови досягнення цілей як в поточній ситуації, так і в перспективному майбутньому, що виявляється у відповідності програм дій планам діяльності, відповідності отримуваних результатів прийнятим цілям, що характеризується позитивно. Для 14,82 % військовослужбовців на високому рівні та у 37,03 % - на середньому виявлено сформованість потреби продумувати, обмірковувати способи власних дій і поведінки для досягнення поставлених цілей, деталізувати і розгортати програми дій, які ними розробляються. Водночас програми розробляються самостійно, вони гнучко змінюються в нових обставинах і є стійкими в ситуаціях виникнення перешкод. При невідповідності отриманих результатів цілям діяльності цими військовослужбовцями проводиться корекція програми дій до отримання прийнятного для них результату. У 18,52 % військовослужбовців виявлено високий рівень за шкалою оцінювання результатів, а у 44,45 % - середній, що свідчить про розвиненість і адекватність самооцінки, сформованість і стійкість суб'єктивних критеріїв оцінки результатів. Військовослужбовці адекватно оцінюють як сам факт розузгодження отриманих результатів, з метою діяльності, так і причини, що призвели до нього, гнучко адаптуються до зміни умов. Військовослужбовці з низьким рівнем цього показника (37,03 %) не помічають власних помилок, некритичні до власних дій. Суб'єктивні критерії успішності у них є недостатньо стійкими, що призводить до різкого погіршення якості результатів діяльності при збільшенні обсягу роботи, погіршенні стану або виникненні зовнішніх труднощів. За шкалою гнучкості 22,22 % військовослужбовців з високими показниками та 77,78 % - з середніми, демонструють пластичність всіх регуляторних процесів. При виникненні непередбачуваних обставин вони легко перебудовують плани і програми виконавських дій і поведінки, здатні швидко оцінювати зміну значущих умов і перебудовувати програму власних дій. Під час виникненні розузгодження отриманих результатів з прийнятою метою діяльності, вони своєчасно оцінюють сам факт розузгодження і вносять відповідну корекцію. Гнучкість їхньої регуляторики дозволяє адекватно реагувати на швидку зміну подій і успішно вирішувати поставлену задачу в службовій ситуації оперативної обстановки. У 22,22 % військовослужбовців виявлено високий рівень за шкалою самостійності, а у 59,26 % - середній, що свідчить про автономність в організації їхньої активності, здатність самостійно планувати діяльність і поведінку, організовувати роботу по досягненню висунутої мети, контролювати хід її виконання, аналізувати і оцінювати як проміжні, так і кінцеві результати професійної діяльності. У 18,52 % військовослужбовців виявлено низький рівень за шкалою самостійності, що свідчить про їхню залежність від думок і оцінок їхнього оточення. Плани і програми дій розробляються ними не самостійно, вони часто і некритично наслідують інших. За відсутності сторонньої допомоги у них неминуче виникатимуть регуляторні збої.

Таким чином, після проведення тренінгових заходів у 18,52 % військовослужбовців зросли високий та у 14,81 % середній рівні загальної саморегуляції за рахунок зниження низького рівня на 33,33 %. Так, за результатами проведеного дослідження у 18,52 % військовослужбовців виявлено високі показники загального рівня саморегуляції, у 55,56 % - середні, а у 25,92 % - низькі. Військовослужбовці з високими показниками загального рівня саморегуляції самостійні, гнучко і адекватно реагують на зміну умов виконання професійних завдань, висування і досягнення мети у них в значній мірі відбувається усвідомлено. При високій мотивації досягнень вони здатні формувати такий стиль саморегуляції, який дозволяє компенсувати вплив особистісних, характерологічних особливостей, що перешкоджають досягненню мети. Чим вищим є загальний рівень усвідомленої регуляції, тим легше військовослужбовець оволодіває новим видом активності, впевненіше почувається в незнайомих складних особливих та екстремальних ситуаціях професійної діяльності, тим стабільнішими є його успіхи в звичних видах діяльності. У військовослужбовців з низькими показниками за шкалою загального рівня саморегуляції потреба в усвідомленому плануванні і програмуванні власної поведінки не сформована, вони в більшій мірі є залежними від особливостей оперативної ситуації і думки оточуючих людей. У таких військовослужбовців знижена можливість компенсації несприятливих для досягнення поставленої мети особистісних особливостей, в порівнянні з військовослужбовцями з високим рівнем саморегуляції. Відповідно, успішність оволодіння новим видом діяльності істотно залежить від відповідності стильових особливостей регуляції і вимог засвоюваного виду активності.

