Рівневі характеристики психологічної готовності військовослужбовців-кінологів до професійної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Рівневі характеристики психологічної готовності військовослужбовців-кінологів до професійної діяльності

УДК159.9.07:351.74

Дмитро Софіян, старший викладач кафедри кінології

Рецензент - доктор психологічних наук, професор Радчук Г. К.

Анотації

У статті обґрунтовано структуру психологічної готовності офіцерів-кінологів до професійної діяльності. Виокремлено мотиваційно-цільовий, діяльнісно-операційний, емоційно-вольовий та рефлексивно-контрольний компоненти цієї структури. На підставі емпіричного дослідження та спираючись на виокремлені критерії і показники, визначено та проаналізовано три рівні розвитку психологічної готовності офіцерів-кінологів до професійної діяльності: низький (адаптивний), середній (репродуктивно-активний) та високий (професійний).

Ключові слова: психологічна готовність офіцерів-кінологів до професійної діяльності, мотиваційно-цільова готовність, діяльнісно-операційна готовність, емоційно-вольова готовність, рефлексивно-контрольна готовність.

Софиян Д. В. Уровневые характеристики психологической готовности военнослужащих-кинологов к профессиональной деятельности

В статье обоснована структура психологической готовности офицеров- кинологов к профессиональной деятельности. Выделены мотивационноцелевой, деятельностно-операциональный, эмоционально-волевой и рефлексивно-контрольный компоненты этой структуры. На основании эмпирического исследования и опираясь на выделенные критерии и показатели, выделено и проанализировано три уровня психологической готовности офицеров-кинологов к профессиональной деятельности: низкий (адаптивный), средний (репродуктивно-активный) и высокий (профессиональный).

Ключевые слова: психологическая готовность офицеров-кинологов к профессиональной деятельности, мотивационно-целевая, деятельностно-операциональная, эмоционально-волевая, рефлексивно-контрольная готовность.

Sofian D. Level Characteristics of Psychological Readiness of Military Canine Specialists for Professional Activity

The article deals with theoretical substantiation and empirical research of the problem of psychological readiness for a rather complex and responsible professional activity, which unites two different areas: military service and service dogs hand ling while performing challenging and responsible tasks. Current sociopolitical situation in Ukraine, as never before, highlights both the importance of this professional activity and the need to study psychological readiness for it.

The structure of psychological readiness of canine officers for professional activity has been theoretically substantiated, and the motivational-purposeful, functional-operational, emotional-volitional and reflexive-control components of this structure have been identified in the article. On the basis of empirical research, the following levels of development of psychological readiness of canine officers for professional activity have been identified and analyzed: low (adaptive), average (reproductive-active) and high (professional) ones.

The low (adaptive) level of future specialist's psychological readiness development is revealed in the external motivation of professional activity and limited ideas about the essence of own professional activity. Characteristic features of this level are dependence, external control localization, inability to monitor and evaluate the results of own actions, low-key role and lack of initiative in professional activity, low level of stress resistance, super ficialism in self-evaluation of professional abilities.

The average (reproductive-active) level of development of psychological readiness for professional activity is characterized by the persistent willingness to work in K9 units. Usually, the motivation for choosing this field of activity includes affection for dogs and a need to work with them. The specialists have good awareness of the peculiarities of a dog handler's work, however, they lack deep understanding of specific features and certain risks of military service. They are not sufficiently independent, often experiencing difficulties in monitoring and evaluating their actions. They often attribute the reasons of own failures to external circumstances or other people. Self-assessment of their own professionally significant qualities is somewhat fragmentary and is not always objective.

The high (professional) level of a future specialist's psychological readiness development indicates clear professional motivation, steady aspiration to work in the chosen field. It features sufficient level of emotional and volitional readiness development, shown by stress resistance, activeness, proactivity, persistence, independence and self-control. The dominating feature is internality in actions and judgments. This level is also characterized by objective, differentiated evaluation of own activities and professional abilities as well as the need for self-improvement.

It has been established that almost half of the military personnel have the average level of readiness for professional activity, while more than a third have the low one. At the same time, future canine specialists have shown the highest level of motivational-purposeful readiness. Herewith, the development of their emotional- volitional and reflexive-control readiness is at the lowest level. Low level of selfreflection and stress resistance has also been observed.

