Дикторський голос у радіорекламі як засіб психоакустичного впливу на свідомість людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДИКТОРСЬКИЙ ГОЛОС У РАДІОРЕКЛАМІ ЯК ЗАСІБ ПСИХОАКУСТИЧНОГО ВПЛИВУ НА СВІДОМІСТЬ ЛЮДИНИ

Фомиця О.Л.

Постановка проблеми. Унікальність радіо -- у повсюдності та загальнодоступності. Згідно з даними, оприлюдненими в лютому 2016 р. головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації Л.О. Євдоченком на парламентських слуханнях щодо реформування галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвитку інформаційного простору України, «радіо-мовленням охоплено 83, 5% населення України» [1]. На тому, що радіо «залишається винятково за-требуваним засобом інформування громадськості, незважаючи на популярність телебачення та ін-тенсивний розвиток комп'ютерних інформаційних технологій» наголошує Ю.М. Михайлов. Пояснення цьому, на його думку, «частково криється в особливостях економічного стану суспільства: радіотрансляція практично нічого не коштує пересічному жителю країни, а ціна радіоприймача непорівнянна з ціною телевізора або комп'ютера. Важливо і те, що радіо можна слухати практично скрізь і при цьому одночасно займатися будь- якою справою» [2]. Кожен слухач при цьому має альтернативу вибору, віддаючи перевагу одній радіостанції перед іншою. Вищезазначене дозволяє розглядати радіо як один із найпривабливі- ших і перспективних засобів масової інформації.

Відповідно радіо виступає й одним із найбільш прогресивних каналів поширення реклами.

О.М. Мудров відносить її до «реклами швидкого реагування», вказуючи, що вона «ефективна як допоміжний засіб, зокрема, в комплексі з ТВ- рекламою та з рекламою в пресі». У той же час «привабливість для місцевого рекламодавця, можливість повторення багато разів упродовж дня, мотивація споживача на придбання товару в конкретних торгових точках, відносно невеликі тарифи, привабливі для малих фірм» [3] -- усе це автор вважає безперечними перевагами радіоре- клами. У свою чергу А.В. Костіна стверджує, що «радіо- і телереклама є синтетичними видами реклами -- в якості основного засобу виразності тут виступає синтез режисерської й акторської майстерності, літератури, музики, що сприяє більш повному й усебічному розкриттю образа» [4].

Невід'ємною частиною аудіо- та аудіовізуальної реклами є голос. І якщо в телевізійній «роль його може бути відносно невелика й зводитися до виголошення слогана», то радіореклама «без голосу неможлива» [5]. Дикторський голос у ній має великий потенціал впливу на емоційний стан слухача, перш за все завдяки зниженню критичності сприйняття реклами. Також він здатний передавати найрізноманітніші відтінки значень, залучати увагу за допомогою гучності, перепаду висоти тону, тембру і т.д.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Відстеження наукових праць із цієї тематики показало, що мова масової комунікації, у тому числі й радіореклами, є благодатним матеріалом для досліджень, що проводяться на межі наук: у галузі психолінгвістики [6; 7; 8 та ін.], соціолінгвістики [9], лінгвокультурології [10; 11], теорії комунікації і комунікативних технологій [12; ІЗ; 14 та ін.]. Досліджуються також характеристики голосу в звуковій рекламі -- особливості ритму, тембру тощо. Однак наукових праць, спрямованих на вивчення ролі дикторського голосу як явища психоакустичного впливу на свідомість людини, нами не зафіксовано.

Мета і завдання статті. Метою статті є вивчення особливостей звучання дикторських голосів у рекламних аудіороликах із точки зору психоакустичного впливу на свідомість слухача. Реалізація мети вимагає вирішення таких завдань:

— проведення тематико-видової класифікації аудіорекламних матеріалів;

— вивчення психоакустичних особливостей звучання дикторських голосів у радіорекламі, а також особливостей їх звукової обробки.

Об'єкт дослідження -- рекламні аудіоролики, виготовлені для радіостанцій України на студії звукозапису «AlFom Production Studio». Емпірична база дослідження -- 1200 одиниць контенту. Хронометраж -- близько 600 хвилин.

Предмет наукового аналізу -- дикторські голоси в аудіорекламі.

Хронологічні межі дослідження: 1 січня 2016 -- 31 грудня 2017 р.

Актуальність теми полягає в тому, що вперше вивчається дикторський голос аудіореклами як засіб психоакустичного впливу на свідомість людини.

Методи дослідження. Для визначення прийомів психоакустичного впливу застосований метод моніторингу в поєднанні зі спостереженням та контент-аналізом. Наукове визначення моніторингу та осмислення результатів його застосування дають підставу стверджувати, що «це поняття найчастіше вживається тоді, коли йдеться про широке проведення ряду конкретних дій або деяких змішаних заходів, здійснюваних на основі як теоретичних, так і практичних розробок, що об'єднуються визначенням «моніторингу» і служать для з'ясування ситуації у тій чи іншій практичній сфері. При цьому використовуються традиційні пізнавальні засоби -- спостереження, дослідження, порівняльний аналіз, перевірка, контроль» [15]. Спостереження та контент-аналіз дозволили виявити найбільш показові приклади аудіороликів.