Зміни, які відбулися в досліджуваній групі показують позитивні зрушення показників і вказують на наявність позитивного впливу тренінгу розвитку психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ. Для підтвердження зсувів досліджуваних показників було перевірено наявність зсуву рівнів кожної ознаки за допомогою розрахунків непараметричного Т-критерію Вілкоксона, який дає можливість перевірити ефективність впровадження тренінгу розвитку психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ, а також встановити не тільки загальний напрям зсуву досліджуваних ознак, а і його виразність. Результати розрахунки зсувів за Т-критерієм Вілкоксона, дали змогу стверджувати, що на завершальній стадії експерименту відбувся достовірний позитивний зсув показників на відповідних рівнях статистичної значущості: зростання рівня адаптивності (на рівні високої статистичної значущості р<0,001), зростання загального рівня задоволеності службою (на рівні статистичної значущості р=0,046), зниження рівня соціальної фрустрації (на рівні високої статистичної значущості при р=0,001), зростання ступеню опірності стресу (на рівні статистичної значущості р=0,025), контролю за дією при плануванні (на рівні статистичної значущості р=0,017), реалізації (на рівні високої статистичної значущості р=0,042) зниження контролю за дією при невдачах (на рівні статистичної значущості р=0,027), а також загального рівня саморегуляції (на рівні високої статистичної значущості р<0,001) мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ внаслідок проведення з останніми занять щодо розвитку у них психологічної готовності до здійснення діяльності в умовах бойових дій.

Отже, за результатами експериментальної перевірки тренінгової програми розвитку психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до здійснення професійної діяльності в умовах ведення війни, виявлено позитивні зрушення у рівнів адаптивності, задоволеності службою, опірності стресу, контролю за дією при плануванні, реалізації та невдачах, а також загальному рівні саморегуляції психічних станів.

Організація та здійснення психологічної підготовки мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ стосується керівників всіх рівнів та фахівців з питань роботи з персоналом щодо розвитку їхньої психологічної готовності до здійснення професійної діяльності в умовах ведення війни, а саме реалізується в наступних заходах:

1. Організаційно-розпорядчі та інформаційно-аналітичні заходи пов'язані з питаннями: здійснення психологічного аналізу видів бойової діяльності; виробленні рекомендацій щодо формування необхідних професійно-важливих якостей у процесі бойового навчання; розробці психологічних моделей занять, навчань, маневрів і виробленні пропозицій командирам щодо створення оптимальних рівнів психічної напруженості особового складу засобами імітації психологічних умов бою, створенню в частинах навчально-матеріальної бази психологічної підготовки тренажерів, навчальних місць, полігонів, стрільб тощо; планування роботи з персоналом; вибором методів моніторингу та діагностики проблем та потреб психологічного забезпечення та змісту заходів розвитку психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до здійснення професійної діяльності, планування роботи командного складу та психологів щодо розвитку психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до здійснення професійної діяльності в умовах ведення війни; вивчення і аналіз інформації про новітні та інноваційні методики психологічної підготовки в країнах НАТО тощо.

2. Підготовки персоналу: організація і проведення навчання, підвищення кваліфікації персоналу; здійснення якісної підготовки керівників всіх рівнів та фахівців з питань роботи з персоналом щодо розвитку психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до здійснення професійної діяльності в умовах ведення війни; ступінь обґрунтованості змісту навчальних програм потребам сьогодення; організація та контроль за здійсненням якісної професійної підготовки персоналу.