Key words: psychological readiness of canine officers for professional activity, motivational-purposeful readiness, functional-operational readiness, emotional- volitional readiness, reflexive-control readiness.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді. Підготовка військовослужбовців-кінологів до професійної діяльності представляє собою комплекс безперервно здійснюваних заходів щодо формування, зміцнення і розвитку у військовослужбовців психологічних якостей, що забезпечують їх високу психологічну стійкість і готовність виконувати службові завдання в будь-яких умовах. Це досягається формуванням психологічної готовності військовослужбовців до успішного виконання службових завдань.

У сучасній психологічній науці вже розроблені прийоми, форми і методи організації підготовки та формування готовності людини до діяльності в екстремальних ситуаціях (В. Барко, С. Будник, Я. Бондаренко, О. Добрянський, М. Дьяченко, Л. Казмиренко, Л. Кандибович, О. Колесніченко, В. Корольчук, В. Лефтеров, О. Макаревич, Л. Матохнюк, В. Молотай, І. Окуленко, В. Осьодло, В. Пономаренко, Є. Потапчук, О. Тімченко, М. Томчук, О. Хміляр, Ю. Широбоков та ін.).

Психологічну готовність військовослужбовців в сучасних умовах вивчали І. Воробйова, Н. Каз'яніна, О. Колесніченко, Я. Мацегора, Н. Пенькова, І. Приходько, О. Тімченко та ін. Під психологічною готовністю до професійної діяльності вони розуміють складне цілісне утворення психіки людини, що інтегрує в собі низку психологічних феноменів, які знаходяться в тісному взаємозв'язку, мають складну динамічну структуру, між компонентами якої існують функціональні зв'язки [1].

Проблемою підготовки кінологів в Україні займалися такі дослідники як О. Богданюк, М. Герасимов, Є. Горбачов, С. Кубіцький, С. Серховець, О. Щербаков та ін. Як зазначає С. Серховець, “розвиток та удосконалення кінологічного забезпечення у системі правоохоронних органів України та завдання, що стоять перед офіцерами-правоохоронцями щодо боротьби з незаконною міграцією, незаконним обігом наркотиків, контрабандою зброї, вибухових речовин, бойових припасів, використання інспекторів-кінологів зі службовими собаками під час здійснення оперативно-службових та профілактичних завдань, ...обумовлюють високі вимоги до їх професійної підготовки в цілому та формування готовності до кінологічного забезпечення оперативно-службової діяльності зокрема” [2, с.153]. О. Богданюк звертає увагу на наявність елементарних (базових) знань, умінь та навичок з біології, зоології та спеціальних кінологічних понять, здатність виконувати завдання з дресирування собак [3].

Проте проблема психологічної готовності до досить складної та відповідальної професійної діяльності, що об'єднує дві різні сфери: військову службу і роботу із службовими собаками при виконанні складних і відповідальних завдань, не знайшла належного відображення в сучасних психологічних дослідженнях.

Тому метою нашого дослідження стало емпіричне вивчення рівнів психологічної готовності офіцерів-кінологів до професійної діяльності.

Аналіз досліджень дозволяє констатувати, що готовність до діяльності має чітку структуру та визначається як стійка характеристика, інтегральне особистісне утворення, система якостей особистості, функціональний стан, що визначає успішність виконання професійних дій. Психологічну готовність до професійної діяльності ми розглядаємо як стійке інтегративне утворення особистості у результаті відповідної професійної підготовки, яке охоплює низку компонентів, що відображають зміст та умови діяльності і є підставою її успішного виконання.

На підставі опрацьованих джерел та врахуванні змісту і специфіки даної професійної діяльності, у своєму дослідженні ми виокремлюємо такі компоненти психологічної готовності до професійної діяльності офіцерів-кінологів: мотиваційно-цільовий, діяльнісно-операційний, емоційно-вольовий, рефлексивно-контрольний [4].

Мотиваційно-цільовий компонент включає в себе мотиви, цілі, потреби, ціннісні установки та передбачає наявність інтересу до професійної діяльності. Фахівець-кінолог усвідомлює сутність кінологічної служби та специфіку роботи офіцера-кінолога, проявляє до неї стійкий інтерес, здійснює пошук і використовує інформацію, необхідну для ефективного виконання професійних завдань, професійного та особистісного зростання.