Виклад основного матеріалу. «AlFom Production Studio» -- приватна студія звукозапису, що займається виробництвом аудіо- та відеороликів, створенням креативу, зведенням та мастерингом телепрограм і фільмів, продажем ліцензійної музики. На ринку працює більше 20 років. Головний напрям -- аудіореклама. У творчому портфелі більше 30000 робіт. Проведена тематико-видова класифікація аудіороликів показала, що тематично вони досить різноманітні:

— авто (автошини, автосалони, автомобілі, ав- тоаксесуари, шиномонтаж та ін.);

— заклади громадського харчування (ресторани, піцерії, кафе, бари та ін.);

— будівництво, ремонт та облаштування;

— транспорт і транспортні послуги;

— товари й бренди (товари різних категорій, бренди, виведення нових марок);

— зв'язок і комунікації (компанії, що надають послуги зв'язку: провайдери, оператори мобільного та проводового зв'язку);

— музичне оформлення і саунд-дизайн (джингли, заставки, оформлення ефіру, аудіологотипи, відбивки для діджеїв, звукове оформлення сайтів, ігор, меню і т. д.);

— магазини, бутіки, заклади роздрібної торгівлі;

— туризм, відпочинок, подорожі (послуги тур- операторів, туристичні напрямки, готелі і т.д.);

— здоров'я (ліки, медичні послуги і фахівці, товари для здоров'я, санаторії, клініки та лікарські процедури);

— нерухомість (квартири, будинки, офісні та торгові приміщення, склади);

— послуги та сервіси;

— фінанси (банки, кредити, фінансові пропозиції);

— дитячі товари, розвиток, розваги;

— дозвілля і відпочинок (розважальні заклади, активний відпочинок, заходи, акції, місця дозвілля, святкові події, вечірки, концерти);

-- ЗМІ, медіаресурси і сайти (телекомпанії, радіостанції, газети, журнали, сайти й інтернет- магазини);

— продукти харчування;

— електроніка і комп'ютери;

— різне (всі інші роботи, які не ввійшли в перераховані вище тематичні категорії).

Що ж до класифікації радіореклами за видами, то слід наголосити, що в сучасній науковій літературі існує кілька підходів. Зокрема А.В. Костіна виділяє такі найбільш поширені:

— постановочний радіоролик;

— радіорепортаж із місця події;

— радіожурнал;

— радіооб'ява;

— рекламна пісенька-шлягер;

— радіоконкурс;

— радіогра;

— рекламний заклик-слоган;

— інтерв'ю або бесіда [4].

О.В. Овруцький систематизує види звукової реклами «поклавши в основу критерій звукового матеріалу, що використовується: реклами чисто мовні, в яких звук представлений лише за допомогою голосу; реклами з використанням життєво- функціональної звучності; реклами, що спираються на натурально-природний звуковий матеріал; чисто музичні реклами; реклами в комбінованому вигляді, що представляють різні звукові ряди» [5].

У свою чергу, ретельно вивчивши це питання та спираючись на багаторічний досвід виробництва аудіореклами, ми класифікували досліджуваний контент за такими видами: «іміджеві», «інформаційні», «ігрові» (діалогові) та «пісенні» (вокальні) аудіоролики.

Інформаційні призначені для ознайомлення слухачів із будь-якими товарами чи послугами компанії, новими надходженнями чи видами робіт, а також для повідомлення про розташування рекламованого бізнесу. Основна й найважливіша задача інформаційного ролика -- дати інформацію. Цей тип добре підходить для анонсування заходів, знижок, акцій і розпродажів (наприклад, ролик «Александрія» https://soundcloud.com/al- fom/alexandria). За результатами прослуховування до цього типу віднесено 500 одиниць контенту.

Іміджеві аудіоролики призначені не лише для ознайомлення слухачів із будь-якими товарами компанії. Їх першочергове завдання -- сформувати імідж компанії, створити індивідуальність і неповторність, словесними образами вибудувати в уяві реципієнта «обличчя» фірми. Іміджева радіореклама актуальна, коли бізнес уже зарекомендував себе й дальше потрібно підтримувати репутацію (як приклад -- «Салон BMW» (https://soundcloud.com/al-fom/salon-bmwmp3). За результатами прослуховування до цього типу віднесено також 500 одиниць контенту.

Інші види роликів, такі як «ігрові» (діалогові) або «пісенні» (вокальні), на наш погляд, є похідними від перших двох типів і здатні додатково вплинути на радіослухача лише своєю змістовою частиною, але не акустичним звучанням, тому завдання розглядати їх у цій статті не стоїть.

Перейдемо до питання вибору дикторського голосу, що має найважливіше значення в процесі просування того чи іншого товару або ідеї. На нашу думку, при виборі диктора особлива увага приділяється його професійним навичкам, серед яких:

* артикуляція. Усі слова повинні промовлятися чітко, літери не «прожовуватися» або «ковтатися»;