3. Розстановки персоналу: створення кадрового резерву в підрозділах та робота з ним; відбір і ділова оцінка персоналу; професійне переорієнтування персоналу; робота з оптимізації персонального складу, який приймає участь у підготовці мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до здійснення професійної діяльності

4. Роботи з персоналом (індивідуальна, колективна): облік і статистика персоналу; застосування нематеріальних заходів згуртування колективів; формування і розвиток організаційної культури, застосування ефективних стилів і методів керівництва; застосування матеріальних заходів згуртування колективів, формування і розвиток організаційної культури тощо; збереження нормальної позаколективної комунікації тощо.

5. Мотивації професійної діяльності: управління змістом і процесом мотивації військової служби; робота з мотивацією; залучення персоналу до процесу управління (колективне вирішення господарських, побутових та інших питань).

6. Психологічна робота: формування і збереження нормального морально-психологічного клімату в колективах; робота з мінімізації негативних проявів значного службового навантаження (протидія депресивним станам, процесам професійного вигорання, робота зі стресовим навантаженням тощо); робота керівництва з адаптації персоналу на нових місцях несення служби, нових посадах.

7. Забезпечення професійної діяльності: планування та розподіл службових приміщень, обов'язків, обґрунтування переліку та змісту посадових звітностей; правове регулювання службових відносин; забезпечення власної та внутрішньої безпеки мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ та членів їх сімей; здійснення адекватного упорядкування службових обов'язків та робочих місць. Модель організаційно-розпорядчої, аналітичної та підготовчої роботи керівників всіх рівнів та фахівців з питань роботи з персоналом щодо розвитку психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до здійснення професійної діяльності в умовах ведення війни представлено на рисунку 1.

Модель організаційно-розпорядчої, аналітичної та підготовчої роботи керівників всіх рівнів та фахівців з питань роботи з персоналом щодо розвитку психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до здійснення професійної діяльності в умовах ведення війни

Примітка: (НШ-начальник штабу, ЗРП-заступник начальника по роботі з персоналом)

Необхідно зауважити, що, в моделі показані лише основні прямі та зворотні інформаційні канали. Канали обміну інформацією заступниками керівника підрозділу по управлінню персоналом, керівниками відділів (служб) між собою, а також інші горизонтальні та діагональні зв'язки проігноровано. В такий спосіб ми намагались сконцентрувати всю увагу лише на основних (системних) елементах діяльності щодо управління та роботи персоналу, який займається розвитком психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до здійснення професійної діяльності в умовах ведення війни.

У період інтенсивної підготовки під час колективної підготовки основна увага приділяється психологічній підготовці підрозділів до батальйону (йому рівних підрозділів) включно.

В процесі інтенсивної підготовки проводяться наступні заходи:

1) індивідуальної підготовки: відновлення в мобілізованих вмінь, навичок володіння зброєю, технікою та спеціальними технічними засобами (як теоретичні так і практичні, з проведення бойових стрільб, практичних занять з водіння та обслуговування техніки тощо); проведення вправ;

2) заходи колективної підготовки: навчання, перепідготовка мобілізованих з питань володіння зброєю, технікою та спеціальними технічними засобами (як теоретичні так і практичні, з проведення бойових стрільб, практичних занять з водіння та обслуговування техніки тощо); перегляд спеціалізованих патріотичних передач, кінофільмів тощо; проведення вправ, спрямованих на розвиток психологічної сумісності та згуртованості.