Діяльнісно-операційний компонент характеризується знаннями та вміннями про способи професійної діяльності, необхідні для проектування і здійснення професійних завдань в максимально короткий термін. Фахівець-кінолог повинен мати знання про сукупність засобів та прийомів розведення, годування, вирощування та використання собак у збройних силах у мирний і військовий час. Кінолог повинен уміти дресирувати собак для виконання всіх можливих завдань: охорони, пошуку, порятунку. Спеціаліст повинен вміти правильно оцінювати актуальну ситуацію та самостійно приймати рішення в складних ситуаціях на основі набутих знань, проявляти ініціативу та відповідальність під час виконання поставлених завдань

Емоційно-вольовий компонент психологічної готовності відображає емоційний стан, стресостійкість та вольові якості, що забезпечують успішний перебіг і результативність діяльності. Серед вольових якостей, які забезпечують психологічну готовність до діяльності, можна виокремити: цілеспрямованість (керування в роботі певною метою); самовладання і витримка (збереження самоконтролю в будь-якій ситуації); наполегливість (тривале збереження зусиль при досягненні поставленої мети); ініціативність (готовність і вміння виявляти творчий підхід до вирішення проблем при виконанні професійних функцій); самостійність (відносна незалежність від зовнішніх впливів). кінолог психологічний офіцер

Рефлексивно-контрольний компонент проявляється в умінні свідомо контролювати результати своєї діяльності і рівень власного розвитку, самостійно аналізувати свою професійну компетентність, оцінювати результати своєї діяльності, її ефективність і якість, а також причини невдач. Фахівець бере на себе відповідальність за результат виконання завдань. У нього сформовані такі якості як самокритичність (вміння помічати свої помилки, неправильні дії та прагнення їх виправити), рефлексивність, упевненість у собі. Цей компонент є регулятором особистісних досягнень, стимулом до самопізнання, професійного зростання і саммовдосконалення.

На нашу думку, вказані компоненти не варто розглядати ізольовано, оскільки вони носять інтегративний, цілісний характер і є продуктом професійної підготовки загалом.

У емпіричному дослідженні брали участь 100 майбутніх фахівців - офіцерів-кінологів, які проходили курси підвищення кваліфікації при Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Діагностичний інструментарій, який містив 7 методик (з них - 1 авторська), було систематизовано й конкретизовано відповідно до досліджуваної проблеми: 1) питальник професійної спрямованості Т Дубовицької; 2) методика вивчення локусу контролю Дж. Роттера; 3) шкала сумлінності В. Мельникова, Л. Ямпольского; 4) методика визначення нервово- психічної стійкості та ризику дезадаптації у стресі “Прогноз”; 5) питальник вивчення ригідності - гнучкості мислення Н. Конопкіна; 6) питальник рефлексивності А. Карпова; 7) анкета “Психологічна готовність офіцерів- кінологів до професійної діяльності” (власна розробка).

Отож, на підставі емпіричного дослідження та спираючись на виокремлені критерії і показники, визначено три рівні розвитку психологічної готовності офіцерів-кінологів до професійної діяльності: низький (адаптивний), середній (репродуктивно-активний) та високий (професійний).

Наведемо короткі характеристики кожного рівня розвитку психологічної готовності майбутніх фахівців.

Низький (адаптивний) рівень розвитку психологічної готовності майбутнього фахівця розкривається у зовнішній мотивації професійної діяльності та поверхневих уявленнях щодо сутності своєї професійної діяльності. Характерними особливостями є несамостійність, екстернальна локалізація контролю, невміння контролювати та оцінювати результати своїх дій, пасивність та безініціативність у своїй професійній діяльності, незацікавленість в особистісних змінах. Відзначається низький рівень стресостійкості. Властива поверховість в самоаналізі професійних можливостей.

Середній (репродуктивно-активний) рівень розвитку психологічної готовності до професійної діяльності відображається у стійкому бажанні працювати в кінологічних службах. Зазвичай, основним мотивом вибору фаху є любов до собак і бажання з ними працювати. Фахівці досить ґрунтовно обізнані з особливостями роботи кінолога. Проте не достатньо орієнтуються у специфічних особливостях та особливо ризиках військової служби. Вони не достатньо самостійні, часто відчувають труднощі у контролі та оцінці своїх дії. Причини своїх невдач частіше вбачають у зовнішніх обставинах чи інших людях. Самооцінка власних професійно значущих якостей є дещо фрагментарною і не завжди адекватною.