Протягом підтримуючого періоду відпрацювання питань психологічної підготовки здійснюються переважно в пунктах постійної дислокації, на приказарменій навчальній матеріально-технічній базі, полігонах військових частин, з зосередженням основних зусиль на відпрацюванні індивідуальних питань психологічної підготовки, а також психологічній підготовці відділень (екіпажів, розрахунків, обслуговуючого персоналу) та їм рівних. Протягом підтримуючого періоду проводяться наступні заходи: психологічної підготовки з набуття бойових спроможностей складу мобілізованих та тактичних груп (які підтримують, забезпечують їх дії), тактичні навчання з бойовою стрільбою, виконання практичних дій під час заходів оперативної підготовки. В цей період здійснюється психологічна підготовка в процесі набуття бойових навичок [11]. Протягом базового періоду основні зусилля спрямовані на проведення психологічної підготовки сержантського та старшинського складу, індивідуальної підготовки військовослужбовців, в основному з використанням тренажерів (тренажерних комплексів). Під час розташування на місці основними питаннями психологічної роботи з розвитку психологічної готовності мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ до здійснення професійної діяльності в умовах ведення війни є: питання організації психологічної підготовки в загальній системі бойової підготовки та повсякденної діяльності, ознайомлення особового складу з чинниками негативного впливу на психіку військовослужбовця в особливих умовах військово-професійної діяльності (бойових дій), опанування посадовими особами методами керівництва та організації психологічної підготовки особового складу мобілізованих підрозділів. Під час пересування підрозділів повинні відпрацьовуються питання організації психологічної підготовки особового складу методами аварійних ситуацій, стресового впливу, виконання завдань у складі неповних відділень (розрахунків, екіпажів), практичні вправи саморегуляції та аутотренінгу а також дії та поведінка військовослужбовця у разі захоплення у полон (заручники), організація психологічної підготовки особового складу до виконання завдань у складі групи (відділення) повинна здійснюватися у відриві від основних сил в умовах обмеження матеріальних запасів, порушення режиму діяльності і відпочинку. Під час занять з ведення наступального (оборонного) бою змістом основних питань психологічної підготовки є закономірності психічних проявів та їх вплив на поведінку військовослужбовця у бою, бойовий стрес і його основні характеристики, шляхи і способи підтримки психологічної стійкості і бойової активності особового складу в ході бойових дій. Водночас супутніми завданнями занять з бойової підготовки в інтересах психологічної підготовки є: формування у військовослужбовців стійкої системи світогляду, розуміння внутрішньої та зовнішньої політики держави, свідомого відношення до призначення, мети та завдань Збройних Сил та Державної прикордонної служби України; постійний аналіз морально-психологічної обстановки, підготовка пропозицій і забезпечення виконання рішень щодо підтримання психологічної стійкості особового складу бригади (полку) і зниження психогенних втрат; розвиток у особового складу високих моральних якостей, звичок до дотримання норм загальнолюдської моралі, чесності, гуманізму, колективізму, товариства та взаємодопомоги, довіри до командирів і начальників, дисциплінованості, намагання до удосконалення військової майстерності; виховання у офіцерів відповідальності за організацію бою, стійкого управління підрозділами під час ведення бойових дій; розвиток у них високих вольових якостей; проведення заходів психологічного супроводу особового складу під час ведення бойових дій; сприяння підвищенню бойової активності та бойової напруги військовослужбовців в ході виконання бойових завдань; організація психологічної допомоги військовослужбовцям та психологічної реабілітації у воєнний час; вивчення та корегування соціально-психологічного клімату, згуртування військовослужбовців, утвердження культури поведінки у взаєминах між військовослужбовцями; вивчення індивідуальних якостей та психологічних особливостей військовослужбовців з метою запобігання правопорушень, усіх проявів неадекватної поведінки; надання методичної допомоги сержантському та старшинському складу з питань методичного керівництва наданням психологічної допомоги підлеглим [11].

Доречною й актуальною в умовах сьогодення вбачається розробка Державної цільової програми соціальної адаптації, яка передбачатиме розробку теоретичних і правових основ її функціонування, а також комплексу організаційних заходів. Окрім того, актуальними є наступні інструменти: запровадження комплексу психологічних заходів, з метою прискорення соціальної адаптації демобілізованих воїнів, набуття та розширення арсеналу професійних та соціальних знань, умінь та навичок за допомогою впровадження в систему соціальної адаптації спеціалізованих експрес-курсів, з врахуванням індивідуальних та професійних особливостей процесу комплектування груп і працевлаштування військовослужбовців та курсантів. Соціально-психологічні аспекти життєдіяльності військ, психологічний комфорт людини під час служби і після неї мають віднайти своє відображення в програмах розвитку формувань сектору безпеки і оборони та соціальної сфери країни в цілому і стати обов'язковим елементом службової кар'єри військового [12].

Необхідно зазначити, що тільки спільні дії держави та громадянського суспільства спроможні вирішити проблему успішної соціальної адаптації воїнів АТО до мирного життя після війни. Сприяння адаптації бійців до мирного життя має супроводжуватися комплексом заходів, які повинні включати соціальну, економічну та профорієнтаційну складову. Поєднання всіх цих аспектів допомагатиме успішній соціальній інтеграції українських бійців. психолог військовослужбовець професійний

Висновки

На підставі вище викладених результатів дослідження доречно зазначити, що психологічна підготовка особового складу ДПСУ до діяльності в особливих умовах є історично обумовленим і науково обґрунтованим, цілісним за змістом, організованим за методами і формами, цілеспрямованим за впливом, видом психологічної підготовки військовослужбовців ДПСУ, процесом виховання, формування і активізації стійких мотивів і психологічних якостей військовослужбовців, психологічної готовності та емоційно-вольової стійкості, необхідних для успішного виконання службово-бойових завдань професійної діяльності у мирний і воєнний час в умовах незвичних, шкідливих або небезпечних для їх життя і здоров'я.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку пов'язані із впровадженням запропонованих тренінгової програми та рекомендацій у професійну психологічну підготовку мобілізованих військовослужбовців підрозділів ДПСУ в умовах бойових дій.

Список використаної літератури

1. Методичні рекомендації щодо проведення психологічної підготовки особового складу Збройних сил України. Київ, 2012. 214 с.

2. Лефтеров В. О. Професійна підготовка фахівців екстремальних видів діяльності засобами психотренінгових технологій. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. 2015. Вип. 2. С. 28-31.

3. Заболотна О. Р. Організація та проведення інтерактивного тренінгу як форми організації навчання в процесі професійної підготовки майбутніх офіцерів- прикордонників. Вісник Національного університету оборони України. 2014. Вип. 5. С. 58-63.

4. Блінов О. А. Особливості організації проведення психологічного тренінгу Вісник. Збірник наукових статей Київського міжнародного університету. Серія: Психологічні науки. Випуск 12. К. : КиМУ, 2008. С. 9-23.

5. Сокуренко М. А. Социально-психологический тренинг готовности командира отделения к работе с личным составом. К. : НД і МЦ СПС ЗСУ, 1994. 62 с.

6. Абдурахманов Ф. А. Психологические последствия воздействия боевой обстановки : учебное пособие М. : ГАВС, 1994. 68 с.

7. Александровский Ю. А., Лобастов О. С., Спивак Л. И., Щукин Б. П. Психогении в экстремальных ситуациях. М. : Медицина, 1991. 244 с.

8. Варій М. Й., Козяр М. М. , Коваль М. С. Військова психологія і педагогіка. Львів : “Сполох”, 2003. 624 с

9. Криворучко П. П. Психологічне забезпечення професійної діяльності військових спеціалістів. К. : КВГІ, 1997. 24 с.

10. Кропивченко С. І. Ващенко Є. М. , Литвиненко М. І. , Петрова Л. О. Професіоналізація Збройних Сил України. Частина 1. Етапи професіоналізації та створення професійного сержантського корпусу. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2011. № 2. С. 42-45.

11. Концепція підготовки Збройних Сил України затверджена наказом Міністра оборони України від 22.02.2016 № 95. URL: http://www.ukrmilitary.com/2016/02/concept-of-the-armed-forces-of-ukraine.html

12. Сасько О. Відверто та об'єктивно щодо адаптації військовослужбовців звільнених в запас. URL: http://defence-ua.com/index.php/statti/1093-vidverto-ta-obyektyvno-shchodo-adaptatsiyi-viyskovo sluzhbovtsiv-zvilnenykh-v-zapas

Размещено на Allbest.ru