Високий (професійний) рівень розвитку психологічної готовності майбутнього фахівця вказує на яскраво виражену професійну мотивацію, стійке прагнення працювати за спеціальністю. Властивий достатній рівень розвитку емоційно-вольової готовності, що проявляється в стресостійкості, активності, ініціативності, наполегливості, цілеспрямованості, самостійності, самоконтролі. Переважаючою є інтернальність у вчинках і судженнях. Властива адекватна, диференційована самооцінка своєї діяльності і професійних можливостей та потреба у самовдосконаленні.

З метою визначення стандартних показників меж рівнів розвитку психологічної готовності майбутніх фахівців отримані результати за кожною методикою які було переведено в єдину систему оцінювання за допомогою трьохрівневої шкали нормативів. Обчисливши середні значення (x) та стандартне відхилення (а) для результатів за кожним емпіричним показником за відповідними формулами, ми отримали по три стандартні параметри, що дозволило виокремити межі рівнів розвитку психологічної готовності.

Відтак, кількісний аналіз результатів експериментального вивчення особливостей психологічної готовності військовослужбовців-кінологів засвідчив такий розподіл майбутніх фахівців відповідно до рівнів її розвитку (табл. 1).

Таблиця 1 - Розподіл фахівців за рівнями розвитку психологічної готовності (n = 100)

Таким чином, емпіричне дослідження показало недостатній рівень розвитку психологічної готовності офіцерів-кінологів до професійної діяльності. Фактично кожен третій фахівець (37 %) має низький рівень психологічної готовності до досить складної та відповідальної професійної діяльності, що об'єднує дві різні сфери: військову службу і роботу із службовими собаками при виконанні складних і відповідальних завдань. Середній рівень продемонстрували 48 % опитаних. Причому лише невелика кількість обстежуваних (15 %) показала високий рівень готовності до професійної діяльності.

Покомпонентний аналіз засвідчив, що найнижчий рівень розвитку показників спостерігається у рефлексивно-контрольному та емоційно-вольовому компонентах (табл. 2).

Таблиця 2 - Розподіл рівнів розвитку компонентів психологічної готовності офіцерів-кінологів до професійної діяльності

Примітка: м-ц - мотиваційно-цільовий компонент; д-о - діяльнісно-операційний компонент; е-в - емоційно-вольовий компонент; р-к - рефлексивно-контрольний компонент.

Найбільше уваги заслуговує розвиток рефлексивно-контрольного компонента, оскільки лише 3 % офіцерів-кінологів показали високий рівень його сформованості, 19 % - середній і переважна більшість - 78 % низький.

Цей компонент є регулятором особистісних досягнень, пошуку особистісних смислів, самоуправління, а також стимулом до самопізнання, професійного зростання і формування індивідуального стилю професійної діяльності.

Таким чином, на підставі емпіричного дослідження було виокремлено три рівні психологічної готовності офіцерів-кінологів до професійної діяльності: низький (адаптивний), середній (репродуктивно-активний) та високий (професійний). Емпіричне дослідження показало, що майже половина військовослужбовців мають середній рівень готовності до професійної діяльності, більше третини - низький. При цьому найбільш низький рівень має розвиток рефлексивно-контрольної та емоційно-вольової готовності. Спостерігається низький рівень розвитку таких професійно значущих якостей як рефлексивність та стресостійкість.

Тому перспективи подальших досліджень ми вбачаємо у розробці та апробації психологічного забезпечення розвитку психологічної готовності офіцерів-кінологів до професійної діяльності.

Список використаної літератури

1. Психологічна готовність військовослужбовців Національної гвардії України до службово-бойової діяльності поза межами пункту постійної дислокації : монографія / О. С. Колесніченко, Я. В. Мацегора, В. І. Воробйова та ін. Х. : Національна акад. НГУ, 2016. 335 с.

2. Серховець С. В. Структура готовності майбутніх офіцерів правоохоронних органів до кінологічного забезпечення оперативно-службової діяльності. Науковий вісник Ужгородського університету : Серія : Педагогіка. Соціальна робота. Ужгород : Говерла, 2014. Вип. 30. С. 153-155.

3. Богданюк О. Д. Формування готовності до професійної діяльності у майбутніх офіцерів-кінологів Державної прикордонної служби : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “теорія і методика професійної освіти”. Нац. акад. Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького. Хмельницький, 2007. 20 с.

4. Софіян Д. В. Теоретичні засади психологічної готовності військовослужбовців-кінологів до професійної діяльності. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Психологічні науки: збірник наукових праць № 2(18), листопад 2017. Миколаїв, МНУ ім. В. О. Сухомлинського, 2017. С. 194-200.

Размещено на Allbest.ru